Тренування з обмеження кровотоку

Головний редактор– Vidya Acharya

Основний внесок – Vidya Acharya, Mandy Roscher, Kim Jackson, Tarina van der Stockt, Chelsea Mclene, Lucinda hampton, Rucha Gadgil, Jess Bell та Olajumoke Ogunleye

Вступ(edit|edit source)

М’язова слабкість часто зустрічається внаслідок різних станів і патологій. Доведено, що силові тренування з високою інтенсивністю є найефективнішим засобом для збільшення сили м’язів та досягнення м’язової гіпертрофії. Однак у певних групах населення, які потребують збільшення сили м’язів, наприклад, у людей з хронічним болем або післяопераційних пацієнтів, вправи з високим навантаженням та високою інтенсивністю можуть бути клінічно неприйнятними. Пацієнти із станами, що призводять до втрати маси мʼязів, такими як рак, вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), діабет і ХОЗЛ, можуть потенційно отримати користь від збільшення сили та гіпертрофії м’язів, але не можуть переносити вправи з високою інтенсивністю та навантаженням.(1)(2)(3)(4)(5)(6)

Тренування з обмеженням кровоплину, ОК (Blood Flow Restriction, BFR) – це методика, яка поєднує низькоінтенсивні вправи з оклюзією кровотоку, що дає результати, подібні до високоінтенсивних тренувань. Це вже деякий час використовується в тренажерних залах, але набуває все більшої популярності в клінічних умовах .(7)(8)

Тренування з обмеженням кровоплину (ТОК)(edit | edit source)

Тренування з ОК було вперше розроблено в 1960-х роках в Японії і відоме як тренування KAATSU.(9) Воно передбачає застосування пневматичної манжети (турнікету), накладену проксимально на м’язи, що тренуються. Її можна накладати як на верхню, так і на нижню кінцівку. Потім манжету надувають до певного тиску з метою отримання часткової артеріальної та повної венозної оклюзії. Потім пацієнта просять виконувати вправи з опором з низькою інтенсивністю 20-30% від максимуму 1 повторення, 1ПМ (1RM), з великою кількістю повторень у підході (15-30) і короткими інтервалами відпочинку між підходами (30 секунд) (10)

Обмеження кровоплину та тренування сили(edit | edit source)

Розуміння фізіології гіпертрофії м’язів(edit | edit source)

Гіпертрофія м’язів – це збільшення діаметру м’язів, а також збільшення вмісту білка у волокнах. Збільшення площі поперечного перерізу м’яза прямо корелює зі збільшенням сили. (11)

М’язове напруження та метаболічний стрес є двома основними чинниками, що спричиняють гіпертрофію м’язів.

Механічне напруження та метаболічний стрес(edit | edit source)

Коли м’язи піддаються механічному навантаженню, концентрація анаболічних гормонів збільшується. Активація міогенних стовбурових клітин та підвищений рівень анаболічних гормонів призводить до посилення метаболізму білків і, як наслідок, до гіпертрофії м’язів. (12)(13)

Вивільнення гормонів, гіпоксія і набряк клітин відбуваються, коли м’яз перебуває в стані метаболічного стресу.(14) Всі ці чинники є частиною анаболізму м’язової тканини.

Активація міогенних стовбурових клітин(edit | edit source)

Міогенез

Міогенні стовбурові клітини (клітини-супутники, satellite cells) знаходяться між базальною пластинкою і плазматичною мембраною міофібрил. Зазвичай вони неактивні і активуються у відповідь на травму м’язів або підвищене напруження м’язів. Ці клітини відповідають як за відновлення пошкоджених м’язових волокон, так і за ріст самих волокон(11).

