Своєчасний доступ до допоміжних засобів (ДЗ) для людей з обмеженою життєдіяльністю, людей похилого віку або осіб з обмеженням життєдіяльності дозволяє їм підтримувати та поліпшувати їхні функції, здоров’я та самопочуття. Це сприяє активній участі у навчанні, роботі та громадській діяльності.(1) Щоб зменшити бар’єри для доступу до допоміжних засобів, працівники охорони здоров’я повинні мати знання про типи доступних продуктів і пристроїв, а також про їх безпечне та ефективне використання у повсякденному житті. У цій статті досліджується вплив допоміжних засобів на функціональну незалежність і розглядаються типи допоміжних засобів, які зазвичай використовуються для самообслуговування.
Самообслуговування – це “здатність окремих осіб, сімей та громад зміцнювати, підтримувати здоров’я, запобігати хворобам і долати їх”(2) — Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ)
В ерготерапії до cамообслуговування традиційно відноситься:(3)
- здатність виконувати активність повсякденного життя (activities of daily living, ADL) або особисті активності, такі як вживання їжі, догляд за собою та миття
- функціональна мобільність, зокрема безпечне пересування в різних середовищах
- менеджмент у громаді, що передбачає купівлю продуктів, керування автомобілем, користування громадським транспортом та керування фінансами.
Активності з cамообслуговування в МКФ( edit | edit source )
Міжнародна класифікація функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я (МКФ) надає стандартну мову для визначення та відображення активності з cамообслуговування. Терміни охоплюють миття, догляд за частинами тіла, користування туалетом, одягання, вживання їжі, пиття та піклування про власне здоров’я.(4)
Клінічні практичні інструменти МКФ можуть бути використані для виявлення труднощів із самообслуговуванням і можуть стати основою для планування втручання. Прикладом одного з таких інструментів є Форма вирішення реабілітаційних проблем (Rehabilitation Problem-Solving Form, RPS-Form). Вона полегшує оцінювання пацієнта різними фахівцями в галузі охорони здоров’я і дозволяє їм розглянути всі компоненти самообслуговування, зокрема чинники навколишнього середовища та особисті чинники. Форма RPS розширює участь пацієнта в процесі прийняття рішень щодо реабілітації.(5)
Якщо ви хочете дізнатися більше про застосування МКФ у клінічній практиці, будь ласка, дивіться тут.
“Допоміжні засоби (Assistive technology) – це загальний термін для позначення допоміжних продуктів та пов’язаних з ними систем і послуг”.(6) — ВООЗ
“Допоміжний засіб – це будь-який предмет, частина обладнання або система продуктів, які використовуються для збільшення, підтримання або поліпшення функціональних можливостей під час виконання повсякденних завдань і активностей.”(7) — Ana Gugrenidze
Допоміжні засоби для самообслуговування охоплюють:
- допоміжні засоби для купання, догляду за собою та користування туалетом
- засоби для користування одягом і взуттям
- допоміжні засоби для приготування їжі та вживання їжі
Допоміжні засоби та функціональна незалежність( edit | edit source )
Допоміжні засоби можуть поліпшити повсякденне функціонування людини. Однак дослідження показують високий рівень невикористання допоміжних засобів.(8) Це може бути пов’язано з тим, що багато допоміжних засобів є загальними і недостатньо адаптовані до конкретних вимог пацієнта та його мінливих потреб.(9)
Наступні чинники можуть впливати на “частоту використання” призначених допоміжних засобів:(10)
- придатність обладнання (хороше припасування)
- адекватне навчання
- домашні візити перед призначенням
- особисті чинники, такі як вік, стать і різні стани здоров’я(11)
- особисті ресурси(12)
Бар’єри для доступу до допоміжних засобів:(13)
- недостатня обізнаність про існування конкретних засобів: доступ до інформації здійснюється за моделлю “зверху вниз”, починаючи з рівня урядових міністерств, постачальників послуг та користувачів послуг, з недостатньою обізнаністю серед користувачів послуг, повʼязаних із допоміжними засобами(14)
- відсутність управління, в тому числі законодавства, політики та національних програм
- обмеженість та віддаленість послуг
- обмежена кількість, якість та доступність продуктів допоміжних засобів, доступних у більшості країн
- дорогий, непостійний або відсутній доступ до кваліфікованих працівників для оцінювання, призначення та надання реабілітаційних послуг, технічного обслуговування та ремонту обладнання, адаптації до місцевих умов або виробництва допоміжних засобів
- наявність фізичних, культурних або технологічних бар’єрів
Щоб сприяти використанню допоміжних засобів, працівники охорони здоров’я повинні:(8)
- проводити систематичне оцінювання потреб у засобах
- надавати індивідуальні консультації щодо послуг з надання допоміжних засобів
- проходити навчання щодо належного використання засобів
- знати про гранти та лізингові системи для полегшення доступу до допоміжних засобів
- проводити періодичне оцінювання потреб у допоміжних засобах, про що свідчитимуть зміни у функціональних можливостях особи
Інструменти оцінювання допоміжних засобів( edit | edit source )
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) описала чотири кроки, які необхідні у наданні допоміжних засобів.(15) Виконання кожного кроку дозволяє користувачеві отримати максимальну користь від продукту і гарантує безпеку. Чотири кроки надання допоміжних засобів у цій моделі: вибір, підгонка, використання та подальший супровід.(15) Якщо ви хочете дізнатися більше про ці чотири кроки, будь ласка, дивіться тут.
