Розуміння червоних прапорців при пателофеморальному болю
Основний внесок – Carin Hunter, Jess Bell та Kim Jackson
Вступ(edit|edit source)
Виявлення “червоних прапорців” є важливою частиною процесу обстеження, але його часто ігнорують у пацієнтів з болем у коліні. Важливо добре розуміти “червоні прапорці” для безпеки пацієнта і забезпечити належне і своєчасне перенаправлення, коли це необхідно. Якщо була будь-яка травма коліна, необхідно переконатися, що були проведені всі відповідні дослідження. Для отримання додаткової інформації про червоні прапорці, будь ласка, відвідайте цю сторінку: Знайомство з “червоними прапорцями”.
Нетравматичні стани, що маскуються під пателофеморальний біль (редагувати | відредагувати джерело)
Існують певні стани, які можуть мати подібний характер болю, як і пателлофеморальний біль, і їх слід враховувати при диференціальній діагностиці. Наступні нетравматичні стани трапляються в підлітковому віці (тобто в передпідлітковому та підлітковому).(1)
Хвороба Осгуда-Шлаттера (OSD)(редагувати | редагувати джерело)
Ознаки та симптоми:
- Цей стан є поширеним серед підлітків у віці 11-15 років (2)
- Переважає у дітей, які займаються видами спорту, де домінують чотириглаві м’язи, тобто бігом, ударами та стрибками.(2)
- Пацієнти мають шишку на горбистості великогомілкової кістки(3)
- Біль є специфічним для горбистості великогомілкової кістки
- Запалення та підняття ростових пластинок у горбистості великогомілкової кістки
- МРТ, що покаже рівень запалення, може бути використано як підтвердження, але це не змінить план лікування
- Якщо не лікувати біль, він може прогресувати до рівня, який унеможливлює будь-яку участь у спорті
Лікування:
- Освіта
- Модифікація активності:(1)(2)(3)
- Спробуйте виключити найменш улюблений вид спорту пацієнта, або
- Змініть їхню ігрову позицію на менш активну, щоб зменшити навантаження
- НПЗП (нестероїдні протизапальні засоби)
- Масаж льодом – забезпечує симптоматичне полегшення
- Причини перевантаження:
Для отримання додаткової інформації див. хвороба Осгуда-Шлаттера.
Синдром Сіндінга Ларсена Йоханссона (редагувати | редагувати джерело)
Синдром Сіндінга Ларсена Йоханссона (SLJS) – це ювенільний остеохондроз і тракційний епіфізит. Впливає на механізм розгинання коліна, що викликає пошкодження сухожилля надколінка, яке прикріплюється до його нижнього краю. Відчувається болючість нижнього краю надколінка. Зазвичай цей стан підтверджується рентгенологічним дослідженням розколу цього краю надколінка. У більшості пацієнтів з синдромом Сіндінга Ларсена Йоханссона також є кальцифікація на нижньому краю надколінка.(6)
Синдром зазвичай з’являється в підлітковому віці, під час стрибка росту. Він асоціюється з локалізованим болем, який посилюється при фізичному навантаженні. Зазвичай спостерігається локальна болючість і набряк м’яких тканин. Навколишні м’язи також можуть бути напруженими, особливо чотириголовий м’яз, підколінні сухожилля та литковий м’яз. Ця тугоподвижность зазвичай призводить до тугорухливості колінного суглоба, що змінює навантаження, яке прикладається через надколінник.(7)
Ознаки та симптоми:
- Запалення в ділянці росткової пластинки дистального краю надколінка(8)
- Такий стан найчастіше спостерігається під час стрибків росту
- Первинне лікування фокусується на відстеженні росту для модифікації активності під час стрибка росту(9)
- Біль може прогресувати до рівня, який унеможливлює будь-яку участь у спорті
Лікування:
- Освіта
- Модифікація активності:(1)
- Спробуйте виключити найменш улюблений вид спорту пацієнта, або
- Змініть їхню ігрову позицію на менш активну, щоб зменшити навантаження
- НПЗП (нестероїдні протизапальні засоби)
- Масаж льодом – для полегшення симптомів
- Причини перевантаження:
- Зовнішні чинники
- Менеджмент навантаження під час занять спортом
- Взуття
- Техніка приземлення
- Внутрішні чинники
- Довжина м’язів
- Сила м’язів
- Зовнішні чинники
Для отримання додаткової інформації див. Синдром Сіндінга-Ларсена-Йоханссона.
