Фізична активність у країнах з низьким та середнім рівнем доходів

Редактор оригіналуClara Hildt

Найліпші учасникиАдміністратор, Tarina van der Stockt, Simisola Ajeyalemi, Kim Jackson, Rucha Gadgil, Lucinda hampton and Michelle Lee  

Вступ(редагувати|редагувати джерело)

В глобальному масштабі недостатня фізична активність була визначена як четвертий провідний чинник ризику глобальної смертності, що за оцінками спричиняє 3,2 мільйона смертей у всьому світі[1]. Хоча це особливо характерно для країн з високим рівнем доходу, навіть у країнах з низьким і середнім рівнем доходів (КНСД) недостатня фізична активність є одним із десяти основних чинників ризику смерті[2]. Фізична бездіяльність є ключовим чинником ризику неінфекційних захворювань і, майже, 80% цих неінфекційних захворювань зустрічаються в КНСД [3]

Визначення(редагувати| редагувати джерело)

Фізична активність – це будь-який рух тіла, спричинений скелетними м’язами, що вимагає витрат енергії [2]. Сюди відноситься активність, що здійснюються під час роботи, ігор, подорожей, виконання домашніх справ, а також під час активного відпочинку[2]. ВООЗ рекомендує дорослим впродовж тижня займатися не менше 150 хвилин фізичною активністю помірної інтенсивності [2]. У порівнянні з тими, хто відповідає цим критеріям, люди, що є недостатньо фізично активними, мають на 20-30% підвищений ризик смертності від усіх причин[4].

Говорячи про КНСД, йдеться про групи країн Світового банку. У 2017 фінансовому році країни з низьким рівнем доходу визначалися як країни з валовим національним індексом (ВНІ) у 2015 році в розмірі 1025 доларів США або менше. До країн із середнім рівнем доходу належать країни з ВНІ на душу населення від 1026 до 4035 доларів США. Країни з високим рівнем середнього доходу – це країни з ВНІ на душу населення від 4 036 до 12 475 доларів США, країни з високим рівнем доходу – це країни з ВНІ на душу населення від 12 476 доларів США і більше[5]

Глобальна база даних охорони здоров’я( редагувати | редагувати джерела )

Глобальну базу даних охорони здоров’я називають «воротами ВООЗ до статистики, пов’язаної зі здоров’ям»[6]. Її метою є забезпечити легкий доступ до статистичних даних країни, а також до аналітичних матеріалів ВООЗ для моніторингу глобальної, регіональної та національної ситуації і тенденцій. Висвітлюються глобальні пріоритети охорони здоров’я, такі як пов’язані зі здоров’ям Завдання розвитку тисячоліття [6]

Щоб отримати інформацію про методи оцінювання: http://www.who.int/gho/ncd/methods/en/

Доросле населення(редагувати| редагувати джерела)

У всьому світі в 2010 році 23% дорослих у віці 18 років і старше були недостатньо активними, зокрема, серед чоловіків 20% і жінок 27%. За даними ВООЗ, найбільша поширеність недостатньої фізичної активності – це регіон Східного Середземномор’я (31%), за яким слідує регіон Північної та Південної Америки (32%). Навпаки, найнижча поширеність відзначена в регіонах Південно-Східної Азії (15%) та Африки (21%). У всіх регіонах чоловіки були більш активними, ніж жінки, з різницею в поширеності між чоловіками та жінками 10% і більше в регіонах Північної та Південної Америки й Східного Середземномор’я. В залежності від рівня доходу поширеність недостатньої фізичної активності зростала, тому країни з високим рівнем доходу мали більш ніж удвічі більшу поширеність, порівняно з країнами з низьким рівнем доходів, як для чоловіків, так і для жінок. У країнах з високим рівнем доходу 41% чоловіків і 48% жінок були недостатньо фізично активними у порівнянні з 18% чоловіків і 21% жінок у країнах з низьким рівнем доходу[7].

Серед країн з низьким і середнім рівнем доходу підвищені значення Індексу людського розвитку (Human Development Index) були пов’язані зі зниженням рівня фізичної бездіяльності[8] Підвищений автоматизм роботи та життя в країнах з високим рівнем доходу створює менше можливостей для достатньої фізичної активності, тоді як у країнах з низьким і середнім рівнем доходу вища фізична активність, пов’язана з роботою та транспортом, необхідними як для чоловіків, так і для жінок[7].

