Моделі клінічного навчання

Вступ(edit|edit source)

Клінічне навчання готує фахівців у галузі охорони здоров’я до ефективної роботи в умовах охорони здоров’я.⁽¹⁾ Розроблення програм клінічного навчання може бути складним процесом. Він вимагає глибокого розуміння наявних ресурсів, потреб і обов’язків зацікавлених сторін, а також багатьох різних теоретичних моделей клінічного навчання. Деякі моделі клінічного навчання можуть зосереджуватися на ранньому ознайомленні з клінічними умовами, тоді як інші чекають, доки студенти завершать повну освітню програму (academic curriculum). Моделі клінічного навчання можуть робити акцент на знаннях і здібностях окремого студента, а можуть підтримувати «колективну компетентність», коли компетентність індивіда залежить від спільних знань і командної роботи.⁽¹⁾ У цій статті розглядаються різні моделі клінічного навчання та обов’язки ключових зацікавлених сторін (стейкхолдерів) у програмах клінічного навчання.

Це додаткове коротке відео пояснює значення клінічного навчання:

⁽²⁾

Ключові стейкхолдери клінічного навчання(edit | edit source)

Існує низка зацікавлених сторін, які відіграють ключову роль в успішному клінічному навчанні.

Академічний заклад(edit | edit source)

Академічний (навчальний) заклад має кілька зобов’язань у сфері клінічного навчання, зокрема:⁽³⁾

• розроблення навчальної програми для студентів, яка має відповідати практичним компетентностям початкового рівня та стандартам акредитації
  • послідовність освітньої програми визначає час проходження клінічного навчання на практиці у відповідних місцях для застосування теорії на практиці
• забезпечення зв’язку між теоретичними та практичними аспектами програм у галузі охорони здоров’я, гарантуючи, що їх зміст відповідає професійній практиці, плануванню та підбору кадрів⁽⁴⁾
• полегшує перехід від академічної освіти до професійного робочого життя⁽⁴⁾
• академічний координатор клінічної освіти (academic clinical education coordinator, ACEC) є частиною команди навчального закладу (див. нижче)

Заклад охорони здоровʼя для клінічного навчання(edit | edit source)

Роль закладів охорони здоровʼя у клінічному навчанні є комплексною. Вони мають кілька завдань, які допомагають забезпечити успіх програми клінічного навчання.

До обов’язків закладу охорони здоров’я щодо клінічного навчання належать:⁽³⁾

• визначення та надання можливостей академічним установам розподіляти студентів для завершення їхньої клінічної підготовки
• встановлення стандартів для проходження практики та інших вимог, зокрема попередньої підготовки/вимог (наприклад, серцево-легенева реанімація, перша медична допомога, імунізація і т.д.)
• забезпечення клінічними інструкторами
• забезпечення відповідності клінічних інструкторів критеріям для клінічного навчання студентів у своїй галузі знань
• розроблення плану прийому та орієнтації студентів
• забезпечення досягнення цілей студентської практики

База клінічного навчання у закладах охорони здоровʼя співпрацює з академічною установою щодо спільних обов’язків. Ці спільні обов’язки передбачають угоду про співпрацю (юридичний документ, який містить обсяг клінічного навчання та захист відповідальності), процедури орієнтації та процедури щодо нещасних випадків та/або травм, які можуть статися під час практики.⁽³⁾

Академічний координатор клінічного навчання(edit | edit source)

Академічний координатор клінічного навчання (academic clinical education coordinator, ACEC) призначається навчальним закладом. Особа, яка виконує цю роль, відповідає за забезпечення виконання спільних обов’язків між навчальним закладом та базою клінічного навчання у закладі охорони здоровʼя. Ця особа стає сполучною ланкою між академічною установою та закладом охорони здоров’я, що забезпечує клінічне навчання. Додаткові обов’язки академічного координатора клінічного навчання можуть охоплювати наступне:⁽³⁾

• спілкування з клінічним інструктором, щоб переконатися, що він поінформований про деталі стажування та має ресурси для успішного проходження студентом стажування
• відвідування закладу охорони здоров’я для підтвердження того, що він є належним навчальним середовищем
• перевірка того, що студент пройшов: 1) всі необхідні курси, 2) орієнтацію на досягнення цілей практики та 3) вимоги до проходження клінічної практики

Координатор клінічного навчання закладу охорони здоровʼя (edit | edit source)

