Ідіопатична ходьба на пальцях ніг

Головний редакторLauren Heydenrych
Основний внесокLauren Heydenrych, Jess Bell, Robin Tacchetti, Tarina van der Stockt та Kim Jackson

Вступ(edit|edit source)

Ходьбу на пальцях ніг часто описують як “відсутність постановки стопи на п’ятку у початковій контактній фазі циклу ходьби”.(1) У дітей віком до двох років ходьба на пальцях ніг зазвичай вважається нормальним варіантом ходьби; зазвичай діти демонструють тильне згинання гомілковостопного суглоба під час постановки стопи на п’ятку у віці п’яти років.(1)

Ходьба на пальцях ніг може бути пов’язана зі специфічними станами, травмами або нейрогенними впливами.(1) Стани, які можуть спричинити ходьбу на пальцях ніг, можуть бути пов’язані з церебральним паралічем, м’язовою дистрофією, розладами аутистичного спектру, глобальними затримками розвитку, пухлинами або травмами нижніх кінцівок.(1)

Ходьба на пальцях ніг, спричинена певним захворюванням, відрізняється від ідіопатичної ходьби на пальцях ніг (ІХПН). ІХПН – це загальний термін для позначення ходьби на пальцях ніг у здорових дітей, які вміють ходити. ІХПН – це діагноз виключення, коли не виявлено жодної встановленої патології.(2) ІХПН також відома як ходьба на пальцях ніг (toe walking), звична ходьба на пальцях ніг (habitual toe walking) та вроджене вкорочене сухожилля п’яткової кістки (short tendo calcaneus).(3)

У випадку ІХПН відсутня постановка стопи на пʼяту під час початкового контакту, а стопа не має повного контакту з поверхнею під час опорної фази під час ходьби. Вага переноситься переважно на передній відділ стопи, часто на головки плеснових кісток.(2) (4)

Її можна визначити як: “еквінусна ходьба, спочатку без фіксованих контрактур, з пасивною амплітудою тильного згинання (range of motion, ROM) підошовних м’язів-згиначів принаймні до нейтрального положення (0°), з інвертованим надп’ятково-п’ятковим суглобом та випрямленим коліном”.(4)

ІХПН може з’явитися під час формування навичок ходьби, на початку самостійного ходіння або протягом шести місяців після початку самостійного ходіння.(3) Деякі люди з ІХПН ходять на пальцях ніг з перервами, тоді як інші ходять виключно на пальцях.(5) Діти з ІХПН, як правило, менш стабільні під час ходьби і мають підвищений ризик посковзнутися або впасти. Вони також можуть відчувати біль у ногах або стопах(6) та зменшену пасивну амплітуду тильного згинання гомілковостопного суглоба, що може призвести до травм гомілковостопного суглоба.(7)

Для того, щоб ходьба на пальцях ніг вважалася ІХПН:(5)

  • дитина повинна почати ходити на пальцях ніг, як тільки вона почала самостійно пересуватися або незабаром після
  • цього ходьба на носках є двосторонньою (не односторонньою)
  • люди з ІХПН мають вік приблизно від 2 до 21 років
    • у більшості дітей ходіння на пальцях ніг має тенденцію до спонтанного зникнення(8)
    • одне когортне дослідження показало, що до 10 років у 79% дітей, які ходили на пальцях ніг, спонтанно розвинулася типова ходьба(9)

(10)

Епідеміологія та етіологія(edit | edit source)

Дані про частоту виникнення ІХПН значно різняться: від 2-5%(3)(11) tдо 7-24%.(12) ІХПН частіше уражає хлопчиків, ніж дівчаток.(13)

Еквінусна стопа / перенесення ваги на передній відділ стопи

Етіологія ІХПН невідома:(14)

  • ІХПН пов’язана з еквінусом гомілковостопного суглоба.(15) У людей з ІХПН часто спостерігається скутість або зменшення амплітуди підошовних згиначів гомілковостопного суглоба, що розвивається з часом внаслідок постійного ходіння на пальцях ніг. З часом також зменшується амплітуда тильного згинання гомілковостопного суглоба.(5) Спочатку вважалося, що зменшення амплітуди рухів є причиною ІХПН, але зараз вважається, що воно виникає як наслідок ІХПН.(2)
  • У деяких людей може існувати генетичний компонент ІХПН(14) – у деяких дітей з ІХПН спостерігається обтяжений сімейний анамнез.(16)
  • Існує позитивна кореляція між ІХПН та особами, які мають затримку розвитку мовлення та порушення здатності до навчання.(5)
  • Існує непідтверджений взаємозв’язок між ІХПН та деякими порушеннями сенсорної обробки(5) (наприклад, у дітей з тактильними, пропріоцептивними, вестибулярними та зоровими проблемами(14)).
    • Зверніть увагу, що діагноз ІХПН не ставиться особам, які мають розлади аутистичного спектру або затримку розвитку.(5)
  • Також існує припущення, що ІХПН виникає через гіперактивність рефлексів – тобто затримку дозрівання кортикоспинального тракту, що призводить до недостатнього гальмування рефлексів розтягування та подальшого посилення глибоких сухожильних рефлексів.(11) Огляд літератури, проведений Lorentzen та ін.,(11) показав, що кортикоспинальні шляхи є активними та важливими на рівні пресинапсу моторних нейронів підошовних згиначів надп’ятково-гомілкового суглоба.

