Умови реабілітації

Вступ(edit | edit source)

Реабілітація – це мультидисциплінарний процес, який допомагає людям розвинути або зміцнити їхні фізичні, психічні та соціальні навички. Всесвітня організація охорони здоров’я визначає реабілітацію як комплекс заходів, що допомагають людям, які мають або можуть мати обмеження життєдіяльності, досягти і підтримувати оптимальне функціонування у взаємодії з навколишнім середовищем.(1) Реабілітація також знижує рівень обмежень життєдіяльності у людей, які мають проблеми зі здоров’ям, у зв’язку з їхнім оточенням. Середовище відноситься до фізичного, соціального та культурного контекстів, в яких живуть люди та їхні громади. (2) У концептуальній моделі МКФ, яка найчастіше використовується в реабілітації, особистісний компонент та компонент навколишнього середовища відіграють важливу роль. Разом вони складають контекст людини, який необхідно враховувати під час реабілітації.(3) Таким чином, ми повинні розглянути діапазон умов, в яких відбувається реабілітація і проаналізувати вплив цих умов на реабілітацію.

Термін “медичне або реабілітаційне середовище” охоплює широкий спектр послуг і місць, де надається медична допомога, включно з лікарнями швидкої допомоги, центрами невідкладної допомоги, реабілітаційними центрами, будинками престарілих та іншими закладами довгострокового догляду, спеціалізованими амбулаторними службами (наприклад, гемодіаліз, стоматологія, подіатрія, хіміотерапія,ендоскопія та клініки знеболення), а також амбулаторними хірургічними центрами. Крім того, деякі медичні послуги надаються в приватних кабінетах або вдома. (4)

Доступність реабілітаційних послуг та умови, в яких вони надаються, суттєво відрізняються як в межах окремих регіонів, так і між регіонами та країнами. Реабілітація в значній мірі орієнтована на людину, а це означає, що втручання та підхід, обрані для кожної людини, залежать від її мети та вподобань. Медична реабілітація і терапія, як правило, надаються в лікарнях швидкої допомоги для гострих станів. У той час як подальша реабілітація в підгострому та післягострому періодах може надаватися в широкому діапазоні установ, включаючи спеціалізовані реабілітаційні відділення або лікарні; реабілітаційні центри; заклади, такі як психіатричні установи та будинки з наданням послуг медсестринського догляду, центри тимчасового догляду, хоспіси, в’язниці, навчальні заклади інтернатного типу та військові містечка; або моно- чи мультипрофесійна практики (в кабінеті або лікарні). Довготривала реабілітація може також надаватися в умовах громади та в таких установах, як центри первинної медичної допомоги, школи, робочі місця або служби домашньої терапії (home-based therapy services).(1)(3)Нижче розглянуто деякі з доступних медичних установ, але це не повний перелік.

Лікарня(edit | edit source)

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, лікарні (Hospital) є найважливішою ланкою системи охорони здоров’я. Вони повинні доповнювати і посилювати ефективність багатьох інших ланок системи охорони здоров’я, забезпечуючи постійну доступність послуг у разі гострих і складних станів, що дозволяє концентрувати обмежені ресурси в рамках добре спланованих мереж скерувань для ефективного реагування на потреби населення у сфері охорони здоров’я. (5) Лікарні можуть відігравати важливу роль у координації та інтеграції медичної допомоги, а також забезпечувати умови для навчання лікарів, медсестер та інших медичних працівників і є важливою базою для проведення клінічних досліджень. (5)