Деякі заклади охорони здоров’я, що забезпечують клінічне навчання, можуть мати у своєму складі координатора клінічного навчання (Site Coordinator of Clinical Education). До його обов’язків входить:³⁾

• адміністрування та управління клінічними інструкторами на місці
• забезпечення додаткового нагляду за навчальною активністю студентів під час їхньої клінічної практики
• відбір клінічних інструкторів і забезпечення їхньої готовності до навчання студентів
• комунікація з академічними закладами

За відсутності координатора клінічного навчання на місці, повна відповідальність за клінічну підготовку покладається на клінічного інструктора, за підтримки адміністрації закладу.⁽⁵⁾⁽⁶⁾

Клінічний інструктор(edit | edit source)

Клінічні інструктори, КІ (Clinical instructors, CI) відіграють важливу роль у допомозі студентам досягти цілей їхньої клінічної програми.⁽⁷⁾ КІ повинні володіти необхідними комунікативними та викладацькими навичками, щоб створити навчальне середовище, яке відповідає цілям практики.⁽⁷⁾

До обов’язків КІ входить:⁽³⁾

• забезпечення взаємодії з пацієнтами за напрямом стажування
• розподіл обов’язків студента
• надання конструктивного зворотного зв’язку
• завершення оцінювання студента та надання остаточної рекомендації щодо успішності/неуспішності на основі цілей стажування
• реагування на ризики, які можуть виникнути під час стажування студента, зокрема щодо безпеки пацієнта
• співпраця з координатором для вирішення проблем, пов’язаних з роботою студента або його здатністю досягти поставлених цілей

Студент(edit|edit source)

Для студента встановлені умови проходження клінічної практики, і студент повинен відповідати очікуванням програми клінічного навчання.

Ці очікування передбачають:⁽³⁾

• виконання цілей і вимог академічного курсу для початку практики в закладі охорони здоров’я
• заповнення всіх необхідних підготовчих документів, що вимагаються закладом охорони здоров’я
• демонстрування професійних навичок, зокрема вчасне прибуття на заняття, участь в комунікації, дотримання вимог закладу та виявлення ініціативи у навчанні
• піклування про себе, задля збереження свого здоров’я (фізичного та психічного)

Моделі клінічного навчання(edit | edit source)

“Клінічне навчання визначається як набуття професійних клінічних навичок під керівництвом інструктора або здобуття клінічної освіти за допомогою клініко-навчальної моделі”.⁽⁸⁾

Моделі клінічного навчання спрямовані на те, щоб студенти могли стати компетентними клініцистами, впевненими у своїх знаннях і навичках.⁽⁹⁾

Клінічне навчання може відбуватися на різних етапах освітньої програми, серед яких:⁽³⁾

• клінічне стажування в кінці освітньої програми
  • студент завершує всі навчальні курси за своєю програмою, а потім проходить клінічне навчання перед закінченням навчання

• резидентура або стажування, під час якого студент проходить необхідні курси та складає ліцензійний іспит перед початком цілеспрямованого клінічного навчання
  • студент отримує сертифікат з клінічної компетентності до завершення клінічного навчання

• клінічне навчання інтегроване у всю навчальну програму
  • студент перебуває в клінічних умовах протягом невеликих проміжків часу під час проходження навчальних курсів

• поєднання різних періодів перебування у клініці
  • студенти можуть мати можливість посеред семестру провести тиждень у клінічних умовах, щоб спостерігати і застосовувати концепції, які вони вивчають на своїх курсах
  • студенти також проходять більш тривалі періоди клінічного навчання, коли вони успішно завершують свої курси

Ця додаткова стаття надає більше інформації про Компоненти клінічного навчання, зокрема ключові риси ефективних академічних інструкторів, співвідношення навчального навантаження та клінічного досвіду.

Моделі клінічного навчання на основі теоретичного підґрунтя(edit | edit source)

Моделі клінічного навчання з теоретичним обґрунтуванням забезпечують послідовне і надійне оцінювання студентів за допомогою встановлення цілей, рефлексії клінічного досвіду та підсумовування.⁽¹⁰⁾ Існує багато різних теоретичних моделей, але в реабілітації використовуються наступні чотири моделі.⁽³⁾

