Тренування реактивної рівноваги (ТРР) – це тип вправ, спрямований на поліпшення контролю реакцій, що запобігають падінню, коли людина втрачає рівновагу. ТРР передбачає рухи усім тілом, і ці рухи мають такі ж переваги, як і інші вправи, зокрема ходьба, і з часом можуть також поліпшити силу та тренованість . (1)(2). ТРР має потенціал для поліпшення декількох аспектів фізичного здоров’я одночасно(2).
Багато програм з розвитку рівноваги традиційно спрямовані лише на статичні та динамічні компоненти рівноваги, не враховуючи реактивний компонент.(3). Однак домінуючим чинником падінь є послизання або спотикання під час ходьби(4). Належні та своєчасні реакції рівноваги мають важливе значення для стабільності після втрати рівноваги(5). Реакції рівноваги, такі як реактивне переступання, мають вирішальне значення для профілактики падінь(5).
Систематичні огляди показують, що тренування реактивної рівноваги може знизити частоту падінь на 46%-48%(6)(7).
Показанням для використання ТРР як методу терапії здебільшого (але не виключно) є наявність у пацієнта проблеми з рівновагою. У фізичній терапії існує багато способів оцінити рівновагу, але шкала рівноваги Берга (Berg Balance Scale) є корисним показником, який можна використовувати для прогнозування ризику падіння у людей похилого віку.(8)(9). Також важливо переконатися, що пацієнт отримує відповідні фізичні вправи, які відповідають його поточному стану. Шкала інтенсивності рівноваги (The Balance Intensity Scale, BIS) – це клінічний показник інтенсивності вправ на рівновагу у людей похилого віку(10)(11). BIS має компонент, який оцінюється клініцистами, і компонент, який оцінюється пацієнтом.(12). Багато пацієнтів можуть отримати користь від ТРР, наприклад, пацієнти після інсульту (2), пацієнти з хворобою Паркінсона (13) та всі, хто має ризик падіння.
Ось приклад ТРР:
Терапевти навмисно створюють для пацієнта складний досвід, поступово збільшуючи його складність з плином часу. До пацієнта застосовується сила. Сила може бути внутрішньою або зовнішньою, і вона впливає на центр маси тіла пацієнта. Мета вправи – створити нестабільність на такому рівні інтенсивності, щоб пацієнт виконував стратегію утримання центру маси тіла в межах площі опори, для того щоб запобігти падінню(14).
Вправи часто можуть передбачати багаторазове повторення однієї і тієї ж несподіваної динамічної активності, що вимагає фізичної реакції для запобігання падінню, доки пацієнт не зможе послідовно реагувати таким чином, щоб забезпечити адекватний контроль над своїм центром маси тіла.
Тренування реактивної рівноваги передбачає використання “збурення” (perturbations) під час виконання втручань (15).
Внутрішні збурення виникають тоді, коли пацієнт виконує заплановану активність і не контролює свій центр маси належним чином. Це власне i) відсутність контролю, ii) погана координація, iii) відсутність усвідомлення центру маси або iv) відсутність адекватної рухової реакції, що призводить до того, що центр маси наближається або відхиляється від площі опори.
Зовнішні збурення відрізняються від внутрішніх. Зовнішні збурення вимагають, щоб щось у зовнішньому середовищі поза людиною викликало силу, яка діє на центр маси тіла, змушуючи центр маси тіла рухатися, досягаючи або перевищуючи межі стабільності.
Дізнайтеся більше про методи збурення.
Подивіться наступне відео про ТРР з використанням рухомої платформи і подивіться, чи зможете ви ідентифікувати різні типи збурення.
Постуральний контроль – це спосіб підтримання рівноваги тіла в будь-якій ситуації. Він вимагає гнучкої, автоматичної системи, щоб адекватно реагувати на очікувані та неочікувані події. Він охоплює як прямі механізми, так і реактивні стратегії. Успішний постуральний контроль залежить від різних систем, таких як: соматосенсорна система, вестибулярна система, зорова система та нервово-м’язова система.
