Рівні надання медичної допомоги

Головний редакторKirenga Bamurange Liliane іNaomi O’Reilly та ReLAB-HS

Основний внесокNaomi O’Reilly, Chelsea Mclene, Tarina van der Stockt, Oyemi Sillo і Lucinda hampton

Вступ(edit | edit source)

У ширшій системі охорони здоров’я існують різні рівні або сфери медичної практики. (1) Їх часто описують як пірамідальну структуру з трьома, а іноді й чотирма рівнями надання медичної допомоги, що представляють зростаючі ступені спеціалізації та технічної досконалості, як правило, зі збільшенням вартості медичної допомоги. Найбільша кількість пацієнтів спостерігається на першому рівні надання медичної допомоги, що, як правило, є їхнім першим контактом з системою охорони здоров’я. Кількість пацієнтів зменшується в міру того, як вони відфільтровуються з цього першого рівня на більш високі рівні спеціалізованої медичної допомоги на вторинному, третинному, а тепер навіть на четвертинному рівні надання медичної допомоги. (1)

Первинний, вторинний, третинний та четвертинний рівні медичної допомоги залежить від складності та тяжкості проблем зі здоров’ям, які вирішуються, а також від характеру взаємовідносин між пацієнтом і надавачем медичної допомоги. Медичні працівники, які входять до складу цих чотирьох рівнів надання медичної допомоги, разом надають такі медичні послуги, як обстеження, діагностика, лікування або подальше скерування на наступний рівень надання медичної допомоги, виходячи з конкретних потреб пацієнта.

Первинний рівень надання медичної допомоги( edit | edit source )

Первинна медична допомога – це послуга, орієнтована на людину, а не на хворобу, яка задовольняє більшість потреб людини в охороні здоров’я протягом усього життя, включно з фізичним, психічним і соціальним добробутом. Первинна медична допомога, як правило, є першим рівнем надання медичної допомоги, яку отримують пацієнти, коли у них виникають медичні проблеми або потреби і використовує загальносуспільний підхід, який включає зміцнення здоров’я, профілактику захворювань, лікування, реабілітацію та паліативну допомогу(2). У більшості випадків для пацієнтів це означає звернення до лікаря первинної медичної допомоги, якого також називають лікарем загальної практики або сімейним лікарем, хоча первинна медична допомога може також надаватися широким колом інших медичних працівників, зокрема фармацевтом, фізичним терапевтом, терапевтом мови й мовлення тощо, залежно від специфіки системи охорони здоров’я у вашій країні. У багатьох частинах світу, особливо в країнах, що розвиваються, люди можуть отримати доступ до первинної медичної допомоги, якщо вона взагалі є, від немедичного персоналу, який, можливо, пройшов певну базову підготовку з питань зміцнення здоров’я.

Оскільки системи охорони здоров’я намагаються задовольнити потреби населення, яке живе довше і має більш складні потреби у сфері охорони здоров’я, а також у зв’язку з тим, що надання медичних послуг переноситься на рівень громади, все більша увага приділяється первинній медичній допомозі, і вона є загальновизнаною частиною системи охорони здоров’я, якою люди користуються найчастіше і яка може надаватися широким спектром медичних працівників. Безперервність медичної допомоги є ключовою характеристикою первинної медичної допомоги, оскільки пацієнти зазвичай вважають за краще звертатися до одного і того ж лікаря для проходження планових оглядів і профілактики, медичної освіти, а також кожного разу, коли їм потрібна первинна консультація з приводу нової проблеми зі здоров’ям. Таким чином, на первинній ланці медичної допомоги, на відміну від вторинного і третинного рівнів надання медичної допомоги, відносини між пацієнтом і лікарем можуть тривати протягом тривалого періоду часу, оскільки лікарі часто спостерігають за розвитком і історією хвороби пацієнта протягом декількох років, а іноді й більшу частину його життя. (2)

