Прикладна наука: Підготовчий до впровадження етап

Вступ(edit|edit source)

“Підготовка до впровадження є важливим елементом раннього етапу підготовки умов для впровадження інтервенції, а фактори, що сприяють створенню оптимального контексту з підготовки до впровадження в громаді, недостатньо враховуються”.⁽¹⁾

Оскільки реабілітація визнана складним мультидисциплінарним процесом з багатьма рухомими частинами, в рамках складних багаторівневих систем охорони здоров’я і за участю багатьох фахівців, пацієнтів, сімей та осіб, які надають допомогу⁽²⁾ зусилля на підготовчому до впровадження етапі, важливіші, ніж будь-коли. Прийняття, реалізація або підтримка будь-яких нових реабілітаційних втручань є складним завданням. Ви коли-небудь замислювалися над тим, чому деякі фахівці легше сприймають ці втручання, а інші – ні, і чому вони працюють в одних умовах, а в інших – ні? Коли фахівці з реабілітації впроваджують нові втручання в країнах з рівнем доходу нижче середнього, вони можуть зіткнутися з широким спектром проблем на рівні системи, медичного працівника та/або пацієнта. Хоча існує багато проблем з впровадженням, прикладна наука може запропонувати спосіб мислення щодо цих проблем і може полегшити зусилля з впровадження.

Ця стаття може слугувати посібником з планування процесу впровадження для прийняття, адаптації, поширення або підтримки нових втручань.

Що таке прикладна наука? Подивіться це коротке відео, щоб дізнатися більше про цю галузь знань.

⁽³⁾

Розбудова спроможностей прикладної науки( редагувати | редагувати джерело )

Потреба у створенні наукової експертизи з питань впровадження визнана нагальною для подолання розриву між доказами і практикою, особливо в країнах з обмеженими ресурсами або з низьким і середнім рівнем доходу.^{(4)(5) (6)}

Усі лідери реабілітації, зацікавлені сторони та їхні організації мають різний науковий потенціал для впровадження. Таким чином, важливо проаналізувати наукову зрілість організації у сфері впровадження, щоб встановити базовий рівень, а потім приступити до визначення сильних сторін, прогалин, готовності та пріоритетів впровадження.

Виклики на шляху впровадження доказових інтервенцій в країнах з низьким та середнім рівнем доходу( редагувати | редагувати джерело )

Будь ласка, прочитайте цю сторінку, щоб ознайомитися з проблемами впровадження науково обґрунтованих реабілітаційних втручань, які, як відомо, існують у країнах з низьким та середнім рівнем доходу.

Виклики існують на рівні:

• Системний рівень: відсутність конкретної державної політики, стратегічного планування, законодавства та фінансування реабілітаційних послуг на всіх рівнях системи охорони здоров’я
• Рівень надавачів послуг: обмеженість реабілітаційного персоналу, потенціалу, конкуруючі пріоритети та велике робоче навантаження
• Рівень пацієнта: знання та ставлення до втручань

⁽⁷⁾

⁽⁸⁾

Терміни прикладної науки( редагувати | редагувати джерело )

Нижче наведено багато термінів, які використовуються в галузі прикладної науки, будь ласка, перегляньте і поміркуйте над цими ключовими термінами та визначеннями, оскільки вони є ключовими для сприяння впровадженню науково обґрунтованих реабілітаційних втручань.

Розуміння інтервенції( редагувати | редагувати джерело )

Запитання у Блоці 3 були розроблені таким чином, щоб спонукати вас замислитися над науково обґрунтованими реабілітаційними втручаннями, незалежно від того, чи ви маєте на увазі прийняття, реалізацію або підтримку нових реабілітаційних втручань.

Кількість доказових даних щодо реабілітаційних втручань зростає з кожним днем. Принципи та рекомендації щодо реабілітаційних втручань стають все більш доступними, наприклад:

1. NHS Commissioning Guidance for Rehabilitation
2. Інформаційний бюлетень Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо пакету реабілітаційних втручань

Незважаючи на велику кількість інформації, використання цих даних на практиці відбувається повільно, особливо в країнах з рівнем доходу нижче середнього. Перехід від клінічних досліджень до клінічної практики може зайняти від 10 до 20 років.⁽⁹⁾ З такою великою кількістю доступної інформації легко розгубитися, приймаючи рішення про те, які втручання впроваджувати. Дуже корисно використовувати комплексний підхід для вивчення та розуміння обраного втручання. Для цього ми зосереджуємося на шести ключових предметах втручання:

1. Потреби
2. Відповідність
3. Ресурси
4. Докази
5. Зручність
6. Здатність

Ці шість запитань ґрунтуються на існуючому дослідженні прикладної науки та планування впровадження, який також може бути використаний для оцінювання: Інструмент обговорення та аналізу “Шестикутник” (Hexagon).

