МКФ. Застосування у клінічній практиці

АвторEwa Jaraczewska на основі курсу Patricia Saleeby

Основний внесокEwa Jaraczewska та Jess Bell

Вступ(edit|edit source)

Всеосяжний і цілісний характер Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ) робить її надзвичайно корисною в клінічній практиці.(1) Основною метою застосування МКФ у клінічній практиці є встановлення спільної мови між постачальниками послуг для визначення здоров’я та станів, пов’язаних зі здоров’ям.(2) Це може покращити прийняття рішень серед спеціалістів охорони здоров’я та соціальної допомоги. Цілісний підхід МКФ необхідний для проведення більш обґрунтованого оцінювання, розробки ефективніших втручань і досягнення хороших результатів для пацієнтів.(1)

Огляд МКФ ( редагувати | редагувати джерело )

МКФ визначає взаємодію між станом здоров’я, особистими та соціальними факторами, повсякденною активністю та соціальним життям. (3) Відносини між цими різними доменами та компонентами є взаємними, що пояснює, як вони взаємодіють, взаємно впливаючи один на одного. (1)

Нижче наведені характеристики МКФ: (4)

  • МКФ є універсальною: вона стосується всіх людей незалежно від віку, статі, соціально-економічного статусу та стану здоров’я.
  • МКФ є нейтральною: вона не пов’язує функціонування людини з причиною стану її здоров’я.
  • МКФ використовує нейтральну мову, коли описує здоров’я та стани, пов’язані зі здоров’ям.
  • МКФ забезпечує континуум між функціонуванням та обмеженням життєдіяльності.

Структура(edit|edit source)

МКФ – це біопсихосоціальна модель функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я. Використовуючи стандартну мову для визначення та вимірювання обмеження життєдіяльності, МКФ допомагає пояснити, як тілесні проблеми та соціальні обставини людини впливають на її функціонування.

Визначення доменів/компонентів МКФ ( редагувати | редагувати джерело )

Біопсихосоціальна модель МКФ

У моделі МКФ людина розглядається з точки зору її стану здоров’я, функцій і структур організму, активності та участі, а також факторів навколишнього середовища та особистих факторів.(1)

  • Стан здоров’я: «загальний термін для позначення хвороби, розладу, травми, захворювання» (4)
  • Функції організму: “це фізіологічні функції систем організму, в тому числі психологічні функції” (4)
  • Структури тіла: «це анатомічні частини тіла, такі як органи, кінцівки та їх складові частини» (4)
  • Активність: «це виконання особою завдання або дії». (4) Обмеження активності описують проблеми або труднощі на рівні особи. (1)
  • Участь: «це залучення індивіда до життєвої ситуації». (4) Обмеження участі – це проблеми, яких може зазнати особа при залученні до життєвих ситуацій або від факторів навколишнього середовища. (1)
  • Фактори навколишнього середовища: «фізичне і соціальне оточення, середовище відносин і установок, де люди живуть».(4)
  • Особисті фактори: «особливий фон життя і побуту особи».(4)

Ви можете дізнатися більше про компоненти МКФ та кваліфікатори МКФ тут.

Види опіків

Клінічний випадок ( редагувати | редагувати джерело )

Приклад : пацієнт отримав опікову травму кисті третього ступеня, що спричинило порушення цілісності структури шкіри. (1)

Мета : визначити коди МКФ, які відповідають травмі цього пацієнта з метою оцінювання

Стан здоров’я (МКХ-11) : Опікова травма кисті

  • ND95: опік зап’ястя або кисті
    • ND95.3: опік зап’ястя або кисті, опік на всю товщину

Коди структурим тіла (s-коди) відповідно до специфіки:

  • s810: структури ділянки шкіри
  • s8102: шкіра верхньої кінцівки

Функції організму (коди b) після процесу загоєння шкіри:

  • b810: захисні функції шкіри можуть бути тимчасово порушені
  • b820: функції відновлення шкіри при порізах і інших пошкодженнях (від стадії рани до утворення рубця)
    • Домен функцій організму може включати критерії включення та виключення:
      • Включено: функції формування струпа, загоєння, рубцювання; утворення синців і формування келоїду
      • Виключено: захисна функція шкіри та інші функції шкіри

