Біль голови та запаморочення

Головний редактор Jess Bell Основний внесокJess Bell, Kim Jackson, Lucinda hampton та Nupur Smit Shah

Вступ(edit|edit source)

Migraine lady.jpg

Біль голови і запаморочення мають численні причини і бувають різних типів. У цій статті ми розглянемо деякі з них:

  • Основні типи болю голови та причини запаморочення, які можуть зустрічатися в клінічній практиці
  • Червоні прапорці та інші ознаки/симптоми, які вимагають звернення до лікаря.

Класифікація болю голови(edit | edit source)

Біль голови поділяється на три основні групи:(1)

  • Первинний біль голови
  • Вторинний біль голови
  • Невропатії, біль обличчя та інший біль голови

Первинний біль голови(edit | edit source)

Первинний біль голови – найпоширеніший тип болю голови.(2)

Мігнень(edit|edit source)

Мігрень – це рецидивуючий біль голови, від якого страждає близько 15 відсотків населення у віці 22-55 років.(4)

  • Зазвичай починається в дитячому та ранньому дорослому віці, хоча у деяких жінок в перименопаузі/менопаузі може початися і пізніше(3)– на неї можуть впливати «жіночі репродуктивні фази, в тому числі менструації та перименопауза»(5)
  • За оцінками, десять відсотків дітей страждають від мігрені(6)
  • Впливає на жінок більше, ніж на чоловіків(4)
  • Має тенденцію розвиватися в родинах, тому вважається генетичним розладом(4)(7)
  • Має значні особисті та економічні наслідки(1)
  • У Глобальному дослідженні тягаря хвороб 2016 року – шоста за поширеністю з 328 оцінених захворювань і травм.(8)

Мігрень

  • Характеризується повторюваними епізодами болю голови з візуальними або сенсорними симптомами.(3)
  • У деяких випадках мігрень може виникати без жодних попереджувальних ознак і минати під час сну.(4)
  • Іноді перед мігренню пацієнти відчувають продромальну фазу з такими симптомами, як втома, ейфорія, депресія, дратівливість, потяг до їжі, закрепи, ригідність шиї, позіхання та/або підвищена аномальна чутливість до світла, звуку та запахів.(4)
  • Мігрень також може супроводжуватися транзиторними геміплегічними епізодами. Ці випадки потребують подальшого медичного обстеження.(3)
  • Зазвичай односторонній, має пульсуючий характер і посилюється під час активності.
  • Тривалість від кількох годин до кількох днів.(4)
  • У дітей, як правило, двосторонній лобовий скроневий біль голови. Вважається тривожним симптомом, якщо він виникає в потиличній ділянці,(3) але в деяких нещодавніх дослідженнях це було оскаржено.(9)

Мігрень може виникати з аурою або без неї.

  • Мігрень без аури: зазвичай триває від чотирьох до 72 годин. Зазвичай біль односторонній, пульсуючий, від помірного до сильного, посилюється під час фізичної активності. Часто супроводжується нудотою, блюванням, світлобоязню та фонофобією(1)(3)
  • Headache dizziness.jpg

    Мігрень з аурою: аура – це сенсорний або неврологічний симптом, який виникає до початку мігрені. Зазвичай це візуальний симптом – як правило, якийсь вид зигзагоподібного утворення у формі півмісяця, що виникає в полі зору,(3) але він також може стосуватися сенсорних та/або мовних симптомів. Рухова слабкість відсутня і розвивається поступово. Кожен симптом зазвичай триває не довше години(1)

Біль голови напруження (edit | edit source)

Біль голови напруження (БГН) є найпоширенішим серед первинного болю голови в загальній популяції.(10) Існує чотири типи БГН:(1)

  1. Епізодичний нечастий (Infrequent)
  2. Епізодичний частий (Frequent)
  3. Хронічний (Chronic)
  4. Імовірний (Probable)
  • Поширеність протягом життя коливається від 30 до 78 відсотків(1)(11)
  • БГН посідає третє місце за поширеністю в Глобальному дослідженні тягаря хвороб 2016 року(8)
  • Частіше зустрічається у жінок(3)

БГН

  • Класифікується як періодичні епізоди болю голови.
  • Може тривати кілька хвилин або продовжуватися тижнями.(12)
  • Зазвичай складається з стискаючого болю, не пульсуючого за своєю природою, слабкої або помірної інтенсивності, що виникає у скроневій ділянці.(3)(12)
  • Він є двостороннім і не посилюється під час фізичної активності.
  • Нудота і блювання зазвичай відсутні, можуть виникати світлобоязнь і фонофобію.(12)
  • Зазвичай супроводжуються надмірним тонусом підпотиличних м’язів або м’язів шиї.
  • Мануальна терапія зазвичай є ефективним втручанням для цього типу болю голови.(3)
  • Раніше БГН пов’язували зі стресом або психогенними причинами, проте є численні дослідження, які вказують на нейробіологічне підґрунтя.(12)(1)

Тригемінальні вегетативні цефалгії (ТВЦ)(edit | edit source)

Trigeminal Branches.gif

Тригемінальні вегетативні цефалгії (ТВЦ)

  • Первинний біль голови, що супроводжується одностороннім болем у ділянці трійчастого нерва голови.
  • Супроводжується парасимпатичними вегетативними симптомами з боку голови (наприклад, сльозотеча, опущення повіки, закладеність носа), які проявляються з одного боку й збігаються зі стороною болю голови.(1)(3)
  • Зазвичай короткочасний.

