Інформована згода

Передумови(edit|edit source)

Ми можемо простежити історію інформованої згоди ще з початку минулого століття. У Нью-Йорку на лікаря подали до суду за проведення гістеректомії без згоди пацієнтки. Спочатку операція мала на меті дослідити пухлину в черевній порожнині. Коли хірург запідозрив фіброміому, він вирішив видалити матку. Коли пацієнтка дізналася про результат, вона була незадоволена і вирішила подати на лікаря до суду(1)(2).

Суддя Benjamin Cordozo зазначив: “Кожна повнолітня людина при здоровому глузді має право визначати, що робити з власним тілом; і хірург, який проводить операцію без згоди пацієнта, вчиняє напад, за який він несе відповідальність у вигляді відшкодування збитків. Це справедливо, за винятком випадків невідкладної допомоги, коли пацієнт непритомний і коли необхідно оперувати до отримання згоди”.(1)

Простіше кажучи, поняття “інформованість” означає право пацієнта бути поінформованим про свій стан, а також про ризики та переваги варіантів лікування. Вона вимагає від медичних працівників залучати своїх пацієнтів до процесу клінічного обґрунтування для прийняття спільного рішення. Ролі та правила відрізняються в різних країнах, і за певних обставин вам доведеться зіткнутися з проблемами, пов’язаними з наявними ресурсами, культурою та здатністю пацієнта приймати власні рішення.

Етичні та правові рамки( редагувати | редагувати джерело )

Чотири стовпи етичної медичної практики

  • Повага до свободи дій
  • Відсутність злого умислу
  • Доброчинність
  • Справедливість(3)

З етичної точки зору, інформована згода є основою моральної практики, яка виправдовує самостійність, гідність і повагу до наших пацієнтів. Вона базується на теоріях філософа Іммануїла Канта, які наголошують на тому, що потрібно робити те, що відомо і визнано правильним, і враховувати наслідки своїх дій. (4). Він описує самостійність прийняття рішень як “властивість волі практично всіх дорослих розсудливих людей, а не як особливу рису найбільш досконало раціональних або морально свідомих осіб”.(5)(6)

Історично склалося так, що лікарі та медичні працівники не були зобов’язані отримувати згоду пацієнтів на проведення певного лікування, якщо це було виправдано професійною медичною думкою, яка стала відомою як тест Болама.(7) Пацієнти не повинні були розуміти свій стан або мати вибір щодо ризиків та переваг. Люди довіряли своїм лікарям і думали, що вони знають, як їм краще. Але що відбувається, коли результати не є найкращими для пацієнта? Подумайте про жінку, якій не дали вибору щодо видалення матки? Або пацієнтка, якій рекомендували ампутацію, але вона відмовилася від цього варіанту, після чого хірург вирішив все одно провести операцію, враховуючи схвалення і згоду її чоловіка?

Прикладом правової підтримки інформованої згоди є законодавство Великої Британії, згідно з яким працівники охорони здоров’я зобов’язані інформувати пацієнта про ризики та переваги даного лікування, а також про альтернативи, а пацієнт має право вільно обирати без контролюючого впливу. Це пов’язано з відомою судовою справою “Montgomery проти Lankarkshire”,(8) 2015″, коли жінку низького зросту з діабетом I типу не проінформували про ризики вагінальних пологів для її стану, в результаті чого її макросомальна дитина (прим. вага якої значно перевищує середню норму) отримала дистоцію плеча і травму плечового сплетіння. Суд дійшов висновку, що їй слід було порадити кесарів розтин та поінформувати про ризики вагінальних пологів(9).

Чому інформована згода?( редагувати | відредагувати джерело )

Інформована згода є важливим елементом добрих стосунків між пацієнтом і фізичним терапевтом та поваги до прав пацієнтів. Ефективна передача клінічної інформації та навчання пацієнтів корелюють з дотриманням режиму терапії та співпрацею.(10)

Практика дотримання моральних принципів у застосуванні добрих стосунків між пацієнтом і лікарем/ фізичним терапевтом переважає переваги патерналістського підходу.(11).