Дізнайтеся більше про постуральний контроль.
Контроль рівноваги – це просто здатність тіла утримувати центр маси тіла в межах площі опори. Падіння відбувається тоді, коли центр маси тіла людини виходить за межі площі опори, і вона не має стратегії реагування. Біомеханічно падіння можна також назвати відхиленням центру маси тіла, коли центр маси тіла зміщується. Центр маси тіла більше не перебуває в стабільному положенні відносно площі опори.
Дізнайтеся більше про центр тяжіння.
Тренування рівноваги на основі збурення є основною формою реактивного тренування рівноваги, яка широко використовується в літературі. Збурення застосовується ззовні до пацієнта, змушуючи його реагувати на зовнішню силу і підтримувати постуральну стабільність, щоб не впасти. Приклади можуть охоплювати терапевтів, які застосовують зусилля вперед, назад і вбік, застосовуючи поштовхи у ділянці стегон або плечей.
Програма вправ Отаго (The Otago Exercise Program) не є тренуванням реактивної рівноваги, але це дуже ефективний підхід до поліпшення рівноваги та зменшення кількості падінь у людей похилого віку(16). Хоча програма включає в себе вправи, які допомагають відновити рівновагу, ці вправи мають випереджувальний характер. Випереджувальні коригування (Anticipatory adjustments), які ставлять перед людиною завдання утримувати рівновагу, не обов’язково є реактивним тренуванням рівноваги. Коли людина знає про завдання, яке потрібно виконати, у неї є час подумати про нього і визначити, як його виконати. Людина здатна передбачити, що потрібно зробити. Прикладами можуть бути такі вправи, як “виноградна лоза» (grapevine), додаток Clock Yourself, ходьба з кроками стопа за стопою, ходьба боком з кроками навхрест (braiding), ходьба спиною вперед або вправи на дотягування. У цих прикладах людина знає, що потрібно робити, тому що вона отримала команду і може передбачити дії, які потрібно виконати.
Тай-чи – це не обов’язково тренування реактивної рівноваги. Хоча тай-чи передбачає повільні, контрольовані рухи, які допомагають відновити рівновагу, ці вправи мають переважно превентивний характер. Якщо хтось не в змозі виконувати рухи плавно і це створює внутрішні збурення з достатньою інтенсивністю, щоб згенерувати реакцію для запобігання падінню, то така активність потрапляє в сферу тренування реактивної рівноваги. Дізнайтеся більше про тай-чи та людей похилого віку.
Вправи на рівновагу в Wii, як правило, не є тренуванням реактивної рівноваги. Вправи на рівновагу є більш випереджувальними за своєю природою. Знову ж таки, можливості пацієнта визначають, чи є вправа реактивною чи випереджувальною.
Тренування рівноваги у віртуальній реальності може розглядатися як тренування реактивної рівноваги. Додаток повинен створювати ситуацію, в якій пацієнт відчуває себе нестабільно і повинен реагувати на відчуття нестабільності за допомогою рухової реакції.
Існує багато прикладів ТРР. Ситуації можуть бути створені і застосовані до клінічних втручань. Важливо пам’ятати кілька речей, коли ви впроваджуєте ТРР в практику.
ТРР передбачає непередбачувані ситуації під час надання медичної допомоги. Пацієнт не повинен бути в змозі передбачити стан або ситуацію, щоб заздалегідь спланувати свою реакцію. Стан, що відповідає критеріям, включає переміщення центру тяжіння до зовнішньої межі стабільності, що вимагає стратегії крокування для запобігання падінню. ТРР є ефективною стратегією запобігання падінням для пацієнтів різної тривалості життя(17).
Збурення на біговій доріжці:
Реактивна рівновага / реактивна дошка:
Shuttle Board
Система реактивного балансу Proprio (Proprio Reactive Balance System):