Грудне вигодовування – це не тільки природний і важливий процес, але й потужний інструмент для зміцнення здоров’я і благополуччя немовлят і матерів. Працівники сфери охорони здоров’я можуть відігравати вирішальну роль у підтримці та просуванні успішних практик грудного вигодовування. Дослідження постійно показують, що консультування з питань грудного вигодовування та підтримка матерів, які надаються працівниками сфери охорони здоров’я, позитивно впливають на тривалість виключно грудного вигодовування, а також на ріст і розвиток немовляти.
Визнаючи численні переваги грудного вигодовування для дитини, матері, сім’ї та суспільства, збільшення рівня грудного вигодовування стало важливою стратегією зміцнення здоров’я. Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує виключно грудне вигодовування для немовлят від народження до 6 місяців і заохочує продовжувати грудне вигодовування принаймні до 2 років.(1)
Ця сторінка підкреслює важливість покращення знань і практики грудного вигодовування серед осіб, які надають допомогу жінкам, що годують грудьми, або жінкам, які хотіли б годувати грудьми. Розуміючи поширені питання та проблеми, пов’язані з грудним вигодовуванням, ми можемо допомогти матерям приймати обґрунтовані рішення та налагодити успішне грудне вигодовування своїх дітей.
Запас грудного молока зазнає значних змін у перші дні після пологів.
У перші 2-3 дні після народження виділяється молозиво. Хоча воно виробляється в невеликих кількостях (приблизно 40-50 мл(2) в перший день), молозиво забезпечує всі необхідні поживні речовини та антитіла, яких потребує немовля в цей час. Між 2 і 4 днями після пологів вироблення молока значно збільшується, через що груди відчувають себе наповненими і переповненими. Цей етап зазвичай називають “приходом молока”. На третій день немовля зазвичай споживає близько 300-400 мл молока за 24 години, а на п’ятий день його кількість збільшується до 500-800 мл.(2) З 7 по 14 день молоко називається перехідним, а після двох тижнів воно стає зрілим.
Вироблення молока регулюється в кожній молочній залозі незалежно, це означає, що одна молочна залоза може припинити виробляти молоко, а інша продовжує, якщо дитина смокче переважно з одного боку. Цей локальний контроль забезпечується речовиною під назвою інгібітор зворотного зв’язку лактації (FIL), що міститься в грудному молоці. FIL перешкоджає клітинам виділяти більше молока, коли груди переповнені. Однак, якщо зцідити молоко (шляхом грудного вигодовування або зціджування), інгібітор виводиться, і секреція молока відновлюється. Завдяки FIL кількість виробленого молока визначається відповідно до попиту та потреб дитини.
Спочатку гормон пролактин має вирішальне значення для секреції молока, але він не контролює безпосередньо кількість виробленого молока. Під час вагітності рівень пролактину значно підвищується, стимулюючи ріст і розвиток тканин молочної залози, які готуються до вироблення молока. Однак під час вагітності молоко не виділяється через інгібуючий вплив прогестерону та естрогену, гормонів вагітності. Після пологів, коли рівень прогестерону та естрогену швидко знижується, пролактин більше не блокується, і починається секреція молока.
Коли дитина смокче груди, рівень пролактину в крові підвищується, стимулюючи вироблення молока альвеолами. Пролактин досягає свого піку приблизно через 30 хвилин після початку годування,(3) в першу чергу виробляючи молоко для наступного годування. Протягом перших тижнів, чим більше дитина смокче і стимулює сосок, тим більше виробляється пролактину, що призводить до збільшення вироблення молока. Це особливо важливо під час встановлення лактації. Хоча пролактин залишається необхідним для виробництва молока, кореляція між рівнем пролактину і виробництвом молока стає менш значущою через кілька тижнів. Однак, якщо мати припиняє грудне вигодовування, секреція молока може припинитися, що призведе до поступового зменшення кількості молока.