Існує п’ять різних типів ТВЦ:(1)

  • Кластерний біль голови (Cluster headaches)
  • Пароксизмальна гемікранія (Paroxysmal hemicranias)
  • Короткотривалий односторонній невралгічний приступ болю голови (Short-lasting Unilateral Neuralgiform Headache Attacks) (або з почервонінням ока через розширення судин кон’юнктиви та сльозотечею кон’юнктиви (SUNCT), або з черепно-мозковими вегетативними симптомами (SUNA))
  • Тривала гемікранія (Hemicrania continua)
  • Ймовірна ТВЦ (Probable TAC)

Кластерний біль голови зустрічається частіше; інші три типи тригемінальної вегетативної цефалгії є досить рідкісними.(3)

Кластерний біль голови

  • Рецидивуючий
  • Характеризується сильним болем з , який має іпсилатеральну вегетативну симптоматику і часто також викликає неспокій та/або збудження.(13)(14)
  • Через інтенсивність болю може мати значний вплив на якість життя пацієнта.(14)
  • Біль локалізується за оком, а вегетативні симптоми можуть охоплювати сльозотечу та закладеність носа.(3)
  • Напади можуть тривати від 15 хвилин до трьох годин і виникати серіями.
  • Напади можуть тривати від тижнів до місяців, а іноді й більше року.(3)
  • Причина невідома, але вважається, що це пов’язано з координованою, аномальною активністю в гіпоталамусі, тригеміноваскулярній системі та вегетативній нервовій системі.
  • Схоже, що гіпоталамус відіграє важливу роль у створенні стану, який ініціює напад. Самі напади, ймовірно, також залучають периферичну нервову систему.(14)

Чинники ризику виникнення кластерного болю голови охоплюють:(3)

  • Вплив куріння тютюну в анамнезі
  • Сімейний анамнез захворювання

Вони можуть бути спровоковані алкоголем та нітрогліцерином.(3)

Новий персистуючий щоденний біль голови(edit | edit source)

Новий персистуючий щоденний біль голови виникає у пацієнтів, які раніше не мали історії болю голови.(1)

  • Для того, щоб бути класифікованим як новий персистуючий щоденний біль голови, він повинен виникати щодня протягом більше трьох місяців.
  • Зазвичай має швидкий початок з певного часу – цей початок пацієнт повинен пригадати, щоб його розглядали/класифікували як новий персистуючий щоденний біль голови.(1)
  • Патогенез цього стану недостатньо вивчений. Це може бути пов’язано з аномальною гліальною активацією зі стійким запаленням у центральній нервовій системі. Це також може бути пов’язано з пацієнтами, які мають в анамнезі гіпермобільність шийного відділу хребта.(15)

Вторинний біль голови(edit | edit source)

Біль голови, який може бути пов’язаний з основним захворюванням або процесом, а також травмою голови або шиї, інфекцією або іншими розладами.(16)(1)

  • Багато різних типів вторинного болю голови, зокрема біль голови, зумовлений фізичним навантаженням (рrimary exercise headache), потиличний біль на тлі потиличної невралгії (occipital neuralgia), біль голови внаслідок апное сну (sleep apnoea headaches), біль голови внаслідок зовнішньої компресії (external compression headaches), ідіопатичний каротидний біль (idiopathic carotidynia headache), посттравматичний біль голови (post-traumatic headache), біль голови через надмірне вживання ліків (overcounting medication headache), біль голови внаслідок травми голови та шиї, біль голови, спричинений інфекціями, біль голови внаслідок зловживання наркотичними засобами (drug abuse) та відлучення (withdrawal), а також струсу головного мозку.(1)

Первинний біль голови внаслідок фізичного навантаження (edit | edit source)

Первинний біль голови внаслідок фізичного навантаження (Primary exercise headache, PEH) – це тип болю голови без внутрішньочерепної патології, який виникає під час або після навантаження, наприклад, проби вальсальви або маневру на розтягнення.(17)(3)

  • Поширеність первинного болю голови внаслідок навантаження залежить від дослідження, порівняно з іншими видами болю голови він зустрічається відносно рідко.(17)
  • Може виникати у спекотну погоду або на висоті
  • Фізичні вправи, як правило, тривалі, напружені та спрямовані на витривалість.(3)
  • Зазвичай двосторонній, пульсуючий або розпираючий, без нудоти або блювоти.(17)
  • Через свою пульсуючу природу його симптоми можуть бути схожими на симптоми субарахноїдального крововиливу (див. нижче).(3)
  • Триває від п’яти хвилин до 48 годин.(17)
  • Не існує специфічної причини або розладу, що його викликає,(3) але припускають, що це може бути пов’язано з порушенням мозкового кровообігу.(17)
  • Зазвичай він зникає, коли припиняється або усувається певне фізичне навантаження.(3)

Потиличний біль голови на тлі потиличної невралгії (Occipital Headache vs Occipital Neuralgia)(edit | edit source)

