Physical Activity Guidelines for Spinal Cord Injury

Головний редакторNaomi O’Reilly на основі курсу відCandice Vermaakосновний учасникNaomi O’Reilly, Ewa Jaraczewska, Kim Jackson, Tarina van der Stockt, Jess Bell, Merinda Rodseth та Admin

Вступ(edit|edit source)

Фізична активність є невід’ємною частиною здорового способу життя для дорослих із травмою спинного мозку. Хоча визнається, що фізичні вправи є важливим інструментом для покращення самопочуття та підвищення незалежності осіб із травмою спинного мозку, існуючі загальні настанови виявилися неповними, оскільки вони не стосувалися кардіометаболічного здоров’я та факторів ризику серцево-судинних захворювань у цієї групи населення. (1)

Всесвітня організація охорони здоров’я розробила Global Recommendations on Physical Activity for Health (Глобальні рекомендації з фізичної активності для здоров’я) із загальною метою надання розробникам політики національного та регіонального рівнів вказівок щодо співвідношення доза-реакція між частотою, тривалістю, інтенсивністю, типом і загальним обсягом фізичної активності, необхідної для профілактики неінфекційних захворювань. Хоча Всесвітня організація охорони здоров’я припустила, що ці рекомендації можуть бути застосовані до дорослих з обмеженими можливостями з коригуванням інструкцій для кожної окремої людини на основі їх фізичної здатності та конкретних ризиків для здоров’я чи обмежень, ці рекомендації не були спеціально пристосовані до популяції травм спинного мозку. (2)

Розробка наукових настанов ( редагувати | редагувати джерело )

Настанови для дорослих із травмою спинного мозку були розроблені у партнерстві з ключовими зацікавленими сторонами з використанням суворого, систематичного процесу участі, з дотриманням підходу золотого стандарту для формулювання клінічних практичних настанов. Команда, співпрацюючи з міжнародною групою дослідників, клініцистів, громадських організацій, дорослих із травмою спинного мозку та спеціалістів із перекладу знань, спільно розробила набір вказівок щодо вправ, які були представлені на щорічній зустрічі Міжнародного товариства спинного мозку у 2017 році.(3)

Переклад наукових рекомендацій у практичні настанови ( редагувати | редагувати джерело )

Суворе та систематичне залучення споживачів, що включає участь пацієнтів і громадськості, є важливою частиною процесу перетворення наукових рекомендацій у робочі настанови, зрозумілі тим, хто їх розробив до широкого розповсюдження.(6) Залучення ключових зацікавлених сторін, включаючи осіб із травмою спинного мозку, є необхідним для визначення найкращого способу розробки та використання ресурсів, які сприяють розумінню, засвоєнню та впровадженню настанов.(7)

Настанови з вправ при травмах спинного мозку ( редагувати | редагувати джерело )

Настанови з фізичних вправ містять мінімальні порогові значення для досягнення кардіореспіраторної підготовленності, м’язової сили та покращення кардіометаболічного стану. Рекомендується виконувати вправи поза випадковою фізичною активністю, яку можна накопичити протягом повсякденного життя. Спосіб виконання запропонованих настанов полягає в регулярному виконанні вправ, які є стійкими, приємними та безпечними. (7) (1) Особи, які ще не займаються спортом, повинні починати з менших обсягів активності та поступово збільшувати тривалість, частоту та інтенсивність у міру досягнення настанов. У той же час вони повинні визнати, що фізичні вправи нижче рекомендованих рівнів можуть призвести або не призвести до незначних змін у кардіореспіраторній підготовленності або кардіометаболічному стані.(1)

Кого вони стосуються ( редагувати | редагувати джерело )

Чоловіки та жінки віком від 18 до 64 років із хронічним травматичним або нетравматичним ураженням спинного мозку через 12 місяців після початку, з неврологічним рівнем C3 або нижче, включаючи тетраплегію та параплегію, незалежно від раси, етнічного походження чи соціально-економічного статусу, які не активні поза щоденною активністю. (1)

