Реабілітація у разі травми спинного мозку в умовах катастроф та конфліктів

Ласкаво просимо до Проєкту розробки змісту реабілітаційних заходів в умовах катастроф та конфліктів. Просимо вас не редагувати сторінку, якщо ви не берете участь у цьому проєкті, однак, будь ласка, повертайтеся найближчим часом, щоб ознайомитися з новою інформацією! Якщо ви хочете взяти участь у цьому проєкті та отримати акредитацію за свій внесок, зв’яжіться з нами!

АвторNaomi O Reilly

Найліпші учасникиNaomi O’Reilly

Вступ(edit | edit source)

Травми спинного мозку впливають на фізичне, психологічне та соціальне самопочуття людини та накладають значний фінансовий тягар на системи охорони здоров’я в усьому світі. Хоча історично травма спинного мозку була пов’язана з дуже високим рівнем смертності, з розробкою ефективного менеджменту та терапії, включаючи позиціонування, догляд за шкірою та зонами підвищеного тиску, менеджмент сечового міхура і кишківника, рівень смертності від ушкодження спинного мозку почав знижуватися більш ніж на 80%. Зі збільшенням виживаємості результати функціонування стали більш важливими та значно покращилися із впровадженням реабілітації, включаючи фізичну терапію, ерготерапію, терапію мови та мовлення, допоміжні технології та більш цілісний догляд. (1) Сьогодні із травмою спинного мозку можна вижити, і люди можуть жити та процвітати після травми маючи хорошу якість життя та повну взаємодію із суспільством.(1) Хоча ця зміна відображає краще медичне забезпечення в країнах з високим рівнем доходу, у багатьох країнах з низьким рівнем доходу та в умовах катастроф і конфліктів ця ситуація може бути дуже різною. (2)(3)

В умовах низьких ресурсів, катастроф і конфліктів травма спинного мозку продовжує призводити до гірших результатів і втричі збільшує ризик смертності. (4) Протягом гострої фази лікування основною зареєстрованою причиною смерті є респіраторна дисфункція (42%), (5)(6) (7)(8)(9) що в основному включає тромбоемболію легеневої артерії (22%) та інфекцію грудної клітки (14%), за якими слідують септицемія (28%) і серцево-судинні розлади (18%), які частіше зустрічаються у осіб з тетраплегією. (5)(10)(11) Тетраплегія та залежність від штучної вентиляції легенів були найчастішими передвісниками смертності, за якими слідували старший вік та наявність пов’язаних з ними травм голови, грудної клітки, живота, тазу та кінцівок, які часто зустрічаються в умовах катастроф і конфліктів. Таким чином, менеджмент респіраторних дисфункцій та профілактика інфекцій у людей з тетраплегією в гострій фазі є життєво важливими для зниження захворюваності та смертності.(11)

Хоча точних даних мало, травма спинного мозку залишається одним з найсерйозніших ушкоджень і є поширеним неврологічним наслідком після катастроф і конфліктів, що є результатом прямого розчавлення, розчавлення з витягуванням/обертанням (особливо на етапі догоспітального відновлення після екстракції з будівлі або транспортного засобу з обмеженим розумінням запобіжних заходів для хребта), падіння з висоти або вибухової травми, які включають падіння або пряму травму хребта від осколкових або кульових поранень.(2)(4) Під час катастроф і конфліктів поширені сплески травм спинного мозку, як це було видно під час землетрусу в Непалі 2015 року, коли було госпіталізовано додатково ще 62 пацієнта, крім 38 пацієнтів, які вже пройшли реабілітацію з приводу травми спинного мозку протягом перших трьох тижнів після землетрусу, з наступними щоденними прийомами пацієнтів. Жінки становлять найбільшу частину людей з травмою спинного мозку після катастроф у співвідношенні 1.3:1,(12) тоді як у чоловіків з травмою спинного мозку в умовах конфліктів частіше зустрічається параплегія ніж тетраплегія.(13) Хірургічна фіксація є поширеною практикою, і дані непальського землетрусу свідчать про те, що понад 70% перенесли операцію для стабілізації хребта після травми спинного мозку, тоді як 75% пройшли хірургічну стабілізацію в умовах конфлікту.(12) (13) Коли затримка з доступом до пацієнтів була поширеною, пролежні розвинулися у 28-33% пацієнтів під час надходження в госпіталь після землетрусу.(12)(14)

Враховуючи безліч потенційних джерел травми спинного мозку, фахівці, що планують готовність до катастроф і медичний персонал невідкладної допомоги стикаються з серйозною проблемою у запобіганні та лікуванні нейротравм у цих контекстах, оскільки це часто ускладнюється наявністю політравм, таких як закриті та відкриті переломи, відкриті рани, внутрішні ушкодження та розриви. Відстрочений доступ до лікування та хірургічного втручання може бути звичайним явищем як результат дефіциту ресурсів (15) або через травму спинного мозку, яка розглядається як низький пріоритет у зв’язку зі зниженням ймовірності виживання, особливо якщо травма високого рівня, (16) що може додатково вплинути на наслідки травми спинного мозку.(4)