Поширеність недостатньої фізичної активності серед дорослих. Дані за групами доходів Світового банку (World Bank) [9]

Недостатня фізична активність у дорослих, 2010
Група згідно Світового банку Обох статей Жінки Чоловіки
Низький дохід 16.6 (12.1-25.2) 22.4 (16.6-32.2) 10.7 (6.5-19.8)
Дохід нижче середнього 16.8 (11.8-26.4) 19.7 (13.4-30.3) 14 (9-24.7)
Дохід вище середнього 25.4 (19.9-33.7) 28.1 (21.1-37.5) 22.8 (17-32.2)
Високий дохід 32.7 (19.7-53.7) 37.6 (22.5-58.8) 27.7 (16.3-50.2)

Низька фізична активність серед дорослих[10] http://gamapserver.who.int/mapLibrary/Files/Maps/Global_InsufficientActivity_Adults_BothSexes_2010.png

Покликання: Карти фізичної активності для країн світу http://www.globalphysicalactivityobservatory.com/country-cards/

Підлітки (вік 11-17 років)(редагувати| редагувати джерело)

Дітям та підліткам рекомендується щодня виконувати щонайменше 60 хвилин фізичної активності середньої та високої інтенсивності. Тим не менш, у 2010 році у світі 81% підлітків, які навчаються у школі, у віці 11-17 років не виконали цих рекомендацій ВООЗ. Дівчата-підлітки, що відвідують школу, були більш пасивними, ніж хлопчики: 84% дівчат проти 78% хлопців не досягли мети ВООЗ. Найнижчий рівень поширеності недостатньої фізичної активності (74%) виявлено у підлітків Південно-Східного регіону Азії згідно ВООЗ. І навпаки, у регіонах Східного Середземномор’я, Африканському та Західно-Тихоокеанському регіонах (88%, 85% і 85% відповідно) рівень недостатньої фізичної активності був найвищим. У всіх регіонах ВООЗ дівчата-підлітки були менш активними, ніж хлопці-підлітки. З-поміж усіх груп за рівнем доходу не було чіткої закономірності недостатньої фізичної активності серед підлітків-школярів. Таким чином, поширеність недостатньої фізичної активності була найвищою в країнах із рівнем доходу вище середнього та найнижчою у країнах із рівнем доходу нижче середнього[7].

Поширеність недостатньої фізичної активності серед підлітків-школярів. Дані за групами доходів Світового банку (World Bank)[11]

Недостатня фізична активність у підлітків (11-17 років), 2010

Група згідно Світового банку Обох статей Жінки Чоловіки
Низький дохід 84.5 (81.3-87.7) 86.9 (82.9-90) 82.1 (78.1-86.2)
Дохід нижче середнього 77.9 (75.2-80.4) 79.6 (74.7-83.5) 76.5 (72.8-79.7)
Дохід вище середнього 84.4 (79.9-89.5) 88.7 (84.3-92.4) 80 (74.7-86.6)
Високий дохід 79.7 (78.3-81) 86.1 (84.3-87.7) 73.2 (71-75.4)

Відсутність фізичної активності серед підлітків 

http://gamapserver.who.int/mapLibrary/Files/Maps/Global_InsufficientActivity_Adol_BothSexes_2010.png

Низька фізична активність як глобальна проблема здоров’я( редагувати| редагувати джерело )

Вагомі докази свідчать про те, що фізична бездіяльність підвищує ризик розвитку кількох основних неінфекційних захворювань. Підраховано, що в усьому світі відсутність фізичної активності спричиняє 6% загальної кількості захворюваності на ішемічну хворобу серця, 7% діабету 2 типу, 10% раку молочної залози та 10% раку товстої кишки. У загальному бездіяльність є причиною 9% випадків передчасної смертності у всьому світі[12]

Оскільки низька фізична активність асоціюється з такою кількістю хронічних захворювань, це також спричиняє економічну проблему. За консервативними оцінками, у 2013 році фізична бездіяльність коштувала міжнародним системам охорони здоров’я 53,8 мільярдів доларів у всьому світі. Країнам з високим рівнем доходу належить більша частка економічного тягаря, тоді як КНСД мають більшу частку тягаря захворювань[13]