Heerkens зі співавт.(16) також сформулювали рекомендації щодо надання допоміжних засобів, які враховують МКФ. Вони складаються з семи кроків:(16)
- Ідентифікація проблеми
- людина усвідомлює, що існує проблема, і ідентифікує її
- уточняє проблему з фахівцем(-ями) у сфері охорони здоров’я
- Формулювання потреб у медичній допомозі
- встановлення функціонального та медичного діагнозу і прогнозу
- використання МКФ для встановлення функціонального дефіциту допомагає врахувати чинники середовища та особисті чинники, що впливають на функціонування
- Прийняття рішення про план догляду
- формулювання цілей терапії разом з пацієнтом/клієнтом
- важливий крок: “опис вимог клієнта і фахівця з догляду для того, щоб допоміжний продукт (продукти) став (стали) частиною рішення”.(16)
- Вибір, спроба користуватися і прийняття рішення щодо засобу
- вибір, замовлення, адаптація, коригування або виготовлення допоміжного засобу
- Надання допоміжного засобу
- надання та навчання щодо використання та обслуговування допоміжного засобу
- Використання допоміжного засобу
- пацієнт/клієнт використовує допоміжні засоби у повсякденній активності
- Оцінювання результату
- оцінювання кінцевого результату, результатів і процесу догляду, зокрема задоволеності клієнта допоміжним засобом
Критерії оцінювання результатів для допоміжних засобів не є чітко визначеним, але в літературі пропонується розглядати наступні сфери:(17)
- використання засобу
- ефективність засобу
- економічність пристрою
- задоволеність користувача
- вплив на якість життя
- вплив на виконання соціальної ролі
Наступні інструменти оцінювання можуть бути корисними для вимірювання вищезазначених результатів:(18)
Одягання та допоміжні засоби( edit | edit source )
Існує низка допоміжних засобів, які можуть допомогти людям одягатися та роздягатися, в тому числі інструменти, які можуть допомогти із застібками, ґудзиками та блискавками:(7)
- паличка для одягання: зменшує потребу в надмірному дотягуванні або згинанні, сприяє комфорту, мінімізує напруження і допомагає під час одягання, особливо у випадках, коли рухливість плечового суглоба обмежена
- пристрій для шкарпеток: допомагає, у разі порушення рухливості або гнучкості, в тому числі для людей з болем у спині або тих, хто відновлюється після операцій на кульшовому або колінному суглобі
- гачок для ґудзиків: корисний для людей із захворюваннями, що впливають на точність дрібної моторики, а також для людей, які мають труднощі з утримуванням дрібних предметів між кінчиками пальців
- пристрій для застібання блискавки: рекомендується людям зі зниженою силою дрібної моторики та чутливістю рук
- ріжок для взуття: допомагає людям з обмеженою рухливістю/гнучкістю взуватися без зусиль
- застібки для взуття: еластичні шнурки усувають необхідність у складних вузлах
Будь ласка, прочитайте цю статтю у Physiopedia, якщо ви хочете дізнатися більше про допоміжні засоби для одягання.
