Розвиток фізичної активності та спортивних навичок у дітей – особливості дитячого і підліткового травматизму

Вступ(edit|edit source)

Незважаючи на те, що рівень фізичної активності молоді знизився,⁽¹⁾ велика кількість дітей і підлітків все ще беруть участь в організованих спортивних заняттях.⁽²⁾ Більше того, тренування для дітей стають більш інтенсивними,⁽³⁾ а молодь часто починає спеціалізуватися на конкретних видах спорту в більш ранньому віці.⁽⁴⁾ Відповідно, серед цих дітей спостерігається високий рівень травматизму, включаючи травми від надмірного навантаження, а деякі діти стикаються з професійним вигоранням.⁽⁴⁾ Однак діти не є “маленькими дорослими” – вони, зазвичай, отримують травми, які відрізняються від тих, що характерні для дорослих.⁽⁴⁾ На цій сторінці розглядаються деякі поширені травми, що характерні для дітей та підлітків.

Визначення вікових особливостей дитини( edit | edit source )

Як стверджують DiFiori та його колеги, “хронологічний вік не є належним показником, на якому базується моделювання спортивного розвитку, оскільки рухові, когнітивні та соціальні навички розвиваються з різною швидкістю, незалежно від віку”.⁽⁵⁾ Існує ряд “вікових особливостей”, які необхідно враховувати при роботі з дітьми, зокрема:⁽⁴⁾

• Вікові особливості розвитку
• Кістковий вік
• Загальний вік для початку тренування
• Вікові межі тренувань у конкретному виді спорту
• Відповідний вік

Також корисно відстежувати зростання дитини. Це може включати регулярні (наприклад, щоквартальні) вимірювання зросту в положенні стоячи та сидячи, а також вимірювання розмаху рук. Такий моніторинг може допомогти визначити максимальну швидкість зростання (тобто час, коли дитина росте найшвидше). У Таблиці 1 показано типовий темп зростання за рік для молодих людей віком від 6 до 20 років.⁽⁴⁾

Таблиця 1. Типовий темп зростання за рік⁽⁴⁾

Вік (у роках)	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20
Зріст (см)	5	4.8	5	4.8	5	4.8	8.6	12	7.7	3.3	2.3	1.9	1.3	0.9	0.5

Поширені травми у дітей( edit | edit source )

Чому травми у дітей відрізняються від травм у дорослих?( edit | edit source )

Травми, що зустрічаються у дітей, часто відрізняються від травм, що мають місце у дорослих, з ряду причин, зокрема:⁽⁴⁾

• Неміцне з’єднання (спричиняє авульсійні переломи):⁽⁶⁾
  • Хрящові пластинки росту у дітей менш здатні протистояти навантаженню в порівнянні з суглобовим хрящем у дорослих. Вона також менш стійка до зсуву і розтягування, ніж відповідна кістка. Це може призвести до руйнування пластиники росту (див. рис. 1 і 2) у разі збільшення навантаження. Таким чином, у випадках, коли у дорослих відбувається повний розрив зв’язок або вивих суглоба, у дітей може статися руйнування пластинки росту. Діти виявляються більш схильними до травм пластинки росту в періоди швидкого зростання (див. Таблицю 1).⁽⁶⁾
• Невідповідність між розвитком кісткової тканини та м’язів призводить до порушення координації рухів і, як наслідок, до переломів
• Ослаблення пластинки росту, що може призвести до перелому (див. вище)

Види травм( edit | edit source )

Апофізит:⁽⁷⁾

• Виникає внаслідок тракційних ушкоджень хряща і кісткових структур у місцях прикріплення сухожиль
• Часто пов’язаний з надмірним навантаженням у дітей у період зростання
• Більш поширені випадки ураження нижньої кінцівки
• Наприклад, синдром Сіндінга-Ларсена-Йоханссона, хвороба Осгуда-Шлаттера та хвороба Севера

Остеохондроз:⁽⁴⁾⁽⁷⁾

• Менш поширений, але остеохондрози – це група захворювань, які вражають епіфіз (див. рис. 1 і 2).⁽⁴⁾
• Виникає внаслідок дегенеративних змін в епіфізарних осередках окостеніння зростаючих кісток
• Причиною є тимчасове порушення кровопостачання кістково-хрящових структур, а не тракція (витягування)
• Має властивість минати спонтанно, але необхідне спостереження (хірургічне втручання потрібне рідко)
• Прикладами є хвороба Келлера та хвороба Легга-Кальве-Пертеса

Метафізарні переломи:⁽⁴⁾

• Переломи, за яких уражається метафіз трубчастої кістки⁽⁸⁾
• Виникають найчастіше в передпліччі та гомілці

Авульсивні переломи:

• Виникають при руйнуванні кістки: фрагмент кістки: “відсувається від свого основного тіла м’якими тканинами, що до нього прикріплені”.⁽⁹⁾

У періоди швидкого зростання у дітей кістка подовжується, перш ніж м’язи і сухожилля встигають розтягнутися і розвинути необхідну силу та координацію, щоб контролювати цю нову більш довгу кістку. Це може призвести до порушення рухів дитини.⁽⁴⁾

• Травматичні пошкодження призводять до переломів кістки або росткової пластинки, таких як:
  • Перелом за типом “зеленої гілки”, тобто частковий перелом кістки по товщині, – ушкодження поверхні і окістя відбувається тільки з одного боку кістки. Інша сторона залишається неушкодженою.⁽¹⁰⁾ Найчастіше вони зустрічаються у дітей віком до 10 років, хоча можуть виникнути в будь-якому віці.⁽¹⁰⁾
  • Передчасний перелом пластинки росту = стресовий перелом

• Різкі некоординовані скорочення м’язів призводять до авалюційних переломів, а не до розриву м’яза або сухожилля⁽⁴⁾

У таблиці 2 представлені найбільш поширені травми пластинки росту / остеохондрози. Ці травми, зазвичай, лікуються консервативно, за винятком тих, що зачіпають стегно та коліно.⁽⁴⁾ Перейдіть за посиланнями для отримання додаткової інформації про ці стани.

