Вступ до реабілітації на рівні первинної медичної допомоги

Зростаюча потреба в реабілітаційних послугах(редагувати | редагувати джерело)

Реабілітація ефективна для багатьох станів протягом усього життя, допомагаючи скоротити час одужання, запобігти ускладненням, покращити фізичне та психічне функціонування і самопочуття. Реабілітація підтримує участь у трудовому, громадському та сімейному житті, і її визначено як важливу медичну послугу Всесвітньою організацією охорони здоров’я щодо універсального охоплення послугами охорони здоров’я.⁽¹⁾

В даний час, за оцінками, кожна третя людина потребує реабілітації в певний момент свого життя. Однак у багатьох частинах світу ця потреба залишається значною мірою незадоволеною.⁽²⁾ Зі старінням населення, покращенням показників виживання після травм і зростанням поширеності неінфекційних захворювань попит на реабілітаційні послуги продовжуватиме зростати.⁽³⁾

Потенціал первинної медичної допомоги(редагувати | редагувати джерело)

Впровадження реабілітаційних послуг у систему первинної медичної допомоги є одним із способів вирішити цю проблему. “Коли реабілітація інтегрована в первинну медичну допомогу, послуги наближаються до домівок людей, роблячи їх більш доступними і дешевими”.⁽²⁾

Історичний контекст: Декларації Алма-Ати та Астани(редагувати | відредагувати джерело)

Алма-Атинська декларація 1978 року підкреслила роль первинної медико-санітарної допомоги в досягненні мети “Здоров’я для всіх”.⁽⁴⁾⁽⁵⁾ Сорок років потому була підписана Астанинська декларація. Вона підтвердила ключову роль первинної медико-санітарної допомоги, але визнала, що попереду ще багато роботи, оскільки, за оцінками, 2,4 мільярда людей потребують реабілітаційних послуг.⁽⁶⁾

Наступні додаткові відео розкривають певний контекст щодо цих декларацій.

Первинна медико-санітарна допомога vs первинна медична допомога(редагувати | редагувати джерело)

Важливо розуміти різницю між первинною медико-санітарною допомогою та первинною медичною допомогою.⁽⁹⁾

“Первинна медична допомога (ПМД) є наріжним каменем сильних і стійких систем охорони здоров’я”. Це цілісний, інтегрований підхід, який надає пріоритет справедливому розподілу медичних послуг.⁽¹⁰⁾ Він складається з трьох компонентів:⁽⁹⁾

• функції первинної медичної допомоги та громадського здоров’я
• міжсекторальна політика та дії
• надання можливості людям, сім’ям та громадам взяти під контроль своє здоров’я

Отже, первинна медична допомога є частиною первинної медико-санітарної допомоги. У системах, орієнтованих на первинну медико-санітарну допомогу, первинна медична допомога спрямована на надання допомоги з урахуванням його потреб.^(10)(11) Вона надає послуги з просування, захисту, профілактики, лікування, реабілітації та паліативної допомоги і повинна бути здатна задовольнити більшість потреб людини в галузі охорони здоров’я протягом усього її життя.⁽⁹⁾

⁽¹²⁾

Основні характеристики первинної медичної допомоги(редагувати | редагувати джерело)

Чотири основні функції первинної медичної допомоги⁽¹³⁾

• доступ до першого контакту
• безперервність
• комплексність
• координація

Якщо ви хочете отримати більше інформації про те, як визначаються ці функції, будь ласка, дивіться: Перегляд чотирьох основних функцій (4С) первинної медичної допомоги: операційні визначення та складнощі.⁽¹³⁾

Операційний контекст первинної медичної допомоги(редагувати | редагувати джерело)

Надавачі первинної медичної допомоги, як правило, є спеціалістами широкого профілю. Вони повинні розглядати людину як єдине ціле і вміти адаптувати свої навички відповідно до ситуації.⁽⁹⁾ Вони інтегровані в громаду і, як правило, мають глибоке розуміння місцевого контексту та наявних ресурсів. Вони часто мають тривалі стосунки з пацієнтами та їхніми родинами, які продовжуються роками і базуються на довірі.⁽¹⁴⁾

Однак через велике навантаження фахівці первинної ланки можуть приймати більше 20 пацієнтів на день.⁽¹⁵⁾ Тривалість прийому значно варіюється – в деяких країнах консультації тривають в середньому менше хвилини, в той час як в інших – понад 20 хвилин.⁽¹⁶⁾ На жаль, такий темп може вплинути на рівень наданої допомоги, особливо для пацієнтів зі складними захворюваннями.^(17)(18) Фахівці з реабілітації, які працюють на первинній ланці, повинні адаптуватися до цього швидшого темпу, ширшого фокусу та іншої динаміки взаємовідносин.