Випот в колінному суглобі (редагувати | редагувати джерело)
Не існує випадків, коли у дитини може з’явитися випіт у коліні без причини. Тому будь-який випіт за відсутності травми завжди слід досліджувати. Випіт у колінному суглобі часто призводить до пателофоморального болю.
Можливі причини випоту:
- Системні аутоімунні захворювання (наприклад, ювенільний артрит)
- Інфекційний артрит
- Розсікаючий остеохондрит
Червоні прапорці аутоімунних захворювань:
- Залучення кількох суглобів
- Ранкова скутість суглобів
- Втома
Інфекційний артрит – червоні прапорці:
- Температура
- Нещодавня хвороба
Розсікаючий остеохондрит / Остеохондральний дефект(редагувати | відредагувати джерело)
Розсікаючий остеохондрит (OCD ) визначається як запальна патологія кісток і хрящів. Цей стан може призвести до локального некрозу та фрагментації кісток і хрящів.(10) Хрящ і субхондральна кістка можуть відламуватися і плавати в суглобі. Це подразнює синовіальну оболонку, що викликає випіт.
Лікування розсікаючого остеохондриту:
- Консервативне лікування при стабільних ураженнях(11)
- Можливе проведення очищення / промивання колінного суглоба
- Можлива хірургічна резекція (резекція до стабільного краю)
- Обстеження остеохондральних дефектів за допомогою МРТ(12) – перевірити стабільність країв остеохондрального дефекту та чи є він зоною навантаження
- Моніторинг набряку кістки навколо дефекту – набряк повинен зменшуватися при епізодичному спостереженні
- Поради фізичного терапевта: менеджмент навантаження
- При трохлеарному остеохондральному дефекті в надколінку слід уникати надмірного глибокого навантаженого згинанням
Для отримання додаткової інформації, будь ласка, дивіться розділи “Розсікаючий остеохондрит “ та “Розсікаючий остеохондрит колінного суглоба”.
Епіфізеоліз головки стегнової кістки (редагувати | редагувати джерело)
Епіфізеоліз головки стегнової кістки не є поширеним явищем. Однак його потрібно розглядати як диференціальний діагноз(13) оскільки він може провокувати біль у передньомедіальному відділі колінного суглоба. Легкий стан, діагностований на ранній стадії, має кращий результат лікування, оскільки він буде розвиватися до тих пір, поки епіфіз не зростеться.(13)
Для отримання додаткової інформації, будь ласка, зверніться до Епіфізеоліз головки стегнової кістки.
Інше(edit|edit source)
Менш поширені, але більш серйозні стани:
- Системне аутоімунне захворювання
- Eпіфізеоліс
- Фемороацетабулярний імпинджмент (ФАІ)
- Лейкемія
- Метастатична нейробластома
- Первинна пухлина кістки
- Червоні прапорці
- Нічний біль
- Втрата ваги
- Слабкість
Захворювання, які можуть виникати у дорослого населення (редагувати | редагувати джерело)
Наступні стани слід враховувати при диференціальній діагностиці у дорослих із симптомами пателофеморального болю.
Розрив задньої хрестоподібної зв’язки(редагувати | редагувати джерело)
Розрив задньої хрестоподібної зв’язки (ЗХЗ) може бути спричинений ударом по передній частині коліна.(14) У деяких пацієнтів єдиним симптомом, про який вони повідомляють, є пателофеморальний біль. Тому бажано оцінити стан усіх зв’язок, щоб зрозуміти, чи потрібна операція.(14) Фізична терапія при травмі ЗХЗ часто зосереджена на відновленні чотириголового м’яза.
Для отримання додаткової інформації, будь ласка, відвідайте цю сторінку: Реконструкція ЗХЗ.