Діагностика(edit|edit source)

ІХПН є діагнозом виключення. Під час диференціальної діагностики необхідно виключити наступні стани:(2)(17)

Інструмент Ходьба на пальцях ніг – це серія запитань, яка була запропонована як засіб, що допомагає відрізнити ІХПН від інших станів.

Біомеханічні зміни(edit | edit source)

З віком у дітей з ІХПН можуть виникати певні біомеханічні зміни внаслідок постійної ходьби на пальцях ніг:

  • У дітей з ІХПН можуть спостерігатися вкорочені ахіллові сухожилля та контрактури стоп і гомілковостопних суглобів. Це частіше спостерігається у дітей старшого віку, які страждають на ІХПН.(3)(2)(4)
  • У дітей з ІХПН розвивається пронація стопи і, потенційно, значна абдукція (відведення) стопи (положення з відведенням передньої частини стопи назовні). Вони також можуть мати надмірну торсію великогомілкової кістки.(5)
  • Біопсія м’язів вказує на те, що у дітей з ІХПН у литкових м’язах вищий відсоток м’язових волокон І типу (тобто тонічних, повільно скорочуваних, стійких до втоми волокон), ніж м’язових волокон ІІ типу (волокон, що швидко скорочуються).(4) (11) Ця зміна відображає різні зусилля та вимоги, які покладаються на литкові м’язи внаслідок постійного ходіння на пальцях стопи.(5)

Менеджмент(edit|edit source)

Оскільки немає чіткої етіології ІХПН, Davies та ін.(7) зазначають, що важко визначити, на чому слід зосередити терапію – на ходьбі на пальцях ніг, рухових або сенсорних проблемах чи пасивній амплітуді рухів у гомілковостопному суглобі. Однак, початковий менеджмент ІХПН є консервативним. Хірургічне втручання може розглядатися, коли консервативні заходи вичерпані.(3) (2)(17)(18)

Консервативний менеджмент(edit | edit source)

Консервативні втручання в разі ІХПН зазвичай передбачають наступне:(5)(7)(17)

  • Розтягування
  • Ортези або нічні лонгети
  • Послідовне гіпсування
  • Взуття
  • Звуковий зворотний зв’язок
  • Ботулотоксин типу А (Botulinum toxin, BTX)
  • Перенавчання ходи

Менеджмент фізичної терапії(edit | edit source)

Як і всі терапевтичні втручання, первинна консультація починається з ретельного обстеження, за яким відбувається терапія та повторне обстеження.

Обстеження(edit|edit source)

Компоненти обстеження фізичної терапії для виявлення ІХПН детально обговорюються в Настановах Медичного центру дитячої лікарні Цинциннаті з менеджменту ідіопатичної ходьби на пальцях стопи (Cincinnati Children’s Hospital Medical Centre’s Guideline in the Management of Idiopathic Toe Walking):(3)

  • Суб’єктивне обстеження
  • Об’єктивне обстеження, зокрема скринінгові критерії оцінювання
  • Фізичне обстеження
  • Аналіз ходьби
  • Велика моторика

Для отримання додаткової інформації, будь ласка, див: Клінічна настанова заснована на доказах з менеджменту ідіопатичної ходьби на пальцях ніг.(3)

Суб’єктивне обстеження(edit | edit source)

  • Історія народження
  • Історія хвороби
  • Історія розвитку, в т.ч:
  • Сімейний анамнез ходьби на пальцях ніг та/або будь-яких станів, пов’язаних з ходьбою на пальцях ніг
  • Поточні та минулі терапевтичні втручання, такі як ерготерапія, фізична терапія, терапія мови та мовлення тощо(3)

Об’єктивний скринінг(edit | edit source)

  • Оцінювання болю за допомогою відповідної шкали болю
  • Скринінг мови та мовлення
    • За потреби використовуйте розділ “Комунікація” опитувальника “Вік та стадії розвитку» (Ages and Stages Questionnaire) (підходить для дітей віком від 4 місяців до 60 місяців)
  • Заповніть Короткий сенсорний профіль (Short Sensory Profile) (підходить для дітей віком від трьох років до 10 років 11 місяців) до першого візиту на терапію в якості скринінгу сенсорної обробки(3)

Фізичне обстеження(edit | edit source)

  • Неврологічне обстеження повинно передбачати:
    • оцінювання тонусу підошовних згиначів гомілковостопного суглоба та згиначів колінного суглоба за модифікованою шкалою Ашворта (Modified Ashworth Scale)
    • обстеження на наявність клонусу
  • М’язово-скелетне обстеження повинно охоплювати:
    • обстеження амплітуди рухів (range of motion, ROM):
      • пасивне тильне згинання гомілковостопного суглоба в нейтральному положенні надп’ятково-п’яткового суглоба, з зігнутим та випрямленим колінним суглобом
      • активне тильне згинання гомілковостопного суглоба з випрямленим коліном
    • тестування довжини м’язів, в т.ч:
      • тест Томаса (Thomas test) (згиначі стегна)
      • тест на довжину мʼязів задньої поверхні стегна (hamstring)
        • довжина мʼязів задньої поверхні стегна змінюється залежно від віку – Нamstring index підсумовує ці зміни довжини
    • вирівнювання нижніх кінцівок, в т.ч:
      • кут між стегном і стопою
      • вирівнювання заднього / переднього відділу стопи в нейтральному положенні надп’ятково-п’яткового суглоба (без навантаження)
    • постава у положенні стоячи
    • сила наступних м’язів за допомогою мануального м’язового тестування та/або функціонального оцінювання:
      • передній великогомілковий мʼяз
      • литковий мʼяз
    • оцінювання тулуба та кору(3)
  • Оцінювання ходьби:
    • Шкала спостереження ходьби (Observational Gait Scale)
    • повідомлення батьків про відсоток часу ходіння на пальцях ніг(3)
  • Обстеження загальної моторики, в т.ч:
    • присідання в/з положення стоячи, положення стопи під час присідання
    • перехід з положення на підлозі в положення стоячи
    • сходи
    • рівновага, в т.ч:
      • статична та динамічна рівновага
      • рівновага стоячи на одній кінцівці
      • рівновага на перекладині
      • стрибки та підскоки
    • координація
    • визначення потреби в стандартизованому тестуванні(3)

Більш детальну інформацію про послідовне повторне обстеження під час подальших консультацій можна знайти в Настанові Медичного центру дитячої лікарні Цинциннаті.

(19)

Втручання фізичної терапії(edit | edit source)

Роль фізичного терапевта в менеджменті ІХПН є багатовимірною і передбачає:(4)

  • практична терапія (hands-on therapy)
    • активні та пасивні вправи на розтягування, з акцентом на збільшення амплітуди рухів у гомілковостопному суглобі. Під час розтягування литкового та камбалоподібного м’язів важливо переконатися, що вправи виконуються в нейтральному положенні надп’ятково-п’яткового суглоба
    • тренування сили, особливо переднього великогомілкового м’яза та м’язів тулуба
    • тренування ходьби, в тому числі на біговій доріжці
    • кінезіотейпування вздовж переднього великогомілкового мʼязу
    • програма домашніх вправ
  • на додаток до вищезазначеного, фізичний терапевт може також брати участь у втручаннях щодо взуття, гіпсування та ортезування

Хірургічний менеджмент(edit | edit source)

Хірургічні втручання, описані в літературі:

  • процедура vulpius (операція на литковому м’язі)(2)(17)
  • подовження ахіллового сухожилля(2)(17)
  • відкрите подовження ахіллового сухожилля за допомогою Z-подовження або ковзної техніки(17)
  • подовження литкового та камбалоподібного м’язів за Бейкером(17)

Побічні ефекти хірургічного втручання, зазначені в роботах Caserta та ін.(17) і Van Kuijk та ін.(2) вказували на надмірне тильне згинання гомілковостопного суглоба після подовження ахіллового сухожилля.

