Вступ до відновлення ходьби при травмі спинного мозку

Автор–Ewa Jaraczewska на основі курсу Maha Tayseer Mohammad

Основний внесок – Ewa Jaraczewska, Jess Bell та Kim Jackson

Вступ(edit|edit source)

Відновлення функції ходьби є метою для багатьох людей з травмою спинного мозку і є об’єктом різних реабілітаційних підходів. Однак важливо розуміти “природний хід відновлення ходьби”(1) у людей з травмою спинного мозку (ТСМ), а також прогностичні фактори, які впливають на відновлення ходьби, при визначенні цілей та виборі втручань.(1) У цій статті обговорюються два підходи до відновлення ходьби: підхід на основі пластичності та компенсаторний підхід. Також досліджуються фактори, які допомагають спрогнозувати відновлення здатності до самостійного пересування у пацієнтів з травмою спинного мозку.

Підхід на основі пластичності(редагувати | відредагувати джерело)

Підхід до відновлення ходьби на основі пластичності після травми спинного мозку ґрунтується на дослідженнях нейронної адаптації та навчання, що залежать від активності. Аферентний вхід впливає на залежну від активності пластичність спинного мозку, що впливає на нейробіологічний контроль ходьби.(2)

Ранні дослідження:

  • Sherrington (3) припустив, що “пропріоцептори, які реагують на розгинання стегна, є важливими для ініціювання маху”(4)
  • Grillner та Rossignol(5) виявили, що запобігання розгинанню стегна у котів з хронічними спинальними захворюваннями “гальмує генерацію поштовху згиначів і, таким чином, початок фази маху”(4)
  • Hiebert та ін.(6) виявили, що вібрація клубових кісток під час стояння призводить до “більш раннього початку маху у ходячих децеребральних котів”(4)

В результаті цих досліджень були розроблені реабілітаційні стратегії для досягнення ходьби у людей з травмою спинного мозку, спрямовані на розгинання стегна, навантаження та інші сенсорні елементи, що полегшують ходьбу.

При пластичному підході пацієнт інтенсивно практикує певне завдання, наприклад, локомоцію, у спеціальному тренувальному середовищі, при цьому забезпечується відповідний сенсорний вплив.

Тренувальне середовище для людей з травмою спинного мозку може включати бігову доріжку з підтримкою ваги тіла, локомат або екзоскелет. Сенсорний вхід може бути забезпечений через навантаження та розвантаження кінцівок, положення тулуба, розгинання стегна або кінематику кінцівок.

Локомат (Lokomat)

Приклад: Локомоторне тренування (Локомат або бігова доріжка з системою підтримки ваги тіла):(7)

  • метою тренування є генерування кроку у відповідь на специфічний аферентний вхід, пов’язаний із завданням ходьби
  • загальні рекомендації зосереджені на максимальному навантаженні на нижні кінцівки за допомогою систем підтримки ваги тіла або ходьби по опорі з допоміжними засобами

Компенсаційний підхід(редагувати | відредагувати джерело)

Компенсація – це “стратегія реабілітації при невідновлюваному дефіциті сили (здатності генерувати силу), довільного моторного контролю, чутливості і рівноваги”.(4)

Компенсаторний підхід базується на принципі, що пацієнти вчаться компенсувати – тобто вони використовують свої збережені можливості для виконання завдання, або змінюють завдання чи середовище для досягнення поставленої мети.(4) У цьому підході ходьба здійснюється за допомогою ортезів і допоміжних пристроїв, а результат залежить від ступеня рухових і сенсорних втрат.

Визначення відновлення ходьби при травмі спинного мозку(редагувати | відредагувати джерело)

Загальні визначення (редагувати | редагувати джерело)

Функціональна ходьба (Functional ambulation) – це “здатність ходити, з допомогою або без допомоги відповідних допоміжних засобів (таких як протези, ортези, палиці або ходунки), безпечно і в достатній мірі для здійснення пов’язаної з пересуванням повсякденної життєдіяльності”.(8)

Спроможність до ходьби (Ambulatory capacity) – це “найвищий рівень функції ходьби, досягнутий у стандартизованому середовищі”.(9)