Що таке реабілітація на рівні первинної медичної допомоги?(редагувати | редагувати джерело)

Реабілітація на рівні первинної медичної допомоги має профілактичний характер. Це означає, що основна увага приділяється виявленню та усуненню функціональних обмежень до того, як вони вплинуть на участь або якість життя. Наприклад, надавач первинної медичної допомоги помічає, що пацієнт, який заходить до кабінету, хитається. Проводиться оцінка ризику падіння та надаються базові заходи для запобігання падінню до того, як пацієнт впаде.

Реабілітація на первинній ланці охорони здоров’я інтегрує низку послуг, а не зосереджується на одному втручанні з однієї дисципліни. Використовуючи той самий приклад пацієнта з ризиком падіння, лікар первинної медичної допомоги розглядає інші чинники ризику (наприклад, медичні стани) і та проводить огляд медикаментів, а також базову оцінку функціональної ходи та рівноваги.

Реабілітація на первинній ланці є прагматичною, зосередженою на втручаннях, які відповідають цілям, уподобанням і функціональним вимогам кожної людини, а не прагнуть до досконалості. Для нашого пацієнта, який має ризик падінь, метою може бути “безпечно дійти до поштової скриньки”, а не досягнення “нормальної ходи”.

Реабілітація на первинній ланці також має бути спільною. Різні члени команди фахівців охорони здоров’я повинні працювати разом для досягнення спільних цілей.^(19)(20) На прикладі того ж пацієнта лікар первинної ланки спочатку помітив, що пацієнт виглядає нестійким, і провів базове обстеження, перш ніж надати загальну пораду щодо запобігання падінню. Потім лікар направив пацієнта до ерготерапевта та фізичного терапевта первинної ланки для більш цілеспрямованої реабілітації.

Хто надає реабілітаційні послуги на первинній ланці?(редагувати | редагувати джерело)

У системі первинної медичної допомоги працюють різні фахівці з реабілітації, зокрема фізичні терапевти, ерготерапевти, терапевти мови та мовлення, психологи, ортезисти-протезисти, а також соціальні працівники. Вони діють як безпосередні постачальники послуг для задоволення базових реабілітаційних потреб, оцінюючи, надаючі терапію та контролюючи прогрес. Вони консультуються з іншими членами мультидисциплінарної команди, надаючи рекомендації щодо функціональних питань та втручань. Крім того, вони проводять навчання, допомагаючи команді розпізнавати та надавати базову терапію. Якщо ви хочете дізнатися більше про роль цих реабілітаційних професій, будь ласка, дивіться: Хто забезпечує реабілітацію та допоміжні технології.

Однак спеціалізовані реабілітаційні послуги або реабілітаційні працівники не завжди доступні на рівні первинної медичної допомоги. У таких випадках інші медичні працівники, зокрема лікарі та медсестри, часто є першою контактною особою для людей з реабілітаційними потребами. Тому вони повинні вміти визначати потреби в реабілітації та надавати базові втручання.⁽²¹⁾

Ці постачальники первинної медичної допомоги можуть:⁽²¹⁾

• визначити незадоволені потреби в реабілітації
• запропонувати основні стратегії реабілітації та поради щодо підвищення рівня участі в повсякденній активності
• робити своєчасні та належні перенаправлення

У деяких випадках реабілітаційні установи можуть надавати підтримку та навчати працівників первинної медичної допомоги, щоб забезпечити оптимальне надання цих послуг.⁽²¹⁾

Набір інструментів реабілітації на первинній ланці медичної допомоги(редагувати | редагувати джерело)

Оцінка та скринінг є основою реабілітації на рівні первинної медичної допомоги. На базовому рівні всі надавачі первинної медичної допомоги можуть ставити конкретні запитання, щоб визначити, чи мають пацієнти труднощі з будь-якими функціональними завданнями, від мобільності до комунікації, зору, слуху та пізнання.⁽²¹⁾ Виявивши труднощі, вони можуть провести відповідні медичні або діагностичні обстеження, які можуть вплинути на реабілітаційні втручання, наприклад, скерувати на візуалізацію або пройти неврологічне обстеження.

