Сенсомоторні порушення та м’язова працездатність у разі болю в шиї. Клінічний випадок

Загальна інформація(edit | edit source)

Біль у шиї є однією з найпоширеніших патологій м’язово-скелетної системи і пов’язаний з високим економічним тягарем.(1) Постійний або рецидивуючий біль у шиї може бути пов’язаний з біомеханічними, функціональними, пропріоцептивними та постуральними змінами, а також психосоціальними компонентами (наприклад, тривожністю, катастрофізацією, депресією та страхом).(2)У цій статті розповідається про пацієнта, який страждає від рецидивуючого болю в шиї.

Фредді – 22-річний чоловік, який щойно закінчив університет. Він ще не почав працювати. В даний час він займається два рази на тиждень в тренажерному залі і багато грає в крикет, хоча це і не є напруженою грою. Раніше він також грав у хокей і, можливо, захоче повернутися до цього виду спорту. Його заняття в тренажерному залі в основному зосереджені на серцево-судинних вправах (велотренажер, бігова доріжка, гребний тренажер). Вправи з обтяженнями переважно на тренажерах, з акцентом на ноги, спину, руки, груди та прес.

Історія поточного стану(edit | edit source)

Вперше Фредді травмував шию, коли йому було 13 років, під час гри в регбі. У той час у нього був сильний біль у шиї (за ВАШ = 9/10). Біль після цієї травми незабаром пройшов без лікування, і протягом 3 років у нього не було жодних проблем.

У 16 років Фредді почав подавати мʼяч у крикеті, і у нього розвинувся біль у шиї (VAS 8-9/10). Він відзначав відчуття защемлення в нижньому шийному відділі хребта. Через цей біль він не зміг продовжувати подавати мʼяч і став воротарем.

З цього часу у нього постійний біль у шиї. Хоча він може виконувати всі повсякденні справи і займатися більшістю видів спорту, він скаржиться на постійний, слабкий біль у шиї. Біль посилюється під час тривалого перебування у неправильному положенні (наприклад, коли він довго сидить за комп’ютером (ВАШ 4/10) або під час занять спортом, наприклад, хокеєм, де йому доводиться перебувати у зігнутому положенні. Примітка: Фредді не згадує про певну 24-годинну закономірність – іноді пацієнти з болем у шиї повідомляють про сильніший біль вранці, коли шия скута, або наприкінці дня, коли м’язи втомлені.(3)

Він зазначає, що відчуває бажання часто хрустіти шиєю. Рухи відчуваються як «скуті та напружені», а не як «вільні».

Хоча рівень болю зменшився за останні кілька років, він залишається постійною незручністю.

Попереднє лікування(edit | edit source)

За останні кілька років Фредді відвідав 3 різних остеопатів. Він, як правило, звертається до остеопата, коли його шия відчуває особливий біль.

Кожен остеопат ставив різні діагнози, а їхні методи терапії забезпечували короткочасне полегшення болю, але не мали довготривалого ефекту. Доведено, що мануальні техніки є важливою частиною діагностики болю в шиї та ефективні для зменшення болю, але вони мало впливають на нервово-м’язову та сенсомоторну функцію.(4) Рандомізоване контрольоване дослідження 2022 року, проведене Sremakaew та ін., показало, що мануальна терапія та фізичні вправи здатні зменшити біль у шиї як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі, в тому числі сенсомоторні тренування допомагають довгостроково утримувати біль та недієздатність.(5)

Можливі діагнози від остеопатів:(edit | edit source)

  • Різниця довжини нижніх кінцівок і фокус на нейром’язовій активації чотириголового мʼяза стегна. Фредді зазначає, що це мало найтриваліший ефект зі значним зменшенням болю протягом приблизно 6 місяців.
  • Проблема вирівнювання
  • Біль, пов’язаний з першою травмою – надавав мануальні техніки, які допомогли найбільше в короткостроковій перспективі. Фредді зазначає, що відвідував цього остеопата кілька разів, останній раз він був у нього близько 10 місяців тому.

Зараз Фредді шукає довгострокове рішення. Він не має конкретного плану самоменеджменту, окрім спроб поліпшити свою поставу.

Попередння історія хвороби(edit | edit source)

Загальний стан здоров’я Фредді добрий. Він не переніс жодних операцій, серйозних захворювань і не приймає жодних ліків. Його вага стабільна. Він не скаржиться на двоїння в очах, непритомність/непритомність, відчуття «мурашок» або оніміння. Він не зазначає жодних стресів в анамнезі, ні під час отримання травми, ні після повторного загострення болю.

Він зазначає, що іноді відчуває легке запаморочення, коли швидко встає. Цей симптом може бути пов’язаний з сенсомоторною дисфункцією, але Фредді повідомляє, що його мати також має таку ж проблему.

