Мультидисциплінарний / міждисциплінарний менеджмент осіб з ампутованими кінцівками

Вступ(edit|edit source)

Для ефективного та дієвого надання послуг пацієнту з ампутацією важливо, щоб команда охорони здоров’я працювала разом, для досягнення завдань, узгоджених із пацієнтом (1)(2)(3). Злагоджене надання послуг може бути досягнуто шляхом прийняття узгодженого маршруту пацієнта та переліку послуг міждисциплінарної допомоги (2). Фізичний терапевт відіграє ключову роль у координації реабілітації пацієнтів (3).

Щоб команди працювали добре, усі члени повинні знати про роль інших членів команди та мати чіткі протоколи і канали скерування й спілкування між членами. Команда також повинна залучати пацієнта та його/її сім’ю під час формулювання завдань терапії та визнати роль кожного з них протягом усього процесу реабілітації (4).

Мультидисциплінарний командний підхід ( edit | edit source )

Мультидисциплінарна команда (МДК) – це команда професіоналів, що включає представників різних спеціальностей, які координують внесок кожної професії з невеликим дублюванням. Цей термін часто використовується для опису загальних умов лікарні. Доведено, що спеціалізована МДК забезпечує найліпші результати для пацієнтів (5)(6).

  • Професіонали працюють паралельно з чітким розподілом обов’язків.
  • Кожен фахівець ставить перед пацієнтами власні індивідуальні завдання та, якщо це доречно, повідомляє про ці завдання й результати решті команди.
  • Очолює консультант або керівник команди.

МДК також визнано на міжнародному рівні як модель реабілітації, якій віддають перевагу для осіб з ампутованими кінцівками, хоча існує мало опублікованої літератури, яка підтверджує це (3). Для реабілітації людей з ампутованими кінцівками основна МДК може включати:

  • Хірурги різних спеціальностей
  • Фізичний терапевт
  • Ерготерапевт
  • Протезист
  • Консультант
  • Медсестра

Більш широка МДК може включати:

  • Подіатрист
  • Діабетолог
  • Медсестра, що спеціалізується на діабеті
  • Дієтолог
  • Спеціаліст з гіпсування
  • Команда соціальної допомоги
  • Координатор виписки
  • Лікар-рентгенолог

Міждисциплінарний командний підхід (7)( edit | edit source )

Міждисциплінарні команди (інтрадисциплінарні, ІДК) відрізняються від мультидисциплінарних команд тим, що учасники мають спільні завдання та практику, а не працюють над конкретними завданнями окремого напрямку (8). Міждисциплінарні команди включають:

  • Фахівців, залучених до спільного вирішення проблем, що працюють за межами власної практики.
  • Завдання терапії частково пересікаються та відбувається співпраця з іншими спеціальностями.
  • Регулярна комунікація між членами команди.

Korner(7), порівнює ці два стилі роботи, МДК проти ІДК, з чітким окресленням того, чим ці два підходи відрізняються. У рамках реабілітації людей з ампутованими кінцівками багато центрів лікування кінцівок починають застосовувати підхід ІДК. Оскільки спілкування між протезистами, фізичними терапевтами, лікарями та іншими медичними працівниками поліпшується, команда може тісніше працювати разом і досягати ліпших результатів.

Команда( edit | edit source )

Догляд за пацієнтами з ампутацією (травматичною та нетравматичною) є складним і вимагає участі кількох медичних, хірургічних та реабілітаційних спеціальностей, щоб:

  • Розробити орієнтований на пацієнта план терапії, який включає всебічні знання та передовий досвід кожної з спеціальностей.
  • Знизити ризик пропуску потенційних чинників ускладнень, які можуть негативно вплинути на результати операції та реабілітації.
  • Поліпшити освіту пацієнтів і сім’ї.
Patient centered.jpg

Склад команди на кожному етапі надання послуг пацієнтам із ампутованими кінцівками повинен відповідати типам послуг, що надаються, та потребам пацієнта з ампутованими кінцівками. Пацієнт має залишатися в центрі прийняття всіх рішень і бути невід’ємним членом команди, яка надає допомогу. Процес реабілітації повинен мати освітній компонент, який дає можливість пацієнтам і особам, які за ними доглядають, брати активну участь у теперішньому та майбутньому менеджменті. Основні бажання щодо функціонування та очікування пацієнта повинні бути включені в процес прийняття рішення. Дуже важливо, щоб протезист і терапевт тісно співпрацювали для забезпечення ліпшого надання послуг пацієнту. (9)

MDT the team.jpg

Реабілітаційний процес( edit | edit source )

Реабілітація починається відразу після операції (9), а в деяких випадках навіть перед операцією з ампутації. План реабілітаційної терапії використовується для догляду за пацієнтом, який переніс ампутацію, протягом усього курсу реабілітації (див. етапи реабілітації людей з ампутацією). План терапії базується на оцінювані всіма фахівцями, які беруть участь у процесі реабілітації, і є орієнтиром для всіх членів команди для досягнення завдань, важливих для пацієнта та його родини. Рівень реабілітаційного втручання передбачається з моменту надходження пацієнта до лікарні та визначається після операції ампутації й перед випискою зі стаціонару. Реабілітаційний процес включає:

  • Постійне медичне оцінювання порушень,
  • Терапевтичні втручання для усунення неповносправності або обмеження активності

У заяві про дії CORE-1 з настанови щодо реабілітації після ампутації нижніх кінцівок від департаменту Veterans Affairs and Department of Defense (VA/DoD) (1) зазначено, що «для догляду за всіма пацієнтами з ампутаціями на всіх етапах догляду має бути залучена міждисциплінарна команда оцінювання та менеджменту»:

  1. Фахівці основних спеціальностей, з якими слід консультуватися під час передопераційного (якщо це можливо) та післяопераційного етапів або реабілітаційного догляду, охоплюють: фізичну та реабілітаційну медицину, хірургію, фізичну терапію, ерготерапію, протезування, соціальні послуги, кейс-менеджмент, психічне здоров’я, медсестринство, харчування та рекреаційну терапію. Крім того, у кожному конкретному випадку повинні бути доступні такі спеціальності: судинна хірургія, пластична хірургія, медицина внутрішніх захворювань, менеджмент болю, професійна терапія та духовні порадники.
  2. Пацієнт і члени сім’ї (або інші особи, які доглядають) повинні бути невід’ємною частиною міждисциплінарної реабілітаційної команди.
  3. Зустрічі міждисциплінарної реабілітаційної команди повинні проводитися на регулярній основі в установі , щоб полегшити спілкування та інтеграцію комплексного плану терапії.
  4. Амбулаторні клініки для пацієнтів з ампутаціями, повинні мати міждисциплінарну команду для періодичного оцінювання пацієнтів для забезпечення відповідного догляду протягом усього життя з метою збереження якості життя, досягнення максимального функціонування та зменшення вторинних ускладнень.

Механізми та значення системи комунікації між службами( edit | edit source )

Комунікація всередині МДК або ІДК має вирішальне значення та має відбуватися регулярно, щоб гарантувати, що члени команди поінформовані та обізнані про прогрес пацієнта. Найчастіше це досягається нарадами для формулювання завдань. Наради можуть проводитись раз на два тижні або щомісяця, залежно від закладу протезування та його роботи. Ці зустрічі дозволяють команді обговорити завдання пацієнтів (які були чітко визначені в показниках результатів реабілітації Canadian Occupational Performance Measure, COPM), що дозволяє команді сформулювати SMART-завдання, орієнтовані на пацієнта.

Крім того, регулярні зустрічі гарантують, що всі члени команди обізнані та в курсі прогресування пацієнта; будь-які питання чи проблеми можна обговорити за допомогою спільного підходу до їх вирішення.

Крім того, можна налаштувати онлайн-систему (наприклад, електронну пошту, Skype, програми командної роботи), що може бути особливо корисним для клінік-супутників різних лікарень. Це добре працює, лише якщо всі члени команди навчені користуватися системою, регулярно перевіряють її та вчасно реагують.

Ресурси(edit|edit source)

Design and implementation of interdisciplinary care guidelines for hospital management of amputees in Christchurch. Hockley D, Flanagan G. New Zealand Artificial Limb Board. 2005 (in particular see Summary of Results on page 20-24).

Clinical Practice Guideline for Rehabilitation of Lower Limb Amputation. Department of Veterans Affairs, Department of Defence. 2007.

Section 1: Evidence Based Clinical Guidelines for the Physiotherapy Management of Adults with Lower Limb Prostheses, BACPAR 2012, CSP clinical guideline 03.

Multidisciplinarity, interdisciplinarity and transdisciplinarity in health research, services, education and policy: 1. Definitions, objectives, and evidence of effectiveness. Choi BC, Pak AW. Clinical and investigative medicine. 2006 Dec 1;29(6):351.

WestMARC Knee Guide for the Prosthetic Multidisciplinary Team 2020 – A guide to assist the prosthetic multidisciplinary in prescribing and training patients to use prosthetic knee joints.

Посилання(edit|edit source)

  1. 1.0 1.1 Clinical Practice Guideline for Rehabilitation of Lower Limb Amputation. Department of Veterans Affairs, Department of Defence. 2007
  2. 2.0 2.1 Government of South Australia, Statewide Rehabilitation Clinical Network. Model of Amputee Rehabilitation in South Australia. 2012
  3. 3.0 3.1 3.2 Broomhead, P., Clark, K., Dawes, D., Hale, C., Lambert, A., Quinlivan, D., Randell, T., Shepherd, R., Withpetersen, J. (2012) Evidence Based Clinical Guidelines for the Managements of Adults with Lower Limb Prostheses, 2nd Edition,Chartered Society of Physiotherapy: London
  4. Pasquina PF, Bryant PR, Huang ME, Roberts TL, Nelson VS, Flood KM. Advances in amputee care. Archives of physical medicine and rehabilitation. 2006 Mar 31;87(3):34-43.
  5. Ham, RO (1985) Rehabilitation of the vascular amputee – one method evaluated. Physiotherapy Practice. 1: 6-13.
  6. Ham RO, Regan JM, Roberts VC (1987) Evaluation Introducing the team approach to the care of the amputee: the Dulwich study. Prosthet & Orthot Int, 11, 25-30
  7. 7.0 7.1 Körner, M. (2010) Interprofessional teamwork in medical rehabilition: a comparison of multidisciplinary and interdisciplinary team approach, Clinical Rehabilitation, 24 (8)745-755
  8. Ferguson, M. 2014 http://www.socialworkhelper.com/2014/01/14/multidisciplinary-vs-interdisciplinary-teamwork-becoming-effective-practitioner/
  9. 9.0 9.1 O’Keeffe B, Rout S. Prosthetic Rehabilitation in the Lower Limb. Indian Journal of Plastic Surgery. 2019 Jan;52(01):134-43.


Професійний розвиток вашою мовою

Приєднуйтесь до нашої міжнародної спільноти та беріть участь в онлайн курсах для фахівців з реабілітації.

Переглянути доступні курси