Активність і участь (d-коди) можуть бути обмежені через пошкодження нерва або погане загоєння, що може вплинути на довготривалу рухливість і функцію руки, зокрема:

  • d445: використання кисті і руки
  • d440: використання точних рухів кистей
    • d4401: застосування однієї або обох кистей рук з метою схопити або утримати об’єкт (наприклад: захоплення інструмента або ручки дверей)
  • d550: вживання їжі (приклад: «виконання координованих дій і вимог при прийнятті готової їжі та піднесенні їжі до рота, вживання її відповідно до культурно обумовлених способів, наприклад, різання, ламання на шматки, відкривання пляшок і банок, використання столових приладів, прийняття їжі, вживання їжі на банкеті або під час обіду»)
  • d750: обмеженість або відсутність неформальних соціальних відносин, включаючи зустрічі з сусідом або участь у «щасливій годині» з колегами через зовнішні проблеми та погіршення образу тіла
  • d845: неможливість зберегти роботу через занепокоєння та уявну стигматизацію, пов’язану з рубцями в області кисті

Навколишнє середовище (е-коди)

  • e460: незручно ходити за покупками через ставлення суспільства до видимих шрамів, що викликає занепокоєння

Базові набори МКФ( edit | edit source )

Базові набори МКФ (ICFCS) — це «вибір основних категорій із повної класифікації МКФ, які вважаються найбільш відповідними для опису функціонування людини з певним станом здоров’я або в конкретному контексті охорони здоров’я».(5) Їхня мета – полегшити оцінювання в клінічній практиці та дослідженнях.(6)

Основні набори МКФ складаються з понад 1400 категорій МКФ, що описують функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я. Вони розроблені для гострих, ранніх післягострих і довготривалих станів. Вони також розподіляються для неврологічних, скелетно-м’язових, серцево-легеневих захворювань, травм спинного мозку та професійної реабілітації. (5) Кожен базовий набор МКФ має повну та коротку версії. Коротка версія базового набору МКФ містить категорії, які описують функціонування за мінімальним стандартом.(5)

Процес створення базового набору МКФ є складним і включає три етапи: (5)

  • Фаза 1: Збір доказів, які містять емпіричне багатоцентрове дослідження, систематичний огляд літератури, якісне дослідження та експертне опитування. Опитування експертів висвітлюють точку зору працівників сфери охорони здоров’я, які працюють з пацієнтами з певним станом здоров’я.(1)
  • Фаза 2: Існує міжнародна консенсусна конференція, на якій експерти та працівники охорони здоров’я розглядають категорії «кандидатів» МКФ і вирішують, які категорії МКФ слід включити до базових наборів МКФ.
  • Етап 3: базові набори МКФ реалізовують та запроваджують в практику.

Використання базових наборів МКФ у клінічній практиці має кілька цілей, зокрема: (7)

  • Допомогти у виборі відповідної комбінації показників ефективності.
  • Допомогти у виборі інструменту для розробки комплексних інструментів оцінки результатів.
  • Описати моделі обмеження життєдіяльності.
  • Повідомити про масштаби, розташування та характер будь-якої проблеми з функціонуванням.
  • Підкреслити сильні та слабкі сторони окремого пацієнта.
  • Описати зміни функціональних профілів пацієнта з часом.

Клінічні форми ( редагувати | редагувати джерело )

Розробка клінічних форм дозволяє працівникам охорони здоров’я зосередитися на конкретних проблемах пацієнта та «пов’язати обмеження життєдіяльності із відповідними та змінними змінними». (8) Нижче наведено резюме Levesque та Thoomes щодо переваг використання клінічних форм на практиці: (9)

  • Вони заохочують перспективу біопсихосоціальної моделі
  • Вони дозволяють клініцисту ідентифікувати всі фактори в рамках моделі МКФ.
  • Вони скеровують працівника охорони здоров’я використовувати найбільш відповідні об’єктивні тести та інструменти оцінки результатів.
  • Вони висвітлюють контекстуальні фактори – особисті та середовищні, які можуть вплинути на прогноз і одужання пацієнта
  • Вони дозволяють клініцисту визначити фактори, які можна змінити.

