Обладнання для людей з ампутацією кінцівок

Вступ (edit|edit source)

IОсоби з ампутацією потребують якнайшвидшої відповідної програми реабілітації та, як правило, потребують компенсаційного обладнання для досягнення максимальної функціональної незалежності.

Призначення відповідного допоміжного пристрою або засобу для ходьби включає залучення мультидисциплінарної команди, яка оцінюватиме багато різних факторів, а також залучення пацієнта до прийняття цього рішення.

Крісла колісні(edit|edit source)

Крісло колісне з ручним керуванням( edit | edit source )

ВООЗ ⁽¹⁾ визначив крісло колісне з ручним керуванням як: «крісло колісне, що приводиться в рух користувачем або іншою особою, і воно правильно підібране, якщо відповідає потребам користувача та умовам навколишнього середовища». За статистикою ВООЗ 2008 ⁽¹⁾; 10% із 650 мільйонів осіб з обмеженями функціонування потребують крісла колісного, що відображає величезну потребу в кріслах колісних та ресурси, необхідні для їх забезпечення.

Крісла колісні важливі для осіб з обмеженями функціонування:

• Щоб уникнути знерухомлення та перебування в ліжку.
• Для попередження вторинних ускладнень.
• Залучення своїх користувачів до громадської діяльності.
• Розширення можливостей для отримання освіти, працевлаштування та соціальної взаємодії.

На малюнку нижче показано основні компоненти крісла колісного.

Згідно з даними Міжнародної організації праці (МОП), люди з обмеженнями функціонування мають низький рівень зайнятості, до 80 % або більше безробітних у країнах з низьким рівнем ресурсів, що погіршує умови їхнього життя.

Більшість цих людей з обмеженями функціонування живуть у країнах, що розвиваються, тому інфраструктура та середовище проживання також є фізичними перешкодами для доступності. Їм також не вистачає відповідних реабілітаційних послуг, що знижує рівень обізнаності та освіти в суспільстві, а також обмежує можливість задовольнити потреби користувача в конструкції крісла колісного.

Типи крісел колісних( edit | edit source )

Існує величезна різноманітність типів крісел колісних, і жодне крісло колісне не підійде всім користувачам з огляду на їхні фізичні потреби та умови середовища. Правильно підібраним кріслом колісним для користувача є крісло колісне, яке може забезпечити надійну безпеку та комфорт, який задовольняє фізичні потреби користувача та умови середовища, щоб стати мобільним, здоровим та брати участь у житті суспільства.

Для пересування використовуються складні крісла колісні. Крісло колісне може мати додаткові прокладки або подушки для підтримки постави. Крісло колісне, яке буде використовуватися в приміщенні, буде відрізнятися від того, яке використовується на вулиці.

Функціональна продуктивність ( редагувати | редагувати джерело )

Функціональні характеристики крісла колісного – це те, наскільки добре воно задовольняє потреби користувача в його конкретному середовищі ⁽¹⁾. Отже, це продуктивність крісла колісного для конкретного користувача в його специфічному середовищі.

Оцінка конструкції крісла колісного щодо функціональних характеристик включає оцінку його статичної та динамічної стабільності, його здатності до кочення та опору, доступу до ремонту та запасних частин, а також його габаритних розмірів, маси та необхідного простору для повороту.

Наприклад, якщо користувач крісла колісного має двосторонню ампутацію вище коліна, його центр ваги буде розташовано далі позаду. Отже, щоб мати хороші функціональні характеристики для цього користувача, задні колеса крісла колісного повинні бути розташовані позаду центру тяжіння користувача.

Зняття тиску ( редагувати | редагувати джерело )

На ранньому етапі післяопераційної реабілітації пацієнтів з ампутованими кінцівками, особливо з двосторонніми ампутаціями, вони будуть залежати від крісла колісного, тому вони використовуватимуть його протягом тривалого періоду протягом дня, що може піддати їх ризику розвитку пролежнів, якщо вони не будуть слідувати інструкціям і виконувати відповідні вправи.