Лікарні – це комплексні організації, які надають повну медичну допомогу, починаючи від діагностичних послуг і закінчуючи хірургічним втручанням і безперервним медсестринським доглядом, які можуть мати кілька спеціалізованих відділень для сортування і невідкладної допомоги, стаціонарних і амбулаторних хірургічних і медичних процедур, ведення пацієнтів з імунодефіцитом (наприклад, онкохворих або реципієнтів трансплантатів), реабілітаційних послуг та відділень інтенсивної терапії. Деякі лікарні спеціалізуються на лікуванні певних захворювань або груп населення, наприклад, пологовий будинок, дитяча лікарня. Лікарні, як правило, класифікуються за рівнем наданої медичної допомоги, видом лікування, розміром закладу та тривалістю перебування пацієнта. Більшість лікарень є стаціонарними закладами, що надають як інтенсивну медичну допомогу (невідкладні стани та стани, що загрожують життю), так і неінтенсивну медичну допомогу, що вимагає перебування пацієнтів під наглядом спеціалізованих медичних працівників до моменту виписки, але також надають амбулаторні послуги. Загалом, оскільки лікарні працюють над підвищенням ефективності, мета полягає в тому, щоб допомога продовжувала переходити від стаціонарної до амбулаторної і якнайшвидше поверталася в громаду, коли це можливо. (5)(6)

Лікарні відіграють ключову роль у добре функціонуючій мережі надання медичної допомоги. З огляду на нинішній зовнішній тиск, недоліки систем охорони здоров’я та недоліки лікарняного сектору, що загострилися під час пандемії COVID-19, ця роль стала ще більш важливою, особливо в підтримці інших постачальників медичних послуг у громаді та послуг на дому. Ефективні лікарні створені для своїх користувачів, особливо з урахуванням потреб особливих груп населення, таких як діти та люди похилого віку. Добре продумане лікарняне середовище максимізує ефективність надання медичної допомоги та підвищує добробут як пацієнтів, так і персоналу лікарні. (5)

Terminology and Definition for Levels of Hospital Care (7)

Лікарня загального профілю ( edit | edit source )

Загальна або районна лікарня (General Hospital) – це, мабуть, найвідоміший тип лікарень, до яких люди мають доступ. Лікарні загального профілю часто є першим рівнем стаціонарної медичної допомоги після скерування до них пацієнта зі служби первинної медичної допомоги або можуть бути першим пунктом надання допомоги у разі безпосередньої та невідкладної загрози здоров’ю через центри невідкладної та екстреної медичної допомоги або травматології. Вони надають широкий спектр послуг для пацієнтів різних вікових груп і з різними станами або травмами. (7)(8)

Обласна (регіональна) лікарня ( edit | edit source )

Регіональні або обласні лікарні (Regional Hospital) відрізняються від менших лікарень загального профілю та більших або спеціалізованих лікарень третинного рівня і визначаються Всесвітньою організацією охорони здоров’я як лікарні вторинного рівня, що надають послуги щонайменше за 5-10 клінічними спеціальностями та мають від 200 до 800 лікарняних ліжок.(7) (9)

Спеціалізована лікарня ( edit | edit source )

Спеціалізовані лікарні (Specialised Hospital) обслуговують переважно і виключно одну або декілька суміжних медичних спеціальностей, включаючи спеціалізовані травматологічні центри, реабілітаційні лікарні, дитячі лікарні, геріатричні лікарні, пологові будинки та лікарні для задоволення специфічних медичних потреб, таких як психіатричних та певних інших категорій захворювань, зокрема кардіологічних, онкологічних, неврологічних і т.д. Дослідження показують, що спеціалізовані лікарні можуть знизити загальну вартість медичної допомоги порівняно з лікарнями загального профілю, що, як вважається, є результатом обмеженої кількості процедур або втручань, які виконуються, що дозволяє фахівцю стати більш ефективним у наданні послуг. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, спеціалізовані лікарні надають ефективні, доступні медичні послуги для певної групи населення у співпраці зі службами первинної та вторинної медичної допомоги, а також відіграють важливу роль у наданні підтримки іншим службам охорони здоров’я шляхом забезпечення широкого спектру технічних, освітніх та навчальних послуг для первинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги у зв’язку з їх конкретною сферою спеціалізації. (6)

Навчальна (університетська) лікарня( edit | edit source )

