Мультидисциплінарна команда з надання послуг з крісел колісних

Автор– Perth Rosen та Yasmin Garcia, з UCP Wheels for Humanity, як частина курсу Wheelchair Service Provision Content Development Project

Провідні авториNaomi O’Reilly, Kim Jackson, Simisola Ajeyalemi, Адміністратор, Rucha Gadgil та Amrita Patro

Вступ(edit|edit source)

Коли людина втрачає або ризикує втратити здатність функціонувати через травму, медичний стан, хронічне захворювання чи просто процес старіння, може знадобитися реабілітація, щоб відновити ці функції та підвищити незалежність людини. Різні чинники можуть впливати на цілі реабілітації, включаючи вік пацієнта та його ролі, а також культурні фактори та фактори середовища. (1) Наприклад, дитині, яка народилася з церебральним паралічем, може знадобитися фізична терапія, ерготерапія та терапія мови та мовлення, щоб досягти етапів розвитку дітей її віку. Навпаки, дорослій людині, яка одужує після тривалого перебування в лікарні, може знадобитися респіраторна терапія для покращення дихальної здатності та фізична терапія для зміцнення м’язів ніг, щоб людина могла безпечно ходити на роботу. Як тип та інтенсивність необхідних реабілітаційних послуг, так і спеціалісти з охорони здоров’я та реабілітації, необхідні для надання реабілітаційної допомоги, відрізняються залежно від людини.

Найкращі практики реабілітації вимагають мультидисциплінарного командного підходу із залученням групи професіоналів з додатковими клінічними знаннями, ролями та навичками, які можуть сформулювати та забезпечити своєчасне та ефективне втручання. (1) (2) Члени мультидисциплінарної команди повинні доповнювати ролі один одного, щоб сприяти покращенню обслуговування клієнтів. Середовище взаємної поваги та підтримки, спільна відповідальність і ставлення до вирішення проблем є ключовими елементами побудови чітко визначеної команди навколо спільної мети. (3)

Особиста мобільність була визнана правом людини (4) , а можливість самостійно пересуватися в середовищі була встановлена як головна мета реабілітації. Особиста мобільність стосується не просто здатності ходити, а й здатності рухатися в обраний спосіб і час. (4) Як результат, забеспечення кріслами колісними є важливим аспектом реабілітаційних послуг. Відповідне крісло колісне не тільки дозволяє людині з обмеженями пересування користуватись туалетом у своєму домі, але й бути більш соціально залученим до своєї спільноти. Це також може сприяти ліпшому доступу до безкоштовних медичних послуг, що ще більше посилить цілі реабілітації.

Для людей зі складними обмеженнями життедіяльності чи функціональними обмеженнями підхід міждисциплінарної командної роботи може бути особливо важливим. (5) У той час як підготовлений фахівець із сидіння може надати певні елементи догляду самостійно, людям із кількома потребами в охороні здоров’я або фізичними обмеженнями розвитку часто потрібна допомога низки медичних та реабілітальних спеціалістів із додатковими навичками. (2)

Забезпечення кріслом колісним визнає потребу в різноманітному наборі скоординованих медичних та реабілітаційних послуг, починаючи від сидіння, позиціонування та оцінювання мобільності до складних ортопедичних і неврологічних втручань. Послуги з реабілітації та з крісел колісних можуть надаватися в різних умовах і залежно від місцевого контексту, включаючи структуру місцевої системи охорони здоров’я та наявність кваліфікованих фахівців. (6)

Мультидисциплінарний підхід до забеспечення кріслами колісними ( редагувати | редагувати джерело )

Як обговорювалося, інколи лише кваліфікований експерт із сидіння, наприклад, кваліфікований фізичний терапевт або ерготерапевт, може бути найбільш відповідним надавачем послуг з сидіння, позиціонування та втручань з мобільності. (7) В інших випадках для надання належного догляду потрібна мультидисциплінарна команда, що складається з терапевтів, лікарів, лікарів ФРМ, хірургів-ортопедів, урологів, дієтологів, неврологів, ортезистів і протезистів, спеціалізованих медсестер, реабілітаційних інженерів, техніків з крісел колісних, постачальників крісел колісних і соціальних працівників. Передовий досвід надання крісел колісних передбачає тісну співпрацю з користувачем як важливим членом команди. (6)