Вживання їжі та допоміжні засоби( edit | edit source )
Допоміжні засоби для вживання їжі охоплюють спеціалізовані чашки, миски, тарілки та різноманітне приладдя для полегшення самостійного вживання їжі:(7)
- тарілка і миска з бортиками (scooper plate and bowl): допомагають людям з обмеженим м’язовим контролем і особам, які можуть користуватися лише однією рукою
- гнучка чашка (чашка з носиком): призначена для людей, які мають труднощі з нахилом голови назад або обмежені рухи шиї
- чашка з заглибленою кришкою (recessed lid cup): допомагає людям з обмеженими рухами рук або тим, хто має проблеми з контролем потоку рідини – ці чашки поліпшують змикання губ і висування язика, а також дозволяють імітувати пиття з відкритої чашки, але без розливання(20)
- неглибока ложка (maroon spoon): допомагає людям з поганим змиканням губ, підвищеною чутливістю ротової порожнини або висуванням язика(20)
- вигнута ложка (offset spoon): призначена для полегшення самостійного харчування для людей з обмеженою рухливістю зап’ястя та кисті
- ніж-качалка (rocker knife): корисний для людей, які відчувають труднощі з традиційними ножами через слабкість або поганий контроль руки
- великі ручки: допомагають людям з обмеженою силою хвату
- універсальна манжета: допомагає людям з обмеженим або відсутнім згинанням пальців тримати ложку або виделку; ці манжети також можна використовувати для тримання олівця або щітки для волосся
- обтяжений посуд: допомагає людям зі зниженою координацією або нестабільністю рук; він збільшує пропріоцептивний вплив, зменшує тремтіння та посилює контроль під час прийому їжі
Якщо ви хочете дізнатися більше про допоміжні засоби для вживання їжі та пиття, див. розділ Допоміжні засоби для вживання їжі та пиття.
Особиста гігієна та допоміжні засоби( edit | edit source )
Першочерговим завданням під час миття повинно бути забезпечення безпечного положення у ванні або душі. Інші міркування залежать від діагнозу та функціонального стану людини, у тому числі амплітуди рухів, сили, рухових навичок та рівноваги:(7)
- протиковзкі килимки: запобігають ковзанню
- поручні: забезпечують підтримку та стабільність, допомагають людині орієнтуватися у ванній кімнаті та допомагають з переміщенням, включно з вставанням, сидінням та пересуванням
- сидіння для ванни, переносна лавочка для ванни, крісло для душу та дошка для ванни: призначені для того, щоб допомогти людям пересуватися у ванну або душ, забезпечуючи безпечне купання, якщо у людини порушена рівновага або слабкість у нижній частині тіла
- дитяче крісло для душу: забезпечує стійкість, зменшує ризик посковзнутися та впасти під час купання, а також зменшує фізичне навантаження на спину та руки людини, яка здійснює догляд
Якщо ви хочете дізнатися більше про різні типи сидінь для душу, будь ласка, дивіться розділ Сидіння для душу та туалету.
Багато людей, від дітей до дорослих, можуть скористатися засобами для користування туалетом, щоб здобути незалежність під час відвідування туалету. До таких пристосувань належать рами для унітазів, поруччя для унітазів, підвищене туалетне сидіння і туалетне крісло, які допомагають людям вставати, стояти і присідати. Вони також допомагають зменшити ризик падінь:
- рама для унітазу: допомагає людині безпечно і комфортно сідати на унітаз і вставати з нього
- поруччя для унітазу: допомагає людям підніматися з унітазу і спускатися до нього; вони корисні для людей, які потребують підтримки верхньої частини тулуба для забезпечення стійкості
- підвищене туалетне сидіння: забезпечує додаткову висоту сидіння, коли згинання стегна обмежене або не може бути використане
- туалетне крісло: забезпечує комфорт і безпеку для нічного використання та допомагає у разі нетримання сечі
Наступні допоміжні засоби для догляду за собою можуть бути корисними:
- щітки та гребінці з довгими ручками: корисні для людей з обмеженою рухливістю або болем у суглобах верхніх кінцівок, особливо під час рухів над головою
- мочалка з довгою ручкою: зменшує потребу користувачів згинати стегна, коліна або верхні кінцівки під час купання
- електробритва: допомагає людям з обмеженим контролем над руками або рухливістю
- пристрій для догляду за нігтями: допомагає людині зі слабкістю рук і порушенням спритності
- пристосування для догляду за порожниною рота: корисні для людей зі слабкістю рук і зап’ястя
- ↑ Zhang W, Eide AH, Pryor W, Khasnabis C, Borg J. Measuring Self-Reported Access to Assistive Technology Using the WHO Rapid Assistive Technology Assessment (rATA) Questionnaire: Protocol for a Multi-Country Study. Int J Environ Res Public Health. 2021 Dec 17;18(24):13336.