Інструмент “Шестикутник”( редагувати | редагувати джерело )

Інструмент для обговорення та аналізу “Шестикутник” використовується організаціями для оцінки відповідності та доцільності впровадження програм у певному контексті. Цей інструмент полегшує обговорення в команді та забезпечує представлення різних точок зору при обговоренні шести індикаторів контекстуальної відповідності та доцільності (див. Блок 4).⁽¹⁰⁾

Інструмент “Шестикутник” можна використовувати на будь-якому етапі процесу впровадження, щоб визначити його відповідність місцевому контексту. Якщо його використовувати на ранній стадії процесу, він може допомогти визначити можливі нові програми або практики для впровадження. Якщо використовувати його на більш пізніх етапах процесу, він може допомогти діагностувати проблеми впровадження, пов’язані з адаптацією до контексту.⁽¹⁰⁾

Розуміння контексту( редагувати | редагувати джерело )

У прикладній науці термін “контекст” використовується для опису та посилання на всі потенційні фактори або виклики, які можуть вплинути на прийняття, ефективність та сталість втручань. Запитання у Блоці 5 були розроблені таким чином, щоб спонукати до роздумів про контекст, в якому науково обґрунтоване реабілітаційне втручання покликане допомогти пацієнтам подолати вплив фізичних, когнітивних, психосоціальних та психічних проблем і станів здоров’я.

Існує безліч контекстуальних факторів і рівнів (внутрішніх і зовнішніх), пов’язаних з організацією, які відіграють важливу роль у впровадженні. Наприклад, внутрішній контекст складається з внутрішніх характеристик організації, які впливають на впровадження, таких як лідерство, структури, ресурси, внутрішня політика, кадровий склад, стратегії та фактори, що впливають на постачальників послуг (наприклад, ставлення, переконання). Зовнішній контекст – це зовнішнє середовище, яке впливає на впровадження в організації. До них відносяться політики за межами організації, споживачі, відносини між організаціями, такими як фінансові агенції, департаменти охорони здоров’я та адвокаційні групи.⁽¹¹⁾

Ці внутрішні та зовнішні фактори також взаємодіють один з одним і з самим втручанням (тобто з тим, як воно вписується в організацію та культуру), впливаючи на його реалізацію. З’являються також дані про “фактори, що з’єднують”, які стосуються взаємозв’язків між внутрішнім і зовнішнім контекстами, що сприяють впровадженню (наприклад, партнерство між академічними колами та громадою).⁽¹¹⁾

Враховуючи зростаючу кількість інформації про контекстуальні виклики для впровадження реабілітаційних втручань, легко розгубитися, оцінюючи, на що може вплинути нове втручання. Корисно використовувати більш комплексний підхід для вивчення і розуміння внутрішніх і зовнішніх контекстуальних факторів або викликів на всіх трьох етапах впровадження: підготовка до впровадження, впровадження та підтримка.

У Блоці 6 наведено приклади ключових внутрішніх і зовнішніх контекстуальних факторів (бар’єрів або факторів сприяння) на індивідуальному та організаційному рівнях, сформульованих у вигляді запитань, які, як відомо, впливають на результати впровадження, а саме: реалістичність, прийнятність, відповідність та надійність впровадження.

Ці шість запитань базуються на кількох існуючих наукових дослідженнях і плануванні впровадження або визначальних факторах, які також можуть бути використані для оцінки. Нижче наведено загальновживані рамки планування впровадження, які можуть визначити перешкоди та фактори, що сприяють досягненню ключових результатів впровадження, а саме: реалістичність, прийнятність, відповідність та надійність.

Будь ласка, перейдіть за вказаними посиланнями для отримання додаткової інформації про ці рамки планування впровадження:

• Consolidated Framework for Implementation Research / Загальна концепція впровадження наукових досліджень (CFIR)
• Theoretical Domains Framework / Теоретична основа доменів (TDF)
• Integrating Promoting Action on Research Implementation in Health Services / Інтеграція заходів зі сприяння впровадженню досліджень у сфері охорони здоров’я (iPARIHS)
• Exploration, Preparation, Implementation and Sustainment / Експертиза, підготовка, реалізація та підтримка (EPIS)

Зацікавлені сторони(edit|edit source)

