Протокол післяопераційної реабілітації у разі перелому Коллеса

Вступ(edit|edit source)

Переломи дистального відділу променевої кістки зазвичай є наслідком падіння на витягнуту руку.⁽¹⁾ Такі травми частіше трапляються у дітей та людей похилого віку. У дітей вони частіше трапляються у хлопчиків, тоді як у старшому віці вони частіше зустрічаються у жінок.⁽²⁾ У дітей та молодих людей сила, необхідна для такого перелому, набагато вища (наприклад, падіння зі шведської стінки або автомобільна аварія), тоді як у людей старшого віку переломи дистального відділу променевої кістки, як правило, трапляються після падіння з низькою енергією з висоти стоячи.⁽³⁾

Більшість переломів дистального відділу променевої кістки лікують консервативно,⁽⁴⁾ але використання операцій з внутрішньоюї фіксацією стрімко зросло.⁽²⁾ Більш детальний опис класифікації переломів дистального відділу променевої кістки та видів хірургічного лікування див. у розділі Переломи дистального відділу променевої кістки.

Протокол післяопераційної реабілітації( редагувати | відредагувати джерело )

Цей протокол призначений для лікування переломів Коллеса, зафіксованих за допомогою відкритої редукційної внутрішньої фіксації (ORIF) долонним фіксатором в гвинтах для пластин. Він не застосовується при використанні к-дротів, зовнішніх фіксаторів та інших хірургічних підходів і був розроблений австралійськими терапевтами що спеціалізуються на проблемах кисті спільно з хірургами-ортопедами.⁽⁵⁾

Якщо пацієнти з переломами Коллеса лікуються консервативно, цей протокол може бути використаний. Однак, ці пацієнти зможуть розпочати вправи лише після того, як їм це дозволить їхній фахівець. Зазвичай це відбувається на 6 тижні після травми.⁽⁵⁾

Цілі програми( редагувати | відредагувати джерело )

• Менеджмент болю
• Відновлення діапазону рухів зап’ястя, пальців та ліктя
• Захистити перелом
• Контролювати набряки
• Встановити реалістичні очікування та цілі для пацієнтів

NB: Амплітуда рухів має тенденцію до постійного збільшення протягом перших 6 місяців, але після цього прогрес сповільнюється.⁽⁵⁾ Зазвичай об’єм рухів на пошкодженій стороні зрівнюється з неушкодженою стороною приблизно через 12 місяців. Однак сила хвату в цей час, як правило, не однакова.⁽⁵⁾

Протокол (0-6 тижнів після операції)( редагувати | редагувати джерело )

Успішне лікування вимагає тісної співпраці з відповідним хірургом-ортопедом. Фізіотерапевтичні процедури зазвичай проводяться 1-2 рази на тиждень.⁽⁵⁾

День перший:( редагувати | відредагувати джерело )

• Зніміть післяопераційну пов’язку і обробіть рану
• Виготовте долонний дистальний ортез
• Забезпечте компресію для контролю набряків
• Заохочуйте легке використання рук
• Перегляньтеи запобіжні заходи – особливо важливо, щоб фізичний терапевт нагадав пацієнту про те, що він не може переносити вагу протягом 6 тижнів або піднімати вагу (зазвичай пацієнту рекомендується піднімати не більше половини чашки чаю).
• Застереження щодо ортезу: пацієнт повинен носити ортез більшу частину часу, за винятком фізичних навантажень або спокійного сидіння протягом перших 3 тижнів.
• Вправи з активної рухової активності слід починати якомога раніше в межах комфортного для пацієнта рівня:
  • Покладіть руку на стіл на підвишенні для контролю набряку
    • Протиставте великий палець кінчику кожного пальця
    • Розгинання/згинання пальців
    • 

      1. Тенодезне згинання

      

      2. Тенодезне розгинання

      Згинання/розгинання зап’ястя в тенодезному русі (див. зображення 1 і 2)

    • Ліктьова/променева девіація
  • Пронація/супінація з відведенням ліктя вбік при згинанні ліктя на 90 градусів

Вправи слід виконувати по 10 разів кожні 2-3 години⁽⁵⁾

1 тиждень після операції:( редагувати | редагувати джерело )

• Розпочніть пасивні вправи на амплітуду – тільки м’які зусилля, щоб допомогти загоєнню кісток
  • Пасивне розгинання зап’ястя – покладіть лікті на стіл і витягніть руки в розгинанні зап’ястя
  • Пасивне згинання зап’ястя – покладіть лікоть на стіл і не оперованою рукою підштовхніть опероване зап’ястя до згинання
  • Розгинання зап’ястя в положенні на лікті – неушкоджену руку кладуть поверх оперованої руки – розігнути лікоть оперованої руки вгору
  • 