- ↑ Self-care interventions for health. WHO 2024. Available from https://www.who.int/health-topics/self-care#tab=tab_1 (last access 17.02.2024)
- ↑ Laposha I, Smallfield S. Self-Care: An Occupational Therapy Student Perspective. Journal Articles: Occupational Therapy 2022;6.
- ↑ Abrilahij A, Boll T, Ferring D, Valsiner J. A systematic review of self-care assistive technologies for an aging population. Cultures of care in aging. 2018 Jun 1:273-313.
- ↑ Steiner WA, Ryser L, Huber E, Uebelhart D, Aeschlimann A, Stucki G. Use of the ICF model as a clinical problem-solving tool in physical therapy and rehabilitation medicine. Phys Ther. 2002 Nov;82(11):1098-107.
- ↑ Assistive technology. WHO. Available from https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/assistive-technology (last access 17.01.2024)
- ↑ 7.0 7.1 7.2 7.3 Gugrenidze A. Self-care Assistive Technology Course. Plus, 2024.
- ↑ 8.0 8.1 Steel DM, Gray MA. Baby boomers’ use and perception of recommended assistive technology: a systematic review. Disabil Rehabil Assist Technol. 2009 May;4(3):129-36.
- ↑ Pousada García T, Garabal-Barbeira J, Porto Trillo P, Vilar Figueira O, Novo Díaz C, Pereira Loureiro J. A framework for a new approach to empower users through low-cost and do-it-yourself assistive technology. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2021 Mar 16;18(6):3039.
- ↑ Kraskowsky LH, Finlayson M. Factors affecting older adults’ use of adaptive equipment: review of the literature. Am J Occup Ther. 2001 May-Jun;55(3):303-10.
- ↑ De-Rosende-Celeiro I, Torres G, Seoane-Bouzas M, Ávila A. Exploring the use of assistive products to promote functional independence in self-care activities in the bathroom. Plos one. 2019 Apr 8;14(4):e0215002.
- ↑ Rafael Garcia Ramirez A. Introductory Chapter: Trends in Assistive Technology (Internet). Biomedical Engineering. IntechOpen; 2023.
- ↑ Botelho FHF. Childhood and Assistive Technology: Growing with opportunity, developing with technology. Assistive Technology 2021; 33(1): 87-93
- ↑ Karki J, Rushton S, Bhattarai S, De Witte L. Access to assistive technology for persons with disabilities: a critical review from Nepal, India and Bangladesh. Disabil Rehabil Assist Technol. 2023 Jan;18(1):8-16.
- ↑ 15.0 15.1 World Health Organization. Training in Assistive Products Module. 2020. Available from: https://www.gate-tap.org/about/
- ↑ 16.0 16.1 16.2 Heerkens Y, Bougie T, Claus E. The use of the ICF in the process of supplying assistive products: discussion paper based on the experience using a general Dutch prescription guideline. Prosthet Orthot Int. 2011 Sep;35(3):310-7.
- ↑ Lenker JA, Paquet VL. A review of conceptual models for assistive technology outcomes research and practice. Assist Technol. 2003 Summer;15(1):1-15.
- ↑ Arthanat S, Lenker JA. Evaluating the ICF as a framework for clinical assessment of persons for assistive technology device recommendation. Focus on Disability: Trends in Research and Application. 2008:31-8.
- ↑ 19.0 19.1 Borgnis F, Desideri L, Converti RM, Salatino C. Available Assistive Technology Outcome Measures: Systematic Review. JMIR Rehabilitation and Assistive Technologies. 2023 Nov 15;10:e51124.
- ↑ 20.0 20.1 Adaptive equipment for Feeding. Available from https://www.theottoolbox.com/adaptive-equipment-for-eating/ (last access 19.02.2024)
