Професіоналізм індивідуальний та у команді

Міжпрофесійна співпраця без кордонів(редагувати | відредагувати джерело)

Визначення різних видів співпраці(редагувати | редагувати джерело)

• Мультипрофесійна співпраця
  • представники різних професій працюють пліч-о-пліч один з одним

• Міжпрофесійна співпраця
  • “послідовна демонстрація основних цінностей, що підтверджується спільною роботою професіоналів, які прагнуть і мудро застосовують принципи альтруїзму і турботи, досконалості, етики, поваги, комунікації та підзвітності для досягнення оптимального здоров’я і благополуччя людей і спільнот”, як визначено Міжпрофесійною професіональною співпрацею (Interprofessional Professionalism Collaboration/IPC)⁽¹⁾

• Трансдисциплінарний професіоналізм
  • “підхід до створення та виконання спільного соціального договору, який гарантує, що численні дисципліни охорони здоров’я, працюючи спільно, будуть гідні довіри пацієнтів та громадськості з метою покращення здоров’я пацієнтів та їхніх спільнот”.⁽²⁾

Більше про ознаки та поведінку професіоналізму читайте тут.

Якщо бажаєте, можете освіжити в пам’яті приклади та чинники непрофесійної поведінки тут.

Досягнення міжпрофесійної співпраці (редагувати | відредагувати джерело)

Усі фахівці сфери охорони здоров’я повинні визнати цінність знань і навичок кожної професії. Внесок кожного фахівця повинен вважатися важливим для допомоги пацієнту. Це означає, що такі бар’єри, як “стереотипи, професійна/міжвідомча замкнутість, ієрархічне сприйняття та війни за територію”⁽³⁾ між професіями мають бути подолані. Це допоможе створити середовище для співпраці. Усі працівники сфери охорони здоров’я (студенти, фахівці та системи охорони здоров’я) повинні бути у цьому процесі спільної роботи.⁽³⁾

Ключові принципи міжпрофесійної співпраці(редагувати | відредагувати джерело)

Деякі ключові принципи, які слід враховувати⁽⁴⁾:

• взаємна повага до всіх членів команди⁽⁵⁾
• комунікація має бути відкритою та ефективною⁽⁵⁾
• спільне прийняття рішень залучає всіх членів команди до процесу прийняття рішень

Інші важливі принципи включають⁽⁶⁾:

• відповідальність
• підзвітність
• координація
• співпраця
• наполегливість
• автономія
• взаємна довіра

Саннібрукська система (Sunnybrook framework) ключових компетенцій для міжпрофесійної командної співпраці визначає шість ключових компетенцій (див. таблицю нижче)⁽⁷⁾:

Основні компетенції для міжпрофесійної співпраці (адаптовано з McLaney та ін., 2022)⁽⁷⁾)

