Дихальна система складається з дихальних шляхів, легенів, а також м’язово-скелетних структур грудної клітки. Простий спосіб зрозуміти дихальну систему – розділити її на м’язово-скелетний насос і газообмінний орган.(1) Кістково-м’язовий насос складається з навколишніх кісткових структур (грудна клітка, шийний і грудний відділ хребта, верхній відділ таза), а також дихальних м’язів. Газообмінним органом є дихальні шляхи, які забезпечують рух повітря ззовні до альвеол, а також альвеолярно-капілярна мембрана, яка є спеціалізованим інтерфейсом між вдихуваним повітрям і кровообігом.(1) Дихання включає обмін газами між атмосферою і легенями, легенями і кров’ю, а також кров’ю і тканинами організму. Функція цієї системи полягає в підтримці постачання кисню і виведенні вуглекислого газу з організму.(1) Збій у роботі будь-якого з компонентів дихальної системи може призвести до необхідності проведення штучної вентиляції легень.(2)
Дихальна дисфункція є поширеною проблемою, пов’язаною з важкохворими у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ).(2)(3) Важкохворі пацієнти у відділенні інтенсивної терапії часто прикуті до ліжка, що призводить до загального погіршення стану багатьох систем організму, в тому числі і дихальної.(1) Тому легеневі ускладнення, як основна причина госпітальної захворюваності, викликає велике хвилювання серед пацієнтів у відділенні інтенсивної терапії.(1) Поширеними ускладненнями ліжкового режиму є зменшення об’єму легень і швидкості потоку повітря на видиху, зниження сили дихальних м’язів, зниження сумісності легень і грудної стінки, а також порушення газообміну.(1) Всі ці чинники призводять до збільшення навантаження на органи дихання пацієнта і підвищують ризик розвитку пневмонії та ателектазу. Слабкість дихальних м’язів разом зі зменшенням дихального об’єму може погіршити механізм кашлю, що ще більше підвищує ризик легеневих інфекцій.(1) Пацієнти відділень інтенсивної терапії завжди мають ризик розвитку таких ускладнень, як затримка секрету, ателектази, вентиляційна пневмонія, зменшення розширення легень, посилення роботи органів дихання, вентиляційно-перфузійна невідповідність, слабкість дихальних м’язів та відлучення від грудного вигодовування.(1)(3)(4)(5)(6)
Метою фізичної терапії дихальної дисфункції у відділенні інтенсивної терапії є підтримання об’єму легень, покращення оксигенації та вентиляції, очищення дихальних шляхів від секрету, зменшення роботи органів дихання, посилення функції дихальних м’язів для запобігання респіраторним ускладненням як у інтубованих, так і у пацієнтів, що дихають самостійно.(2)(4)(6)(7)(8)(9) Інші цілі включають покращення функціонування опорно-рухового апарату, скорочення тривалості штучної вентиляції легень, полегшення повернення до самостійного життя після виписки з відділення інтенсивної терапії, покращення довгострокової якості життя та скорочення тривалості перебування у відділенні інтенсивної терапії, а також у стаціонарі, щоб зменшити вартість лікування.(4)(5)(10) Мета фізичної терапії спрямована на чотири ключові категорії:(1)(4)(9)(11)(12)
- Очищення дихальних шляхів від секрету
- Відновлення об’єму легень або покращення ателектазу
- Підтримання/покращення оксигенації
- Підтримання/покращення сили дихальних м’язів
Фізичні терапевти, намагаючись вирішити дихальні проблеми пацієнтів у відділенні інтенсивної терапії, використовують різні методи, які ми коротко розглянемо. Вони будуть класифіковані відповідно до їх використання.
Методи очищення дихальних шляхів – це мануальні або механічні процеси, що використовуються для полегшення мобілізації та видалення секрету (слизовий секрет) з дихальних шляхів.(4)(13) Зазвичай система мукоциліарного кліренсу є дуже ефективною та дієвою, але після багатьох респіраторних захворювань, легеневих ускладнень, анестезії та хірургічних процедур часто утворюється надлишок мокротиння, і притаманні їй механізми виведення секрету можуть бути порушені.(4) Методи очищення дихальних шляхів включають в себе:(1)(3)(4)(5)(8)(11)(12)
Будь ласка, перегляньте наступне додаткове відео тривалістю 4:25 для ознайомлення з різними методами очищення дихальних шляхів, включаючи: вдихання, активний цикл дихання, аутогенний дренаж, фізичну терапію грудної клітки, жилет з високочастотними коливаннями грудної стінки, пристрої з позитивним тиском на видиху (PEP), пристрій з коливанням дихальних шляхів (AOD).