Особи з травмою спинного мозку стикаються з тривалими фізичними вадами із залишковими неврологічними дефіцитами та мають підвищений ризик розвитку вторинних медичних ускладнень, що призводить до зміни способу життя, вимагає комплексного міждисциплінарного менеджменту, включаючи медичний, хірургічний та реабілітаційний, який триватиме далеко за межами початкової гострої стадії. Усі фахівці з реабілітації, які працюють в умовах катастроф та конфліктів, повинні мати можливість виконати оцінювання у разі травми спинного мозку, надати основну інформацію про очікувані результати та бути готовими задовольнити комплексні потреби людей із травмою спинного мозку, щоб збільшити ймовірність виживання та отримати оптимальні результати функціонаування.(17)

Невідкладна медична допомога( edit | edit source )

Травма спинного мозку є однією з найсерйозніших травм, які спостерігаються в умовах катастроф і конфліктів, і тому належний догляд та знання з травми спинного мозку є вирішальними в будь-якій екстреній реакції; зокрема принципи переміщення та транспортування, включаючи іммобілізацію хребта на місці події та підтримання вирівнювання шийного відділу хребта, які є критично важливими. Крім того, швидке направлення до багатопрофільного медичного закладу з відповідними реабілітаційними послугами має важливе значення для отримання оптимальних результатів. Рання діагностика та лікування травми спинного мозку можуть бути складними за звичайних обставин, і ці проблеми посилюються після катастроф та конфліктів через хаотичне середовище, включаючи пошкодження інфраструктури, погану комунікацію та нестачу відповідних медичних та реабілітаційних працівників, зокрема нейрохірургів. (18) На цій ранній стадії негайна діагностика та менеджмент є ключовими для мінімізації подальшого неврологічного ураження та розвитку вторинних ускладнень; що може бути серйозною проблемою, особливо в країнах з низьким рівнем ресурсів, де медична інфраструктура та доступність найсучаснішої неврологічної допомоги у дефіциті та ще більше обмежені внаслідок катастрофи чи конфлікту.

Враховуючи проблеми катастроф і конфліктів, раннє розгортання спеціалізованих бригад екстреної медичної допомоги, у тому числі національних та міжнародних, для задоволення невідкладних потреб часто є ключовим елементом первинного реагування на надзвичайні ситуації,воно керується низкою ініціатив Всесвітньої організації охорони здоров’я, у тому числі Emergency Response Frameworks (Standards and Guidelines) (Механізм реагування на надзвичайні ситуації (стандарти та рекомендації); Coordination Mechanisms, and the Emergency Medical Team Accreditation Process (Механізм координації та процес акредитації бригад екстреної медичної допомоги), які вимагають, щоб до складу бригад екстреної медичної допомоги входили лише фахівці з реабілітації, які мають відповідний досвід та навички. (18)(19)

Бригади швидкої медичної допомоги( edit | edit source )

Бригади швидкої медичної допомоги зі спеціалістами із надання допомоги у разі травм хребта можуть відігравати життєво важливу роль у підтримці догляду за особами з переломами хребта та травмами спинного мозку після катастроф і конфліктів. Як правило, такі бригади знадобляться в перший тиждень катастрофи та залишатимуться протягом тривалого періоду часу, але часові рамки прибуття цих спеціалізованих команд можуть значно відрізнятися в умовах катастрофи та конфлікту залежно від безпеки навколишнього середовища. Фахівці з реабілітації охоплюють цілий ряд професій, включаючи фізичну терапію, ерготерапію, ортезування та протезування, медсестринство з реабілітації, фізичну та реабілітаційну медицину, психологію, терапію мови та мовлення, діетотерапію та соціальну роботу. Ці професіонали в ідеалі працюють разом у мультидисциплінарній команді, кожен з яких робить внесок зі своєї спеціальності для досягнення комплексного догляду та менеджменту травм спинного мозку. Команди зазвичай розгортаються в існуючих спеціалізованих центрах травм хребта, де вони доступні, якщо ж вони недоступні, то або у великих лікарнях або закладах з бригадами невідкладної медичної допомоги 3 типу. Вони також можуть бути корисними для надання консультацій іншим прилеглим місцевим лікарням та бригадам екстреної медичної допомоги з питання стандартів надання допомоги при переломах хребта та травмах спинного мозку під час реагування на надзвичайну ситуацію. Спеціалізована команда допомоги, яка зосереджена на реабілітації травми спинного мозку в умовах катастрофи або конфлікту, повинна включати:

Таблиця 1 Мінімальні технічні стандарти для команди спеціалістів з травм спинного мозку в бригадах екстреної медичної допомоги
Реабілітація Загальна придатність рекомендацій в умовах надзвичайних ситуацій
Склад команди Мінімальний технічний стандарт:

  • Спеціалізована реабілітаційна група у разі травм спинного мозку повинна бути мультидисциплінарною і включати принаймні одного фізичного терапевта, а також інших реабілітаційних фахівців (ерготерапевта, лікаря фізичної та реабілітаційної медицини та/або реабілітаційну медсестру).
Кваліфікація та досвід Мінімальний технічний стандарт:

  • Фахівці з реабілітації в групі спеціалізованої допомоги для роботи з травмою спинного мозку повинні мати принаймні 6 місяців досвіду роботи у відділенні травм спинного мозку або з пацієнтами із травмою спинного мозку у великому травматологічному центрі та щонайменше 3 роки клінічного досвіду після набуття кваліфікації
  • Принаймні один член команди, бажано керівник групи, повинен мати досвід з реагування на надзвичайні ситуації, а всі члени команди повинні пройти навчання з роботи в суворих умовах
Реабілітаційне обладнання Мінімальний технічний стандарт:

  • Спеціалізовані групи догляду повинні мати можливість швидко надати наступне обладнання.
Тривалість перебування Мінімальний технічний стандарт:

  • Спеціалізована реабілітаційна група для роботи з травмами спинного мозку, яка вбудовується в місцевий заклад, повинна планувати залишитися принаймні на 1 місяць з практикою стратегії виходу та механізмом звільнення.

Переміщення та транспортування ( edit | edit source )

Під час ранньої гострої фази реабілітації професіонали часто можуть об’єднуватися разом з іншими членами мультидисциплінарної команди для переміщення та транспортування пацієнтів з підозрою або діагнозом травма спинного мозку, тому їм необхідно знати конкретні запобіжні заходи щодо нестабільної травми спинного мозку під час переміщення або транспортуваннчя, включаючи проведення їх оцінювання та терапію, щоб захистити хребет від нестабільності. Обережне транспортування, позиціонування та повороти в будь-якому випадку можуть запобігти або значно зменшити біль і дискомфорт пацієнта, а також зменшити ймовірність пошкодження шкіри та вторинної травми спинного мозку. (20) Щоб отримати додаткову інформацію, ви можете переглянути від Multidisciplinary Association for Spinal Cord Injury Professionals (MASCIP) (Мультидисциплінарної асоціації фахівців із травм хребта) Guidelines for Moving and Handling Patients with Actual or Suspected Spinal Cord Injuries (Рекомендації з переміщення та транспортування пацієнтів із фактичними або підозрюваними травмами спинного мозку), які містять детальні ілюстровані рекомендації щодо їх безпечного переміщення та транспортування.

Кількість осіб, необхідних для перевертання пацієнта з нестабільною травмою спинного мозку, відповідно до рекомендацій MASCIP, становить:

  • Травма Т9 і вище: поворот на п’ять осіб
  • Травма Т10 і нижче: поворот на чотири особи

Профілактика пролежнів( edit | edit source )

На цих ранніх етапах після катастрофи або конфлікту фахівці з реабілітації також повинні знати, що в польових госпіталях ліжка та крісла для сидіння не завжди підходять для людей з травмою спинного мозку і можуть підвищити ризик розвитку пролежнів. Щоб реабілітаційний менеджмент був ефективним, фахівці з реабілітації повинні працювати з молодшим медичним персоналом, щоб забезпечити наявність або адаптацію відповідних матеріалів для зняття тиску відповідно до потреб, а також встановити 2-годинний графік перевертання та позиціонування пацієнта, включаючи моніторинг зон тиску. Пацієнтів та осіб, які доглядають за ними, також слід навчити на ранньому етапі догляду за тиском на певні дялянки шкіри і, якщо це можливо, залучити до перевертань і позиціонувань. (21)

Будь ласка, ознайомтеся зі статтями за посиланнями, щоб переглянути свої знання з Guidelines on Prevention and Management of Pressure Ulcers (Рекомендації з профілактики та менеджменту пролежнів)

Реабілітація(edit | edit source)

Головна мета допомоги у разі травми спинного мозку в умовах катастрофи та конфлікту виходить за межі виживання та невідкладного лікування, включає забеспечення реабілітаційних структур, що працюють у напрямку реінтеграції людини з травмою спинного мозку назад до дому та громади. The World Health Organisation’s Minimum Standards for Rehabilitation for managing patients with spinal cord injury following a disasters (Мінімальні стандарти Всесвітньої організації охорони здоров’я з реабілітаційного менеджменту пацієнтів із травмою спинного мозку після катастроф) відрізняються залежно від рівня бригади екстреної медичної допомоги, але включають:

  • Неврологічне оцінювання
  • Менеджмент болю
  • Функціональне перенавчання
  • Навчання пацієнта та того, хто буде опікуватися ним, самообслуговуванню, менеджменту сечового міхура і кишківника, зняттю тиску зі шкіри та запобіжним заходам.
  • Тимчасове забезпечення кріслами колісними та допоміжними засобами реабілітації, включаючи обладнання зниження тиску, з подальшим направленням до місцевого постачальника послуг за довгостроковими допоміжними засобами
  • Звернення за подальшою реабілітацією відповідно до національного протоколу або спеціалізованої служби допомоги
  • Реабілітаційне спостереження

Незалежно від контексту, основи та принципи реабілітаційного менеджменту у разі травми спинного мозку подібні, і реабілітація залишається життєво важливим елементом процесу лікування та менеджменту після травми спинного мозку в умовах катастрофи та конфлікту. Реабілітацію слід розпочати рано і підготувати людей та осіб, які опікуються ними, до вирішення поточних потреб з акцентом на менеджменті.

Ви можете прочитати статті за посиланнями, щоб переглянути свої знання з анатомії спинного мозку та огляду травм спинного мозку

Клінічні рекомендації/настанови( edit | edit source )

Незважаючи на те, що база доказів p лікування та реабілітації травм спинного мозку збільшується, все ще лишаються значні прогалини, оскільки є постійна потреба у додаткових дослідженнях для покращення як надання послуг, так і, що більш важливо, результатів пацієнтів. Багато клінічних рекомендацій, пов’язаних із лікуванням травм спинного мозку, зосереджені на медичному менеджменті, такому як уникнення вторинної травми та нестабільності гемодинаміки. Загалом, більшість клінічних рекомендацій, незалежно від фази менеджменту, рекомендують щоб усі люди з травмою спинного мозку мали доступ до персоналізованого догляду протягом усього життя, який контролюється спеціалізованим центром травм спинного мозку. Тому, хоча наразі немає конкретних рекомендацій з менеджменту травм спинного мозку в умовах катастроф та конфліктів, ми, як фахівці з реабілітації, повинні знати про відповідні клінічні рекомендації з реабілітації та завжди знати про довгострокові потреби в реабілітації для людей з травмою спинного мозку, яка буде існувати ще довго після катастрофи та конфлікту.

Ви можете прочитати статті за посиланнями, щоб переглянути свої знання з Spinal Cord Injury Clinical Guidelines (Клінічні рекомендації у разі травми спинного мозку)

Оцінювання та моніторинг( edit | edit source )

Рання реабілітація має бути зосереджена на комплексному оцінюванні у разі травми спинного мозку, включаючи неврологічні та функціональні обмеження, щоб дозволити розробити індивідуальний план реабілітації з конкретними функціональними завданнями. Основними специфічними областями оцінювання пацієнтів з травмою спинного мозку, як на початковому етапі, так і надалі, є:

  • Виявлення ускладнень
  • Вегетативна функція
  • Дихальна функція
  • Функція ковтання
  • Рухова функція
  • Сенсорна функція
  • Функція сечового міхура та кишківника
  • Повсякденна активність (ADLs)
  • Психологічне та емоційне благополуччя

Завжди враховуйте та відстежуйте будь-які травми, такі як переломи, які могли бути пропущені внаслідок зміни чутливості у людей із травмою спинного мозку.

Ви можете прочитати статті за посиланнями, щоб переглянути свої знання з оцінювання у разі травми спинного мозку, пам’ятаючи про важливість дотримання систематичного підходу для виявлення або моніторингу будь-яких специфічних ускладнень травми спинного мозку, а також усвідомлення інших ускладнень, які можуть виникнути під час катастрофи та конфлікту.

Важливо, щоб оцінювання, як мінімум, включало International Standards for the Neurological Classification of Spinal Cord Injury (ISNCSCI) (Міжнародні стандарти неврологічної класифікації ушкоджень спинного мозку), офіційно відомі як оцінювання за шкалою ASIA, і Оцінка незалежності у разі травми спинного мозку (SCIM III), яка забезпечує оцінювання самообслуговування, дихання, управління сфінктерами та рухливості, обидві шкали можуть бути використані для скерування фахівцями з реабілітації при визначенні мети та завдань терапії пацієнтів із травмою спинного мозку. (17)(23)

Прогнозування та постановка завдань( edit | edit source )

