Основний внесок – Stacy Schiurring, Kim Jackson, Lucinda hampton і Jess Bell
У цій статті розглядаються відхилення у ходьбі, пов’язані з больовими синдромами в ділянці тазу та колінних суглобів. Хоча ця інформація зосереджена на певних ділянках тіла, пам’ятайте, що людський організм функціонує в рамках кінетичного ланцюга. Жоден рух ніколи не буває повністю ізольованим і без впливу на інший.(1)
Для огляду циклу ходьби, будь ласка, перегляньте цю статтю. Для огляду відхилень у ходьбі, будь ласка, перегляньте цю статтю. Щоб переглянути загальну термінологію та визначення ходьби, будь ласка, перегляньте цю статтю.
Відхилення у ходьбі, найімовірніше, пов’язані з розвитком та/або поєднанням з м’язово-скелетними больовими синдромами. Часто саме скарга на біль приводить пацієнта до фізичного терапевта. Роль фізичного терапевта під час терапії полягає в тому, щоб проінформувати пацієнта про етіологію його болю та провести корекцію виявленого відхилення у ходьбі.(1)
Відхилення у ходьбі – це аномалія в циклі ходьби, яка може впливати на тулуб, кульшовий, колінний або гомілковостопний суглоби. Відхилення у ходьбі можуть бути наслідком збільшення віку та/або певних патологій. За своєю природою ці патології можуть бути м’язово-скелетними або неврологічними.(2) Відхилення у ходьбі можуть мати величезний вплив на якість життя пацієнта, його захворюваність та смертність.(3)
До найбільш поширених відхилень у ходьбі у пацієнтів з больовими синдромами відносяться:(1)
Згідно зі статтею Fritz 2009 року,(4) швидкість ходьби (walking speed, gait velocity) є “майже ідеальним показником”. Самостійно обрана пацієнтом швидкість ходьби виявилася надійним, валідним, чутливим і специфічним показником, який корелює з функціональними можливостями і відчуттям впевненості в рівновазі.(4)
“Швидкість ходьби, як і артеріальний тиск, може бути загальним показником, який може прогнозувати майбутні події та відображати різні основні фізіологічні процеси. Хоча швидкість ходьби не може бути єдиним предиктором функціональних можливостей, так само як і артеріальний тиск не є єдиною ознакою серцевих захворювань, але швидкість ходьби може використовуватись як функціональний “життєвий показник” для визначення таких результатів, як функціональний стан, визначення терміну виписки та потреби в реабілітації.”(4)
Застосування швидкості ходьби як клінічного показника:(4)
За даними Fritz et al 2009, середня швидкість ходьби для дорослих людей похилого віку та осіб з відомим ризиком падіння становить 1-1,4 м/с.(4) Переважна середня швидкість ходьби у здорових дорослих, віком до 50 років, становить 1,4 м/с.(5) Це свідчить про те, що швидкість порушеної ходьби вимірюється в темпі повільнішому, ніж 1-1,4 м/с.(1)
Середня довжина кроку у здорової дорослої людини коливається в межах 150-170 см. Середня частота кроків (каденс) у молодих людей коливається від 115 до 120 кроків/хв. Дорослі люди похилого віку віддають перевагу на 40 % ширшій постановці кроків, ніж молоді люди. Дослідження 2017 року показало, що старіння “пов’язане зі зниженням швидкості ходьби та довжини кроку, тоді як каденс залишається відносно стабільним”(5)
Будь ласка, перегляньте наступне відео для подальшого обговорення швидкості ходьби та способів її вимірювання в клініці з використанням 10-метрового тесту.