Occipital bone.png

Сучасні дослідження дотепер не дозволяють виокремити причину потиличного болю голови.(18)

  • Може бути ознакою мігрені та болю голови напруження.
  • Вважається, що початок зумовлений напруженням у ділянці плечей, шиї та шкіри голови, м’язи яких прикріплюються до потиличної ділянки.
  • Може бути спричинений компресією, запаленням або подразненням корінців чутливого нерва С2(18)
  • Може бути наслідком дисфункції краніовертебральних суглобів або верхніх шийних дуговідросткових суглобів.(3)
  • Потилична невралгія зазвичай виникає через травму або подразнення потиличного нерва.(19)
  • Викликає пароксизмальний стріляючий або ріжучий біль у розподілі великого чи малого потиличних нервів або третього потиличного нерва.(3)
  • Можуть виникати болючість і сенсорні зміни в ділянці розташування нерва.
  • Якщо тракція шийного відділу змінює потиличний біль голови, це може бути пов’язано з проблемами в структурі шийного відділу.(3)

Біль голови внаслідок апное сну(edit | edit source)

Ранковий біль голови (тобто той, що виникає протягом 30 хвилин після пробудження) пов’язують із синдромом апное сну.(3)(20) Однак важливо пам’ятати, що ранковий біль голови може мати дві інші причини:(3)

  1. Можливість пухлини
  2. Гіпертонія – якщо артеріальний тиск перевищує 160/100

Біль голови, спричинений синдромом апное сну, класифікують за такими критеріями:(20)

  • Ранковий біль голови
  • Зазвичай двосторонній
  • Тривалість менше 4 годин
  • Спричинений апное сну, але не встановлено обмеження часу для поліпшення болю голови після лікування апное сну

Ще не з’ясовано, чи біль голови спричинений гіпоксією (зниженим рівнем кисню), гіперкапнією (підвищеним рівнем вуглекислого газу) або тяжкістю апное сну.(3)(20)

Зовнішня компресія(edit | edit source)

Goggles.jpg

Цей тип болю голови не був детально вивчений.(21)

  • Пов’язаний з постійною стимуляцією нервів шкіри внаслідок тиску на лоб або шкіру голови(21) – наприклад, внаслідок тривалого носіння щільних окулярів, масок, шоломів, пов’язок, щільних капелюхів.(3)
  • Біль зазвичай постійний і посилюється в ділянці, де відчувається тиск.(21)
  • Може залучати надочноямковий нерв (supraorbital nerve) і переходити в мігрень, якщо подразник не зникає.
  • Зазвичай проходить після зняття тиску.(21)(3)

Каротидний тип болю (edit | edit source)

  • Зазвичай вважається ідіопатичним, доброякісним станом, що самообмежується.(22)
  • Виникає однобічно в лобово-скроневій або орбітальній ділянках обличчя.
  • Може бути слабким і поступовим або миттєвим і, як первинний біль голови внаслідок фізичного навантаження, може проявлятися як субарахноїдальний крововилив.
  • Описується як постійний ниючий, пульсуючий або гострий біль.(3)
  • Пацієнти зазвичай скаржаться на біль у ділянці біфуркації сонної артерії на шиї.
  • Цей стан може бути пов’язаний з вираженим потовщенням стінки артерії в цій ділянці. Однак це потовщення не впливає на кровотік, і припускається, що воно може бути пов’язане із запаленням.(3)

Посттравматичний біль голови(edit | edit source)

Вторинний біль голови внаслідок травми – наприклад, субдуральної гематоми, епідуральної гематоми, внутрішньочерепної або внутрішньомозкової гематоми, аневризми, субарахноїдального крововиливу або контузії головного мозку.(3)

  • Якщо пацієнт повідомляє, що відчуває найсильніший біль голови у своєму житті, це є ознакою серйозного судинного порушення. Такому пацієнту необхідно терміново звернутися за медичною допомогою.(3)
Whiplash Injury.jpg

Біль голови, пов’язаний з травмами голови та шиї(edit | edit source)

  • Один з найпоширеніших видів вторинного болю голови.
  • Має тенденцію нагадувати мігрень або біль голови напруження.(1)

Діагноз ставиться на основі зв’язку між появою болю голови та травмою голови/шиї. Необхідно повідомити про появу болю голови:(1)

  • протягом 7 днів після травми або ушкодження
  • або протягом 7 днів після повернення до свідомості
  • та/або протягом 7 днів після відновлення здатності відчувати та повідомляти про біль

Обстеження та менеджмент струсу головного мозку(edit | edit source)

  • Струс головного мозку, як правило, не спричиняє тяжкого неврологічного дефіциту. Однак, коли під час струсу мозку відбувається втрата свідомості, це означає, що мала місце тимчасова відсутність активності у стовбурі головного мозку, і біль голови може виникати у зв’язку зі струсом.(3)
  • Біль голови може виникати в поєднанні з іншими симптомами після травми, такими як запаморочення, втома, зниження здатності до концентрації, уповільнення психомоторних здібностей, проблеми з пам’яттю, безсоння, тривожність, дратівливість і зміни особистості. Якщо кілька з цих ознак виникають після травми, у пацієнта може бути діагностовано постконтузійний синдром (post-concussion syndrome).(3)

Біль голови через надмірне вживання ліків (edit | edit source)