Низка професійних асоціацій і міжнародних організацій надають рекомендації щодо належного надання послуг з крісел колісних. Наприклад, Rehabilitation Engineering and Assistive Technology Society of North America’s (RESNA) Wheelchair Service Provision Guide (Посібник з надання послуг з крісел колісних Товариства реабілітаційної техніки та допоміжних технологій Північної Америки (RESNA) (7) і (http://www.who.int/disabilities/publications/technology/English Wheelchair Guidelines (EN for the web).pdf Рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я з забеспечення кріслами колісними з ручним керуванням у місцях з обмеженими ресурсами) (6)(8) окреслюють загальний набір послуг з крісел колісних (описаних нижче), необхідних для відповідного задоволення потреб і цілей користувачів. Відповідно до цього підходу, мультидисциплінарна команда повинна працювати спільно, скоординовано та гармонійно, щоб виконати наступні завдання:

Скерування(edit|edit source)

Залежно від місцевої системи охорони здоров’я, медичний працівник або фахівець з реабілітації, соціальний працівник або немедичний працівник може скерувати клієнта до центру надання послуг з крісла колісного для оцінювання. У місцях з більш налагодженими послугами з крісел колісних уповноважений лікар, наприклад лікар ФРМ, повинен скерувати клієнта до постачальника крісел колісних із призначенням. (7) Соціальний працівник може також організовувати та координувати оцінювання сидіння та мобільності з відповідним клінічним персоналом. Подібним чином фізичний терапевт або ерготерапевт може визначити потребу в кріслі колісному та іншому медичному обладнанні для підвищення функціональності та незалежності в повсякденних діях, пов’язаних з мобільністю (MRADLS), таких як пересування по дому, щоб поїсти. У місцях з меншими ресурсами, де надання послуг з крісел колісних офіційно не визначено, член сім’ї, опікун, громадський медичний працівник або інший користувач крісла колісного може зробити скерування до центру забезпечення. (6)

Оцінювання та призначення ( редагувати | редагувати джерело )

У моделі забезпечення кріслом колісним, принаймні один навчений експерт із сидіння та мобільності потрібен для виконання етапу оцінювання та вибору крісла колісного, залежно від складності індивідуального порушення. (7) Експерт часто є фізичним терапевтом, ерготерапевтом або лікарем ФРМ, який пройшов підготовку щодо сидіння та мобільності (кожен фахівець має звернутися до своїх власних місцевих вимог до сертифікації для надання рекомендацій з реабілітаційного обладнання, наприклад, сертифікати ATP та SMS від RESNA у США). У більш складних ситуаціях, наприклад, коли користувачі мають складні потреби в позиціонуванні, може знадобитися більше одного експерта на додаток до сертифікованого постачальника реабілітаційних технологій. (7) У країнах, де доступність цих фахівців обмежена, постачальник крісел колісних з меншою підготовкою може самостійно постачати базові пристрої для пересування, якщо вони мають відповідну підготовку та навички (наприклад, WHO WSTP Basic and Intermediate). У цьому випадку клієнтів із складнішими потребами завжди слід скеровувати до експертів із відповідного сидіння, позиціонування та мобільності. (6) У ситуаціях, коли доступний обмежений асортимент продуктів для крісел колісних, а модель забезпечення не створює потенційного конфлікту інтересів, експерт з сидіння та мобільності також може пройти навчання щодо технічних аспектів безпосереднього постачання продукції. (6)

MDT 1.jpg

Експерт з сидіння та мобільності повинен:

  • Визначити цілі та потреби користувача;
  • Провести початкову співбесіду з запитом інформації про внутрішні та зовнішні фактори, що впливають на тип наданого крісла колісного, наприклад, фізичний стан особи та медичний стан, спосіб життя, професію, активність, середовище проживання та поточне або попереднє використання будь-якого обладнання для пересування;
  • Оцінити функції та структури організму
  • Сприяти випробуванням та/або симуляціям з кріслом колісним (здебільшого в місцях із достатньою кількістю ресурсів);
  • Вивчити джерела фінансування крісла колісного разом з користувачем;
  • Скласти та обговорити з користувачем заснований на доказах план втручання щодо сидіння та пересування;
  • Інформувати користувача про варіанти крісла колісного 2;
  • Допомогти користувачеві вибрати остаточне крісло колісне 2;
  • Задокументувати процес оцінювання, деталізуючи рекомендації щодо крісла колісного, включаючи тип, розмір, особливі функції, модифікації та вподобання користувача;
  • Визначите набір заходів та/або показників, які будуть використовуватися для оцінювання результатів плану реабілітації

Постачальник реабілітаційного обладнання або технік повинен:

  • Надавати рекомендації щодо крісел колісних на основі оцінювання експерта щодо сидіння та мобільності; і
  • Надавати крісла колісне для випробувань і симуляцій вдома, у громаді чи центрі забезпечення 2.

Користувач крісла колісного повинен:

  • Активно брати участь у етапах оцінювання, випробувань і рекомендацій, надавати необхідну інформацію; і
  • Приймати рішення щодо типу крісла колісного для використання, а також його компонентів і конфігурації на основі вказівок експерта з сидіння та мобільності та особистих уподобань. Якщо користувач не може сформулювати свої потреби через вік, когнітивні чи комунікативні проблеми, цю роль повинен взяти на себе член сім’ї, родич або опікун. (6)

Підготовка та налаштування продукту ( редагувати | редагувати джерело )

Після етапу оцінювання необхідно виконати наступні кроки, щоб замовити, зібрати, підготувати та налаштувати крісло колісне для користувача:

MDT 2 Wheelchair Service.jpg

Експерт з сидіння та мобільності повинен:

  • Розмістити замовлення на крісло колісне, заповнивши та подавши всю необхідну документацію згідно з місцевими процедурами;
  • Вказати необхідні модифікації та конфігурації продукту постачальнику крісла колісного або техніку та відповісти на всі їхні запитання;
  • Підтвердити, що крісло колісне готове і безпечне для доставки користувачеві;
  • Переконатися, що крісло колісне та його компоненти належним чином підходять користувачу для оптимізації функціональності, комфорту та безпеки; і
  • Задокументувати процес налаштування, включаючи ідентифікацію будь-яких подальших послуг і оцінку результатів. (7)

Постачальник реабілітаційного обладнання або технік з крісла колісного повинен:

  • Зібрати крісло колісне і підготувати його відповідно до специфікацій експерта з питань сидіння та мобільності;
  • Виконати будь-які необхідні зміни;
  • Створити/забезпечити індивідуальні компоненти постуральної підтримки;
  • Переконатися, що крісло колісне готове і безпечне для доставки користувачеві;
  • Поспілкуватися з експертом з сидіння і мобільності, щоб вирішити будь-які проблеми;
  • Допомогти експерту з сидіння та мобільності з підгонкою та доставкою продукту, якщо це необхідно.

Навчання користувачів і доглядальників ( редагувати | редагувати джерело )

Користувачі повинні бути навчені тому, як обслуговувати, поводитись і пересуватися на своїх кріслах колісних, щоб отримати максимальну користь від крісла колісного. (6) Доведено, що належне навчання є важливою відмінністю між незалежною та залежною мобільністю. (9) Сюди входить надання основних медичних порад, особливо щодо того, як уникнути пролежнів або будь-яких подальших деформацій або ускладнень від використання крісла колісного. (6)

MDT 3.jpg

Експерт з сидіння та мобільності повинен:

  • Надати інформацію та навчити користувача та осіб, які доглядають за ними, щодо того, як поводитись з кріслом колісним, виконувати основні навики користування кріслом колісним та забезпечити цілісність шкіри;
  • Направити користувача до груп навчання рівних для отримання навичок високого рівня в кріслі колісному;
  • Надати інформацію про інші доступні ресурси; і
  • Задокументувати потреби в навчанні та показники оцінки результатів.

Користувач крісла колісного, який бере на себе роль постачальника послуг, також може забезпечити навчання та поради, зазначені вище. (6)

Постачальник реабілітаційного обладнання або технік повинен:

  • Забезпечити навчання щодо обслуговування крісла колісного та виконання базових ремонтних робіт, а також інформацію про інші місцеві послуги з технічного обслуговування/ремонту; і
  • Провести навчання конкретним функціям або операціям крісла колісного.

