Принципи фізичної терапії у разі травми спинного мозку

Головний редактор– Ewa Jaraczewska на основі курсу Melanie Harding

Top Contributors – Ewa Jaraczewska, Jess Bell і Kim Jackson

Вступ

Фізична терапія у разі травми спинного мозку (ТСМ) дуже комплексна і вона повинна враховувати не тільки параліч, а й значно ширші наслідки порушення функцій організму. До них відносяться функції сечового міхура, кишківника, дихальної та серцево-судинної систем. Крім того, соціальні та особистісні чинники, участь і навколишнє середовище впливають на відновлення осіб з травмою спинного мозку.(1) Цей навчальний курс має на меті ознайомити з основними ідеями терапії на різних етапах реабілітації після травми спинного мозку.

Основні принципи фізичної терапії ТСМ

  • Первинна медична допомога та реабілітація спрямовані на мінімізацію додаткового неврологічного пошкодження спинного мозку та прискорення відновлення(1)
  • Необхідно залучити мультидисциплінарну команду та розробити пацієнтоцентричний підхід(1)
  • Пацієнт повинен мати постійний доступ до подальшої спеціалізованої допомоги, обладнання та передових технологій
  • Мета лікування повинна бути пов’язана з уподобаннями, завданнями та пристрастями пацієнта, рушійними силами в його житті та очікуваними результатами для різних рівнів травми(2)
  • Лікування неврологічних та скелетно-м’язових травм повинно зосереджуватися на наявних слабкості, контрактурах та поганому моторному контролі(1)
  • Для оцінювання прогресу лікування слід використовувати показники кінцевих результатів(2)

Ранній менеджмент

Ранній менеджмент травми спинного мозку починається, як тільки стан пацієнта стає стабільним з медичної точки зору. Це може бути через кілька днів або тижнів після травми, залежно від первинної причини травми та подальших медичних та/або респіраторних ускладнень. (1) Документація парамедичного обстеження може слугувати достовірним джерелом інформації для фізичного терапевта щодо механізму травми пацієнта, коли планується фізична терапія на цьому етапі. (3)

Неврологічне відновлення

Неврологічне відновлення після травматичного ушкодження спинного мозку залежить від тяжкості, рівня та механізму травми.(4) Неврологічне відновлення, однак, не пов’язане з лікуванням, яке отримує пацієнт, або країною, де це лікування надається.(4) Перші три місяці після травми спинного мозку є вирішальними для відновлення осіб з повною травмою спинного мозку ASIA A, коли рівень травми може змінитися на ASIA B, C, D або E; найбільша кількість переходів відбувається з ASIA A на ASIA B (5,6%). (5)(6) Ці конверсії частіше спостерігаються у пацієнтів з тетраплегією порівняно з пацієнтами з параплегією. (6) Незважаючи на те, що більша частина відновлення відбувається протягом перших трьох місяців, воно може тривати до одного року після травми. (7)
Наступні первинні результати оцінювання часто є предикторами неврологічного відновлення:

  • Нижчий рівень пошкодження шийного відділу, відповідно вищий відсоток одужання: 85% пацієнтів з ТСМ на рівні С6 переходять до С7(8)(9)
  • Сила двоголового м’язу плеча більша або дорівнює 3/5 балів прогнозує моторне відновлення розгиначів зап’ястя(9)
  • М’язи з початковою оцінкою 1-2,5/5 досягнуть плато відновлення протягом одного року.
  • М’язи з оцінкою 0/5 під час первинного оцінювання продовжуватимуть відновлюватися до 24 місяців

Більше інформації про шкалу ASIA можна знайти тут.

Профілактика ускладнень

Дихальна система

Респіраторні ускладнення

Респіраторні та вентиляційні функції порушуються у понад 50% осіб з травмою спинного мозку.(11) Як наслідок, пацієнти можуть відчувати труднощі з диханням або неспроможність дихати. Пневмонія може вплинути на тривалість перебування пацієнта в лікарні та на неврологічний результат.(11) Вона також вважається основною причиною захворюваності та смертності серед пацієнтів з травмою спинного мозку.(12) Інші респіраторні ускладнення охоплюють: ателектази, затримку мокротиння та дихальну недостатність.