Ходьба у середовищі громади (Community ambulation) – це “незалежна мобільність поза домом, яка включає в себе здатність впевнено пересуватися нерівною місцевістю, приватними об’єктами, торговими центрами та іншими громадськими місцями”.(10)

Характеристики ходьби у середовищі громади:

  • Можливість контролювати відстані
    • вимоги до пішохідної доступності для громадського користування різняться залежно від місця призначення (наприклад, складські приміщення, супермаркети, житлові будинки)(11)
    • Salbach та ін.(11) виявили, що середні вимоги до відстані коливаються від 16 м до 677 м
  • Часові характеристики
    • швидкість ходи, ритм та час кроку
  • Швидкість
    • швидкість, необхідна для безпечного переходу через пішохідний перехід, відрізняється в різних країнах(11)
    • вимоги до швидкості зростають зі збільшенням чисельності населення(11)
    • дослідження Salbach та ін.(11) виявило, що вимоги до швидкості для пішохідних переходів коливаються від 0,44 до 1,32 м/с
  • Умови навколишнього середовища
    • освітлення, температура повітря та погодні умови
  • Місцевість
    • Promkeaw та ін.(12) виявили, що на часові просторові характеристики для ходи пацієнтів з травмою спинного мозку впливають поверхні, по яких вони ходять
    • порівняно з твердою поверхнею, середня довжина кроку, ритм та швидкість ходьби осіб з травмою спинного мозку зменшуються при ходьбі по штучній траві, м’якому та гальковому покриттю(12)
  • Фізичне навантаження
    • поганий стан доріг, тротуари з тріщинами, вибоїнами тощо можуть впливати на пересування людей з травмою спинного мозку
  • Вимоги до уваги
    • хода змінюється у відповідь на перешкоди, наприклад, при наближенні до бордюру та наступанні на нього(13)
  • Постуральні зміни
    • здатність підтримувати динамічну рівновагу впливає на ходьбу
  • Щільність
    • кількість людей та об’єктів у безпосередньому оточенні впливає на пересування

Визначення здатності до ходьби в дослідженнях травми спинного мозку(редагувати | редагувати джерело)

Не існує єдиного визначення відновлення ходьби після травми спинного мозку. У публікаціях, які обговорюють прогнози функціонального результату ходьби, використовуються наступні визначення.

Відновлення ходьби визначається як відновлення “здатності самостійно ходити в громаді, з використанням засобів і ортезів або без них”.(1)

Функціональна ходьба в дослідженнях травми спинного мозку може бути визначена інакше, ніж загальне визначення функціональної ходьби. Наступні визначення можна знайти в публікаціях, присвячених дослідженню травми спинного мозку:

  • “Здатність пересуватися на прийнятні відстані в будинку та поза ним без сторонньої допомоги”(14)
  • “Незалежна мобільність поза домом для доступу до товарів і послуг у громаді”(15)

Van Hede виявив, що швидкість ходи може допомогти розрізнити різні рівні ходи:(16)

  1. Щоб називатися “особою, яка ходить під доглядом (supervised walker)” або краще, людина з травмою спинного мозку повинна мати середню мінімальну швидкість ходьби 0,09 ± 0,01 м/с.
  2. Для того, щоб вважатися принаймні “особою, яка ходить у приміщенні (indoor walker)” (тобто ходить у приміщенні з допоміжним засобом для ходіння, але використовує крісло коліісне на вулиці), необхідна мінімальна швидкість ходіння 0,15 ± 0,08 м/с.
  3. Для того, щоб вважатися принаймні “особою, яка ходить з допомогою (assisted walker)” (тобто використовує допоміжні засоби для ходьби на відкритому просторі), необхідна мінімальна швидкість ходьби 0,44 ± 0,14 м/с.
  4. Для того, щоб вважатися “особою, яка не користується допоміжними засобами для ходьби”, необхідна мінімальна швидкість ходьби 0,70 ± 0,13 м/с.

Ходьба на відкритому просторі – це “самостійно оцінена здатність пройти більше 100 м на вулиці, використовуючи лише тростину, ортез на ногу або без допоміжних засобів”.(17)

Контроль бордюрів вважається критично важливим завданням для незалежного пересування у середовищі громади.

