Вступ до Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ)

АвторEwa Jaraczewska на основі курсу Patricia Saleeby

Найліпші учасникиEwa Jaraczewska та Jess Bell

Вступ(edit|edit source)

Модель обмеження життєдіяльності, яка продовжує системно розвиватися Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), враховує постійну взаємодію між здоров’ям людини та факторами навколишнього середовища. Ця модель визнає обмеження життєдіяльності є універсальним людським досвідом, є етіологічно нейтральним і лежить у континуумі від відсутності обмеження життєдіяльності до повного обмеження життєдіяльності.(1) Фактори навколишнього середовища, що впливають на здоров’я людини, включають реальне середовище, соціальні взаємодії та участь у суспільстві.(1) Кожен фахівець системи охорони здоров’я повинен розуміти та цінувати, що пацієнти сприймають своє здоров’я через призму свого повсякденного життя, на яке впливає навколишнє середовище.(1) На цій сторінці представлено Міжнародну класифікацію функціонування, обмеження життєдіяльності і здоров’я (МКФ), а також огляд змін і прогресу, досягнутого в концептуалізації та вимірюванні обмеження житєдіяльності.

Міжнародна класифікація порушень, обмеження життєдіяльності та фізичних недоліків (ICIDH)( edit | edit source )

Розвиток моделі МКФ

Міжнародну класифікацію порушень, обмеження життєдіяльності та фізичних недоліків, відому як ICIDH, було опубліковано Всесвітньою організацією охорони здоров’я в 1980 році. Її було задумано як посібник із класифікації наслідків хвороб, травм та інших розладів, а також основу для інформації, пов’язаної зі здоров’ям.(2)

Відповідно до посібника ICIDH, «порушення — це будь-яка втрата або аномалія психологічної, фізіологічної або анатомічної структури або функції».(3) Класифікацію порушень (I код) відображено:(3)

  • Аномалії будови тіла і зовнішнього вигляду (тимчасові або постійні)
  • Порушення на рівні функціонування органу або системи, що виникають внаслідок будь-якої причини

У посібнику були перелічені такі категорії порушень: інтелектуальні, інші психологічні, мовні, слухові, зорові, вісцеральні, скелетні, спотворюючі, загальні, сенсорні та інші.(3)

Обмеженням життєдіяльності вважалося «будь-яке обмеження або відсутність (внаслідок порушення) здатності виконувати активність у спосіб або в межах, які вважаються нормальними для людини».(3) Класифікацію обмеження життєдіяльності (D код) відображено:(3)

  • Функціональна працездатність і активність людини
  • Порушення на рівні особи(3)

Було включено дев’ять категорій обмеження життєдіяльності: обмеження поведінки, спілкування, особистої гігієни, опорно-рухового апарату, схеми тіла, спритності, ситуативності, певних навичок та інші обмеження активності.

Фізичні недоліки (код H) визначалися як «недоліки, які відчуває особа внаслідок порушень та інвалідності». Вони обмежують або перешкоджають “виконанню ролі, яка є нормальною (залежно від віку, статі та соціальних і культурних факторів) для цієї особи”‎.(3) У посібнику було перераховано два виміри недоліків: роль виживання з шістьма ключовими показниками та інші. Шість основних ролей виживання включали: орієнтацію, фізичну незалежність, мобільність, зайнятість, соціальну інтеграцію та економічну самодостатність.

Використання Міжнародної класифікації хвороб (МКХ) (обговорюється нижче) або різних категорій класифікації ICIDH мало свої цілі, і користувач вирішував, які класифікації підходять для кожного пацієнта.(4) Наприклад, МКХ (хвороба або розлад) буде обрано, щоб зрозуміти причину сліпоти, коли людина не бачить. Класифікація порушень дозволить полегшити групування порушень зору. Інвалідність допомогла б спланувати курс реабілітації цієї особи, оскільки дозволила визначити результат або прогноз інвалідності, пов’язаної із зором.(4)

ICIDH-2(edit|edit source)

Нова версія ICIDH, ICIDH-2, була випущена як альфа-версія в 1996 році, за якою пішли бета-1 і бета-2 версії. Вони були протестовані ВООЗ у 1997 та 1999 роках. Найбільші зміни в ICIDH-2 порівняно з оригінальним ICIDH включали додавання двох нових вимірів: участь у суспільній діяльності та перелік факторів навколишнього середовища, що важливо для розуміння складності обмеження життєдіяльності.(4) Ця модель дозволяла користувачам описати наслідки діагностованого стану.(4)

WHO-FIC(edit|edit source)

МКХ-11 і МКФ є основними класифікаціями сімейства міжнародних класифікацій ВООЗ, також відомих як WHO-FIC.(2)