Роль фізичної терапії у профілактиці респіраторних ускладнень:

Стимуляція діафрагми – це новий метод, який допомагає пацієнтам з ТСМ зменшити їх залежність від апарату штучної вентиляції легень. OІнші переваги полягають у сприянні нервово-м’язовій пластичності, поліпшенні спонтанної активації діафрагми і дихальної функції, а також поліпшенні дихання, мови і якості життя людей з травмами спинного мозку.(15) Ви можете знайти більше інформації про стимуляцію діафрагми тут.

Ви можете знайти більше інформації про керування диханням у разі травми спинного мозку тут.

Поширені зони тиску

Ускладнення з боку шкірних покривів

Декубітальні виразки (пролежні) можуть розвинутися протягом 6 годин або менше після травми.(2) Профілактика пролежнів стає обов’язком усієї медичної команди.

Роль мультидисциплінарної команди у профілактиці пролежнів:

  • Навчання пацієнта методам зниження тиску
  • Заохочення пацієнта дотримуватися режиму зниження тиску.
  • До цього можуть бути залучені всі члени команди.
  • Наприклад, терапевти мови й мовлення повинні знати, як допомогти пацієнту зі зниженням тиску під час своїх терапевтичних сеансів
  • Навчити пацієнта крокам для зниження тиску.
  • Пацієнти повинні навчитися навчати інших, як знижувати тиск
  • Контроль спастичності є важливим, оскільки спастичність може призвести до виникнення пролежнів(16)

Серцево-судинні ускладнення

Серцево-судинні ускладнення серед осіб з травмою спинного мозку охоплюють ортостатичну гіпотензію та вегетативну дизрефлексію.(17)

Вегетативна дизрефлексія – це раптове та екстремальне підвищення артеріального тиску у відповідь на аферентні стимули, що надходять нижче рівня травми. Вона може виникати у 90% осіб з тетраплегією або високою параплегією і може призвести до судинної дисфункції, судом, зупинки серця, церебральних судинних подій та смерті. (18)

Ортостатична гіпотензія виникає, коли пацієнт переходить у вертикальне положення і відбувається зниження систолічного артеріального тиску щонайменше на 20 мм рт.ст. або діастолічного артеріального тиску на 10 мм рт.ст. (19) Однак, Wang та ін. (20) встановили, що зниження артеріального тиску не є достатнім для визначення ортостатичної гіпотензії. Для підтвердження вегетативної дисфункції після травми спинного мозку необхідно кількісно оцінити реакції як артеріального тиску, так і частоти серцевих скорочень. (20) Зміни систолічної та діастолічної функції, які проявляються у вигляді коливань артеріального тиску (гіпер- та гіпотензія), можуть призвести до судинних когнітивних порушень у осіб з ТСМ. (19)

Особи з ТСМ також мають підвищений ризик тромбозу глибоких вен (ТГВ). (21) Цей підвищений ризик зумовлений багатьма чинниками, (21) в тому числі:

  • Венозним застоєм після травми
  • Пошкодженням ендотеліальної стінки судин внаслідок хірургічного втручання
  • Підвищеною схильністю до утворення тромбів, пов’язаною з травмою

Роль фізичної терапії у запобіганні серцево-судинних ускладнень:

Детальніше про серцево-судинні ускладнення, пов’язані з травмою спинного мозку, можна прочитати тут.

Ускладнення з боку скелетно-м’язової системи

Проблеми з скелетно-м’язовою системою є частим явищем в осіб з травмою спинного мозку. Активність, що виконується з поганою біомеханікою, призводить до болю в плечах і шиї. У пацієнтів, які залишаються в одному положенні протягом тривалого періоду часу, розвиваються контрактури. Спастичність може зменшити гнучкість і викликати вкорочення м’яких тканин.(23)(24) Наслідки цих ускладнень є важкими. Наприклад, коли у пацієнта розвивається біль у плечі, він або вона не зможе рухати крісло колісне або здійснювати переміщення.