Об’єктивне обстеження(edit | edit source)

Існує велика кількість досліджень, які підтверджують, що дисфункція шийних аферентних шляхів може викликати запаморочення, нестійкість, порушення зору, зміни рівноваги, а також руху голови та очей після травми шиї.(6) Це особливо актуально для пацієнтів зі стійкими симптомами.(6) Тому об’єктивне обстеження такого пацієнта повинно включати обстеження шиї та плечового поясу, а також контролю над головою та рівноваги.

Біль у шиї також спричиняє зміни сенсомоторної функції, які не завжди минають зі зменшенням болю.(7)(8)(9)(10) Таким чином, детальне обстеження повинно включати обстеження сенсомоторної функції.(6) Будь ласка, натисніть тут для огляду сенсомоторних порушень у разі болю в шиї.

Також важливо оцінити м’язову працездатність, оскільки доведено, що пацієнти з болем у шиї мають знижену силу, витривалість і швидше втомлюються.(10)(11) Будь ласка, натисніть тут для огляду обстеження м’язової працездатності у шийному відділі хребта.

Діагноз(edit|edit source)

Діагноз у цьому прикладі – дисфункція фасеткового суглоба з ознаками сенсибілізації. Шийні фасеткові суглоби є загальновизнаною причиною болю в шиї, болю голови та болю у верхніх кінцівках.(12) За оцінками, поширеність дисфункції фасеткових суглобів у разі хронічного аксіального болю в шиї коливається від 25 до 66 відсотків.(13) Незважаючи на обмеженість доказів на користь використання клінічних тестів для обстеження шийного відділу хребта у дорослих з болем у шиї, нещодавній систематичний огляд Lemeunier та його колег свідчить про те, що тест на розгинання-ротацію може бути надійним і має достатню валідність для виключення болю, спричиненого фасетковими суглобами.(14) Більше того, було встановлено, що група з трьох тестів є чутливою (94%) та специфічною (84%) для діагностики дисфункції шийного відділу шийних фасеточних суглобів. Це тест на розгинання-ротацію, мануальне обстеження хребта та пальпація на наявність сегментарного болю.(15)

Тести Фредді на рівновагу та постуральний контроль були без особливостей. У тесті на пропріоцепцію з правого боку він показав відхилення більше 6,5 см, що є позитивним результатом (див. відео нижче для нагадування про те, як виконувати цей тест).(3) тестування з лівого боку не показало жодних значних порушень, як і тести на рух очей (у нього не було запаморочення/затуманеного зору або саккадних рухів очей). Коли біль у шиї виникає у фасеткових суглобах у верхньому шийному відділі хребта, спостерігається більша сенсомоторна дисфункція, оскільки ця область містить більше м’язових веретен, має більший зв’язок із зоровою та вестибулярною системами і має більшу рефлекторну активність, ніж нижній відділ.(3)

Фредді відчував сегментарний біль під час пальпації. Крім того, тести на м’язову працездатність показали слабкість і втрату витривалості/контролю. Він зміг досягти 30 мм рт.ст. під час краніо-цервікального тесту на згинання. Цей тест вважається надійним і валідним клінічним тестом, але рекомендується використовувати його лише з обережністю як дискримінаційний тест або як показник результату.(17) Фредді вважав це провокацією і не зміг протриматись 10 секунд, що є типовим для людини з болем у шиї.(18) Проблеми з роботою м’язів були найбільш вираженими під час тесту на витривалість згиначів шиї (див. відео нижче для нагадування про те, як виконати цей тест). Фредді зміг утримати положення лише 15 секунд і показав ВАШ 3-4/10. Domenech та ін. (2011) виявили, що в середньому чоловіки без болю в шиї мали середній показник витривалості 38,9 ± 20,1 секунди (середній показник для жінок становив 29,4 ± 13,7 секунди).(19) Після проведення дослідження Фредді зазначив, що відчував слабкість і чутливість у шиї, а не її силу. Він відчував біль, який збігався з усіма тестами на м’язову працездатність.

Відео з тесту на витривалість згиначів шиї, надане Clinically Relevant

Лікування(edit|edit source)

Лікування має бути спрямоване на збільшення сили та поліпшення працездатності м’язів. Особливо актуальним для Фредді є відкриття, що тренування глибоких згиначів шиї може зменшити біль.(20) На додаток до звичайних занять у спортзалі, можливі вправи включають знизування плечима та бічні підйоми. Для детального обговорення збільшення сили м’язів шиї натисніть тут.