Компетентність	Визначення	Пропоновані стратегії для членів команди
Комунікація	“Міжпрофесійні команди прагнуть досягти спільного розуміння при спілкуванні між різними ролями та професіями. Вони уважно ставляться до активного надання інформації членам команди та іншим командам, а також до отримання інформації від них, щоб забезпечити повне розуміння ситуації. Вони створюють процеси та інструменти, а також обирають різноманітні засоби/підходи для покращення обміну інформацією всередині та між командами”.(7)	Обмін інформацією у конкретний та своєчасний спосіб всередині та між командами – розробка процесів для цього Знати, які члени команди повинні бути залучені до обміну інформацією, і знати, якою інформацією слід обмінюватися Використовувати мову, яка є спільною для різних професій, уникати жаргону та абревіатур, а також пояснювати та переконуватися, що всі члени команди розуміють.
Вирішення міжпрофесійних конфліктів	“Міжпрофесійні команди своєчасно реагують на очікувані або наявні конфліктні ситуації відповідними кваліфікованими втручаннями, співпрацюючи для створення низки рішень”.(7)	Проактивно та ефективно вирішувати конфлікти Бути відкритим слухачем до різних думок та ідей представників різних професій Складні питання слід обговорювати і знаходити спільні точки дотику та рішення
Спільне прийняття рішень	“Міжпрофесійні команди спільно приймають рішення щодо планів. Члени команди збираються разом, щоб визначити відповідні дії. За необхідності, команди вирішують, хто буде приймати остаточне рішення і хто несе відповідальність за які завдання”.(7)	Необхідно розробити міжпрофесійні плани надання допомоги в інтересах пацієнтів та їхніх сімей/опікунів. Повинно бути спільне прийняття рішень щодо цілей навчання в усіх професіях Підзвітність має бути визначена і закріплена, особливо там, де ролі між професіями перетинаються.
Рефлексія	“Міжпрофесійні команди вчаться на своїй історії та досвіді. Командна рефлексія орієнтована як на процес, так і на результат. Члени команди визначають, що вони роблять добре, а що можна покращити. Вони уважно ставляться до оптимізації взаємодії один з одним і до впливу, який їхня командна робота може мати на догляд за пацієнтами/колективну роботу”.(7)	Призначте час для постійної командної рефлексії Майте процеси та інструменти для рефлексії Відзначайте успіхи Розробляйте стратегію для усунення прогалин у співпраці Оцініть, як працює команда, використовуючи такі поняття, як розвиток команди та динаміка команди
Роз’яснення ролей	“Міжпрофесійні команди гарантують, що їхні члени розуміють ролі, сферу діяльності та досвід один одного. Вони досліджують взаємозалежності між їхніми ролями та оптимізують сферу діяльності кожного члена, враховуючи повторення та дублювання”.(7)	Фахівці можуть описати свою роль та сферу діяльності іншим членам команди Члени команди активно прагнуть зрозуміти ролі та сферу діяльності інших членів команди Фахівці визнають свої обмеження та консультуються з членами команди
Міжпрофесійні цінності та етика	“Міжпрофесійні команди створюють клімат прозорості, відкритості та готовності до співпраці. Вони підтримують інклюзивний підхід і цінують точку зору кожного члена команди”.(7)	Під час обговорення ролей і професій інших членів команди фахівці повинні висловлюватися з позитивним ставленням Треба забезпечити безпечне середовище, в якому професіонали можуть висловлювати свої думки Визнавати та враховувати “цінності та етику організації, регуляторних органів та членів команди під час командних обговорень”(7)

Культурна компетентність та чутливість(редагувати | відредагувати джерело)

Культурна компетентність у сфері охорони здоров’я – це здатність працівників охорони здоров’я надавати високоякісну допомогу пацієнтам з різним культурним походженням. Вона передбачає розуміння і повагу до культурних відмінностей, цінностей, переконань і звичаїв пацієнтів та їхніх родин, а також адаптацію медичних послуг до їхніх унікальних потреб.⁽⁸⁾ “Це всеохоплююча відкритість і повага до людей, сімей і суспільств різного культурного походження”.⁽⁸⁾

Фахівці сфери охорони здоров’я повинні усвідомлювати власні культурні упередження та припущення, а також упередження та припущення своїх пацієнтів, і ефективно спілкуватися через культурні кордони. Надання допомоги з урахуванням культурних особливостей пацієнтів, зокрема їхньої мови, звичаїв і цінностей, має важливе значення в охороні здоров’я. Це може покращити результати терапії, підвищити задоволеність пацієнтів та зменшити нерівність у сфері охорони здоров’я.