Роль фізичної терапії у запобіганні ускладнень з боку скелетно-м’язової системи:(2)

  • Попередження контрактур нижніх та верхніх кінцівок – враховуйте гомілковостопні, колінні, кульшові, плечові суглоби, щоб забезпечити: позиціонування у кріслі колісному (гомілковостопні суглоби, коліна), мобільність у ліжку, переміщення та одягання (плечові, кульшові суглоби)
  • Сприяти розгинанню ліктя у пацієнтів з ТСМ на рівні C5/6 та розгинанню зап’ястя у пацієнтів з ТСМ на рівні C6
  • Навчити позиціонуванню, яке може зменшити спастичність в ліжку та/або у кріслі колісному
  • Зміцнення правильної постави – використання тільки однієї подушки/подушок під шию в положенні лежачи на спині або без них, раннє оцінювання сидіння та позиціонування в кріслі колісному
  • Положення для функціонального вкорочення довгих згиначів пальців для полегшення тенодезного захвату (передпліччя пацієнта повинні знаходитись у положенні пронації із згинанням пальців та розгинанням зап’ястя)

Урологічні ускладнення

Ускладнення верхніх сечових шляхів (ВСШ) виникають у 20-30% пацієнтів з травмою спинного мозку, у 49% утворюються камені в сечовому міхурі, у 47% – гідронефроз (тобто накопичення сечі, що призводить до розширення нирок), а також діагностується варикозне розширення вен, накопичення сечі, що призводить до розширення та набряку нирок), а у 33% буде діагностовано міхурово-сечовідний рефлюкс, що призводить до затікання сечі з сечового міхура в один або обидва сечоводи, а іноді і в нирки. (25) Наступні чинники можуть підвищити ризик розвитку ВСШ:

  • Неповне випорожнення
  • Використання катетера
  • Підвищене напруження м’язів сечового міхура(25)

Фізичні терапевти можуть допомогти запобігти ВСШ та переповненню сечового міхура у пацієнтів з травмою спинного мозку шляхом:(2)

  • Заохочення пацієнта пити достатню кількість води
  • Роботи з ерготерапевтом над належним обладнанням для полегшення самостійного пиття (підстаканник для крісла колісного з чашкою та довгою соломинкою для пиття)
  • Дотримання асептичних процедур під час догляду за катетером, утримання катетера на відстані від підлоги під час терапії
  • Дотримання графіка для своєчасної катетеризації

Шлунково-кишковий тракт

Травма спинного мозку може призвести до значних порушень функції шлунково-кишкового тракту та сечового міхура,(26) що має серйозний вплив на загальний стан здоров’я, якість життя та соціальну участь осіб з травмою спинного мозку. У багатьох пацієнтів спостерігаються закрепи, біль у животі, нудота або здуття живота. Дисфункція товстої кишки є найбільш поширеним шлунково-кишковим ускладненням. (27) Особи з травмою спинного мозку повинні бути проінформовані та проінструктовані щодо відповідної програми для кишківника – такої, яка забезпечує безперервність випорожнення та запобігає забрудненню каловими масами.(28)
Нижче наведені додаткові заходи, які допоможуть запобігти супутнім захворюванням з боку шлунково-кишкового тракту, в яких може брати участь фізичний терапевт:

  • Допомога з режимом дефекації для запобігання закрепів та здуття живота
  • Навчання щодо збалансованості рівня активності та споживання їжі
  • Навчання пацієнтів щодо профілактики ожиріння
  • Дотримання підрахунку калорій

Вправи на підлозі у разі ТСМ

Підготовка до роботи над функціональними завданнями

Слід зосередити увагу на ранньому впровадженні таких втручань фізичної терапії в гострому періоді реабілітації після травми спинного мозку:

  • Навчанні специфічних рухів для осіб з ушкодженням спинного мозку на рівні С5/6/7, зокрема, розгинання ліктя без використання триголового м’язу плеча та формуванні тенодезниого захвату
  • Зміцненні іннервованих та частково іннервованих м’язів для виконання функцій
  • Підтриманні слабких або паралізованих м’язів
  • Підтриманні повної амплітуди рухів у суглобах
    • Проінформувати пацієнта про його стан, ускладнення, можливі наслідки, тривалість лікування та мету.
    • Це потрібно постійно повторювати, оскільки пацієнти не завжди готові почути надану інформацію.
    • Переконайтеся, що пацієнт має когнітивні можливості, які відповідають рівню надання інформації. Для тих, хто не вміє читати, слід забезпечити малюнки, мову (рідну мову або компетентного перекладача), а освіта повинна відповідати освітньому рівню пацієнта.
  • Допомозі в управлінні спастичністю

Ви можете прочитати більше про техніки в управлінні спастичністю тут.

Етап реабілітації

Людиноцентричний підхід до реабілітації після травми спинного мозку добре відомий і широко пропагується в системах охорони здоров’я, хоча вибір мети реабілітації може відрізнятися в залежності від країни та її системи. Цей вид підходу до реабілітації фокусується не тільки на фізичному функціонуванні людини з травмою спинного мозку, але й на її фінансових, професійних та соціальних потребах і проблемах, що виникають після травми. Однак пацієнти та медичні працівники повідомляють, що постановка мети в реабілітації після травми спинного мозку занадто часто стосується лише фізичного функціонування, не враховуючи психосоціальну складову, наприклад, сімейні проблеми, зміну ролей і т.д. (29) Під час формулювання мети на етапі реабілітації важливо вирішувати питання, пов’язані з повсякденним життям пацієнта, поки він все ще перебуває в лікарні. (30) На етапі реабілітації після травми спинного мозку слід робити акцент на тому, щоб: “мати чітку мету щодо того, куди ви прямуєте, що можливо на неврологічному рівні і зробити це з урахуванням специфіки пацієнта”. (2) Крім того, важливо:

  • Якомога швидше мобілізувати пацієнта
  • Оцінити потребу в абдомінальному бандажі у разі постуральної гіпотензії
  • Розробити градуйовану прогресивну програму сидіння (graded progressive sitting programme) для розвитку витривалості пацієнта в положенні сидячи

Крісло колісне з ручним приводом з подушкою

Сидіння та мобільність

Відповідне крісло колісне та система сидіння є основним правом людини з травмою спинного мозку. (31) Вони забезпечують незалежність, здоров’я, функціонування та соціальну участь.(32) Вони є важливим інструментом для досягнення максимальної якості життя людини з травмою спинного мозку. Під час вибору системи сидіння та пересування пацієнт та медичний працівник повинні враховувати, які бар’єри існують під час доступу пацієнта до дому/закладу, основний спосіб пересування пацієнта (власний автомобіль чи громадський транспорт), поточний стан здоров’я пацієнта (який може погіршитися або поліпшитися під час реабілітації), а також біль та труднощі під час використання наявної системи сидіння та пересування. Крім того, необхідно враховувати вік користувача, рівень травми, розмір тіла, стать, мотивацію, спосіб життя, сімейні та соціальні ролі, когнітивні здібності. (2)

Кожна система сидіння та пересування включає в себе базу крісла колісного (з ручним або електричним приводом) та компоненти сидіння (подушка, спинка, опора для голови та рук). (31) Для людини з травмою спинного мозку належний та довготривалий доступ до адекватних послуг та допоміжних технологій, пов’язаних з використанням крісла колісного, має бути пріоритетом під час підготовки цієї людини до виписки з реабілітаційного центру. Сюди входить обстеження для забезпечення допоміжними технологіями для сидіння, доставка, навчання, обслуговування та подальший контроль. (32)

Вимірювання функціональної незалежності

Результати

Вимірювання функціональної незалежності (Functional Independence Measure, FIM): дозволяє кількісно оцінити обсяг допомоги, якої потребує пацієнт:

Спинний мозок: вимірювання незалежності (Spinal Cord Independence Measure, SCIM):

  • Самообслуговування (харчування, догляд за собою, купання та одягання)
  • Дихання та управління сфінктером
  • Здатність пацієнта до пересування (пересування в ліжку та в приміщенні/на вулиці).

