Позиціонування

Оригінальний редактор Naomi O’Reilly та Stacy Schiurring

Найкращі дописувачіNaomi O’Reilly, Stacy Schiurring та Jess Bell

Вступ(edit|edit source)

Переміщення та позиціонування існують у більш широкому контексті мануальних технік та є ключовими аспектами догляду за пацієнтами в реабілітації. Оптимальне положення є основою для максимізації користі від інших втручань, таких як постільний режим і дихальні вправи. Воно також може допомогти у забезпеченні спокою та мобільності і, таким чином, полегшити одужання, покращити функцію та запобігти вторинним ускладненням.(1) (2) Позиціонування пацієнта не повинно розглядатися ізольовано, а скоріше як один з аспектів ведення пацієнта, де загальною метою є оптимізація незалежності.(3)

У медичній термінології “позиція” стосується положення тіла або постави.(4) Позиціонування передбачає розміщення пацієнта у певних статичних положеннях. Позиціонування може охоплювати все тіло пацієнта або одну кінцівку. Ця навичка передбачає поводження з пацієнтом, транспортування або підтримку ваги (тобто, підняття, опускання, штовхання, перетягування, перенесення або переміщення) за допомогою рук, фізичної сили та/або механічних пристроїв.(5) Позиціонування може здійснюватися активно пацієнтом або пасивно за допомогою однієї чи кількох інших осіб.(6)

Позиціонування має потенціал для перерозподілу тиску і сил зсуву, а отже, запобігає деформації внутрішніх тканин, ішемії тканин і незворотному пошкодженню тканин, що призводить до травми під тиском.(7) Основною проблемою позиціонування є розміщення динамічного тіла в тривалому статичному положенні.(6) Людське тіло створене для руху і не витримує тривалих періодів іммобілізації. Тому позиціонування повинно бути зручним і дозволяти пацієнту змінювати положення за потреби, але при цьому воно повинно відповідати меті втручання з позиціонування. Важливо часто переоцінювати терапевтичний ефект позиційного втручання, щоб переконатися, що воно досягає бажаного результату або мети.(8) Процедура позиціонування повинна бути клінічно ефективною і, в ідеалі, доказовою.

Показання до призначення(edit|edit source)

Показання та мета терапевтичного позиціонування варіюються залежно від популяції пацієнтів, які лікуються.(9)(10)(11)(12)(13) Однак, як правило, воно показано пацієнтам, які мають труднощі з пересуванням або потребують періодів спокою, коли нормальна функція порушена. Пацієнтів завжди слід заохочувати до самостійного пересування, але коли необхідна допомога, пацієнти повинні виконувати якомога більше рухів.(14)

  1. Затишок:
    • Різні дослідження вивчали вплив різних стратегій позиціонування на комфорт і біль пацієнта:
      • Особи з високим ризиком виникнення пролежнів “слід використовувати більш якісні пінні матраци, а не стандартні лікарняні пінні матраци”.(15)
      • Перехід з положення лежачи на спині в напівсидяче після трансфеморальної коронарної ангіографії допомагає зменшити біль у паху і спині без збільшення судинних ускладнень.(16)
      • Після черезшкірного коронарного втручання в осіб, які перебували в положенні Фаулера з піднятим узголів’ям ліжка на 45-60°, зменшився біль у спині без збільшення судинних ускладнень.(17)
  2. Вирівнювання постави для оптимальної роботи:
    • Позиціонування відіграє вирішальну роль в управлінні контрактурою та вирівнюванні постави, підтримуючи або покращуючи діапазон рухів у суглобах, запобігаючи подальшому розвитку контрактури та сприяючи/підвищуючи функціональну незалежність.
    • Позиціонування також відіграє вирішальну роль у покращенні повсякденної життєдіяльності (ADL), наприклад, ковтання,(18)(19) вимовлення та мовлення,(20) та особистої гігієни.
      • На функцію ковтання “прямо і опосередковано” впливає положення голови та шиї, а також змінений тонус передніх шийних м’язів.(21)(22)
      • Доведено, що вертикальне або злегка нахилене положення полегшує безпечне ковтання і знижує ризик аспіраційної пневмонії.(19)
  3. Зниження тиску:
    • Рутинне репозиціонування знижує ймовірність госпітальних травм від тиску на 14%.
    • Використання репозиційного пристрою як альтернативи репозиції за допомогою персоналу асоціюється зі статистично значущим зниженням госпітальних травм від тиску у відділенні інтенсивної терапії.(23)
    • Позиціонуючі пристрої, включаючи подушки і матраци, що знімають тиск, сприяють кращому розвантаженню і зниженню частоти уражень, спричинених тиском.(15)
    • Подушки для крісел колісних розглядаються як основний засіб для зниження тиску для людей в кріслах колісних.(24) Форма спинки та кут нахилу також можуть відігравати певну роль у підтримці низького сідничного тиску та перфузії.(25)
  4. Покращення кровообігу:
    • Позиціонування є важливим втручанням для покращення кровообігу, зменшення набряку та запобігання розвитку розривів шкіри і травм, спричинених тиском.
    • Стратегії позиціонування спрямовані на підняття та підтримку кінцівок для забезпечення адекватного кровотоку та запобігання накопиченню рідини.
      • Підняття ніг у положенні сидячи у пацієнтів з венозними виразками ніг покращує венозний відтік і мінімізує набряк та біль.(26) Підняття ніг вище рівня серця показало найбільшу користь,(27) причому підняття ніг на одну годину на день достовірно пов’язане з профілактикою рецидиву венозної виразки.(28)
      • Підняття рук при гострій травмі спинного мозку сприяє венозному відтоку крові та знижує артеріальний гідростатичний тиск, щоб мінімізувати набряк.(29)
  5. Покращення дихання:
    • Для пацієнтів, які перебувають на ШВЛ, як напівлежаче положення з піднятим на 30-45 градусів узголів’ям ліжка, так і положення на животі покращують оксигенацію, зменшують частоту гіпоксемії, збільшують об’єм легень і знижують частоту розвитку вентиляційної пневмонії.(30)(31)(32)(33)
    • Докази свідчать, що латеральне позиціонування гемодинамічно стабільних пацієнтів, які перебувають на механічній вентиляції легень, може підвищити комфорт і зменшити абдомінальний тиск, спричинений вагітністю або ожирінням.(34)(35)
    • Постуральний дренаж – це техніка позиціонування для покращення дихання шляхом мобілізації бронхіального секрету за допомогою гравітаційної мобілізації для полегшення відтоку бронхо-легеневого секрету з трахеобронхіального дерева.(36)
  6. Покращення сенсорного входу:
    • Адекватне збудження і бадьорість мають важливе значення для оптимального залучення, участі та продуктивності в повсякденній активності. Правильне позиціонування може оптимізувати сенсорний вхід, підвищити збудження і посилити залучення до повсякденної активності.
    • Адаптивне сидіння може значно покращити постуральний контроль і стабільність, що призводить до покращення сенсорної обробки.(37) Дослідження показують, що правильне вирівнювання голови/тулуба у вертикальному положенні може сприяти підвищенню пильності.(38)
  7. Покращення психічного здоров’я:
    • Стратегії позиціонування відіграють вирішальну роль у зміцненні психічного здоров’я та психологічного благополуччя.
    • Позиціонування з допоміжними пристроями, такими як підставки, може покращити психологічне благополуччя, сприяючи автономії та самооцінці.
      • Дослідження показують, що користувачі допоміжних пристроїв відчувають більшу незалежність і відчуття контролю над своїм оточенням, що призводить до підвищення самооцінки і загального психологічного благополуччя.(39)
      • Докази підтверджують, що вертикальне положення покращує психологічне самопочуття, підвищуючи пильність, увагу та настрій. Це спостерігається у людей з прогресуючим розсіяним склерозом(40) та дітей.(41)
    • Позиціонуючі пристрої, які сприяють вертикальному положенню, також сприяють соціальній активності, зменшують відчуття ізоляції та покращують загальне психічне здоров’я і благополуччя, дозволяючи активніше брати участь у значущих видах активності.(40)
  8. Зберігати гідність і повагу:
    • Повага до гідності пацієнтів є фундаментальним принципом охорони здоров’я.
    • Пацієнти, які знерухомлені, можуть відчувати себе вразливими та залежними. Правильне позиціонування, яке сприяє залученню пацієнта, може допомогти полегшити негативні емоції та підвищити його почуття гідності та самоповаги.