Точний прогноз клінічних результатів після травми спинного мозку на основі раннього обстеження обмежений, медичним та хірургічним бригадам дуже важко надати точний прогноз протягом перших кількох тижнів після травми. Більшість людей відновлюють один рівень рухової функції від початкового рівня за класифікацією травми спинного мозку, завершеної протягом 72 годин після травми. При цьому основне відновлення функцій відбувається протягом перших 6 місяців, тоді як шанс помітного відновлення у людей з повною ураженням спинного мозку ( Ступінь AIS A і відсутність зони часткового збереження) дуже низький, тоді як ті, хто має неповне порушення спинного мозку, матимуть деякий шанс на певне відновлення.(24)(25)(26)

Завдання ранньої реабілітації в умовах катастрофи та конфлікту – покращити результати функціонування та якомога більше відновити незалежність пацієнта, мінімізуючи при цьому вторинні ускладнення, залучаючи пацієнта та особу, яка ним опікується, як до встановлення, так і до регулярного перегляду цих завдань. Результати функціонування різноманітні у разі травми спинного мозку, але, як правило, залежать від рівня і повноти пошкодження спинного мозку, а такі фактори, як вік, медичні ускладнення, контрактури, когнітивна дисфункція, мотивація, культурні фактори, навколишнє середовище тощо, можуть впливати на фактичний результат функціонування, досягнутий окремою особою. (26)

Ви можете прочитати статті за посиланнями, щоб переглянути свої знання про прогноз і постановку завдань у разі травми спинного мозку.

Втручання(edit | edit source)

Фізичні терапевти працюють з низкою різних проблем, пов’язаних із травмою спинного мозку, включаючи параліч, сечовий міхур, кишківник, дихальну, серцево-судинну та сексуальну функцію, а також соціальні, фінансові та психологічні наслідки. Широкий спектр терапевтичних втручань, що вирішують ці проблеми, використовується для реабілітації у разі травми спинного мозку і може бути реалізований в широкому діапазоні контекстів, включаючи катастрофи та конфлікти. Акцент на навчанні пацієнтів і осіб, які ними опікуються, щодо реалістичних очікувань і стратегій самокерування є життєво важливими в умовах катастроф і конфліктів, при цьому завжди враховуючи середовище та контекст, у якому сталася травма спинного мозку, щоб досягти найкращих результатів.(17)

Реабілітаційні заходи, які зазвичай використовували в умовах катастроф і конфліктів, включають вправи на амплітуду рухів, зміцнення м’язів, тренування переміщення, тренування навичок повсякденного життя та тренування мобільності (включаючи ходунки та тренування на візках колісних) і супроводжувалися призначенням відповідних допоміжних засобів. Освіта орієнтувалася на менеджмент сечового міхура і кишківника, догляд за шкірою, попередження ускладнень. Пацієнти отримували реабілітаційне втручання приблизно 3 місяці до виписки у громаду, хоча ці терміни значно відрізнялися залежно від рівня та повноти травми, а також затримки перед доступом до реабілітації, до того ж пацієнти з повною травмою та тетраплегією потребували більш тривалих періодів реабілітації.(27)

Ви можете прочитати статті за посиланнями, щоб переглянути свої знання про терапевтичні втручання у разі травм спинного мозку та Категорія: Травми спинного мозку.

Психологічні та психосоціальні наслідки( edit | edit source )

Травма спинного мозку може призвести до руйнівних наслідків, дослідження показали, що багато з тих хто має раптовий початок травми спинного мозку будуть проявляти надзвичайно негативні емоції, які можуть вплинути на психологічну та соціальну інтеграцію після травми.(5) Тривога, депресія, посттравматичний стресовий розлад, серед іншого, також можуть бути підвищені у людей з травмою спинного мозку,(11)(1) з психологічними та соціальними факторами, що відіграють роль як у захворюванні, так і в розвитку цих станів психічного здоров’я.(26) Таким чином, необхідно звернути увагу на ті психосоціальні фактори, які можуть мати максимальне значення для досягнення оптимальних цілей реабілітації та покращення якості життя людей з травмами спинного мозку.(5)Фахівці з реабілітації часто відіграють ключову роль у підтримці цього, оскільки вони проводять велику частину часу з пацієнтами та розвивають тісні стосунки, але вони також повинні знати, коли їм потрібно звернутися до інших членів команди, щоб надати подальшу підтримку пацієнтам у цьому питанні.

