Падіння та вправи

Вступ(edit|edit source)

Близько третини людей у віці понад 65 років падають щороку.⁽¹⁾ Ця цифра зростає до 50% у віці 80 років і старше.⁽¹⁾ Чинники ризику падінь різноманітні, зокрема: падіння в анамнезі,слабкість, порушення рівноваги,погіршення зору, вживання кількох лікарських препаратів,небезпечні чинники навколишнього середовища та певні медичні стани, такі як артрит, депресія,, цукровий діабеті нетримання сечі.⁽¹⁾

У цьому короткому відео показані ефективні вправи для профілактики падінь.

⁽²⁾

Старіння(edit|edit source)

Старіння пов’язане зі зниженням функціональної та фізіологічної спроможності м’язово-скелетної та центральної нервової систем, що суттєво впливає на рухові можливості. Докази свідчать, що ці вікові процеси призводять до збільшення частоти падінь і повторних падінь серед літніх людей (третина літніх людей старше 65 років падає щонайменше раз на рік, і частота падінь зростає в ще більш старшому віці). Падіння у людей похилого віку відбуваються переважно під час виконання динамічних щоденних завдань.⁽³⁾

Однак падіння не є нормальною частиною старіння. Старіння не вважається причиною порушення життєдіяльності до тих пір, поки людині не виповниться 94 роки. Однак проблеми можуть виникнути раніше з наступних причин:

1. Хвороби – 84% з яких можна запобігти, поліпшивши харчування, збільшивши фізичну активність і дотримуючись здорового способу життя – до таких хвороб належать серцево-судинні захворювання, інсульт, діабет 2 типу, деменція і депресія⁽⁴⁾
2. Втрата фізичної форми та декондиціонування
3. Негативні переконання про старіння⁽⁴⁾

З віком гіподинамія, як правило, зростає. У віці 75-84 років 47% дорослих є малоактивними. Ця цифра зростає до 70% у віці понад 85 років.⁽⁵⁾ Таке зниження активності сприяє величезній кількості падінь у цій віковій групі.⁽⁴⁾

• Гіподинамія визначається як 30 хвилин або менше помірної або інтенсивної активності на тиждень.⁽⁴⁾

Опитування дорослих щодо активного життя – Настанови для лікарів (Chief Medical Officer’s (CMO))(edit | edit source)

Настанови CMO встановлюють мінімальний поріг для гарного самопочуття

• 150 хвилин помірних фізичних навантажень на тиждень
• АБО 75 хвилин інтенсивних вправ
• 2 силових тренування на тиждень
• 2 заняття на тиждень, спрямованих на розвиток рівноваги
• Зменшити рівень сидячого способу життя⁽⁵⁾

Ці рекомендації слід розглядати як ціль, оскільки багато людей похилого віку роблять набагато менше. Наша мета як фізичних терапевтів – заохочувати людей похилого віку повільно підвищувати рівень своєї фізичної активності до вищезазначених показників.

Навіщо виконувати вправи?(edit | edit source)

Падіння є поширеною причиною госпіталізації людей похилого віку. Однак найбільшої шкоди завдають падіння ослабленим людям похилого віку. Це пов’язано з тим, що «ослаблені люди, які падають» мають тенденцію залишатись на підлозі. Фізичні вправи допомагають зберегти і зміцнити м’язи, тим самим зменшуючи ризик падіння.

Проблеми, пов’язані з падінням:

• Гіпотермія
• Сплутаність свідомості
• Порушення цілісності тканин
• Пролежні
• Зневоднення
• Перебування в лікарні

У малоактивних людей похилого віку також спостерігається більша атрофія м’язів. М’язи зазвичай забезпечують амортизацію, захищає суглоби та зберігає щільність кісток. Таким чином, ослаблені люди, які падають, більш схильні до переломів кісток. Крос-секційне дослідження показало, що у літніх пацієнтів, які перебувають у стаціонарі, спостерігається збільшення внутрішньом’язової жирової тканини чотириголового м’яза приблизно в 1,7 рази порівняно зі здоровими людьми похилого віку. Також у дослідженні спостерігалося збільшення внутрішньом’язової жирової тканини у літніх пацієнтів, що перебували в стаціонарі і не могли самостійно пересуватися, порівняно з пацієнтами, які могли вільно пересуватися⁽⁶⁾.