Посилання на інші джерела навчання навичкам користування кріслом колісним.

Подальші дії, ремонт і технічне обслуговування ( редагувати | редагувати джерело )

Подальша клінічна та технічна підтримка повинна бути доступна для всіх користувачів, щоб переконатися, що їхні крісла колісні й надалі відповідають їхнім потребам. Постачальники повинні організувати, координувати та/або направити користувача до інших спеціалістів з охорони здоров’я та реабілітації, якщо це необхідно, також має бути доступним подальше навчання користувачів, підтримка з обслуговування та ремонту.

MDT 4.jpg

Експерт з сидіння та мобільності повинен:

  • Оцінити придатність та функціональність крісла колісного;
  • Провести додаткове навчання;
  • Забезпечити більш інтенсивне спостереження за клієнтами групи ризику або тими, потреби яких змінюються;
  • Направити користувача до інших медичних працівників, якщо вважатиме це доцільним;
  • Документувати надання послуг і оцінювати їх результати; і
  • Переоцінити користувача, щоб за потреби знову почати процес надання крісла колісного.

Постачальник реабілітаційного обладнання або технік з крісла колісного повинен:

  • Відрегулювати за потреби крісло колісне, щоб ліпше підходило користувачу;
  • Виконати додаткові модифікації крісла колісного за запитом;
  • Забезпечити технічне обслуговування;
  • Здійснювати ремонт та вирішувати інші технічні проблеми; і
  • Допомогати в повторному оцінюванні користувачів для нових крісел колісних і наданні рекомендацій щодо крісел колісних при необхідності.

Подальші послуги, які надають експерти з охорони здоров’я та реабілітації, окрім послуг з крісел колісних ( редагувати | редагувати джерело )

Менеджмент сечового міхура ( редагувати | редагувати джерело )

Якщо користувач крісла колісного має проблеми з нетриманням сечі, його або її слід направити до відповідного спеціаліста, оскільки нетримання сечі може наражати користувача на ризик розвитку пролежнів. (6) Найкращим професіоналом для надання вказівок щодо лікування проблем із сечовим міхуром є уролог. Уролог повинен оцінити користувача та надати йому або їй відповідний план лікування та менеджменту проблем нетримання. Метою менеджменту сечового міхура є досягнення та підтримка функціонального механізму дренажу сечового міхура та запобігання інфекціям сечостатевої системи. (10) Для отримання додаткової інформації в цій темі зверніться до Consortium for Spinal Cord Medicine’s Clinical Practice Guideline: Bladder Management for Adults with Spinal Cord Injury. (Клінічних практичних рекомендацій Консорціуму медицини спинного мозку:Менеджмент сечового міхура у дорослих із травмою спинного мозку).

Менеджмент кишечника ( редагувати | редагувати джерело )

Якщо користувач крісла колісного має нейрогенні проблеми з кишечником, він або вона можуть мати ризик виникнення пролежнів, незапланованих випорожнень у соціально невідповідний час і в невідповідних місцях, інфекцій та інших проблем з кишечником, таких як запор, діарея тощо. (11) Таким чином, користувача слід направити до спеціаліста, у цьому випадку гастроентеролога, щоб оцінити тип проблеми нейрогенного кишечника, з якою стикається користувач, і надати програму спорожнення кишечника, яка найбільше відповідає потребам користувача. Також рекомендується втручання дієтолога та ерготерапевта, щоб збалансувати кількість споживаної рідини та клітковини, а також оцінити функцію для належного догляду за кишечником. (11) Для отримання додаткової інформації в цій темі зверніться до Consortium for Spinal Cord Medicine’s Clinical Practice Guideline: Neurogenic Bowel (Клінічні практичні рекомендації Консорціуму медицини спинного мозку: нейрогенний кишечник)

Менеджмент дорослих із травмою спинного мозку ( редагувати | редагувати джерело )

Менеджмент та профілактика пролежнів ( редагувати | редагувати джерело )