Синдром Пліка (Synovial Plica) (редагувати | редагувати джерело)
Синдром Пліка (Synovial Plica) – це складка синовіальної оболонки. Ці поширені стани зазвичай протікають безсимптомно. Пліка часто пальпується передньо-медіально, поруч з верхнім краєм надколінка. Іноді вони можуть потрапити в надколіник і защемлятися, запалюватися та боліти.(15)
Діагноз:
- Ввести місцевий анестетик для полегшення симптомів. Якщо це вдається, то це чітко вказує на запалення синовіальної складки.
Лікування:
- Ін’єкції стероїдів для зменшення запалення
- Сіновектомія
- Реабілітація(15)
Тендинопатія надколінка (редагувати | редагувати джерело)
Тендинопатія – це невдала відповідь сухожилля на загоєння з безсистемною проліферацією теноцитів, внутрішньоклітинними аномаліями в теноцитах, руйнуванням колагенових волокон і подальшим збільшенням неколагенового матриксу.(16)(17)(18) Термін “тендинопатія” є загальним дескриптором клінічних станів (як больових, так і патологічних характеристик), пов’язаних з надмірним навантаженням на сухожилля та навколо них.(19)
Лікування:
- Навантаження з високим опором
- Ексцентричне(20) зниження навантаження
| Тендинопатія надколінка | Пателофеморальний біль | |
|---|---|---|
| Обтяжуючі чинники | Бути нерухомим (21)
Рано вранці |
Залишатися нерухомим, якщо коліно знаходиться в кінці діапазону згинання |
| Опис болю | Визначення місця розташування проксимального сухожилля (21) | Розпливчастість |
| Вплив фізичних вправ | Біль зменшується в міру прогрівання сухожилля(21) | Погіршується при повторному навантаженні |
Для отримання додаткової інформації, будь ласка, дивіться Тендинопатія надколінка.
Фемороацетабулярний імпинджмент(редагувати | редагувати джерело)
Хоча фемороацетабулярний імпинджмент (ФАІ) зустрічається нечасто, він може передавати біль у передньомедіальний відділ колінного суглоба. Цей біль можна сплутати з пателофеморальним болем. Однією з найпоширеніших клінічних ознак ФАІ є біль при згинанні, приведенні та внутрішній ротації стегна,(22) тому може бути корисним виконання Tесту квадрат (Quadrant Test). Щодо пателофеморального болю, треба спостерігати, чи відтворюється біль у коліні пацієнта при тестуванні.
Для отримання додаткової інформації, будь ласка, дивіться розділ Фемороацетабулярний імпинджмент.
Інструменти оцінювання( edit | edit source )
Мотивувати людину змінити рівень своєї активності, може бути корисно роздрукувати/надати їй таблицю для точного відстеження обсягу фізичних навантажень протягом тижня (див. рисунок нижче). Обов’язково заохочувати клієнта до точного заповнення форми, оскільки це допоможе вам надати найбільш релевантну пораду. Також бажано правильно фіксувати тривалість часу, витраченого на кожну активність, та інтенсивність активності.
Посилання(edit|edit source)
- ↑ 1.0 1.1 1.2 Robertson C. Understanding Red Flags in Patellofemoral Pain Course. Plus. 2022.
- ↑ 2.0 2.1 2.2 2.3 2.4 2.5 Neuhaus C, Appenzeller-Herzog C, Faude O. A systematic review on conservative treatment options for OSGOOD-Schlatter disease. Physical Therapy in Sport. 2021 May 1;49:178-87.
- ↑ 3.0 3.1 Corbi F, Matas S, Álvarez-Herms J, Sitko S, Baiget E, Reverter-Masia J, López-Laval I. Osgood-Schlatter Disease: Appearance, Diagnosis and Treatment: A Narrative Review. InHealthcare 2022 May 30 (Vol. 10, No. 6, p. 1011). MDPI.
- ↑ O’Sullivan IC, Crossley KM, Kamper SJ, van Middelkoop M, Vicenzino B, Franettovich Smith MM, Menz HB, Smith AJ, Tucker K, O’Leary KT, Costa N. HAPPi Kneecaps! A double-blind, randomised, parallel group superiority trial investigating the effects of sHoe inserts for adolescents with patellofemoral PaIn: phase II feasibility study. Journal of Foot and Ankle Research. 2021 Dec;14(1):1-1.