Ресурси(edit|edit source)

Посилання(edit|edit source)

  1. 1.0 1.1 1.2 1.3 Caserta A, Morgan P, Williams C. Identifying methods for quantifying lower limb changes in children with idiopathic toe walking: A systematic review. Gait Posture. 2019 Jan;67:181-6.
  2. 2.0 2.1 2.2 2.3 2.4 2.5 2.6 2.7 2.8 Van Kuijk AA, Kosters R, Vugts M, Geurts AC. Treatment for idiopathic toe walking: a systematic review of the literature. Journal of rehabilitation medicine. 2014 Nov 1;46(10):945-57.
  3. 3.00 3.01 3.02 3.03 3.04 3.05 3.06 3.07 3.08 3.09 3.10 3.11 Le Cras S, Bouck J, Brausch S, Taylor-Haas A. Evidence-based Clinical Care Guideline for Management of Idiopathic Toe Walking. Cincinnati Children’s Hospital Medical Center. Guideline 040, pages 1-17 (2011).
  4. 4.0 4.1 4.2 4.3 4.4 Dilger N. Idiopathic Toe Walking: A diagnosis of Exclusion or a Developmental Marker. Los Angeles, California. Footprints Pediatric Physical Therapy. 2005.
  5. 5.0 5.1 5.2 5.3 5.4 5.5 5.6 5.7 5.8 Eskay K. Idiopathic Toe Walking Course. Plus, 2023.
  6. Soangra R, Shiraishi M, Beuttler R, Gwerder M, Boyd L, Muthukumar V, Trabia M, et al. Foot contact dynamics and fall risk among children diagnosed with idiopathic toe walking. Applied Sciences. 2021; 11(6):2862.
  7. 7.0 7.1 7.2 Davies K, Black A, Hunt M, Holsti L. Long-term gait outcomes following conservative management of idiopathic toe walking. Gait Posture. 2018 May;62:214-219.
  8. Hirsch G, Wagner B. The natural history of idiopathic toe-walking: a long-term follow-up of fourteen conservatively treated children. Acta Paediatr. 2004 Feb;93(2):196-9.
  9. Engström P, Tedroff K. Idiopathic toe-walking: prevalence and natural history from birth to ten years of age. J Bone Joint Surg Am. 2018 Apr 18;100(8):640-7.
  10. Paediatric Foot & Ankle. Toe Walking What Every Parent Should Know. Available from: https://www.youtube.com/watch?v=L8__feVE3lI (last accessed 25/04/2022)
  11. 11.0 11.1 11.2 11.3 Lorentzen J, Willerslev‐Olsen M, Hüche Larsen H, Svane C, Forman C, Frisk R, Farmer SF, Kersting U, Nielsen JB. Feedforward neural control of toe walking in humans. The Journal of physiology. 2018 Jun;596(11):2159-72.
  12. Sobel E, Caselli MA, Velez Z. Effect of persistent toe walking on ankle equinus. Analysis of 60 idiopathic toe walkers. Journal of the American Podiatric Medical Association. 1997 Jan;87(1):17-22.
  13. Caserta AJ, Pacey V, Fahey MC, Gray K, Engelbert RH, Williams CM. Interventions for idiopathic toe walking. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2019(10).
  14. 14.0 14.1 14.2 Kononova S, Kashparov M, Xue W, Bobkova N, Leonov S, Zagorodny N. Gut microbiome dysbiosis as a potential risk factor for idiopathic toe-walking in children: a review. Int J Mol Sci. 2023 Aug 25;24(17):13204.
  15. Caserta A, Morgan P, McKay MJ, Baldwin JN, Burns J, Williams C. Children with idiopathic toe walking display differences in lower limb joint ranges and strength compared to peers: a case control study. Journal of Foot and Ankle Research. 2022 Dec;15(1):1-8.
  16. Bauer JP, Sienko S, Davids JR. Idiopathic Toe Walking: An Update on Natural History, Diagnosis, and Treatment. Journal of the American Academy of Orthopaedic Surgeons. 2022 Nov 15;30(22):e1419-30.
  17. 17.0 17.1 17.2 17.3 17.4 17.5 17.6 17.7 Caserta AJ, Pacey V, Fahey M, Gray K, Engelbert RH, Williams CM. Interventions for idiopathic toe walking. Cochrane Database Syst Rev. 2019 Oct 6;10(10):CD012363.
  18. Harkness-Armstrong, C., Maganaris, C., Walton, R., Wright, D.M., Bass, A., Baltzoloulos, V. and O’Brien, T.D., 2022. Children who idiopathically toe-walk have greater plantarflexor effective mechanical advantage compared to typically developing children. European Journal of Applied Physiology, 122(6), pp.1409-1417.
  19. AMy Sturkey. #5 A Comparison of Walking in Typical vs Toe Walkers: Pediatric Physical Therapy for Toe Walkers. Available from:https://www.youtube.com/watch?v=BIUrcHDLD1M (last accessed 26/04/2022


Професійний розвиток вашою мовою

Приєднуйтесь до нашої міжнародної спільноти та беріть участь в онлайн курсах для фахівців з реабілітації.

Переглянути доступні курси