Головний редактор – Candace Goh
Основний внесок – Lucinda hampton, Jess Bell, Candace Goh, Admin, Shaimaa Eldib, Kim Jackson, Wataru Okuyama, George Prudden, Claire Knott, Manisha Shrestha, Khloud Shreif, Robin Tacchetti, WikiSysop, Joao Costa, Sai Kripa, Tony Lowe, Stacy Schiurring and Stephanie Geeurickx
Кістка виконує низку опорних, рухових і регуляторних функцій.(1) Кістка – це метаболічно активна сполучна тканина, яка постійно перебудовується і відновлюється. Вона здатна відновлюватись до нормального функціонування після травми.(2)(3) Щоб підтримувати свої різноманітні функції, кістки повинні бути жорсткими та твердими, а також гнучкими та еластичними.(4)
Наступне додаткове відео надає загальний огляд анатомії скелетної системи:
(5)
Кістка – це високоадаптивна тканина, яка виконує низку функцій, серед яких:(6)(7)
- захист життєво важливих органів
- опора і структура: кістка діє як “фізичний каркас”(2)
- рух і локомоція: забезпечує місця прикріплення м’язів, сухожиль і зв’язок
- звукопровідність
- кровотворення (утворення клітин крові)
- накопичення та вивільнення мінералів (наприклад, кальцію, фосфору)
- накопичення жиру в жовтому кістковому мозку
- кислотно-лужний баланс (рН): кістки можуть виділяти лужні солі для підтримання оптимального рівня рН
- зберігає та періодично вивільняє фактори росту (наприклад, інсуліноподібний фактор росту)
- детоксикація: остеоцити можуть секвеструвати шкідливі речовини, такі як токсичні молекули та важкі метали
Два типи кісткової тканини допомагають підтримувати ці функції:
- Компактна (кортикальна) кістка (сompact, cortical):(6)
- становить 80% від загальної кількості кісток людини
- міцніша і щільніша за губчасту кістку
- витримує згинання, скручування та стискання
- утворює зовнішню оболонку навколо губчастої кістки і міститься у тілі довгих кісток (наприклад, стегнової, великогомілкової)
- Губчаста (трабекулярна або пориста) кістка (сancellous, trabecular або spongy):(6)
- становить близько 20% всіх кісток людини
- має більше співвідношення поверхні до об’єму, ніж кортикальна кістка
- може швидше реагувати на зміну навантаження, тому є більш динамічною, ніж кортикальна кістка
- зазвичай у місцях, що зазнають стискаючих навантажень (наприклад, хребці, таз і метафізи/епіфізи довгих кісток)
Усі кістки мають губчасту внутрішню частину і кортикальну зовнішню, але пропорція і розподіл змінюються залежно від розташування і функції кістки.(4)(8)(9)
У людському тілі існує п’ять типів кісток:(6)
- довгі кістки: довші, ніж ширші. Вони мають товстий кортикальний шар, особливо в діафізарній ділянці.(9) Більшість кісток кінцівок – це довгі кістки (наприклад, стегнова, плечова). Ці кістки розвиваються шляхом ендохондрального окостеніння.(7) Вони підтримують вагу і дають змогу рухатися.
- короткі кістки: мають приблизно однакову довжину, ширину і товщину. Короткі кістки також розвиваються шляхом ендохондрального окостеніння. Вони мають тонкий шар кортикальної кістки навколо губчастої кістки (наприклад, кістки зап’ястя).(7)
- плоскі кістки: тонкі, плоскі і часто вигнуті. Вони розвиваються шляхом внутрішньомембранного окостеніння.(7) Вони складаються з двох зовнішніх шарів кортикальної кістки та внутрішнього шару губчастої кістки (наприклад, більшість кісток черепа, грудини та ребер). Плоскі кістки часто виконують захисну роль.
- сесамоподібні кістки: розташовані в сухожиллях (наприклад, наколінок). Вони захищають сухожилля від зносу та навантажень.
- неправильні кістки: кістки, які не підпадають під перші чотири категорії. Вони мають тонкий шар кортикальної кістки, який оточує губчасту внутрішню частину (наприклад, кістки хребта і таза).