Лікар первинної медичної допомоги повинен володіти широким спектром знань у багатьох сферах, оскільки первинна медична допомога охоплює найширший спектр медичних послуг, включно з роботою з пацієнтами різного віку, будь-якого соціально-економічного та географічного походження, а також пацієнтами, які прагнуть підтримувати оптимальний стан здоров’я,і пацієнтами з усіма типами гострих і хронічних проблем фізичного, психічного та соціального здоров’я, у тому числі з множинними хронічними захворюваннями.. Служба первинної медичної допомоги може діагностувати та лікувати поширені стани здоров’я в межах своєї компетенції, а також має можливість оцінити ургентність стану та скерувати пацієнта до інших медичних спеціалістів, якщо це необхідно. Дослідження показали, що надавачі первинної медичної допомоги приносять користь системі охорони здоров’я в цілому, пропонуючи розширений доступ до медичних послуг, ліпші результати лікування, що, як правило, призводить до зменшення кількості звернень до відділень невідкладної допомоги та госпіталізації.

Всесвітня організація охорони здоров’я вважає надання первинної медичної допомоги невід’ємним компонентом інклюзивної стратегії первинної медико-санітарної допомоги і пропонує, щоб підхід до первинної медичної допомоги включав наступні три компоненти: (2)

  • задоволення потреб людей в охороні здоров’я протягом усього життя;
  • врахування більш широких чинників, що визначають здоров’я, через багатосекторальну політику та дії; та
  • розширення можливостей окремих осіб, сімей та громад брати на себе відповідальність за власне здоров’я.

Переваги реабілітації в системі первинної медичної допомоги( edit | edit source )

Первинна медична допомога – це місце, де відбувається діагностика переважної більшості станів здоров’я, виявлення проблем у функціонуванні та скерування до інших платформ надання послуг. Серед інших переваг можна назвати наступні:

  • Вища якість життя.
  • Зменшення поширеності та мінімізація інвалідизуючих наслідків хронічних захворювань серед дорослих та дітей.
  • Сприяння безперервності догляду, що підтримує повне одужання.
  • Допомога у зменшенні ризику ускладнень і вторинних станів, яким можна запобігти.
  • Це також може допомогти уникнути дорогих госпіталізацій та повторних госпіталізацій.

Ранній доступ до реабілітації через інтеграцію в первинну медичну допомогу допомагає оптимізувати результати, зменшити інвалідність та поліпшити здатність людей жити незалежним життям. Акцент Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) на універсальному охопленні послугами охорони здоров’я та нещодавній заклик до дій “Реабілітація 2030 року” є обнадійливими кроками на шляху до мети посилення реабілітації в системі охорони здоров’я, зокрема, в рамках первинної медичної допомоги.

Вторинний рівень надання медичної допомоги( edit | edit source )

Вторинний рівень надання медичної допомоги – це спеціалізоване лікування та підтримка, що надається лікарями та іншими медичними працівниками пацієнтам, які були скеровані до них для отримання спеціальної кваліфікованої допомоги, найчастіше в лікарнях. Послуги вторинної медичної допомоги, як правило, надаються в лікарні або клініці, хоча деякі послуги можуть надаватися на рівні громади. Вони можуть включати планові операції, спеціалізовані клініки, такі як кардіологічні або нефрологічні клініки, або реабілітаційні послуги, такі як фізична терапія. Вторинний рівень надання медичної допомоги включає широкий спектр спеціалістів, таких як психіатри, кардіологи, акушери, дерматологи, педіатри та гінекологи.

Вторинна медична допомога є більш спеціалізованою і зосереджена на допомозі пацієнтам, які борються з більш важкими або складними захворюваннями, що вимагають підтримки фахівця. Вторинна медична допомога означає, що про вас буде піклуватися той, хто має більш конкретні знання про ваш стан. Прикладами медичних ситуацій, які потребують вторинної медичної допомоги, є лікування раку, пневмонії та інших важких і раптових інфекцій, а також лікування переломів кісток.