Хоча наразі недостатньо наукових доказів, щоб зробити тверді висновки щодо ризиків і користі цих рекомендацій для осіб із травмою спинного мозку менш ніж через 12 місяців після початку, у віці 65 років і старше, а також осіб із супутніми захворюваннями, вони можуть бути доречним після консультації з фахівцем охорони здоров’я перед початком програми вправ. (1)

Де вони застосовуються ( редагувати | редагувати джерело )

Як ми знаємо, фізична активність може відбуватися в різних місцях, у приміщенні та на відкритому повітрі, за будь-якої погоди. Настанови з виконання вправ при травмах спинного мозку призначені для застосування до вправ і фізичної активності, що виконуються в широкому діапазоні умов, які включають, але не обмежуються: (1)

  • Реабілітаційні заклади

  • Фітнес центри

  • Власне житло фізичних осіб

Кардіо-респіраторна підготовленність та м’язова сила( edit | edit source )

Вправа для рук SCI - ID 1864377550.jpeg

Ці настанови відображають мінімальну частоту, інтенсивність і тривалість вправ, що включають комбіновані аеробні та силові вправи для верхньої частини тіла, що дає суттєві покращення результатів у підготовленності. Вона підтверджує Настанови з фізичної активності при травмах спинного мозку 2011 року, але також була оновлена для узгодження з доказовою базою, посилаючись на «вправи», а не на «фізичну активність». Щоб покращити кардіореспіраторну підготовленність та м’язову силу, дорослі з травмою спинного мозку повинні виконувати щонайменше:

  • 20 хвилин аеробних вправ середньої та високої інтенсивності 2 рази на тиждень і

  • 3 комплекси силових вправ для кожної основної функціонуючої групи м’язів, помірно-високої інтенсивності, 2 рази на тиждень

Кардіометаболічний стан ( edit | edit source )

Велотренажер SCI - ID 1792745611.jpeg

Кардіометаболічні захворювання, які включають спектр станів від резистентності до інсуліну, прогресування до метаболічного синдрому, переддіабету та, нарешті, до більш важких станів, включаючи серцево- судинні захворювання та діабет 2 типу, наразі становлять серйозний тягар для здоров’я та економіки в усьому світі, поширеність якого прогнозується збільшиться. Незалежними факторами ризику є тривале сидіння, недостатня фізична активність, погане харчування та короткий сон, які стали звичним явищем у всьому світі. (9)

Показано, що Настанови з фізичної активності при травмі спинного мозку від 2011 року значно покращують кардіометаболічні показники здоров’я. У новій настанові зазначено, що для кардіометаболічної користі для здоров’я дорослим із травмою спинного мозку рекомендується займатися принаймні

  • 30 хвилин аеробними вправами середньої та високої інтенсивності 3 рази на тиждень

(10)

Можливі перешкоди та фактори, що сприяють розробці настанов ( редагувати | редагувати джерело )

Комісія, яка розробляє настанови, також визначила перешкоди та сприяючі фактори, унікальні для цих настанов: (1)

  • Визначення різних настанов з покращення фізичної форми та кардіометаболічного здоров’я може викликати плутанину (тобто люди можуть не бути впевненими, якої вказівки слідувати), як і настанови, які відрізняються від того, що пропагується для широких верств населення
  • Використання терміну «вправа» на відміну від «фізична активність» у настанові може стримувати думки про види активності, в яких можуть брати участь люди з ураженням спинного мозку.
  • Важливість покращення фізичної форми може бути затьмарена запуском нової настанови щодо кардіометаболічного здоров’я

Роль фізичної терапії в просуванні настанов ( редагувати | редагувати джерело )

Фізичні терапевти завжди мали тісний зв’язок із фізичними вправами, оскільки їхня професія була заснована на основі коррекційної гімнастики та має багату історію призначення реабілітаційних вправ. Глобальна криза недостатньої фізичної активності та епідемія неінфекційних захворювань, пов’язаних зі способом життя, викликали нагальну потребу спиратися на нашу багату історію призначення фізичних вправ і розробити наші підходи до призначення фізичної активності. Створення більш активного населення вимагає спільного мислення та дій багатьох зацікавлених сторін; фізичні терапевти повинні бути активними у взаємодії з окремими людьми та громадами.