Якщо ви хочете дізнатися більше, ви можете прочитати більше про:

• Cultural Competence and Access to Healthcare for Displaced Persons
• Культурна компетентність у реабілітації
• Культура та комунікація
• Прихована упередженість у сфері охорони здоров’я

⁽⁹⁾

Ключові принципи роботи з різними культурами(редагувати | відредагувати джерело)

Принципи, які слід враховувати при наданні допомоги представникам різних культур, включають наступні:

• самоусвідомлення ⁽¹⁰⁾
• культурні знання та обізнаність⁽¹¹⁾
• шанобливе спілкування⁽¹²⁾
• спільна допомога⁽¹³⁾

Стратегії розвитку культурної компетентності(редагувати | редагувати джерело)

Наступні стратегії можуть допомогти розвинути культурну компетентність:

• тренінг з культурної компетентності⁽¹⁴⁾
• різноманітність працівників та інклюзивні практики⁽¹¹⁾
• мовні послуги та засоби комунікації⁽¹¹⁾

⁽¹⁵⁾

Правила навігації, ліцензування та етичні стандарти(редагувати | редагувати джерело)

Причини для дотримання нормативних актів, ліцензування та етичних стандартів включають⁽¹⁶⁾:

• безпека пацієнтів та якість допомоги
• професійна чесність і довіра

Навігація регуляторними рамками(редагувати | редагувати джерело)

Способи орієнтації в нормативно-правовій базі включають⁽⁴⁾:

• розуміння регуляторних органів, що мають відношення до вашої професії
• інформованість про ліцензійні вимоги

Етичні стандарти(редагувати | редагувати джерело)

Етичні стандарти в охороні здоров’я можуть включати наступне:

• етичні кодекси
  • якщо ви хочете дізнатися більше, ви можете прочитати про:
    • Етичні норми, принципи та цінності
    • Етичні питання в умовах приватної практики
    • Етичні міркування щодо дітей та підлітків-спортсменів
    • Етика в умовах катастроф та конфліктів
• інформована згода та конфіденційність⁽¹⁷⁾
• керування конфліктами інтересів
• професіоналізм та підзвітність
  • постійний професійний розвиток

Повага до своєї професії та робочого місця(редагувати | відредагувати джерело)

Професійна повага означає ввічливе, гідне і шанобливе ставлення до інших, до себе і до своєї професії. Це означає, що ваші колеги відчувають, що їхні навички, досвід і знання цінуються.⁽¹⁸⁾ Робота в середовищі, де присутня професійна повага, може призвести до:

• посилення командної динаміки
• колеги відчувають, що їхня робота є більш змістовною та цілеспрямованою⁽¹⁸⁾
• покращення догляду, орієнтованого на пацієнта

Соціальна відповідальність(редагувати | редагувати джерело)

Соціальна відповідальність у сфері охорони здоров’я – це професійний обов’язок фахівців впливати на здоров’я суспільства та покращувати його.⁽¹⁹⁾ Вона включає в себе⁽¹⁹⁾:

• визначення соціальних причин диспропорцій у результатах здоров’я населення
• надання локальних та системних втручань

Соціальні детермінанти здоров’я визначаються як обставини, в яких людина народжується, розвивається, живе, заробляє і старіє. Розподіл грошей, влади та ресурсів впливає на ці обставини.⁽²⁰⁾ Вони включають⁽²⁰⁾:

• доступ до освіти та її якість
• соціальний та громадський контекст
• продовольча безпека
• економічна стабільність
• доступність та якість охорони здоров’я
• сусідство та забудоване середовище

Більше про соціальні детермінанти здоров’я читайте тут.

Соціально відповідальні працівники сфери охорони здоров’я(редагувати | відредагувати джерело)

Деякі стратегії для того, щоб стати соціально відповідальним працівником охорони здоров’я, включають⁽⁴⁾:

• проактивний підхід до профілактичної медицини та санітарної освіти населення
• взаємодія з місцевими громадами
• адвокація політики, яка сприяє рівності у сфері охорони здоров’я, доступу до медичної допомоги та соціальної справедливості
• участь у глобальних ініціативах у сфері охорони здоров’я
• охоплення культурної компетентності

Посилання(edit|edit source)