  • Надмірне вживання ліків може спричинити біль голови.
  • Класифікується як біль голови, що виникає 15 або більше днів на місяць.
  • Пацієнти мають попередньо існуючий первинний біль голови, але у них розвивається новий біль голови або погіршується існуючий біль голови в результаті регулярного надмірного вживання ліків (10 або більше, або 15 або більше днів на місяць, залежно від ліків) протягом більше трьох місяців.
  • Цей біль голови зазвичай проходить після припинення прийому ліків.(1)(3)

Біль голови, пов’язаний із зловживанням наркотичними речовинами(edit | edit source)

Біль голови також може бути пов’язаний зі зловживанням наркотичними речовинами, наприклад, алкоголем, зловживанням наркотиками, впливом токсичних речовин, передозуванням ліків, або ж із синдромом відміни наркотиків чи алкоголю.(3)

Біль голови внаслідок серйозних патологій(edit | edit source)

Церебральні судинні порушення(edit | edit source)

Наявність болю голови у разі порушення мозкового кровообігу залежатиме від розміру крововиливу або наявності цереброваскулярного захворювання.(3)

532px-Vertebral artery 3D AP.jpg

У разі недостатності хребтової артерії у пацієнта можуть виникати запаморочення, порушення зору та ністагм під час поєднання ротації, розгинання та бічного згинання шиї. Дивіться тест хребтової артерії (Vertebral Artery Test).

  • Біль у голові або шиї може бути однією з перших ознак судинної патології.(3)
  • Ішемія головного мозку може бути спричинена вертебробазилярною недостатністю внаслідок атеросклерозу або компресії артерії.
  • Хребтова артерія може бути скомпрометована дегенерацією суглобів, остеофітами, втратою висоти міжхребцевих дисків, нестабільністю шийного відділу хребта.(3)

Біль голови також може бути пов’язаний з артеріальною гіпертензією.

  • Гіпертонічний біль голови може бути дифузним, пульсуючим і посилюватися під час фізичного навантаження.(3)
  • Біль голови вранці у деяких випадках пов’язаний з гіпертонією. Пацієнти з артеріальним тиском понад 160/100 можуть відчувати сплутаність свідомості, зниження рівня свідомості, проблеми із зором та судоми.
  • Біль голови виникає з підвищенням артеріального тиску і минає, коли гіпертензія контролюється.(3)

Внутрішньочерепна кровотеча (артеріальна або венозна)

  • Може бути наслідком травми або аневризми
  • Наслідки можуть бути негайними або проявлятися протягом кількох днів.
  • Крововилив може викликати біль у голові, обличчі, очах або шиї, може бути локальним або дифузним.
  • Пацієнт також може відчувати ригідність шиї, нудоту та блювання.(3)
  • Можуть спостерігатися симптоми гіперрефлексії верхнього мотонейрона, позитивні підошовні реакції, позитивна реакція Бабінського, клонус, атаксія, а також світлобоязнь, порушення сенсорної або рухової системи, непритомність, і можуть бути присутніми п’ять «D»:(3)
    • Запаморочення (Dizziness)
    • Диплопія (Diplopia)
    • Дизартрія (Dysarthria)
    • Дисфагія (Dysphagia)
    • Падіння (Drop attacks) – тобто, коли пацієнт падає, але залишається притомним – він не може рухатися, і це може супроводжуватись ністагмом. Вони, як правило, залишаються нерухомими з закритими очима

Новоутворення(edit|edit source)

Існує чотири різні класифікації новоутворень головного мозку:(3)

  • Астроцитоми, які є доброякісними
  • Олігодендрогліоми, які є доброякісними
  • Менінгіоми, які швидко ростуть і складають 20% новоутворень головного мозку. Менінгіоми третього ступеня – злоякісні менінгіоми
  • Метастатичні вогнища – вони можуть бути поодинокими або множинними, і виникають, коли рак поширюється з інших ділянок тіла

Поширеність болю голови у пацієнтів з внутрішньочерепними пухлинами становить від 32% до 71%.(1) Відповідно до ICHD-3, такий біль голови має принаймні одну з наступних ознак:(1)

  • Прогресуючий
  • Посилюється вранці та/або в положенні лежачи
  • Посилюється під час виконання маневрів, подібних до Вальсальви (Valsalva)
  • Супроводжується нудотою та/або блюванням

Навіть якщо новоутворення доброякісне, воно займає простір і, таким чином, створює тиск на нервову тканину та підвищує внутрішньочерепний тиск.(3) 50 відсотків болю голови, пов’язаного з новоутворенням, є потиличним, лобовим, транзиторним і постійно наростаючим.(3) Головний біль зазвичай не є єдиним симптомом, пов’язаним з внутрішньочерепною пухлиною (ізольований біль голови зустрічається лише у 2-16 відсотків пацієнтів) – зазвичай присутні й інші симптоми, такі як неврологічний дефіцит і судоми.(1)

Гігантоклітинний артеріїт(edit | edit source)

Гігантоклітинний артеріїт (офіційно відомий як скроневий артеріїт)