• Модель коучингу:
  • клінічний інструктор (КІ) виконує роль наставника, а не керівника
  • КІ заохочує студента досягти свого максимального потенціалу
  • підтримує студентів у розвитку самостійності, креативності та спроможності до самосупервізії
  • може добре працювати в клінічному навчанні, яке відбувається наприкінці навчальної програми для студентів, які мають сформовані клінічні навички, знання та навички професійної комунікації
• Модель «викладач-менеджер та самоспрямований студент» (Educator-manager to Self-directed Learner Model):
  • динамічна, індивідуалізована модель, яка залежить від готовності студента до виконання клінічних завдань
  • охоплює весь процес клінічного навчання (планування, впровадження та оцінювання) і вимагає участі академічного координатора клінічного навчання, клінічного інструктора, студента та вимог до компетентностей, встановлених професійною асоціацією
  • дозволяє співвіднести знання та навички студента з вимогами для досягнення початкового рівня практичних компетентностей
• Модель Mandy або Рефлексивна модель:
  • підтримує студентів у досягненні глибокого розуміння знань і навичок за допомогою п’ятиступеневого процесу клінічного навчання:
    • попереднє спостереження
    • спостереження
    • аналіз і стратегія
    • рефлексія на дії
    • рефлексія щодо майбутніх дій
  • студенти встановлюють зв’язок з актуальними та відповідними знаннями, отриманими в аудиторії, і застосовують свої навички за межами аудиторії
  • рефлексія щодо застосування навичок допомагає підтримувати застосування навчання в майбутній клінічній практиці
• Концепція шляху до майстерності (Mastery Pathway Framework):
  • усуває прогалину між теорією та практикою
  • дозволяє студентам поліпшити свої навички самооцінювання
  • забезпечує гарантію якості студентського оцінювання
  • відстежує прогресування студентів від рівня залежності до рівня самостійності за допомогою системи SOAPE (тобто суб’єктивно – subjective, об’єктивно – objective, аналіз – analysis, дія – action, план – plan, навчання – education)
  • студенти беруть на себе відповідальність за своє навчання

Моделі практичного клінічного навчання(edit | edit source)

Основна мета моделей клінічної навчальної практики (Clinical Education Practice Models, CEPM) полягає в тому, щоб забезпечити студентів достатнім досвідом клінічної практики для розвитку певних знань і навичок, об’єднання базових знань і менеджменту практичної роботи.⁽¹¹⁾ Моделі клінічної навчальної практики можна згрупувати на основі наступних критеріїв:⁽³⁾

• час проведення клінічної навчальної практики
• структура нагляду за клінічним досвідом
• час і ресурси

Час проведення клінічної навчальної практики(edit | edit source)

Модель інтегрованого клінічного досвіду (Integrated Clinical Experiences, ICE): Інтегрований клінічний досвід – це клінічна взаємодія, яка відбувається впродовж усієї навчальної програми:

• студенти можуть перебувати під керівництвом клінічного інструктора зі своєї професії або клінічного інструктора іншої професії
• клінічні випадки сприяють досягненню конкретних навчальних цілей курсу в клінічному середовищі
  • наприклад: мета виконати стандартизоване оцінювання пацієнта-дитини. Клінічний інструктор може спостерігати за тим, як студент оцінює пацієнта, і надає супервізію студенту щодо його роботи

• дозволяє студентам відпрацювати свої комунікативні та міжособистісні навички до завершення навчальної програми
• надає можливість поліпшити професіоналізм студента перед наступною клінічною практикою
• дозволяє виміряти компетентність студента в рамках курсу в клінічних умовах

Приклади інтегрованих клінічних практик у громаді та закладах охорони здоров’я:

• день або неповний робочий день у громаді або закладі охорони здоров’я, що дає студентам можливість спостерігати та/або спробувати практичні втручання; цей досвід можна повторювати кілька разів протягом семестру
• короткострокове денне стажування для спостереження або виконання практичних втручань у громаді чи закладі охорони здоров’я
• використання моделі співпраці для викладачів з метою супервізії за кількома студентами в громаді або закладі охорони здоров’я одночасно

Структура супервізії в рамках клінічної практики(edit | edit source)

Модель «Один до одного» :

• один клінічний інструктор відповідає за навчання та прогресування студента впродовж усього періоду клінічної практики
• цей клінічний інструктор відповідає за всі види активності зі студентом, зокрема за формування розкладу, встановлення очікувань, оцінювання прогресування та виставлення підсумкових оцінок
• КІ є вчителем, провідником і ментором під час клінічного навчання через безпосередню взаємодію та моделювання поведінки
• КІ підтримує робоче навантаження та стандарти продуктивності
• КІ спілкується з академічним координатором клінічного навчання та координатором клінічної освіти у закладі, якщо такий є в наявності
• досвід студента може бути доповнений можливостями взаємодії з іншими членами міжпрофесійної команди, і він може мати можливість працювати з іншим КІ, якщо основний КІ недоступний⁽³⁾