SCIM використовується для того, щоб допомогти клініцистам у визначенні мети та завдань терапії пацієнтів з ТСМ.(33)

Локомат (Lokomat)

Функціональний підхід

Під час оцінювання функціональних можливостей пацієнта клініцист повинен враховувати наступні принципи:

  • Працювати з порушеннями
  • Не дотримуватись нормальних функціональних рівнів (наприклад, перевертання перед тим, як сісти), а зосередитись на поточних здібностях пацієнта
  • Використовувати активність як вправу
  • Розуміти всі компоненти активності, необхідні для виконання конкретного функціонального завдання
  • Розділити активність на менші компоненти і працювати над ними
  • Розтягування, зміцнення та підтримання амплітуди рухів мають вирішальне значення для хорошого функціонування
  • Залучайте людей з такою ж травмою, щоб надихнути пацієнта
  • Дайте пацієнтам відчути, що вони чогось досягли на занятті, закінчуйте заняття тим, що у них добре виходить або подобається

Пацієнт у рамі для стояння

Наступні інструменти можуть бути використані для полегшення функціонування:

  • Стіл з функцією нахилу, рама для стояння, паралельні бруси для стояння з ортезами на всю довжину ноги, бігова доріжка, Lokomat для полегшення пересування
  • Функціональна електростимуляція (Functional Electrical Stimulation, FES) для полегшення повернення м’язової функції (34)

Нові технології

Нові технології, доступні в лікуванні ТСМ, все ще знаходяться на ранніх стадіях розвитку. Для того, щоб довести успішність цих технологій, необхідно провести широкомасштабні клінічні випробування.(2)

Нижче наведені приклади різних технологій, що використовуються у відновленні після травми спинного мозку:

  • Нейромодуляція: тобто модуляція активності нейронів.(35) Це може бути зроблено за допомогою фармакологічної модуляції, електричної модуляції та оптогенетичної модуляції. Приклади електричних модуляцій:(36)

    • Стимуляція мозку: транскраніальна стимуляція постійним струмом (transcranial direct current stimulation, tDCS), транскраніальна магнітна стимуляція (transcranial magnetic stimulation, TMS), пряма моторна стимуляція кори (direct motor cortex stimulation, MCS), глибока стимуляція мозку (deep brain stimulation, DBS)
    • Стимуляція спинного мозку: епідуральна електростимуляція (ЕЕС) та транскутанна стимуляція спинного мозку (transcutaneous spinal cord stimulation, tcSCS)
    • Периферична стимуляція: функціональна електростимуляція (FES)
    • Мозково-машинна взаємодія (Brain-machine interface, BMI)
  • Терапія на основі стовбурових клітин(39) – ви можете прочитати більше про клітинну терапію травми спинного мозку тут.
  • М’яка роботизована рукавичка(40)
  • Екзоскелет(41)(42)
  • Віртуальна реальність(43)

Клінічні настанови щодо виконання вправ для осіб з ТСМ

Пізній етап

Зміна потреб у людей з травмою спинного мозку стосується змін у стані здоров’я, змін у рівні участі та змін у соціально-економічному статусі внаслідок фінансового тягаря після травми спинного мозку.(44)

Стан здоров’я

Зміни в стані здоров’я охоплюють, але не обмежуються такими:

Дозвілля у пацієнтів з ТСМ

Участь

Розглядаючи участь / зміни в участі з плином часу, може виникнути необхідність модифікувати поточні види дозвілля або вивчити нові. (44) Дослідження Charlifue і Gerhart(46) показує, що доступність ресурсів, соціальна підтримка і постійне залучення до дозвілля з віком людини з травмою спинного мозку добре корелюють з більш високою якістю життя.