Концепція МКФ у практиці первинної медичної допомоги(редагувати | редагувати джерело)

Міжнародна класифікація функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я (МКФ) забезпечує систематичну основу, яка допомагає фахівцям описати функціонування та обмеження життєдіяльності людини у зв’язку зі станом здоров’я.⁽²²⁾ Ця біопсихосоціальна модель зміщує клінічний фокус з лікування захворювань на оптимізацію функцій.⁽²³⁾ МКФ традиційно використовується в спеціалізованих реабілітаційних установах, але вона актуальна для всіх закладів охорони здоров’я, включаючи і первинну медичну допомогу.^{(24) (25)}

МКФ розглядає вплив різних взаємопов’язаних сфер на функціонування людини:⁽²⁶⁾

• Стан здоров’я: хвороба або стан здоров’я, що впливає на функцію
• Функції організму: фізіологічні функції систем організму (включаючи психологічні функції)
• Структури тіла: анатомічні частини тіла, такі як органи, кінцівки та їх частини
• Обмеження активності: здатність людини виконувати завдання або активність
• Обмеження участі: виклики, з якими стикається людина, виконуючи роботу, соціальні ролі або значущі види активності
• Фактори середовища: бар’єри або сприятливі фактори у фізичному, соціальному та світоглядному оточенні людини

Якщо ви хочете дізнатися більше про використання МКФ в клінічній практиці, будь ласка, дивіться: МКФ та застосування в клінічній практиці.

Валідизовані інструменти оцінювання(редагувати | редагувати джерело)

Існує також багато перевірених інструментів, які можна використовувати в умовах інтенсивного надання первинної медичної допомоги для ефективної функціональної оцінки. Нижче наведені деякі приклади показників результатів, які ви можете використовувати.

Функціональний скринінг:

• Тест “Встань та йди” (TUG /Timed Up and Go Test): швидка оцінка мобільності та ризику падіння
• Короткий тест системи оцінки балансу (Brief-BESTest /Brief Balance Evaluation Systems Test ): комплексна оцінка балансу займає в середньому близько 10 хвилин
• 2-хвилинний тест ходьби / 2-Minute Walk Test: практична альтернатива 6-хвилинній версії
• Тест з дев’ятьма отворами /Nine-Hole Peg Test: діє як швидкий скринінг функції верхньої кінцівки

Біль і функція:

• Короткий опитувальник болю / Brief Pain Inventory (коротка форма): визначає вплив болю на функцію
• Індекс обмеження функціонування Освестрі /Oswestry Disability Index (10 пунктів): оцінює функціональний вплив болю в спині
• Швидкий DASH /QuickDASH: оцінює функцію верхніх кінцівок у повсякденній активності

Основні стратегії втручання(редагувати | редагувати джерело)

“Реабілітація передбачає комплекс втручань, спрямованих на оптимізацію функціонування (…) осіб з порушеннями здоров’я у взаємодії з їхнім середовищем”.⁽³⁾

Реабілітація в ідеалі проводиться мульти- або міждисциплінарними командами, особливо для людей з більш складними захворюваннями. Проте всі надавачі послуг первинної ланки можуть бути навчені надати основні стратегії реабілітації та поради щодо організації повсякденних активностей та догляду за здоров’ям вдома, включаючи прості зміни в середовищі. Вони також можуть надати деякі базові допоміжні засоби або скерувати пацієнтів до місцевих постачальників допоміжних засобів.

Перелік реабілітаційних втручань (ПРВ)(редагувати | редагувати джерело)

Реабілітаційні втручання спрямовані на аспекти функціонування (наприклад, функції організму, структури тіла, активність та участь) і фактори, що впливають на функціонування (наприклад, фактори середовища та особистісні фактори). Вони зосереджені на зміцнювальних вправах, тренування мови, дихальних вправах, тренуванні повсякденних активностей, соціальних та комунікативних навичках, наданні та навчанні користуванню допоміжними засобами, модифікації навколишнього середовища, навчанні самоменеджменту, а також тренінгах для осіб, які здійснюють догляд, та членів сім’ї.⁽³⁾

Всесвітня організація охорони здоров’я створила Перелік реабілітаційних втручань (ПРВ) для 20 поширених станів, які можна надавати в будь-яких умовах, включаючи первинну медичну допомогу. Це “полегшує їх доступність для всіх людей, які цього потребують, коли мультидисциплінарна реабілітація недоступна”.⁽³⁾

Ознайомитися з цим пакетом можна тут: Перелік реабілітаційних втручань.

Побудова відносин співпраці на первинній ланці медичної допомоги(редагувати | редагувати джерело)

Ефективна комунікація має важливе значення на рівні первинної медичної допомоги. Для того, щоб пацієнти отримували скоординовану, комплексну допомогу, необхідний спільний підхід. Ефективна комунікація передбачає регулярні зустрічі команди, на яких обговорюються випадки, спільні системи документації, щоб усі знали, що відбувається, і чіткі шляхи перенаправлення в обох напрямках.

