Головний редактор– Naomi O’Reilly як частина проєкту Wheelchair Service Provision Content Development
Провідні автори – Naomi O’Reilly, Kim Jackson, Simisola Ajeyalemi, Robin Tacchetti, Rachael Lowe, Rucha Gadgil, Amrita Patro, Jess Bell and Olajumoke Ogunleye
Право на особисту мобільність є важливим першим кроком, щоб залишатися здоровим, незалежним і продуктивним. Людям з труднощами при ходьбі або пересуванні часто потрібен доступ до відповідного крісла колісного залежно до їхніх потреб і вибору для їх мобільності. Незалежне пересування та доступ до крісла колісного та інших допоміжних технологій для сидіння вважаються основним правом людини, (1) (2) , але лише добре функціонуюча система забеспечення кріслами колісними із добре навченим персоналом може гарантувати максимально можливу особисту мобільність. (3) Перешкоди для забезпечення кріслами колісними (такі як час очікування та фінансові обмеження) впливають на права та особисту свободу пацієнтів. Ці перешкоди можуть виникати протягом усього терміну надання допомоги, від початкового оцінювання до послуг з крісла колісного. (4) Зосередженість на постачанні крісел колісних зазвичай не включає підхід, що ґрунтується на фактах, і зазвичай зосереджується на доставці крісел колісних. Нарешті, національна політика забезпечення кріслами колісними не прийнята багатьма урядами.(5)
Надання відповідного крісла колісного, яке максимально відповідає фізичним, функціональним потребам і потребам середовища користувача, вимагає підходу, який відповідає індивідуальним потребам. Ефективним способом задоволення індивідуальних потреб користувачів є сприяння забезпеченню кріслами колісними через послуги з крісел колісних. Служби послуг працюють з користувачами крісел колісних, щоб знайти найбільш підходяще крісло колісне серед доступних для задоволення потреб цього користувача. Ретельне планування та менеджмент послуг, а також добре продумані стратегії забеспечення кріслами колісними, навчання користувачів і догляду необхідні для сприяння важливому зв’язку між користувачем та кріслом колісним.
Належне забезпечення кріслами колісними є найважливішим для успішної реабілітації людей, які потребують крісла колісного для пересування. Однак історично так склалося, що надання послуг, пов’язаних з кріслом колісним не було невід’ємною частиною реабілітаційних послуг. Це пов’язано з багатьма чинниками, зокрема, низькою обізнаністю, обмеженими ресурсами, відсутністю відповідних виробів і відсутністю навчання медичного та реабілітаційного персоналу щодо надання послуг, пов’язаних з кріслом колісним.
У багатьох країнах користувачі залежать від благодійних організацій або зовнішніх пожертвувань. Подаровані крісла колісні часто є невідповідними та низької якості, що створює додаткові проблеми для користувача та для країни в довгостроковій перспективі. Користувачі не в змозі вимагати хорошої якості від благодійних організацій. Дослідження, проведене в Індії, показало, що 60% користувачів крісел колісних, які отримали подаровані крісла колісні, припинили користуватися ними через дискомфорт і невідповідність конструкції умовам, у яких вони використовувалися.
Результатом є те, що багато людей, яким потрібно крісло колісне, взагалі його не отримують, тоді як ті, хто потребують, часто отримують його без будь-якого оцінювання, скерування, підгонки та подальшого спостереження. (6) Багато користувачів, навіть люди з ураженнями спинного мозку, часто отримують крісли колісні без подушки або основних інструкцій, що може призвести до пролежнів і навіть передчасної смерті.
Проте зростає усвідомлення важливості надання індивідуального оцінювання, підгонки та навчання користуванню кріслами колісними. У ряді місць з меншими ресурсами було створено служби послуг з крісел колісних із використанням різних моделей надання послуг. Такі моделі включають послуги на базі центрів або громади, виїзні послуги, мобільні послуги у стилі «табору» та пожертвування імпортованих крісел колісних. У країнах, де групи користувачів добре поінформовані, а постачальники послуг мають необхідні знання та підтримку, послуги з крісел колісних стають інтегрованими в існуючу реабілітаційну діяльність. Загальна мета полягає в тому, щоб користувачам надали кваліфіковану допомогу у виборі крісла колісного, яке найбільше відповідає їхнім потребам.
