Травми сухожиль розгиначів кисті

Автор – Sofie Christiaens в рамках проекту Vrije Universiteit Brussel’s з Науково-доказової практики

Основний внесок – Wanda van Niekerk, Sofie Christiaens, Kim Jackson, Laura Ritchie, Andeela Hafeez, Jess Bell, Admin, Tarina van der Stockt, WikiSysop, Shaimaa Eldib, Simisola Ajeyalemi, Claire Knott, Anas Mohamed, 127.0.0.1, Evan Thomas and Mariam Hashem

Вступ(edit|edit source)

Травми сухожиль розгиначів відносно поширені, і якщо їх не лікувати належним чином, вони можуть призвести до незворотних порушень функції кисті. Часто спостерігається обмеження розгиначів, що може призвести до подальшої травматизації ураженої ділянки. Ці травми також можуть впливати на виконання різних рухів руками. Сухожилля розгиначів кисті розташовані поверхнево, під тонким м’якотканинним покриттям. Це призводить до того, що ці сухожилля більш схильні до травм. Лікування цих травм спрямоване на відновлення цілісності та функції сухожилля, а також раннє відновлення рухів ураженого пальця.⁽¹⁾

Визначення/Опис(edit|edit source)

Надано з люб’язності Primal Pictures

Травма сухожиль розгиначів – це поріз або розрив одного з сухожиль розгиначів. Внаслідок цієї травми неможливо повністю і з силою розгинати зап’ястя та/або пальці.

Клінічно важлива анатомія (редагувати | редагувати джерело)

Сухожилля розгиначів кисті лежать дуже поверхнево,⁽²⁾ а м’які тканини, що покривають сухожилля, дуже тонкі.⁽³⁾ Це робить ці сухожилля вразливими до травм⁽²⁾ таких як розриви або відкриті травми.⁽³⁾ Інша причина – відсутність підшкірної клітковини між сухожиллям і шкірою.⁽⁴⁾

Загальні розгиначі пальців (ЗРП)(редагувати | редагувати джерело)

Загальний розгинач пальців кисті (EDC) є основним сухожиллям розгинача кисті⁽⁵⁾ і розміщений по центру в задньому відділі передпліччя. Він бере початок від латерального надвиростка плечової кістки через загальний сухожилок розгинача, покривну фасцію та міжм’язові перегородки з боків. У нижній частині передпліччя м’язи утворюють чотири сухожилля. Ці сухожилля проходять глибоко під сухожильною оболонкою розгиначів і розходяться до чотирьох середніх пальців на тильній стороні кисті.⁽⁶⁾

Кожне сухожилля допомагає формувати апоневроз на тильній стороні кисті – тильне розгинання пальців або капюшон розгинача. Було запропоновано вважати розгинальний капюшон як “рухомий трикутний капюшон”⁽⁶⁾ основа якого лежить проксимально над п’ястково-фаланговим суглобом, а бокові частини охоплюють фалангу. У проксимальному міжфаланговому суглобі капюшон укріплений міжостьовими та поперековими м’язами. На дистальному кінці проксимальної фаланги капюшон розгинача ділиться на три частини: центральна частина прикріплюється до основи середньої фаланги з тильного боку, тоді як дві бічні частини з’єднуються і прикріплюються до тильного боку основи дистальної фаланги.⁽⁶⁾

Загальний розгинач пальців іннервується задньою міжкістковою гілкою променевого нерва. Його основна дія полягає в розгинанні п’ястно-фалангових суглобів, а також у розгинанні обох міжфалангових суглобів.⁽⁶⁾

Довгий розгинач великого пальця (EPL)(редагувати | редагувати джерело)

Довгий розгинач великого пальця (EPL) лежить глибоко під розгиначем пальців у задньому відділі передпліччя. Бере початок від латеральної частини середньої третини задньої поверхні ліктьової кістки і прилеглої міжкісткової перетинки, потім продовжується на тильній поверхні основи дистальної фаланги великого пальця. Іннервація здійснюється задньою міжкістковою гілкою променевого нерва. Основна дія м’яза полягає в розгинанні всіх суглобів великого пальця, а також у розгинанні та відведенні зап’ястя.⁽⁶⁾

Сухожильні зони(редагувати | редагувати джерело)

Сухожилля розгиначів розташовані на тильній частині кисті та пальців. Функція цих сухожиль – розгинати зап’ястя і пальці. Згідно з Kleinert та Verdan (1983), існує вісім анатомічних зон, на які поділяється механізм розгинання пальців і зап’ястя.⁽⁷⁾⁽⁸⁾⁽⁹⁾ Зони з непарними номерами відносяться до ушкоджень над суглобами, а зони з парними номерами – до сегментів між двома суглобами.⁽³⁾

Зона I: Дістальний міжфаланговий суглоб
Зона II: Середня фаланга
Зона III: Проксимальний міжфаланговий суглоб
Зона IV: Проксимальна фаланга
Зона V: П’ясно-фалангові суглоби
Зона VI: П’я́сток
Зона VII: Зап’ястя (зап’ясток і ретикулярна тканина розгинання)
Зона VIII: Дистальна третина передпліччя⁽⁹⁾⁽¹⁰⁾

Епідеміологія / Етіологія( редагувати | відредагувати джерело )

Пошкодження сухожиль розгиначів становлять значну частину гострих травм сухожиль, на які припадає понад 50% усіх випадків, з частотою 14 випадків на 100 000 людино-років.⁽¹¹⁾ Ці ушкодження становлять 16,9% ортопедичних ушкоджень м’яких тканин⁽¹²⁾ і особливо часто зустрічаються у молодих працівників, що працюють руками⁽¹³⁾переважно вражаючи чоловіків у віці 30 років, які представляють демографічну групу працездатного віку.⁽¹⁴⁾ Частіше травмується домінуюча рука. Клінічний тягар є значним, оскільки на ці травми припадає до 30% усіх звернень до відділень невідкладної допомоги у Великій Британії.⁽¹⁵⁾ і становлять понад 25% усіх травм м’яких тканин у США.⁽¹⁶⁾ Окрім клінічних наслідків, травми сухожиль розгиначів несуть значний економічний тягар: загальна вартість розривів сухожиль розгиначів оцінюється в 307 мільйонів доларів США на рік.⁽¹⁷⁾

Механізм травми (редагувати | відредагувати джерело)

Травми сухожиль розгиначів кисті відбуваються через відкриті рани та закриті розриви.⁽¹²⁾ Відкриті рани часто вимагають невідкладної медичної допомоги та присутності пацієнта в лікарні. До них відносяться рвані рани гострими предметами, ножами або ножицями, поранення пилкою, опіки, тупі травми, укуси, розчавлення, відриви та глибокі садна.