Ви можете прочитати статтю за посиланням, щоб переглянути свої знання про міркування про психосоціальні фактори у разі травми спинного мозку

Трансфер та планування виписки( edit | edit source )

Планування виписки пацієнта з лікарні є ключовим аспектом ефективної допомоги. У разі травми спинного мозку варіанти виписки необхідно розглядати на кожному етапі лікування. Дані свідчать про те, що травми спинного мозку найкраще лікувати в спеціалізованих центрах для травм хребта, і це залишається справедливим навіть у випадках катастроф і конфліктів, де вони доступні, було показано, що ранній доступ до спеціалізованої допомоги зменшує ускладнення, зменшує тривалість перебування в лікарні та максимізує неврологічні результати.(26)(31)(32)(33)(34)

Визначаючи потреби пацієнта в трансфері, команда повинна враховувати, наскільки пацієнт стабільний, і чи переважає ризик транспортування пацієнта в умовах хаосу інфраструктури та недостатніх систем охорони здоров’я переваги ранньої хірургічної стабілізації? Для тих, хто має травми спинного мозку більш високого рівня, особливо тих, кому потрібна вентиляція легень, переведення цих пацієнтів до бригад екстреної медичної допомоги 3 типу, передових медичних установ або спеціалізованих відділень з травм спинного мозку, де вони існують, має бути організовано якомога швидше. Якщо вони можуть самостійно підтримувати дихання, то консервативне лікування у закладі з якісним медсестринським та реабілітаційним доглядом може забезпечити їм найкращий довгостроковий результат над швидким трансфером.(21)(31)(35)

Основною метою реабілітації є успішна реінтеграція у громаду. Реальність цієї мети під час багатьох катастроф і конфліктів викликає сумніви, оскільки високий рівень повторної госпіталізації спостерігається у багатьох людей із травмою спинного мозку в результаті пролежнів та інфекцій сечовивідних шляхів.(36) Багато пацієнтів, які виписуються з лікарні, матимуть постійні потреби в догляді, які необхідно задовольняти в громаді, що часто є серйозною проблемою в умовах катастроф і конфліктів, де інфраструктура та середовище часто недоступні для людей, що мають обмеженя в мобільності. Під час планування виписки фахівці з реабілітації повинні переконатися, що у них є відповідні реєстри пацієнтів та механізми відстеження, що дозволяють здійснювати подальші дії, які мають включати перенаправлення до місцевих організацій за підтримкою та, якщо це можливо, використовувати пацієнтів як наставників-рівних та груп підтримки однолітків. Перед випискою розробка освітнього та/або професійного плану з можливістю професійного навчання перед випискою була корисною для багатьох пацієнтів у поверненні до навчання чи роботи після виписки. (37)

Майте на увазі, що планування виписки після катастрофи та конфлікту може вимагати більше роботи з боку реабілітаційних команд, щоб гарантувати, що людина зможе досягти найкращих результатів функціонування. (38)

Підсумок(edit | edit source)

Сучасні досягнення в області реагування на катастрофи та конфлікти та керування ними підвищили рівень виживання людей із травмою спинного мозку, що призвело до збільшення кількості тих, хто вижив. Травма спинного мозку є однією з найскладніших травм після катастроф і конфліктів, що призводять до довготривалих фізичних ушкоджень, залишкових неврологічних дефіцитів, медичних ускладнень та зміни способу життя, які потребують комплексного міждисциплінарного менеджменту та доступу до довготривалої реабілітації.(1)(2)

“Реабілітація може значно збільшити виживання та покращити якість життя тих, хто має травму спинного мозку під час катастроф і конфліктів»(40)

Фахівці з реабілітації в даний час вважаються ключовими членами системи охорони здоров’я, які беруть участь у всіх фазах після катастроф і конфліктів, включаючи раннє залучення до бригад екстреної медичної допомоги. Фахівці з реабілітації пропонують кілька унікальних сфер навичок, включаючи оцінювання та відновлення постраждалих з гострими травмами, а також запобігання або зменшення тягаря хронічних порушень серед пацієнтів після етапу невідкладної допомоги, з основною перевагою нашої зосередженості на результатах функціонування у поєднанні зі здатністю проводити ретельне оцінювання, часто з обмеженими ресурсами. (1)(2)

Хоча принципи оцінювання травми спинного мозку та менеджменту залишаються незмінними в умовах катастроф і конфліктів, фахівці з реабілітації повинні переконатися, що вони добре розуміють ці принципи, а також усвідомлюють наслідки затримки доступу до терапії, дефіциту ресурсів та недоступного середовища для їхніх реабілітаційних заходів та, що ще важливіше, значення планування виписки та реінтеграції назад у свою спільноту та поточну роль реабілітаційних та мобільних реабілітаційних команд у громаді для підтримки людей у їхній спільноті.(41)

Забезпечення ефективної реабілітації у разі травми спинного мозку можливе у складних надзвичайних гуманітарних ситуаціях за допомогою мультидисциплінарного підходу, включаючи психологічну підтримку, а також партнерство з місцевими та міжнародними організаціями, які мають спеціалізований досвід, що є ключем до успіху.(37)

Ресурси(edit | edit source)

Посилання (edit | edit source)