Наголос на самоуправлінні широко підтримується доказами(12). Пацієнти повинні демонструвати мотивацію, готовність та активну співпрацю до лікування. Адаптація практики, орієнтованої на пацієнта, не може бути валідованою, якщо пацієнт не дав згоду на кожен аспект лікування.

Інформована згода на практиціI( редагувати | відредагувати джерело )

Основним принципом надання медичної допомоги є письмова інформована згода.(13)Інформована згода складається з трьох факторів:

  1. Надання інформації
  2. Сприйняття інформації пацієнтом
  3. Добровільність рішення пацієнта без примусу(14)

Інформація, необхідна для прийняття поінформованого рішення, включає ризики, переваги, альтернативи та загальні знання про процедуру.(15)

Навички ефективної комунікації є важливим компонентом інформованої згоди. Уважно слухати і давати можливість обговорювати та ставити запитання – це чудові інструменти, які допомагають пацієнтам приймати власні рішення. Це не повинно бути бюрократичним процесом, натомість це процес налагодження доброї комунікації та прояву емпатії.

Розуміння запропонованих варіантів і добровільне надання дозволу без контрольованого впливу є необхідними умовами інформованої згоди(6).

Залежно від характеру втручання та пов’язаних з ним ризиків, може знадобитися письмова згода, наприклад, при прийнятті рішення про проведення маніпуляції 5-го класу.(16).

Для забезпечення гідності та незалежності пацієнта необхідно звернути увагу на наступні моменти(17):

  • Обговорення клінічного стану
  • Обговорення запропонованих втручань
  • Альтернативи та пов’язані з ними ризики і переваги.
  • Оцінка розуміння пацієнта та прохання висловити свої побажання.

Ця інформація повинна бути донесена до пацієнта в простій формі. Ви можете підкріпити її письмовими матеріалами, залучити родичів і поставити пацієнтам кілька запитань, щоб перевірити їхнє розуміння.

Mills та Epstein сперечалися про практичність та наслідки справи Montgomery, коли медичні працівники опиняються перед викликом діяти в інтересах пацієнта, намагаючись захистити себе. Хороший спосіб застосування інформованої згоди – запитати себе, як думати і що думати, а не що робити.(9).

Перешкоди та обмеження( редагувати | редагувати джерело )

Del Carmen та Joffe (18) обговорили два обмеження інформованої згоди:

  1. Обмеженість ресурсів
  2. Культурні аспекти

Обмеженість ресурсів, коли мінімізація ризиків – іноді шляхом обмеження вибору – є пріоритетом, наприклад, у стаціонарних закладах, відділеннях невідкладної допомоги та відділеннях інтенсивної терапії.

Культурні аспекти, де патерналістські підходи все ще прийнятні в деяких громадах. Ділитися інформацією та говорити правду про свій стан здоров’я може вважатися образливим для деяких культурних груп.

Лікування має бути адаптоване до індивідуальних потреб, і фізичний терапевт несе відповідальність за побудову добрих стосунків зі своїми пацієнтами та знаходження правильного балансу в обговоренні плану терапії у найкращих інтересах пацієнта.

Компетентність – здатність розуміти запропоновану інформацію, план терапії та дії. Працівники охорони здоров’я повинні бути підготовлені до роботи з пацієнтами, які не мають розумових здібностей розуміти свій стан і приймати рішення самостійно.

Принципи оцінки розумових здібностей передбачають, що розумові здібності слід припускати, якщо не доведено протилежне. Якщо недієздатність виявлено через нездатність до навчання, психологічні або неврологічні порушення, які можуть впливати на розуміння, судження або прийняття рішень, то працівник охорони здоров’я повинен продовжувати підтримувати автономію пацієнта настільки, наскільки це можливо.(19)(20). Для отримання додаткової інформації про оцінку розумових здібностей перейдіть за цим посиланням.