Протипоказання та запобіжні заходи( редагувати | редагувати джерело )

Загальних протипоказань для позиціонування немає. Однак деякі позиції протипоказані при певних станах або ситуаціях, найчастіше в лікарняних умовах, зокрема у відділеннях інтенсивної терапії або в післяопераційних палатах.(42)(43)

Положення лежачі на животі Тренделенбург Зворотний Тренделенбург
Абсолютне протипоказання: (42)

  • Нестабільний перелом хребта або нестабільність хребта
  • Гостра кровотеча (наприклад, геморагічний шок, масивна кровотеча) (43)
  • Підвищений внутрішньочерепний тиск (ВЧТ) >30 мм рт.ст. або церебральний перфузійний тиск <60 мм рт.ст.
  • Операція на трахеї або стернотомія протягом двох тижнів
Протипоказання:

  • Внутрішньочерепний тиск > 20 мм рт. ст.
  • Пацієнти, у яких слід уникати підвищення внутрішньочерепного тиску (наприклад, нейрохірургія, аневризми, очна хірургія)
  • Неконтрольована гіпертензія
  • Здуття живота
  • Хірургія стравоходу
  • Нещодавне сильне кровохаркання, пов’язане з нещодавно перенесеною карциномою легень, яку лікували хірургічним шляхом або променевою терапією
  • Неконтрольовані дихальні шляхи з ризиком аспірації (зондове харчування або нещодавній прийом їжі)
Протипоказання:

  • Гіпотонія
  • Вазоактивні препарати
Відносне протипоказання: (42)

  • Підвищений внутрішньочерепний тиск >30 мм рт.ст. або церебральний перфузійний тиск <60 мм рт.ст. (43)
  • Гемодинамічна нестабільність
  • Нестабільні переломи таза або довгих кісток
  • Відкриті поранення живота

Клінічні міркування( редагувати | редагувати джерело )