Закриті розриви виникають внаслідок станів, що послаблюють структуру сухожилля, таких як ревматоїдний артрит, зношення внутрішніх металевих деталей, які часто використовуються для внутрішньої фіксації та також у ситуаціях екстремальних навантажень.⁽⁸⁾

Характеристика/клінічна картина (редагувати | редагувати джерело)

Залежно від зони ураження, проявляються різні характеристики.

Таблиця 1. Різні характеристики травм сухожиль розгиначів залежно від зони сухожилля
Сухожильна зона	Характеристики травми
Зона I	Молоткоподібний палець
Зона II	Повного розриву сухожилля немає, але частково пошкоджено⁽⁸⁾
Зона III	Порушення центрального ковзання, яке також називають деформацією бутоньєрки або заклиненим пальцем. Характеризується зігнутим положенням променево-зап’ясткового суглоба та розгинанням або гіперрозгинанням дистального міжфалангового суглоба.⁽¹⁸⁾
Зона IV	Травми часто часткові, з або без втрати розгинання в ділянці проксимального міжфалангового суглоба⁽¹⁰⁾
Зона V	Травми від укусів (відкриті травми) або травми, не пов’язані з укусами (наприклад, тупа травма): можливим наслідком такої травми є розрив сагітальних зв’язок, що супроводжується підвивихом розгинальних сухожиль.⁽¹⁰⁾ Це проявляється у вигляді ускладнення активного згинання у п’ясно-фаланговому суглобі ⁽⁸⁾
Зона VI	П’ясно-фаланговий суглоб все ще можна розігнути через сухожилля суглобових з’єднань
Зона VII	Фізична травма розгинального ретинакулуму (утримувача)⁽¹⁰⁾

Диференціальна діагностика (редагувати | редагувати джерело)

При оцінці травм сухожиль розгиначів слід враховувати декілька умов. Молоткоподібний палець – це відвисання кінцевого суглоба пальця (тобто в дистальному міжфаланговому суглобі), що виникає, коли сухожилля розгинача перерізане або відірване від кістки – зазвичай це спостерігається, коли м’яч або інший предмет вдаряє по кінчику пальця або великого пальця і примусово згинає його.⁽¹³⁾⁽¹⁹⁾ Деформація за типом бутоньєрки⁽¹³⁾ описує зігнуте донизу (зігнуте) положення середнього суглоба пальця, яке може виникнути внаслідок розриву сухожилля розгинача.⁽¹³⁾ Порізи на тильній стороні кисті можуть травмувати сухожилля розгиначів, що ускладнює розгинання пальців. Вказівний палець⁽¹³⁾ ⁽²⁰⁾ без можливості пасивних рухів. Синдром заднього міжкісткового нерва (PIN) слід розглядати, коли пацієнт не може активно виконати розгинання, хоча тенодез залишається нормальним.⁽¹³⁾

Методи діагностики (редагувати | редагувати джерело)

Рекомендується робити рентгенографію, оскільки часто трапляються супутні пошкодження навколишніх структур. Наприклад, шматок кістки може бути відірваний разом із сухожиллям⁽¹⁰⁾ Рентгенівські промені можуть виключити або підтвердити супутні ушкодження кісток.⁽¹²⁾ Ультразвук високої роздільної здатності вважається надійним і корисним діагностичним інструментом у виявленні травм сухожилля.⁽²¹⁾ МРТ має високу діагностичну цінність для оцінки ушкоджень сухожиль кисті і може бути корисною в діагностиці ушкоджень сухожиль розгиначів.⁽²²⁾

Клінічні тести також можуть допомогти в діагностиці і включають наступні тести:⁽²³⁾

Загальні розгиначі пальців (EDC)

Розмістіть кисть у положенні гачка із зігнутими дістальним та проксимальним міжфаланговими суглобами, а потім попросіть пацієнта активно розгинати п’ясно-фалангові суглоби.

Довгий розгинач великого пальця (EPL)

Попросіть пацієнта покласти руку на стіл і підняти великий палець. При розриві EPL рухливість буде значно меншою, і пацієнт не зможе розгинати великий палець у міжфаланговому суглобі.

Критерії оцінювання результативності(редагувати | відредагувати джерело)

Опитувальник обмеження функціонуання руки, плеча та кисті (DASH)
Швидкий DASH – цей показник є скороченою версією DASH і використовується для визначення фізичної функції та симптомів пацієнта.⁽²⁴⁾
Оцінка за Gartland та Werley – це один з найпоширеніших показників результату, який використовується в клініці для оцінки функції зап’ястя і кисті.
Тест функції руки Соллермана(SHFT).⁽²⁴⁾

Медичний менеджмент(редагувати | редагувати джерело)

Пацієнти з травмою сухожилля розгинача можуть лікуватися двома способами: хірургічним або консервативним (а саме шинуванням). Вибір методу лікування залежить від ступеня травми. Як правило, відкриті травми та цілі розриви потребують хірургічного лікування. Закриті травми та часткові розриви сухожиль потребують шинування.⁽²⁵⁾

Загальні принципи( edit | edit source )

Чинники, які слід враховувати при прийнятті рішення про відповідне лікування, включають характеристики пошкодження сухожилля розгинача, механізм пошкодження або травми, місце пошкодження, залучення м’яких тканин та/або нервових і судинних пучків, а також характеристики пацієнта, такі як вік, робота, супутні захворювання та функціональні запити.⁽¹³⁾

Хірургія(edit|edit source)