Прогнозування ходьби (редагувати | редагувати джерело)

Рухові та сенсорні втрати(редагувати | редагувати джерело)

  • Moon та ін.(18) виявили, що сила згиначів стегна, а потім розгиначів колінного суглоба є найбільш важливими факторами, що сприяють відновленню самостійної ходьби у пацієнтів з неповною травмою спинного мозку
  • Van Middendorp та ін.(19) розробили правило клінічного прогнозування (clinical prediction rule/CPR) результатів відновлення ходьби після травматичного ушкодження спинного мозку. Поєднання віку, рухових показників для L3 (чотириголовий м’яз стегна) і S1 (литковий м’яз), а також відчуття легкого дотику до L3 і S1 мало “високу ступінь відмінності в розрізненні осіб, які самостійно ходять, від осіб, які залежать від інших, і тих, хто не ходить”.(19)
  • Draganich та ін.(17) валідували правило клінічного прогнозування (CPR) для прогнозування ходьби на відкритому просторі через рік після травми спинного мозку. У цьому правилі моторна оцінка L3 (чотириголовий м’яз стегна), моторна оцінка L5 (розгиначі великого пальця ноги) і сенсорна оцінка S1 (легкий дотик) були використані як прогностичні змінні.(17)
  • Згідно з дослідженням Cathomen та ін.,(20) моторна оцінка міотомів L2 і L3 дозволяє нам диференціювати осіб що ходять, та тих, що не ходять. Моторний бал міотомів L4-S1 вважається прогностичним фактором для осіб, що ходять у приміщенні та тих, що ходять на відкритому просторі (з допоміжними засобами та без них).

Рівень травми та тяжкість ураження спинного мозку (редагувати | відредагувати джерело)

Обстеження за Міжнародними стандартами неврологічної класифікації травми спинного мозку (ISNCSCI) проводиться через 72 години після травми спинного мозку. ISNCSCI дозволяє клініцистам визначити неврологічний рівень травми та тяжкість ураження. Шкала ASIA Impairment Scale (AIS) визначає повне та неповне ураження спинного мозку.

Тяжкість ураження спинного мозку(редагувати | відредагувати джерело)

  • AIS A:(1)
    • дуже обмежена можливість досягнення функціональної ходьби
    • 14% пацієнтів, які переходять від повної травми до неповної, частково відновлюють функцію ходьби
    • пацієнтам з травмою спинного мозку на грудному або поперековому рівнях (T12-L3), які частково відновлюють здатність ходити, необхідна підтримка ортезів та засобів для ходіння
    • хода характеризується повільною середньою швидкістю та великими енергетичними витратами, що може бути не функціональним для пацієнта
  • AIS B:(1)
    • близько 33% пацієнтів відновлять здатність до функціональної ходьби
    • збереження відчуття уколу є позитивним фактором у відновленні ходьби порівняно зі збереженням лише легкого дотику (збереження відчуття уколу та легкого дотику свідчить про менш значне пошкодження спинномозкових шляхів та заднього стовбура)
  • AIS C:(1)
    • близько 75% пацієнтів мають позитивний прогноз щодо відновлення ходьби (сюди входять пацієнти, які переходять до категорії AIS D, а також ті, що залишаються в категорії AIS C, але досягають певної функції ходьби)
    • відновлення ходьби є більш імовірним у пацієнтів з ураженням нижньогрудного або поперекового відділів хребта
    • потребуватимуть ортезів та засобів для пересування
    • вік є сильним прогностичним фактором
      • 80-90% пацієнтів молодше 50 років можуть функціонально ходити
      • 30-40% пацієнтів старшого віку можуть досягти того ж
  • AIS D:(1)
    • дуже добрий прогноз щодо відновлення функціональної ходи через рік після травми
    • незалежно від віку, більшість пацієнтів, швидше за все, зможуть ходити після виписки з реабілітаційного центру

Рівень травми (редагувати | відредагувати джерело)

Пацієнти з наступними рівнями травми спинного мозку можуть відновити або не відновити здатність ходити:(21)

  • Рівні T11-T12
    • можливість ходити вдома за допомогою ортезів на нижні кінцівки та ходунків
  • Рівні L1-L2
    • можливість ходити з колінно-гомілковостопними ортезами (KAFO) на короткі відстані, але потребують крісла колісного для подолання довгих відстаней
  • Рівні L3-L4
    • можливість бути здатним ходити у громадському просторі за допомогою ліктьових милиць та гомілковостопних ортезів (AFO)
  • L5 і нижче
    • може бути незалежним у всіх видах активності