  1. Базове положення. Клінічні міркування щодо позиціонування пацієнта мають вирішальне значення для різних медичних процедур, діагностичних тестів і терапевтичних втручань. Базова постава пацієнта може суттєво вплинути на ці міркування.
    • Поставу можна просто визначити як положення тіла в просторі, при якому тіло може зберігати рівновагу під час динамічних і статичних рухів. Це положення повинно забезпечувати максимальну стабільність з мінімальними витратами енергії та навантаженням на організм, що є фундаментальним для будь-якої стратегії позиціонування.(4)
    • Перед терапевтичним позиціонуванням необхідно провести оцінку постави. Вона повинна враховувати аномалії постави, такі як нахил голови вперед, кіфоз, лордоз, сколіоз і викривлення тазу, наприклад, викривлення стегон.
  2. Джерела тиску. Травми тиском розвиваються в локальних ділянках, коли м’які тканини стискаються між кістковим виступом і зовнішньою поверхнею протягом тривалого часу.(6) Нерухомість є основним фактором ризику розвитку травм, спричинених тиском. Профілактика є найкращим втручанням, особливо у пацієнтів, яким важко самостійно пересуватися. Визначте пріоритети позиціонування, щоб зосередитися на сферах, які викликають найбільше занепокоєння.
  3. Ортопедичні міркування. Ортопедичні міркування щодо позиціонування пацієнта відіграють важливу роль у досягненні успішних хірургічних результатів та мінімізації ускладнень.
    • Статус здатності до перенесення ваги. Здатність пацієнта переносити вагу може суттєво вплинути на міркування щодо позиціонування. Пацієнтам, які не можуть переносити вагу або обмежені у цій можливості на певній кінцівці, може знадобитися додаткова підтримка та стабілізація під час позиціонування. Правильне позиціонування має бути спрямоване на рівномірний розподіл ваги пацієнта, щоб підтримувати стабільність і запобігати надмірному навантаженню на неушкоджені ділянки.
    • Тотальне ендопротезування колінного суглоба. Не слід підкладати подушку або валик під проопероване коліно, коли пацієнт перебуває в положенні лежачи на спині. Докази свідчать, що використання неактивного безперервного пасивного руху (БПР) зі згинанням стегна і коліна на 30° може зменшити набряк коліна і мінімізувати крововтрату, що призводить до ранньої реабілітації і поліпшення післяопераційного діапазону рухів.(44) (45) Слід уникати перенесення ваги через проопероване коліно, наприклад, під час стояння на колінах, доки лінія розрізу добре не загоїться і біль не буде контрольованим.
    • Ендопротезування кульшового суглоба. Пов’язані з цим застереження щодо пересування в залежності від методу хірургічної заміни. Традиційно ці запобіжні заходи зберігаються протягом 6 тижнів після ендопротезування суглоба. Однак сучасні докази не підтримують використання цих запобіжних заходів у пацієнтів після тотального ендопротезування кульшового суглоба з приводу первинного остеоартрозу для запобігання вивиху.(46)
      • Передній доступ – Уникайте зовнішньої ротації стегна, активного відведення та згинання понад 90°.
      • Задній доступ – уникайте внутрішньої ротації стегна, приведення через середню лінію та згинання понад 90°.
      • Латеральний доступ – уникайте зовнішньої ротації стегна, активного відведення та розгинання
    • Стан після ампутації. При позиціонуванні людини після ампутації є кілька міркувань, які залежать від рівня та типу ампутації, загального стану здоров’я людини та рекомендацій фахівців.
      • Кукса повинна бути вирівняна таким чином, щоб мінімізувати тиск на місце розрізу, сприяти загоєнню та контролювати набряк.
      • Мінімізувати ризик виникнення контрактур:
        • Ампутація великогомілкової кістки/нижче коліна дозволяє уникнути вкорочення згиначів стегна та колінного суглоба
        • Трансфеморальна ампутація / ампутація вище коліна дозволяє уникнути вкорочення абдукторів стегна та зовнішніх ротаторів(47)
    • Застереження щодо грудної клітки. Після операції на відкритому серці: Уникайте згинання плеча понад 90 градусів, зовнішньої ротації плеча за межі нейтральної позиції та відведення плеча понад 90 градусів. Якщо пацієнт може самостійно змінити положення, уникайте надмірного тягнення або штовхання верхніми кінцівками та односторонньої активності верхніх кінцівок.(48)
    • Запобіжні заходи для хребта. Запобіжні заходи для хребта – це вказівки або обмеження, введені для захисту хребта і зниження ризику подальшої травми після операції на хребті, травми хребта або при підозрі на нестабільність хребта.
      • Обмеження в згинанні вперед після операції на хребті обмежують здатність пацієнта приймати певні положення з комфортом і можуть вимагати модифікацій в їх позиціонуванні, щоб уникнути надмірного згинання, скручування або вигину хребта. Чітке інформування та розуміння конкретних запобіжних заходів та їх впливу на позиціонування є життєво важливими для забезпечення безпеки пацієнта та оптимальних результатів.
    • Зовнішня фіксація. Апарат зовнішньої фіксації – це громіздкий і важкий медичний пристрій, який використовується для стабілізації та іммобілізації переломів кісток або інших ортопедичних захворювань. Залежно від місця розташування та призначення пристрою, певні рухи, положення та перенесення ваги можуть бути заборонені або обмежені, що може обмежити здатність пацієнта пересуватися або виконувати певні дії. Для зменшення тиску, покращення комфорту та запобігання пошкодженню шкіри можуть знадобитися відповідні подушки, підкладки або спеціальні опори для позиціонування.(49)
  4. Неврологічні міркування.
    • Тонус
      • Спастичність може обмежувати позиціонування через зменшення діапазону рухів або тонові коливання
      • Млявий тонус може збільшити ризик підвивиху при неправильному позиціонуванні
      • Шини можуть підтримувати тонус або захищати кінцівку, але важливо контролювати тиск
    • Когнітивна сфера. Увага, розуміння і пам’ять відіграють вирішальну роль у здатності пацієнта розуміти і виконувати інструкції з позиціонування.(50) Подумайте, чи може пацієнт зрозуміти позиціонування, чи знає він, коли покликати на допомогу, і чи безпечно йому перебувати в певному положенні.
    • Чутливість. Безпосередньо впливає на здатність пацієнта відчувати та повідомляти про дискомфорт або біль. Через порушення чутливості пацієнт може бути не в змозі надати точний зворотній зв’язок про свій рівень комфорту.(51)
  5. Міркування щодо кардіореспіраторної системи.
    • Ризик аспірації. Аспірація – це коли їжа, рідина або інший сторонній матеріал потрапляє в дихальні шляхи та легені. Пацієнти з відомим ризиком аспірації повинні мати підняте узголів’я ліжка принаймні на 30-45 градусів протягом години після прийому їжі.(52)(53) Більше про взаємозв’язок між поставою та ковтанням читайте тут.
    • Запобіжні заходи щодо кардіостимулятора. Ці запобіжні заходи такі ж самі, як і для грудної клітки, але з додатковим застереженням – обмеженням рухів за спиною (наприклад, застібання бретельки бюстгальтера). Детальніше про запобіжні заходи після імплантації електронних пристроїв в серце читайте тут.
  6. Міркування щодо циркуляції рідин.
    • Менеджмент набряків. Зазвичай набряклі кінцівки потребують підняття, в ідеалі вище рівня серця. Це слід враховувати при визначенні пріоритетності інших терапевтичних втручань з позиціонування. Більше про менеджмент набряків читайте тут.
  7. Міркування щодо мобільності. Мобільність відіграє значну роль у позиціонуванні, оскільки впливає на здатність людини самостійно змінювати положення, рухатися та зберігати стабільність. Важливо оцінити рівень мобільності людини та врахувати її конкретні проблеми з мобільністю, щоб розробити комплексний план позиціонування, який сприятиме мобільності, безпеці та загальній функціональній незалежності.