Загальна анатомія довгих кісток(edit | edit source)
Анатомія ростової пластини (Physeal)
Довга кістка складається з двох частин:(7)
- діафіз (diaphysis): трубчасте тіло довгої кістки. Він має порожнисту ділянку, яка називається кістково-мозковою порожниною, що заповнена жовтим кістковим мозком. «Стінки» діафіза – це щільна кортикальна кістка.(10)
- метафіз: зона між діафізом та епіфізом. У дітей ця зона містить епіфізарну пластинку. Епіфізарна пластина забезпечує лінійний ріст кістки; ростові пластини зазвичай зростаються в кінці статевого дозрівання.
- епіфіз: розташований на кінці довгих кісток. Це місце зчленування і основне джерело червоного кісткового мозку в довгих кістках. Епіфіз і метафіз з’єднуються після того, як зростається епіфізарна пластина росту.
Кістка складається зі спеціалізованих кісткових клітин та позаклітинного матриксу (extracellular matrix, ECM). Остеони виступають функціональною одиницею кісткової тканини. У кістках також знаходиться кістковий мозок.
Позаклітинний матрикс (Extracellular Matrix, ECM) має як неорганічні, так і органічні компоненти. Забезпечує цілісність та еластичність кісток.(11) Позаклітинний матрикс становить близько 90% об’єму кістки.(3)
- органічний кістковий матрикс (близько 40% ECM)(11)): забезпечує стійкість до сил розтягнення. Це переважно колаген I типу, але також містить неколагенові білки, глікопротеїни, фактори росту та протеоглікани(3)
- неорганічний кістковий матрикс (близько 60% ECM)(11)):(3) забезпечує міцність, жорсткість і стійкість до сил стиснення. У ньому є запаси:
- 40-60% від потреби організму в магнію та натрію
- 99% кальцію організму
- 85% фосфору організму
- кальцій і фосфат зберігаються в кістці у вигляді кристалів гідроксиапатиту, який мінералізує матрицю, надаючи кістці твердість/жорсткість
Склад позаклітинного матриксу змінюється залежно від біологічної статі, віку та стану здоров’я людини.(11)
Клітини кістки складають близько 10% від загального об’єму кістки і вони підтримують позаклітинний матрикс:(3)
- остеопрогеніторні клітини (osteoprogenitor cells): стовбурові клітини, які відіграють важливу роль у відновленні та рості кісток.(12) Вони є попередниками спеціалізованих клітин кістки(12) і беруть участь у формуванні компартментів кісткового ремоделювання (bone remodelling compartments, BRC)(3)
- остеобласти: синтезують і виділяють остеоїди (див. нижче) та регулюють мінералізацію кісткової тканини. Вони також беруть участь у продукуванні гормонів (наприклад, простагландинів)
- остеоцити: складають 90-95% всіх клітин кістки.(4) Вони утворюються з остеобластів. Вони беруть участь у механосенсоризації (тобто визначенні механічного навантаження) та підтриманні й оновленні кісткового матриксу
- остеокласти: великі багатоядерні клітини, що резорбують кісткову тканину (тобто клітини, які руйнують кістки). Два цитокіни, необхідні для утворення остеокластів, – це RANK-ліганд (RANKL) і макрофагальний колонієстимулюючий фактор (colony-stimulating factor, CSF)
Остеони (також відомі як гаверсові системи, Haversian systems) є функціональною одиницею кортикальних кісток. Існує два типи остеонів:
- первинні остеони: розташовані поруч з первинною кісткою(13)
- вторинні остеони:(13)
- формуються з первинних остеонів
- зазвичай циліндричної форми з концентричними шарами (ламелями) кісткової тканини, які оточують центральний канал (канал Гаверса)
- центральний канал містить кровоносні судини та нерви(6)
Остеони допомагають у передачі навантаження, кістковому обміні та ремоделюванні кісток.(13) Ця система також включає канали каналікулі (canaliculi) та канали Фолькмана (Volkmann), які «забезпечують зв’язок між сусідніми остеоцитами та остеонами відповідно».(6)
Наступне відео ілюструє будову остеонів:
(14)
Кістковий мозок розташований у губчастій частині кісток. Кровотворення, або продукування / обіг червоних і білих кров’яних тілець, тромбоцитів, відбувається в кістковому мозку.(6)(15)
Якщо ви хочете дізнатися більше про кровотворення, перегляньте наступне 4-хвилинне відео:
(16)
Окістя та Середкістя (ендост)(edit | edit source)