Амплітуда рухів нижніх кінцівок (редагувати | редагувати джерело)

Спастичність або контрактура можуть вплинути на те, чи зможе людина з травмою спинного мозку досягти необхідного діапазону рухів у суглобах для відновлення ходьби:

  • повний діапазон розгинання коліна необхідний для використання KAFO для функціональної ходи (22)
  • адекватне тильне згинання гомілковостопного суглоба необхідне для вільного переносу стопи(23)
  • для того, щоб стояти, коли розгиначі стегна не працюють, людині з травмою спинного мозку потрібен повний діапазон розгинання стегна, щоб нахилитися назад і перемістити центр ваги тулуба назад до кульшового суглоба.(24)
  • люди з травмою спинного мозку потребують 110 градусів згинання стегна для переходу від сидіння до стояння з зафіксованими KAFO(24)

Серцево-судинна витривалість(редагувати | відредагувати джерело)

“Ходьба вимагає підвищених енергетичних витрат від організму і серцево-судинної системи, а ходьба з допоміжними пристроями ще більше збільшує ці витрати”.(22) — Dr. Maha Tayseer Mohammad

  • Особи з травмою спинного мозку, які ходили з опорою на милицю з двостороннім KAFO, мали середній показник споживання кисню на 43% більше, ніж користувачі крісел колісних, і на 38% більше, ніж особи без ушкоджень спинного мозку, які ходили.(25)
  • Особи з параплегією (зі збереженими згиначами стегна та розгиначами колінних суглобів), які ходили з опорою на милиці без AFO, мали середній показник споживання кисню на 20% більший, ніж люди в кріслах колісних, і на 15% більший, ніж люди без пошкоджень спинного мозку, які ходили.(25)

Вік(edit|edit source)

Вік є важливим фактором у прогнозуванні результатів функціональної ходьби після травми спинного мозку:(26)

  • люди похилого віку з травмою спинного мозку мають гірші функціональні результати, ніж молоді люди
  • складніше спрогнозувати здатність ходити для людей похилого віку з травмою спинного мозку, оскільки результати більш варіабельні.

Допоміжні засоби (редагувати | редагувати джерело)

Основними цілями відновлення ходьби у людей з травмою спинного мозку є підвищення незалежності та покращення стану здоров’я. Тривале використання крісла колісного має свої недоліки, зокрема:(27)

  • обмеження мобільності через фізичні/будівельні бар’єри в навколишньому середовищі
  • травми від тиску
  • остеопороз
  • деформації суглобів, включаючи привідну контрактуру кульшового суглоба

Однак, використання ортезів для пересування при травмі спинного мозку також має певні труднощі, такі як:(27)

  • значні витрати часу на надягання та зняття ортезів
  • великий відсоток витрачаємої сили може припадати на верхні кінцівки залежно від стилю ходьби (наприклад, до 55% ваги тіла може припадати на ліктьову милицю під час ходьби, що призводить до болю в плечах)
  • високі енерговитрати під час пересування з ортезами та повільної ходи

Ортези(edit|edit source)

“Працездатність пацієнтів з ТСМ та ефективність підходів до терапії слід оцінювати за всіма аспектами функцій, такими як повсякденне життя та участь у ньому”.(28)

Оцінка використання ортезів для людей з травмою спинного мозку повинна проводитися мультидисциплінарною командою з залученням пацієнта до процесу прийняття рішень. Так і має бути: (29)

  • визначити мету ортезування та реабілітації
  • роз’яснити обмеження ортеза

Пацієнт повинен отримати раннє навчання щодо використання ортезів, а також має бути заплановано подальше спостереження для забезпечення безпеки пацієнта.

