Комплексне геріатричне оцінювання

Мета(edit|edit source)

Комплексне геріатричне оцінювання (КГО) – це ітеративна спільна багатовимірна система та процес обстеження, що використовується для оцінювання людей, які живуть з фізичною стабкістю (неміччю).^{1) (2)} Метою КГО є визначення потреб та проблем геріатричної людини.⁽³⁾КГО вважається золотим стандартом для менеджменту фізичної слабкості.⁽⁴⁾

• Ці люди часто мають складні, численні та взаємозалежні проблеми (мультиморбідність), що робить догляд за ними більш складним, ніж за молодими людьми або тими, хто має лише одну медичну проблему.⁽⁵⁾.
• Цей процес вважається найліпшим способом оцінити стан здоров’я та потреби у догляді за літніми людьми⁽⁶⁾.
• Перевага КГО полягає в тому, що це багатовимірне цілісне оцінювання людини похилого віку, яке враховує стан здоров’я та благополуччя.

В результаті обстеження

• Формується список проблем і план їх вирішення.
• Акцент плану – поліпшення якості життя і здатності людини справлятися з проблемами. Особливе значення надається тому, що має найбільше значення для пацієнта⁽⁷⁾.

Відмінними рисами КГО (і відмінністю від стандартного обстеження) є:

• Наголос на якості життя, функціональному статусі, прогнозі та результатах, що передбачає більшу глибину та широту.
• Залучення міждисциплінарних команд і використання будь-якої кількості стандартизованих інструментів для оцінювання аспектів функціонування пацієнта, порушень і соціальної підтримки.⁽⁸⁾

⁽⁹⁾

Центр КГО( edit | edit source )

В основі КГО лежать п’ять доменів, які формують рамку оцінювання. Забезпечуючи врахування кожної сфери під час кожного оцінювання, пацієнт та його потреби розглядаються як єдине ціле. Переваги, отримані від проведення КГО, реалізуються лише тоді, коли охоплені всі домени⁽⁷⁾.

1. Фізичне здоров’я та харчовий статус (наприклад, ХОЗЛ, остеоартрит, нетримання сечі, порушення слуху або зору)⁽¹⁰⁾
2. Психічне та емоційне здоров’я (наприклад, депресія, когнітивні розлади, судинна деменція)
3. Функціональний (наприклад, нездатність самостійно прийняти душ або зробити прибирання)
4. Соціальний (наприклад, проживання на одинці, сім’я далеко)
5. Середовище (наприклад, сходи до спальні (ризик падіння), погане освітлення)

На основі оцінювання, з використанням перевірених і критеріїв результативності, формулюється і записується перелік проблем. Це дозволяє вирішити виявлені проблеми. Вирішення цих проблем спирається на досвід мультидисциплінарної команди (МДК).

Кожен експерт мультидисциплінарної команди (МДК) оцінює свій домен. Терапевт (зазвичай фахівець з геріатрії або лікар загальної практики) оцінює фізичне і психічне здоров’я; фармацевт може провести огляд лікарських засобів; медсестра оцінює різні аспекти особистого догляду (наприклад, гігієну і нетримання сечі); фізичний терапевт – рівновагу і рухливість; ерготерапевт – повсякденну життєдіяльність;соціальний працівник – соціальні аспекти випадку. За необхідності до оцінювання КГО можуть залучатися інші спеціалісти, наприклад, терапевт мови й мовлення, дієтолог⁽⁵⁾.

Це не означає, що різні фахівці можуть оцінювати різні сфери, мова йде про те, щоб розглянути, хто з них найкраще підготовлений для того, щоб зробити найкраще для пацієнта в даний момент⁽⁷⁾.

Слабкість – це відсутність внутрішнього резерву. Накопичення дефіциту призводить до нездатності справлятися з новими порушеннями або новими змінами у людей з довготривалими захворюваннями. Використання КГО – це цілісний підхід, який забезпечує цілісне оцінювання пацієнта з урахуванням біопсихосоціального підходу, щоб дати можливість людині впоратися зі своєю проблемою ⁽⁷⁾.

Роль фізичного терапевта в КГО( edit | edit source )

Участь фізичних терапевтів у наданні КГО може бути неймовірно різноманітною і в кінцевому підсумку залежить від вашої кваліфікації, умов, в яких ви працюєте, і причин, з яких пацієнт був направлений до вас. Якщо виявлено проблему і ви можете її вирішити, то ви повинні це зробити, якщо ні – рекомендується направити пацієнта до відповідного лікаря або дати йому рекомендацію.

Нижче наведено класичний перелік традиційних напрямків оцінювання та терапії, до яких може бути залучений фізичний терапевт під час догляду за пацієнтом.

Функціональний статус – Функціональний статус відноситься до здатності виконувати активності, необхідні або бажані в повсякденному житті. На функціональний статус безпосередньо впливає стан здоров’я, особливо в контексті оточення людини похилого віку та мережі соціальної підтримки.