(21)

(22)

Посилання(edit|edit source)

  1. 1.0 1.1 Alper J, editor. Informed consent and health literacy: workshop summary. National Academies Press; 2015 Mar 4.
  2. Bazzano LA, Durant J, Brantley PR. A modern history of informed consent and the role of key information. Ochsner Journal. 2021 Mar 20;21(1):81-5.
  3. Beauchamp TL, Childress JF. Principles of biomedical ethics. Oxford University Press, USA; 2001.
  4. Kant’s Moral Philosophy. Plato.stanford.edu. (Stanford Encyclopedia of Philosophy). (online). (2019). Available at: https://plato.stanford.edu/entries/kant-moral/ (Accessed 6 Jul. 2019).
  5. Christman JP. The inner citadel: Essays on individual autonomy.
  6. 6.0 6.1 Delany, C. M. (2005). Informed Consent: ethical theory, legal obligationsand the physiotherapy clinical encounter, PhD thesis, Centre for Study of Health and Society, School of Population Health, University of Melbourne.
  7. Chan SW, Tulloch E, Cooper ES, Smith A, Wojcik W, Norman JE. Montgomery and informed consent: where are we now? BMJ. 2017;357:j2224.
  8. Mchale JV. Innovation, informed consent, health research and the Supreme Court: Montgomery v Lanarkshire – a brave new world? Health Econ Policy Law. 2017;12(4):435-52.
  9. 9.0 9.1 Mills F, Epstein M. Risk disclosure after Montgomery: Where are we going?. Case reports in women’s health. 2019 Jan;21:e00090.
  10. Parry RH. Communication during goal-setting in physiotherapy treatment sessions. Clinical rehabilitation. 2004 Sep;18(6):668-82.
  11. Messer NG. Professional-patient relationships and informed consent. Postgraduate medical journal. 2004 May 1;80(943):277-83.
  12. O’Sullivan PB, Caneiro JP, O’Keeffe M, et al. Cognitive functional therapy: an integrated behavioral approach for the targeted management of disabling low back pain. Phys Ther. 2018;98:408–423.
  13. Pietrzykowski T, Smilowska K. The reality of informed consent: empirical studies on patient comprehension—systematic review. Trials. 2021 Dec;22(1):1-8.
  14. Sherman KA, Kilby CJ, Pehlivan M, Smith B. Adequacy of measures of informed consent in medical practice: A systematic review. Plos one. 2021 May 27;16(5):e0251485.
  15. Glaser J, Nouri S, Fernandez A, Sudore RL, Schillinger D, Klein-Fedyshin M, Schenker Y. Interventions to improve patient comprehension in informed consent for medical and surgical procedures: an updated systematic review. Medical Decision Making. 2020 Feb;40(2):119-43.
  16. Refshauge KM, Parry S, Shirley D, Larsen D, Rivett DA, Boland R. Professional responsibility in relation to cervical spine manipulation. Australian journal of Physiotherapy. 2002 Jan 1;48(3):171-9.
  17. Delany C. Cervical Manipulation-How Might Informed Consent be Obtained Before Treatment?. Journal of law and medicine. 2002 Nov;10(2):174-86.
  18. Del Carmen MG, Joffe S. Informed consent for medical treatment and research: a review. The oncologist. 2005 Sep 1;10(8):636-41.
  19. Marshall H, Sprung S. The Mental Capacity Act: a review of the current literature. British journal of community nursing. 2016 Aug 2;21(8):406-10.
  20. Church M, Watts S. Assessment of mental capacity: a flow chart guide. Psychiatric Bulletin. 2007 Aug;31(8):304-7.
  21. Informed Consent: In a patient’s shoes. Available from: https://www.youtube.com/watch?v=g_LEAp7_isU
  22. The nurses’s role in informed consent. Available from:https://www.youtube.com/watch?v=x3xiwxmZwC4


Професійний розвиток вашою мовою

Приєднуйтесь до нашої міжнародної спільноти та беріть участь в онлайн курсах для фахівців з реабілітації.

Переглянути доступні курси