Найбільш поширеними ортезами для відновлення ходьби при травмі спинного мозку є ортези:

  • ортез кульшового-колінно-гомілковостопного суглоба (HKAFO)
  • колінно-гомілковостопний ортез (KAFO)
  • гомілковостопний ортез (AFO)

Ортез кульшового, колінного та гомілковостопного суглоба

Ортез кульшового, колінного та гомілковостопного суглобів (HKAFO)(редагувати | редагувати джерело)

HKAFO – це статичний пристрій, який може бути виготовлений з гібриду металу та пластику. Мають колінний шарнір з фіксацією падіння та пластиковий AFO, що знаходиться в нейтральному положенні.(29) Виготовлені з пластику, HKAFO можуть бути спроектовані таким чином, щоб уможливити деяку реципрокну ходу.(30)

Приклад пацієнта, який може отримати користь від HKAFO: людина з травмою спинного мозку T12, AIS A, з наступними симптомами:

  • двосторонній параліч нижніх кінцівок
  • хороший контроль над тулубом і верхніми кінцівками
  • відсутня чутливість
  • легкі набряки нижніх кінцівок
  • 1+ підвищений тонус за модифікованою шкалою Ашворта

У наступному додатковому відео показано, як людина з травмою спинного мозку мобілізується за допомогою HKAFO.

(31)

Ортез для ходьби зі зворотно-поступальними рухами (редагувати | редагувати джерело)

Ортез для ходьби зі зворотно-поступальними рухами (reciprocating gait orthosis /RGO) – це тип ортеза HKAFO, який забезпечує зворотно-поступальну ходу. З RGO одна нога може рухатися попереду іншої, створюючи більш типовий поворот тазу. Він контролює розгинання стегна і допомагає у зворотному згинанні стегна під час фази маху. Нижні кінцівки і тулуб стабілізуються в сагітальній і фронтальній площинах. Зворотно-поступальна ходьба можлива завдяки подвійному або одинарному тросу, вмонтованому між кульшовими суглобами.

Переваги використання RGO:(32)

  • психологічна користь від прийняття вертикального положення та спілкування з іншими на одному рівні
  • можливість досягти функціонального рівня домашнього пересування з обмеженнями

Недоліки використання RGO:(32)

  • висока вартість ортеза
  • дискомфорт під час носіння ортеза
  • погане підлаштування
  • труднощі з надяганням та зняттям ортеза
  • повільна швидкість ходьби у порівнянні з використанням крісла колісного
  • людям, які носять RGO, важко сідати в автомобіль, виходити з нього, виходити на вулицю та підніматися сходами

Приклад пацієнта, який може отримати користь від RGO: людина з травмою спинного мозку AIS A T1, яка має:

  • відсутність вираженої спастичності нижніх кінцівок
  • відсутність набряків нижніх кінцівок
  • від 25 до 50 років

У наступному додатковому відео показано, як людина мобілізується за допомогою RGO та ліктьових милиць.

(33)

Колінно-гомілковостопний ортез (KAFO) (редагувати | редагувати джерело)

KAFO можуть бути металевими, пластиковими або карбоновими, а також гібридними і мати наступні варіанти колінних шарнірів:

Пластиковий KAFO

  • вільне коліно
  • замок від падіння
  • замок від осьового зміщення/викривлення
  • замок спускового гачка
  • замок храповий/зубчастий
  • зсув
  • обманне коліно

Найпоширеніша конструкція KAFO для відновлення ходьби після травми спинного мозку – пластикова з фіксатором падіння.

Існує нове покоління KAFO, що контрольовані в опорі Цей тип ортеза автоматично фіксує колінний суглоб у положенні стоячи, але дозволяє згинання під час маху. Додаткове відео нижче демонструє тренування ходи з двостороннім контролем KAFO.

(34)

Будь ласка, перегляньте це відео, якщо ви хочете побачити, як пацієнт з травмою спинного мозку T12 демонструє ходьбу на милицях і підйом по сходах з однією милицею і одним поручнем під час носіння KAFO.