На рисунках нижче показані найбільш чутливі зони для пролежнів ⁽¹⁾

Вправи на зняття тиску ⁽²⁾:

Використання відповідним чином модифікованого крісла колісного з подушками може допомогти як у зниженні ризику, так і у виконанні вправ. Зазвичай використовуються такі вправи:

• Самостійне віджимання.
• Нахили з боку в бік.
• Нахил вперед.

Дуже важливо: не забудьте проінструктувати пацієнта зафіксувати гальма під час виконання вправи.

У відео нижче демонструються вправи для зниження тиску ⁽³⁾:
http://www.naric.com/?q=en/content/pressure-relief-techniques-manual-wheelchair

Обладнання для мануального переміщення ( редагувати | редагувати джерело )

Коли важко уникнути використання мануального переміщення, можна зменшити пов’язані з цим ускладнення та ризик, адаптувавши робоче середовище або устрій, який використовуються, на користь пацієнта та особи, що ним опікується.

Це обладнання для мануального переміщення буде різним у використанні від однієї людини до іншої через їх обмеження життедіяльності, вік, тяжкість випадку та соціально-економічний статус. Приклад обладнання включає дошку для переміщення, крісло колісне, простирадло/рукав для переміщення, носилки, обладнання для душа та ванни, підйомник для стояння, ремінь для переміщення та інше обладнання.

Основними видами діяльності, пов’язаними з транспортуванням та мануальним переміщенням пацієнтів, є:

• Сидіння, стояння і ходьба.
• Мобільність у ліжку.
• Переміщення на бік.
• Піднімання.

Мануальне переміщення та безпека ( редагувати | редагувати джерело )

Погана техніка в процесі мануального переміщення може призвести до серйозних травм у особи, яка здійснює догляд, як-от LBP (біль в нижній частині спини), проблеми з диском і розтягнення м’язів. Згідно з Органами охорони праці та здоров’я 2011 ⁽⁴⁾ для безпеки як пацієнта, так і особи, що їм опікується, слід враховувати багато питань:

• Навколишнє середовище, ергономіка та дизайн робочого місця повинні відповідати потребам як людини з обмеженями функціонування, так і осіб, які ними опікуються.
• Стан пацієнта та ступінь обмежень функціонування визначають тип обладнання, задіяного в процесі мануального переміщення.
• Кваліфікований персонал та стажисти, які допомагають у процесі перенесення та переміщення.
• Персонал повинен дотримуватися вказівок щодо безпечного мануального переміщення.

Допоміжні засоби для ранньої ходьби (Early Walking Aid – EWA) ( редагувати | редагувати джерело )

Допоміжний засіб для ранньої ходьби (EWA) — це тимчасова гільза, що складається з надувного мішка, який підтримується металевою рамою з м’якими запобіжними кільцями з протезом або стопою-гойдалкою ⁽⁵⁾.

EWA використовується для оцінки стану пацієнта та початку лікування. Одна з найважливіших цілей EWA полягає в тому, щоб допомогти пацієнту рухатися у вертикальному положенні, як тільки це дозволяє стан рани, що сприятиме поліпшенню психологічного статусу пацієнта. Крім того, EWA може прискорити процес реабілітації, розпочавши тренування ходи та полегшивши встановлення протеза.

Використання EWA допомагає покращити баланс, поставу та сенсорну інтеграцію. Тиск, який створює подушка безпеки, також допомагає контролювати набряк і зменшує біль.

Види EWA ⁽⁶⁾:

• Пневматичні з використанням подушок безпеки.
• Вакуумна техніка як LIC Tulip (Vacuum Technique as LIC Tulip).
• Попередньо сформована пластикова гільза як LIC Femorett, LIC LEMA та Hexilite тимчасове сухожилля надколінка.
• Місцеві варіації.

пластикова гільза EVA пневматичний з використанням подушки безпеки

Застосування EWA ^{(6) (5) (7)}:

Відповідно до (Engstrom and Van de Ven 1999) ⁽⁷⁾; навчання з пневматичним EWA можна починати через 7-10 днів після операції, поступово збільшуючи тиск, враховуючи стан рани.