Вивільнення гормонів(edit | edit source)

Функція гормону росту (human growth hormone, HGH)

Будь-які фізичні вправи, силові або аеробні, призводять до значного підвищення рівня гормону росту людини (human growth hormone, HGH). Інсуліноподібний фактор росту та гормон росту відповідають за посилений синтез колагену після тренування і сприяють відновленню м’язів. Сам гормон росту безпосередньо не викликає гіпертрофії м’язів, але він сприяє відновленню м’язів і тим самим потенційно полегшує процес зміцнення м’язів.(15) Накопичення лактату та іонів водню (наприклад, внаслідок гіпоксичних тренувань) ще більше збільшує вивільнення гормону росту. (13)

Доведено, що високоінтенсивні тренування знижують рівень міостатину і тим самим створюють умови для гіпертрофії м’язів.(12) Міостатин контролює і пригнічує ріст клітин у м’язовій тканині. Для виникнення гіпертрофії м’язів він повинен бути практично пригнічений.

Гіпоксія(edit|edit source)

Тренування з обтяженням призводить до стиснення кровоносних судин у м’язах, що тренуються. Це спричиняє гіпоксичне середовище через зменшення доставки кисню до м’язів. В результаті гіпоксії активується фактор, індукований гіпоксією (hypoxia-inducible factor, HIF-1α). Це призводить до збільшення анаеробного метаболізму молочної кислоти і вироблення лактату.(14)

Набряк клітин(edit | edit source)

Коли відбувається скупчення крові та накопичення метаболітів, відбувається набряк клітин. Цей набряк всередині клітин викликає анаболічну реакцію і призводить до гіпертрофії м’язів.(16) Набряк клітин може фактично викликати механічне напруження, яке потім активує міогенні стовбурові клітини, як обговорювалося вище.

Вплив обмеження кровоплину на силу м’язів(edit | edit source)

Метою ОК є імітація ефекту високоінтенсивних вправ шляхом відтворення гіпоксичного середовища за допомогою манжети. Манжета розміщується близько до м’яза, що тренується, після чого можна виконувати вправи низької інтенсивності. Оскільки відтік крові обмежується за допомогою манжети, капілярна кров з низьким вмістом кисню збирається і відбувається збільшення протонів і молочної кислоти, під час ОК і низькоінтенсивних вправ відбуваються ті ж фізіологічні адаптації м’язів (наприклад, вивільнення гормонів, гіпоксія і набряк клітин), що і під час вправ з високою інтенсивністю.(16)

  • Низькоінтенсивні тренування з ОК (ТОК) призводять до збільшення обводу м’язів у порівнянні зі звичайними низькоінтенсивними вправами. (1)
  • ТОК низької інтенсивності, НІ-ТОК (Low intensity BFR, LI-BFR) призводить до збільшення вмісту води в клітинах м’язів (набряк клітин).(16) Це також прискорює рекрутування м’язових волокон, що швидко скорочуються.(17) Існує також гіпотеза, що після зняття манжети утворюється гіперемія (надлишок крові в кровоносних судинах), яка спричиняє подальший набряк клітин.(10)
  • Короткотривалі, низькоінтенсивні тренування з обмеженням кровоплину тривалістю близько 4-6 тижнів, як було показано, призводять до збільшення м’язової сили на 10-20%. Цей приріст був подібним до приросту, отриманого в результаті високоінтенсивних вправ без ОК(17)

Дослідження, в якому порівнювали (1) високу інтенсивність, (2) низьку інтенсивність, (3) високу і низьку інтенсивність з ОК і (4) низьку інтенсивність з ОК. Хоча всі 4 режими вправ призвели до збільшення обертального моменту, активації м’язів і витривалості м’язів протягом 6-тижневого періоду – висока інтенсивність (група 1) і ОК (групи 3 і 4) показали найбільший розмір ефекту і були співставні між собою. (18)

Обладнання(edit|edit source)

Манжета для обмеження кровоплину(edit | edit source)

Обмеження кровоплину вимагає накладання турнікету на кінцівку. Манжета повинна бути затягнута до певного тиску, який перекриває венозний потік, але при цьому зберігає артеріальний потік під час виконання вправ.

Для досягнення цього результату в тренажерних залах використовують прості пристосування, такі як хірургічні трубки або еластичні ремені.(19) Вони не рекомендуються, оскільки ви не можете контролювати ступінь перекриття кровотоку. Тонкий діаметр також може спричинити занадто великий локальний тиск і призвести до пошкодження тканин.