Виклики моделі 1:1:⁽³⁾

• недостатня кількість КІ для забезпечення більшої кількості студентів
• студентам, можливо, доведеться їздити до клінічних баз за межами свого регіону
• місцеві заклади можуть відчувати навантаження на своїх клініцистів, що може відволікати їх від надання допомоги пацієнтам

Модель «два до одного» (2:1) (Модель співпраці):

• співвідношення два студенти на одного клінічного інструктора (інші варіанти передбачають більше двох студентів на одного КІ або два чи більше студентів на два чи більше КІ)

• студенти можуть перебувати на різних рівнях навчання
• ця модель забезпечує доступність для студентів за рахунок збільшення кількості студентів, яких може прийняти база протягом певного періоду часу
• вона дозволяє студентам отримати доступ до клінічних баз і пацієнтів там, де важко знайти місця для студентів або де існує обмежена кількість клінічних баз
• ця модель спрямована на підвищення автономії студентів та зменшення їх залежності від клінічного інструктора
  • очікується, що студенти навчатимуться один від одного та разом з іншими

• студенти співпрацюють зі своїми колегами для переходу від навчання на нижчому рівні до навчання на вищому рівні
• студенти покладаються на КІ для виконання більш складних навчальних завдань, таких як аналіз та узагальнення випадків, створення планів терапії та проведення самооцінювання
• КІ забезпечує безпосередню супервізію втручань, що проводять студенти і гарантує безпеку навчання та втручань⁽³⁾

Переваги, пов’язані з моделлю 2:1:⁽¹²⁾

• сприяє командній роботі та співпраці
• сприяє активному навчанню
• пропонує спільний досвід для студентів з підтримкою однолітків
• імітує співпрацю в реальному світі
• підвищує продуктивність у клінічному навчальному закладі охорони здоров’я
• збільшує набір студентів, щоб стати майбутніми клініцистами

Виклики, пов’язані з моделлю 2:1:⁽³⁾

• студенти можуть мати різні стилі навчання, тому КІ повинен навчати з урахуванням кожного стилю і уникати порівняння студентів між собою
• КІ повинен враховувати різний рівень досвіду студентів
• КІ менше залучений до безпосереднього надання догляду, оскільки студенти здійснюють практичні втручання з пацієнтами
• можливо, КІ потрібно навмисно визначитися з тим, як, коли і де надається зворотний зв’язок студентам, щоб уникнути порівняння результатів їхньої роботи
• збільшення обсягу паперової роботи для КІ – КІ також повинен надавати зворотний зв’язок кожному студенту щодо його роботи
• може бути недостатньо пацієнтів для індивідуальної роботи, тому студентам доведеться працювати з одним і тим самим пацієнтом разом

Терміни та ресурси(edit | edit source)

Автономна модель: викладачі навчального закладу виступають клінічними інструкторами для всіх клінічних практик:⁽³⁾

• викладачі навчального закладу виїжджають до закладу охорони здоров’я для роботи зі студентами в клінічних умовах
• викладачі навчального закладу також мають клінічні посади в клінічному закладі охорони здоров’я⁽¹³⁾

Гібридна модель: поєднання однієї або декількох моделей клінічної освіти:⁽³⁾

• може використовуватися для спільного навчання студентів різних професій⁽³⁾
  • інтерпрофесійна освіта, ІПО (inter-professional education, IPE) – це коли “представники двох або більше професій навчаються один у одного, один від одного і один з одним, щоб уможливити ефективну співпрацю і поліпшити результати охорони здоров’я”.^(14)(15)
  • ІПО підтримує спільну практику студентів і відповідає потребам охорони здоров’я⁽¹⁶⁾
• може також стосуватися поєднання особистого досвіду клінічного навчання з онлайн-навчанням
  • приклад: студенти можуть побачити пацієнта в клініці, а потім приєднатися до віртуального дискусійного форуму, щоб обговорити випадок і ресурси для надання допомоги пацієнту

Ресурси(edit|edit source)

• WCPT guideline for the clinical education component of the physical therapist professional entry-level programme.
• Preceptor Education Program
• Guidelines To Promote Excellence in Clinical Education Partnerships

Посилання(edit|edit source)