Роль медичного працівника у збільшенні участі людей похилого віку з травмою спинного мозку в житті суспільства передбачає:(44)

  • Допомогу в модифікації дозвілля
  • Забезпечення стратегій подолання екологічних бар’єрів
  • Пропагування та призначення фізичної активності цій групі населення
  • Довгострокове залучення медичних працівників у формі телереабілітації та виїзних групових програм

Ресурси

References(edit | edit source)

  1. 1.0 1.1 1.2 1.3 1.4 Harvey LA. Physiotherapy rehabilitation for people with spinal cord injuries. Journal of physiotherapy. 2016 Jan 1;62(1):4-11.
  2. 2.0 2.1 2.2 2.3 2.4 2.5 2.6 2.7 2.8 2.9 Harding M. Spinal Cord Injury Physiotherapy Treatment Principles Course. Physioplus 2022
  3. Reznik J, Simmons J. Rehabilitation in Spinal Cord Injuries. Elsevier Health Sciences; 2020 Jul 15.
  4. 4.0 4.1 Khorasanizadeh M, Yousefifard M, Eskian M, Lu Y, Chalangari M, Harrop JS, Jazayeri SB, Seyedpour S, Khodaei B, Hosseini M, Rahimi-Movaghar V. Neurological recovery following traumatic spinal cord injury: a systematic review and meta-analysis. J Neurosurg Spine. 2019 Feb 15:1-17.
  5. Steeves J, Kramer J, Fawcett J, Cragg J, Lammertse DP, Blight AR, Marino RJ, Ditunno Jr JF, Coleman WP, Geisler FH, Guest J, Jones L, Burns S, Schubert M, van Hedel HJA, Curt A. Extent of spontaneous motor recovery after traumatic cervical sensorimotor complete spinal cord injury. Spinal Cord 2011; 49: 257–265.
  6. 6.0 6.1 Kirshblum S, Snider B, Eren F, Guest J. Characterizing Natural Recovery after Traumatic Spinal Cord Injury. J Neurotrauma. 2021 May 1;38(9):1267-1284
  7. Kirshblum S, Botticello A, Lammertse DP, Marino RJ, Chiodo AE, Jha A. The impact of sacral sensory sparing in motor complete spinal cord injury. Arch Phys Med Rehabil. 2011 Mar;92(3):376-83.
  8. Ditunno JF Jr, Cohen ME, Hauck WW, Jackson AB, Sipski ML. Recovery of upper-extremity strength in complete and incomplete tetraplegia: a multicenter study. Arch Phys Med Rehabil. 2000 Apr;81(4):389-93
  9. Ditunno JF Jr, Sipski ML, Posuniak EA, Chen YT, Staas WE Jr, Herbison GJ. Wrist extensor recovery in traumatic quadriplegia. Arch Phys Med Rehabil. 1987 May;68(5 Pt 1):287-90.
  10. Ditunno JF Jr, Stover SL, Freed MM, Ahn JH. Motor recovery of the upper extremities in traumatic quadriplegia: a multicenter study. Arch Phys Med Rehabil. 1992 May;73(5):431-6.
  11. 11.0 11.1 Agostinello J, Battistuzzo CR, Batchelor PE. Early clinical predictors of pneumonia in critically ill spinal cord injured individuals: a retrospective cohort study. Spinal cord. 2019 Jan;57(1):41-8.
  12. Warren PM, Steiger SC, Dick TE, MacFarlane PM, Alilain WJ, Silver J. Rapid and robust restoration of breathing long after spinal cord injury. Nature communications. 2018 Nov 27;9(1):1-4.
  13. Postma K, Haisma JA, Hopman MT, Bergen MP, Stam HJ, Bussmann JB. Resistive inspiratory muscle training in people with spinal cord injury during inpatient rehabilitation: a randomized controlled trial. Physical therapy. 2014 Dec 1;94(12):1709-19.
  14. Kang SW, Shin JC, Park CI, Moon JH, Rha DW, Cho DH. Relationship between inspiratory muscle strength and cough capacity in cervical spinal cord injured patients. Spinal Cord. 2006 Apr;44(4):242-8.
  15. Cavka K, Fuller DD, Tonuzi G, Fox EJ. Diaphragm Pacing and a Model for Respiratory Rehabilitation After Spinal Cord Injury. J Neurol Phys Ther. 2021 Jul 1;45(3):235-242.
  16. Barbosa PH, Glinsky JV, Fachin-Martins E, Harvey LA. Physiotherapy interventions for the treatment of spasticity in people with spinal cord injury: a systematic review. Spinal Cord. 2021 Mar;59(3):236-47.
  17. Popa C, Popa F, Grigorean VT, Onose G, Sandu AM, Popescu M, Burnei G, Strambu V, Sinescu C. Vascular dysfunctions following spinal cord injury. J Med Life. 2010 Jul-Sep;3(3):275-85. PMID: 20945818; PMCID: PMC3019008.
  18. Inskip JA, Lucci VM, McGrath MS, Willms R, Claydon VE. A Community Perspective on Bowel Management and Quality of Life after Spinal Cord Injury: The Influence of Autonomic Dysreflexia. J Neurotrauma. 2018 May 1;35(9):1091-1105.