Посилання(edit|edit source)

  1. Kazeminasab S, Nejadghaderi SA, Amiri P, Pourfathi H, Araj-Khodaei M, Sullman MJM, et al. Neck pain: global epidemiology, trends and risk factors. BMC Musculoskelet Disord. 2022 Jan 3;23(1):26.
  2. Mendes-Fernandes T, Puente-González AS, Márquez-Vera MA, Vila-Chã C, Méndez-Sánchez R. Effects of global postural reeducation versus specific therapeutic neck exercises on pain, disability, postural control, and neuromuscular efficiency in women with chronic nonspecific neck pain: study protocol for a randomized, parallel, clinical trial. Int J Environ Res Public Health. 2021 Oct 12;18(20):10704.
  3. 3.0 3.1 3.2 Kristjansson E, Treleaven J. Sensorimotor function and dizziness in neck pain: implications for assessment and management. journal of orthopaedic & sports physical therapy. 2009 May;39(5):364-77. (Accessed 26 June 2018) Available from: http://www.neckcare.com/wp-content/uploads/Sensorimotor-function-and-dizziness-in-neck-pain_Implication-for-assessment-and-management.pdf
  4. Jull, G. Non-specific neck pain: The case for specific treatment (Webinar). IFOMPT. 2019.
  5. Sremakaew M, Jull G, Treleaven J, Uthaikhup S. Effectiveness of adding rehabilitation of cervical related sensorimotor control to manual therapy and exercise for neck pain: A randomized controlled trial. Musculoskeletal Science and Practice. 2022:102690.
  6. 6.0 6.1 6.2 Treleaven J. Dizziness, Unsteadiness, Visual Disturbances, and Sensorimotor Control in Traumatic Neck Pain. J Orthop Sports Phys Ther. 2017;47(7):492-502.
  7. Sterling, M, Jull, G, Vicenzino B, Kenardy, J, Darnell, R. Development of motor system dysfunction following whiplash injury. Pain. 2003; 103(1-2): 65-73.
  8. Reid, SA, Rivett, DA, Katekar, MG, Callister, R. Comparison of Mulligan Sustained Natural Apophyseal Glides and Maitland Mobilizations for treatment of cervicogenic dizziness: a randomized controlled trial. Physical Therapy. 2014; 94(4): 466-476.
  9. Jull, G, Trott, P, Potter, H, Zito, G, Niere, K, Shirley, D et al. A randomized controlled trial of exercise and manipulative therapy for cervicogenic headache. Spine. 2002; 27(17): 1835-43.
  10. 10.0 10.1 Blomgren J, Strandell E, Jull G, Vikman I, Röijezon U. Effects of deep cervical flexor training on impaired physiological functions associated with chronic neck pain: a systematic review. BMC Musculoskelet Disord. 2018;19(1):415.
  11. Jull, G. Non-specific neck pain: The case for specific treatment (Webinar). IFOMPT. 2019.
  12. Manchikanti L, Kosanovic R, Cash KA, Pampati V, Soin A, Kaye AD et al. Assessment of Prevalence of Cervical Facet Joint Pain with Diagnostic Cervical Medial Branch Blocks: Analysis Based on Chronic Pain Model. Pain Physician. 2020;23(6):531-40.
  13. Kirpalani, D. Mitra, R. Cervical Facet Joint Dysfunction: A Review. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation. 2008; 89(4): 770-4.
  14. Lemeunier N, da Silva-Oolup S, Chow N, Southerst D, Carroll L, Wong JJ et al. Reliability and validity of clinical tests to assess the anatomical integrity of the cervical spine in adults with neck pain and its associated disorders: Part 1-A systematic review from the Cervical Assessment and Diagnosis Research Evaluation (CADRE) Collaboration. Eur Spine J. 2017;26(9):2225-41.
  15. Schneider, GM, Jull, G, Thomas K, Smith, A, Emery, C, Faris, P et al. Derivation of a clinical decision guide in the diagnosis of cervical facet joint pain. Arch Phys Med Rehabil. 2014; 95(9): 1695-701.
  16. Chris Worsfold Assessing proprioception of the neck – YouTube. Available from: https://www.youtube.com/watch?v=SFjAMaAdqXY(last accessed 28/06/18)
  17. Araujo FX, Ferreira GE, Scholl Schell M, Castro MP, Ribeiro DC, Silva MF. Measurement Properties of the Craniocervical Flexion Test: A Systematic Review. Phys Ther. 2020;100(7):1094-117.
  18. Brukner P. Brukner & Khan’s clinical sports medicine. North Ryde: McGraw-Hill; 2012.
  19. Domenech, MA, Sizer, PS, Dedrick, G, McGalliard, MK. The Deep Neck Flexor Endurance Test: Normative Data Scores in Healthy Adults, PM&R. 2011; 3(2): 105-110.
  20. Jull GA, O’leary SP, Falla DL. Clinical assessment of the deep cervical flexor muscles: the craniocervical flexion test. Journal of Manipulative & Physiological Therapeutics. 2008 Sep (Accessed 7 Jun 2018) 1;31(7):525-33.


Професійний розвиток вашою мовою

Приєднуйтесь до нашої міжнародної спільноти та беріть участь в онлайн курсах для фахівців з реабілітації.

Переглянути доступні курси