Говоримо мовою первинної медичної допомоги(редагувати | редагувати джерело)

Щоб ефективно спілкуватися з колегами з первинної ланки, фахівці з реабілітації повинні розуміти пріоритети первинної допомоги:

• використання функціональної мови може допомогти: замість “обмежене згинання плечей до 90 градусів”, кажуть, що вони мають “труднощі з доступом до верхніх шаф”.
• поєднати реабілітаційні підходи з медичним менеджментом: “покращення толерантності до ходьби допоможе контролювати артеріальний тиск завдяки підвищенню активності”
• пам’ятайте про часові обмеження: “цей 2-хвилинний скринінг може виявити осіб, які потребують детальної оцінки”
• зосередитися на результатах, які цінуються в умовах первинної медичної допомоги: наприклад, прихильність до ліків, запобігання госпіталізації, задоволеність пацієнта

Як уже згадувалося, система МКФ також забезпечує стандартизовану мову для опису і класифікації функціонування у зв’язку зі станом здоров’я.⁽²⁷⁾ Більшість надавачів первинної медичної допомоги вже враховують, як стан здоров’я впливає на повсякденне життя і ролі пацієнтів – МКФ забезпечує систематизований спосіб організації такого мислення.

Ефективна командна комунікація(редагувати | відредагувати джерело)

Максимальне використання обмеженого часу в закладах первинної медичної допомоги вимагає стратегічного підходу. SBAR (Cитуація, Передумови, Оцінка, Рекомендація /Situation, Background, Assessment, Recommendation) – це рекомендований метод покращення комунікації між працівниками охорони здоров’я.^{(28) (29)}

Ситуація: назвіть себе та опишіть ситуацію. Переконайтеся, що ви ідентифікували пацієнта, і відзначайте зміни в статусі, плані лікування та будь-які важливі питання, пов’язані з доглядом за пацієнтом.^(29)(30)

Передісторія: опишіть історію пацієнта або контекст, включаючи його вік, діагноз, попередні заходи, план лікування на сьогоднішній день та залучених спеціалістів.^(29)(30)

Оцінка: визначте проблему, ваші клінічні враження та занепокоєння.^(29)(30)

Рекомендація: поясніть, яким, на вашу думку, має бути наступний крок у веденні пацієнта, включаючи часові рамки.^(29)(30)

Це також може допомогти підготувати стислі односторінкові резюме з чіткими планами дій. Зосередьтеся на пошуку рішень, а не лише на виявленні проблем. Відстежуйте та звітуйте про результати, щоб продемонструвати цінність реабілітаційних заходів (наприклад, зниження ризику падінь, зменшення кількості госпіталізацій тощо).

Наступні два відео надають додаткову інформацію про інструмент SBAR. Перше відео описує його використання в умовах невідкладної допомоги, а друге порівнює дві передачі первинної медичної допомоги – одна з використанням SBAR, а інша – ні.

Розв’язання поширених помилок(редагувати | редагувати джерело)

Незважаючи на ці комунікаційні стратегії, все ще може існувати опір або нерозуміння ролі реабілітації на рівні первинної медичної допомоги.

Реабілітація іноді сприймається як “запасний варіант” для невеликої кількості людей, коли інші профілактичні, профорієнтаційні або лікувальні підходи не були успішними. Однак реабілітація – це набагато більше.⁽⁶⁾

Реабілітація часто розглядається як дорога, спеціалізована послуга, яка є сферою вторинної та третинної медичної допомоги.⁽⁶⁾ На практиці, однак, багато базових втручань можуть бути надані в рамках первинної медичної допомоги.

Інша помилкова думка полягає в тому, що реабілітація “тільки для простих випадків” і має обмежений вплив. Насправді це може принести користь людям з різними реабілітаційними потребами – від простих спортивних травм до складних, прогресуючих захворювань або коморбідних станів. З цим пов’язане переконання, що реабілітація – це “лише базові вправи”. Хоча фізичні вправи мають велике значення, реабілітація охоплює набагато більше, включаючи освіту, модифікацію середовища, забезпечення допоміжними засобами, навчання сім’ї тощо.

Якщо ви хочете дізнатися більше про помилкові уявлення про реабілітацію, які впливають на доступ до допомоги, будь ласка, дивіться: Коли надається реабілітація та допоміжні засоби.

Висновок(edit|edit source)

Інтеграція реабілітації в первинну медичну допомогу є одночасно і можливістю, і необхідністю. Зважаючи на те, що кожна третя людина потребує реабілітаційних послуг та значну кількість незадоволених потреб у всьому світі, первинна медична допомога пропонує шлях до того, щоб зробити реабілітацію більш доступною та економічно вигідною.

Надавачі первинної медичної допомоги мають всі можливості для виявлення людей з реабілітаційними потребами та надання базових реабілітаційних втручань з використанням валідизованих інструментів та базових заходів. Але успішна інтеграція реабілітаційних послуг у первинну медичну допомогу вимагає від лікарів побудови відносин співпраці та ефективної комунікації з мультидисциплінарними командами.

Додаткові ресурси(редагувати | редагувати джерело)

• Первинна медична допомога
• Перелік реабілітаційних втручань
• Посібник МФК для початківців: До спільної мови про функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я

Посилання(edit|edit source)