Надання крісел колісних полягає в тому, щоб люди з обмеженими можливостями могли стати мобільними, залишатися здоровими та повноцінно брати участь у житті суспільства. Послуги з крісел колісних забезпечують основу для оцінювання індивідуальних потреб користувачів, допомагають у виборі відповідного крісла колісного, навчають користувачів і опікунів, а також забезпечують постійну підтримку та направлення до інших служб, якщо це необхідно.(7) Існує низка різних моделей для надання послуг, і країни повинні розробити модель, яка підходить для їх конкретного контексту та здатну відповісти на визначені потреби в середині країни. Інтеграція та децентралізація надання послуг є важливими міркуваннями, які можуть допомогти підвищити наявність, доступність і цінову доступність послуг. Подібним чином надання послуг, що надаються громадою, як частина безперервної допомоги, наприклад Реабілітація у громаді (Community-Based Rehabilitation, CBR), може відповісти на такі проблеми, як важкодоступні групи населення (тобто люди, які живуть у сільській та віддалених районах) і брак робочої сили. Роль персоналу CBR може полягати в тому, щоб працювати з людьми з обмеженям життєдіяльності та їхніми родинами, щоб визначити їхні потреби в пристроях для пересування, ініціювати направлення до відповідних постачальників послуг, полегшити доступ до послуг і забезпечити технічне обслуговування, ремонт і заміну, коли це необхідно.
Надання послуг з крісел колісних вимагає ретельного планування та менеджменту ресурсами. Це також вимагає відповідної освіти та підготовки всіх, хто бере участь у забезпеченні кріслами колісними. (8) Нижче обговорюється низка стратегій, які можуть бути використані для започаткування або подальшого розвитку послуг з крісел колісних. (7)
Існують різні методи постачання крісел колісних відповідно до різноманітних умов, у яких живуть користувачі. Який би метод чи структуру не було обрано, важливо надавати необхідні послуги з крісел колісних.
Не обов’язково створювати нову професію, щоб надавати послуги з крісел колісних. Завдяки додатковому навчанню багато медичного та реабілітаційного персоналу зможуть взяти на себе обов’язки, необхідні для надання базових послуг з крісел колісних. Наприклад, працівники сфери охорони здоров’я, що працюють у громаді, реабілітаційні працівники в громадах, медсестри, фізичні терапевти, ерготерапевти, ортезисти та протезисти можуть бути навчені для виконання клінічної ролі в службах з крісел колісних. Так само, за умови додаткової підготовки, кваліфіковані ремісники, механіки та ортопедичні та протезотехніки могли б виконувати технічну роль.
Деякі аспекти надання крісел колісних можуть здійснюватися в громаді через мережу громадських організацій (наприклад, реабілітаційні та оздоровчі програми), які підтримуються місцевим центром послуг з крісел колісних. Персонал програм на базі громади може бути навчений персоналом, який обслуговує крісла колісні з надання основних послуг. Ця система надання послуг найкраще підійде користувачам, яким потрібно базове крісло колісне без модифікацій, постуральної підтримки чи догляду за тиском.
Користувачам із складнішими потребами, ймовірно, знадобляться навички персоналу з більшою підготовкою, ніж може бути надано всьому персоналу на рівні громади. Цю потребу можуть вирішити виїзні служби, які координує центр послуг з крісел колісних. Якщо не розвинути виїздні послуги, цим користувачам доведеться їздити до центру послуг з крісел колісних. Проте, якщо їм нададуть відповідне крісло колісне, їх може підтримувати персонал громади.
Служба послуг з крісел колісних може використовувати навички, технології та потенціал місцевої промисловості. Наприклад, майстерні з ремонту велосипедів також можуть ремонтувати крісла колісні, а виробники трубчастих меблів мають базові навички та знання для створення крісел колісних.
На рис. 1 наведено короткий опис «дворівневого» підходу до послуг з крісел колісних. Він показує можливу модель, що об’єднує центр обслуговування крісел колісних із низкою громадських служб крісел колісних. Щоб забезпечити адекватну підтримку центрам на базі громади, може виникнути необхідність спочатку створити центр послуг з крісел колісних. Крім того, спільними зусиллями існуючих громадських центрів можна було б сприяти розвитку центру послуг з крісел колісних. У будь-якому випадку процес розвитку має базуватися на оцінці потреб та інших аспектах місцевого контексту.
Центр послуг з крісел колісних або відділення можна створити в рамках існуючих реабілітаційних служб. Такі послуги вже, ймовірно, мають користувачів, які звертаються за послугою для потреб здоров’я чи реабілітації. Таким чином, вони вже мали б більшу частину необхідної інфраструктури. Приклади реабілітаційних послуг, які добре підходять для інтеграції послуг з крісел колісних, включають послуги з протезування та ортопедії та центри травм хребта.
Послуги з крісел колісних можуть відігравати подвійну роль, забезпечуючи кріслами колісними безпосередньо користувачів і підтримуючи основні послуги в громаді через партнерство з програмами та організаціями на рівні громади.
Зацікавлені сторони, безпосередньо залучені до планування, реалізації та участі в наданні послуг, включають:
Ресурси, необхідні для виконання рекомендацій, включають:
Європа
Північна Америка
Австралазія