Головний редактор – Wanda van Niekerk
Найкращі автори – Wanda van Niekerk та Jess Bell
Прийняття етичних рішень у сфері охорони здоров’я може бути складним завданням, що вимагає від фахівця врахування кількох фундаментальних, але іноді суперечливих факторів. Етика виконує як регулятивну функцію, встановлюючи професійні стандарти та кодекси поведінки, так і інтроспективну, коли фахівці досліджують базові цінності, припущення та контекстуальні умови, які формують людську поведінку та прийняття моральних рішень.(1)
Міст етичного мислення (ER Bridge) – це структура, розроблена в результаті досліджень у галузі фізичної терапії. Він представляє інший спосіб мислення про клінічну практику, прийняття етичних рішень та догляд за пацієнтами. Він визнає, що ефективна охорона здоров’я потребує не лише технічних навичок, а й розуміння людського досвіду, соціально-економічного контексту та індивідуальних можливостей.(1)
Клініцисти повинні вміти пояснювати, обґрунтовувати та валідувати свої діагностичні та лікувальні рішення. В охороні здоров’я існують різні моделі, які допомагають фахівцям збирати дані та приймати клінічні рішення, наприклад, модель МКФ та практика, що базується на доказах (EBP). Однак прийняття обґрунтованих клінічних рішень передбачає більше, ніж просто слідування моделям. Клініцисти повинні застосовувати стратегії клінічного обґрунтування для вибору та використання найбільш підходящих стратегій терапії. Етичне мислення не менш важливе. Етична аргументація вимагає від фахівців доброго розуміння професійної етики та професійних кодексів поведінки, а також знання основоположних принципів етики, таких як повага до автономії та справедливості. Нарешті, фахівці повинні усвідомлювати, що їхні особисті переконання також можуть впливати на прийняття клінічних рішень.(1)
Структура мосту етичного мислення має три ключові особливості. По-перше, в ній розглядаються відносини між різними типами етики (епістемологічний підхід або теоретико-пізнавальний підхід) і те, як ці відносини розуміються. По-друге, вона є діалектичною, демонструючи, як різні форми знань взаємопов’язані, щоб полегшити навчання та дії. По-третє, символічний або ментальний рух переходу і повторного переходу мосту під час мислення, прийняття рішень, дій і роздумів підкреслює, як фахівці і, зрештою, пацієнти залучені в той самий процес розвитку моральної активності.(1)
Моральна спроможність – це здатність окремих осіб або колективних суб’єктів приймати етичні рішення на основі того, що є правильним або неправильним. Вона „охоплює когнітивні здібності, почуття, навички та дії“, які виникають у конкретній ситуації.(2) Три основні концепції включають в себе моральну спроможність(3):
Концептуально міст етичного мислення має дві різні, але взаємопов’язані сторони. Кожна сторона представляє свій підхід до розуміння людського досвіду та прийняття рішень.(1)
Нормативно-етична сторона мосту зображує світ медичних працівників. Цей світ включає в себе універсальні етичні практики, такі як доброчинність, незлочинність, повага до автономії та справедливості. Ці етичні практики традиційно складають основу різних професійних кодексів поведінки.(4) Цей етичний підхід також називають етикою „третьої особи“. Вона представляє раціоналістичні та дедуктивні методи вирішення наукових проблем, оскільки застосовує універсальні або загальні принципи для передбачення конкретного результату в конкретних етичних дилемах (дедуктивні міркування). Використання цих характеристик раціональності, узагальненості, вимірюваності та передбачуваності в діагностичному мисленні дозволяє клініцистам зосередитися на тому, що вони „повинні знайти“ і що вони „повинні зробити“ при оцінці та терапії пацієнтів.(4) Ця форма вирішення нормативних етичних проблем описується як „строго раціональний, формальний, здебільшого дедуктивний спосіб аргументації“.
Реляційна / описова етика на іншій стороні мосту представляє світ пацієнтів, осіб, які здійснюють догляд, і спільноти. Етика стосунків визначається як „етика дії, яка знаходиться в межах міжособистісних стосунків“.(5) Цей підхід іноді називають етикою „від першої особи“. Наративна аргументація застосовується для розуміння життєвого досвіду людини, пов’язаного з травмою/хворобою, та її впливу на якість життя, почуття ідентичності та моральні прагнення в конкретних контекстах. Таким чином, гіпотези, пов’язані з такими факторами, як мотивація, переконання і ставлення людини, швидше “генеруються”, ніж перевіряються.(1) По цей бік мосту визнається, що істина і реальність ситуації залежать від контексту ситуації і що може існувати декілька реальностей. Вона також визнає той факт, що знання можуть бути соціально сконструйовані. Це означає, що розуміння та інтерпретація людиною або громадою свого досвіду впливатиме на прийняття рішень та дії. Це також може призвести до „адаптивних уподобань“ (тобто очікування можуть змінюватися під впливом конкретного контексту). Цей бік мосту дає уявлення про те, що людина „насправді робить“.(1)
Малюнок структури моста етичного мислення можна завантажити тут.
Сила мосту етичного мислення полягає в динамічному процесі перетину і повторного перетину мосту, або, іншими словами, в русі між двома різними процесами дедуктивного та індуктивного мислення. Коли клініцисти перетинають міст під час збору даних і клінічних міркувань, вони беруть участь у формі широкої рефлексивної рівноваги і діалектичного мислення, де вони розглядають різні версії реальності.(7)
Рефлексивна рівновага – це „метод, який використовується при прийнятті етичних рішень для роздумів над перспективою або судженням, щоб досягти обґрунтованої моральної позиції між конкуруючими моральними судженнями“.(1) (8) За словами Ian Edwards, фахівці, які використовують рефлексивну рівновагу, запитують себе, що вони роблять у конкретній ситуації.(9)
Широка рефлексивна рівновага розширює поняття рефлексивної рівноваги. Стверджується, що рефлексивної рівноваги „недостатньо, щоб зрозуміти життєвий досвід і перспективи іншої людини; важливо також розуміти соціальні, культурні, соціально-економічні та інші умови навколишнього середовища, які інформують і формують цей життєвий досвід і перспективи“.(1) Широка рефлексивна рівновага пропонує ширшу перспективу. За словами Ian Edwards, клініцисти, які беруть участь у формі широкої рефлексивної рівноваги, усвідомлюють, що їм потрібно йти далі, ніж просто розглядати власні ідеї та думки. Таким чином, вони дізнаються, що думають інші (наприклад, пацієнти, опікуни, колеги). Вони шукають погляди інших, щоб сформувати свої власні погляди.(9)
Діалектика визначається як “суперечність, що існує між двома принципово різними процесами або ідеями, де жоден з них не вважається істиннішим за інший і де кожен з них робить свій внесок у розуміння іншого”.(1) (10) Простіше кажучи, дві істини можуть бути різними, але одна з них не обов’язково має бути більш істинною, ніж інша.
Разом діалектичне мислення і широка рефлексивна рівновага можуть призвести до „узгодженості факторів“, таких як знання, цінності і перспективи, які сприяють моральному судженню, а також до здатності рефлексувати, переглядати або трансформувати початкове розуміння або перспективу. Ця рефлексія, перегляд і трансформація може призвести до трансформативного навчання.(1)(9) (11)
Трансформативне навчання – це процес, який може допомогти фахівцям стати більш відкритими, вдумливими та емоційно гнучкими. Це може допомогти клініцистам визначити більш нюансовані перспективи, поставити під сумнів існуючі переконання і сприяти готовності змінити свої почуття і думки про складні етичні дилеми.(11) Клініцисти повинні вміти рефлексувати над власними переконаннями і поглядами, усвідомлюючи, що іноді сильні переконання можуть також бути їхніми упередженнями. Лікарі також повинні розуміти переконання і погляди своїх пацієнтів. Залишатися відкритими до нових знань, досвіду та доказів важливо, навіть якщо вони ставлять під сумнів існуючі переконання. Фахівці повинні прагнути приймати поінформовані, справедливі та продумані рішення, які покращують і ставлять на перше місце догляд за пацієнтами, професіоналізм і доброчесність.(1)
Міст етичного мислення забезпечує прагматичний підхід до прийняття етичних рішень. Завдяки інтеграції нормативної етики з реляційною (ненормативною) етикою, концепція заохочує фахівців брати участь у динамічному та рефлексивному процесі взаєморозуміння. Завдяки такому підходу стає зрозуміло, що ефективна охорона здоров’я вимагає не лише технічних знань, але й глибокого розуміння людського досвіду та контексту.(12) Перетинаючи і повторно перетинаючи міст, фахівці можуть розвинути навички трансформаційного навчання, перевірити свої припущення і оцінити цінність різних точок зору інших. Це озброює фахівців навичками етичної аргументації, які ґрунтуються на принципах, але водночас є глибоко гуманістичними.
Нагадуємо: терапевт завжди знаходиться на нормативній стороні мосту, і перетинає його та переходить на наративну сторону пацієнта (і навпаки). Обидві сторони, пацієнт і терапевт, вчаться одна в одної (в ідеальному випадку), але знаходяться по-різні боки.