Бригади екстреної медичної допомоги в умовах катастроф та конфліктів

Ласкаво просимо до Проєкту з розробки змісту на тему “Реабілітація в умовах катастроф і конфліктів”. Будь-ласка, не редагуйте сторінку, якщо ви не берете участь у цьому проєкті, але, будь ласка, повертайтесь найближчим часом, щоб ознайомитися з новою інформацією! Якщо ви хочете взяти участь у цьому проекті та отримати акредитацію за свій внесок, зв’яжіться з нами!

Редактори оригіналу Naomi O’ Reilly

Провідні авториNaomi O’Reilly

Вступ(edit | edit source)

Групи екстреної медичної допомоги (ЕМД), які зараз вважаються життєво важливим аспектом глобальної медичної служби, є командами медичних працівників (лікарів, медсестер, фізіотерапевтів, трудотерапевтів, психологів, парамедиків тощо), які надають безпосередню клінічну допомогу людям, які постраждали від катастроф і конфліктів, а також підтримують місцеву систему охорони здоров’я. Будь-які команди медичних працівників, що в даний час приїжджають з іншої країни для надання медичної допомоги в умовах стихійних лих або конфліктів, повинні бути кваліфікованими та навченими, а також мати обладнання та матеріали для ефективного реагування, а не для обтяження національної системи. Працівники ЕМД повинні прагнути до самодостатності, надаючи якісну допомогу, яка відповідає контексту ситуації, з повноваженнями, що задовольняють мінімальні прийнятні стандарти. Традиційно ці групи були зосереджені на наданні травматологічної та хірургічної допомоги, але реагування на спалах Еболи продемонструвало їх цінність в інших ситуаціях, таких як епідемії та складні надзвичайні ситуації.(1)

Реагування ЕМД може відбуватися як на національному, так і на міжнародному рівні з боку урядів (цивільний і військовий захист), неурядових організацій (НУО), міжнародних гуманітарних організацій (Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, “Лікарі без кордонів”), груп за контрактом Організації Об’єднаних Націй і приватного комерційного сектора.(2)

Ініціатива ЕМД ( edit | edit source )

Після катастрофічного землетрусу на Гаїті в 2010 році були зроблені значні висновки про роботу іноземних медичних бригад / польових госпіталів в умовах раптових катастроф, що сприяло співпраці експертів, скликаних Панамериканською організацією охорони здоров’я (ПАОЗ) для ініціювання розробки принципів, критеріїв і стандартів для іноземних медичних бригад. Ця робота лягла в основу класифікації та мінімальних стандартів для іноземних медичних команд при раптових катастрофах, започаткованих в травні 2013 року. (3) Ці стандарти вперше були успішно використані для мобілізації та координації розгортання 151 медичної бригади Департаментом охорони здоров’я Філіппін після тайфуну Хайян на архіпелазі Центральних Філіппін у листопаді 2013 року. Це в подальшому призвело до розвитку ініціативи EMД у відповідності з Міжнародними правилами охорони здоров’я (2005), які вимагають від держав-членів розвивати певні мінімальні можливості громадської охорони здоров’я для “виявлення, оцінки, сповіщення та звітування про події швидкого та ефективного реагування на ризики для громадської охорони здоров’я та надзвичайні ситуації в галузі громадської охорони здоров’я, що мають міжнародне значення”.(2) Це ще більше посилилося завдяки створенню Стратегічної консультативної групи екстреної медичної допомоги (SAG) після глобальної зустрічі EMД в Панамі в грудні 2015 року.

Рисунок 1 Хронологія ініціативи бригади екстреної медичної допомоги

Під час реалізації ініціативи EMД через Глобальний секретаріат Всесвітньої організації охорони здоров’я та його три регіональні секретаріати для Африки, Північної та Південної Америки, Південно-Східної Азії, Європи, Східного Середземномор’я та західної частини Тихого океану, ключовим напрямком є створення національних команд, які можуть бути розгорнуті в найкоротші терміни, з використанням міжнародних команд, які відіграють ключову роль у доповненні та підтримці місцевих команд. Метою ініціативи ЕМД є підвищення своєчасності і якості медичних послуг, що надаються національними та міжнародними бригадами ЕМД; зміцнення потенціалу національних систем охорони здоров’я для активізації та координації цього реагування відразу після стихійного лиха, спалаху та/ або іншої надзвичайної ситуації, з урахуванням досвіду громадської охорони здоров’я і матеріально-технічної підтримки, включеної або до складу групи, або окремо в якості спеціальних груп швидкого реагування в галузі суспільної охорони здоров’я або логістики. (4) Ініціатива EMД також вимагає, щоб всі команди та їхні члени:

  • мали ліцензію на практику у своїй країні;
  • були фахівцями у своїй галузі та мали відповідну страховку від непрацездатності;
  • мали реєстрацію (отримали ліцензію) у національному органі та провідному міжнародному агентстві.