(35)

Однак пацієнти з травмою спинного мозку, які потребують двосторонніх KAFO та ліктьових милиць для маятникової ходи, як правило, віддають перевагу переважно використанню крісла колісного для пересування.(25) Вони часто припиняють тренування ходи через:(25)(27)

  • високі енерговитрати під час ходьби
  • низьку швидкість ходьби порівняно з рухом на кріслі колісному або звичайною ходьбою(25)

Пластикові AFO з різними варіантами обробки

Гомілковостопний ортез (AFO)(редагувати | редагувати джерело)

AFO можуть бути виготовлені з металу, пластику або карбону, а також можуть бути гібридними. Вони мають передні вставки, середні вставки або задні пластинчасті амортизатори. Пластикові AFO із задніми пластинчастими амортизаторами (posterior leaf springs/PLS) – це найпоширеніші ортези для відновлення ходьби у людей з ушкодженнями нижньопоперекового відділу спинного мозку. Особи з неповним пошкодженням спинного мозку в грудному або поперековому відділі можуть потребувати AFO з передньою вставкою або передніми опорними елементами. Ви можете прочитати більше про різні типи AFO тут.

Приклад пацієнта, якому може бути корисним двосторонне AFO з заднею опорою: пацієнт з травмою спинного мозку на рівні L4-5, AIS C, який звернувся з наступними симптомами:

  • в’яла падаюча стопа
  • легка втрата чутливості на тильній стороні стопи
  • відсутність набряків

На додатковому відео нижче показано пацієнта з неповним пошкодженням спинного мозку T7, який ходить з двостороннім AFO з передніми опорними елементами:

(36)

Засоби для функціональної ходьби у приміщенні (редагувати | редагувати джерело)

Два найпоширеніші засоби пересування, якими користуються люди з травмою спинного мозку, – це ходунки та милиці.

Ходунки(edit|edit source)

Ходунки – це допоміжний засіб для ходіння, який забезпечує широку опору. Зазвичай він має три сторони. Сторона, найближча до пацієнта, відкрита. Більше про ходунки можна прочитати тут.

Милиці(edit|edit source)

Милиці дозволяють людям пересуватися зі збільшеною базою опори. Вони переносять вагу з ніг на верхню частину тіла і часто використовуються людьми з травмами спинного мозку, які не можуть використовувати ноги для тримання своєї ваги. Більше про милиці можна прочитати тут.

Взуття(edit|edit source)

Носячи ортези, пацієнти не можуть “повернутися” назад у свою улюблену пару взуття.(37)

Важливо підкреслити важливість правильного взуття для формування навичок безпечної ходьби та мінімізації травм і падінь. Не забувайте про пріоритетність використання відповідного взуття для підтримки реабілітаційного шляху пацієнта.

  • Необхідно провести належну оцінку взуття, при цьому слід врахувати наступне:
    • наявність набряків у нижніх кінцівках
    • точки тиску після зняття взуття
      • провести ретельне обстеження щиколоток, п’ят і пальців ніг; пацієнт може не відчувати своїх ніг, а отже, наражатися на ризик розвитку травми від тиску
  • При використанні ортезів рекомендується, щоб взуття мало:(38)
    • закриті п’ятку і носок
    • надійну застібку на шнурку або липучці
    • знімну устілку
    • висоту підборів відповідно до рекомендацій ортопеда

Ресурси(edit|edit source)

Посилання(edit|edit source)