Усі кістки, крім сесамоподібних, мають зовнішню оболонку, яка називається окістя. Окістя покриває всю кістку, за винятком ділянок, де прикріплюються зв’язки та сухожилля, а також суглобового хряща. Він з’єднаний з кісткою за допомогою волокон Шарпея (Sharpey’s fibres). Окістя змінюється з віком. У дітей воно більш еластичне. З віком іннервація та васкуляризація окістя посилюються, і воно стає твердішим.(17) Воно має два шари:(18)(17)
- зовнішній волокнистий шар: міцний і наповнений колагеном
- внутрішній клітинний шар: містить клітини-остеопрогенітори та остеобласти. Остеобласти можуть бути відсутніми у дорослих, але утворюються за необхідності (наприклад, для загоєння переломів)
Окістя живиться чотирма судинними системами, і воно має важливе значення для формування та резорбції кісткової тканини. Воно може реагувати “на пошкодження кортикальної кістки, такі як пухлини, інфекції, травми, ліки та артритні захворювання”.(17)
Ендостом – це мембрана, яка вистилає стінку порожнини кісткового мозку. Вона також вистилає центральний канал остеонів і внутрішні порожнини кістки.(18)
Під час кісткового ремоделювання стара або ушкоджена кістка видаляється і замінюється новою кісткою.(19) (20) Формування нової кісткової тканини та резорбція старої кістки повинні бути ретельно збалансовані, щоб гарантувати, що кісткова маса залишається незмінною. Цей процес відбувається за участю всіх чотирьох типів кісткових клітин і складається з чотирьох фаз, що накладаються одна на одну:(3)
- Ремоделювання кісткової тканини ініціюється або активується в певній ділянці з залученням попередників остеокластів до компартментів кісткового ремоделювання (bone remodelling compartments, BRC)(3)
- Остеокласти розсмоктують стару кістку, в той час як остеопрогенітори рекрутуються в BRC
- Диференціація остеобластів: остеобласти продукують остеоїд для заміщення резорбованої кістки
- Відбувається остеоїдна мінералізація, яка завершує цикл ремоделювання кістки(3)
Якщо ви хочете дізнатися більше про ремоделювання кісткової тканини, перегляньте наступне відео:
(21)
На кісткову тканину може впливати низка станів, зокрема:(6)
- остеопороз: низька мінеральна щільність кісткової тканини, спричинена зміненою мікроструктурою кісток
- остеомаляція: розм’якшення кісток (у дітей називається рахіт)
- перелом
- остеомієліт: гостра або хронічна інфекція кісток
- achondroplasia: the most common cause of disproportionate short stature.(22) Люди з ахондроплазією мають короткі кінцівки через уповільнений розвиток ендохондральної кістки
- Хвороба кісток Педжета: виникає у разі дисбалансу між діями остеобластів та остеокластів. Хвороба Педжета уражає не все тіло, а одну або кілька сусідніх кісток
- остеосаркома: пов’язана зі «злоякісною проліферацією остеобластів».(6) Найчастіше уражається дистальний відділ стегнової кістки та проксимальний відділ великогомілкової кістки. Люди можуть відчувати біль у кістках, набряк або мати патологічний перелом
- гемангіома хребців: найпоширеніша доброякісна пухлина хребта. Часто зустрічається у жінок у віці від 40 до 50 років(8)
- аваскулярний некроз: відмирання тканин, спричинене нестачею кровопостачання
- порушення епіфізарної пластинки
- ↑ Proia P, Amato A, Drid P, Korovljev D, Vasto S, Baldassano S. The impact of diet and physical activity on bone health in children and adolescents. Frontiers in Endocrinology. 2021;12.
- ↑ 2.0 2.1 Salhotra A, Shah HN, Levi B, Longaker MT. Mechanisms of bone development and repair. Nature reviews Molecular cell biology. 2020 Nov;21(11):696-711.
- ↑ 3.0 3.1 3.2 3.3 3.4 3.5 3.6 3.7 3.8 El Sayed SA, Nezwek TA, Varacallo M. Physiology, Bone. InStatPearls (Internet) 2019 Jul 29. StatPearls Publishing. Available from:https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK441968/ (last accessed 10.2.2020)
- ↑ 4.0 4.1 4.2 Hart NH, Newton RU, Tan J, Rantalainen T, Chivers P, Siafarikas A, Nimphius S. Biological basis of bone strength: anatomy, physiology and measurement. J Musculoskelet Neuronal Interact. 2020 Sep 1;20(3):347-71.