Форма RPS

Реабілітаційна форма проблем (Rehabilitation Problem-Solving Form, RPS-форма) ( редагувати | редагувати джерело )

Реабілітаційна форма проблем (RPS-Form) полегшує оцінювання пацієнта різними працівниками охорони здоров’ я, оскільки вона стосується всіх компонентів функціонування людини, а також факторів середовища і особистісних факторів. Крім того, RPS-форма враховує точки зору пацієнтів і сприяє їх участі в процесі прийняття рішень щодо реабілітації. (10) Це інструмент у клінічній практиці (8) , який збирає інформацію з МКФ для посилення підходу, орієнтованого на пацієнта, і процесу прийняття рішень. Форма RPS містить області, призначені для доменів, категорій і кодів МКФ.

Ця форма може: (1)

  • Допомогти визначити цільові проблеми та фактори, які сприяють цим проблемам.
  • Визначити найбільш відповідний план з точки зору терапії та втручання, необхідних для конкретного пацієнта.
  • Сприяти міжпрофесійному спілкуванню.
  • Допомогти надати інформацію, включно з думками пацієнта, професіоналів, клініцистів.
  • Допомогти покращити спілкування між працівниками охорони здоров’я та їхніми клієнтами, записуючи їхні думки.

Детальніше про застосування RPS-форми для конкретного стану можна дізнатися тут.

Інструмент клінічного мислення та рефлексії фізичної терапії (Physical Therapy Clinical Reasoning and Reflection Tool, PTCRT) ( редагувати | редагувати джерело )

Клінічна аргументація є основною навичкою, необхідною для вирішення клінічних проблем і встановлення взаєморозуміння з пацієнтами. Це дозволяє постачальникам послуг охорони здоров’я, у тому числі фізичним терапевтам, інтегрувати потреби та досвід пацієнтів із їхніми міркуваннями та прийняттям рішень на практиці.(11)

Інструмент клінічного мислення та рефлексії фізичної терапії (PTCRT) використовує структуру МКФ, щоб керувати практикою фізичного терапевта та сприяти клінічній рефлексії.(1) Досягнення сприятливих результатів у співпраці з пацієнтом визначає успіх процесу клінічного мислення.(12) Ця форма має визначені області, які узгоджуються з доменами МКФ. Вона дозволяє клініцисту записувати відповідні категорії та коди під час роботи з пацієнтом. Розділ средовища цього інструменту включає внутрішні та зовнішні фактори, які можуть стати бар’єрами та сприяти. Бар’єри позначаються знаком мінус, а фасилітатори – плюсом.(1)

Розділи Інструменту клінічного мислення та рефлексії фізичної терапії (PTCRT) можна використовувати для спрямування критичного мислення, або фізичний терапевт може заповнити весь робочий аркуш, щоб «визначити подальші потенційні запити для вивчення, або шляхом перегляду доказів, або шляхом постановки нового і важливого клінічного питання».(12)

Ви можете знайти Інструмент клінічного мислення та рефлексії фізичної терапії (PT-CRT) тут.

Перехресний перехід МКФ ( редагувати | редагувати джерело )

Кілька клінічних професійних асоціацій включили МКФ у свою відповідну сферу діяльності. (1) Але, можливо, більш поширеним на практиці є «перехід» між МКФ і існуючими клінічними інструментами. (1) Це дозволяє включити категорії МКФ в реабілітаційну практику.

Перехід має спеціальні правила з’єднання, розроблені групою осіб, які беруть участь у діяльності ВООЗ з розробки та обслуговування.(1) Основне правило описано в роботі Cieza та ін.(13) і стверджує наступне: «Перш ніж пов’язувати значущі концепції з категоріями МКФ, потрібно добре знати концептуальні та таксономічні основи МКФ, а також розділи, області та категорії детальної класифікації, включаючи визначення».(13)

Варто зазначити, що для забезпечення впровадження МКФ у практику потрібно багато працювати. Дослідження Pongpipatpaiboon та ін. (14) виявили, що менше 50% категорій МКФ були присутні в інструментах клінічного оцінювання для осіб із травмою спинного мозку. (14) Це явище спостерігалося в основному в гострому та пізньому довгостроковому періодах реабілітації після травми спинного мозку. Активність, участь і фактори навколишнього середовища були найменш висвітлені на цих етапах. Однак більше категорій МКФ було включено в оцінювання після того, як їх виявило інтерв’ю пацієнта. (14) Результати цього дослідження підкреслили недостатню представленість факторів навколишнього середовища в континуумі лікування травм спинного мозку. (14)