  1. ↑ 1.0 1.1 1.2 1.3 1.4 1.5 1.6 Scivoletto G, Tamburella F, Laurenza L, Torre M, Molinari M. Who is going to walk? A review of the factors influencing walking recovery after spinal cord injury. Frontiers in human neuroscience. 2014 Mar 13;8:141.
  2. ↑ Van de Crommert HW, Mulder T, Duysens J. Neural control of locomotion: sensory control of the central pattern generator and its relation to treadmill training. Gait Posture. 1998 May 1;7(3):251-263.
  3. ↑ Sherrington CS. Flexion-reflex of the limb, crossed extension-reflex, and reflex stepping and standing. J Physiol. 1910 Apr 26;40(1-2):28-121.
  4. ↑ 4.0 4.1 4.2 4.3 4.4 Behrman AL, Bowden MG, Nair PM. Neuroplasticity after spinal cord injury and training: an emerging paradigm shift in rehabilitation and walking recovery. Phys Ther. 2006 Oct;86(10):1406-25.
  5. ↑ Grillner S, Rossignol S. On the initiation of the swing phase of locomotion in chronic spinal cats. Brain Res. 1978 May 12;146(2):269-77.
  6. ↑ Hiebert GW, Whelan PJ, Prochazka A, Pearson KG. Contribution of hind limb flexor muscle afferents to the timing of phase transitions in the cat step cycle. J Neurophysiol. 1996 Mar;75(3):1126-37.
  7. ↑ Angeli CA, Boakye M, Morton RA, Vogt J, Benton K, Chen Y, Ferreira CK, Harkema S. Recovery of Over-Ground Walking after Chronic Motor Complete Spinal Cord Injury. N Engl J Med 2018; 379:1244-1250.
  8. ↑ Stroke Engine. Glossary of Terms. Available from http://www.medicine.mcgill.ca/strokengine/definitions-en.html. (last access 11.01.2023)
  9. ↑ Lam T, Noonan VK, Eng JJ; SCIRE Research Team. A systematic review of functional ambulation outcome measures in spinal cord injury. Spinal Cord. 2008 Apr;46(4):246-54.
  10. ↑ Lord SE, McPherson K, McNaughton HK, Rochester L, Weatherall M. Community ambulation after stroke: how important and obtainable is it and what measures appear predictive? Arch Phys Med Rehabil. 2004 Feb;85(2):234-9.
  11. ↑ 11.0 11.1 11.2 11.3 11.4 Salbach NM, O’Brien K, Brooks D, Irvin E, Martino R, Takhar P, Chan S, Howe JA. Speed and distance requirements for community ambulation: a systematic review. Arch Phys Med Rehabil. 2014 Jan;95(1):117-128.e11.
  12. ↑ 12.0 12.1 Promkeaw D, Arrayawichanon P, Thaweewannakij T, Mato L, Amatachaya P, Amatachaya S. Various surfaces challenge gait characteristics of ambulatory patients with spinal cord injury. Spinal Cord 2019; 57: 805–813.
  13. ↑ Wellmon R, Barr-Gillespie AE, Newton R, Ruchinskas RA, Stephens J. The effects of aging on the attentional demands of walking toward and stepping up onto a curb. Gait Posture. 2013 Jun;38(2):198-202.
  14. ↑ Hussey RW, Stauffer ES. Spinal cord injury: requirements for ambulation. Arch Phys Med Rehabil. 1973 Dec;54(12):544-7.
  15. ↑ Brehm MA, Ploeger HE, Nollet F. Self-reported functional ambulation is related to physical mobility status in polio survivors; a cross-sectional observational study. Ann Phys Rehabil Med. 2021 Jul;64(4):101428.
  16. ↑ Van Hedel HJ; EMSCI Study Group. Gait speed in relation to categories of functional ambulation after spinal cord injury. Neurorehabil Neural Repair. 2009 May;23(4):343-50.
  17. ↑ 17.0 17.1 17.2 Draganich C, Weber KA 2nd, Thornton WA, Berliner JC, Sevigny M, Charlifue S, Tefertiller C, Smith AC. Predicting Outdoor Walking 1 Year After Spinal Cord Injury: A Retrospective, Multisite External Validation Study. J Neurol Phys Ther. 2023 Jul 1;47(3):155-161.
  18. ↑ Moon J, Yu J, Choi J, Kim M, Min K. Degree of contribution of motor and sensory scores to predict gait ability in patients with incomplete spinal cord injury. Annals of Rehabilitation Medicine. 2017 Dec 28;41(6):969-78.
  19. ↑ 19.0 19.1 Van Middendorp JJ, Hosman AJ, Donders AR, Pouw MH, Ditunno JF, Curt A, Geurts AC, Van de Meent H. A clinical prediction rule for ambulation outcomes after traumatic spinal cord injury: a longitudinal cohort study. The Lancet. 2011 Mar 19;377(9770):1004-10.