Багато ключових зацікавлених сторін мають у реабілітації важливе значення для процесу впровадження і можуть включати: персонал клініки або служби, наприклад, фахівців з реабілітації, які надають послуги; менеджерів та адміністративний персонал організації, які підтримують надання реабілітаційних послуг; клієнтів, які отримують послуги; або персонал поза межами клініки або служби, наприклад, політиків, які фінансують і приймають рішення, що можуть сприяти впровадженню втручань.⁽¹²⁾

Залучення зацікавлених сторін на початку та впродовж усього процесу впровадження може підвищити прийнятність втручань для клієнтів реабілітації та надавачів послуг, а також покращити охоплення (кількість осіб, які відповідають критеріям участі у втручанні) та стійкість (зміни з часом кількості осіб, які відповідають критеріям участі у втручанні).⁽¹²⁾

Розуміння ключових зацікавлених сторін( редагувати | редагувати джерело )

Важливо розуміти ключові зацікавлені сторони, в тому числі їхні знання, переконання та спроможність прийняти їх.

Питання у Блоці 7 були розроблені для того, щоб допомогти зрозуміти ключові зацікавлені сторони, які відіграють ключову роль у впровадженні науково обґрунтованих реабілітаційних втручань, незалежно від того, чи ви маєте на увазі прийняття, реалізацію або підтримку нових реабілітаційних втручань.

Залучення ключових зацікавлених сторін( редагувати | редагувати джерело )

Залучення ключових зацікавлених сторін є критично важливим для успішного впровадження науково обґрунтованих інтервенцій. Перш за все, важливо визнати, що, оскільки існує багато зацікавлених сторін, які потенційно можуть бути ключовими у впровадженні, час і характер залучення зацікавлених сторін, а також залучення зацікавлених сторін на різних рівнях впровадження є рекомендованою найкращою практикою для впровадження.⁽¹²⁾

Взаємодія – це процес, що складається з різних етапів, які узгоджуються і відповідають різним ролям, інтересам і впливу зацікавлених сторін, а також самому процесу впровадження. Зацікавлені сторони можуть бути залучені шляхом інформування, залучення, консультування, співпраці або розширення їхніх прав і можливостей у процесі впровадження. Ці різні рівні або фази залучення базуються на принципах Міжнародної асоціації участі громадськості (International Association for Public Participation, IAP2). Такий підхід до залучення зацікавлених сторін дозволяє використовувати мислення прикладної науки для успішного залучення багатьох зацікавлених сторін на різних рівнях екосистеми впровадження (наприклад, політичні/законодавчі органи, спонсори, громади, організації, постачальники послуг, клієнти/пацієнти).

Ці п’ять запитань ґрунтуються на системі залучення зацікавлених сторін Міжнародної асоціації участі громадськості (International Association of Public Participation, IAP2) та системі CFIR.

Висновок(edit|edit source)

На етапі, що передує впровадженню, прикладна наука використовує комплексний підхід для вивчення та розуміння втручання, яке має бути реалізоване в конкретній ситуації. На цьому етапі основна увага приділяється шести ключовим темам втручання: потреби, відповідність, ресурси, докази, зручність використання та здатність до впровадження.

З огляду на численні виклики, пов’язані з реалізацією реабілітаційних втручань, необхідний комплексний підхід для вивчення і розуміння внутрішніх (організаційне середовище) і зовнішніх (зовнішні по відношенню до організації) чинників на всіх етапах реалізації: підготовка до впровадження, впровадження та підтримка.

Важливо враховувати, хто повинен бути залучений до процесу реалізації, а також те, що залучення ключових зацікавлених сторін протягом усього процесу реалізації може підвищити прийнятність, охоплення та сталість втручань для клієнтів реабілітації.

Додаткові ресурси( edit | edit source )

Додаткове відео:

Будь ласка, перегляньте це приблизно 13-хвилинне відео для детального обговорення залучення зацікавлених сторін.

⁽¹³⁾

• PDF Інструмент для обговорення та аналізу “Шестикутник”

Recommended Reading:

• Bauer MS, Damschroder L, Hagedorn H, Smith J, Kilbourne AM. An introduction to implementation science for the non-specialist. BMC psychology. 2015 Dec;3(1):1-2.
• Holcomb J, Ferguson GM, Sun J, Walton GH, Highfield L. Stakeholder engagement in adoption, implementation, and sustainment of an evidence-based intervention to increase mammography adherence among low-income women. Journal of Cancer Education. 2021 Mar 22:1-0.
• Paré G, Sicotte C, Poba-Nzaou P, Balouzakis G. Clinicians’ perceptions of organizational readiness for change in the context of clinical information system projects: insights from two cross-sectional surveys. Implementation Science. 2011 Dec;6(1):1-4.

Посилання(edit|edit source)