Автор– Liezel Wegner у рамках World Physiotherapy Network for Amputee Rehabilitation Project
Провідні автори – Sheik Abdul Khadir, Адміністратор, Leslie Angama, Tarina van der Stockt, Lucy Aird, Kim Jackson, Tony Lowe, Simisola Ajeyalemi and Amrita Patro
Втрата нижньої кінцівки має серйозні наслідки для мобільності людини та її здатності виконувати повсякденні побутові дії (1). Це негативно впливає на її участь та інтеграцію в суспільство (2). Кінцевою метою реабілітації після втрати кінцівки є успішне пересування з використанням протезу(3). Реабілітація при протезуванні – складне завдання, яке в ідеалі потребує участі міждисциплінарної реабілітаційної команди. Проте найчастіше процесом фізичної реабілітації займаються фізичні терапевти. (4)
Процес реабілітації особи з ампутованою нижньою кінцівкою складається з дев’яти етапів,(5) як показано в таблиці нижче (зі змінами за виданням Esquenazi & Meiercited(6)in Esquenazi):(7)
| Етап | Критерій |
|---|---|
| Передопераційний | Оцінювання фізичного стану, навчання пацієнта, обговорення хірургічного рівня, план післяопераційного протезування. |
| Операція з ампутації / реконструкція | Довжина, міопластичне закриття, покриття м’якими тканинами, нерв, обробка, жорстка пов’язка. |
| Гострий післяопераційний період | Загоєння ран, управління болем, рухи проксимальною частиною тіла, емоційна підтримка. |
| Перед протезуванням | Формування, напруження, збільшення м’язової сили, відновлення локус-контролю пацієнта. |
| Призначення протеза | Прийняття командою рішення про призначення та виготовлення протезів |
| Тренування з протезом | Збільшення терміну носіння та функціонального використання протезів |
| Інтеграція у громаду | Відновлення участі у сімейній та громадській діяльності. Емоційна рівновага та стратегії ефективного подолання труднощів. Заходи щодо організації дозвілля |
| Професійна реабілітація | Оцінити та спланувати професійну діяльність на майбутнє. Може знадобитися додаткова освіта, навчання або зміна професії |
| Подальше спостереження | Протезування протягом усього життя, функціональна, медична оцінка та емоційна підтримка |
Етап ПЕРЕДПРОТЕЗНОЇ реабілітації пацієнта з ампутованою нижньою кінцівкою включає шість компонентів:
Коли ви починаєте працювати з пацієнтом з ампутованою кінцівкою, ви повинні фізично та морально підготуватися до взаємодії з ним. Деякі питання, які слід розглянути, включають:
Молодий пацієнт, який переніс ампутацію внаслідок травми, швидше за все, перебуватиме на певній стадії процесу переживання горя та відчуватиме гострий післяопераційний біль. Літній пацієнт, який переніс втрату кінцівки внаслідок судинного або нейропатичного захворювання, може бути готовий до втрати кінцівки з психологічної та фізичної точки зору.(3) У будь-якому випадку, ваш пацієнт може бути психологічно та фізично пригнічений на початку процесу реабілітації, тому обговорення та інформування пацієнта щодо очікувань та цілей дуже важливе на ранньому етапі. (8)
Для оцінки потенціалу вашого пацієнта у використанні протеза необхідно мати відповідні інструменти та параметри оцінки результатів, при цьому намагайтеся не давати марних надій. (Показники результатів для пацієнтів з ампутацією нижніх кінцівок)
Пацієнт розраховуватиме на те, що ви надасте йому своєчасну інформацію про можливості протезування. Переконайтеся, що у вас є базові знання та розуміння технології протезування, яка є доступною і може підійти для вашого пацієнта (Протезування).
Для складання відповідного плану реабілітації при протезуванні, який буде орієнтований на пацієнта, необхідно належним чином оцінити його стан. Зверніться до Оцінка стану пацієнта з ампутацією
Навчання пацієнта має починатися з обговорення процесу реабілітації та постановки цілей, орієнтованих на пацієнта.(3) Пацієнт повинен бути поінформований про можливі варіанти використання допоміжних та протезних виробів. (9)
Управління очікуваннями пацієнта щодо гострого післяопераційного болю, який він потенційно може відчувати у процесі реабілітації, сприятиме співпраці з пацієнтом та покращенню результатів реабілітації. (3) (9)
Навчання догляду за кінцівкою, чи то за куксою, чи то за здоровою кінцівкою, є життєво важливим для запобігання подальшим ускладненням та можливості повторної ампутації.(9) Пацієнтів слід навчати догляду за діабетичною стопою та рекомендувати їм щодня оглядати хвору кінцівку на наявність будь-яких ознак почервоніння.(9)
Особа, яка здійснює основний догляд за пацієнтом з ампутованою кінцівкою, повинна бути залучена до процесу реабілітації на ранній стадії та навчена всім реабілітаційним прийомам, яким навчають пацієнта, щоб забезпечити дотримання пацієнтом режиму після виписки зі стаціонару.(9)
Перелік наступних факторів може безпосередньо впливати на успіх реабілітації при протезуванні та вимагає оцінки та усунення в процесі реабілітації: рана, набряк, рубець від розрізу, стан шкіри, довжина та форма кукси, больові відчуття, контрактура проксимального суглоба, дистальний край кістки, додаткові (надлишкові) тканини, інші рубці / фактори(10).
Лікування хірургічного рубця також є важливим при підготовці залишкової кінцівки до протезування. Надчутливий або нерівний рубець може викликати сильний біль або призвести до того, що навантаження на куксу стане неможливим. Після того як рана на курсі достатньо загоїться, терапевт повинен почати режим десенсибілізації кукси, щоб підготувати куксу до носіння протезу, і масаж рубця, щоб запобігти склеюванню рубця з кістковими виступами (3) (9) і навчити пацієнта, як це робити самостійно.
Докладніше про післяопераційні пов’язки читайте у розділі “Лікування пацієнтів з ампутованою кінцівкою в гострий післяопераційний період”.
Формування чи створення конусної форми кукси є життєво важливою частиною передпротезної реабілітації (3) (5) (9). Залишкова кінцівка неправильної форми або булавовидної форми (об’єм дистальної частини, виміряний на 5 см проксимальніше кінця кукси, більше об’єму проксимальної частини) не може бути забезпечена протезом або це може значно ускладнити протезування (див. рисунок нижче).
бандажування або надання залишковій кінцівці конічної форми необхідно для правильного формування кукси. Перегляньте відео та схеми нижче про те, як виконувати бандажування кукси після транстибіальної та трансфеморальної ампутації.
Вправи є важливим компонентом реабілітації перед протезуванням. Нижче наведено різні варіанти вправ перед протезуванням, які повинні бути включені в індивідуальну програму та відповідати потребам конкретного пацієнта. (9)
| Зміцнення кукси з використанням та без використання стрічки Theraband | Відновлення рівноваги з використанням м’яча BOSU після трансфеморальної ампутації |
Перейдіть за цими посиланнями для перегляду відео з вправами на YouTube:
Рання післяопераційна мобілізація є обов’язковою умовою для запобігання погіршенню стану після операції з ампутації. В ідеалі пацієнти повинні бути мобілізовані за допомогою допоміжного пристрою, такого як ходунки або милиці з опорою під лікоть, але часто це досить складно для пацієнтів із супутніми захворюваннями. Використання пневматичного компресійного шинного протезу рекомендується для пацієнтів з обмеженою фізичною активністю та рухливістю. (3) Цей тип шин облягає куксу без створення тиску на рану, і може використовуватися для ранньої мобілізації та оцінки можливостей реабілітації під час протезування. (3) Іншою альтернативою ранньої мобілізації для пацієнтів з високим ризиком є застосування негайного післяопераційного протезу (англ. immediate postoperative prosthesis, IPOP). (3) Незйомна жорстка пов’язка, що використовується при IPOP, накладається протезистом у палаті і формується навколо кукси для перенесення ваги на сухожилля надколінка (пателлярну зв’язку), щоб уникнути тиску на рану під час ранньої мобілізації. (3) Пацієнти повинні пройти обстеження, щоб з’ясувати, який допоміжний пристрій найбільше підходить для ранньої мобілізації, а потім навчитися безпечному пересуванню за допомогою цього пристрою.
Пересування за допомогою милиць:
Перегляньте відео нижче про те, як пацієнти з ампутованими кінцівками можуть безпечно пересуватися сходами за допомогою милиць
Важливим кроком у процесі реабілітації є відновлення функціональної незалежності. Слід навчити пацієнта безпечно та по можливості самостійно переміщатися між зазначеними видами поверхонь, особливо якщо йдеться про пацієнта з двосторонньою ампутацією або ослабленого пацієнта.
Подивіться наведені нижче відео про переміщення за участю пацієнтів з ампутованими нижніми кінцівками.
Физиотерапевт должен всегда помнить, что, несмотря на то, что он может зачастую руководить процессом реабилитации пациента с ампутацией, (5) передпротезна реабілітація є міждисциплінарним завданням, (3) (5), та фізичні терапевти не повинні працювати ізольовано від інших фахівців сфери охорони здоров’я. Нижче наведено фахівців сфери охорони здоров’я та інші ресурси, які повинні входити до складу міждисциплінарного завдання (MDT) і до яких можна звернутися.(3) (5)