Огляд позиціонувань пацієнтів( редагувати | редагувати джерело )

Кожне з перелічених нижче положень пацієнта має унікальні переваги та особливості, а конкретне положення, яке використовується, буде залежати від виду активності або втручання, що виконується, чинників пацієнта та уподобань фахівця з реабілітації. Крім того, позиціонування пацієнта завжди має бути спрямоване на безпеку пацієнта, запобігання травмам від тиску, підтримання правильного вирівнювання та забезпечення адекватного кровообігу і дихання.

Допоміжні пристрої для позиціонування( редагувати | редагувати джерело )

Допоміжні пристрої для позиціонування – це інструменти або обладнання, призначені для допомоги людям у досягненні оптимального положення тіла та підтримки для підвищення комфорту, функціональності та незалежності. Ці пристрої особливо корисні для людей з обмеженою рухливістю, фізичними вадами або захворюваннями, які впливають на їхню здатність підтримувати правильну поставу та положення.(54) Допоміжні пристрої також дозволяють медичним працівникам розміщувати і переміщати пацієнтів таким чином, щоб знизити ризик травмування себе і своїх пацієнтів.

Допоміжні пристрої, які можна використовувати для позиціонування, включають ковзаючі простирадла, рушники, подушки, валики, шини, системи для сну, адаптивні сидіння, поверхні з нахилом та рами для стояння.

Детальніше про широкий спектр допоміжних засобів, доступних для підтримки позиціонування пацієнта, читайте тут.

Таблиця.2 Поширені положення пацієнтів(55)(56)
Положення Опис Мета та групи населення Допоміжний засіб
Лежачи на спині (Дорсально лежачий) Ляжте на спину в анатомічне положення.
Голову і плечі можна злегка підняти подушкою для комфорту, якщо немає протипоказань.

Рис.1 Положення лежачи на спині (55)

  • Найбільш часто використовуване положення
  • Підтримує оцінювання пацієнта
  • Положення для відновлення та відпочинку
  • Подушки для комфорту і розвантаження – під голову, поперек або кінцівки.
  • Клин для підняття кінцівок для менеджменту набряків
  • Шини для вирівнювання кінцівок і підтримки довжини м’язів
  • Захисні накладки на п’яти або плаваючі п’яти над валіком з рушника, щоб зменшити ризик травмування під час натискання
Положення Тренделенбурга Опустити узголів’я ліжка і підніміть нижню частину ліжка або нахиліть стіл, взявшись за ручки.

Рис. 2. Положення Тренделенбурга

  • Сприяє венозному відтоку
  • Постуральний дренаж – хороша позиція для фізичної терапії грудної клітки
  • Моніторинг життєво важливих показників (ЧСС, АТ і SpO2)
  • Нахил поверхні для поступової та повільної зміни положення
  • Бандаж на область живота для сприяння венозному відтоку
Зворотне положення Тренделенбурга Підніміть узголів’я ліжка і опустіть нижню частину ліжка або нахиліть поверхню за допомогою ручок з боків.

Рис. 3. Зворотне положення Тренделенбурга

Латеральне або бокове положення лежачи Ляжте на бік, поклавши верхню ногу перед нижньою, зігнувши стегно і коліно.

  • Згинання стегна і коліна та розміщення цієї ноги перед тілом створює ширшу, трикутну основу опори і більшу стабільність.
  • Збільшення стегна і коліна забезпечує більшу стабільність і рівновагу.

Рис. 4. Латеральне або бокове положення лежачи

  • Зменшує лордоз і сприяє правильному вирівнюванню спини
  • Зняття тиску на крижі, сідничні горби та п’яти
  • Покращує розподіл ваги тіла
  • Знижує симпатичний тонус – лежання на правому боці
  • Ліжання на правому боці оптимальне при серцевій недостатності та постінфарктному стані без брадикардії
  • Зменшує вираженість апное сну
  • Подушки та клини для комфорту, вирівнювання та стабільності під головою, плечем та нижньою кінцівкою. Можна також розмістити за спиною, щоб зменшити ротацію в положенні лежачи.
Положення Sim’s або напівлежачи на животі Ляжте на півдорозі між положенням лежачи на боці і лежачи на спині, закинувши нижню руку за спину і зігнувши верхню руку в плечі і лікті.
Верхня нога більш різко зігнута в стегні і коліні, ніж нижня.