  • Зустрічається майже виключно в осіб старше 50 років і з віком частішає.
  • Частіше зустрічається у людей скандинавського або північноєвропейського походження.(3)
  • З усіх артеріїтів та колагенових судинних захворювань гігантоклітинний артеріїт найчастіше асоціюється з болем голови (через запалення черепних артерій, зокрема гілок зовнішньої сонної артерії, як це відбувається у випадку гігантоклітинного артеріїту).(1)

Причина

  • Викликається запаленням і пошкодженням кровоносних судин, які постачають кров до голови, шиї та передпліччя.(3)
  • Вважається, що це частково пов’язано з неправильною імунною реакцією.
  • Його виникнення асоціюють із певними інфекціями та генетичними факторами(3)
  • Пов’язаний з ревматичною поліміалгією (polymyalgia rheumatica, PMR) у пацієнтів віком понад 50 років.(23)
  • Якщо пацієнти скаржаться на біль у скроневій ділянці голови, важливо скерувати їх до спеціаліста для проведення біопсії скроневої артерії, щоб визначити, чи має місце запальний процес.(3)

NB: Ревматична поліміалгія – це запальне захворювання, що супроводжується болем у стегнах і плечах. Класичними ознаками ревматичної поліміалгії є ранкова скутість, що триває більше години, через яку важко встати зі стільця.(3)

Симптоми

  • Біль голови – найпоширеніший симптом для пацієнтів з гігантоклітинним артеріїтом
  • Характер болю в голові може бути найрізноманітнішим – він може виникати в будь-якій ділянці голови, а його інтенсивність може коливатися від легкого до сильного Також він може бути тупим або пульсуючим.(24)
  • Інші симптоми можуть охоплювати біль шкіри голови, особливо в скроневій ділянці, лихоманку, нездужання, біль у щелепі під час жування, біль у руці після її застосування, біль у м’язах, біль і скутість у шиї, передпліччях і стегнах, слабкість і втому.(3)
  • Може виникнути нечіткість та/або двоїння в очах, а також погіршення зору та сліпота. У цьому випадку важливо, щоб пацієнта негайно направили до спеціаліста, оскільки це невідкладна офтальмологічна допомога.
  • Кашель, біль у язиці або горлі, втрата слуху та скутість суглобів також можливі при цьому стані. Таких пацієнтів необхідно негайно направити до терапевта або ревматолога.(3)

Артеріїт Такаясу (запалення аорти)(edit | edit source)

  • Рідкісний тип васкуліту,(3) який також може викликати біль голови.(25)
  • Може спричинити блокування або звуження артерії (стеноз) або аномалію чи розширення артерії, наприклад, аневризму.
  • Також може призвести до болю в руках і грудях, підвищеного кров’яного тиску і, зрештою, до серцевої недостатності або інсульту.(3)

Червоні прапорці, пов’язані з болем голови(edit | edit source)

Існують різні червоні прапорці, пов’язані з болем голови. До них відносяться:

  • Біль голови, який погіршується з часом(26)
    • Біль голови, який підступно виникає протягом шести місяців, також підвищує індекс підозри (3)
  • Раптовий початок сильного болю голови
  • Біль голови, який виникає разом з високою температурою, ригідністю шиї або висипом
  • Біль голови, що починається після травми голови(26)
  • Біль голови, що виникає з блювотою за відсутності нудоти – цей тип болю голови часто пов’язаний з підвищенням внутрішньочерепного тиску (3)
  • Проблеми із зором або глибоке запаморочення (26)
  • Будь-який вид раптового, сильного, дифузного болю, який змушує людину прокидатися зі сну. Такий біль часто асоціюється з підвищеним артеріальним тиском
  • Біль голови, який посилюється під час активності або в положенні лежачи – біль голови, який має м’язово-скелетне походження, має тенденцію до полегшення в положенні лежачи
  • Вогнищева болючість над скроневою артерією
  • Зміни зору у віці старше 60 років
  • Будь-що, що супроводжується гострим болем, короткочасним або з мінімальною причиною
  • Сильний біль навколо носових пазух і зубів.
  • Біль голови зі зміненими розумовими здібностями, змінами зору та зміненими відчуттями
  • П’ять D (див. нижче)
  • Епізоди втрати свідомості
  • Порушення сили, координації, рівноваги та ходьби
  • Втрата таких видів чуття, як слух, нюх або смак
  • Труднощі з ковтанням та/або поколювання навколо губ
  • Втрата голосу та хронічний кашель(3)

Специфічні міркування щодо обстеження шийного відділу хребта(edit | edit source)

Під час обстеження пацієнтів із проблемами шийного відділу хребта важливо завжди задавати такі питання: (3)

  • Чи є запаморочення, вертиго, втрата свідомості, падіння або будь-які інші симптоми з 5 D?
  • Чи є в анамнезі інфекції верхніх дихальних шляхів? Це особливо важливо у дітей, оскільки вони можуть спричинити поширення бактерій через систему глоткових артерій до артеріальної аркади сонної артерії навколо атланта і викликати тимчасову нестабільність
  • Чи є в анамнезі РА або інший запальний артрит? Це може спричинити ослаблення поперечної зв’язки
  • Чи були періодичні втрати свідомості? Це може бути ознакою інфаркту головного мозку або стовбура мозку
  • Чи були геміпарез або параліч обличчя? Це також може бути спричинено інфарктом стовбура мозку
  • Чи є якісь неврологічні симптоми?
  • Чи є якісь двосторонні або чотиристоронні симптоми?
  • Чи є ознаки ураження черепних нервів, такі як дисфагія, дизартрія, порушення зору, диплопія? Це може бути наслідком ішемії або інфаркту стовбура мозку
  • Як кашель впливає на біль? Будь-які зміни болю можуть бути наслідком новоутворення
  • І запитайте конкретно про біль голови – що його викликає? Коли він виникає? Чи змінюється він у положенні лежачи? Чи посилюється він вранці?