Таблиця 2. Найбільш поширені травми пластинки росту / остеохондрози.⁽⁴⁾⁽⁷⁾

Несуглобові (пов’язані з надмірним навантаженням)	Суглобові	Переломи росткової пластинки
Хвороба Осгуда-Шлаттера Апофізит великогомілкової кістки	Хвороба Легга-Кальве-Пертеса Головка стегнової кістки (вік від 4 до 10 років)	Хвороба Шейермана Грудний відділ хребта
Синдром Сіндінга-Ларсена-Йохансона – апофізит нижнього полюса надколінка	Хвороба Кінбека Некроз півмісяцевої кістки зап’ястя (частіше зустрічається в осіб віком від 20 до 30 років)	Хвороба Блаунта Проксимальна зона росту великої гомілкової кістки (діти з надмірною вагою у віці від 9 до 10 років)(11)
Хвороба Севера Апофізит п’яткової кістки	Хвороба Келлера Човноподібна кістка (вік від 2 до 8 років, переважно – від 4 до 6 років)(12)	Ушкодження тріангулярного фіброзно-хрящового комплексу (англ. Triangular Fibro Cartilage Complex, TFCC)
	Дисемінований (розсікаючий) остеохондрит Медіальний виросток стегнової кістки колінного суглоба Купол таранної кістки Ліктьовий суглоб – вільні тіла – часто спостерігається у гімнастів і метальників

У Таблиці 3 представлені найбільш поширені переломи, що зустрічаються у дітей.

Таблиця 3. Найбільш поширені переломи у дітей.⁽⁴⁾

Метафізарний перелом	Авульсійний перелом	Переломи пластинки росту
Здебільшого зустрічаються в передпліччі та гомілці	До поширених ділянок належать: Верхня передня клубова ость (англ. anterior superior iliac spine, ASIS), кравецький м’яз (лат. m. sartorius) Нижня передня клубова ость (англ. anterior inferior iliac spine, AIIS), прямий м’яз стегна (лат. m. rectus femoris) Сіднична горбистість (задня група м’язів стегна, хамстрінг) Малий вертлюг стегнової кістки (клубово-поперековий м’яз (лат. m. iliopsoas) Зв’язковий апарат, передня хрестоподібна зв’язка (англ. anterior cruciate ligament, ACL) до великогомілкової кістки (лат. tibia)	Переломи Солтера-Харріса: Типи I та II Такі травми, зазвичай, добре загоюються Як приклад можна навести зісковзування верхнього епіфіза стегнової кістки (SCFE),(13) що найчастіше трапляється у хлопців віком від 12 до 15 років із надмірною вагою. Типи III та IV Вони зачіпають суглобову поверхню і можуть виникнути ускладнення Тип V(14) Викликані розтрощенням / компресійною травмою росткової пластинки Рідко, але може виникати після ураження електричним струмом, обмороження або опромінення У зв’язку з важким характером травми, пацієнти з переломами V типу, здебільшого, мають поганий прогноз (може спричинити зупинку росту кістки) Важливо: навіть якщо рентгенівський знімок відповідає нормі, наявність в анамнезі сильного обертального або зсувного зусилля з локалізованим набряком, болючістю кістки і втратою функції може вказувати на перелом росткової пластинки.(4)

⁽¹⁵⁾

Візьміть до уваги наступну інформацію( edit | edit source )

При зверненні дитини з травматичним ушкодженням слід виключити наявність перелому. Якщо біль присутній протягом тривалого періоду часу або здається, що він пов’язаний із надмірним навантаженням, слід розглянути можливість ушкодження пластинки росту, а не тендинопатію, розтягнення зв’язок, розрив сухожилля або м’яза.⁽⁴⁾

Лікування травм у дітей( edit | edit source )

Авульсійні переломи:⁽⁴⁾

• М’язово-сухожильні відривні переломи лікуються консервативно (тобто так само, як і розрив м’язів ІІІ ступеня)
• Лігаментозні авульсійні переломи зазвичай лікують шляхом хірургічного втручання, тож дитину має оглянути фахівець

Метафізарні переломи:⁽⁴⁾

• Слід забезпечити знерухомлення
• Швидке загоєння (3 тижні)

Травми пластинки росту:⁽⁴⁾

• Зазвичай потребують консервативного лікування / контролю навантаження, особливо у дітей, які страждають на хворобу Осгуда-Шлаттера та хворобу Севера
• Якщо рівень болю високий і дитині важко витримувати навантаження, їй можуть знадобитися милиці на деякий час (від 1 до 2 тижнів)
• Далі навантаження поступово збільшують
  • Можна використовувати підхід поступового збільшення навантаження, щоб організм почав пристосовуватися і виробляти стійкість до навантаження

Остеохондроз / Дисемінований остеохондрит:⁽⁴⁾

• Дитину слід направити до фахівця, який зможе визначити, чи потрібна іммобілізація або хірургічне втручання

Посилання(edit|edit source)