Хронічна адаптація м’язово-скелетної системи до вправ

АвторWanda van Niekerk на основі курсу James Laskin

Найкращі авториWanda van Niekerk та Jess Bell

Наслідки детренованості (Deconditioning)(edit | edit source)

Детренованість / втрата фізичної форми (Deconditioning) або тренованості (detraining) – це зміни в організмі, які відбуваються після періоду бездіяльності. Ці зміни відбуваються в серці, легенях і м’язах. Вплив детренованості на системи організму(1) узагальнено в таблиці 1.

Таблиця 1. Наслідки детренованості для систем організму(1)
Нервово-м’язова Кардіореспіраторна М’язово-скелетна
↓ активність ЕМГ ↓ середня площа поперечного перерізу м’язового волокна ↓ гнучкість

↓ м’язова сила та потужність

↓ м’язова маса

↓ максимальне споживання кисню ↑ середній артеріальний тиск ↑ субмаксимальна частота серцевих скорочень

↓ максимальний серцевий викид

↓ лактатний поріг

↓ показники витривалості

↓ об’єм крові

↓ об’єм плазми

↓ об’єм серця

↓ ортостатична толерантність

↓ до 2,5% мінеральної щільності кісткової тканини ↓ активність окислювальних ферментів ↓ активність синтезу глікогену

↓ продукування мітохондріального АТФ

↓ якість сухожиль

Читати більше: Вплив детренованості на системи організму та докази щодо впливу детренованості.

(2)

Загальні принципи тренування(edit | edit source)

  • Принцип зворотності:
    • користь від тренувань є тимчасовою і зворотною(3)
    • після 2 тижнів відсутності тренувань спостерігається помітне зниження працездатності
  • Принцип перенавантаження:
    • для досягнення тренувального ефекту система повинна бути навантажена на рівні, що перевищує поточний звичний для неї рівень (4)
  • Принцип специфічності:
    • будь-яка вправа тренує систему для виконання конкретного завдання, що є тренувальним стимулом(4), таким чином, до хронічних перенавантажень адаптується лише та система або частина тіла, яка піддається постійному стресу(5)
  • Індивідуальність:
    • реакція на тренування може бути різною, оскільки люди по-різному реагують на одну й ту саму тренувальну програму(4)

Читати більше: Загальні принципи тренування.

М’язово-скелетна адаптація до фізичних навантажень(edit | edit source)

Силові тренування(edit | edit source)

  • Тренування з опором дає значний приріст сили через нервово-м’язові зміни(6)
  • Важливі для загальної фізичної форми та здоров’я(6)
  • Критично важливі для програм спортивних тренувань(7)

Поліпшення м’язової підготовки(edit | edit source)

  • Через 3-6 місяців силових тренувань:
    • збільшується спроможність до більш ефективного прикладання сили(8)
    • збільшується спроможність виконувати дійсно максимальні рухи(8)
  • Збільшення сили відбувається внаслідок(6):
    • збільшення розміру м’язів
    • зміненого нервового контролю

Механізми збільшення сили м’язів(edit | edit source)

Нервовий контроль(edit | edit source)

  • Зростання сили не може відбуватися без нервових адаптацій через пластичність(9)(10)
  • Збільшення сили може відбуватися без гіпертрофії

Читати більше: Відоме та невідоме про нервову адаптацію до силових тренувань.(10)

Нервові адаптації(edit | edit source)
  • Збільшення центральних стимулів (від вищих центрів мозку) після тренування з опором частково відповідає за збільшення сили(11)
  • Посилена синхронізація рухових одиниць (motor unit, MU) (тобто кілька рухових одиниць працюють одночасно) (12)(10)
  • Зниження силового порогу, за якого відбувається рекрутування (залучення) рухових одиниць(13)
  • Збільшення частоти спрацьовування рухових одиниць(14)
  • Зниження рівня коактивації м’язів-антагоністів після тренування(15)

Модель тренування сили(edit | edit source)

Будь ласка, поверніться до відео курсу «Хронічна адаптація до фізичних навантажень – м’язово-скелетна система» для детального обговорення цих концепцій. Підсумки:

  • гіпертрофія
    • низькоінтенсивні (40% від максимуму) тренування з опором можуть призвести до гіпертрофічних змін і нервово-м’язових змін протягом тривалого періоду (це більш виражено у нетренованих осіб)(16)
    • високоінтенсивні тренування з низькою кількістю повторень можуть призвести до гіпертрофії за короткий проміжок часу(17)
  • neurological changes with resistance training occur predominantly in the early phases of a training programme
  • сила
    • значний, швидкий приріст сили відбувається відносно швидко і послідовно
    • з часом збільшення сили досягає плато

Відео нижче дає гарне пояснення нервових адаптацій до силових вправ, сили та гіпертрофії.