Міжнародна класифікація хвороб (МКХ-11)( edit | edit source )

Міжнародна класифікація хвороб (МКХ) була вперше опублікована у 1893. Вона належить до сімейства класифікацій ВООЗ і використовується для класифікації існуючих станів (захворюваності) та/або причин смерті (смертності). Наразі МКХ перебуває в 11-му перегляді та функціонує під назвою МКХ-11 для статистики смертності та захворюваності (ICD-11-MMS).(4) (5) Структура МКХ-11 складається з трьох частин: Основа (база даних), Класифікації (отримані від Фонду) та Біомедична онтологія (пов’язана з Фондом). Біомедична онтологія представляє найбільш актуальні знання про хворобу, які повинні бути включені в систему кодування. Наприклад, коли після випуску МКХ-11 було виявлено різні прояви захворювання COVID-19, їх вдалося включити як нові виміри моделі МКХ-11.(5)

Version of the ICF.jpeg

Міжнародна класифікація функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ)( edit | edit source )

У 2001 році п’ятдесят четверта Всесвітня асамблея офіційно затвердила Міжнародну класифікацію функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ) як заміну Міжнародної класифікації порушень, обмеження життєдіяльності та фізичних недоліків (ICIDH).(6) МКФ – це класифікація здоров’я та пов’язаних зі здоров’ям сфер.(2) Вона зосереджується на функціонуванні людини, від «правильної функції» до «значного обмеження», у зв’язку з активністю та участю людини, на які впливають фактори навколишнього середовища, стан здоров’я та особистісні фактори.(6)

Унікальні особливості МКФ:

  • Включає соціальні аспекти та фактори навколишнього середовища обмеження життєдіяльності та здоров’я(2)
  • Дозволяє ідентифікувати фактори як на індивідуальному, так і на системному рівнях(2)
  • Забезпечує основу для психічних і фізичних захворювань(2)
  • Дозволяє організувати та передавати інформацію про функціонування людини(2)
  • Сприяє міждисциплінарній та міжпрофесійній практиці, забезпечуючи специфіку та спільну мову у світі функціонування та обмеження життєдіяльності(7)
  • Дозволяє встановити взаємозв’язок між станом здоров’я, порушеннями, функціональними обмеженнями/обмеженнями активності та факторами середовища і особистісними факторами(8)
    • У цій моделі залежність не є лінійною, але один компонент впливає і піддається впливу інших факторів (8)
  • Збір даних дозволяє користувачеві визначити асоціації та причинно-наслідкові зв’язки між різними компонентами(2)

МКФ та Реабілітація( edit | edit source )

Роль МКФ у реабілітації розвивається. Нижче наведено поточні та потенційні значення МКФ для реабілітації:

  • Концепція функціонування та обмеження життєдіяльності знаходить підтримку в оцінюванні та документації
  • Покращення розуміння фахівцями з реабілітації всіх сфер участі та того, як середовище впливає на участь
  • Також покращилося розуміння того, коли слід включати ці домени при плануванні реабілітації та прогнозуванні результатів
  • Був прогрес у підвищенні універсальності та стандартизації функцій, обмеженнях життєдіяльності та здоров’я(6)
  • При плануванні реабілітаційних послуг фокусування на усуненні бар’єрів навколишнього середовища(7)
  • Міркування дослідників і професіоналів еволюціонували при розгляді статистики та інформації, пов’язаної з функціями, обмеженнями життєдіяльності та здоров’ям(6)
  • Впровадження цілісного підходу до ведення пацієнтів(8)

Обмеження класифікації МКФ у реабілітації:

  • Обмежене застосування фахівцями охорони здоров’я, особливо тими, хто не входить до групи реабілітації(8)
  • Обмежене навчання міжпрофесійної команди для впровадження МКФ у щоденній практиці(8)
  • Обмежене використання МКФ у реабілітаційному середовищі консультантами з професійної реабілітації(6)(9)

Ключові компоненти моделі МКФ( edit | edit source )

Ключові компоненти моделі МКФ включають стан здоров’я або розлади/захворювання, функції та структури організму, активність та участь, фактори середовища та особистісні фактори.(2) Через культурну мінливість особистісні фактори насправді не включені в класифікацію МКФ. Однак вони визнані важливими для розуміння функціонування та обмеженння життєдіяльностіі.(2)

У посібнику наведено такі визначення компонентів МКФ:(10)

Структури та Функції організму:

  • Функції організму: “це фізіологічні функції систем організму (в тому числі психологічні функції). “(10)
  • Структури організму: “це анатомічні частини тіла, такі як органи, кінцівки та їх складові частини.”(10)

Порушення: “це проблеми, що виникають у функціях або структурах, такі як істотне відхилення або втрата”. Включає значне відхилення або втрату.(10)