Навчальні лікарні (Teaching Hospitals) можуть належати до всіх вищезгаданих типів лікарень, але поєднують надання допомоги людям з навчанням і підтримкою студентів-медиків, медсестер та інших фахівців з реабілітації, охорони здоров’я та соціального забезпечення, які входять до складу реабілітаційної команди. Навчальні лікарні майже завжди пов’язані з медичною школою, школою медсестер або одним чи кількома університетами, або розташовані поруч з ними. (10) Вони, як правило, також беруть участь у поточних клінічних дослідженнях. Студенти можуть спостерігати за клінічною роботою в лікарні, а також залучатися до надання допомоги на різних етапах протягом усього навчання. У багатьох країнах навчальні лікарні пропонують програму резидентури для безперервного навчання кваліфікованих фахівців з усієї команди реабілітологів. Вони включають лікарів, ортопедів, стоматологів і фармацевтів, які проходять постійне навчання після отримання остаточної кваліфікації, що дозволяє їм надалі розвивати свої навички під прямим або непрямим наглядом старшого медичного клініциста, зареєстрованого за цією спеціальністю, наприклад, лікуючого лікаря або консультанта. Це забезпечує безпечні умови практики для нових медичних працівників, які розвивають свої навички, одночасно отримуючи безперервну освіту та клінічний нагляд.

Реабілітаційний центр( edit | edit source )

Реабілітаційні центри – це, як правило, стаціонарні заклади, які спеціалізуються на підгострій або післягострій реабілітації пацієнтів з різними неврологічними, опорно-руховими, ортопедичними та іншими захворюваннями після стабілізації їхніх гострих проблем або погіршення хронічних станів. Реабілітаційні центри можуть бути окремими, спільними з лікарнями або в межах лікарень. У деяких реабілітаційних лікарнях працюють лікарі, в інших – ні. Загалом, реабілітаційні центри були створені для надання професійної терапії вищого рівня, такої як фізична терапія, ерготерапія, терапія мови й мовлення, протезування та ортезування, щоб дозволити людині досягти і підтримувати оптимальне функціонування у взаємодії з навколишнім середовищем.

Заклад довготривалого догляду ( edit | edit source )

Довготривалий догляд (Long-Term Care Facility) розрахований на людей будь-якого віку, а не лише на людей похилого віку, які отримали травми, хворіють або мають обмежені фізичні чи когнітивні можливості і не можуть жити в домашньому середовищі. Заклади довготривалого догляду можуть підтримувати людей з короткостроковими потребами у відновленні, поточними захворюваннями або обмеженнями життєдіяльності, і, залежно від основних причин, що зумовили потребу в догляді, можуть бути тимчасовими або постійними. Існує три основні типи закладів довготривалого догляду:

1. Будинок з підтримкою проживання( edit | edit source )

У будинках з підтримкою проживання (Assisted Living Communities) люди різного віку живуть у домашніх умовах з доступом до допомоги за викликом за потреби або цілодобової допомоги в різних сферах, включаючи харчування, допомогу в повсякденних справах, таких як одягання, відвідування туалету, прийом ліків та медичні послуги. Ці заклади створені для того, щоб допомогти людям виконувати свої повсякденні справи якомога безпечніше та незалежніше, а також оптимізувати їхнє функціонування в навколишньому середовищі.

2. Будинок інтернатного типу( edit | edit source )

Будинок інтернатного типу (Residential Care Home) – це, як правило, приватні будинки, які обслуговують групу мешканців, що проживають разом і отримують догляд від опікунів, які проживають разом з ними. Хоча допомога в повсякденному житті, як правило, надається, інші послуги з догляду та зручності можуть відрізнятися в різних будинках залежно від індивідуальних потреб мешканців та їхніх конкретних станів здоров’я.

3. Будинок з наданням медсестринського догляду( edit | edit source )

Будинки з наданням послуг медсестринського догляду (Nursing Home) призначені переважно для людей зі складними медичними потребами, які потребують постійного медсестринського догляду. Саме для тих, хто більше не може підтримувати свою незалежність або отримувати догляд вдома, хто має труднощі у виконанні повсякденних справ і потребує більш високого рівня догляду, ніж особи, які проживають у будинках для людей похилого віку або в будинках з підтримкою проживання. Будинки з наданням послуг медсестринського догляду надають мешканцям кваліфікований догляд, зокрема, реабілітаційні послуги, активність, харчування, нагляд і багато іншого. Будинки з наданням послуг медсестринського догляду також можуть пропонувати як тимчасовий, так і періодичний догляд, який іноді називають тимчасовим доглядом або короткостроковим реабілітаційним перебуванням після виписки з лікарні.