Пролежні можуть становити загрозу для життя. (6) Є багато фізичних факторів, які можуть призвести до розвитку пролежнів, включаючи зниження здатності рухатися або змінювати положення, нетримання сечі, ортопедичні деформації або асиметричне положення тіла та контрактури. (6) Інші системні фактори, що впливають на фізіологію тканини та її здатність до загоєння, також можуть підвищити ризик пошкоджень шкіри, такі як погане харчування, попередня історія пролежнів, похилий вік і зниження чутливості. (12) Оскільки численні фактори можуть сприяти виникненню пролежнів, підхід міждисциплінарної команди із залученням широкого кола спеціалістів часто є важливим для їх менеджменту. Наприклад, медсестра, що спеціалізується на догляді за ранами, повинна зосередитися на плані лікування, який допомагає загоїти відкриту рану, уникнути інфекцій і сприяти відновленню тканин; дієтолог повинен пропагувати харчування, багате білками, і контролювати масу тіла пацієнта; навчений експерт з сидіння та позиціонування, такий як фізичний терапевт або ерготерапевт, повинен зосередитися на розподілі тиску, сприянні симетричним положенням при сидінні, запобіганні незручним положенням тіла, зменшенні сил зсуву та тертя та техніках скидання тиску; фахівець з менеджменту нетримання має розробити програму менеджменту сечового міхура; і ортопед повинен зосередитися на профілактиці та усуненні ортопедичних деформацій, які можуть спричинити точки високого тиску, неправильне положення тіла та обмежити діапазон рухів у суглобах. (12) (13)

Загалом, спільна діяльність мультидисциплінарної команди повинна включати: (i) виявлення та усунення факторів ризику пролежнів; (ii) створення програми профілактики та менеджменту; і (iii) навчання користувачів тому, як перевіряти шкіру та доглядати за нею та запобігати пошкодженню шкіри. (12) (13) Для отримання додаткової інформації в цій темі зверніться до Consortium for Spinal Cord Medicine’s Clinical Practice Guideline: Pressure Ulcer Prevention and Treatment(Клінічні практичні рекоменлації Консорціуму медицини спинного мозку: Профілактика та лікування пролежнів) після Spinal Cord Injury and the National Pressure Ulcer Advisory Panel’s Quick Reference Guide on the Prevention and Treatment of Pressure Ulcer

Психосоціальна підтримка ( редагувати | редагувати джерело )

Психосоціальні фактори, такі як самооцінка, мотивація до використання технологій, емоційний стан, стратегії подолання, поточний вік і вік настання обмеження життєдіяльності, а також соціальні стереотипи, серед іншого, можуть впливати на використання крісла колісного. (14) Людина з психосоціальними проблемами може з більшою неохотою користуватися кріслом колісним. У подібних випадках користувачеві, швидше за все, буде корисно звернутися до психологічної підтримки чи за консультацією рівних.

Фізична терапія та ерготерапія ( редагувати | редагувати джерело )

Фізичні терапевти та ерготерапевти відіграють важливу роль у реабілітаційній команді, оскільки вони можуть допомогти користувачам крісел колісних підтримувати або розвивати свій фізичний стан, щоб запобігти вторинним травмам, покращити функцію, уникнути контрактур і зберегти функцію верхніх кінцівок; і вивчати нові методи штовхання, переміщення та зниження тиску. Терапевти також можуть проінструктувати членів родини та інших опікунів щодо відповідних методів штовхання крісла колісного та допомоги при переміщенні.

Менеджмент спастичності ( редагувати | редагувати джерело )

Наявність спастичності у користувачів може зменшувати їхній діапазон рухів, перешкоджати позі сидячи, повсякденній активності, а також здатності самостійно пересуватися та соціально взаємодіяти. Вона також може бути фактором ризику розвитку пролежнів і деформацій тіла. (15) Необхідно застосувати мультидисциплінарний підхід до лікування спастичності із залученням фізичних терапевтів для сприяння руху та підтримки довжини м’язів; ерготерапевтів для підтримки функції та діапазону рухів у суглобах верхніх кінцівок і моніторингу пози та положення; і лікарів для забезпечення фармацевтичного лікування, наприклад ботулінічного токсину або інтратекального баклофену та фенолу. (15)

Роль користувача крісла колісного в наданні послуг ( редагувати | редагувати джерело )

  • Досвідчені користувачі крісел колісних часто знають, що для них буде «відповідним кріслом колісним».
  • Якщо вони вже користувалися кріслом колісним, вони матимуть уявлення про те, що їм підходить і що вони хотіли б змінити.
  • Користувачам крісла колісного, які раніше не користувалися кріслом колісним, знадобиться додаткова інформація.
  • Користувач кріслом колісним має бути рівноправним учасником команди з сидіння у кріслі колісному.