  1. 1.0 1.1 1.2 1.3 1.4 World Health Organization, International Spinal Cord Society. International Perspectives on Spinal Cord Injury. World Health Organization; 2013.
  2. 2.0 2.1 2.2 2.3 Singh A, Tetreault L, Kalsi-Ryan S, Nouri A, Fehlings MG. Global Prevalence and Incidence of Traumatic Spinal Cord Injury. Clinical Epidemiology. 2014;6:309.
  3. Furlan JC, Sakakibara BM, Miller WC, Krassioukov AV. Global Incidence and Prevalence of Traumatic Spinal Cord Injury. Canadian Journal of Neurological Sciences. 2013 Jul;40(4):456-64.
  4. 4.0 4.1 4.2 Chamberlain JD, Meier S, Mader L, von Groote PM, Brinkhof MWG. Mortality and longevity after a spinal cord injury: systematic review and meta-analysis. Neuroepidemiology. 2015;44:182–98.
  5. 5.0 5.1 5.2 5.3 Berlly M, Shem K. Respiratory management during the first five days after spinal cord injury. J Spinal Cord Med. 2007;30:309–18.
  6. Brown R, DiMarco AF, Hoit JD, Garshick E. Respiratory dysfunction and management in spinal cord injury. Respir Care. 2006;51:853–68. Discussion 869–70.
  7. Cao Y, Krause JS, DiPiro N. Risk factors for mortality after spinal cord injury in the USA. Spinal Cord. 2013;51:413–8.
  8. Grossman RG, Frankowski RF, Burau KD, Toups EG, Crommett JW, Johnson MM, et al. Incidence and severity of acute complications after spinal cord injury. J Neurosurg Spine. 2012;17(Suppl):119–28.
  9. Casha S, Christie S. A systematic review of intensive cardiopulmonary management after spinal cord injury. J Neurotrauma. 2011;28:1479–95.
  10. Garshick E, Kelley A, Cohen SA, Garrison A, Tun CG, Gagnon D, Brown R. Original article: a prospective assessment of mortality in chronic spinal cord injury. Spinal Cord. 2005;43:408–16.
  11. 11.0 11.1 11.2 Chhabra HS, Sharawat R, Vishwakarma G. In-hospital mortality in people with complete acute traumatic spinal cord injury at a tertiary care center in India—a retrospective analysis. Spinal Cord. 2021 Jun 25:1-6.
  12. 12.0 12.1 12.2 Groves CC, Poudel MK, Baniya M, Rana C, House DR. Descriptive study of earthquake-related spinal cord injury in Nepal. Spinal Cord. 2017 Jul;55(7):705-10.
  13. 13.0 13.1 Furlan JC, Gulasingam S, Craven BC. Epidemiology of war-related spinal cord injury among combatants: a systematic review. Global spine journal. 2019 Aug;9(5):545-58.
  14. Rathore MF, Rashid P, Butt AW, Malik AA, Gill ZA, Haig AJ. Epidemiology of spinal cord injuries in the 2005 Pakistan earthquake. Spinal cord. 2007 Oct;45(10):658-63.
  15. Sheng ZY. Medical support in the Tangshan earthquake: a review of the management of mass casualties and certain major injuries. The Journal of trauma. 1987 Oct 1;27(10):1130-5.
  16. Gautschi OP, Cadosch D, Rajan G, Zellweger R. Earthquakes and trauma: review of triage and injury-specific, immediate care. Prehospital and disaster medicine. 2008 Apr;23(2):195-201.
  17. 17.0 17.1 17.2 Lathia C, Skelton P, Clift Z. Early Rehabilitation in Conflicts and Disasters. Handicap International: London, UK. 2020.
  18. 18.0 18.1 Regens JL, Mould N. Prevention and treatment of traumatic brain injury due to rapid-onset natural disasters. Frontiers in public health. 2014 Apr 14;2:28.
  19. Vasudevan V, Amatya B, Chopra S, Zhang N, Astrakhantseva I, Khan F. Minimum technical standards and recommendations for traumatic brain injury specialist rehabilitation teams in sudden-onset disasters (for Disaster Rehabilitation Committee special session). Annals of Physical and Rehabilitation Medicine. 2018 Jul 1;61:e120.
  20. Harrison P, editor. Managing Spinal Cord Injury: The First 48 Hours: the Initial Management of People with Actual Or Suspected Spinal Cord Injury from Scene of Accident to A&E Department: Information for Accident & Emergency Departments and Emergency Care Providers. Spinal Injuries Association; 2007.
  21. 21.0 21.1 ACPIN and SCITL, Chapter.4 Spinal Cord Injury – Acute Management. In: Skelton, P and Harvey, A . Rehabilitation in Sudden Onset Disasters. Handicap International and UK Emergency Medical Team, 2015. p.105.