Хоспіс(edit | edit source)

“Реабілітаційна паліативна допомога – це парадигма, яка інтегрує реабілітацію, розширення можливостей, самоменеджмент та самообслуговування в цілісну модель паліативної допомоги. Це міждисциплінарний підхід, при якому всі члени команди, включаючи медсестер, лікарів, фахівців психосоціальної допомоги і суміжних медичних працівників, працюють спільно з пацієнтом, його родичами та опікунами, щоб підтримати їх у досягненні особистих завдань і пріоритетів. Реабілітаційна паліативна допомога спрямована на оптимізацію функціонування і добробуту людей, а також на те, щоб дати їм можливість жити максимально незалежно і повноцінно, з можливістю вибору і автономією, в межах обмежень, пов’язаних з прогресуючою хворобою. Це підхід, який дає можливість людям з гідністю адаптуватися до свого нового стану і забезпечує активну систему підтримки, яка допомагає їм передбачати і конструктивно справлятися з втратами, пов’язаними з погіршенням здоров’я. (11)

Паліативна допомога може надаватися як в домашніх умовах, так і амбулаторно в хоспісі або наприкінці життя в хоспісі. Паліативна допомога в хоспісі – це спеціалізована допомога, яка зосереджена на якості життя людей та осіб, які здійснюють догляд за ними, які страждають на прогресуючу або невиліковну хворобу і наближаються до кінця життя. Хоспісна допомога забезпечує безперервну турботу про людей на останніх стадіях невиліковної хвороби, щоб вони могли жити якомога повноцінніше і комфортніше. Це модель догляду, яка передбачає не лише медичну, але й емоційну і навіть духовну підтримку пацієнтів та їхніх родин у сприятливому середовищі, що забезпечує цілодобовий догляд. (12)

Амбулаторія( edit | edit source )

Амбулаторія, також відома як центр амбулаторної допомоги в деяких країнах, є, як випливає з назви, амбулаторним закладом для пацієнтів, який надає медичну допомогу, зокрема діагностику, спостереження, консультації, лікування, втручання та реабілітаційні послуги. Амбулаторні клініки забезпечують більш легкий доступ до високоякісної, не екстреної медичної допомоги, включаючи реабілітацію, і можуть надаватися в різних умовах, у тому числі в умовах лікарні, спеціалізованого реабілітаційного центру або окремої амбулаторної клініки. (4)

Загальна медична практика( edit | edit source )

Загальна медична практика або лікарський кабінет, розташований у громаді, найчастіше є першим місцем, куди звертаються з приводу проблем зі здоров’ям для найбільшої кількості людей. Амбулаторія загальної практики може бути закладом з одним лікарем або з кількома фахівцями з реабілітаційної команди.(7)

Центри первинної медичної допомоги( edit | edit source )

Центри первинної медичної допомоги (Primary Health Care Centres) можуть забезпечити єдину точку доступу до широкого спектру медичних послуг і відіграють ключову роль у наданні реформованої системи охорони здоров’я. Вони пропонують ідеальну альтернативу лікарням для менеджменту багатьма аспектами лікування таких довготривалих захворювань, як діабет, астма або хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). Центри первинної медичної допомоги все частіше створюються для полегшення та підтримки доступу до діагностики, а також для проведення невеликих хірургічних втручань, зменшуючи таким чином потребу в госпіталізації. Вони включають послуги, що надаються лікарями загальної практики, стоматологами, дільничними медсестрами, фармацевтами, акушерками та всіма іншими членами реабілітаційної команди. (6)

Центр денного перебування( edit | edit source )