Ресурси(edit|edit source)

Посилання(edit|edit source)

  1. 1.0 1.1 Momsen A, Rassmussen J, Nielse C, Iversen M, Lund H. Multidisciplinary team care in rehabilitation: an overview of reviews. Journal of Rehabilitation Medicine. 2012;44(11):901-12.
  2. 2.0 2.1 WHO Standards for Prosthetics and Orthotics. Geneva: World Health Organization; 2017.
  3. Cook A, Polgar J, Hussey S. Cook and, & Hussey’s Assistive Technologies: Principles and Practice. Third Edition. Saint Louise, MI: Mosby, Inc. 2008
  4. 4.0 4.1 Convention on the Rights of Persons with Disabilities. New York, United Nations (https://www.un.org/development/desa/disabilities/convention-on-the-rights-of-persons-with-disabilities/convention-on-the-rights-of-persons-with-disabilities-2.html, accessed 17 July 2018).
  5. Marr C, Seasman A, Bushop N., Managing the Patient with Osteogenesis Imperfecta: A Multidisciplinary Approach. Journal of Multidisciplinary Healthcare. 2017; 10: 145–155.
  6. 6.00 6.01 6.02 6.03 6.04 6.05 6.06 6.07 6.08 6.09 6.10 6.11 6.12 World Health Organization; Guidelines on the Provision of Manual Wheelchairs in Less-resourced Settings. Geneva: World Health Organization; 2008.
  7. 7.0 7.1 7.2 7.3 7.4 7.5 RESNA Wheelchair Service Provision Guide. Arlington, VA: RESNA; 2011.
  8. http://www.who.int/disabilities/publications/technology/English Wheelchair Guidelines (EN for the web).pdf
  9. MacPhee A, Kirby L, Coolen A, Smith C, McLeod D, Dupuis D. Wheelchair Skills Training Program: A Randomized Clinical Trial of Wheelchair Users Undergoing Initial Rehabilitation. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation. 2004; 85(1): 41-50.
  10. Consortium for Spinal Cord Medicine. PVA Clinical Practice Guideline: Bladder Management for Adults with Spinal Cord Injury. Washington, DC; 2006.
  11. 11.0 11.1 Consortium for Spinal Cord Medicine. PVA Clinical Practice Guideline: Neurogenic Bowel Management in Adults with Spinal Cord Injury. Washington, DC; 1998.
  12. 12.0 12.1 12.2 Consortium for Spinal Cord Medicine. PVAClinical Practice Guideline: Pressure Ulcer Prevention and Treatment following Spinal Cord Injury. Second Edition.Washington, DC;2014.
  13. 13.0 13.1 National Pressure Ulcer Advisory Panel, European Pressure Ulcer Advisory Panel and Pan Pacific Pressure Injury Alliance. Prevention and Treatment of Pressure Ulcers: Quick Reference Guide. Emily Haesler (Ed.). Cambridge Media: Osborne Park, Western Australia; 2014.
  14. Scherer M, Sax C, Vanbiervliet A, Cushman L, Scherer J. Predictors of Assistive Technology Use: The importance of Personal and Psychosocial Factors. Disability and Rehabilitation. 2005; 27(21):1321-1331.
  15. 15.0 15.1 Thompson A, JarrettL, Lockley L, Marsden J, Stevenson V. Clinical Management of Spasticity. J Neurol Neurosurg Psychiatry. 2005; 76: 459-463.


Професійний розвиток вашою мовою

Приєднуйтесь до нашої міжнародної спільноти та беріть участь в онлайн курсах для фахівців з реабілітації.

Переглянути доступні курси