Рис.5 Положення Сімз (Sim’s) (55)

  • Запобігає аспірації
  • Зняття тиску на крижі, великий вертлюг, сідничний бугор і п’яти
  • Зручне / комфортне положення для сну під час вагітності
  • Подушка для комфорту під головою
  • Подушка під плече для мінімізації внутрішньої ротації
Положення лежачи на животі Ляжте на живіт, повернувши голову набік і не згинаючи стегна.

Рис.6 Положення лежачи на животі (55)

  • Допомагає запобіганню та менеджменту контрактур згинання стегна та колінного суглоба
  • Покращує оксигенацію крові
  • Розвантажує та контролює травми, спричинені тиском
  • Дренування виділень
  • Подушка для комфорту під голову та живіт.
  • Лицьова сторона вирізана на терапевтичній поверхні / цоколі.
  • Ліжко Ротапрон
Положення Фаулера(Напівсидячи або напівлежачи) Високе положення Фаулера; узголів’я ліжка майже вертикальне
  • Положення Фаулера та високого Фаулера полегшують ковтання та зменшують аспірацію
  • Сприяє розширенню легень
  • Зменшує венозний відтік
  • Покращує переносимість вертикального положення
  • Знижує внутрішньочерепний тиск
  • Знижує внутрішньоочний тиск
  • Зменшує шлунково-стравохідний рефлюкс
  • Оптимально підходить для пацієнтів з назогастральним зондом
  • Корисне при серцевих, респіраторних або неврологічних порушеннях для покращення толерантності до вертикального положення після тривалого постільного режиму
  • Ліжко з профілюванням або клин для підняття верхньої частини тіла
  • Подушки для розвантаження кінцівок
  • Дошка для ніг для мінімізації тривалого згинання підошви та мінімізації сповзання вниз
Положення Фаулера;
Узголів’я ліжка підняте на 45° – 60°.

Рис.7 Положення Фаулера (55)

Напів-Фаулер;
Узголів’я ліжка підняте на 30° – 45°.

Рис.8 Положення напівфаулера (55)

Низьке положення Фаулера; узголів’я ліжка підняте на 15° – 30°.
Положення стоячи. Тіло утримується у вертикальному положенні. Плечі, стегна і стопи вирівняні відносно ваги, яку підтримують стопи.
  • Покращення толерантності до вертикального положення
  • Збільшення навантаження на нижні кінцівки
  • Сприяють підвищенню щільності кісткової тканини
  • Поверхня з нахилом
  • Вертикалізатори
  • Ортези
  • Системи підтримки ваги тіла
Figure.1 Patient Positions

Рис.7 Положення пацієнта (57)

Рис.8 Положення пацієнта (58)

Принципи позиціонування ( редагувати | редагувати джерело )

Наступні принципи позиціонування слід розглядати стосовно короткострокових і довгострокових цілей реабілітації та ведення кожного пацієнта.(59)

  1. Індивідуальна оцінка. Кожен пацієнт має унікальні потреби та вподобання. Проведення індивідуальної оцінки та врахування стану здоров’я пацієнта, його обмежень рухливості та вподобань щодо комфорту є важливими для забезпечення гідного та шанобливого догляду за позиціонуванням.
    • Визначте функціональні порушення та здібності пацієнта, пов’язані з позиціонуванням
      • Чи має пацієнт відповідну довжину м’язів, щоб комфортно підтримувати потрібне положення?
      • Чи має пацієнт когнітивну здатність безпечно залишатися в цьому положенні?
      • Чи може пацієнт переносити таке положення через серцево-легеневі потреби?
    • Визначте чинники ризику, пов’язані із запропонованим позиціонуванням
      • Включаючи порушення чутливості, джерела тиску або розривів шкіри, ризик падінь, посилення болю або обізнаність пацієнта про безпеку.
    • Визначте, якої підтримки та рівня допомоги потребує ваш пацієнт для позиціонування
      • Самостійний
        • Пацієнт може самостійно та безпечно змінювати положення
      • Нагляд
        • Пацієнт не потребує фізичної допомоги, але може потребувати вербальних нагадувань
      • Мінімальна допомога
        • Пацієнт співпрацює та є надійним, але потребує мінімальної фізичної допомоги при позиціонуванні
        • Здатний самостійно виконувати 75% необхідних дій
        • Зазвичай потрібна лише одна людина
      • Помірна допомога
        • Пацієнт потребує помірної фізичної допомоги
        • Здатний виконувати 50% необхідних дій самостійно
        • Зазвичай потрібні дві людини
        • Може знадобитися обладнання для допомоги в позиціонуванні
      • Максимальна допомога
        • Пацієнт потребує повної фізичної допомоги для зміни полoження тіла
        • Здатний самостійно виконувати 0-25% необхідної активності
        • Може бути непередбачуваним і незговірливим
        • Потрібне обладнання для позиціонування
    • Переоцінка після кожного втручання з позиціонування
      • Чи досягло позиціонування бажаного результату?
      • Чи були якісь негативні / несприятливі наслідки? наприклад, розвиток зон тиску
  2. Визначте мету позиціонування. Чому це позиціонування використовується з цим пацієнтом? Для точного проведення обстеження, для досягнення конкретного терапевтичного ефекту або як профілактичний захід?
  3. Співпраця та комунікація. Залучення пацієнтів до процесу позиціонування, запитуючи їхню думку та залучаючи їх до прийняття рішень, розширює їхні можливості та сприяє повазі до них. Чітке і співчутливе спілкування сприяє розумінню пацієнта, його співпраці та толерантності до позиціонування.
  4. Належна підтримка та обладнання. Використання відповідних опорних поверхонь (наприклад, матраців, що знижують тиск, валіків) та допоміжних пристроїв (наприклад, поручнів, подушок) забезпечує належне вирівнювання, комфорт та безпеку під час маневрів позиціонування.
  5. Механіка тіла. Дотримуйтесь правильної механіки тіла та принципів пересування і маніпуляцій для вашої безпеки та безпеки вашого пацієнта.
  6. Тренування та освіта. Фахівці з реабілітації повинні пройти всебічну підготовку з техніки правильного позиціонування та ділитися своїми знаннями як експерти з питань вирівнювання та мобільності тіла з іншими фахівцями, пацієнтами та особами, які їх супроводжують, про те, для чого використовується позиціонування.
  7. Регулярна зміна положення тиіла. Пацієнтів слід часто перекладати, щоб зменшити тиск і сприяти кровообігу. Впровадження графіка зміни положення тіла, заснованого на переносимості пацієнта та медичних рекомендаціях, допомагає зберегти гідність та запобігти ускладненням.
  8. Документ. Усі положення можуть бути шкідливими для пацієнта, якщо їх підтримувати протягом тривалого періоду часу. Задокументуйте рівень необхідної допомоги, використані допоміжні пристрої та вжиті заходи безпеки, особливо якщо пацієнт залишається в такому положенні після сеансу терапії. Наприклад, задокументуйте, що дзвінок пацієнта залишався в межах досяжності, будь-яку передачу / передання інформації наступному фахівцю з реабілітації, включаючи часові рамки, коли повинна відбутися зміна положення.