5 D(edit | edit source)

5 D – це:(3)

  • Запаморочення (Dizziness)
  • Диплопія (Diplopia) – двоїння в очах
  • Дизартрія (Dysarthria) – проблеми з мовленням
  • Дисфагія (Dysphagia) – проблеми з ковтанням
  • Падіння (Drop attacks)

Ці ознаки пов’язані з вертебробазилярною недостатністю (ВБН). ВБН визначається як недостатній кровотік у задньому колі кровообігу головного мозку.(27)

Запаморочення(edit|edit source)

Існує багато різних причин запаморочення. Воно може виникати через інфекції, а також через психологічні проблеми, дисфункцію верхнього шийного відділу хребта та розлади вестибулярного апарату (як периферичного (наприклад доброякісного пароксизмального позиційного запаморочення (ДППЗ)), так і центрального походження (наприклад, центральні неврологічні захворювання та недостатність шийної або хребтової артерії)).(3)

Існує чотири основні типи запаморочення:(3)

  1. Вертиго (Vertigo ) – відчуття обертання – або людина відчуває, що вона обертається, або кімната обертається
  2. Легке запаморочення (Light-headedness) – відчуття близької втрати свідомості чи непритомності, що найчастіше пов’язане з судинними причинами (наприклад, артеріальною гіпотензією)
  3. Осцилопсія (Oscillopsia) – відчуття, що довкілля рухається – зазвичай спричинене аномальними рухами очей або порушенням вестибуло-окулярного рефлексу(28)
  4. Дизеквілібріум (Disequilibrium) або неможливості підтримувати рівновагу; може бути вестибулярного походження як центрального, так і периферичного

Ураження шийного відділу хребтової артерії проти доброякісного пароксизмального позиційного запаморочення(edit | edit source)

Як згадувалося вище, запаморочення може виникати через доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення, ДППЗ (Benign Paroxysmal Positional Vertigo, BPPV) або дисфункцію артерій шийного відділу хребта. Важливо вміти диференціювати ці два стани.

Перед проведенням обстеження хребтової артерії важливо з’ясувати, чи існують чинники ризику, які можуть вплинути на результати дослідження або протипоказання до його проведення. До них відносяться:(3)

  • серцево-судинні захворювання
  • цукровий діабет
  • травма або історія травм в анамнезі – наприклад, чи була в анамнезі автомобільна аварія за механізмом «батога»? Якщо пацієнт втратив рівновагу після виходу з автомобіля, йому/їй потрібно негайно звернутися до судинного хірурга, оскільки могло статися пошкодження або розсічення хребтової артерії
  • Прийом антикоагулянтів
  • Інфекція
  • Породіллі – деякі жінки можуть мати порушення згортання крові одразу після пологів
  • Тривалий прийом стероїдів

Послідовність тестування(edit | edit source)

Якщо ви обстежуєте пацієнта і не впевнені, що його запаморочення має судинне чи вестибулярне походження, важливо спочатку виключити ураження шийної хребтової артерії.(3) Два основні тести, які використовуються, – це тест шийної артерії (cervical artery test) та модифікований тест шийної артерії (modified cervical artery test).

Модифікований тест виконується в положенні сидячи (див. відео нижче). За описом Dent,(3) процедура цього тесту виглядає наступним чином:

  • Терапевт кладе руки з обох боків шийного відділу хребта пацієнта і тягне пацієнта на себе. Це призводить до розгинання шийного відділу хребта.
  • Терапевт спостерігає за очима пацієнта щонайменше 20 секунд.
  • Якщо таке положення переноситься і немає симптомів або ністагму, терапевт переводить пацієнта в положення ротації шийного відділу хребта.
  • Знову позиція утримується 20 секунд в одному напрямку, поки терапевт спостерігає за очима пацієнта, перш ніж повернутися до середньої лінії, все ще в положенні розгинання.
  • Терапевт чекає і спостерігає за очима пацієнта ще 20 секунд, а потім робить ротацію.
  • Терапевт спостерігає за очима пацієнта ще 20 секунд, перш ніж повернути його або її до середньої лінії, а потім знову в нейтральне положення.(3)

(29)

Теоретично цей тест призначений для перевірки судинного кровопостачання головного мозку при порушенні кровотоку хребтової артерії.(30) Це дає змогу досліднику побачити, чи відтворюються будь-які симптоми.(3) Однак немає достатніх доказів, які б підтверджували, що цей тест є способом виключення вертебробазилярної недостатності,(30) але він вважається найкращим тестом на сьогоднішній день.(3) Якщо є підозра на недостатність шийної артерії, пацієнта необхідно скерувати до лікаря для подальшого обстеження.(3)

Доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення(edit | edit source)

ДППЗ – це периферичний розлад вестибулярного апарату.