Урбанізація та пов’язані з нею чинники можуть перешкоджати людям ставати більш активними[14] 

  • Висока щільність руху
  • Низька якість повітря та його забруднення
  • Страх насильства та злочинності на вуличних майданчиках
  • Відсутність парків, тротуарів та спортивно-оздоровчих закладів

Хоча за останні два десятиліття відбувалися дослідження взаємозв’язків і чинників фізичної активності, вони здебільшого були зосереджені на індивідуальних чинниках у країнах з високим рівнем доходу[15]

З економічним розвитком у країнах з низьким і середнім рівнем доходу змінюється структура професійної зайнятості, що призводить до підвищення рівня фізичної бездіяльності в країні[8]

Зі зміною клімату посилюється прямий тепловий вплив і працівники, які виконують важку роботу, особливо в тропічних країнах (сільське господарство, будівництво, виробництво без кондиціонування повітря), будуть відчувати ще більше навантаження, а їх продуктивність буде знижуватись[16]. Тому через зміну клімату фізична активність буде знижуватися, особливо в тропічних країнах із низьким і середнім рівнем розвитку.

Пропагування фізичної активності( редагувати| редагувати джерело)

Підтверджено, що епідеміологічні дослідження користі фізичної активності для здоров’я в країнах з низьким і середнім рівнем доходу узгоджуються з попередніми дослідженнями, проведеними в країнах з високим рівнем доходу[3].

Щоб підвищити рівень фізичної активності у глобальному масштабі, необхідно впроваджувати популяційну, багатогалузеву, міждисциплінарну та культурну політики. Держави-члени ВООЗ узгодили добровільну глобальну мету щодо зниження фізичної бездіяльності на 10% до 2025 року[17]. Це одна з дев’яти завдань у глобальному плані дій щодо зменшення кількості неінфекційних захворювань та поліпшення психічного здоров’я[18].

WHF-CAP-Global-Target-Physical-Inactivity-ENGLISH-690x320.jpg

Рекомендовані ефективні, перспективні або новітні заходи з усього світу для стимулювання фізичної активності[19]

  • Інформаційні підходи: кампанії в громаді та в ЗМІ, короткі повідомлення про фізичну активність, скеровані на ключові громадські сайти
  • Поведінкові та соціальні підходи: запровадження соціальної підтримки фізичної активності в громадах та на робочих місцях
  • Шкільні стратегії: фізичне виховання, заняття в класі, позашкільний спорт та активний транспорт до школи
  • Екологічні та політичні підходи: створення та поліпшення доступу до місць для фізичної активності за допомогою інформаційно-пропагандистських заходів, міського проектування та використання землі в масштабах громади та вулиць, активна транспортна політика та практика, політика та планування у межах громади

Специфічно для КНСД було виявлено, що багатокомпонентні, шкільні та короткострокові (до шести місяців) втручання, які в першу чергу зосереджені на підлітках, можуть сприяти фізичній активності дітей та підлітків із КНСД[20]. Це допомогло б керувати розробленням політики та програм для підвищення рівня активності шляхом постійного вдосконалення моніторингу фізичної активності[21]

Давай, Тонга! Давайте грати в нетбол!- Приклад кампанії для підвищення фізичної активності( редагувати | редагувати джерело )

Рівень надмірної ваги серед тонганців є одним із найвищих у світі: 94,9% жінок і 89,2% чоловіків мають зайву вагу. Через низку культурних і соціально-економічних чинників, одним з яких є те, що спортивні заняття часто розраховані на чоловіків, жінки у Тонга є більш малорухливими, ніж чоловіки. Кампанія, яка отримала приз «Kau Mai Tonga Ke Tau Netipolo», використовує нетбол як інструмент підвищення фізичної активності жінок і дівчат для боротьби з неінфекційними захворюваннями. Це партнерство між урядами Австралії та Тонго, а також Netball Australia через Австралійську спортивну програму (ASOP)[22]

Джерела:(редагувати|редагувати джерело)

  1. WHO. Глобальний звіт про неінфекційні захворювання. 2014
  2. 2.0 2.1 2.2 2.3 WHOb. Physical Activity Fact sheet (Internet). 2016 (cited 7 Oct 2016). Available from: http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs385/en/
  3. 3.0 3.1 Milton K, Macniven R, Bauman A. Review of the epidemiological evidence for physical activity and health from low- and middle-income countries. Global public health 2014; 9: 369-81
  4. WHOc. Prevalence of insufficient physical activity (Internet). 2016 (cited 7 Oct 2016). Available from: http://www.who.int/gho/ncd/risk_factors/physical_activity_text/en/
  5. The World Bank. World Bank Country and Lending Groups (Internet). 2016 (cited 7 Oct 2016). Available from: https://datahelpdesk.worldbank.org/knowledgebase/articles/906519-world-bank-country-and-lending-groups
  6. 6.0 6.1 WHOd. About the GHO (Internet). 2016 (cited 7 Oct 2016). Available from: http://www.who.int/gho/about/en/
  7. 7.0 7.1 7.2 WHOe. Prevalence of insufficient physical activity (Internet). 2016 (cited 10 Oct 2016). Available from: http://www.who.int/gho/ncd/risk_factors/physical_activity_text/en/
  8. 8.0 8.1 Atkinson K, Lowe S, Moore S. Human development, occupational structure and physical inactivity among 47 low and middle income countries. Preventive Medicine Reports 2015; 4: 40-5.
  9. WHO. 2015. Prevalence of insufficient physical activity among adults Data by World Bank income groups. Accessed at http://apps.who.int/gho/data/view.main.2487?lang=en
  10. Age-standardized prevalence of insufficient physical activity in adults (%), by individual country and World Bank income group, comparable estimates, 2010. Low-middle income (WHO, 2014)
  11. WHO, 2015. Prevalence of insufficient physical activity among school going adolescents Data by World Bank income groups. Accessed at http://apps.who.int/gho/data/view.main.2487ADO?lang=en
  12. Lancet Physical Activity Series Working Group. Effect of physical inactivity on major non-communicable diseases worldwide: an analysis of burden of disease and life expectancy. Lancet 2012; 380: 219-29
  13. Lancet Physical Activity Series 2 Executive Committee. The economic burden of physical inactivity: a global analysis of major non-communicable diseases. Lancet 2016; 388: 1311-24
  14. WHOb. Physical Activity Fact sheet (Internet). 2016 (cited 7 Oct 2016). Available from: http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs385/en/
  15. Lancet Physical Activity Series Working Group d. Correlates of physical activity: why are some people physically active and others not? Lancet 2012; 380: 258-71
  16. Kjellstrom T. Climate change, direct heat exposure, health and well-being in low and middle-income countries. Global Health Action 2009; 2
  17. WHOf. Physical inactivity: A Global Public Health Problem (Internet). 2016 (cited 11 Oct 2016). Available from : http://www.who.int/dietphysicalactivity/factsheet_inactivity/en/
  18. WHOg. About 9 voluntary global targets (Internet). 2016 (cited 11 Oct 2016). Available from: http://www.who.int/nmh/ncd-tools/definition-targets/en/
  19. Lancet Physical Activity Series Working Group b. Evidence-based intervention in physical activity: lessons from around the world. Lancet 2012; 380: 272-81
  20. Borbosa et al. Promoting physical activity for children and adolescents in low- and middle-income countries: An umbrella systematic review: A review on promoting physical activity in LMIC. Preventive medicine 2016; 88: 115-26
  21. Lancet Physical Activity Series Working Group c. Global physical activity levels: surveillance progress, pitfalls, and prospects. Lancet 2012; 380: 247-57
  22. Ministry of Internal Affairs, Nuku’alofa. Kau Mai Tonga Campaign Wins WHO Health Islands Recognition Award (Internet). 2013 (cited 12 Oct 2016). Available from: http://www.mic.gov.to/health-a-ncds/ncds/4493-kau-mai-tonga-ke-tau-netipolo-campaign-wins-who-health-islands-recognition-award


Професійний розвиток вашою мовою

Приєднуйтесь до нашої міжнародної спільноти та беріть участь в онлайн курсах для фахівців з реабілітації.

Переглянути доступні курси