Залежно від політики національної системи охорони здоров’я, пацієнти можуть бути зобов’язані звернутися до лікаря первинної медичної допомоги за скеруванням, перш ніж отримати доступ до вторинного рівня надання медичної допомоги, в той час як в деяких системах охорони здоров’я медичні фахівці можуть приймати пацієнтів без скерування, і пацієнти можуть самостійно звертатися за послугою, це найпоширеніше в країнах з приватною системою охорони здоров’я або системою самооплати. Фахівці суміжних спеціальностей, такі як фізичні терапевти, респіраторні терапевти, ерготерапевти, терапевти мови й мовлення та дієтологи, також, як правило, працюють у системі вторинного рівня надання медичної допомоги і отримують доступ до неї або за самозверненням пацієнта, або за скеруванням лікарів. (6)

Третинний рівень надання медичної допомоги(edit | edit source)

Третинний рівень надання медичної допомоги – це рівень вище вторинної медичної допомоги, який визначається як високоспеціалізована медична допомога, що зазвичай надається протягом тривалого періоду часу, яка включає в себе передову та складну діагностику, процедури та лікування, що проводяться медичними фахівцями в найсучасніших установах (7). Таким чином, консультанти в центрах третинної медичної допомоги мають доступ до більш спеціалізованого обладнання та досвіду.

Третинний рівень надання медичної допомоги може бути доступним як на регіональному, так і на національному рівні, залежно від розміру країни та наявних у ній ресурсів. Як наслідок, більшість людей можуть бути змушені добиратись до центру третинної медичної допомоги, що може призвести до затримки з діагностикою та лікуванням і збільшити витрати на охорону здоров’я. (8)(9) Скерування на третинний рівень може надходити від медичних працівників як первинного, так і вторинного рівнів медичної допомоги, і допомога, як правило, надається в умовах стаціонару, хоча є елементи допомоги, які також можуть надаватися амбулаторно.

Прикладами послуг третинного рівня надання медичної допомоги є спеціалізоване лікування раку, нейрохірургія, кардіохірургія, трансплантація, пластична хірургія, лікування важких опіків, передові неонатологічні послуги, паліативна допомога та інші складні медичні та хірургічні втручання.

  • Це та допомога, яка надається пацієнтам за скеруванням лікарів первинної та вторинної медичної допомоги.
  • Пацієнти можуть потребувати складних медичних процедур, таких як великі операції, трансплантації, заміни та довготривалого медичного догляду у зв’язку з такими захворюваннями, як рак, неврологічні розлади.
  • Спеціалізована консультативна медична допомога є найвищою формою медичної практики і виконує всі основні медичні процедури.
  • Передові діагностичні центри, спеціалізовані відділення інтенсивної терапії та сучасне медичне обладнання є ключовими характеристиками третинного рівня надання медичної допомоги.
  • Заклади, що надають третинний рівень медичної допомоги, можуть бути державними або поєднувати державний і приватний сектори.

Четвертинний рівень надання медичної допомоги( edit | edit source )

Четвертинний рівень надання медичної допомоги визначається як продовження третинного рівня, що стосується високоспеціалізованих медичних послуг, які є вузькоспеціалізованими і малодоступними, і зазвичай пропонуються лише в дуже обмеженій кількості національних або міжнародних центрів. Експериментальна медицина і деякі види рідкісних діагностичних або хірургічних процедур вважаються четвертинним рівнем надання медичної допомоги.(11) (12)

Як і третинний рівень, четвертинний рівень надання медичної допомоги, як правило, має велику територію охоплення, часто обслуговує людей не тільки в межах країни, але й по всьому світу, особливо у випадку надання допомоги для лікування дуже рідкісних станів здоров’я з невеликою кількістю пацієнтів по всьому світу.(13) Це може мати значні наслідки для пацієнта, оскільки великі відстані затримують діагностику (8)(14)(9) та лікування, ускладнюючи координацію допомоги між усіма медичними працівниками, які беруть участь у догляді за пацієнтом, особливо після виписки, коли відповідальність за лікування пацієнта зазвичай повертається до лікаря первинної медичної допомоги.(13) З огляду на складність або рідкісність умов, в яких перебувають пацієнти, які відвідують центри третинної медичної допомоги, триваліші терміни госпіталізації та підвищена смертність також можуть спостерігатися на цьому рівні медичної допомоги. (13)(8)