Висновок(edit|edit source)

  • Позиціонування є корисним мультидисциплінарним терапевтичним інструментом, який може бути індивідуалізований відповідно до унікальних потреб, уподобань та обмежень пацієнта.
  • Науково обґрунтовані дані свідчать про те, що позиціонування може суттєво впливати на комфорт та відпочинок пацієнта.
  • Час і частота зміни положення можуть бути важливими чинниками.
  • Використання поверхонь, що знімають тиск, може ще більше підвищити комфорт пацієнта і запобігти виникненню пролежнів.
  • Завдяки індивідуальній оцінці, регулярній зміні положення, спільному спілкуванню та адекватній підтримці медичні заклади можуть сприяти створенню середовища, яке підтримує принципи гідності та поваги. Регулярна оцінка ефективності стратегії позиціонування необхідна для того, щоб переконатися, що бажані цілі досягаються.

Посилання (edit|edit source)

  1. Jones M & Gray S (2005) Assistive technology: positioning and mobility. In SK Effgen (Ed) Meeting the Physical Therapy Needs of Children. Philadelphia: FA Davis Company.
  2. Pickenbrock H, Ludwig VU, Zapf A, Dressler D. Conventional versus neutral positioning in central neurological disease: a multicenter randomized controlled trial. Deutsches Ärzteblatt International. 2015 Jan;112(3):35.
  3. Chatterton H.J., Pomeroy V.M., & Gratton, J. (2001). Positioning for stroke patients: a survey of physiotherapists aims and practices. Disability and Rehabilitation, 23(10), 413-421.
  4. 4.0 4.1 Carini F, Mazzola M, Fici C, Palmeri S, Messina M, Damiani P, Tomasello G. Posture and posturology, anatomical and physiological profiles: overview and current state of art. Acta Bio Medica: Atenei Parmensis. 2017;88(1):11.
  5. Weiner C, Kalichman L, Ribak J, Alperovitch-Najenson D. Repositioning a passive patient in bed: Choosing an ergonomically advantageous assistive device. Applied ergonomics. 2017 Apr 1;60:22-9.
  6. 6.0 6.1 6.2 Krug K, Ballhausen RA, Bölter R, Engeser P, Wensing M, Szecsenyi J, Peters-Klimm F. Challenges in supporting lay carers of patients at the end of life: results from focus group discussions with primary healthcare providers. BMC Family Practice. 2018 Dec;19(1):1-9.
  7. Gefen A. The future of pressure ulcer prevention is here: detecting and targeting inflammation early. EWMA J. 2018; 19(2): 7- 13.
  8. Gillespie BM, Walker RM, Latimer SL, Thalib L, Whitty JA, McInnes E, Chaboyer WP. Repositioning for pressure injury prevention in adults. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2020(6).
  9. De Jong L.D., Nieuwboer A., & Aufdemkampe, G. (2006). Contracture preventive positioning of the hemiplegic arm in subacute stroke patients: a pilot randomized controlled trial. Clinical Rehabilitation, 20: 656-667.
  10. Davarinos N, Ellanti P, McCoy G. A simple technique for the positioning of a patient with an above knee amputation for an ipsilateral extracapsular hip fracture fixation. Case Reports in Orthopedics. 2013 Dec 12;2013.
  11. Inthachom R, Prasertsukdee S, Ryan SE, Kaewkungwal J, Limpaninlachat S. Evaluation of the multidimensional effects of adaptive seating interventions for young children with non-ambulatory cerebral palsy. Disability and Rehabilitation: Assistive Technology. 2021 Oct 3;16(7):780-8.
  12. Harvey LA, Glinsky JA, Katalinic OM, Ben M. Contracture management for people with spinal cord injuries. NeuroRehabilitation. 2011 Jan 1;28(1):17-20.
  13. Salierno F, Rivas ME, Etchandy P, Jarmoluk V, Cozzo D, Mattei M, Buffetti E, Corrotea L, Tamashiro M. Physiotherapeutic procedures for the treatment of contractures in subjects with traumatic brain injury (TBI). Traumatic Brain Injury. InTechOpen. 2014 Feb 19:307-28.
  14. McGlinchey M, Walmsley N, Cluckie G. Positioning and pressure care. Management of post-stroke complications. 2015:189-225.
  15. 15.0 15.1 McInnes E, Jammali-Blasi A, Bell-Syer SE, Dumville JC, Middleton V, Cullum N. Support surfaces for pressure ulcer prevention. Cochrane Database Syst Rev. 2015 Sep 3;2015(9):CD001735.
  16. Niknam Sarabi H, Farsi Z, Butler S, Pishgooie AH. Comparison of the effectiveness of position change for patients with pain and vascular complications after transfemoral coronary angiography: a randomized clinical trial. BMC Cardiovascular Disorders. 2021 Dec;21:1-0.
  17. Mert Boğa S, Öztekin SD. The effect of position change on vital signs, back pain and vascular complications following percutaneous coronary intervention. Journal of Clinical Nursing. 2019 Apr;28(7-8):1135-47.