«Фізичні терапевти ідеально підходять для розповсюдження цих Настанов з фізичної активності при травмі спинного мозку, оскільки вони щодня спілкуються з пацієнтами на початку їхньої подорожі після травми спинного мозку». Др Tussler, фізичний терапевт Stoke Mandeville Hospital

Дотримання настанов з фізичних вправ у країнах з низьким рівнем доходу ( редагувати | редагувати джерело )

Барʼєри(edit|edit source)

Дослідження повсякденного життя людей із ТСМ у країнах з низьким рівнем доходу обмежені. Інформація з наявних публікацій містить дані про підвищений ризик розвитку пролежнів та інфекцій, що призводять до передчасної смерті. (13) Дослідження, проведене в Індії, перераховує такі проблеми в лікуванні ТСМ: (14)

  • Неадекватна долікарняна допомога
  • Відсутність залучення громади
  • Проблеми з доступом і мобільністю в громаді
  • Погана поінформованість про ТСМ
  • Безграмотність і недостатнє навчання пацієнтів
  • Неадекватна фізична, а також професійна реабілітація та фінансові бар’єри.(14)

Підтримка сім’я була найважливішим фактором у сприянні реабілітації людини з ТСМ.(14) В іншому дослідженні використання недорогого методу телемедицини сприяло покращенню функцій людей із ТСМ.(15) Міжкраїнове дослідження, у якому порівнювалося становище людей із травмою спинного мозку в країнах із високим, середнім та низьким рівнем доходу, виявило, що основними перешкодами для отримання адекватного медичного обслуговування є наступне:(16)

  • Вартість медичної допомоги
  • Транспорт (доступ, доступність або вартість)
  • Доступність послуг (медичний персонал має обмежені знання про ТСМ)

Інші перешкоди включають відсутність доступу до крісел колісних або занадто дорогі крісла колісні, невідповідне обладнання, що спричиняє розвиток пролежнів, крісла колісні, не пристосовані до домашнього середовища, поганий або неадекватний догляд за обладнанням, відсутність сприятливих домашніх умов, «кущові туалети» в сільській місцевості , відсутність достатнього доходу для придбання необхідних пристроїв, відсутність доступу до громадських місць, хронічні болі, нудьга, відчуття непотрібності, негативне ставлення з боку родини, друзів та сусідів.(13) Також повідомлялося, що клімат є перешкодою, з якою стикаються люди з ТСМ у країнах з низькими ресурсами. (17)

Вартість медичної допомоги є найбільш вирішальним фактором у майбутньому людей із ТСМ, тому що якщо вони не можуть дозволити собі медичну допомогу, їх виключають із системи.(16)

Можливі рішення ( редагувати | редагувати джерело )

  • Сімейне виховання
  • Підтримка сім’ї
  • Регулярні заплановані наступні візити до фахівця для моніторингу прогресу
  • Програми взаємодії з громадою міждисциплінарною командою для проведення домашніх візитів.(18)

Ресурси(edit|edit source)

National Centre for Sport & Exercise Medicine

SCI Action Canada

Посилання(edit|edit source)