- ↑ Crash Course. The Skeletal System: Crash Course Anatomy & Physiology #19. Available from: http://www.youtube.com/watch?v=dMH0bHeiRNg (last accessed 7.8.2022)
- ↑ 6.0 6.1 6.2 6.3 6.4 6.5 6.6 6.7 6.8 Baig MA, Bacha D. Histology, Bone. InStatPearls (Internet) 2019 May 5. StatPearls Publishing. Available from:https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK541132/ (last accessed 10.2.2020)
- ↑ 7.0 7.1 7.2 7.3 7.4 Cowan PT, Kahai P. Anatomy, Bones.(Updated 2021 Jul 26). StatPearls (Internet). Treasure Island (FL): StatPearls Publishing. 2022.
- ↑ 8.0 8.1 Cunningham S. Clinical Overview of Bone Health and Dysfunction Course. Plus, 2024.
- ↑ 9.0 9.1 Osterhoff G, Morgan EF, Shefelbine SJ, Karim L, McNamara LM, Augat P. Bone mechanical properties and changes with osteoporosis. Injury. 2016 Jun;47 Suppl 2(Suppl 2):S11-20.
- ↑ Hall JE. Guyton and Hall textbook of medical physiology e-Book. Elsevier Health Sciences; 2015 May 31.
- ↑ 11.0 11.1 11.2 11.3 Lin X, Patil S, Gao YG, Qian A. The bone extracellular matrix in bone formation and regeneration. Front Pharmacol. 2020 May 26;11:757.
- ↑ 12.0 12.1 Nahian A, Davis DD. Histology, Osteoprogenitor Cells. (Updated 2022 Dec 29). In: StatPearls (Internet). Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024 Jan-. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK559160/
- ↑ 13.0 13.1 13.2 Chang B, Liu X. Osteon: structure, turnover, and regeneration. Tissue Eng Part B Rev. 2022 Apr;28(2):261-78.
- ↑ Michele Parry. Osteon model. Available from: http://www.youtube.com/watch?v=UC1UgGLX98o (last accessed 15/08/2024)
- ↑ Hoggatt J, Pelus LM. Hematopoiesis. In: Maloy S, Hughes K editors. Brenner’s encyclopedia of genetics (second edition). Academic Press, 2013. p418-21.
- ↑ Alila Medical Media. Hematopoiesis – Formation of Blood Cells, Animation. Available from: https://www.youtube.com/watch?v=0deCbmh7PHs (last accessed 7.8.2022)
- ↑ 17.0 17.1 17.2 Maia Ferreira Alencar CH, Sampaio Silveira CR, Cavalcante MM, Maia Vieira CG, Diógenes Teixeira MJ, Neto FA, de Abreu A, Chhabra A. “Periosteum: an imaging review”. Eur J Radiol Open. 2020 Aug 27;7:100249.
- ↑ 18.0 18.1 Nahian A, Chauhan PR. Histology, Periosteum And Endosteum. (Updated 2023 May 1). In: StatPearls (Internet). Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024 Jan-. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK557584/
- ↑ Epsley S, Tadros S, Farid A, Kargilis D, Mehta S, Rajapakse CS. The effect of inflammation on bone. Frontiers in physiology. 2021:1695.
- ↑ Ofer L, Dean MN, Zaslansky P, Kult S, Shwartz Y, Zaretsky J, Griess-Fishheimer S, Monsonego-Ornan E, Zelzer E, Shahar R. A novel nonosteocytic regulatory mechanism of bone modeling. PLoS biology. 2019 Feb 1;17(2):e3000140.
- ↑
Physiology for Hippies
. How are bones remodeled?. Available from: https://www.youtube.com/watch?v=sNfY8z3CqDg (last accessed 8.8.2022)
- ↑ Legare JM. Achondroplasia. 1998 Oct 12 (Updated 2023 May 11). In: Adam MP, Feldman J, Mirzaa GM, et al., editors. GeneReviews® (Internet). Seattle (WA): University of Washington, Seattle; 1993-2024. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK1152/