Попередження довготривалих захворювань у фізичній терапії

Головний редакторMariam Hashem

Основний внесокMariam Hashem, Kim Jackson, Lucinda hampton, Jess Bell, Tony Lowe, Tarina van der Stockt, Vidya Acharya та Olajumoke Ogunleye

Вступ(edit|edit source)

Довготривалі захворювання (ДЗ), також відомі як хронічні захворювання або неінфекційні захворювання (НІЗ),1) визначаються як фізичні або психічні розлади здоров’я, які потребують лікування протягом тривалого періоду часу.(2) Ці стани наразі не піддаються лікуванню, але вони піддаються менеджменту/контролю за допомогою медикаментів та інших втручань.(3) Це хронічні стани, які не можуть передаватися від однієї людини до іншої. Вони спричинені різними чинниками, зокрема генетичні, фізіологічні, навколишнє середовище та поведінку людини.(4)

Приклади:

Статистика та факти( edit | edit source )

  • Proportional mortality.jpg

    Довготривалі захворювання є причиною 41 мільйона смертей щороку, що становить 70% усіх смертей у світі.(1) За оцінками, до 2030 року ця цифра може зрости до 52 мільйонів.(5)

  • За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, на серцево-судинні захворювання припадає найбільше смертей від неінфекційних захворювань, або 17,9 млн осіб щорічно, за ними йдуть рак (9,0 млн), респіраторні захворювання (3,9 млн) і діабет (1,6 млн)(1)
  • 15% молодих людей у віці 11-15 років мають ДЗ6)
  • 15 мільйонів усіх смертей, пов’язаних з неінфекційними захворюваннями, припадає на людей у віці від 30 до 69 років(1)
  • За оцінками, 1-7 мільйонів (4% смертей від неінфекційних захворювань) припадає на людей віком до 30 років(7)
  • У Шотландії на ДЗ припадає 80% всіх консультацій лікаря загальної практики, а пацієнти з цими станами вдвічі частіше потрапляють до лікарні(8)
  • В Англії, за оцінками, лише 59% людей, які живуть з ДЗ, працюють, порівняно з 72% загального населення(6)
  • НІЗ непропорційно впливають на людей в країнах з низьким та середнім рівнем доходу.(1)(7)(9)(10) Прогнозується, що до 2040 року в країнах з низьким та середнім рівнем доходу значно зросте рівень інвалідності, захворюваності та передчасної смертності від НІЗ(11)

Причини та чинники ризику( edit | edit source )

Шкідлива поведінка, така як малорухливий спосіб життя, нездорове харчування, вплив тютюнового диму або зловживання алкоголем, є чинниками, що сприяють виникненню ДЗ.(1) Популяційне когортне дослідження 2019 року показало, що відсутність трьох чинників ризику (куріння, гіпертонії та надмірної ваги) відтерміновує початок НІЗ на дев’ять років у осіб віком понад 45 років.(12)

Всесвітня організація охорони здоров’я класифікувала ці чинники на дві категорії(1):

Поведінкові чинники ризику, які можна модифікувати:

Метаболічні чинники ризику:

Вплив на людину та суспільство( edit | edit source )

Довготривалі захворювання пов’язані з поліморбідними станами, які впливають на якість життя людини та створюють додаткове навантаження на систему охорони здоров’я.

Люди з поліморбідними захворюваннями мають гірший функціональний статус, якість життя, працездатність та результати лікування, ніж ті, хто не має поліморбідних захворювань(13).

ДЗ можуть негативно впливати на мобільність людини та призводити до соціальних наслідків, таких як прикутість до дому, нездатність до самообслуговування та прикутість до ліжка, а кінцевими наслідками є соціальна ізоляція, сімейні конфлікти та навіть стигматизація(14).

Подолання довготривалих станів може бути складним і може викликати стрес або призвести до обмеження життєдіяльності. Втрата інтересу, почуття провини або відповідальності та низька самооцінка можуть погіршити розвиток хвороби. Людина також може втратити здатність займатися діяльністю, яка приносить відчуття сенсу і мети в життя(15).

Економічний тягар ДЗ є значним. За оцінками Організації Об’єднаних Націй, до 2030 року сукупні втрати світової економіки можуть сягнути 47 трильйонів доларів США через захворювання, пов’язані з довготривалими станами(16).

У 2017 році у Великобританії витрати на лікування довготривалих станів становили 320 мільйонів фунтів стерлінгів(2).

Політика у сфері охорони здоров’я( edit | edit source )

Роль поведінкових чинників у розвитку ДЗ є значною. Зміна цих чинників може допомогти у профілактиці та менеджменті цих станів.

Модель охорони здоров’я підтримує профілактику та запобігання ДЗ за допомогою превентивних заходів, зміцнення здоров’я та заохочення адвокації з боку пацієнтів(2).