Бажано, щоб операція була проведена в той же день, коли була отримана травма. Чим більше тканин задіяно, тим складнішим є відновлення функції руки.⁽²⁶⁾ Первинне відновлення є стандартним підходом, хоча пересадка сухожилля (наприклад, пересадка сухожилля розгиначів на довгий розгинач великого пальця) є варіантом у випадках, коли є затримка між моментом травми і часом операції, сухожилля занадто зношене або занадто коротке.⁽²³⁾ Збереження та відновлення належної довжини сухожилля є важливим для результату відновлення, оскільки навіть незначні зміни натягу сухожилля можуть негативно вплинути на рухи пальця.⁽¹⁶⁾ Критерії Міллера використовують для оцінки пошкодження сухожиль розгиначів, враховуючи всі чинники, які мають значення для результату лікування, включаючи тяжкість розриву, зону пошкодження, хірургічну техніку, що використовується для лікування, інші травми навколишніх тканин, терапію кисті та комплаєнс пацієнта.⁽²⁷⁾

Реабілітаційний менеджмент(редагувати | відредагувати джерело)

Завдання фахівця з реабілітації (ерготерапевта, кистьового терапевта, фізичного терапевта) полягає в тому, щоб поліпшити функціональні можливості руки, з метою досягнення стану, який був до травми. Це буде зроблено шляхом поступового збільшення амплітуди рухів. Для досягнення найкращого результату необхідно адаптувати програму реабілітації до індивідуальних особливостей людини.⁽⁸⁾

Обстеження(edit|edit source)

Обстеження травм сухожиль розгиначів містить різні моменти, що викликають інтерес.

Перед операцією функцію пальців і зап’ястя можна перевірити трьома способами: пасивно, активно і з опором. Важливо, щоб кожен палець перевірявся окремо, тому що сухожилля суглобових з’єднань між сухожиллями загальних м’язів може маскувати дисфункцію.

Слід оцінити характеристики рани, такі як розмір і розташування, щоб дати фізичному терапевту уявлення про те, які структури могли бути пошкоджені. Також слід провести повне нервово-судинне обстеження.

Післяопераційна реабілітація (edit | edit source)

Для досягнення найкращого результату важливо побачити пацієнта впродовж одного-п’яти днів після операції.⁽²³⁾

Догляд за ранами та менеджмент рубців(редагувати | редагувати джерело)

Забезпечте догляд за раною, тримаючи її сухою та чистою, і спостерігайте за нею на предмет ознак інфекції.⁽²³⁾ Поширеним клінічним ускладненням є утворення сухожильних спайок після операції⁽²⁸⁾тому важливо розпочати менеджмент рубців на ранній стадії, щоб запобігти утворенню спайок.⁽²³⁾ Сухожилля розгиначів лежать поверхнево, і рубець на тильній стороні кисті може досить швидко зростися, що може обмежити амплітуду рухів пальців у згинанні. Масажуйте шрам і намагайтеся, щоб шкіра на тильній стороні кисті була максимально рухливою.⁽²³⁾

Контроль набряків(редагувати | редагувати джерело)

Контролюйте набряк руки, тримаючи руку піднятою, щоб зменшити та запобігти набряку. Виконання вправ з активним діапазоном рухів, прописаних у представленому протоколі, також допоможе контролювати набряки.⁽²⁹⁾ За необхідності для контролю набряку можна застосовувати компресію.⁽²³⁾

Ортезування(edit|edit source)

Приклади шин/ортезів для відновлення сухожиль розгиначів⁽³⁰⁾

Терапевт забеспечує пацієнта визначеною шиною або ортезом, а також пропонує вправи відповідно до протоколу реабілітації, наданого хірургом або терапевтом.⁽²³⁾ При розробці відповідного ортеза слід враховувати положення суглоба, зовнішнє навантаження та опір ковзанню сухожилля, що визначається тертям та адгезією.⁽³¹⁾

Освіта пацієнтів(edit | edit source)

Навчання пацієнтів є важливою частиною післяопераційного менеджменту травм сухожиль розгиначів. Пацієнтам важливо знати наступне⁽²³⁾:

Тримати рану сухою та чистою
Тримати шину/ортез на місці 24/7
Виконувати вправи в шині, якщо терапевт не порадив інакше
Якщо шина знята, пацієнт повинен тримати кисть і передпліччя в безпечному положенні, щоб сухожилля не розтягувалися. Це положення, у якому передпліччя знаходиться в супінації, а пальці розслаблені. Дуже важливо, щоб пацієнти знали про це і дотримувалися цієї рекомендації, оскільки це зменшить ризик розриву сухожиль або перерозтягнення сухожиль розгиначів EPL і EDC, якщо вони коли-небудь знімуть шину.

Протоколи реабілітації(редагувати | редагувати джерело)

Загальні розгиначі пальців (EDC)(редагувати | редагувати джерело)

Протокол Merrit(редагувати | редагувати джерело)

Зображення підходу RME плюс ортез/ EAM⁽³²⁾

Протокол Merrit – найпопулярніший протокол для менеджменту травм сухожиль розгиначів зони V.⁽⁹⁾ Цей протокол дає хороші результати, і пацієнти відчувають, що вони мають певну свободу, оскільки пальці не знерухомлені.⁽²⁴⁾ Цей протокол дозволяє пацієнтам використовувати руку для дуже легкої функціональної активності протягом усього курсу реабілітації. Його доцільно використовувати лише при пошкодженнях сухожиль загальних розгиначів пальців у зонах V-VII (від п’ясно-фалангових суглобів до зап’ястя) і лише у тому випадку, якщо у пацієнта розірвано від одного до трьох сухожиль та виконано їхнє відновлення.⁽³³⁾ Через особливості шини цей протокол не може бути використаний для менеджменту більш ніж трьох розривів сухожиль.⁽²³⁾

Шина складається з двох частин: ладонна шина для зап’ястя фіксує зап’ястя в положенні 20°-30° розгинання⁽³³⁾а другий компонент – це шина для відносної рухомості пальців, яка забезпечує незначне розгинання п’ясно-фалангового суглоба відносно неушкоджених пальців. Це дозволяє пацієнту згинати п’ясно-фалангові суглоби і сприяє ковзанню сухожиль для запобігання спайок.⁽³³⁾

Вправи за протоколом Merrit(редагувати | редагувати джерело)