Вони також потребують більшого догляду як під час перебування в лікарні, так і в громаді, що негативно впливає на якість життя. Фізичні вправи можуть допомогти вирішити ці проблеми.

Систематичний огляд рандомізованих контрольованих досліджень⁽⁷⁾ показав, що низька доза креатину моногідрату разом із вправами з опором може покращити силу верхніх і нижніх кінцівок у здорових людей похилого віку. Рандомізоване контрольоване дослідження (РКД), проведеного RESPOND; телефонна програма профілактики падінь з особистісно-орієнтованим підходом виявилася корисною для зниження частоти падінь і переломів порівняно зі звичайним доглядом, але не травм від падінь або госпіталізацій⁽⁸⁾. Дослідження, проведене Natalia Moya Pereira та ін. (2020), виявило значне поліпшення постуральної рівноваги, швидкості ходьби у літніх людей, які перебували в стаціонарних установах, за допомогою тренувань на біговій доріжці, які проводилися двічі на тиждень протягом 10 тижнів⁽⁹⁾.

Порівняння вправ і фізичної активності(edit | edit source)

Фізична активність – це будь-яка діяльність, яка збільшує частоту серцевих скорочень, частоту дихання та енергетичні потреби.

Фізичні вправи (Exercise) – це більш цілеспрямована активність, спрямована на поліпшення фізичної підготовленості (форми). Її можна визначити як структуровану форму фізичної активності, спрямовану на поліпшення фізичної форми та самопочуття.

Важливо, щоб пацієнт розумів різницю між фізичною активністю та вправами. Нам потрібно, щоб вони збільшували свою фізичну активність загалом, але вправи – це цілеспрямоване втручання для зменшення ризику падінь. Людині похилого віку потрібно робити і те, і інше.

Клінічне впровадження результатів досліджень(edit | edit source)

• Призначення вправ має бути індивідуальним для кожного пацієнта і ґрунтуватися на запланованих результатах (наприклад, первинна профілактика, поліпшення фізичної форми чи функціонального стану або терапія захворювання)⁽¹⁰⁾.
• Багатокомпонентні програми, які складаються з вправ для розвитку рівноваги та сили, є більш ефективними у профілактиці падінь, ніж однокомпонентні програми⁽¹¹⁾
• Холістичні психомоторні вправи, передбачають багатозадачність, можуть бути більш ефективними у профілактиці падінь, ніж вправи, що фокусуються на одній фізичній функції⁽¹¹⁾
• Страх пацієнта перед падінням є критично важливим компонентом, який часто ігнорується у вправах для профілактики падінь. Фахівці з реабілітації повинні брати до уваги страх пацієнта перед падінням, призначаючи вправи для запобігання падінню⁽¹²⁾.

Настанови(edit | edit source)

Настанова NICE(edit | edit source)

Настанова NICE рекомендує додавати до програми профілактики падінь вправи для розвитку сили та рівноваги. Вони повинні бути індивідуально призначені та контролюватися кваліфікованим фахівцем. Це пов’язано з тим, що фізичні вправи залежать від дозування і, щоб вони були ефективними вони повинні бути підібрані до відповідного рівня.⁽¹³⁾

Консенсусна заява щодо падінь та переломів(edit | edit source)

Консенсусна заява щодо падінь і переломів рекомендує, щоб більшість літніх людей, які проживають у громаді і мають низький або помірний ризик падінь, брали участь у програмі фізичних вправ, яка охоплює тренування сили та рівноваги.⁽¹⁾

Для досягнення ефективності така програма повинна охоплювати щонайменше 50 годин, з двома або більше заняттями на тиждень.⁽¹⁾ Групові програми можуть доповнюватися програмами домашніх вправ.