  19. 19.0 19.1 Sachdeva R, Nightingale TE, Krassioukov AV. The Blood Pressure Pendulum following Spinal Cord Injury: Implications for Vascular Cognitive Impairment. Int J Mol Sci. 2019 May 18;20(10):2464.
  20. 20.0 20.1 Wang S, Wecht JM, Legg Ditterline B, Ugiliweneza B, Maher MT, Lombard AT, Aslan SC, Ovechkin AV, Bethke B, Gunter JTH, Harkema SJ. Heart rate and blood pressure response improve the prediction of orthostatic cardiovascular dysregulation in persons with chronic spinal cord injury. Physiol Rep. 2020 Oct;8(20):e14617.
  21. 21.0 21.1 Piran S, Schulman S. Thromboprophylaxis in patients with acute spinal cord injury: a narrative review. InSeminars in Thrombosis and Hemostasis 2019 Mar (Vol. 45, No. 02, pp. 150-156). Thieme Medical Publishers.
  22. Calvo-Infante RF, Narvaez-Rojas A, Padilla-Zambrano H, Hoz SS, Agrawal A, Moscote-Salazar LR. Cardiovascular complications associated with spinal cord injury. Journal of Acute Disease. 2018 Jul 1;7(4):139.
  23. Goldstein B. Musculoskeletal conditions after spinal cord injury. Physical medicine and rehabilitation clinics of North America. 2000 Feb 1;11(1):91-108.
  24. Biering-Sørensen F, Burns AS, Curt A, Harvey LA, Jane Mulcahey M, Nance PW, Sherwood AM, Sisto SA. International spinal cord injury musculoskeletal basic data set. Spinal Cord. 2012 Nov;50(11):797-802.
  25. 25.0 25.1 25.2 Leoni MG, De Ruz AE. Management of urinary tract infection in patients with spinal cord injuries. Clinical Microbiology and Infection. 2003 Aug 1;9(8):780-5.
  26. Squair JW, Dhaliwal R, Cragg JJ, Charbonneau R, Grant C, Phillips AA. National Survey of Bladder and Gastrointestinal Dysfunction in People with Spinal Cord Injury. Journal of Neurotrauma. 2019 Jun 15;36(12):2011-9.
  27. Holmes GM, Blanke EN. Gastrointestinal dysfunction after spinal cord injury. Experimental neurology. 2019 Oct 1;320:113009.
  28. Ko HY, Huh S. Bowel Dysfunction and Gastrointestinal Complications. Handbook of Spinal Cord Injuries and Related Disorders 2021 (pp. 429-449). Springer, Singapore.
  29. Maribo T, Jensen CM, Madsen LS, Handberg C. Experiences with and perspectives on goal setting in spinal cord injury rehabilitation: a systematic review of qualitative studies. Spinal Cord. 2020 Sep;58(9):949-58.
  30. Draaistra H, Singh MD, Ireland S, Harper T. Patients’ perceptions of their roles in goal setting in a spinal cord injury regional rehabilitation program. Can J Neurosci Nurs. 2012;34:22–30.
  31. 31.0 31.1 Michael E, Sytsma T, Cowan RE. A primary care provider’s guide to wheelchair prescription for persons with spinal cord injury. Topics in spinal cord injury rehabilitation. 2020;26(2):100-7.
  32. 32.0 32.1 Gallagher A, Cleary G, Clifford A, McKee J, O’Farrell K, Gowran RJ. “Unknown world of wheelchairs” A mixed-methods study exploring experiences of wheelchair and seating assistive technology provision for people with spinal cord injury in an Irish context. Disability and Rehabilitation. 2020 Sep 22:1-3.
  33. Catz A, Itzkovich M. Spinal cord independence measure: the comprehensive ability to rating scale for the spinal cord lesion. JRRD. 2007;44(1):65-68.
  34. Bergmann M, Zahharova A, Reinvee M, Asser T, Gapeyeva H, Vahtrik D. The effect of functional electrical stimulation and therapeutic exercises on trunk muscle tone and dynamic sitting balance in persons with chronic spinal cord injury: a crossover trial. Medicina. 2019 Oct;55(10):619.
  35. Pizzolato C, Gunduz MA, Palipana D, Wu J, Grant G, Hall S, Dennison R, Zafonte RD, Lloyd DG, Teng YD. Non-invasive approaches to functional recovery after spinal cord injury: Therapeutic targets and multimodal device interventions. Exp Neurol. 2021 May;339:113612.
  36. Zhang H, Liu Y, Zhou K, Wei W, Liu Y. Restoring Sensorimotor Function Through Neuromodulation After Spinal Cord Injury: Progress and Remaining Challenges. Front Neurosci. 2021 Oct 14;15:749465.
  37. The Royal Society. An introduction to neural interfaces | The Royal Society. 2019 Available from: https://www.youtube.com/watch?v=K8uijjp6hfc (last accessed 1/6/2022)