  1. 1.0 1.1 1.2 1.3 1.4 1.5 1.6 Ginis KA, van der Scheer JW, Latimer-Cheung AE, Barrow A, Bourne C, Carruthers P, Bernardi M, Ditor DS, Gaudet S, de Groot S, Hayes KC. Evidence-based Scientific Exercise Guidelines for Adults with Spinal Cord Injury: An Update and a New Guideline. Spinal Cord. 2018 Apr;56(4):308.
  2. World Health Organization. Global recommendations on physical activity for health. World Health Organization; 2010.
  3. National Centre for Sport & Exercise Medicine 2017.Scientific exercise guidelines for adults with spinal cord injury launched at International Spinal Cord Society Annual Scientific Meeting. Available at:https://www.ncsem-em.org.uk/2017/10/26/scientific-exercise-guidelines-for-adults-with-spinal-cord-injury-launched-at-international-spinal-cord-society-annual-scientific-meeting/. (last accessed 16/11/2021)
  4. National Centre for Sport and Exercise Medicine. Prof Vicky Tolfrey | Why We Need SCI-Specific Evidence. Available from: https://youtu.be/nqcbIn1XyWo(last accessed 20/02/19)
  5. National Centre for Sport and Exercise Medicine. Jan van der Scheer | How SCI Exercise Guidelines were Developed. Available from: https://youtu.be/Jd5xaBVaLv0(last accessed 20/02/19)
  6. Armstrong MJ, Mullins CD, Gronseth GS, et al. Impact of patient involvement on clinical practice guideline development: a parallel group study. Implementation Sci 2018;13(55).
  7. 7.0 7.1 Martin Ginis KA, Hicks AL, Latimer AE, Warburton DE, Bourne C, Ditor DS, et al. The development of evidence-informed physical activity guidelines for adults with spinal cord injury. Spinal Cord. 2011;49:1088–96.
  8. National Centre for Sport and Exercise Medicine. Jan van der Scheer | How the Guidelines will be Translated. Available from: https://youtu.be/oEOs_0Xor-4(last accessed 20/02/19)
  9. Vincent GE, Jay SM, Sargent C, Vandelanotte C, Ridgers ND, Ferguson SA. Improving Cardiometabolic Health with Diet, Physical Activity, and Breaking Up Sitting: What about Sleep?. Frontiers in Physiology. 2017 Nov 8;8:865.
  10. SCIActionCanada. Physical Activity Guidelines for Adults with SCI – 2. 2011 Available from: https://youtu.be/F97y4XQSECc
  11. National Centre for Sport and Exercise Medicine. Dot Tussler | The Importance of SCI Exercise Guidelines for Physios. Available from: https://youtu.be/Giqt6jT27nU(last accessed 20/02/19)
  12. National Centre for Sport and Exercise Medicine. Dot Tussler | Role of Physios in helping People with SCI be Active. Available from: https://youtu.be/w6P3hQSUr-Y(last accessed 20/02/19)
  13. 13.0 13.1 Øderud T. Surviving spinal cord injury in low-income countries. Afr J Disabil. 2014 Aug 26;3(2):80.
  14. 14.0 14.1 14.2 Chhabra H, Sharma S, Arora M. Challenges in the comprehensive management of spinal cord injury in India and the Asian Spinal Cord network region: findings of a survey of experts, patients and consumers. Spinal Cord 2018, 56: 71–77.
  15. Tyagi N, Amar Goel S, Alexander M. Improving the quality of life after spinal cord injury in India with telehealth. Spinal Cord Ser Cases 2019, 5 (70).
  16. 16.0 16.1 Pacheco Barzallo D, Oña A, Gemperli A. Unmet health care needs and inequality: A cross-country comparison of the situation of people with spinal cord injury. Health Serv Res. 2021 Dec;56 Suppl 3(Suppl 3):1429-1440.
  17. Reinhardt JD, Middleton J, Bökel A, Kovindha A, Kyriakides A, Hajjioui A, Kouda K, Kujawa J. Environmental Barriers Experienced by People With Spinal Cord Injury Across 22 Countries: Results From a Cross-Sectional Survey. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation 2020,101(12): 2144-2156.
  18. Renaud R, Locke HN, Hariharan R, Chamberlain MA, O’Connor RJ. Developing a spinal cord injury rehabilitation service in Madagascar. J Rehabil Med. 2018 May 8;50(5):402-405.


Професійний розвиток вашою мовою

Приєднуйтесь до нашої міжнародної спільноти та беріть участь в онлайн курсах для фахівців з реабілітації.

Переглянути доступні курси