Кулак у вигляді гака

Всі вправи за протоколом Merrit виконуються в шині і включають активне згинання п’ясно-фалангових суглобів, кулак з гачком, комбіноване згинання та активне розгинання пальців. Вправи виконуються 5 разів на день по 10 повторень кожної вправи. Пацієнт продовжує виконувати ці вправи протягом усього періоду шинування, зазвичай близько 6 тижнів, одночасно носячи і променево-зап’ясткову шину, і шину відносної рухомості. Важливо забезпечити повне розгинання проксимального міжфалангового суглоба в шині.⁽²³⁾

Сукупне згинання

Якщо у пацієнта є зниження розгинання, на уражений палець на ніч можна надягати пальцеву лонгету або шину для розгинання пальців. Якщо залучено більше одного пальця, рекомендується накладати ладонну шину на ніч або на час відпочинку. Шина повинна утримувати зап’ястя в легкому розгинанні, п’ясно-фаланговий суглоб – у 20-30 градусах згинання, а дистальний та проксимальний міжфалангові суглоби – у нейтральному положенні. Через чотири тижні після операції шину для зап’ястя знімають, а компонент відносної рухомості пальців продовжують використовувати до 6 тижнів після операції. Через 6 тижнів після операції всі шини знімаються, і пацієнту рекомендується використовувати руку для легких функціональних навантажень і повного діапазону рухів. Пасивне розтягування починається через 7 тижнів після операції, а зміцнення – приблизно через 8 тижнів після операції.⁽²³⁾
Відео нижче демонструють приклади активного згинання п’ясно-фалангового суглоба та активного розгинання пальців. Пам’ятайте, що ці вправи виконуються в шинах протягом перших шести тижнів (4 тижні з долонною шиною для зап’ястя, а потім з шиною для пальців з відносною рухомістю).

⁽³⁴⁾

⁽³⁵⁾

Протокол Norwich (редагувати | редагувати джерело)

Протокол Norwich має високий рівень використання⁽⁹⁾ його часто застосовують у менш надійних пацієнтів, коли пацієнту відновлювали два або більше сухожилля, коли хірургічне відновлення не є настільки міцним, як могло б бути, або у пацієнтів з розривами сухожиль V-VII зон. Первинний огляд пацієнта проводиться на перший-четвертий день після операції.⁽³⁶⁾

Ортез кисті для відпочинку

Для ортеза кисті для відпочинку⁽⁹⁾терапевт виготовляє ладонну шину з розгинанням зап’ястка на 45 градусів, п’ясно-фалангових суглобів зігнутих до 50 градусів та розігнутими міжфаланговими суглобами. Це складна позиція для шинування, але розгинання міжфалангових суглобів важливе для запобігання обмеження в розгинанні. Ортез слід виготовляти, коли передпліччя пацієнта знаходиться в супінації, оскільки це дозволить терапевту добре натягнути і сформувати термопластик на руці, щоб забезпечити правильне розігнуте положення зап’ястя.

Вправи в рамках протоколу Norwich(редагувати | відредагувати джерело)

Кулак гачком в шині

Ортез для відпочинку носять 24/7 і виконують вправи у ньому з частотою 10 повторень кожної вправи 5 разів на день. Вправи включають комбіноване розгинання міжфалангових суглобів та п’ясно-фалангових суглобів без шини та кулак гачком з шиною на місці.⁽³⁷⁾

Пацієнт продовжує виконувати ці вправи протягом 6 тижнів, поки знімуть ортез. Якщо через 6 тижнів немає явного обмеження у розгинанні, пацієнт може зняти ортез на 6 тижні, і йому рекомендується користуватися рукою необмежено. Зміцнення хвату починається на 7 тижні, а на 8 тижні після операції можна починати повне пасивне згинання пальців, якщо повне згинання пальців ще не відновлене. Динамічна згинальна шина може розглядатися в 12 тижнів, якщо необхідно відновити згинання. Якщо обмеження у розгинанні перевищує 30 градусів, пацієнт повинен продовжувати носити ортез до 8 тижнів після операції.⁽²³⁾

Довгий розгинач великого пальця (редагувати | редагувати джерело)

Ладонна термопластична шина для відновлення сухожилля довгого розгинача великого пальця⁽³⁸⁾

Ладонна термопластична шина використовується для відновлення сухожилля довгого розгинача великого пальця.⁽³⁸⁾ Шина утримує зап’ястя в легкому розгинанні, і великий палець також утримується в розгинанні. Шина проходить нижче суглобів п’ясно-фалангового суглоба, через дистальну долонну складку кисті та до двох третин передпліччя. Шина також поширюється на кінчик великого пальця, оскільки сухожилля довгого розгинача великого пальця вставляється в основу дистальної фаланги і дистальна фаланга не повинна вільно згинатися.⁽²³⁾

Вправи(edit|edit source)

Ранні активні вправи на рухову активність слід розпочинати з першого візиту.⁽²³⁾ З накладеною шиною пацієнт виконує активне розгинання. З шиною, але з відпущеним ременем для великого пальця і розігнутим зап’ястям, можна виконувати ізольоване згинання міжфалангового суглоба, а також ізольоване згинання п’ясно-фалангового суглоба.

Розгинання великого пальця з шиною⁽³⁹⁾

Єдина вправа, яку пацієнт може виконувати зі знятою шиною – це поступове протиставлення великого пальця, але ці вправи повинні виконуватися з передпліччям у положенні супінації. Поступово виконується протиставлення великого пальця кожному кінчику пальця, з переходом до іншого кінчика пальця щотижня. Тиждень 1 передбачає протиставлення великого та вказівного пальців. На 2-му тижні великий палець протиставляється середньому, на 3-му тижні великий палець протиставляється безіменному і так до тих пір, поки пацієнт не зможе згинати великий палець вниз до проксимальної складки над п’ястково-фаланговим суглобом мізинця на 6-му тижні.