  38. Epidural Stimulation Now. Epidural Stimulation: The Breakthrough Procedure for Spinal Cord Injury patients. 2018.Available from: https://www.youtube.com/watch?v=5EWJhBJq0tw(last accessed 1/6/2022)
  39. Gao L, Peng Y, Xu W, He P, Li T, Lu X, Chen G. Progress in stem cell therapy for spinal cord injury. Stem Cells International. 2020 Nov 5;2020.
  40. Cappello L, Meyer JT, Galloway KC, Peisner JD, Granberry R, Wagner DA, Engelhardt S, Paganoni S, Walsh CJ. Assisting hand function after spinal cord injury with a fabric-based soft robotic glove. Journal of neuroengineering and rehabilitation. 2018 Dec;15(1):1-0.
  41. Kandilakis C, Sasso-Lance E. Exoskeletons for Personal Use After Spinal Cord Injury. Arch Phys Med Rehabil. 2021 Feb;102(2):331-337.
  42. Gagnon DH, Escalona MJ, Vermette M, Carvalho LP, Karelis AD, Duclos C, Aubertin-Leheudre M. Locomotor training using an overground robotic exoskeleton in long-term manual wheelchair users with a chronic spinal cord injury living in the community: Lessons learned from a feasibility study in terms of recruitment, attendance, learnability, performance and safety. J Neuroeng Rehabil. 2018 Mar 1;15(1):12.
  43. Austin PD, Siddall PJ. Virtual reality for the treatment of neuropathic pain in people with spinal cord injuries: A scoping review. The journal of spinal cord medicine. 2021 Jan 2;44(1):8-18.
  44. 44.0 44.1 44.2 44.3 44.4 44.5 44.6 Kern SB, Hunter LN, Sims AC, Berzins D, Riekena H, Andrews ML, Alderfer JK, Nelson K, Kushner R. Understanding the Changing Health Care Needs of Individuals Aging With Spinal Cord Injury. Top Spinal Cord Inj Rehabil. 2019 Winter;25(1):62-73.
  45. Hitzig SL, Eng JJ, Miller WC, Sakakibara BM; SCIRE Research Team. An evidence-based review of ageing of the body systems following spinal cord injury. Spinal Cord. 2011 Jun;49(6):684-701.
  46. Charlifue S, Gerhart K. Community integration in spinal cord injury of long duration. NeuroRehabilitation. 2004;19(2):91-101.


Професійний розвиток вашою мовою

Приєднуйтесь до нашої міжнародної спільноти та беріть участь в онлайн курсах для фахівців з реабілітації.

Переглянути доступні курси