Грудне вигодовування вночі особливо корисне для підтримки запасу молока, оскільки в цей час виробляється більше пролактину. Пролактин також викликає розслаблення і сонливість у матерів, завдяки чому вони можуть добре відпочити навіть під час нічних сеансів грудного вигодовування.
Ще один гормон, який бере участь у грудному вигодовуванні, – окситоцин, який змушує міоепітеліальні клітини, що оточують альвеоли, скорочуватися. Це скорочення дозволяє молоку, зібраному в альвеолах, текти і заповнювати протоки, полегшуючи виведення молока. Рефлекс окситоцину, також відомий як “рефлекс звільнення”, може спрацьовувати у матерів під впливом різних подразників, таких як дотик, запах, вигляд або звук їхньої дитини. Однак сильний біль або емоційний стрес можуть пригнічувати окситоциновий рефлекс, тимчасово порушуючи приплив молока. Забезпечення підтримки, комфорту та можливість продовжувати грудне вигодовування може допомогти відновити приплив молока в таких ситуаціях. Контакт “шкіра до шкіри” також є цінним інструментом для збільшення вироблення молока.(4)
Щоб забезпечити достатнє вироблення та надходження молока протягом шести місяців виключно грудного вигодовування, важливо, щоб дитина годувалася так часто і так довго, як вона того бажає, вдень і вночі. Такий підхід до годування, відомий як годування на вимогу, необмежене годування або годування під керівництвом дитини, дозволяє немовлятам отримувати молоко, необхідне для задовільного росту. Кількість молока, яку споживають немовлята, варіюється, при цьому середньодобове споживання коливається в межах 440-1220 мл протягом перших шести місяців.(5) Немовлята, які годуються на вимогу, керуючись своїм апетитом, зазвичай зціджують з грудей лише 63-72% наявного молока. Це свідчить про те, що вони припиняють годування через ситість, а не через те, що груди порожні.(6) Варто зазначити, що груди можуть мати різну здатність зберігати молоко, і жінкам з меншою здатністю зберігати молоко може знадобитися годувати частіше, щоб забезпечити адекватне щоденне споживання і вироблення молока.
У наступному відео більш детально пояснюється фізіологія грудного вигодовування.
Вкрай важливо не обмежувати тривалість або частоту годувань, оскільки пошкодження сосків в першу чергу викликане поганим прикладанням (фіксацією), а не тривалими годуваннями. Мами вчаться розпізнавати ознаки голоду у дитини, такі як неспокій, мацання або смоктання рук, до того, як дитина відчує дискомфорт і заплаче. Немовляті слід дозволити продовжувати смоктати до тих пір, поки він мимовільно не відпустить сосок, після чого слід дати йому короткий відпочинок. Потім можна запропонувати іншу грудь, залежно від уподобань дитини.
Патологічне нагрубання грудей (тобто переповнення грудей молоком) зазвичай виникає, коли виведення молока утруднене, часто через обмежувальні практики годування, неефективне смоктання або, рідше, надмірне вироблення молока. Хірургічне збільшення грудей також може бути причиною схильності до нагрубання грудей.(7)
Фізіологічне нагрубання грудей – це двостороннє нагрубання грудей, яке зазвичай відбувається між 3 і 5 днями після пологів. Зазвичай це свідчить про те, що виділяється зріле молоко, і вважається обнадійливою ознакою.
Розтягнення альвеолярних проток молоком може призвести до різного рівня компресії судин і лімфи. Фактори, пов’язані з важким, симптоматичним нагрубанням молочних залоз, можуть включати первинність, введення великих об’ємів внутрішньовенних рідин під час пологів, передменструальну болючість молочних залоз в анамнезі та попередні операції на молочних залозах в анамнезі.(7)
Це додаткове відео демонструє зворотне пом’якшення тиску, щоб допомогти при зціджуванні, коли груди налиті.