  • Найпоширеніший розлад внутрішнього вуха, який може викликати запаморочення або вертиго.(31)
  • Спричиняється або каналолітіазом, або купулолітіазом.(31)
  • Теоретично може уражати будь-який з трьох півколових каналів вестибулярного апарату, проте дуже рідко залучається верхній канал.(31)

ДППЗ – це коротке, епізодичне, від легкого до інтенсивного запаморочення, яке може супроводжуватися нудотою і блювотою.(3)

  • У 90 відсотків пацієнтів залучений задній канал, і причиною вважається каналолітіаз.(3)(31)
  • ДППЗ зазвичай виникає у віці від 50 до 70 років.(3)
  • Зазвичай (50-70%) зустрічається ізольовано і класифікується як первинний або ідіопатичне ДППЗ.(31)
  • Вторинне ДППЗ зазвичай спричинене травмою голови – це становить близько 7-17% випадків.(31) Воно, як правило, частіше пов’язане з травмою або інфекцією (наприклад, внутрішнього вуха) у пацієнтів віком до 50 років.(3)
  • Не існує можливості візуалізації ДППЗ. Маневр Dix Hallpike є золотим стандартом для скринінгу ДППЗ заднього слухового каналу.(31) Позитивною відповіддю є ністагм і скарга на запаморочення. Інтенсивність запаморочення має тенденцію корелювати зі ступенем ністагму.(31)

(32)

Проба Dix Hallpike

  • Зазвичай дозволяє терапевту визначити, який бік уражений; вертикальний ністагм униз (downbeat nystagmus) спрямований у бік “позитивного” вуха.(3)
  • Якщо маневр Dix-Hallpike не є переконливим, можна виконати тест обертання голови у положенні лежачи на спині (supine roll test) (див. відео нижче). Позитивна відповідь вкаже на бічний горизонтальний канал ДППЗ, який зустрічається приблизно у 10-50 відсотків пацієнтів з ДППЗ.(3)

(33)

На відміну від тестування шийної артерії, тест Dix-Hallpike має чутливість 82% і специфічність 71%, якщо його проводять досвідчені клініцисти.

  • Позитивне прогностичне значення в умовах первинної медичної допомоги становить 83%, але негативне прогностичне значення є низьким і становить лише 52%.
  • Це означає, що негативний результат не може виключити заднє ДППЗ.(34)

Висновок(edit|edit source)

  1. Існує багато різних типів болю голови та запаморочення, з якими можна зіткнутися в клінічній практиці.
  2. Деякі ознаки вимагають термінового направлення до лікаря та обстеження, і їх завжди слід враховувати під час обстеження пацієнта з болем у голові або шиї та запамороченням.

Посилання(edit|edit source)