  22. Early Rehabilitation in Conflicts and Disasters. SCI Bed Position in Supine. Available from: https://youtu.be/dOPAbOcDMpA(last accessed 10/03/22)
  23. Catz A, Itzkovich M. Spinal cord independence measure: comprehensive ability to rating scale for the spinal cord lesion. JRRD. 2007;44(1):65-68.
  24. Waters RL, Adkins RH, Yakura JS et al: Motor and Sensory Recovery following Incomplete Tetraplegia. Arch Phys Med Rehabil 1994; 75:306–311.
  25. Waters RL, Adkins RH, Yakura JS et al: Motor and Sensory Recovery following Incomplete Paraplegia. Arch Phys Med Rehabil 1994; 75:67–72.
  26. 26.0 26.1 26.2 26.3 Harvey L. Management of Spinal Cord Injuries: A Guide for Physiotherapists. Elsevier Health Sciences; 2008 Jan 10. Cite error: Invalid <ref> tag; name “:7” defined multiple times with different content
  27. Xiaorong Hu MD, Sijing Chen MD, Mingpu Ding MD, Jianan Li MD. Evaluation of functional outcomes of physical rehabilitation and medical complications in spinal cord injury victims of the Sichuan earthquake. J Rehabil Med. 2012;44:534-40.
  28. Early Rehabilitation in Conflicts and Disasters. Passive Range of Movement for Stable Spinal Cord Injuries. Available from: https://youtu.be/dcD_C3P9MWA(last accessed 10/03/22)
  29. Early Rehabilitation in Conflicts and Disasters. Assembly Video. Available from:https://youtu.be/teLMQb2_QEU(last accessed 10/03/22)
  30. Early Rehabilitation in Conflicts and Disasters. Fitting Video. Available from: https://youtu.be/lD7-e-qbIUg(last accessed 10/03/22)
  31. 31.0 31.1 Consortium for Spinal Cord Medicine Clinical Practice Guidelines. Early acute management in adults with spinal cord injury: a clinical practice guideline for health-care professionals (Internet). Paralyzed Veterans of America; 2008. Available at: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2582434/ (accessed on 15 September 2016).
  32. Wolfe D, Hsieh JTC, Mehta S. Rehabilitation practices and associated outcomes following spinal cord injury (Internet). Spinal Cord Injury Research Evidence. 2010. Available at: http://www.scireproject.com/rehabilitation-evidence/rehabilitation-practices/what-sci-rehabilitation (accessed on 4 September 2016).
  33. Scivoletto G, Morganti B, Molinari M. Early versus delayed inpatient spinal cord injury rehabilitation: an Italian study. Arch Phys Med Rehabil 2005; 86: 512–516.
  34. Pagliacci MC, Celani MG, Zampolini M, Spizzichino L, Franceschini M, Baratta S et al. An Italian survey of traumatic spinal cord injury. The Gruppo Italiano Studio Epidemiologico Mielolesioni study. Arch Phys Med Rehabil 2003; 84:1266–1275.
  35. Groves CC, Poudel MK, Baniya M, Rana C, House DR. Descriptive study of earthquake-related spinal cord injury in Nepal. Spinal Cord. 2017 Jul;55(7):705-10.
  36. Rathore MF, Farooq F, Butt AW, Gill ZA. An update on spinal injuries in October 2005 earthquake in Pakistan. Spinal Cord 2008; 46: 461–462.
  37. 37.0 37.1 Armstrong JC, Nichols BE, Wilson JM, Cosico RA, Shanks L. Spinal cord injury in the emergency context: review of program outcomes of a spinal cord injury rehabilitation program in Sri Lanka. Conflict and Health. 2014 Dec;8(1):1-7.
  38. Burns AS, O’Connell C, Rathore FA. Meeting the challenges of spinal cord injury care following sudden onset disaster–lessons learned. Journal of Rehabilitation Medicine. 2012 May 5;44(5):414-20.

  39. Early Rehabilitation in Conflicts and Disasters. Discharge challenges in Spinal Cord injury in Emergencies. Available from: https://youtu.be/HC_L5tv3xZo(last accessed 10/03/22)
  40. Sphere. The Sphere Handbook 2018 Humanitarian Charter and Minimum Standards for Humanitarian Response. 2018 Available form: https://www.spherestandards.org/handbook-2018/
  41. Chishtie J, Chishtie F, Yoshida K, Balogh R. Spinal cord injury rehabilitation and pressure ulcer prevention after the 2005 South Asian Earthquake: a CBR case study from Pakistan. Disability and Rehabilitation. 2019 Jul 3;41(14):1655-63.


Професійний розвиток вашою мовою

Приєднуйтесь до нашої міжнародної спільноти та беріть участь в онлайн курсах для фахівців з реабілітації.

Переглянути доступні курси