Молочний пухирець – це болюче, схоже на бульбашку утворення на соску жінки, що годує груддю. Він може виглядати серозним або білим і може призвести до закупорки молочних проток. Фактори ризику розвитку закупорених проток і згустків молока включають недостатнє зціджування молока, мастит, одяг, що стискає груди, тривалий тиск ременів безпеки або ременів для перенесення немовлят, нечасті годування немовлят і тиск під час сну на животі.(8) Симптомами можуть бути болючість під час годування, болючість сосків, теплота грудей, почервоніння і запалення шкіри навколо соска, а також ніжне ущільнення в грудях – це вказує на ділянку грудей, де стався застій молока. Запальний або інфекційний мастит може виникнути, якщо процес запалення поширюється далі в тканини молочної залози. Крім того, деякі жінки можуть скаржитися на біль у сосках і стріляючий біль у грудях. Виявлення та усунення факторів ризику і симптомів на ранніх стадіях може допомогти запобігти появі та ефективному менеджменту молочних пухирців.
Наступне додаткове відео демонструє, як боротися з молочними пухирцями.
Закупорка проток і мастит (більш відомий як лактаційний мастит) – це різні стадії запалення молочної залози під час лактації. Обидва виникають через початкову закупорку молочних проток.(9)
Закупорка протоки – це термін, який використовується для позначення локального застою молока, що вражає частину молочної залози, наприклад, частку. Клінічні ознаки включають болюче ущільнення в одній молочній залозі, яке часто супроводжується почервонінням шкіри над нею. Захворювання зазвичай вражає лише частину однієї молочної залози, при цьому жінка зазвичай не відчуває лихоманки і почувається добре.(10)
Мастит характеризується поєднанням симптомів з боку молочних залоз, таких як почервоніння і набряк, і грипоподібних симптомів, включаючи лихоманку і озноб. Він вражає до 20% жінок, які годують груддю, причому більшість випадків реєструється протягом першого місяця післяпологового періоду.(11) Це може бути надзвичайно болючим і неприємним для постраждалих осіб.
Пошкодження та біль у сосках можуть змусити людину припинити грудне вигодовування раніше, ніж вона планувала.(12) Жінки, які годують грудьми, зазвичай повідомляють про високий рівень болю в сосках протягом першої доби після пологів, незалежно від розміру та ступеня пошкодження.(13) Наголос на оцінці болю в сосках під час грудного вигодовування має вирішальне значення, зміщуючи акцент у лікуванні з розміру та ступеня пошкодження соска.
Основні фактори, що сприяють пошкодженню сосків, пов’язані з неправильним прикладанням та позиціонуванням. Це стосується таких проблем, як звужений рот (кут відкривання менше 140 градусів), підвернуті всередину губи, асиметричний прикус, витягнуте підборіддя, неправильне положення тіла дитини, відсутність материнської допомоги, а також розташування тіла матері над дитиною.(14)(15)
Оскільки багато факторів можуть сприяти виникненню болю в сосках у жінок, які годують грудьми, проактивний догляд на ранніх стадіях лактації є важливим для зниження ризику передчасного припинення грудного вигодовування. Комплексна пренатальна підготовка до грудного вигодовування та своєчасна корекція позиціонування і фіксації в початковий післяпологовий період мають вирішальне значення для уникнення травм сосків і пов’язаних з ними інфекцій. Своєчасне виявлення та втручання при таких станах, як анкілоглосія (западання язика), неоптимальне зціджування молока, енергійне смоктання немовляти та спазм судин є важливими для проактивного усунення постійного болю, психологічного дистресу та потенційного довгострокового впливу на вироблення молока.(16)
До того часу, поки не з’явиться консультант з лактації, може бути корисним ручне зціджування. Наступне додаткове відео демонструє ручне зціджування.