Центр денного перебування (Day Centre) – це нестаціонарний заклад охорони здоров’я, який надає допомогу, як правило, дорослим з широкого кола груп населення, які можуть включати дорослих з певними хронічними захворюваннями, такими як деменція або когнітивні порушення, дорослих з широким спектром обмеження життєдіяльності, зокрема інсультом,втратою кінцівок, розсіяним склерозом, а також людям похилого віку,які часто живуть на самоті, з метою підтримання здоров’я, соціальних та повсякденних потреб. (13) Ці заклади найчастіше надають довгострокові послуги для багатьох людей, в деяких випадках – тимчасовий догляд, що дозволяє особам, які здійснюють догляд, працювати або відпочити від своїх обов’язків з догляду, а також надають перехідний догляд або короткострокові реабілітаційні послуги після виписки з лікарні. (14)

Центри денного перебування можуть забезпечити зміцнення здоров’я за допомогою широкого спектру послуг і змістовних заходів, одним з аспектів яких є реабілітація і часто відіграють ключову роль у запобіганні повторній госпіталізації після виписки та можуть допомогти відстрочити необхідність госпіталізації в стаціонарні заклади довготривалого догляду. Допомога в цих центрах може базуватися як на соціальній моделі (з акцентом на соціалізацію за принципом “рівний-рівному” та профілактичні послуги), так і на біопсихосоціальній моделі (включно з кваліфікованим обстеженням, лікуванням та реабілітацією) з метою поліпшення стану здоров’я учасників. Доведено, що для учасників, які в багатьох випадках залишаються вдома на самоті, соціальна стимуляція та взаємодія з іншими людьми, а також рекреаційні та реабілітаційні заходи поліпшують або підтримують фізичну форму, когнітивні функції та емоційний добробут, що може сприяти підвищенню впевненості та здатності підтримувати якість життя і незалежний спосіб життя.(15)

Зі старінням населення та збільшенням кількості людей, які живуть з хронічними захворюваннями, попит на центри денного перебування зростає в усьому світі і це надає значну можливість для постійних реабілітаційних послуг, щоб підтримати людей у збереженні якості їхнього життя.

Реабілітація на рівні громади( edit | edit source )

Гостре медичне захворювання може бути пов’язане з тимчасовим зниженням нашої здатності здійснювати звичайну діяльність у повсякденному житті. Тому реабілітація часто необхідна під час одужання після гострого захворювання, щоб пацієнти могли повернутися до колишнього рівня функціонування та незалежності. . Реабілітація в громаді (Community-based Rehabilitation) є життєздатною альтернативою стаціонарному лікуванню для окремих пацієнтів і є найліпшим варіантом для збереження незалежності пацієнтів. Реабілітацію в громаді слід пропонувати пацієнтам як альтернативу рутинній стаціонарній реабілітації в лікарні, залежно від їхнього клінічного стану та після обговорення ризиків і переваг.

Домашня медична допомога( edit | edit source )

Домашня медична допомога передбачає надання медичних послуг на умовах неповного робочого дня, призначених лікарем у зв’язку з певним захворюванням. Ці послуги можуть включати медсестринський догляд, щоб допомогти людині відновитися після операції, нещасного випадку або хвороби. Домашня медична допомога може також охоплювати фізичну терапію, ерготерапію або терапію мови й мовлення та послуги тимчасового помічника з догляду за хворими вдома. Ці послуги надаються агентствами з догляду на дому, схваленими Medicare, державною програмою страхування для людей старше 65 років.

Телездоров’я(edit | edit source)

Хоча телездоров’я (telehealth) не є специфічною сферою реабілітації, вона експоненціально зростала у рамках реабілітації, особливо під час пандемії COVID-19, коли були введені обмеження на особисте втручання. Таким чином, телездоров’я може являти собою цифрову форму реабілітації і, ймовірно, залишиться в клінічному застосуванні навіть після виходу з пандемії COVID-19.