(18)

Залучення (рекрутування) рухових одиниць(edit | edit source)

Рухова одиниця = еферентний нейрон і всі м’язові волокна, які він іннервує.

  • Зазвичай рухові одиниці залучаються асинхронно
  • Синхронне залучення (рекрутування) призводить до збільшення сили:(12)
    • полегшує скорочення
    • може забезпечити більш сильне скорочення
    • поліпшує швидкість розвитку сили
    • збільшує здатність до прикладання стійких зусиль
  • Тренування з опором призводить до синхронного залучення(19)
  • Збільшення сили також може бути результатом більшого залучення рухових одиниць(10)
    • посилення нервової імпульсації під час максимального скорочення
    • збільшення частоти нейронних розрядів (частотне кодування, rate coding)(20)
      • частотне кодування (rate coding) = частота, з якою рухові одиниці генерують потенціали дії (21)
    • зменшення гальмівних імпульсів
  • Ймовірно, що певна комбінація покращеної синхронізації рухових одиниць та залучення рухових одиниць призводить до збільшення сили(20)

Читати більше: Рухові одиниці.

Аутогенне гальмування(edit | edit source)

  • Нормальні внутрішні гальмівні механізми:
    • Сухожильні тільця (рецептори) Гольджі гальмують скорочення м’язів, якщо напруження сухожилля занадто велике(22)
    • це запобігає пошкодженню кісток і сухожиль(22)
  • Тренування з опором може поступово зменшувати або протидіяти гальмівним імпульсам:(23)
    • м’язи можуть генерувати більше сили(23)
    • ця теорія може пояснити надлюдські прояви сили(23)
Гіпертрофія м’язів(edit | edit source)
  • Гіпертрофія = збільшення м’язової маси та площі поперечного перерізу(24)
  • Транзиторна гіпертрофія (після одного епізоду вправ) – « пампінг» м’язів, що відбувається під час сесії силового тренування
    • це пов’язано з утворенням набряку з плазматичної рідини(25)
    • зникає протягом кількох годин
  • Хронічна гіпертрофія (довготривала)(26)
    • відображає фактичні структурні зміни у м’язах
    • гіпертрофія волокон, гіперплазія волокон або і те, і інше
Гіпертрофія волокон(edit | edit source)
  • Більше міофібрил
  • Більше актинових, міозинових філаментів
  • Більше саркоплазми(27)
  • Більше сполучної тканини
  • Силові тренування призводять до збільшення синтезу білка:(28)
    • вміст м’язового білка постійно змінюється
    • під час тренування відбувається зменшення синтезу білка та посилення його розпаду
    • після тренування відбувається збільшення синтезу білка і зменшення його розпаду(29)
    • читати більше: синтез м’язового білка
  • Тестостерон сприяє гіпертрофії волокон:(30)
    • природний анаболічний стероїдний гормон
    • вживання синтетичних анаболічних стероїдів призводить до значного збільшення м’язової маси
Гіперплазія волокон(edit | edit source)

Гіперплазія стосується збільшення кількості клітин або волокон.(31) У людей(31):

  • більша частина гіпертрофії зумовлена гіпертрофією волокон
  • гіперплазія волокон також може сприяти цьому
  • гіпертрофія волокон порівняно з гіперплазією волокон може залежати від інтенсивності/навантаження силового тренування
  • вища інтенсивність призводить до гіпертрофії м’язових волокон ІІ типу
  • гіперплазія волокон може виникати лише у певних осіб за певних умов

Питання про те, чи виникає гіперплазія у скелетних м’язах дорослих, є дискусійним. Існує занепокоєння щодо методів та вимірювань, які використовуються в дослідженнях, що вивчають гіперплазію. «Остаточний висновок щодо того, чи можуть фізіологічно релевантні форми механічного навантаження викликати гіперплазію, залишається нез’ясованим».(32) Гіперплазія здебільшого відкидається як суттєвий чинник, що сприяє гіпертрофії скелетних м’язів у ссавців.(33)

Нервова активація та гіпертрофія(edit | edit source)

Таблиця 2. Короткий огляд нервової активації та гіпертрофії
Короткочасне збільшення м’язової сили Довгочасне збільшення м’язової сили
Суттєве збільшення в 1 повторному максимумі (1RM) Асоціюється зі значною гіпертрофією волокон
Завдяки збільшенню довільної нервової активації Чисте збільшення синтезу білка потребує часу
Нервові фактори є критичними в перші 8-10 тижнів Гіпертрофія є основним фактором після 8-10 тижнів

Іммобілізація та сила м’язів(edit | edit source)

  • Основні зміни відбуваються після 6 годин іммобілізації:(34)
    • припинення використання м’язів призводить до зниження швидкості синтезу білка
    • ініціює процес атрофії м’язів
  • Протягом першого тижня: втрата сили 3-4% на день
    • зменшення розміру / атрофія м’язів(35)
    • зниження нервово-м’язової активності(35)
  • (Зворотний) вплив на волокна I та II типів
    • зменшується площа поперечного перерізу, клітинний вміст дегенерує
    • волокна І типу уражаються більше, ніж волокна ІІ типу

Посилання(edit|edit source)

  1. 1.0 1.1 Aspetar Clinical Guidelines: Safe return to sport during the Covid-19 pandemic version 2.0. 2021
  2. Soccer Physiologist. DETRAINING – What Happens When We Stop Exercising? Available from: https://www.youtube.com/watch?v=-dT5CC3LaV0 (last accessed 4/12/2022)
  3. Kasper K. Sports training principles. Current Sports Medicine Reports. 2019 Apr 1;18(4):95-6.
  4. 4.0 4.1 4.2 Physiopedia. Principles of Exercise
  5. Powers SK and Howley ET. Exercise Physiology: Theory and Application to Fitness and Performance.10th edition. North Ride, NSW, Australia. McGraw Hill. 2014
  6. 6.0 6.1 6.2 Maestroni L, Read P, Bishop C, Papadopoulos K, Suchomel TJ, Comfort P, Turner A. The benefits of strength training on musculoskeletal system health: practical applications for interdisciplinary care. Sports Medicine. 2020 Aug;50(8):1431-50.
  7. Suchomel TJ, Nimphius S, Bellon CR, Stone MH. The importance of muscular strength: training considerations. Sports medicine. 2018 Apr;48(4):765-85.
  8. 8.0 8.1 Dorrell HF, Smith MF, Gee TI. Comparison of velocity-based and traditional percentage-based loading methods on maximal strength and power adaptations. The Journal of Strength & Conditioning Research. 2020 Jan 1;34(1):46-53.
  9. Siddique U, Rahman S, Frazer AK, Pearce AJ, Howatson G, Kidgell DJ. Determining the sites of neural adaptations to resistance training: a systematic review and meta-analysis. Sports Medicine. 2020 Jun;50(6):1107-28.
  10. 10.0 10.1 10.2 10.3 Škarabot J, Brownstein CG, Casolo A, Del Vecchio A, Ansdell P. The knowns and unknowns of neural adaptations to resistance training. European Journal of Applied Physiology. 2021 Mar;121(3):675-85.
  11. Aagaard P, Simonsen E, Andersen J et al. Neural adaptation to resistance training: changes in evoked V-wave and H-reflex responses. J Appl Physiol. 2002;92: 2309-18.
  12. 12.0 12.1 Pucci AR, Griffin L, Cafarelli E. Maximal motor unit firing rates during isometric resistance training in men. Experimental physiology. 2006 Jan;91(1):171-8.
  13. Casolo A, Del Vecchio A, Balshaw TG, Maeo S, Lanza MB, Felici F, Folland JP, Farina D. Behavior of motor units during submaximal isometric contractions in chronically strength-trained individuals. Journal of Applied Physiology. 2021 Nov 1;131(5):1584-98.
  14. Walker S. Evidence of resistance training-induced neural adaptation in older adults. Experimental Gerontology. 2021 Aug 1;151:111408.
  15. Hakkinen K, Alen M, Kraemer WJ et al. Neuromuscular adaptations during concurrent strength and endurance training versus strength training. Eur J Appl Physio. 2003;89:42-52.
  16. Schoenfeld BJ. Is there a minimum intensity threshold for resistance training-induced hypertrophic adaptations?. Sports Medicine. 2013 Dec;43(12):1279-88.
  17. Morton RW, Colenso-Semple L, Phillips SM. Training for strength and hypertrophy: an evidence-based approach. Current Opinion in Physiology. 2019 Aug 1;10:90-5.
  18. Michael Wiggs. Hypertrophy vs Neural Adaptations. Available from: https://www.youtube.com/watch?v=pct0XWrWUfk (last accessed 5/12/2022)
  19. Carroll TJ, Riek S, Carson RG. Neural adaptations to resistance training. Sports medicine. 2001 Oct;31(12):829-40.
  20. 20.0 20.1 Maestroni L, Read P, Bishop C, Turner A. Strength and power training in rehabilitation: underpinning principles and practical strategies to return athletes to high performance. Sports Medicine. 2020 Feb;50(2):239-52.
  21. Enoka RM, Duchateau J. Rate coding and the control of muscle force. Cold Spring Harbor perspectives in medicine. 2017 Oct 1;7(10):a029702.
  22. 22.0 22.1 Chalmers G. Strength training: Do Golgi tendon organs really inhibit muscle activity at high force levels to save muscles from injury, and adapt with strength training?. Sports Biomechanics. 2002 Jul 1;1(2):239-49.
  23. 23.0 23.1 23.2 Kumar P, Singh D. Chapter-6 Strength Gains: Neuromuscular Adaptation to Resistance Training. Chief Editor Dr. Deba Prasad Sahu. 2019;95:95.
  24. Hryvniak D, Wilder RP, Jenkins J, Statuta SM. Therapeutic Exercise. In Braddom’s Physical Medicine and Rehabilitation 2021 Jan 1 (pp. 291-315). Elsevier.
  25. Wilmore J, Costill D, Larry Kenney W. Physiology of Sport and Exercise: 3″ Edition. Champaign, lL: Human Kinetics. 2005.
  26. Haun CT, Vann CG, Roberts BM, Vigotsky AD, Schoenfeld BJ, Roberts MD. A critical evaluation of the biological construct skeletal muscle hypertrophy: size matters but so does the measurement. Frontiers in physiology. 2019:247.
  27. Haun CT, Vann CG, Osburn SC, Mumford PW, Roberson PA, Romero MA, Fox CD, Johnson CA, Parry HA, Kavazis AN, Moon JR. Muscle fiber hypertrophy in response to 6 weeks of high-volume resistance training in trained young men is largely attributed to sarcoplasmic hypertrophy. PLoS One. 2019 Jun 5;14(6):e0215267.
  28. Abou Sawan S, Hodson N, Malowany JM, West DW, Tinline-Goodfellow C, Brook MS, Smith K, Atherton PJ, Kumbhare D, Moore DR. Trained Integrated Postexercise Myofibrillar Protein Synthesis Rates Correlate with Hypertrophy in Young Males and Females. Medicine & Science in Sports & Exercise. 2022 Jun 1;54(6):953-64.
  29. Damas F, Libardi CA, Ugrinowitsch C. The development of skeletal muscle hypertrophy through resistance training: the role of muscle damage and muscle protein synthesis. European journal of applied physiology. 2018 Mar;118(3):485-500.
  30. Horwath O, Apró W, Moberg M, Godhe M, Helge T, Ekblom M, Hirschberg AL, Ekblom B. Fiber type-specific hypertrophy and increased capillarization in skeletal muscle following testosterone administration in young women. Journal of applied physiology. 2020 May 1;128(5):1240-50.
  31. 31.0 31.1 Macdougall JD. Hypertrophy and hyperplasia. Strength and power in sport. 2003 Jan 1:252.
  32. Jorgenson KW, Phillips SM, Hornberger TA. Identifying the structural adaptations that drive the mechanical load-induced growth of skeletal muscle: a scoping review. Cells. 2020 Jul 9;9(7):1658.
  33. Roberts MD, McCarthy JJ, Hornberger TA, Phillips SM, Mackey AL, Nader GA, Boppart MD, Kavazis AN, Reidy PT, Ogasawara R, Libardi CA. Mechanisms of mechanical overload-induced skeletal muscle hypertrophy: current understanding and future directions. Physiological Reviews. 2023 Jun 29.
  34. Appell HJ. Muscular atrophy following immobilisation. Sports medicine. 1990 Jul;10(1):42-58.
  35. 35.0 35.1 Campbell M, Varley-Campbell J, Fulford J, Taylor B, Mileva KN, Bowtell JL. Effect of immobilisation on neuromuscular function in vivo in humans: a systematic review. Sports Medicine. 2019 Jun;49(6):931-50.


Професійний розвиток вашою мовою

Приєднуйтесь до нашої міжнародної спільноти та беріть участь в онлайн курсах для фахівців з реабілітації.

Переглянути доступні курси