Під час створення програми важливо передбачити складні вправи для рівноваги, щоб досягти адаптації сили та рівноваги.⁽¹⁾

Хоча ходьба загалом корисна, її не слід включати в програми для людей похилого віку, які мають високий ризик падіння, оскільки це може призвести до подальших падінь⁽¹⁾.

Наприкінці 50-годинної програми пацієнта слід скерувати на заняття з підтримання, які відповідають його потребам і здібностям.⁽¹⁾

Огляд Cochrane(edit | edit source)

Огляд Cochrane «Фізичні вправи для запобігання падінням у літніх людей, які живуть у громаді» показав, що програми фізичних вправ:

• знижують частоту падінь (на 23%)
• зменшують кількість людей, які зазнають більше одного падіння (приблизно на 15%)
• і можуть знизити ризик переломів (на 27%)⁽¹⁴⁾

Програма вправ повинна складатися переважно з вправ для розвитку рівноваги та функціональних вправ. У цьому огляді не вдалося визначити, наскільки ефективними є вправи, спрямовані на розвиток сили окремо, а також зазначається, що ходьба не є ефективною стратегією для зниження ризику падінь.⁽¹⁴⁾

Фізична активність – стратегія для населення(edit | edit source)

Як фізичні терапевти можуть сприяти фізичній активності в більш широкому сенсі?

• Надавати різноманітні можливості для людей похилого віку
• Заохочувати активні подорожі⁽¹⁵⁾ – – необхідно також враховувати практичні питання середовища, такі як наявність громадських туалетів та якість тротуарів
• Пропагувати переваги фізичної активності в соціальних мережах
• Заохочувати активні робочі місця – наприклад, заохочувати використання сходів або схеми «велосипедом на роботу». Це важливо, оскільки все більше дорослих працездатного віку демонструють ознаки ослабленості (frailty) / передослабленості (pre-frailty).⁽⁴⁾ Якщо ми зможемо заохотити активність дорослих працездатного віку, вони можуть продовжити цю позитивну для здоров’я поведінку і після виходу на пенсію.

Ключові висновки огляду 2018 року

• Фізичні вправи чітко знижують подальший ризик падіння.
• Фізичні вправи для профілактики падінь можуть містити вправи в умовах, що вимагають збереження стабільності та в нестійких умовах.
• Специфікація таких вправ (поряд з інтенсивністю) і розуміння їх фізіологічного ефекту необхідні для забезпечення і поліпшення ефективного збереження переваг фізичних вправ, пов’язаних з падінням, у подальшому спостереженні після втручання⁽³⁾.

Висновок(edit|edit source)

1. Вправи та фізична активність доповнюють один одного
2. Різноманітність і вибір пацієнта є ключовими
3. Потрібно максимально збільшити незалежність – якщо літня людина має більшу силу, кращу рівновагу і витривалість, вона буде більш незалежною, а ризик падінь зменшиться
4. Докази свідчать про те, що фізичні вправи мають потенціал для значного зниження частоти падінь і ризику падінь у здорових людей похилого віку. Розробляючи заходи з профілактики падінь, слід враховувати, зокрема, вправи, що впливають на поставу⁽³⁾.

Як фахівці в галузі охорони здоров’я ми повинні:

• Сприяти залученню до фізичних вправ і активності під час кожного спілкування з пацієнтом
• Бути впевненими, коли ми пропагуємо фізичні вправи – це дуже ефективне втручання, тому ми повинні підкреслити це
• Бути обережними з мовою, яку ми використовуємо. Наприклад, фрази на кшталт «молодий душею», «не переймайся» або «не ходи сходами» можуть посилити переконання, що фізичні вправи шкідливі і призначені лише для молодих людей
• Співпрацювати та ділитися навчанням, обладнанням, персоналом та ресурсами

Для отримання додаткової інформації про проблему падінь у лікарнях та можливі шляхи її вирішення, перегляньте це відео від Chris Tuckett:

⁽¹⁶⁾

Посилання(edit|edit source)