“Важливий кожен контакт” (Making every contact count, MECC) – це підхід до зміни поведінки, який заохочує медичних працівників використовувати повсякденну взаємодію для сприяння змінам у поведінці, які позитивно впливають на здоров’я і благополуччя окремих людей, громад і груп населення.(17)(18)

MECC фокусується на змінах способу життя, які можуть вплинути на здоров’я людей, таких як:

  • Припинення куріння
  • Обмеження вживання алкоголю до рекомендованих норм
  • Здорове харчування – здорові дієти, такі як середземноморська дієта та нова скандинавська дієта, були запропоновані як способи зменшення чинників ризику, пов’язаних з неінфекційними захворюваннями(19)
  • Фізична активність
  • Підтримання здорової ваги
  • Психічне здоров’я та благополуччя

Дізнайтеся більше про MECC тут.

Модель MECC була інтегрована у практику фізичної терапії кількома організаціями і мала успішні результати щодо поліпшення розмов про здоров’я та популяризації фізичної активності(20).

Фізична терапія та зміцнення здоров’я( edit | edit source )

Фізична терапія відіграє важливу роль у профілактиці ДЗ на різних етапах(2):

  1. Медикаментозна профілактика шляхом використання різних втручань у кардіологічній реабілітації у разі серцевих захворювань
  2. Поведінкова профілактика шляхом підтримки людей та заохочення до здорового способу життя
  3. Соціальна/екологічна – шляхом навчання екологічним заходам та підтримки політики у сфері зайнятості

Модель “Важливий кожен контакт” може бути інтегрована у практику фізичної терапії на чотирьох етапах(2):

  1. Скринінг стану здоров’я та визначення сфер, що потребують змін
  2. Визначення порядку денного шляхом обговорення необхідних змін з пацієнтом
  3. Готовність до змін шляхом обговорення та оцінювання перешкод на шляху до змін
  4. Постановка мети за допомогою SMART-цілей
SMART-goals.png

Психологічна готовність може бути перешкодою для зміни способу життя. Існує шість етапів психологічної підготовки, про які фізичні терапевти повинні знати, щоб допомогти своїм пацієнтам поліпшити їхнє здоров’я і самопочуття(2):

  • Попередні роздуми: пацієнт усвідомлює проблему, але не бажає діяти.
  • Роздуми: пацієнт усвідомлює шлях до змін
  • Підготовка: фізичні терапевти можуть допомогти, використовуючи SMART-цілі
  • План дій: на основі визначених цілей
  • Підтримка: де більшість людей зазнають невдачі. Фізичні терапевти можуть допомогти, заохочуючи та підтримуючи прихильність пацієнта
  • Рецидив: якщо він трапляється, фізичні терапевти можуть допомогти шляхом переоцінки та постановки нових цілей
Transtheoretical Model-The Stages of Change.png

Самоменеджмент:(edit|edit source)

Самоменеджмент є потужним інструментом, який дозволяє пацієнтам взяти під контроль свою терапію шляхом активної співпраці для здійснення дій, спрямованих на одужання.(2)

Роль фізичної терапії у самоконтролі:(2)

  • Підтримка пацієнтів у встановленні правильного діагнозу та чіткому розумінні патології
  • Спілкування з пацієнтами з використанням відкритих запитань, які спонукають пацієнтів до активності та рефлексії щодо свого способу життя та поведінки
  • Встановлення цілей, щоб показати пацієнтам їхній потенціал
  • Використання цифрової/телемедицини: співчувати і легко спілкуватися з пацієнтами, особливо коли подорожі/поїздки на роботу є складними. Наявність відео та фотографій може зробити терапію простішою та зрозумілішою. Додатки для смартфонів мають простий і доступний інтерфейс і пропонують низку технологій, які полегшують участь у плані лікування, наприклад, шаблони вправ, онлайн-розклад, зворотний зв’язок у режимі реального часу і моніторинг життєво важливих показників. Однак використання цифрового здоров’я має й певні недоліки, такі як ризик витоку даних і порушення конфіденційності пацієнта, а також пов’язана з цим висока вартість, особливо в умовах обмежених ресурсів.
  • Сприяння використанню наборів для самотестування та визначення життєво важливих показників для діабету та артеріального тиску
  • Використання скринінгових тестів для виявлення ризиків, таких як тест на швидкість ходьби та тест “Встань і йди
  • Робота в команді інтегрованої медичної допомоги та використання ефективної схеми перенаправлення для з’єднання пацієнтів з іншими службами та спрямування їх до підтримки, коли це необхідно(2)

References(edit|edit source)

