Подальше обслуговування крісел колісних
Головний редактор– Naomi O’Reilly як частина проєкту Wheelchair Service Provision Content Development
Найліпші учасники – Naomi O’Reilly, Kim Jackson, Rucha Gadgil, Amrita Patro та Olajumoke Ogunleye
Вступ(edit|edit source)
Подальше спостереження відбувається після того, як користувач крісла колісного отримав своє крісло колісне і користувався ним деякий час. Наступні зустрічі – це можливість: зібрати інформацію від користувача крісла колісного, перевірити, чи крісло колісне справне, і перевірити його підгонку.(1)
Усі користувачі отримають користь від наступного візиту, особливо діти, користувачі з ризиком розвитку пролежнів, користувачі з прогресуючим захворюванням і ті, хто мав труднощі з будь-яким навчанням або інструкціями, які їм надали. Більшість користувачів крісел колісних середнього рівня потребують додаткової постуральної підтримки, тому спостереження є особливо важливим.(1)
Немає правила щодо того, коли слід проводити контрольне спостереження, хоча один контрольний сеанс протягом шести тижнів після дати надання засобу часто виявляється корисним. Це залежатиме від потреб користувача. Однак для дітей ідеально, якщо спостереження відбуватиметься регулярно принаймні кожні три-шість місяців, оскільки їхні потреби можуть швидко змінюватися в міру зростання. (1) (2)
Під час наступного огляду персонал з обслуговування крісел колісних повинен перевірити, чи крісло колісне у хорошому стані, надати додаткові поради чи навчання. За потреби постачальник послуг може відрегулювати крісло колісне, провести дрібний ремонт чи обслуговування на дому, організувати капітальний ремонт або допомогти користувачу крісла колісного організувати ремонт.
Подальше спостереження можна проводити в кількох місцях, залежно від того, чи може користувач крісла колісного доїхати до центру, а також чи може персонал, який обслуговує крісла колісні, доїхати додому до користувача та що може включати; вдома у користувача крісла колісного, в центрі обслуговування крісел колісних або в будь-якому іншому місці, яке підходить для користувача та персоналу з обслуговування. (1)(2)
Загальні дії ( редагувати | редагувати джерело )
Надання додаткових порад або навчання; Наприклад, якщо користувач крісла колісного не використовує своє крісло належним чином, це може бути тому, що він/вона не впевнений у тому, як він/вона може сідати та вставати з нього, коли він/вона один. Більше навчання переміщенням може допомогти вирішити цю проблему. (1) (2)
Перевірте, чи крісло колісне справне, і відрегулюйте його; Проводити дрібний ремонт і завжди заохочувати користувачів крісла колісного та членів їхніх сімей/опікунів підтримувати його, пересуваючись на кріслі колісному вдома. Персонал з обслуговування крісел колісних також може допомогти користувачу організувати капітальний ремонт, якщо неможливо негайно відремонтувати зламані частини. (1) (2)
Направлення користувача крісла колісного до іншої служби для підтримки чи допомоги.
Персонал повинен занотувати будь-які дії, які необхідно виконати після наступного візиту.
Менеджмент подальших призначень ( редагувати | редагувати джерело )
- Призначте користувачам крісел колісних повторний прийом, коли вони отримають крісло колісне.
- За можливості відвідуйте користувачів вдома для подальшого спостереження.
- Переконайтеся, що наступні візити включені до рутинних візитів персоналу з реабілітації на базі громади (CBR), який пройшов навчання для проведення подальшого спостереження за користувачами крісел колісних.
- Організуйте повторний телефонний дзвінок, якщо транспортування ускладнене, а користувач крісла колісного має доступ до телефону.
Належна практика ( редагувати | редагувати джерело )
Клінічний випадок ( редагувати | редагувати джерело )
Ресурси(edit|edit source)
Посилання(edit|edit source)
- ↑ 1.0 1.1 1.2 1.3 1.4 1.5 Sarah Frost, Kylie Mines, Jamie Noon, Elsje Scheffler, and Rebecca Jackson Stoeckle. Wheelchair Service Training Package – Reference Manual for Participants – Basic Level. World Health Organization, Geneva. 2012
- ↑ 2.0 2.1 2.2 2.3 2.4 Sarah Frost, Kylie Mines, Jamie Noon, Elsje Scheffler, and Rebecca Jackson Stoeckle. Wheelchair Service Training Package – Reference Manual for Participants – Intermediate Level. World Health Organization, Geneva. 2013
- ↑ William Armstrong, Johan Borg, Marc Krizack, Alida Lindsley, Kylie Mines, Jon Pearlman, Kim Reisinger, Sarah Sheldon. Guidelines on the Provision of Manual Wheelchairs in Less Resourced Settings. World Health Organization; Geneva: 2008.