Сила реакції опори (ground reaction force) – це сума всіх сил, що передаються від землі вгору до тіла.(1) Сила реакції опори впливає з усіх напрямків: вертикального, передньо-заднього та медіально-латерального. Ці сили зазвичай вимірюються і реєструються за допомогою тривимірної силової пластини.(7)(8)
Під час ходьби вертикальна сила реакції опори є найбільшою складовою загальної сили реакції опори. Вона створює сили, що перевищують загальну вагу тіла людини за один крок. Графічна крива вертикальної сили реакції опори складається з двох піків: ударного навантаження(1) або пасивного (сприйняття ваги під час постановки п’ятки на землю) піку та активного (відштовхування) піку.(7) (9) Пасивний пік спричинений тим, що стопа натискає на землю, тоді як активний пік спричинений активною силою, що прикладається стопою, коли вона відштовхується від поверхні землі. Передньо-задня сила реакції опори складається з піку гальмування (braking peak) та пропульсивного піку (propulsion peak).(7) Унікальна структура цих піків ілюструє сили навантаження на суглоби та м’язи нижньої кінцівки. Ці сили, що сприймаються всією кінцівкою, можуть впливати на розвиток або загострення травм опорно-рухового апарату, таких як травм надмірного використання або стресових травм.(9)(10)
Під час інтерпретації кривої сили реакції опори слід враховувати, що чим крутіша крива, тим значніші сили удару. Кривизна передньо-задньої кривої (гальмівні сили) буде від’ємною. Загалом, чим більші сили, тим більший ризик виникнення стресу або травм надмірного використання.(1)(10)
Будь ласка, перегляньте наступне відео для швидкого, але детального огляду сил реакції опори під час циклу ходьби людини. Це відео забезпечує чудову візуалізацію того, як сили реакції опори змінюються в різних напрямках, коли людина рухається в просторі.
| Відхилення у ходьбі | Очікуваний патерн руху | Патерн руху, з відхиленням від норми (девіантний) | Вторинні ознаки, пов’язані з відхиленням у рухах |
|---|---|---|---|
Збільшення вертикальних коливань центру мас
|
Виберіть фіксовану точку, наприклад, верхню частину голови, крижову кістку або лінію пояса. Порівняйте найвищу точку під час махової фази з найнижчою точкою під час фази опори. |
|
|
| Зменшення вертикальних коливань центру мас | Те саме, що і вище |
|
|
| Контрлатеральне опущення тазу | В опорній фазі лінія, проведена між задніми верхніми клубовими остями (ЗВКО), повинна відхилятися не більше, ніж на чотири градуси донизу | Під час фази стояння лінія між задніми верхніми клубовими остями буде відхилятися донизу більш ніж на чотири градуси.
|
|
| Контрлатеральний підйом тазу
тобто: підйом кульшового суглобу або тазу |
Під час фази опори лінія, проведена між задніми верхніми клубовими остями (ЗВКО), повинна відхилятися не більше ніж на чотири градуси вгору | Під час опорної фази лінія між ЗВКО буде відхилятися більше, ніж на чотири градуси вгору.
|
|
Відсутність розділення колінних суглобів
|
Якщо немає патологічного ожиріння, то оглядаючи спереду або ззаду під час ходьби повинен бути простір або “денного світла” (“daylight”) між колінами та стегнами. | Під час ходьби та огляду спереду або ззаду спостерігається відсутність простору або “денного світла” (“daylight”) між колінами або стегнами.
|
|
| Стопа перетинає серединну лінію | Під час ходьби, якщо дивитися спереду або ззаду, постановка протилежної ноги повинна бути видимою і не перетинати вертикальну лінію, яка проходить від пупка до землі.
|
Під час ходьби і огляду ззаду постановку протилежної стопи не видно, тому що стопа перетинає вертикальну лінію.
|
|
Підколінна складка шкіри
|
Під час огляду ззаду у опорній фазі складка шкіри на задній поверхні колінного суглоба повинна бути розташована горизонтально | Під час огляду ззаду шкірна складка буде нахилена у напрямку від верхньо-латерального до нижньо-медіального (що свідчить про надмірний рух стегнової кістки в напрямку медіальної ротації).
|
|
| Варусне положення колін | Під час опорної фази, якщо дивитися спереду або ззаду, не повинно бути ніякого відхилення в латеральний/медіальний бік або зміщення колінного суглоба | В опорній фазі під час огляду спереду або ззаду спостерігається високошвидкісне малоамплітудне латеральне відхилення коліна з швидким поверненням до нейтрального вирівнювання |
|
| Відхилення у ходьбі | Супутній біль
та больові синдроми |
|---|---|
Збільшення вертикального коливання центру мас
|
|
| Зменшення вертикальних коливань центру мас |
|
| Контрлатеральне опущення тазу |
|
| Контрлатеральний підйом тазу |
|
Відсутність розділення колінних суглобів
|
|
| Стопа перетинає серединну лінію |
|
Підколінна складка шкіри
|
|
| Варусне положення колін |
|
Рекомендовані відео щодо відхилень у ходьбі:
Рекомендовані журнальні статті:
Клінічні ресурси: