Значення реабілітації в умовах обмежених ресурсів

Редактор оригіналуRobin Tacchetti на основі курсу від Cornelia Barth
Найліпші учасникиRobin Leigh Tacchetti, Robin Tacchetti, Wanda van Niekerk, Tarina van der Stockt, Kim Jackson і Jess Bell

Вступ[редагувати| редагувати джерело]

За останніми оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, понад 1 мільярд людей у світі потребують реабілітації. 80% цих людей є вихідцями з країн з низьким і середнім рівнем доходу. Бідність породжує обмеження життєдіяльності, а обмеження життєдіяльності породжує бідність, оскільки вони невід’ємно пов’язані між собою.[1] До бідності в цих умовах ще додаються недоїдання, відсутність питної води, антисанітарія та невідповідність умов проживання.[2]Особливо складним завданням в цих бідних районах є отримання медичних послуг, оскільки багато з них також стикаються з політичною невизначеністю, корупцією, нестабільною безпекою, відсутністю професійної підготовки в галузі охорони здоров’я, нефункціональними та/або перевантаженими системами охорони здоров’я та недостатньою кількістю доріг для доступу до послуг.[3]

Фіолетовий=Розвинута синій=Перехідна Оранжевий=Менш розвинута Червоний= Найменше розвинута

Нерівність охорони здоров’я в умовах обмежених ресурсів[ edit | edit source ]

Міграція в умовах обмежених ресурсів

Бідні люди, які живуть у місцях з низькими доходами, як правило, найменш здорові й отримують найбільшу користь від медичної допомоги. Соціальні чинники здоров’я, такі як освіта, рівень доходу, стать, етнічна приналежність, місце проживання та статус працевлаштування, мають пряму кореляцію з рівнем захворюваності. Причому, країни з низьким рівнем доходу відчувають більший тягар порушень у стані здоров’я або хворіб.[4]

Доступ до медичної допомоги[ edit | edit source ]

Доступність медичних послуг є важливою проблемою.  Обговорюючи доступ до послуг охорони здоров’я, необхідно враховувати, чи є послуги наявними, фінансово доступними та добре прийнятними.[5]  

  • Доступність

Якщо медичні послуги надаються в таких умовах, часто виявляється, що вони низької якості. Неякісний або неефективний догляд призводить до недовіри до охорони здоров’я та зниження попиту на ці послуги. Це, у свою чергу, перешкоджатиме переконанню в необхідності отримання допомоги в майбутньому та викликатиме недовіру до постачальників послуг. [5]

  • Фінансова доступність

Коли послуги охорони здоров’я надаються, чи вони є доступними? [5] 

  • Прийнятність

Люди, які живуть у цих умовах, можуть мати освітні та культурні відмінності, які можуть завадити їм користуватися медичними послугами та/або вони можуть не оцінити їх потенційну користь для здоров’я.[5]

Специфіка реабілітації[ edit | edit source ]

В умовах низьких ресурсів потреби в реабілітаційних послугах високі. Однак ресурсів є мало та пропозиція є низькою (мається на увазі як кількість, так і якість). У цих країнах на 1 мільйон населення менше десяти кваліфікованих фахівців з реабілітації.[6]  Попит на ці послуги продовжує зростати, оскільки світ бореться з глобальним потеплінням, посухами, повенями, стихійними лихами, війнами та конфліктами, епідеміями, міграцією та переміщенням населення.[7] [8] Це відео World Health Organization Всесвітньої організації охорони здоров’я пояснює, чому реабілітаційні послуги настільки важливі в країнах з низьким рівнем доходу.