- ↑ Gaulrapp H, Nührenbörger C. The Osgood-Schlatter disease: A large clinical series with evaluation of risk factors, natural course, and outcomes. International Orthopaedics. 2022 Feb;46(2):197-204.
- ↑ Medlar RC, Lyne ED. Sinding-Larsen-Johansson disease. Its etiology and natural history. The Journal of Bone and Joint surgery. American Volume. 1978 Dec 1;60(8):1113-6.
- ↑ Houghton, K. M., ‘Review for the generalist: evaluation of anterior knee pain’, Paediatric Rheumatology, (2007), vol. 5, p. 4-10.
- ↑ Fischer AN. Sinding-Larsen-Johansson Syndrome. InCommon Pediatric Knee Injuries 2021 (pp. 63-68). Springer, Cham.
- ↑ McCormick KL, Tedesco LJ, Bixby EC, Swindell HW, Popkin CA, Redler LH. Sinding-Larsen-Johansson Disease: Analysis of the Associated Factors in the Largest Cohort to Date. Orthopaedic Journal of Sports Medicine. 2022 May 31;10(5_suppl2):2325967121S00503.
- ↑ Osteochondritis Dissecans of the Elbow
- ↑ Chau MM, Klimstra MA, Wise KL, Ellermann JM, Tóth F, Carlson CS, Nelson BJ, Tompkins MA. Osteochondritis dissecans: current understanding of epidemiology, etiology, management, and outcomes. JBJS. 2021 Jun 16;103(12):1132-51.
- ↑ Detterline AJ, Goldstein JL, Rue JP, Bach BR. Evaluation and treatment of osteochondritis dissecans lesions of the knee. Journal of Knee Surgery. 2008;21(02):106-15.
- ↑ 13.0 13.1 Purcell M, Reeves R, Mayfield M. Examining delays in diagnosis for slipped capital femoral epiphysis from a health disparities perspective. Plos one. 2022 Jun 24;17(6):e0269745.
- ↑ 14.0 14.1 Perelli S, Masferrer-Pino Á, Morales-Ávalos R, Fernández DB, Ruiz AE, Gallego JT, Idiart R, Fabregat ÁA, Alcaraz10 NU. Current management of posterior cruciate ligament rupture. A narrative review. Rev Esp Artrosc Cir Articul. 2021;28(3):180-91.
- ↑ 15.0 15.1 Casadei K, Kiel J. Plica syndrome. StatPearls (Internet). 2021 Jul 25.
- ↑ Maffulli N, Longo UG, Franceschi F, Rabitti C, Denaro V. Movin and Bonar scores assess the same characteristics of tendon histology. Clinical orthopaedics and related research. 2008 Jul;466(7):1605-11.
- ↑ Maffulli N, Longo UG, Maffulli GD, Rabitti C, Khanna A, Denaro V. Marked pathological changes proximal and distal to the site of rupture in acute Achilles tendon ruptures. Knee Surgery, Sports Traumatology, Arthroscopy. 2011 Apr;19(4):680-7.
- ↑ Alexander L, Shim J, Harrison I, Moss R, Greig L, Pavlova A, Parkinson E, Maclean C, Morrissey D, Swinton P, Brandie D. Exercise therapy for tendinopathy: a scoping review mapping interventions and outcomes.
- ↑ Maffulli N. Overuse tendon conditions: time to change a confusing terminology. Arthroscopy: The Journal of Arthroscopic & Related Surgery. 1998 Nov 1;14(8):840-3.
- ↑ Challoumas D, Pedret C, Biddle M, Ng NY, Kirwan P, Cooper B, Nicholas P, Wilson S, Clifford C, Millar NL. Management of patellar tendinopathy: a systematic review and network meta-analysis of randomised studies. BMJ open sport & exercise medicine. 2021 Nov 1;7(4):e001110.
- ↑ 21.0 21.1 21.2 Rosen AB, Wellsandt E, Nicola M, Tao MA. Current clinical concepts: clinical management of patellar tendinopathy. Journal of Athletic Training. 2021 Oct 1.
- ↑ Hale RF, Melugin HP, Zhou J, LaPrade MD, Bernard C, Leland D, Levy BA, Krych AJ. Incidence of femoroacetabular impingement and surgical management trends over time. The American journal of sports medicine. 2021 Jan;49(1):35-41.