    3. Пасивна ліктьова девіація

    Ліктьове відхилення в положенні на лікті – штовхніть лікоть у напрямку відведення, щоб досягти ліктьового відхилення в зап’ясті (див. зображення 3)

  • Розгинання зап’ястя у положенні кисті в кулаку, поклавши руку на стіл
  • Пасивна супінація/пронація – активно рухайтеся в положення, а потім додайте розтягування неоперованою рукою
• Додайте 2 нові активні вправи для амплітуди рухів
  • Коловий рух зап’ястям в піднятому положенні з опорою руки на стіл
  • Намалювати цифру 8 зап’ястям, лікоть збоку

Продовжуйте компресію і нагадуйте клієнту, що він повинен продовжувати носити ортез.⁽⁵⁾

2 тижні після операції:( редагувати | редагувати джерело )

Знімаємо шви та починаємо лікування рубців:

• Масаж рубців: контактні засоби на рубці, такі як силікон і стрічка
• Десенсибілізація – постукування, різні текстури, розтирання, розтягування, вібрація для зменшення рубцевої тканини та чутливості рубця

Продовжуйте вправи для пасивної та активної амплітуди рухів, щоб мінімізувати внутрішні рубці.⁽⁵⁾

3 – 6 тижнів після операції:( редагувати | редагувати джерело )

Продовжуйте вправи для пасивної амплітуди рухів. На цьому етапі корисно відвідувати клієнта 1-2 рази на тиждень для застосування пасивних засобів таких як тепло і парафін, а також розтягування і мобілізації. Також корисно переглядати програму і перевіряти виконання вправ на кожній зустрічі.

Важливо нагадати пацієнту, що з цього моменту він повинен носити ортез тільки під час активності з високим ризиком падіння або травми. Це може включати перебування поруч з дітьми або домашніми тваринами, прийняття душу або прогулянки в громадських місцях. Їм більше не потрібно носити ортез під час сну або якщо вони просто залишаються вдома.⁽⁵⁾

6 тижнів після операції:( редагувати | редагувати джерело )

Пацієнт зазвичай відвідує свого хірурга через 6 тижнів після операції і робить контрольні рентгенівські знімки. На цьому етапі їм зазвичай дають дозвіл на початок роботи зі зміцнення м’язів.⁽⁵⁾

Корисні критерії результативності( редагувати | редагувати джерело )

Загальний консенсус в літературі полягає в тому, щоб повторювати вимірювання результатів через 2 тижні, 6 тижнів, 3 місяці, 6 місяців і 12 місяців, якщо це можливо.⁽⁵⁾

• Сила хвата (за допомогою динамометра)
• Амплітуда рухів – (згинання/розгинання зап’ястя, ліктьове/променеве відхилення, супінація та пронація). Виміряють за допомогою гоніометра. Зверніть увагу, що важливо виміряти активний діапазон рухів перед будь-якою терапією
• Швидкий DASH
• Patient Rated Wrist Evaluation / Оцінка функціонування зап’ястя за оцінкою пацієнта
• Візуальна аналогова шкала
• Рентген.

Ускладнення/Червоні прапорці( редагувати | редагувати джерело )

Ускладнення після переломів дистального відділу променевої кістки різняться залежно від методу лікування (тобто внутрішньої чи зовнішньої фіксації або неоперативного лікування),⁽⁶⁾ а також інших чинників пацієнта, таких як куріння⁽⁷⁾ або погіршення якості кісткової тканини.⁽⁸⁾

• Зрощення кісток⁽⁹⁾ або незрощення – ці ускладнення зазвичай потребують подальшого хірургічного втручання
• Несправність металевої системи – такі пацієнти зазвичай потребують подальшого хірургічного втручання⁽⁵⁾
• Розрив сухожилля⁽¹⁰⁾ – це ускладнення зазвичай вимагає подальшого хірургічного втручання⁽¹¹⁾
• Невропатія / компресія серединного або променевого нерва⁽⁶⁾ – часто минає, але інколи потребує обстеження⁽³⁾
• Біль у з ліктьової сторони зап’ястя: може вказувати на незрощення перелому ліктьового відростка або синдром утиску ліктьового відростка. Потрібне хірургічне втручання⁽⁵⁾
• Комплексний регіональний больовий синдром⁽¹²⁾ – спостерігається у разі сильного болю після операції, який неможливо контролювати. Також можуть спостерігатися набряки, які не піддаються лікуванню, блискуча або плямиста шкіра, пітливість і скутість.⁽¹¹⁾
• Інфекція⁽¹¹⁾
• Постійний біль – який може бути спричинений супутніми травмами м’яких тканин або пнесправністю конструкції⁽⁵⁾
• Скутість⁽¹³⁾ – щоб вирішити цю проблему, терапевти що спеціалізуються на проблемах кисті можуть виготовити динамічні ортези⁽⁵⁾

Посилання(edit|edit source)