Ізольоване згинання міжфалангових суглобів та п’ясно-фалангових суглобів в шині⁽⁴⁰⁾

Вправи залишаються незмінними до 6 тижнів після операції, після чого пацієнту можна знімати шину. Пацієнту рекомендується використовувати руку у повному діапазоні рухів і легкої функціональної активності. Вправи на зміцнення починають виконувати через 8 тижнів після операції, якщо це дозволено хірургом. Вправи на зміцнення включають використання пластичної маси для розгинання пальців – зробіть з цієї маси невеликої форми пончик, покладіть навколо пальців, а потім активно розгинайте пальці. Іншим прикладом є використання пластичної маси для вправ на згинання пальців у повний кулак – оскільки пацієнти часто втрачали силу хвату внаслідок іммобілізації.⁽²³⁾

⁽⁴¹⁾

⁽⁴²⁾

Червоні прапорці при травмах сухожиль розгиначів(редагувати | редагувати джерело)

Червоні прапорці, про які терапевти повинні знати і на які слід звертати увагу у пацієнтів з відновленням сухожиль розгиначів у зонах загального розгинача пальців V – VII та довгого розгинача великого пальця II – VIII, включають розриви, обмеження розгиначів та інфекцію.⁽²³⁾

Розриви завжди є проблемою при відновленні сухожиль. Якщо у пацієнта розрив довгого розгинача великого пальця, він не зможе розгинати міжфаланговий суглоб, тоді як розрив загального розгинача пальців призводить до неможливості розгинання п’ясно-фалангових суглобів у ізольованому стані. Терапевти повинні стежити за розривами протягом перших 6 тижнів після операції, але особливо протягом перших 3 тижнів після операції.

Обмеження розгиначів часто важко виправити після того, як воно розвинулося, тому дуже важливо виявити його якомога раніше. Пацієнту з розривом сухожилля променево-зап’ясткового суглоба, який використовує протокол Merrit і не може активно розгинати уражений палець у дистальному міжфаланговому суглобі, рекомендується накладати долонну розгинальну шину на ніч або на час відпочинку. Якщо залучено більше одного пальця зі значним обмеженням у проксимальному міжфаланговому суглобі – слід розглянути можливість використання нічної шини для відпочинку.

Інфекцію слід відстежувати, звертаючи увагу на почервоніння, біль, виділення або неприємний запах навколо місця поранення. Про будь-які ознаки інфекцій слід повідомити хірурга. Серед інших виявлених ускладнень – стійкий набряк, постійна скутість і ущільнення сухожиль.⁽⁴³⁾

Ключові тези для запам’ятовування(редагувати | редагувати джерело)

Знати свою анатомію. Це допоможе визначити підхід до менеджменту та обґрунтувати вашу клінічну аргументацію. Знати, яке сухожилля було розірвано і в якій зоні, оскільки протоколи лікування для різних зон відрізняються.
Знати історію хвороби пацієнта. Це вплине на ваш менеджмент пацієнта. Чи чисто перерізали сухожилля? Операція була проведена негайно чи з затримкою? Чи є пацієнт надійним і чи може терапевт довіряти пацієнту виконувати вправи відповідно до наданого йому протоколу. Чи поінформований пацієнт про травму і чи буде він слухняним. Важливо розробити відповідний протокол терапії спільно з хірургом, щоб найкращим чином вилікувати конкретного пацієнта.
Будьте впевнені у своїх навичках шинування. Потренуйтеся перед тим, як виготовити шину вперше, особливо з відносною рухомою шиною за протоколом Merrit. Ознайомтеся з градусами кутів різних з’єднань, в які вам потрібно їх вставити.
Слідкуйте за прогресом пацієнта. Уважно стежте за прогресом пацієнта, перевіряйте стан сухожиль і звертайте увагу на обмеження у розгинанні
Знати свій протокол реабілітації. Ознайомтеся з обраним протоколом. Навчайте свого пацієнта і будьте хорошим наставником. Дайте їм впевненість у тому, що вони зможуть впоратися з травмою, і хороший результат буде досягнутий.

Посилання(edit|edit source)