Ресурси(edit|edit source)

Посилання(edit|edit source)

  1. 1.00 1.01 1.02 1.03 1.04 1.05 1.06 1.07 1.08 1.09 1.10 1.11 1.12 1.13 Saleeby P. ICF and Application in Clinical Practice Course. Plus 2022
  2. Aims of the ICF. Available from https://www.icf-elearning.com/wp-content/uploads/ (last access 9.09.2022)
  3. Pasqualotto L, Lascioli A. ICF-based functional profile in education and rehabilitation: a multidisciplinary pilot experience. Journal of advanced health care, 2020; 2(1)
  4. 4.0 4.1 4.2 4.3 4.4 4.5 4.6 4.7 The ICF model. Available from https://www.icf-elearning.com/wp-content/uploads/articulate_uploads/ (last access 9.09.2022)
  5. 5.0 5.1 5.2 5.3 Selb M, Escorpizo R, Kostanjsek N, Stucki G, Üstün B, Cieza A. A guide on how to develop an International Classification of Functioning, Disability and Health Core Set. Eur J Phys Rehabil Med. 2015 Feb;51(1):105-17.
  6. Karlsson E, Gustafsson J. Validation of the international classification of functioning, disability and health (ICF) core sets from 2001 to 2019–a scoping review. Disability and rehabilitation. 2022 Jul 3;44(14):3736-48.
  7. Perin C, Bolis M, Limonta M, Meroni R, Ostasiewicz K, Cornaggia CM, Alouche SR, da Silva Matuti G, Cerri CG, Piscitelli D. Differences in rehabilitation needs after stroke: a similarity analysis on the ICF core set for stroke. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2020 Jan;17(12):4291.
  8. 8.0 8.1 Steiner WA, Ryser L, Huber E, Uebelhart D, Aeschlimann A, Stucki G. Use of the ICF model as a clinical problem-solving tool in physical therapy and rehabilitation medicine. Phys Ther. 2002 Nov;82(11):1098-107.
  9. Levesque L,Thoomes E. Use of the RPS-Form as a Teaching Aid. Available from https://www.ifompt.org/site/ifompt/files/pdf/ (last access 10.09.2022)
  10. Eberhardt B, Greiner J. The clinical use of the RPS-Form is based on the ICF Model. Implementation of the RPS-Form in two centres in Indonesia and Nepal. 2008. Available from https://www.rehabnet.ch/files/categories/Downloads/Publikation_BEberhardt_Clinical_use_RPS_Form_Indonesia_Nepal_2008_RehabNET_EN.pdf (last access 11.09.2022)
  11. Abrandt Dahlgren M, Valeskog K, Johansson K, Edelbring S. Understanding clinical reasoning: A phenomenographic study with entry-level physiotherapy students. Physiotherapy Theory and Practice. 2021 Sep 23:1-0.
  12. 12.0 12.1 Atkinson HL, Nixon-Cave K. A tool for clinical reasoning and reflection using the international classification of functioning, disability and health (ICF) framework and patient management model. Phys Ther. 2011 Mar;91(3):416-30.
  13. 13.0 13.1 Cieza A, Geyh S, Chatterji S, Kostanjsek N, Ustün B, Stucki G. ICF linking rules: an update based on lessons learned. J Rehabil Med. 2005 Jul;37(4):212-8.
  14. 14.0 14.1 14.2 14.3 Pongpipatpaiboon K, Selb M, Kovindha A, Prodinger B. Toward a framework for developing an ICF-based documentation system in spinal cord injury-specific rehabilitation based on routine clinical practice: a case study approach. Spinal cord series and cases. 2020 May 5;6(1):1-9.


Професійний розвиток вашою мовою

Приєднуйтесь до нашої міжнародної спільноти та беріть участь в онлайн курсах для фахівців з реабілітації.

Переглянути доступні курси