Телездоров’я – це надання послуг та інформації, пов’язаних зі здоров’ям, за допомогою електронних засобів зв’язку. Терміни “телездоров’я” і “телемедицина” можна використовувати як взаємозамінні, але вони мають дещо різні визначення. Телемедицина (Telemedicine) стосується, зокрема, дистанційного надання медичних послуг та клінічної інформації з використанням телекомунікаційних технологій, таких як Інтернет, бездротовий, супутниковий зв’язок і телефони.(16) Телездоров’я визначається як використання електронних засобів зв’язку, таких як телефон, планшет або комп’ютер, для обміну медичною інформацією з одного місця в інше з метою поліпшення здоров’я пацієнта.(17) Телездоров’я є розширенням телемедицини, але на відміну від телемедицини, яка фокусується на лікувальних аспектах здоров’я, вона охоплює профілактичні, оздоровчі, лікувальні та реабілітаційні аспекти здоров’я і в її наданні беруть участь багато різних медичних професій.(18)

Через своє фізичне місцезнаходження, фізичні можливості, життєву ситуацію або транспортні можливості багато пацієнтів можуть мати труднощі з доступом до очної медичної допомоги та реабілітації. Ці обмеження пацієнтів, нові технологічні можливості і прагнення до зниження витрат на охорону здоров’я – все це об’єдналося, щоб мотивувати подальший розвиток і використання додатків телездоров’я. Це може виглядати як телефонна або відеоконференція в прямому ефірі між пацієнтом та його медичним або реабілітаційним працівником, або ж пацієнт зі зміненими функціями може носити пристрій, що дозволяє здійснювати дистанційний моніторинг з боку медичної команди. (19)

Умови за рівнем медичної допомоги( edit | edit source )

Первинний рівень надання медичної допомоги( edit | edit source )

Первинна рівень надання медичної допомоги (Primary Care) надається в умовах громади, в тому числі в амбулаторних умовах або вдома, оскільки низькорівнева допомога та консультації, що надаються пацієнтам, як правило, не потребують госпіталізації. Первинна допомога може надаватися в кабінеті лікаря, центрі первинної медичної допомоги, центрі невідкладної допомоги або вдома. Відділення невідкладної допомоги також часто є джерелом первинної медичної допомоги для незастрахованих або неповністю застрахованих осіб. Однак первинна медична допомога може надаватися і в інших умовах, наприклад, у центрах невідкладної допомоги, які приймають пацієнтів у день звернення, або в умовах, коли вони звертаються до них без попереднього запису.

Вторинний рівень надання медичної допомоги( edit | edit source )

Вторинна медична допомога (Secondary Care), як правило, надається в загальній або обласній лікарні, переважно в умовах стаціонару, але може також надаватися в амбулаторних умовах в тій же лікарні або в альтернативній амбулаторії.

Третинний рівень надання медичної допомоги( edit | edit source )

Третинна медична допомога (Tertiary Care) надається, як правило, в умовах спеціалізованої лікарні.

Четвертинний рівень надання медичної допомоги( edit | edit source )

Четвертинна медична допомога (Quaternary Care) надається в дуже спеціалізованих умовах, як правило, в спеціалізованих лікарнях, університетах, а також у приватних медичних центрах або лабораторіях.

Умови за етапом( edit | edit source )

Реабілітація у гострий період( edit | edit source )

  • Загальна медична практика
  • Центри первинної медичної допомоги
  • Лікарні

Підгостра реабілітація( edit | edit source )

  • Лікарні – часто у спеціалізованих реабілітаційних відділеннях
  • Реабілітаційні центри
  • Заклад довготривалого догляду
  • Хоспіс
  • Освітні установи
  • Робочі місця
  • Амбуоаторії
  • Телездоров’я

Післягостра реабілітація( edit | edit source )

  • Реабілітаційні центри
  • Центри первинної медичної допомоги
  • Центр денного перебування
  • Послуги домашньої терапії
  • Заклад довготривалого догляду
  • Освітні установи
  • Робочі місця
  • Телездоров’я

Довгострокова реабілітація( edit | edit source )

  • Заклад довготривалого догляду
  • Реабілітація в громаді
  • Центри первинної медичної допомоги
  • Центр денного перебування
  • Домашній догляд
  • Освітні установи
  • Робочі місця
  • Телездоров’я

Посилання (edit | edit source)