Висновок(edit | edit source)

Вартість лікування на різних рівнях може кардинально відрізнятися, і, як правило, вартість лікування пацієнтів на рівні первинного рівня надання медичної допомоги становить лише невелику частку від вартості лікування на третинному рівні. В ідеалі, надання медичної допомоги на всіх рівнях і в усіх умовах має бути доступним для всіх пацієнтів; така медична допомога називається універсальною медичною допомогою.

Ресурси(edit | edit source)

Всесвітня організація охорони здоров’я( редагувати | редагувати джерело )

Технічна серія про первинний рівень надання медичної допомоги( edit | edit source )

Вивчення клінічних випадків країн у сфері первинного рівня надання медичної допомоги( edit | edit source )

Посилання (edit | edit source)

  1. 1.0 1.1 Britannica. Medicine – Levels of Care. Available from: https://www.britannica.com/science/medicine (accessed on 30 June 2021)
  2. 2.0 2.1 2.2 World Health Organisation. Primary Health Care. Available from: https://www.who.int/health-topics/primary-health-care#tab=tab_1 (accessed 30 June 2021)
  3. WHO Regional Office for Europe. Primary health care throughout our life. Available from: https://youtu.be/uVNlez_IgdI (last accessed 30/06/2021)
  4. World Health Organisation (WHO). What is Primary Care. Available from: https://youtu.be/_EXy9DTDJu8 (last accessed 30/10/17)
  5. PHCRIS. What is primary health care? Why is it important?. Available from: https://www.youtube.com/watch?v=EbHY1YHVd6w (last accessed 30/06/2021)
  6. New World Encyclopedia. Health Care – Secondary Care. (accessed on 26 June 2021)
  7. Merriam-Webster Dictionary. Definition of Tertiary Care. Available from: https://www.merriam-webster.com/dictionary/tertiary%20care. (accessed on 30 June 2021)
  8. 8.0 8.1 8.2 Cote CL, Singh S, Yip AM, et al. Increased distance from the tertiary cardiac centre is associated with worse 30-day outcomes after cardiac operations. Ann Thorac Surg. 2015;100:2213–2218.
  9. 9.0 9.1 Jackson KL, Glasgow RE, Hill BR, et al. Does travel distance influence length of stay in elective colorectal surgery? Dis Colon Rectum. 2013;56:367–373.

  10. Meri Vukicevic. Module 1 Part 3 Secondary and Tertiary Health Care ORT5MES. Available from: https://youtu.be/em7akbNYziA (last accessed 30/06/2021)
  11. New World Encyclopedia. Health Care – Quarternanry Care. Available from: https://www.newworldencyclopedia.org/entry/Health_care (accessed on 26 June 2021)
  12. Trisha Torrey VeryWell Health, Differences Between Primary, Secondary, Tertiary, and Quaternary Care (accessed on 7 June 2021).
  13. 13.0 13.1 13.2 Mehaffey JH, Hawkins RB, Mullen MG, Meneveau MO, Schirmer B, Kron IL, Jones RS, Hallowell PT. Access to quaternary care surgery: implications for accountable care organizations. Journal of the American College of Surgeons. 2017 Apr 1;224(4):525-9.
  14. Chou S, Deily ME, Li S. Travel distance and health outcomes for scheduled surgery. Med Care. 2014;52:250–257.


Професійний розвиток вашою мовою

Приєднуйтесь до нашої міжнародної спільноти та беріть участь в онлайн курсах для фахівців з реабілітації.

Переглянути доступні курси