Ширина манжети для обмеження кровоплину(edit | edit source)

Для правильного застосування ОК перевага надається широкій манжеті. Зазвичай використовуються манжети 10-12 см. Широка манжета 15 см може бути найкращою для забезпечення рівномірної рестрикції. Сучасні манжети мають форму, що відповідає природному контуру руки або стегна з проксимальним і дистальним звуженням. Існують також спеціальні манжети для верхніх і нижніх кінцівок, які забезпечують краще прилягання.(20)

Матеріал манжети для обмеження кровоплину(edit | edit source)

Манжети для ОК можуть бути виготовлені з еластичного або нейлонового матеріалу. Вужчі манжети зазвичай еластичні, а ширші – нейлонові. В еластичних манжетах початковий тиск виникає ще до того, як манжета надувається, і це призводить до іншої здатності обмежувати кровотік порівняно з нейлоновими манжетами.(21)

Доведено, що еластичні манжети забезпечують значно більший оклюзійний тиск на артерії на відміну від нейлонових манжет. (22)

Тиск в манжеті для обмеження кровоплину(edit | edit source)

Різні методи визначення допустимого тиску в манжеті для обмеження кровоплину:(20)

  1. стандартний тиск (використовується для всіх пацієнтів), наприклад, 180 мм рт.ст;
  2. тиск відносно систолічного артеріального тиску пацієнта, наприклад, у 1,2 або 1,5 рази більший за систолічний артеріальний тиск;
  3. тиск відносно окружності стегна пацієнта.

Найбезпечніше використовувати тиск, специфічний для кожного окремого пацієнта, оскільки різний тиск створює обмеження кровоплину для всіх людей в однакових умовах.(20)

Для визначення кровоплину в кінцівці можна використовувати допплерівське ультразвукове дослідження або плетизмографію. Манжета надувається до певного тиску, за якого артеріальний кровоплин повністю перекривається. Це так званий тиск оклюзії кінцівки (limb occlusion pressure, LOP) або артеріальний тиск оклюзії (arterial occlusion pressure, AOP). Тиск у манжеті розраховується у відсотках від LOP, як правило, в межах 40%-80%.

Використання цього методу є кращим, оскільки він гарантує, що пацієнти тренуються з правильним тиском, який відповідає їхнім потребам і типу манжети, що використовується. Він безпечніший і гарантує, що пацієнт тренується з оптимальним тиском, не надто високим, щоб викликати пошкодження тканин, і не надто низьким, щоб бути неефективним.(20)

Тиск манжети залежить від ширини манжети, а також від розміру кінцівки, на яку вона накладається.

Ключовим моментом для ТОК є те, що тиск повинен бути достатньо високим, щоб перекрити венозне повернення і дозволити скупчення крові, але достатньо низьким, щоб підтримувати артеріальний приплив (23)Сприйнята щільність обгортання за шкалою від 0 до 10 також використовується для проведення тренувань з ОК. Wilson та ін. (2013) виявили, що сприйнята герметичність обгортання 7 з 10 призводить до повної венозної оклюзії, але все ще дозволяє артеріальний приплив. (24)(25)

Клінічне застосування( редагувати | редагувати джерело )

ТОК використовується у спортсменів та в рекреаційних тренуваннях для отримання м’язової гіпертрофії. Воно також може використовуватися в клінічних популяціях, які не можуть виконувати високоінтенсивні вправи через стадію свого стану або патологію.(26)

Приклади ТОК в клініці:

(27)
(28)
(29)

Процедура(edit|edit source)

Верхня кінцівка: Джгут накладається на передпліччя. Манжету роздувають, щоб обмежити 50% артеріального кровотоку і 100% венозного.

Нижня кінцівка: Джгут накладається на верхню частину стегна. Манжету роздувають, щоб обмежити 80% артеріального кровотоку і 100% венозного. З манжетою, надутою до правильного тиску, звичайні вправи виконуються на рівні 20-30% від 1RM.

Призначення вправ( edit | edit source )

Призначення вправ для ТОК залежить від того, чи застосовується воно під час тренування з опором, ТОК-О (resistance training, BFR-RE), аеробного тренування, ТОК-А (aerobic training, BFR-AE) або пасивно, без фізичних навантажень, ТОК-П (passively, P-BFR)(30)

Модель рекомендацій щодо фізичних навантажень для ТОК-О (30)

ТОК-О (BFR-RE, тренування з опором)(edit | edit source)

Модель рекомендацій щодо фізичних навантажень для ТОК-О (30)

Для досягнення оптимальних результатів тренування з опором в ідеалі слід проводити 2-4 рази на тиждень. Теоретично, силові тренування з ОК можна проводити щодня, однак, це може бути не найкращою довгостроковою стратегією, і тренування 1-2 рази на день слід проводити лише протягом коротких періодів часу 1-3 тижнів. ТОК-О, як правило, використовується для силових вправ, що залучає один суглоб.(30)

Гіпертрофія м’язів може спостерігатися під час ТОК-О протягом 3-тижневого періоду, але більшість досліджень виступають за більш тривалі тренування, що перевищують 3 тижні.

Доведено, що навантаження на рівні 20-40% від 1RM викликає стійку адаптацію м’язів до ТОК-О.

  • Найчастіше в літературі використовується обсяг тренування 75 повторень у 4 підходах (30, 15, 15, 15, 15).
  • Періоди відпочинку між підходами зазвичай становлять близько 30-60 секунд.
  • Важливо тримати манжету надутою під час періодів відпочинку, щоб забезпечити накопичення метаболітів. Можна застосовувати переривчастий тиск, однак він не такий ефективний, як безперервний.(30)

Модель рекомендацій щодо вправ для ТОК-П (30)

Тиск, необхідний для перекриття кровоплину в кінцівці, залежить від розміру кінцівки, підлеглих м’яких тканин, ширини манжети та пристрою, що використовується. Тиск оклюзії артерії залежить від того, верхня це кінцівка чи нижня, і має становити від 40% до 80%.(30)

ТОК-A (BFR-AE, аеробні тренування)(edit | edit source)

ТОК можна застосовувати під час аеробних вправ і в дослідженнях зазвичай застосовували під час ходьби або їзди на велосипеді. Підтримувати тиск в манжеті дещо складніше, і в літературі відсутня стандартизація тиску в манжеті під час ТОК-А.(30)Крім того, є обмежені докази того, що тренування ТОК покращує аеробні можливості та продуктивність у тренованих спортсменів.(31)

ТОК-П (P-BFR, пасивно без фізичних навантажень)(edit | edit source)

Пасивне застосування ТОК (тобто ОК застосовується, але не виконуються фізичні вправи) не є широко дослідженим. Однак воно показало позитивні результати у зменшенні атрофії м’язів після операції на передній хрестоподібній звʼязці. У проведених дослідженнях не використовувався стандартизований тиск, а в деяких випадках тиск був достатньо високим, щоб, можливо, повністю перекрити кровотік, що створює ризики для безпеки. ТОК-П потенційно може бути корисним для післяопераційних пацієнтів, однак у цьому напрямку потрібні подальші дослідження.(30)

Побічні ефекти(edit | edit source)

До побічних ефектів під час виконання вправ з ОК належать втрата свідомості та запаморочення, оніміння, біль і дискомфорт, біль у м’язах, що з’являється пізніше(32).

Протипоказання(edit|edit source)

Перед застосуванням ТОК слід оцінити ризики та протипоказання до застосування турнікету у всіх пацієнтів.

  • Пацієнти, які можуть мати ризик побічних реакцій – це пацієнти з порушенням функції системи кровообігу, ожирінням, діабетом, кальцифікацією артерій, серповидноклітинною анемією, тяжкою гіпертензією або нирковою недостатністю(33).
  • Потенційними протипоказаннями, які слід враховувати, є венозна тромбоемболія, ураження периферичних судин, серповидноклітинна анемія, інфекція кінцівок, лімфаденектомія, рак або пухлина, кінцівка з доступом для діалізу, ацидоз, відкритий перелом, підвищений внутрішньочерепний тиск, судинні трансплантати або ліки, які, як відомо, підвищують ризик згортання крові(13).

Наслідки для безпеки(edit | edit source)

Наслідки для безпеки ОК є суперечливими. Занепокоєння з приводу безпеки пов’язані, головним чином, з утворенням венозної тромбоемболії (тромбоз глибоких вен і тромбоемболія легеневої артерії) і пошкодженням м’язів.(20) Нижче обговорюються різні питання безпеки та наслідки:

Гемостаз крові та ОК(edit | edit source)

Кров має здатність згортатися завдяки різним системам згортання. Згортання крові частково контролюється фібринолітичною системою. Фібриноліз може допомогти запобігти прогресуванню згустку крові у венозну тромбоемболію.

Систематичний огляд, проведений da Cunha Nascimento та ін. у 2019 році, вивчав довгостроковий і короткостроковий вплив на гемостаз крові (баланс між фібринолізом і коагуляцією). Автори дійшли висновку, що необхідно провести більше досліджень у цій галузі, перш ніж можна буде надати остаточні рекомендації.(34)

У цьому огляді вони висловили занепокоєння щодо наступного(34)

  • Не завжди повідомлялося про побічні ефекти
  • Не вказувався рівень попередньої підготовки суб’єктів, що може суттєво вплинути на фізіологічну реакцію
  • Тиск, що застосовувався в дослідженнях, був надзвичайно варіабельним з різними методами оклюзії, а також критеріями оклюзії
  • Більшість досліджень проводилися на короткостроковій основі, і довгострокові реакції не вимірювалися
  • Дослідження були зосереджені на здорових суб’єктах, а не на суб’єктах з ризиком тромбоемболічних розладів, порушенням фібринолізу, діабетом і ожирінням

Їх остаточний висновок щодо безпеки ОК:(34)

“Таким чином, практики повинні розглянути наявні докази і запитати

  1. Чи є клієнт достатньо схожим на суб’єктів у дослідженнях, які ви вивчали
  2. Чи має терапія клінічно значущу користь, яка переважає потенційний ризик?
  3. Чи доступна інша терапія, яка забезпечить отримання ліпших результатів?” (34)

(35)

Пошкодження м’язів(edit | edit source)

Загалом, добре відомо, що незвичні фізичні вправи призводять до пошкодження м’язів і відстроченого болю мʼязів (delayed onset muscle soreness, DOMS), особливо якщо вправи передбачають велику кількість ексцентричних рухів. Відстрочення болю мʼязів є нормальним явищем після незвичних фізичних навантажень, в тому числі після низькоінтенсивного ТОК, і повинно зникнути протягом 24-72 годин(2).

Високоінтенсивні вправи з опором у будь-якій формі можуть призвести до пошкодження м’язів. Надмірне руйнування посмугованих м’язів відоме як рабдоміоліз від навантаження і може призвести до пошкодження органів.(30) Частота виникнення рабдоміолізу від ТОК-О дуже низька і становить приблизно 0,07%-0,2%. Це схоже на виникнення рабдоміолізу під час звичайних силових тренувань з високим навантаженням. Існує занепокоєння, що навіть під час низькоінтенсивних ТОК підвищений метаболічний стрес може викликати рабдоміоліз, але рівень поширеності настільки низький, що наявні дані не свідчать про підвищений ризик рабдоміолізу під час ТОК-О порівняно з іншими формами тренувань з опором. (30) Однак нещодавній систематичний огляд, в якому проаналізовано дані про пошкодження м’язів після тренувань з обмеженням кровоплину, свідчить про те, що використання ТОК у вправах з високим навантаженням до відмови м’язів призводить до вираженого рівня пошкодження м’язів, і його слід уникати. Результати дослідження підкреслюють, що величина пошкодження м’язів зменшується вже після першого силового тренування з ОК, демонструючи ефект захисного навантаження завдяки цьому типу вправ. Таким чином, фахівці можуть використовувати принцип прогресуючого перевантаження в побудові програм силових тренувань з ТОК у клінічному контексті.(36)

Використання турнікетів(edit | edit source)

Під час використання системи 3-го покоління ризик ускладнень, пов’язаних з накладанням турнікету, є дуже низьким і становить від 0,04% до 0,8%. Однак, існує певний ризик у використанні турнікетів. Деякі з найпоширеніших ускладнень:(13)

  • Пошкодження нервів: Механічне стиснення та ішемія нервів відіграють важливу роль.(37) Травма нерва може коливатися від легкої тимчасової втрати функції до незворотного ушкодження та паралічу.
  • Пошкодження шкіри
  • Біль від накладання джгута
  • Хімічні опіки
  • Порушення дихання, серцево-судинної системи, мозкового кровообігу та гематологічні ефекти, спричинені тривалою ішемією
  • Температурні зміни

Висновок(edit|edit source)

Тренування з ОК можна розглядати як новий клінічний метод досягнення фізіологічної адаптації для людей, які не можуть безпечно переносити вправи з високим рівнем м’язового напруження, або тих, хто не може виконувати вольову м’язову активність. Однак необхідні подальші дослідження для встановлення параметрів безпечного застосування перед широким клінічним впровадженням(7). «Фахівці сфери охорони здоров’я також повинні переконатися, що вони мають належну підготовку і використовують правильне обладнання для ТОК і методику встановлення тиску, щоб гарантувати безпеку своїх пацієнтів».(20)

Додаткові ресурси(редагувати | редагувати джерело)

(38)
(39)
(40)

Посилання(edit|edit source)

  1. ↑ Hamilton, David & MacKenzie, Matthew & Baar, Keith. (2009). Molecular mechanisms of skeletal muscle hypertrophy Using molecular biology to understand muscle growth. Accessed from https://www.researchgate.net/publication/235702201_Using_molecular_biology_to_understand_muscle_growth/stats
  2. ↑ Miller BC, Tirko AW, Shipe JM, Sumeriski OR, Moran K. The systemic effects of blood flow restriction training: a systematic review. Int J Sports Phys Ther. 2021 Aug 2;16(4):978-90.
  3. ↑ Wooten SV, Fleming RYD, Wolf JS Jr, Stray-Gundersen S, Bartholomew JB, Mendoza D, et al. Prehabilitation program composed of blood flow restriction training and sports nutrition improves physical functions in abdominal cancer patients awaiting surgery. Eur J Surg Oncol. 2021 Nov;47(11):2952-8.
  4. ↑ Alves TC, Pugliesi Abdalla P, Bohn L, Da Silva LSL, Dos Santos AP, et al. Acute and chronic cardiometabolic responses induced by resistance training with blood flow restriction in HIV patients. Sci Rep. 2022 Oct 10;12(1):16989.
  5. ↑ Jones MT, Aguiar EJ, Winchester LJ. Proposed mechanisms of blood flow restriction exercise for the improvement of type 1 diabetes pathologies. Diabetology. 2021; 2(4):176-89.
  6. ↑ Pitsillides A, Stasinopoulos D, Mamais I. Blood flow restriction training in patients with knee osteoarthritis: Systematic review of randomized controlled trials. J Bodyw Mov Ther. 2021 Jul;27:477-86.
  7. ↑ 7.0 7.1 VanWye WR, Weatherholt AM, Mikesky AE. Blood flow restriction training: Implementation into clinical practice. International journal of exercise science. 2017;10(5):649.
  8. ↑ Loenneke JP, Fahs CA, Rossow LM, Sherk VD, Thiebaud RS, Abe T, Bemben DA, Bemben MG. Effects of cuff width on arterial occlusion: implications for blood flow restricted exercise. European journal of applied physiology. 2012 Aug 1;112(8):2903-12.
  9. ↑ Accessed fromhttps://www.sportsmed.org/AOSSMIMIS/members/downloads/SMU/2017Spring.pdf
  10. ↑ 10.0 10.1 Pope ZK, Willardson JM, Schoenfeld BJ. Exercise and blood flow restriction. The Journal of Strength & Conditioning Research. 2013 Oct 1;27(10):2914-26.
  11. ↑ 11.0 11.1 Bonnieu A, Carnac G, Vernus B. Myostatin in the pathophysiology of skeletal muscle. Current genomics. 2007 Nov 1;8(7):415-22.
  12. ↑ 12.0 12.1 Luke O’Brien. Blood Flow Restriction Therapy Course. Plus. 2019
  13. ↑ 13.0 13.1 13.2 13.3 Johnny Owens. Owens Recovery Science. Blood Flow Restriction Rehabilitation Accessed from https://www.owensrecoveryscience.com/?gclid=EAIaIQobChMIoda_9I6q8AIVxgorCh0YFgd2EAAYASAAEgK3APD_BwE
  14. ↑ 14.0 14.1 de Freitas MC, Gerosa-Neto J, Zanchi NE, Lira FS, Rossi FE. Role of metabolic stress for enhancing muscle adaptations: practical applications. World journal of methodology. 2017 Jun 26;7(2):46.
  15. ↑ Wideman L, Weltman JY, Hartman ML, Veldhuis JD, Weltman A. Growth hormone release during acute and chronic aerobic and resistance exercise. Sports medicine. 2002 Dec 1;32(15):987-1004.
  16. ↑ 16.0 16.1 16.2 Wilson JM, Lowery RP, Joy JM, Loenneke JP, Naimo MA. Practical blood flow restriction training increases acute determinants of hypertrophy without increasing indices of muscle damage. The Journal of Strength & Conditioning Research. 2013 Nov 1;27(11):3068-75.
  17. ↑ 17.0 17.1 Spranger MD, Krishnan AC, Levy PD, O’Leary DS, Smith SA. Blood flow restriction training and the exercise pressor reflex: a call for concern. American Journal of Physiology-Heart and Circulatory Physiology. 2015 Sep 4;309(9):H1440-52.
  18. ↑ Sousa, Jbc et al. “Effects of strength training with blood flow restriction on torque, muscle activation and local muscular endurance in healthy subjects.” Biology of sport vol. 34,1 (2016): 83-90. doi:10.5114/biolsport.2017.63738
  19. ↑ McEwen JA, Owens JG, Jeyasurya J. Why is it Crucial to Use Personalized Occlusion Pressures in Blood Flow Restriction (BFR) Rehabilitation?. Journal of Medical and Biological Engineering. 2019 Apr 2;39(2):173-7.
  20. ↑ 20.0 20.1 20.2 20.3 20.4 20.5 Bond CW, Hackney KJ, Brown SL, Noonan BC. Blood Flow Restriction Resistance Exercise as a Rehabilitation Modality Following Orthopaedic Surgery: A Review of Venous Thromboembolism Risk. journal of orthopaedic & sports physical therapy. 2019 Jan;49(1):17-27.
  21. ↑ Loenneke JP, Fahs CA, Rossow LM, Thiebaud RS, Mattocks KT, Abe T, Bemben MG. Blood flow restriction pressure recommendations: a tale of two cuffs. Frontiers in physiology. 2013 Sep 10;4:249
  22. ↑ Buckner SL, Dankel SJ, Counts BR, Jessee MB, Mouser JG, Mattocks KT, Laurentino GC, Abe T, Loenneke JP. Influence of cuff material on blood flow restriction stimulus in the upper body. The Journal of Physiological Sciences. 2017 Jan 1;67(1):207-15.
  23. ↑ Loenneke JP, Kim D, Fahs CA, Thiebaud RS, Abe T, Larson RD, Bemben DA, Bemben MG. Effects of exercise with and without different degrees of blood flow restriction on torque and muscle activation. Muscle & nerve. 2015 May;51(5):713-21.
  24. ↑ Accessed from https://www.strengthandconditioningresearch.com/blood-flow-restriction-training-bfr/#5 on 16/04/19
  25. ↑ Lowery RP, Joy JM, Loenneke JP, de Souza EO, Machado M, Dudeck JE, Wilson JM. Practical blood flow restriction training increases muscle hypertrophy during a periodized resistance training programme. Clinical physiology and functional imaging. 2014 Jul;34(4):317-21.
  26. ↑ PICÓN MM, CHULVI IM, CORTELL JM, Tortosa J, Alkhadar Y, Sanchís J, Laurentino G. Acute cardiovascular responses after a single bout of blood flow restriction training. International Journal of Exercise Science. 2018;11(2):20.
  27. ↑ NovaCare SelectPT TV. The ACL Road to Recovery – Blood Flow Restriction. Available from: https://youtu.be/FbXSdCm8Q6U
  28. ↑ Performance Physical Therapy & Wellness – Blood Flow Restriction Therapy (BFR). Available from: https://youtu.be/2fMUpxqJq48
  29. ↑ Kate Warren. Blood Flow Restriction Training and Physical Therapy | Breaking Athletic Barriers | EVOLVE PT. Available from: https://youtu.be/pDiLSj6ixTo
  30. ↑ 30.00 30.01 30.02 30.03 30.04 30.05 30.06 30.07 30.08 30.09 30.10 Patterson SD, Hughes L, Warmington S, Burr J, Scott BR, Owens J, Abe T, Nielsen JL, Libardi CA, Laurentino G, Neto GR. Corrigendum: Blood Flow Restriction Exercise: Considerations of Methodology, Application, and Safety. Frontiers in physiology. 2019;10.
  31. ↑ Castilla-López C, Molina-Mula J, Romero-Franco N. Blood flow restriction during training for improving the aerobic capacity and sport performance of trained athletes: A systematic review and meta-analysis. Journal of Exercise Science & Fitness. 2022 Mar 22.
  32. ↑ Brandner, Christopher & May, Anthony & Clarkson, Matthew & Warmington, Stuart. (2018). Reported Side-effects and Safety Considerations for the Use of Blood Flow Restriction During Exercise in Practice and Research. Techniques in Orthopaedics. 33. 1. 10.1097/BTO.0000000000000259.
  33. ↑ DePhillipo NN, Kennedy MI, Aman ZS, Bernhardson AS, O’Brien L, LaPrade RF. Blood Flow Restriction Therapy After Knee Surgery: Indications, Safety Considerations, and Postoperative Protocol. Arthroscopy techniques. 2018 Oct 1;7(10):e1037-43.
  34. ↑ 34.0 34.1 34.2 34.3 da Cunha Nascimento D, Petriz B, da Cunha Oliveira S, Vieira DC, Funghetto SS, Silva AO, Prestes J. Effects of blood flow restriction exercise on hemostasis: a systematic review of randomized and non-randomized trials. International Journal of General Medicine. 2019;12:91.
  35. ↑ Resistance training and coagulation system – Video Abstract ID 194883 Dove Medical Press Available at https://www.youtube.com/watch?v=OZjn6vAXJSE
  36. ↑ de Queiros VS, Dos Santos ÍK, Almeida-Neto PF, Dantas M, de França IM, Vieira WH, Neto GR, Dantas PM, Cabral BG. Effect of resistance training with blood flow restriction on muscle damage markers in adults: A systematic review. Plos one. 2021 Jun 18;16(6):e0253521.
  37. ↑ JP Sharma, R Salhotra – Indian journal of orthopaedics, 2012 Tourniquets in orthopaedic surgery. Indian J Orthop.Jul-Aug 2012, v.46(4).
  38. ↑ Blood Flow Restriction Training American Physical Therapy Association Available at https://www.youtube.com/watch?v=FZWhPx5u9K0
  39. ↑ Sports Kongres. Symposium: Blood flow restricted exercise in rehabilitation. Available from: https://youtu.be/WyQN8ct-TsU
  40. ↑ TheIHMC. Jim Stray-Gundersen – Blood Flow Restriction Training: Anti-aging medicine for the busy baby boomer. Available from: https://youtu.be/0umm5WJBNZc


Схожі статті

Професійний розвиток вашою мовою

Приєднуйтесь до нашої міжнародної спільноти та беріть участь в онлайн курсах для фахівців з реабілітації.

Переглянути доступні курси