  1. 1.0 1.1 World Health Organization. Concept Paper WHO Guidelines on Health-Related Rehabilitation (Rehabilitation Guidelines).
  2. Rehabilitation. WHO. 26/10/2020. (Accessed 29/01/2021).
  3. 3.0 3.1 Wottrich AW, Von Koch L, Tham K. The meaning of rehabilitation in the home environment after acute stroke from the perspective of a multi-professional team. Physical therapy. 2007 Jun 1;87(6):778-88.
  4. 4.0 4.1 Epidemiology Training & Resources. The CDC Field Epidemiology Manual. Bryan E. Christensen and Ryan P. Fagan. Healthcare Settings. Accessed from https://www.cdc.gov/eis/field-epi-manual/index.html on 11/8/2021
  5. 5.0 5.1 5.2 5.3 World Health Organisation. health Topics – Hospitals. Available from: https://www.who.int/health-topics/hospitals#tab=tab_1 (accessed on 25 June 2021)
  6. 6.0 6.1 6.2 WHO Guidelines on Hand Hygiene in Health Care: First Global Patient Safety Challenge Clean Care Is Safer Care. Geneva: World Health Organization; 2009. Appendix 1, Definitions of health-care settings and other related terms. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK144006/
  7. 7.0 7.1 7.2 7.3 McCord C, Ozgediz D, Beard JH, et al. General Surgical Emergencies. In: Debas HT, Donkor P, Gawande A, et al., editors. Essential Surgery: Disease Control Priorities, Third Edition (Volume 1). Washington (DC): The International Bank for Reconstruction and Development / The World Bank; 2015 Apr 2. Table 4.1, Definitions of Levels of Hospital Care.
  8. Jamison DT, Breman JG, Measham AR, Alleyne G, Claeson M, Evans DB, Jha P, Mills A, Musgrove P, editors. Chapter 65 District Hospitals in Disease Control Priorities in Developing Countries. World Health Organisation. 2006
  9. Jamison DT, Breman JG, Measham AR, Alleyne G, Claeson M, Evans DB, Jha P, Mills A, Musgrove P, editors. Chapter 66 Regional Hospitals in Disease Control Priorities in Developing Countries. World Health Organisation. 2006
  10. American Hospital Association. Teaching Hospitals. Available from: /www.aha.org/advocacy/teaching-hospitals (accessed 6 July 2021)
  11. Hospice UK. What is rehabilitative palliative care?. Available from: https://www.hospiceuk.org/what-we-offer/clinical-and-care-support/rehabilitative-palliative-care/what-is-rehabilitative-palliative-care
  12. Hospice UK. What is hospice care? Available from: https://www.hospiceuk.org/about-hospice-care/what-is-hospice-care (accessed on 27 June 2021)
  13. Brown EL, Friedemann ML, Mauro AC. Use of adult daycare service centres in an ethnically diverse sample of older adults. Journal of Applied Gerontology. 2014 Mar;33(2):189-206.
  14. Zarit SH, Stephens MA, Townsend A, Greene R. Stress reduction for family caregivers: Effects of adult day care use. The Journals of Gerontology Series B: Psychological Sciences and Social Sciences. 1998 Sep 1;53(5):S267-77.
  15. Georgiou, J., & Hancock, P. (2009). Assessing and improving quality of life indicators and assessments: A case study of an adult day care centre. Asia Pacific Journal of Health Management, 4(2), 46-56.
  16. Achenbach SJ. Telemedicine: Benefits, Challenges, and its Great Potential. Health Law and Policy Brief. 2020; 14(1). Available at: https://digitalcommons.wcl.american.edu/hlp/vol14/iss1/2
  17. Neville CW. Telehealth: A Balanced Look at Incorporating This Technology Into Practice. SAGE Open Nursing. 2018; 4.
  18. Cottrell, M. and Russel, T. Introduction to Telehealth Course. Physioplus. 2020
  19. Rasmussen University. Types of Healthcare Facilities Where Medical Professionals Provide Care. Available from:https://www.rasmussen.edu/degrees/health-sciences/blog/types-of-healthcare-facilities/ (accessed 30 June 2021)


Професійний розвиток вашою мовою

Приєднуйтесь до нашої міжнародної спільноти та беріть участь в онлайн курсах для фахівців з реабілітації.

Переглянути доступні курси