  18. Nakamura K, Nagami S, Kurozumi C, Harayama S, Nakamura M, Ikeno M, et al. Effect of spinal sagittal alignment in sitting posture on swallowing function in healthy adult women: a cross-sectional study. Dysphagia. 2022 Jun 28.
  19. 19.0 19.1 Alghadir AH, Zafar H, Al-Eisa ES, Iqbal ZA. Effect of posture on swallowing. African health sciences. 2017 May 23;17(1):133-7.
  20. Beukelman D, et al. (2007). Augmentative and alternative communication: Supporting children and adults with complex communication needs. Paul H Brookes Publishing.
  21. Yamazaki Y, Tohara H, Hara K, Nakane A, Wakasugi Y, Yamaguchi K et al. Excessive anterior cervical muscle tone affects hyoid bone kinetics during swallowing in adults. Clin Interv Aging. 2017;12:1903-10.
  22. Jeon YH, Cho KH, Park SJ. Effects of neuromuscular electrical stimulation (NMES) plus upper cervical spine mobilization on forward head posture and swallowing function in stroke patients with dysphagia. Brain Sci. 2020 Jul 24;10(8):478.
  23. Edger M. Effect of a Patient-Repositioning Device in an Intensive Care Unit On Hospital-Acquired Pressure Injury Occurences and Cost. Journal of Wound, Ostomy and Continence Nursing. 2017 May 1;44(3):236-40.
  24. Black JM, Edsberg LE, Baharestani MM, Langemo D, Goldberg M, McNichol L, Cuddigan J; National Pressure Ulcer Advisory Panel. Pressure ulcers: avoidable or unavoidable? Results of the National Pressure Ulcer Advisory Panel Consensus Conference. Ostomy Wound Management. 2011, 57(2):24-37.
  25. Ukita A, Nishimura S, Kishigami H, Hatta T. backrest shape affects head–neck alignment and seated pressure. Journal of healthcare engineering. 2015 Jan 1;6(2):179-92.
  26. Shenoy MM. Prevention of venous leg ulcer recurrence. Indian Dermatol Online J. 2014;5(3):386–389. doi: 10.4103/2229-5178.137824.
  27. Collins L, Seraj S. Діагностика та лікування венозних виразок. Am Fam Physician. 2010;81(8):989-996. (PubMed) (Google Scholar)
  28. Finlayson K, Edwards H, Courtney M. Relationships between preventive activities, psychosocial factors and recurrence of venous leg ulcers: a prospective study. J Adv Nurs. 2011;67(10):2180–2190. doi: 10.1111/j.1365-2648.2011.05653.x
  29. Vasudevan SV, Melvin JL. Upper extremity edema control: rationale of the techniques. The American journal of occupational therapy : official publication of the American Occupational Therapy Association. 1979;33(8):520-523.
  30. Mezidi M, Guérin C. Effects of patient positioning on respiratory mechanics in mechanically ventilated ICU patients. Annals of translational medicine. 2018 Oct;6(19).
  31. Coyer FM, Wheeler MK, Wetzig SM, Couchman BA. Nursing care of the mechanically ventilated patient: what does the evidence say? Part two. Intensive Crit Care Nurs. 2007;23(2):71–80. doi: 10.1016/j.iccn.2006.08.004. (PubMed: 17074484).
  32. Bonten MJ. Prevention of hospital-acquired pneumonia: European perspective. Infect Dis Clin North Am. 2003;17(4):773–84. doi: 10.1016/S0891-5520(03)00068-0. (PubMed: 15008598).
  33. Cammarota G, Simonte R, De Robertis E. Comfort during non-invasive ventilation. Frontiers in Medicine. 2022 Mar 24;9:874250.
  34. Sanchez D, Smith G, Piper A, Rolls K. Non–Invasive Ventilation Guidelines for Adult Patients With Acute Respiratory Failure: A Clinical Practice Guideline. Agency for clinical innovation NSW government Version 1, Chatswood NSW, ISBN 978-1-74187-954-4 (2014).
  35. Thomas PJ, Paratz JD, Lipman J, Stanton WR. Lateral positioning of ventilated intensive care patients: a study of oxygenation, respiratory mechanics, hemodynamics, and adverse events. Heart Lung. 2007;36(4):277-86. doi: 10.1016/j.hrtlng.2006.10.008. (PubMed: 17628197).
  36. West MP. Postural Drainage. Acute Care Handbook for Physical Therapists. 2013 Sep 27:467.
  37. Brown, T., Leo, G., Austin, D., Moller, A., & Wallen, M. (2017). Effects of adaptive seating devices on the classroom behavior of students with autism spectrum disorder. American Journal of Occupational Therapy, 71(3), 1-9.
  38. Ryan SE. Lessons learned from studying the functional impact of adaptive seating interventions for children with cerebral palsy. Developmental Medicine & Child Neurology. 2016 Mar;58:78-82.
  39. Marasinghe KM, Chaurasia A, Adil M, Liu QY, Nur TI, Oremus M. The impact of assistive devices on community-dwelling older adults and their informal caregivers: a systematic review. BMC geriatrics. 2022 Dec;22(1):1-0.