  1. 1.0 1.1 1.2 1.3 1.4 1.5 1.6 World Health Organization. Noncommunicable diseases. Available from:https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/noncommunicable-diseases (Accessed 20 May 2020)
  2. 2.0 2.1 2.2 2.3 2.4 2.5 2.6 2.7 2.8 Haentjens M. Anticipatory Care for Long Term Conditions in Physiotherapy. Plus course 2020
  3. Ambrosio L, Hislop-Lennie K, Barker H, Culliford D, Portillo MC. Living with Long term condition Scale: A pilot validation study of a new person centred tool in the UK. Nurs Open. 2021 Jul;8(4):1909-19.
  4. Tabish SA. Lifestyle diseases: consequences, characteristics, causes and control. Journal of Cardiology & Current Research. 2017;9(3): 326-9.
  5. Kelland K. Chronic disease to cost $47 trillion by 2030: WEF. Reuters 2011. Available from: https://www.reuters.com/article/us-disease-chronic-costs-idUSTRE78H2IY20110918 (Accessed 20 May 2020)
  6. 6.0 6.1 Pharmaceutical Services Negotiating Committee. Essential facts, stats and quotes relating to long-term conditions. Available from:http://psnc.org.uk/services-commissioning/essential-facts-stats-and-quotes-relating-to-long-term-conditions/ (accessed 20 May 2020)
  7. 7.0 7.1 NCD Countdown 2030 collaborators. NCD Countdown 2030: worldwide trends in non-communicable disease mortality and progress towards Sustainable Development Goal target 3.4. Lancet. 2018;392(10152):1072-88.
  8. Scotland A. Managing long-term conditions. Edinburgh: Audit Scotland. 2007.
  9. Kazibwe J, Tran PB, Annerstedt KS. The household financial burden of non-communicable diseases in low- and middle-income countries: a systematic review. Health Res Policy Syst. 2021 Jun 21;19(1):96.
  10. Bharatan T, Devi R, Huang PH, Javed A, Jeffers B, Lansberg P, et al. A methodology for mapping the patient journey for noncommunicable diseases in low- and middle-income countries. J Healthc Leadersh. 2021 Jan 29;13:35-46.
  11. Reeve B, Gostin LO. “Big” Food, Tobacco, and Alcohol: Reducing Industry Influence on Noncommunicable Disease Prevention Laws and Policies Comment on “Addressing NCDs: Challenges From Industry Market Promotion and Interferences”. Int J Health Policy Manag. 2019;8(7):450-4.
  12. Licher S, Heshmatollah A, van der Willik KD, Stricker BHC, Ruiter R, de Roos EW et al. Lifetime risk and multimorbidity of non-communicable diseases and disease-free life expectancy in the general population: A population-based cohort study. PLoS Med. 2019;16(2):e1002741.
  13. Prevalence, expenditures, and complications of multiple chronic conditions in the elderly.Arch Intern Med. 2002; 162: 2269-2276
  14. Roca M, Mitu O, Roca IC, Mitu F. Chronic Diseases–Medical and Social Aspects. Revista de Cercetare si Interventie Sociala. 2015 Jun 1;49.
  15. Roberts L. Psychological Aspects of Chronic Illness. Sheffield APT.Available from: https://www.sth.nhs.uk/clientfiles/File/Mental%20Health%20Awareness%20presentation%20-%20based%20on%20Maria%20and%20Ian’s%20POTS%20training.pdf (Accessed 20 May 2020)
  16. Institute for Global Health Sciences. Non-communicable Disease Could Cost Global Economy $47 Trillion by 2030. Available from:https://globalhealthsciences.ucsf.edu/news/non-communicable-disease-could-cost-global-economy-47-trillion-2030 (Last Accessed 20 May 2020)
  17. Lawrence W, Black C, Tinati T, Cradock S, Begum R, Jarman M,et al. ‘Making every contact count’: Evaluation of the impact of an intervention to train health and social care practitioners in skills to support health behaviour change. J Health Psychol. 2016 Feb;21(2):138-51.
  18. Lussiez A, Hallway A, Lui M, Perez-Escolano J, Sukhon D, Palazzolo W, et al. Evaluation of an Intervention to Address Smoking and Food Insecurity at Preoperative Surgical Clinic Appointments. JAMA Netw Open. 2022 Oct 3;5(10):e2238677.
  19. Iriti M, Varoni EM, Vitalini S. Healthy Diets and Modifiable Risk Factors for Non-Communicable Diseases-The European Perspective. Foods. 2020;9(7):940.
  20. Cooper-Ryan AM, Ure CM. Making Every Contact Count: Evaluation of the use of MECC within the outpatient MSK Physiotherapy service and Bury Integrated MSK Service at Fairfield General Hospital, part of the Bury and Rochdale Care Organisation which is part of the Northern Care Alliance Group.


Професійний розвиток вашою мовою

Приєднуйтесь до нашої міжнародної спільноти та беріть участь в онлайн курсах для фахівців з реабілітації.

Переглянути доступні курси