[9]

Майбутній курс для фахівців з реабілітації[ edit | edit source ]

Освіта[edit | edit source]

Робота в місцях з низькими доходами вимагає дослідження місцевих політичних, економічних, культурних та соціальних обставин цього регіону. Втручання, що застосовуються в країнах з високим рівнем доходу мають бути адаптовані до культурних норм місцевих умов. Крім того, даруючи обладнання та ліки, необхідно пам’ятати про потреби місцевості, куди вони відправляються.[10] Вивчення культури попередить неправильне використання пожертв, як у наведених нижче прикладах із реального життя:

Squatinglowincome.jpeg
  1. Постачання протезів кульшового суглоба в країну, де люди звикли сидіти навприсядки[10]  
  2. Роздача шампуню від вошей неграмотним людям, які вважають шампунь розкішшю і люблять поділитися з іншими[10]

Пропагування (адвокація)[edit | edit source]

В умовах обмежених ресурсів визнання реабілітаційних послуг є мінімальним, що не дозволяє цьому сектору мати рівне положення в місцевих системах охорони здоров’я. Просування реабілітаційних послуг у межах підрозділу міністерства охорони здоров’я дозволить фахівцям отримати доступ до моделей освіти, ресурсів охорони здоров’я та фінансування досліджень. Фахівці з реабілітації повинні рекламувати свої послуги політикам у сфері охорони здоров’я, місцевим органам охорони здоров’я та людям, які живуть у цих районах.[7]

Вислуховування[edit | edit source]

Використання втручань, що використовуються в країнах з високим рівнем доходу, навіть таких, що базуються на доказах, непридатне для цих умов.  Послуги, що надаються повинні визначатися людьми, які там живуть, і ситуацією в цих різноманітних умовах.  Найефективніший спосіб розпочати допомогу – це прислухатися до думки експертів на місцях. Ці експерти можуть визначити ресурси, які доступні в рамках цього конкретного середовища та будь-яких культурних переконань.[7]

Партнерство[edit | edit source]

Західні фахівці можуть допомагати медичним працівникам з країн із обмеженими ресурсами освітою та професійним розвитком.  Неурядові організації повинні перейти від короткострокового до довгострокового партнерства з місцевою владою, щоб з часом поліпшувати охорону здоров’я.[10]

Lowincometeaching.jpg

Ресурси[edit | edit source]

Посилання[edit | edit source]

  1. Bright T, Wallace S, Kuper H. A systematic review of access to rehabilitation for people with disabilities in low-and middle-income countries. International journal of environmental research and public health. 2018 Oct;15(10):2165.
  2. Orach D, Garimoi C. Health equity: challenges in low income countries. African health sciences. 2009 Oct 1;9(s2):S49-51.
  3. Barth CA. Meeting the needs of people with physical disabilities in crisis settings. Bulletin of the World Health Organization. 2019 Dec 1;97(12):790.
  4. WHO. Health inequities and their causes. Available from https://www.who.int/news-room/facts-in-pictures/detail/health-inequities-and-their-causes (accessed 15/11/2021)
  5. 5.0 5.1 5.2 5.3 Peters DH, Garg A, Bloom G, Walker DG, Brieger WR, Hafizur Rahman M. Poverty and access to health care in developing countries. Annals of the new York Academy of Sciences. 2008 Jun;1136(1):161-71.
  6. Bright T, Wallace S, Kuper H. A systematic review of access to rehabilitation for people with disabilities in low-and middle-income countries International journal of environmental research and public health. 2018 Oct;15(10):2165.
  7. 7.0 7.1 7.2 Barth, C. The Role of Rehabiliation in Low Resource Settings. Course. Physioplus. 2021
  8. Jesus TS, Landry MD, Hoenig H. Global need for physical rehabilitation: systematic analysis from the Global Burden of Disease Study 2017. International journal of environmental research and public health. 2019 Jan;16(6):980.
  9. WHO: Rehabilitation: Key for health in the 21st century. Available from https://www.youtube.com/watch?v=a8uaRziXruc (last accessed 15 November 2021)
  10. 10.0 10.1 10.2 10.3 Bauer I. More harm than good? The questionable ethics of medical volunteering and international student placements. Tropical diseases, travel medicine and vaccines. 2017 Dec;3(1):1-2.


Професійний розвиток вашою мовою

Приєднуйтесь до нашої міжнародної спільноти та беріть участь в онлайн курсах для фахівців з реабілітації.

Переглянути доступні курси