Активність: “це виконання особою завдання або дії”(10)

Участь: “це залучення індивіда до життєвої ситуації”(10)

Обмеження активності: “це труднощі, яких може зазнавати особа при виконанні активності”(10)

Обмеження участі: “це проблеми, яких може з зазнати особа при залученні до життєвих ситуацій.”(10) Це може бути результатом порушень, активності або навколишнього середовища.(2)

Фактори навколишнього середовища: “фізичне і соціальне оточення, середовище відносин і установок, де люди живуть і проводять свій час”(10) Фактори навколишнього середовища можна розглядати як бар’єр або полегшення з точки зору того, як вони впливають на функціонування людини.(2)

Особистісні фактори не класифікуються в МКФ, але вони визнані ключем до розуміння функціонування та обмеження життєдіяльності. Нижче наведено приклади особистісних факторів: вік, стать, раса, фізична підготовка, спосіб життя, звички, виховання, стиль подолання, соціальне походження, освіта, стиль характеру та важливі життєві події.(11)

Розділи МКФ( edit | edit source )

Перший рівень кожного з основних компонентів МКФ складається з розділів. Роль кожного розділу полягає в тому, щоб надати огляд сфери функціонування.(11) Далі розділи класифікуються на три рівні, які додатково описують сферу функціонування.(11)

Таблиця 1 показує ключові компоненти МКФ та її розділи:

Таблиця 1. Ключові компоненти моделі МКФ та її розділи.

Ресурси(edit|edit source)

Посилання(edit|edit source)

  1. 1.0 1.1 1.2 Cieza A, Sabariego C, Bickenbach J, Chatterji S. Rethinking disability. BMC medicine. 2018 Dec;16(1):1-5.
  2. 2.00 2.01 2.02 2.03 2.04 2.05 2.06 2.07 2.08 2.09 2.10 2.11 Saleeby P. Introduction to the International Classification of Functioning, Disability, and Health (ICF) Course. Physioplus 2022.
  3. 3.0 3.1 3.2 3.3 3.4 3.5 3.6 World Health Organization. International classification of impairments, disabilities, and handicaps: a manual of classification relating to the consequences of the disease, published in accordance with resolution WHA29. 35 of the Twenty-ninth World Health Assembly, May 1976. World Health Organization; 1980.
  4. 4.0 4.1 4.2 4.3 4.4 Gray DB, Hendershot GE. The ICIDH-2: developments for a new era of outcomes research. Arch Phys Med Rehabil. 2000 Dec;81(12 Suppl 2): S10-4.
  5. 5.0 5.1 Harrison JE, Weber S, Jakob R, Chute CG. ICD-11: an international classification of diseases for the twenty-first century. BMC Med Inform Decis Mak. 2021 Nov 9;21(Suppl 6):206.
  6. 6.0 6.1 6.2 6.3 6.4 Millet P. The ICF twenty years later.Available from https://web.archive.org/web/20210716185739id_/https://www.idoriums.com/edpanel/media/D05_Edorium%20Journal%20of%20Disability%20and%20Rehabilitation/2021/pdf/100050D05PM2021.pdf (last accessed 19.06.2022).
  7. 7.0 7.1 Madden RH, Bundy A. The ICF has made a difference in functioning and disability measurement and statistics. Disability and rehabilitation. 2019 Jun 5;41(12):1450-62.
  8. 8.0 8.1 8.2 8.3 8.4 Sagahutu JB, Kagwiza J, Cilliers F, Jelsma J. The impact of a training programme incorporating the conceptual framework of the International Classification of Functioning (ICF) on behaviour regarding interprofessional practice in Rwandan health professionals: A cluster randomized control trial. PloS one. 2020 Feb 7;15(2):e0226247.
  9. Southwick JD, Grizzell ST. Utilizing the ICF to enable evidence-based practice among vocational rehabilitation counselors. Rehabilitation Counseling Bulletin. 2020 Oct;64(1):17-30.
  10. 10.0 10.1 10.2 10.3 10.4 10.5 10.6 10.7 10.8 Towards a Common Language for Functioning, Disability and Health. ICF. Available from https://cdn.who.int/media/docs/default-source/classification/icf/icfbeginnersguide.pdf?sfvrsn=eead63d3_4&download=true (last accessed 19.06.2022).
  11. 11.0 11.1 11.2 Viljoen M, Mahdi S, Griessel D, Bolte S, de Vries PJ. Parent/caregiver perspectives of functioning in autism spectrum disorders: A comparative study in Sweden and South Africa. Autism 2019; 23(1).


Професійний розвиток вашою мовою

Приєднуйтесь до нашої міжнародної спільноти та беріть участь в онлайн курсах для фахівців з реабілітації.

Переглянути доступні курси