Активність повсякденного життя – включно з базовою активністю повсякденного життя (basic activities of daily living, BADL), наприклад, купання, одягання; інструментальною або проміжною активністю повсякденного життя (instrumental or intermediate activities of daily living, IADL), наприклад, покупки, телефонні дзвінки, прийом ліків, і розширеною активністю повсякденного життя (advanced activities of daily living, AADL), наприклад, здатність брати участь у соціальній активності.

Швидкість ходьби – додатково до показників активності повсякденного життя, швидкість ходьби сама по собі прогнозує функціональне погіршення і ранню смертність у літніх людей. Оцінювання швидкості ходьби в клінічній практиці може виявити пацієнтів, які потребують подальшого обстеження, наприклад, з підвищеним ризиком падінь.

Падіння/рівновага – Приблизно третина людей віком 65 років, які проживають у громаді, і половина людей віком понад 80 років падають щороку⁽¹¹⁾. Пацієнти, які падали або мають проблеми з ходьбою чи рівновагою, мають вищий ризик повторного падіння та втрати незалежності. Оцінювання ризику падіння повинно бути інтегроване в історію хвороби та фізичне обстеження всіх геріатричних пацієнтів.⁽¹²⁾

Оскільки роль фізичних терапевтів розширюється, ми можемо бути залучені до терапії синдрому слабкості на різних рівнях, фізичні терапевти можуть бути початковим етапом або частиною ітеративного процесу комплексного геріатричного оцінювання. Зв’язок пацієнта з іншими клініцистами є ключовим в отриманні комплексної геріатричної оцінки⁽⁷⁾.

Критерії оцінювання ефективності( edit | edit source )

Приклади критеріїв оцінювання результативності, які можуть бути використані, наступні:

• Специфічна для пацієнта функціональна шкала (Patient-Specific Functional Scale)
• Індекс Бартел
• Katz ADL
• FIM
• Шкала мобільності для людей похилого віку (Elderly Mobility Scale)
• BOOMER
• Тест Ромберга
• TUG
• Функціональна досяжність (Functional Reach)
• 10-метровий тест ходьби

Докази(edit|edit source)

Доказова база для проведення Комплексного геріатричного оцінювання для пацієнтів з фізичною слабкістю, які перебувають на стаціонарному лікуванні, є переконливою. Узагальнюючи докази, можна сказати, що порівняно зі звичайними або стандартними моделями надання медичної допомоги, які зосереджені на окремих станах одним лікарем, без цього підходу повторного огляду, Комплексне геріатричне оцінювання демонструє значні переваги як у підвищенні незалежності, так і в зниженні смертності⁽⁷⁾.

Кокранівський огляд 2017 року показав, що люди похилого віку з більшою ймовірністю будуть живі і перебуватимуть у своїх власних будинках під час подальшого спостереження, якщо вони пройшли КГО під час госпіталізації. ⁽¹³⁾

Дослідження 2017 року, присвячене фізичній спроможності немічних людей похилого віку, показало, що використання КГО сприяє поліпшенню їхньої фізичної форми. Воно показало, що під час надання невідкладної допомоги відділення КГО показало вищі результати (порівняно зі звичайним лікуванням) з точки зору збереження фізичної форми через 3 місяці спостереження. Застосування КГО може позитивно впливати на такі важливі для цих пацієнтів показники, як мобільність, сила і витривалість.⁽¹⁴⁾

Кількість необхідних втручань (Number Needed to Treat), статистичний показник, що використовується для оцінювання корисних і шкідливих наслідків медичних втручань⁽¹⁵⁾, у разі КГО становить 13, для того щоб уникнути 1 невиправданої смерті або погіршення стану, порівняно із загальною медичною допомогою⁽⁷⁾. Це значна цифра у порівнянні зі статином, препаратом, який має високий вплив у профілактиці інсультів та інфарктів.

Існують непереконливі докази ⁽⁷⁾ застосування комплексного геріатричного оцінювання у пацієнтів з переломом стегна. Огляд 2018 року показав, що вона має такі переваги ⁽¹⁶⁾:

• Знижує ризик смертності
• Зменшує необхідний рівень догляду після виписки
• Зменшує тривалість перебування в стаціонарі та загальні витрати на медичні потреби.

Однак той самий систематичний огляд вказує на те, що частота повторних госпіталізацій і делірію не зменшується⁽⁷⁾.

Скринінг фізичної слабкості( edit | edit source )

Скринінг пацієнтів може допомогти службам первинної медичної допомоги та позапланової госпіталізації планувати навантаження та визначати пріоритети в розподілі ресурсів. Однак немає жодних доказів того, що систематичний скринінг слабкості може мати позитивний вплив на економічно ефективне лікування або здоров’я пацієнтів.

Для діагностики слабкості можна використовувати деякі шкали, такі як фенотип Фріда (Fried’s phenotype), шкала клінічної слабкості (clinical frailty scale) та електронний індекс слабкості (electronic frailty index). КГО слід проводити, коли людина має 5 або більше балів за шкалою клінічної слабкості⁽⁷⁾.

References(edit|edit source)