↑ Beutel BG, Gutowski KS, Marappa-Ganeshan R. Hand Extensor Tendon Lacerations. InStatPearls (Internet) 2024 Oct 5. StatPearls Publishing.
↑ ^2.0 ^2.1 Dalton SS, Maharjan LM, Yousuf H, Pientka WF. Extensor tendon repair outcomes based on zone of injury. Hand. 2024 Jul;19(5):831-6.
↑ ^3.0 ^3.1 ^3.2 Yoon AP, Chung KC. Management of acute extensor tendon injuries. Clinics in plastic surgery. 2019 Jul 1;46(3):383-91.
↑ Saini N, Sharma M, Sharma VD, Patni P. Outcome of early active mobilization after extensor tendon repair. Indian journal of orthopaedics. 2008 Jul;42(3):336.
↑ Palastanga NP, Field D, Soames R. Anatomy and Human Movement: Structure and Function. 5th Edition. Edinburgh: Butterworth Heinemann, Elsevier. 2006.
↑ ^6.0 ^6.1 ^6.2 ^6.3 ^6.4 Soames RW. Anatomy and human movement. Structure and function. Elsevier Health Sciences; 2024.
↑ Brotzman SB, Manske RC. Clinical orthopaedic rehabilitation e-book: An evidence-based approach-expert consult. Elsevier Health Sciences; 2011 May 6.
↑ ^8.0 ^8.1 ^8.2 ^8.3 ^8.4 Milner C, Russell P. Focus on extensor tendon injury. British Editorial Society of Bone and Joint Surgery 2011.
↑ ^9.0 ^9.1 ^9.2 ^9.3 ^9.4 Hirth MJ, Howell JW, Feehan LM, Brown T, O’Brien L. Postoperative hand therapy management of zones V and VI extensor tendon repairs of the fingers: An international inquiry of current practice. Journal of Hand Therapy. 2020 Mar 9.
↑ ^10.0 ^10.1 ^10.2 ^10.3 ^10.4 Matzon JL, Bozentka DJ. Extensor tendon injuries. The Journal of hand surgery. 2010 May 1;35(5):854-61.
↑ de Jong JP, Nguyen JT, Sonnema AJ, Nguyen EC, Amadio PC, Moran SL. The incidence of acute traumatic tendon injuries in the hand and wrist: a 10-year population-based study. Clinics in orthopedic surgery. 2014 Jun 1;6(2):196-202.
↑ ^12.0 ^12.1 ^12.2 Colzani G, Tos P, Battiston B, Merolla G, Porcellini G, Artiaco S. Traumatic extensor tendon injuries to the hand: clinical anatomy, biomechanics, and surgical procedure review. Journal of hand and microsurgery. 2016 Apr;8(1):2.
↑ ^13.0 ^13.1 ^13.2 ^13.3 ^13.4 ^13.5 ^13.6 Moore A, Marappa-Ganeshan R. Hand Extensor Tendon Lacerations. InStatPearls (Internet) 2020 Feb 4. StatPearls Publishing.
↑ Amirtharajah M, Lattanza L. Open extensor tendon injuries. The Journal of Hand Surgery. 2015 Feb 1;40(2):391-7.
↑ Miranda BH, Spilsbury ZP, Rosala-Hallas A, Cerovac S. Hand trauma: a prospective observational study reporting diagnostic concordance in emergency hand trauma which supports centralised service improvements. Journal of Plastic, Reconstructive & Aesthetic Surgery. 2016 Oct 1;69(10):1397-402.
↑ ^16.0 ^16.1 Dy CJ, Rosenblatt L, Lee SK. Current methods and biomechanics of extensor tendon repairs. Hand clinics. 2013 May 1;29(2):261-8.
↑ Mehrzad R, Mookerjee V, Schmidt S, Jehle C, Rao V, Mehrzad M, Liu PY. The economic impact of extensor tendon lacerations of the hand in the United States. Ann Plast Surg. 2022 Feb 1;88(2):168-72.
↑ Geoghegan L, Wormald JC, Adami RZ, Rodrigues JN. Central slip extensor tendon injuries: a systematic review of treatments. Journal of Hand Surgery (European Volume). 2019 Oct;44(8):825-32.
↑ Khera B, Chang C, Bhat W. An overview of mallet finger injuries. Acta Biomed. 2021 Nov 3;92(5):e2021246.
↑ Donati D, Ricci V, Boccolari P, Tedeschi R, Origlio F, Vita F, Naňka O, Catani F, Tarallo L. Trigger Finger: A Narrative Review of Dynamic Ultrasound and Personalized Therapies. Journal of Clinical Ultrasound. 2025 Mar 21.
↑ Weinreb JH, Sheth C, Apostolakos J, McCarthy MB, Barden B, Cote MP, Mazzocca AD. Tendon structure, disease, and imaging. Muscles, ligaments and tendons journal. 2014 Jan;4(1):66.
↑ Soni P, Stern CA, Foreman KB, Rockwell WB. Advances in extensor tendon diagnosis and therapy. Plastic and reconstructive surgery. 2009 Feb 1;123(2):52e-7e.
↑ ^23.00 ^23.01 ^23.02 ^23.03 ^23.04 ^23.05 ^23.06 ^23.07 ^23.08 ^23.09 ^23.10 ^23.11 ^23.12 ^23.13 ^23.14 ^23.15 ^23.16 Thorn, K. Extensor Tendon Injury Management. Course, Plus. 2020.
↑ ^24.0 ^24.1 ^24.2 Collocott SJ, Kelly E, Foster M, Myhr H, Wang A, Ellis RF. A randomized clinical trial comparing early active motion programs: earlier hand function, TAM, and orthotic satisfaction with a relative motion extension program for zones V and VI extensor tendon repairs. Journal of Hand Therapy. 2020 Jan 1;33(1):13-24.
↑ Dickson K, Mantelakis A, Reed AJ, Izadi D, Wade RG, Wormald J, Furniss D. The management of partial extensor tendon lacerations of the hand and forearm: A systematic review. Journal of Plastic, Reconstructive & Aesthetic Surgery. 2023 Oct 1;85:34-43.
↑ Carty MJ, Blazar PE. Complex flexor and extensor tendon injuries. Hand Clinics. 2013 May 1;29(2):283-93.
↑ Mehdinasab SA, Pipelzadeh MR, Sarrafan N. Results of primary extensor tendon repair of the hand with respect to the zone of injury. Archives of trauma research. 2012;1(3):131.
↑ Xiao G, Wang J, Zhang N, Hao J. Factors predicting the adhesion and prolonged lost days of work in patients with extensor tendon adhesion of the hand. Frontiers in Surgery. 2024 May 1;11:1304202.
↑ Miller LK, Jerosch-Herold C, Shepstone L. Effectiveness of edema management techniques for subacute hand edema: A systematic review. Journal of Hand Therapy. 2017 Oct 1;30(4):432-46.
↑ Hirth MJ, Howell JW, Feehan LM, Brown T, O’Brien L. Postoperative hand therapy management of zones V and VI extensor tendon repairs of the fingers: An international inquiry of current practice. Journal of Hand Therapy. 2020 Mar 9.
↑ Wong AL, Wilson M, Girnary S, Nojoomi M, Acharya S, Paul SM. The optimal orthosis and motion protocol for extensor tendon injury in zones IV-VIII: a systematic review. Journal of Hand Therapy. 2017 Oct 1;30(4):447-56.
↑ Hirth MJ, Howell JW, Brown T, O’Brien L. Relative motion extension management of zones V and VI extensor tendon repairs: Does international practice align with the current evidence?. Journal of Hand Therapy. 2020 Mar 9.
↑ ^33.0 ^33.1 ^33.2 Merritt WH. Relative motion splint: active motion after extensor tendon injury and repair. The Journal of Hand Surgery. 2014 Jun 1;39(6):1187-94.
↑ Rehab my patient. Painful finger exercise. Available from https://www.youtube.com/watch?v=jR2_3qdTd8k&feature=emb_logo (last accessed 25 September 2020)
↑ Rehab my patient. Active finger extension. Available from https://www.youtube.com/watch?v=GrA_541Ks_8&feature=emb_logo (last accessed 25 September 2020)
↑ Kitis A, Ozcan RH, Bagdatli D, Buker N, Kara IG. Comparison of static and dynamic splinting regimens for extensor tendon repairs in zones V to VII. Journal of Plastic Surgery and Hand Surgery. 2012 Sep 1;46(3-4):267-71.
↑ Sussex Hand Surgery. Extensor Tendon Repair Zone V – VIII (Norwich regime, following surgical repair.) Available from http://sussexhandsurgery.co.uk/downloads/rehabilitation/hand/ETR%20-%20Norwich%20-%20V%20to%20VIII%20Weeks%200%20to%204.pdf (last accessed 25 September 2020)
↑ ^38.0 ^38.1 Сассекська хірургія кисті. Доступно за посиланнямhttp://sussexhandsurgery.co.uk/downloads/rehabilitation/hand/EPL%20Zone%20II%20to%20VIII%20Weeks%200%20to%204.pdf
↑ Sussex Hand Surgery. Available fromhttp://sussexhandsurgery.co.uk/downloads/rehabilitation/hand/EPL%20Zone%20II%20to%20VIII%20Weeks%200%20to%204.pdf
↑ Sussex Hand Surgery. Available fromhttp://sussexhandsurgery.co.uk/downloads/rehabilitation/hand/EPL%20Zone%20II%20to%20VIII%20Weeks%200%20to%204.pdf
↑ Rehab my patient. How to improve finger strength using putty. Available from https://www.youtube.com/watch?v=wtSn4B8lKm4&feature=emb_logo (last accessed 25 September 2020)
↑ Rehab my patient. Thumb strengthening with band part 1. Available from https://www.youtube.com/watch?v=0me9b2Kjkbc&feature=emb_logo (last accessed 25 September 2020)
↑ Collocott S, Wang A, Hirth MJ. Systematic review: Zone IV extensor tendon early active mobilization programs. Journal of Hand Therapy. 2023 Apr 1;36(2):316-31.

[1] Beutel BG, Gutowski KS, Marappa-Ganeshan R. Hand Extensor Tendon Lacerations. InStatPearls (Internet) 2024 Oct 5. StatPearls Publishing.

[:12-2] 2.0 ^2.1 Dalton SS, Maharjan LM, Yousuf H, Pientka WF. Extensor tendon repair outcomes based on zone of injury. Hand. 2024 Jul;19(5):831-6.

[:1-3] 3.0 ^3.1 ^3.2 Yoon AP, Chung KC. Management of acute extensor tendon injuries. Clinics in plastic surgery. 2019 Jul 1;46(3):383-91.

[Saini-4] Saini N, Sharma M, Sharma VD, Patni P. Outcome of early active mobilization after extensor tendon repair. Indian journal of orthopaedics. 2008 Jul;42(3):336.

[:2-5] Palastanga NP, Field D, Soames R. Anatomy and Human Movement: Structure and Function. 5th Edition. Edinburgh: Butterworth Heinemann, Elsevier. 2006.

[:13-6] 6.0 ^6.1 ^6.2 ^6.3 ^6.4 Soames RW. Anatomy and human movement. Structure and function. Elsevier Health Sciences; 2024.

[Brotzman-7] Brotzman SB, Manske RC. Clinical orthopaedic rehabilitation e-book: An evidence-based approach-expert consult. Elsevier Health Sciences; 2011 May 6.

[Milner-8] 8.0 ^8.1 ^8.2 ^8.3 ^8.4 Milner C, Russell P. Focus on extensor tendon injury. British Editorial Society of Bone and Joint Surgery 2011.

[:0-9] 9.0 ^9.1 ^9.2 ^9.3 ^9.4 Hirth MJ, Howell JW, Feehan LM, Brown T, O’Brien L. Postoperative hand therapy management of zones V and VI extensor tendon repairs of the fingers: An international inquiry of current practice. Journal of Hand Therapy. 2020 Mar 9.

[Matzon-10] 10.0 ^10.1 ^10.2 ^10.3 ^10.4 Matzon JL, Bozentka DJ. Extensor tendon injuries. The Journal of hand surgery. 2010 May 1;35(5):854-61.

[:3-11] Jong JP, Nguyen JT, Sonnema AJ, Nguyen EC, Amadio PC, Moran SL. The incidence of acute traumatic tendon injuries in the hand and wrist: a 10-year population-based study. Clinics in orthopedic surgery. 2014 Jun 1;6(2):196-202.

[:4-12] 12.0 ^12.1 ^12.2 Colzani G, Tos P, Battiston B, Merolla G, Porcellini G, Artiaco S. Traumatic extensor tendon injuries to the hand: clinical anatomy, biomechanics, and surgical procedure review. Journal of hand and microsurgery. 2016 Apr;8(1):2.

[:5-13] 13.0 ^13.1 ^13.2 ^13.3 ^13.4 ^13.5 ^13.6 Moore A, Marappa-Ganeshan R. Hand Extensor Tendon Lacerations. InStatPearls (Internet) 2020 Feb 4. StatPearls Publishing.

[14] Amirtharajah M, Lattanza L. Open extensor tendon injuries. The Journal of Hand Surgery. 2015 Feb 1;40(2):391-7.

[15] Miranda BH, Spilsbury ZP, Rosala-Hallas A, Cerovac S. Hand trauma: a prospective observational study reporting diagnostic concordance in emergency hand trauma which supports centralised service improvements. Journal of Plastic, Reconstructive & Aesthetic Surgery. 2016 Oct 1;69(10):1397-402.

[:7-16] 16.0 ^16.1 Dy CJ, Rosenblatt L, Lee SK. Current methods and biomechanics of extensor tendon repairs. Hand clinics. 2013 May 1;29(2):261-8.

[17] Mehrzad R, Mookerjee V, Schmidt S, Jehle C, Rao V, Mehrzad M, Liu PY. The economic impact of extensor tendon lacerations of the hand in the United States. Ann Plast Surg. 2022 Feb 1;88(2):168-72.

[18] Geoghegan L, Wormald JC, Adami RZ, Rodrigues JN. Central slip extensor tendon injuries: a systematic review of treatments. Journal of Hand Surgery (European Volume). 2019 Oct;44(8):825-32.

[19] Khera B, Chang C, Bhat W. An overview of mallet finger injuries. Acta Biomed. 2021 Nov 3;92(5):e2021246.