  20. ↑ Cathomen A, Maier D, Kriz J, Abel R, Röhrich F, Baumberger M, Scivoletto G, Weidner N, Rupp R, Jutzeler CR, Steeves JD; EMSCI study group; Curt A, Bolliger M. Walking Outcome After Traumatic Paraplegic Spinal Cord Injury: The Function of Which Myotomes Makes a Difference? Neurorehabil Neural Repair. 2023 May;37(5):316-327.
  21. ↑ Nas K, Yazmalar L, Şah V, Aydın A, Öneş K. Rehabilitation of spinal cord injuries. World J Orthop. 2015 Jan 18;6(1):8-16.
  22. ↑ 22.0 22.1 Mohammad MT. Gait Rehabilitation Using Orthotics in Spinal Cord Injury Course. Plus, 2024.
  23. ↑ Hope JM, Field-Fote EC. Assessment of Dorsiflexion Ability across Tasks in Persons with Subacute SCI after Combined Locomotor Training and Transcutaneous Spinal Stimulation. Bioengineering. 2023; 10(5):528.
  24. ↑ 24.0 24.1 Waters RL, Miller L. A Physiologic Rationale for Orthotic Prescription in Paraplegia. Clinical Prosthetics and Orthotics 1987;11(2):66-73.
  25. ↑ 25.0 25.1 25.2 25.3 25.4 Waters RL, Lunsford BR. Energy cost of paraplegic locomotion. J Bone Joint Surg Am. 1985 Oct;67(8):1245-50.
  26. ↑ Engel-Haber E, Zeilig G, Haber S, Worobey L, Kirshblum S. The effect of age and injury severity on clinical prediction rules for ambulation among individuals with spinal cord injury. Spine J. 2020 Oct;20(10):1666-1675.
  27. ↑ 27.0 27.1 27.2 Karimi MT. The physiological benefits and problems associated with standing and walking orthoses in individuals with spinal cord injury – a meta-analytic review. Journal of Orthopaedics, Trauma and Rehabilitation 2012; 16(1): 37-40.
  28. ↑ Fallahzadeh Abarghuei A, Karimi MT. The Effects of Lower Limb Orthoses on Health Aspects of the Spinal Cord Injury Patients: A Systematic Review Using International Classification of Functioning, Disability, and Health (ICF) as a Reference Framework. Med J Islam Repub Iran. 2022 Dec 14;36:153.
  29. ↑ 29.0 29.1 Uustal H. Lower Extremity Orthotics. Pathology and Prescription. Available from https://medicine.missouri.edu/sites/default/files/orthotics%20review%20case/LowerExtremityOrthotics.pdf (last access 13.01.2023)
  30. ↑ Fisher D. Introduction to Complex Orthoses Course. Plus. 2022.
  31. ↑ Hope Rehab.HKAFO – Hip Knee Ankle Foot ORTHOSIS, Helping To Rehabilitate Ahmed. Available from: https://www.youtube.com/watch?v=Zsbxak-mBNo (last accessed 13/01/2024)
  32. ↑ 32.0 32.1 Scivoletto G, Petrelli A, Lucente LD, Giannantoni A, Fuoco U, D’Ambrosio F, Filippini V. One year follow-up of patients with spinal cortex injury using reciprocating gait orthosis: preliminary report. Spinal Cord. 2000 Sep;38(9):555-8.
  33. ↑ Jaco Deist. Tania van Twisk, Reciprocating Gate Orthosis. Available from: https://www.youtube.com/watch?v=VoDVZjAoh7M (last accessed 18/01/2024)
  34. ↑ Good Shepherd Rehabilitation Network. Spinal Cord Injury: Kevin Oldt Walks in KAFO Leg Braces. Available from: https://www.youtube.com/watch?v=ikRZZMR8Wkc (last accessed 13/01/2024)
  35. ↑ Health is Wealth. Spinal Cord Injury: paraplegic T12 walking with elbow crutch and stair climbing training. Available from: https://www.youtube.com/watch?v=Nrr-YkVixeo (last accessed 10/02/2024)
  36. ↑ Jaime Newell. Walking in AFOs – T7 Incomplete spinal cord injury. Available from: https://www.youtube.com/watch?v=vSiwEqcw_5U (last accessed 13/01/2023)
  37. ↑ Wearing Shoes After A SCI: Three Things You Should Know. Available from https://passionatepeople.invacare.eu.com/wearing-shoes-sci-three-things-know/ (last access 9.2.2024)
  38. ↑ KAFO Buying Guide: What Physicians Should Know When Selecting One for Their Patients. Available from https://www.anatomicalconceptsinc.com/articles/kafo-buying-guide-what-physicians-should-know-when-selecting-one-for-their-patients (last access 9.2.2024)


Схожі статті

Професійний розвиток вашою мовою

Приєднуйтесь до нашої міжнародної спільноти та беріть участь в онлайн курсах для фахівців з реабілітації.

Переглянути доступні курси