Клінічні настанови

Вступ(edit | edit source)

Стандартне визначення клінічних настанов (КН) – це “положення, що систематично розробляються з метою надання допомоги лікарям і пацієнтам у прийнятті рішень щодо належної медичної допомоги в конкретних обставинах”(1). Настанови призначені для підтримання процесів прийняття рішень у наданні медичної допомоги пацієнтам. Зміст настанови ґрунтується на систематичному огляді клінічних даних – основного джерела доказової медицини.

Переваги клінічних настанов полягають у наступному(2):

  • Поліпшення клінічних результатів(3)
  • Зменшення варіативності клінічної практики(4)
  • Збільшення використання відомих ефективних втручань(3)
  • Забезпечення більшої економічної ефективності(3)
  • Підвищення прозорості доказів для обґрунтування втручань(2)
  • Легітимізація професії в очах зовнішніх зацікавлених сторін(4)

Клінічні настанови важливі для фізичних терапевтів, тому що вони(5):

  • Забезпечують швидкий доступ до синтезу доказів
  • Дають клініцисту прямий доступ до бази знань експертів
  • Дозволяють проводити самооцінювання своєї поточної практики
  • Допомагають визначити напрямок майбутніх клінічних досліджень

Клінічні настанови можна знайти за посиланнями:

Канадська медична асоціація (Canadian Medical Association, CMA) випустила посібник з розроблення, впровадження та оцінювання клінічних практичних настанов, який можна знайти тут.

Опубліковані клінічні настанови за напрямками( edit | edit source )

Міжнародна інтеграція(edit | edit source)

Легко знайти науково обґрунтовані настанови для практики фізичної терапії (наприклад, за допомогою PEDro) і існує багато науково обґрунтованих настанов для практики фізичної терапії, але, як видається, існує занадто багато їх повторень. У 2011 році було запропоновано міжнародну співпрацю для розроблення науково обґрунтованих рекомендацій з діагностики та фізичної терапії(6) і представлено на Всесвітньому конгресі з фізичної терапії. Обґрунтуванням для цього було наступне:

  • Швидке зростання обсягу знань про доказову фізичну терапію
  • Трансформація доказів у рекомендації для клінічної практики в настановах кількох професійних організацій
  • Міжнародна співпраця в рамках Міжнародної мережі настанов (Guidelines International network, G-I-N)
  • Міжнародна співпраця у сфері фізичної терапії все ще обмежена

Для того, щоб міжнародно прийняті клінічні настанови були актуальними, необхідно залишити “місце” для тих, хто не вписується в модель “розвиненого світу”. “Світ, що розвивається” має унікальні проблеми, які повинні бути розглянуті і стати частиною міжнародних релевантних настанов (7). Важливо, щоб ми пам’ятали про обмеження, пов’язані з умовами практики, наданням послуг, компетентністю та деякими іншими питаннями, з якими стикаються там, де професія фізичного терапевта перебуває в стадії розвитку(8). Дослідження показують, що високе навантаження пацієнтів на одного лікаря, низький технологічний прогрес, погана реєстрація даних, недостатнє фінансування або субсидії, а також відсутність сприятливої для досліджень державної або інституційної політики можуть сприяти низькій дослідницькій культурі в країнах з низьким і середнім рівнем доходу (9). Тому спонсорам і дослідникам з країн з високим рівнем доходу слід зосередитися на дослідницькій діяльності в країнах з низьким і середнім рівнем доходу із залученням місцевих дослідників, щоб сприяти формуванню позитивної дослідницької культури, яка допоможе поліпшити здоров’я людей у всьому світі і принесе користь людям, які живуть в цих країнах, від доказової медицини та медичних послуг.(9)

Посилання(edit | edit source)

  1. Field MJ, Lohr KN (Eds). Clinical Practice Guidelines: Directions for a New Program, Institute of Medicine, Washington, DC: National Academy Press, 1990.
  2. 2.0 2.1 Moore, A. Development of evidence statements for physical therapy diagnosis and treatment: What are evidence statements and how do they fit in with the policy of professional bodies? WPT Congress, June 2011, Amsterdam.
  3. 3,0 3,1 3,2 Potential Benefits, Limitations and Harms of Clinical Guidelines. Woolf SH, Grol G, Hutchinson A, Eccles M, Grimshaw J. BMJ, 1999; 318(7182): 527–530.
  4. 4.0 4.1 Clinical Practice Guidelines – Do they Enhance Value for Money in Health Care? Grimshaw JM, Hutchinson A. Br Med Bull, 1995; 51: 927-940.
  5. Christopher M Powers. Development of Evidence-Based Practice Guidelines for the Treatment of Common Musculoskeletal Conditions: Experiences of the Orthopaedic Section of the APTA. WPT Congress, June 2011, Amsterdam.
  6. Development of Clinical Guidelines in Physical Therapy: Perspective for International Collaboration. Van der Wees PJ, Moore AP, Powers CM, Stewart A, Nijhuis-van der Sanden MWG, de Bie RA. Physical Therapy, 2011; 91(10): 1551-1563.
  7. Aimee Stewart. Applicability of existing evidence in low and middle-income countries. Focused Symposia, WPY Congress, June 2011, Amsterdam.
  8. Srikesavan Sabapathy. In conversation via the Physiopedia Facebook page, March 2012.
  9. 9.0 9.1 Adhikari S. Evidence-based medicine in low-income and middle-income countries. The Lancet Global Health. 2021 Jul 1;9(7):e903-4.


Професійний розвиток вашою мовою

Приєднуйтесь до нашої міжнародної спільноти та беріть участь в онлайн курсах для фахівців з реабілітації.

Переглянути доступні курси