[20] Donati D, Ricci V, Boccolari P, Tedeschi R, Origlio F, Vita F, Naňka O, Catani F, Tarallo L. Trigger Finger: A Narrative Review of Dynamic Ultrasound and Personalized Therapies. Journal of Clinical Ultrasound. 2025 Mar 21.

[21] Weinreb JH, Sheth C, Apostolakos J, McCarthy MB, Barden B, Cote MP, Mazzocca AD. Tendon structure, disease, and imaging. Muscles, ligaments and tendons journal. 2014 Jan;4(1):66.

[22] Soni P, Stern CA, Foreman KB, Rockwell WB. Advances in extensor tendon diagnosis and therapy. Plastic and reconstructive surgery. 2009 Feb 1;123(2):52e-7e.

[:8-23] 23.00 ^23.01 ^23.02 ^23.03 ^23.04 ^23.05 ^23.06 ^23.07 ^23.08 ^23.09 ^23.10 ^23.11 ^23.12 ^23.13 ^23.14 ^23.15 ^23.16 Thorn, K. Extensor Tendon Injury Management. Course, Plus. 2020.

[:6-24] 24.0 ^24.1 ^24.2 Collocott SJ, Kelly E, Foster M, Myhr H, Wang A, Ellis RF. A randomized clinical trial comparing early active motion programs: earlier hand function, TAM, and orthotic satisfaction with a relative motion extension program for zones V and VI extensor tendon repairs. Journal of Hand Therapy. 2020 Jan 1;33(1):13-24.

[25] Dickson K, Mantelakis A, Reed AJ, Izadi D, Wade RG, Wormald J, Furniss D. The management of partial extensor tendon lacerations of the hand and forearm: A systematic review. Journal of Plastic, Reconstructive & Aesthetic Surgery. 2023 Oct 1;85:34-43.

[26] Carty MJ, Blazar PE. Complex flexor and extensor tendon injuries. Hand Clinics. 2013 May 1;29(2):283-93.

[27] Mehdinasab SA, Pipelzadeh MR, Sarrafan N. Results of primary extensor tendon repair of the hand with respect to the zone of injury. Archives of trauma research. 2012;1(3):131.

[28] Xiao G, Wang J, Zhang N, Hao J. Factors predicting the adhesion and prolonged lost days of work in patients with extensor tendon adhesion of the hand. Frontiers in Surgery. 2024 May 1;11:1304202.

[:10-29] Miller LK, Jerosch-Herold C, Shepstone L. Effectiveness of edema management techniques for subacute hand edema: A systematic review. Journal of Hand Therapy. 2017 Oct 1;30(4):432-46.

[30] Hirth MJ, Howell JW, Feehan LM, Brown T, O’Brien L. Postoperative hand therapy management of zones V and VI extensor tendon repairs of the fingers: An international inquiry of current practice. Journal of Hand Therapy. 2020 Mar 9.

[31] Wong AL, Wilson M, Girnary S, Nojoomi M, Acharya S, Paul SM. The optimal orthosis and motion protocol for extensor tendon injury in zones IV-VIII: a systematic review. Journal of Hand Therapy. 2017 Oct 1;30(4):447-56.

[32] Hirth MJ, Howell JW, Brown T, O’Brien L. Relative motion extension management of zones V and VI extensor tendon repairs: Does international practice align with the current evidence?. Journal of Hand Therapy. 2020 Mar 9.

[:9-33] 33.0 ^33.1 ^33.2 Merritt WH. Relative motion splint: active motion after extensor tendon injury and repair. The Journal of Hand Surgery. 2014 Jun 1;39(6):1187-94.

[34] Rehab my patient. Painful finger exercise. Available from https://www.youtube.com/watch?v=jR2_3qdTd8k&feature=emb_logo (last accessed 25 September 2020)

[35] Rehab my patient. Active finger extension. Available from https://www.youtube.com/watch?v=GrA_541Ks_8&feature=emb_logo (last accessed 25 September 2020)

[36] Kitis A, Ozcan RH, Bagdatli D, Buker N, Kara IG. Comparison of static and dynamic splinting regimens for extensor tendon repairs in zones V to VII. Journal of Plastic Surgery and Hand Surgery. 2012 Sep 1;46(3-4):267-71.

[:11-37] Sussex Hand Surgery. Extensor Tendon Repair Zone V – VIII (Norwich regime, following surgical repair.) Available from http://sussexhandsurgery.co.uk/downloads/rehabilitation/hand/ETR%20-%20Norwich%20-%20V%20to%20VIII%20Weeks%200%20to%204.pdf (last accessed 25 September 2020)

[:15-38] 38.0 ^38.1 Сассекська хірургія кисті. Доступно за посиланнямhttp://sussexhandsurgery.co.uk/downloads/rehabilitation/hand/EPL%20Zone%20II%20to%20VIII%20Weeks%200%20to%204.pdf

[39] Sussex Hand Surgery. Available fromhttp://sussexhandsurgery.co.uk/downloads/rehabilitation/hand/EPL%20Zone%20II%20to%20VIII%20Weeks%200%20to%204.pdf

[40] Sussex Hand Surgery. Available fromhttp://sussexhandsurgery.co.uk/downloads/rehabilitation/hand/EPL%20Zone%20II%20to%20VIII%20Weeks%200%20to%204.pdf

[41] Rehab my patient. How to improve finger strength using putty. Available from https://www.youtube.com/watch?v=wtSn4B8lKm4&feature=emb_logo (last accessed 25 September 2020)

[42] Rehab my patient. Thumb strengthening with band part 1. Available from https://www.youtube.com/watch?v=0me9b2Kjkbc&feature=emb_logo (last accessed 25 September 2020)

[43] Collocott S, Wang A, Hirth MJ. Systematic review: Zone IV extensor tendon early active mobilization programs. Journal of Hand Therapy. 2023 Apr 1;36(2):316-31.

(1)

(2)

(3)

(4)

(5)

(6)

(7)

(8)

(9)

(10)

(11)

(12)

(13)

(14)

(15)

(16)

(17)

(18)

(19)

(20)

(21)

(22)

(23)

(24)

(25)

(26)

(27)

(28)

(29)

(30)

(31)

(32)

(33)

(34)

(35)

(36)

(37)

(38)

(39)

(40)

(41)

(42)

(43)