  1. 1.00 1.01 1.02 1.03 1.04 1.05 1.06 1.07 1.08 1.09 1.10 1.11 1.12 1.13 1.14 1.15 1.16 1.17 1.18 1.19 1.20 Headache Classification Committee of the International Headache Society (IHS) The International Classification of Headache Disorders, 3rd edition. Cephalalgia. 2018; 38(1): 1-211.
  2. 2.0 2.1 Manzoni GC, Stovner LJ. Epidemiology of headache. Handb Clin Neurol. 2010;97:3-22.
  3. 3.00 3.01 3.02 3.03 3.04 3.05 3.06 3.07 3.08 3.09 3.10 3.11 3.12 3.13 3.14 3.15 3.16 3.17 3.18 3.19 3.20 3.21 3.22 3.23 3.24 3.25 3.26 3.27 3.28 3.29 3.30 3.31 3.32 3.33 3.34 3.35 3.36 3.37 3.38 3.39 3.40 3.41 3.42 3.43 3.44 3.45 3.46 3.47 3.48 3.49 3.50 3.51 3.52 3.53 3.54 3.55 3.56 3.57 3.58 3.59 3.60 3.61 3.62 3.63 3.64 3.65 3.66 3.67 3.68 3.69 3.70 3.71 3.72 3.73 3.74 3.75 Dent D. Headaches and Dizziness Course. Plus. 2020.
  4. 4.0 4.1 4.2 4.3 4.4 4.5 Burstein R, Noseda R, Borsook D. Migraine: multiple processes, complex pathophysiology. J Neurosci. 2015;35(17):6619-6629.
  5. Ornello R, De Matteis E, Di Felice C, Caponnetto V, Pistoia F, Sacco S. Acute and preventive management of migraine during menstruation and menopause. J Clin Med. 2021 May 24;10(11):2263.
  6. Rao R, Hershey AD. An update on acute and preventive treatments for migraine in children and adolescents. Expert Review of Neurotherapeutics. 2020. Published online.
  7. Bron C, Sutherland HG, Griffiths LR. Exploring the hereditary nature of migraine. Neuropsychiatr Dis Treat. 2021 Apr 22;17:1183-94.
  8. 8.0 8.1 GBD 2016 Headache Collaborators. Global, regional, and national burden of migraine and tension-type headache, 1990-2016: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2016. Lancet Neurol. 2018;17(11):954-976.
  9. Genizi J, Khourieh-Matar A, Assaf N, Chistyakov I, Srugo I. Occipital Headaches in Children: Are They a Red Flag?. J Child Neurol. 2017;32(11):942-946.
  10. Jensen RH. Tension-Type Headache – The Normal and Most Prevalent Headache. Headache. 2018;58(2):339-345.
  11. Bentivegna E, Luciani M, Paragliola V, Baldari F, Lamberti PA, Conforti G, et al. Recent advancements in tension-type headache: a narrative review. Expert Rev Neurother. 2021 Jul;21(7):793-803.
  12. 12.0 12.1 12.2 12.3 Chowdhury D. Tension type headache. Ann Indian Acad Neurol. 2012;15(Suppl 1):S83-S88.
  13. Russell MB. Epidemiology and genetics of cluster headache. Lancet Neurol. 2004;3(5):279-283.
  14. 14.0 14.1 14.2 Hoffmann J, May A. Diagnosis, pathophysiology, and management of cluster headache. Lancet Neurol. 2018;17(1):75-83.
  15. Rozen TD. New daily persistent headache: an update. Curr Pain Headache Rep. 2014;18(7):431.
  16. McGeeney B. Secondary headache: concepts and examples. Techniques in Regional Anesthesia and Pain Management. 2009; 13: 58-64.
  17. 17.0 17.1 17.2 17.3 17.4 Upadhyaya P, Nandyala A, Ailani J. Primary Exercise Headache. Curr Neurol Neurosci Rep. 2020;20(5):9.
  18. 18.0 18.1 Noseda R, Melo-Carrillo A, Nir RR, Strassman AM, Burstein R. Non-Trigeminal Nociceptive Innervation of the Posterior Dura: Implications to Occipital Headache. Journal of Neuroscience. 2019; 39(10): 1867-1880;
  19. Vanelderen P, Lataster A, Levy R, Mekhail N, Van Kleef M. and Van Zundert J. 8. Occipital Neuralgia. Pain Practice. 2010; 10: 137-144.
  20. 20.0 20.1 20.2 Suzuki K, Miyamoto M, Miyamoto T, et al. Sleep apnoea headache in obstructive sleep apnoea syndrome patients presenting with morning headache: comparison of the ICHD-2 and ICHD-3 beta criteria. J Headache Pain. 2015;16:56.
  21. 21.0 21.1 21.2 21.3 Krymchantowski, A.V. Headaches Due to External Compression. Curr Pain Headache Rep. 2010; 14, 321–324.
  22. Sempere Campello G, Arias Medina A, De Miguel P, Pilar D, Elena A et al. Carotidynia Syndrome. How to see it? Available from https://epos.myesr.org/poster/esr/ecr2015/C-2392 (accessed 7 September 2020).
  23. Buttgereit F, Dejaco C, Matteson EL, Dasgupta B. Polymyalgia Rheumatica and Giant Cell Arteritis: A Systematic Review. JAMA. 2016;315(22):2442–2458.
  24. Rozen TD. Brief sharp stabs of head pain and giant cell arteritis. Headache. 2010;50(9):1516-1519.
  25. Li-xin Z, Jun N, Shan G, Bin P, Li-ying C. Neurological manifestations of Takayasu arteritis. Chin Med Sci J. 2011;26(4):227-230.
  26. 26.0 26.1 26.2 Page P. Cervicogenic headaches: an evidence-led approach to clinical management. Int J Sports Phys Ther. 2011;6(3):254-266.
  27. Pirau L, Lui F. Vertebrobasilar Insufficiency. (Updated 2020 Jul 21). In: StatPearls (Internet). Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2020 Jan-. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK482259/
  28. Tilikete C, Vighetto A. Oscillopsia: causes and management. Curr Opin Neurol. 2011;24(1):38-43. doi:10.1097/WCO.0b013e328341e3b5
  29. TSPT Blog. Vertebral Artery Test. Available from: https://www.youtube.com/watch?time_continue=16&v=sxXZzUomTuQ&feature=emb_logo (last accessed 07/09/2020)
  30. 30.0 30.1 Alshahrani A, Johnson E, Cordett T. Vertebral artery testing and differential diagnosis in dizzy patients. Physical Therapy and Rehabilitation. 2014; 1(1): 3.
  31. 31.0 31.1 31.2 31.3 31.4 31.5 31.6 31.7 Parnes LS, Agrawal SK, Atlas J. Diagnosis and management of benign paroxysmal positional vertigo (BPPV). CMAJ. 2003;169(7):681-693.
  32. BMJ Learning. Vertigo – Dix-Hallpike Manoeuvre from BMJ Learning. Available from https://www.youtube.com/watch?v=8RYB2QlO1N4 (last accessed 07/09/2020)
  33. EducatedPT. Supine Roll Test for Horizontal Canal BPPV. Available from https://www.youtube.com/watch?v=ns8XZ4rKiJc (last accessed 07/09/2020)
  34. Hwang E, Tse D. Evidence-Based Practice. In Rudmik L editor. Evidence-Based Clinical Practice in Otolaryngology. Elsevier. 2018. p1-14.


Професійний розвиток вашою мовою

Приєднуйтесь до нашої міжнародної спільноти та беріть участь в онлайн курсах для фахівців з реабілітації.

Переглянути доступні курси