  40. 40.0 40.1 Dennett R, Hendrie W, Jarrett L, Creanor S, Barton A, Hawton A, Freeman JA. “I’m in a very good frame of mind”: a qualitative exploration of the experience of standing frame use in people with progressive multiple sclerosis. BMJ open. 2020 Oct 1;10(10):e037680.
  41. Goodwin J, Lecouturier J, Crombie S, Smith J, Basu A, Colver A, Kolehmainen N, Parr JR, Howel D, McColl E, Roberts A. Understanding frames: A qualitative study of young people’s experiences of using standing frames as part of postural management for cerebral palsy. Child: care, health and development. 2018 Mar;44(2):203-11.
  42. 42.0 42.1 42.2 Guérin C, Albert RK, Beitler J, Gattinoni L, Jaber S, Marini JJ, Munshi L, Papazian L, Pesenti A, Vieillard-Baron A, Mancebo J. Prone position in ARDS patients: why, when, how and for whom. Intensive care medicine. 2020 Dec;46:2385-96.
  43. 43.0 43.1 43.2 Guérin C, Reignier J, Richard JC, et al. Prone positioning in severe acute respiratory distress syndrome. N Engl J Med 2013; 368:2159.
  44. Fu X, Tian P, Li ZJ, Sun XL, Ma XL. Postoperative leg position following total knee arthroplasty influences blood loss and range of motion: a meta-analysis of randomized controlled trials. Current Medical Research and Opinion. 2016 Apr 2;32(4):771-8.
  45. Li B, Wen Y, Liu D, Tian L. The effect of knee position on blood loss and range of motion following total knee arthroplasty. Knee Surgery, Sports Traumatology, Arthroscopy. 2012 Mar;20:594-9.
  46. Korfitsen CB, Mikkelsen LR, Mikkelsen ML, Rohde JF, Holm PM, Tarp S, Carlsen HH, Birkefoss K, Jakobsen T, Poulsen E, Leonhardt JS. Hip precautions after posterior-approach total hip arthroplasty among patients with primary hip osteoarthritis do not influence early recovery: a systematic review and meta-analysis of randomized and non-randomized studies with 8,835 patients. Acta Orthopaedica. 2023 Apr 5;94:141-51.
  47. O’Sullivan at.al, Physical Rehabilitation, Chapter 22 “Amputation”. Edition 6
  48. Cahalin LP, LaPier TK, Shaw DK. Sternal precautions: is it time for change? Precautions versus restrictions–a review of literature and recommendations for revision. Cardiopulmonary physical therapy journal. 2011 Mar;22(1):5.
  49. Hadeed A, Werntz RL, Varacallo M. External Fixation Principles and Overview. In: StatPearls. StatPearls Publishing, Treasure Island (FL); 2022. PMID: 31613474.
  50. Reference: Gitlin, L. N., & Hodgson, N. (2015). Caregivers as environmental managers in long-term care facilities: Implications for dementia care. The Gerontologist, 55(Suppl 1), S67-S79. https://doi.org/10.1093/geront/gnv019
  51. Pottecher, T., Heitz, C., & Bruder, N. (2017). Neuropathic pain in patients with spinal cord injury: Report of 206 patients. Journal of Pain and Symptom Management, 54(6), 981-987. https://doi.org/10.1016/j.jpainsymman.2017.08.014
  52. Kollmeier BR, Keenaghan M. Aspiration Risk. (Updated 2023 Mar 16). In: StatPearls (Internet). Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023 Jan-. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK470169/
  53. Schallom M, Dykeman B, Metheny N, Kirby J, Pierce J. Head-of-bed elevation and early outcomes of gastric reflux, aspiration and pressure ulcers: a feasibility study. American Journal of Critical Care. 2015 Jan;24(1):57-66.
  54. WHO. Definition of Assistive Technology. Available from: http://www.who.int/disabilities/technology/en/. (accessed19 April 2023)
  55. 55.0 55.1 55.2 55.3 55.4 55.5 Rees Doyle, G and McCutcheon, JA, Chapter 3. Safe Patient Handling, Positioning, and Transfers. In: BCcampus Open Education – Clinical Procedures for Safer Patient Care. Online, Available from: https://opentextbc.ca/clinicalskills/chapter/3-4-positioning-a-patient-in-bed/ (Accessed 18/06/2023).
  56. Nurseslabs. Patient Positioning: Complete Guide and Cheat Sheet for Nurses. Available from: https://nurseslabs.com/patient-positioning/ (Accessed 18/June/2023)
  57. Nurseslabs. Patient Positioning Cheat Sheet Guide P1. Available from: https://nurseslabs.com/wp-content/uploads/2022/06/Patient-Positioning-Cheat-Sheet-Guide-P2-Nurseslabs.jpg-scaled.jpg (accessed 2 May 2023).
  58. Nurseslabs. Patient Positioning Cheat Sheet Guide P1. Available from: https://nurseslabs.com/wp-content/uploads/2022/06/Patient-Positioning-Cheat-Sheet-Guide-P1-Nurseslabs.jpg-scaled.jpg (accessed 2 May 2023).
  59. Schiurring, S. Understanding Basic Rehabilitation Techniques Programme. Exploring Positioning. Physioplus. 2023.


Професійний розвиток вашою мовою

Приєднуйтесь до нашої міжнародної спільноти та беріть участь в онлайн курсах для фахівців з реабілітації.

Переглянути доступні курси