Як уже згадувалося, Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує виключно грудне вигодовування для немовлят від народження до 6 місяців і заохочує продовжувати грудне вигодовування принаймні до 2 років.(1) Грудне молоко містить поживні компоненти, які сприяють росту, а також біологічно активні компоненти, які відіграють важливу роль в імунологічному розвитку.(17) Деякі досліджені переваги грудного вигодовування включають
Хоча не всі жінки можуть годувати грудьми, поширена практика договування немовлят, які перебувають на грудному вигодовуванні, молочними сумішами може не мати під собою науково обґрунтованих причин.(21)
Для жінок, які хочуть і можуть годувати виключно груддю, договування може негативно вплинути на кількість молока, тривалість і винятковість грудного вигодовування та мікробіом кишечника немовляти.(17)(21)
Також важливо враховувати вплив раннього введення коров’ячого молока під час грудного вигодовування на розвиток алергії на коров’яче молоко. Було виявлено, що дуже раннє введення молочної суміші з коров’ячого молока з подальшим припиненням її використання може збільшити ризик розвитку алергії на коров’яче молоко. Ulfman та ін. зазначають, що “якщо матері планують вигодовувати дитину виключно грудним молоком, не слід давати суміші на коров’ячому молоці в перші тижні життя, поки не встановиться грудне вигодовування”.(22)
Ранні фактори, такі як відчутна нестача молока, недостатнє споживання молока немовлям під час годування та механічні проблеми з прикладанням, часто спонукають до раннього введення докорму молочними сумішами. Тому медичні працівники повинні надавати пріоритет втручанням, спрямованим на подолання цих бар’єрів, шляхом проведення ретельної оцінки, надання рекомендацій та подальшого спостереження. Перші 14 днів лактації відіграють вирішальну роль у формуванні достатньої кількості молока на весь період лактації.(21) Отже, зусилля повинні бути спрямовані на сприяння рясному виробленню молока в цей вирішальний період, щоб пом’якшити потенційні майбутні проблеми з постачанням молока.
Враховуючи вплив сумішей на здоров’я кишечника немовляти та загальні переваги грудного вигодовування, працівники сфери охорони здоров’я повинні надавати пріоритет заохоченню та підтримці матерів до виключно грудного вигодовування. Працівники сфери охорони здоров’я повинні приймати обґрунтовані рішення, щоб гарантувати, що немовлята отримують адекватне харчування, чи то грудним молоком, чи то донорським молоком, чи то сумішшю, щоб підтримувати розвиток дитини.
Існує потенційний зв’язок між використанням пустушок та/або годуванням з пляшечки і несприятливою поведінкою при грудному вигодовуванні, особливо щодо годування з пляшечки.(23)
Було виявлено, що введення соски протягом перших 4 тижнів життя немовляти знижує ймовірність виняткового грудного вигодовування в 1 місяць. Крім того, раннє введення соски (порівняно з пізнім введенням) може скоротити загальну тривалість грудного вигодовування.(24)
Годування з чашки є більш сприятливим методом надання догодовування немовлятам, які перебувають на грудному вигодовуванні.
Якщо ви хочете дізнатися більше про годування з чашки, будь ласка, перегляньте це додаткове відео.
Сім’ям, які розглядають можливість використання соски, рекомендується утриматися від введення соски до 4 тижнів після пологів, коли грудне вигодовування, швидше за все, буде добре налагодженим.(24)
Дослідження, проведене Hobbs та ін.(25) показало, що кесарів розтин потенційно може відтермінувати початок вироблення зрілого молока. Матері, які перенесли кесарів розтин, можуть сприяти виробленню зрілого молока шляхом регулярного грудного вигодовування або зціджування, реагування на сигнали дитини про годування та забезпечення достатнього контакту зі своїм новонародженим “шкіра-до-шкіри”.
Доступ до консультацій з грудного вигодовування суттєво впливає на ймовірність того, що жінки налагодять і продовжать грудне вигодовування.(26) (27) Враховуючи значну користь грудного вигодовування для здоров’я як дитини, так і матері, працівники сфери охорони здоров’я повинні докладати спільних зусиль для надання всебічної підтримки матерям, які годують грудьми.