Особлива увага під час застосування:

• Зазвичай починають нагнітання повітря з 15-25 мм рт.ст.
• Поступове підвищення тиску до 40 мм рт.
• Адаптуйте тиск відповідно до ставлення пацієнтів до ампутації, стабільності, відновлення та комфорту.
• За потреби продовжуйте огляд і спостереження за раною.
• За призначенням лікаря слід обмежити навантаження.

Інформація про пневматичний засіб для пересування після ампутації

Протези(edit|edit source)

Перегляньте сторінку протезування.

Допоміжні засоби для ходьби ( редагувати | редагувати код )

Пацієнт з ампутацією може використовувати допоміжний засіб для ходьби, тимчасовий або постійний, щоб відновити функціональне пересування та незалежність. Вибір допомоги залежить від рівня фізичної підготовки, сили, навичок рівноваги та ризику падіння. Крім того, допоміжний засіб для ходьби допоможе контролювати допустиме навантаження на травмовану ногу, компенсує відсутність рівноваги та зменшить ризик падіння.

Назва, типи, переваги, недоліки та пристосування ( редагувати | редагувати джерело )

Перегляньте відео нижче, у якому пояснюється, як вибрати та використовувати деякі допоміжні пристрої:

У наведеній нижче таблиці пояснюються різні типи допоміжних засобів для ходьби, переваги, недоліки та посібник з пристосування ^{(8) (9)}

Особливі міркування щодо допоміжних засобів при ходьбі( edit | edit source )

Наша довгострокова мета щодо пацієнтів з ампутованими кінцівками — досягти максимальної функціональної незалежності без допоміжних засобів для ходьби, особливу увагу слід приділити, наприклад ^{(9) (10)}:

• Деякі пацієнти не можуть досягти цієї мети через свій вік або іншу медичну проблему.
• Пересування з використанням ходунків не є обов’язковим кроком для переведення пацієнта з паралельних брусів на милиці або тростину, якщо це дозволяє його фізичний і медичний стан.
• Зазвичай, коли використовується один допоміжний засіб для ходьби, його слід тримати з надійної сторони, однак можна використовувати і на стороні ампутації, якщо метою є перенесення більшої ваги на цю сторону.
• Тренування для підйому та спуску по сходах полягає в тому, щоб підніматися здоровою ногою та спускатися стороною з ампутованими кінцівками (“вгору добра, вниз погана”).
• Правильно підібраний допоміжний засіб для ходьби з правильним налаштуванням прискорить процес реабілітації та покращить якість результатів.

Зазвичай пацієнта навчають стрибати за допомогою засобів для ходьби. Це особливо вірно на ранніх стадіях, але також і на пізніх стадіях, якщо протез ламається, пошкодження шкіри на кінцівці, що залишилася, крісло колісне не може поміститися в невеликому просторі або якщо пацієнт хоче долати короткі відстані. Однак занадто багато стрибків на ранніх стадіях після ампутації не рекомендується через наступні причини: ⁽¹¹⁾

• Через вимушене положення кінцівки може виникнути біль і набряк
• У пацієнтів із судинною недостатністю здорової кінцівки стрибки можуть призвести до пошкодження шкіри і без того тендітної стопи
• Якщо стрибки є єдиним способом мобілізації, це може призвести до постуральних змін, таких як нахил тазу або поворот хребта
• Стрибки на високих швидкостях небезпечні, оскільки можуть призвести до падінь або травмування кінцівки, що залишилася
• Люди з остеоартритом або ревматоїдним артритом рук або слабкістю у верхніх кінцівках
• Люди похилого віку або пацієнти, які відчувають небезпеку або не мають впевненості в стрибках
• Нові двосторонні особи з ампутацією повинні уникати стрибків на оригінальний протез іншої кінцівки, оскільки це збільшить тиск на м’які тканини кінцівки, що залишилася.

Інше обладнання для відділень фізичної терапії ( редагувати | редагувати джерело )

Для реабілітації людей з ампутаціями потрібна велика кількість обладнання. Для реабілітації людей з ампутаціями потрібна велика кількість обладнання. Нижче наведено таблицю, яка описує багато з них і класифікує їх як основні, розширені та додаткові. ⁽¹²⁾:

Посилання(edit|edit source)