Класифікація та стандарти EMД ( edit | edit source )

Запущений у 2016 році процес глобальної сертифікації ЕМД, описаний у класифікації та мінімальних стандартах Всесвітньої організації охорони здоров’я для бригад швидкої медичної допомоги, є механізмом зовнішньої експертної оцінки, що визначає відповідність ЕМД узгодженим на міжнародному рівні керівним принципам та основним технічним стандартам для підвищення якості медичної допомоги та професіоналізму під час розгортання ЕМД. Це приносить користь нужденним групам населення, забезпечуючи своєчасне прибуття бригад швидкої медичної допомоги, їхню гарну підготовку і, найголовніше, інтеграцію до місцевих систем охорони здоров’я. Оскільки національні системи охорони здоров’я все частіше приймають Мінімальні стандарти та принципи EMД, уряди можуть бути впевнені у передбачуваному та своєчасному реагуванні з боку самодостатніх команд із добре підготовленим медичним персоналом.(2)

Процес включає подання заяви про зацікавленість лікарів швидкої медичної допомоги у приєднанні до глобального переліку лікарів швидкої допомоги Всесвітньої організації охорони здоров’я, за яким слідує процес зовнішньої експертної оцінки, спрямованої на підтримку команди у досягненні мінімальних міжнародних стандартів та забезпечення якості. На сьогоднішній день класифікацію пройшли 26 команд, понад 70 команд працюють у напрямі присвоєння класифікації.

Таблиця 1. Чотири області готовності до катастроф (2)
Тип Опис Здатність Мінімальна тривалість перебування
Тип 1 Мобільний Мобільні амбулаторні відділення

Команди для доступу до найменших громад у віддалених районах

>50 пацієнтів на добу 2 тижні
Тип 1 Фіксований Амбулаторні установи з наметовим табором або без нього >100 пацієнтів за день 2 тижні
Тип 2 Стаціонарні установи з хірургією > 100 амбулаторних пацієнтів

20 стаціонарних хворих

7 основних операцій або

15 дрібних операцій на день

3 тижні
Тип 3 Обслуговування пацієнтів, яких направляють інші медичні установи

Стаціонарні установи

Хірургія

Висока залежність

> 100 амбулаторних пацієнтів

40 стаціонарних хворих, включаючи:

4-6 ліжок інтенсивної терапії

15 основних операцій на день

30 дрібних операцій на день

4 – 6 тижнів
Спеціалізована медична бригада Команди, які можуть приєднатися до місцевих закладів або ЕМД для надання додаткової спеціалізованої допомоги Змінна Змінна

Мінімальні технічні стандарти і рекомендації ЕМД з реабілітації ( edit | edit source )

Мінімальні технічні стандарти та рекомендації щодо реабілітації: бригади екстренної медичної допомоги були розроблені для подальшого окреслення та розширення обсягу мінімальних стандартів реабілітації в надзвичайних ситуаціях, запропонованих у документі “Класифікація та мінімальні стандарти для іноземних медичних бригад у контексті раптових катастроф” . Ці стандарти та рекомендації призначені для використання в контексті серйозних, гострих травм і різкого зростання пов’язаних з ними потреб у галузі охорони здоров’я після раптових стихійних лих, таких як землетруси, цунамі і циклони. Вони також застосовні до комплексного реагування на надзвичайні ситуації або конфлікти, хоча характер травм, захворювань і потреб в реабілітації в цих ситуаціях можуть значно відрізнятися.

Ресурси(edit | edit source)

Класифікація та мінімальні стандарти для іноземних медичних бригад при раптових катастрофах

Мінімальні технічні стандарти та рекомендації щодо реабілітації: бригади екстреної медичної допомоги

Посилання (edit | edit source)

  1. World Health Organization (WHO). Minimum Technical Standards and Recommendations for Rehabilitation–Emergency Medical Teams.
  2. 2.0 2.1 2.2 2.3 World Health Organization. Classification and Minimum Standards for Emergency Medical Teams. 2021 Cite error: Invalid <ref> tag; name “:0” defined multiple times with different content
  3. World Health Organization. Classification and Minimum Standards for Foreign Medical Teams in Sudden Onset Disasters. 2013
  4. World Health Organisation. Emergency Medical Teams Initiative. Available from: https://extranet.who.int/emt/ (accessed 28 February 2022).


Професійний розвиток вашою мовою

Приєднуйтесь до нашої міжнародної спільноти та беріть участь в онлайн курсах для фахівців з реабілітації.

Переглянути доступні курси