(14)
Для збільшення об’єму легень або покращення ателектазу можуть бути використані наступні методи:(1)(4)(8)(11)
- Позиціонування (лежачи на боці з ураженим боком зверху)
- Мануальна та апаратна гіперінфляція
- Вправи на глибоке дихання (сегментарне дихання та дихання з опором)
- Стимулююча спірометрія (СС)
- Позитивний тиск у кінці видиху (Positive End-Expiratory Pressure, PEEP)
- Активний цикл практики дихальння (Active Cycle of Breathing Technique, ACBT)
- Затримка дихання
- Вправи на розширення грудної клітки (Thoracic Expansion Exercises, TEE)
- Реберна пружина
- Ручне струшування та вібрація грудної клітки
- Переривчасте дихання з позитивним тиском (Intermittent Positive Pressure Breathing, IPPB)
- Неінвазивна вентиляція (NIV) та постійний позитивний тиск у дихальних шляхах (Сontinuous positive airway pressure, CPAP)
Будь ласка, перегляньте наступне додаткове відео тривалістю 4:34 для огляду неінвазивної вентиляції та апаратів CPAP.
(15)
- Позиціонування
- Неінвазивна вентиляція (апарати постійного позитивного тиску в дихальних шляхах (CPAP), дихання з переривчастим позитивним тиском (IPPB), BiPAP, VPAP)
- Мануальна або апаратна гіперінфляція
- Затримка дихання
- Вправи на глибоке дихання
- TEE(1)(4)(8)(11)
Методи підтримки або покращення сили дихальних м’язів(редагувати | редагувати джерело)
- Дихальні вправи
- Пристрої для тренування дихальних м’язів (підпружинений тренажер Threshold® IMT або пристрій POWERbreathe®)
- Стимулююча спірометрія
- Мануальний опір грудної клітки (1)(4)(13)
Постійне оцінювання має важливе значення під час лікування важкохворих пацієнтів у відділенні інтенсивної терапії. Результати оцінки також допоможуть фізичному терапевту підібрати найбільш підходящу терапію. Постійні зміни фізіологічного, мотиваційного та емоційного стану пацієнта у відділенні інтенсивної терапії також вимагають гнучкості плану надання допомоги.(1) Респіраторна фізична терапія відіграє велику роль у відділенні інтенсивної терапії, але важливо пам’ятати, що роль фізичного терапевта у відділенні інтенсивної терапії не обмежується лише респіраторним менеджментом, але також поширюється на мобілізацію та реабілітацію, які, в свою чергу, мають безпосередній вплив на дихальну систему.
Нижче наведено колекцію коротких відеороликів з респіраторної фізичної терапії, які допоможуть поглибити ваше розуміння потенційних методів терапії та втручань, корисних для пацієнта у відділенні інтенсивної терапії. Як і з будь-якою передовою методикою терапії, перед застосуванням цих втручань на пацієнтах рекомендується додаткове практичне навчання та демонстрація компетентності.
- Це відео демонструє варіанти дренажних положень для дренування різних часток легень.
(16)
- Це відео демонструє техніки масажу та ударні прийоми мануальної терапії.
(17)
- Це відео демонструє техніки допомоги при кашлі.
(18)
- Це відео демонструє техніку дихання стиснутими губами.
(19)
- Це відео демонструє вдихання та використання PEP.
(20)
- Наступні два відео демонструють активний цикл дихальних технік.
(21)
(22)
- Наступне відео тривалістю 13:33 дає більш детальне пояснення об’єму та ємності легень.
(23)
- ↑ 1.00 1.01 1.02 1.03 1.04 1.05 1.06 1.07 1.08 1.09 1.10 1.11 1.12 1.13 Malone DJ, Bishop KL. Acute Care Physical Therapy : A Clinician’s Guide, Second Edition (Internet). Vol. Second edition. Thorofare, NJ: SLACK Incorporated; 2020 (cited 2021 Mar 5).
- ↑ 2.0 2.1 2.2 Gosselink R, Roeseler J. Physiotherapy in critically ill patients. The ESC Textbook of Intensive and Acute Cardiovascular Care. 2015 Feb 26:284.
- ↑ 3.0 3.1 3.2 Connolly B, Barclay M, Blackwood B, Bradley J, Anand R, Borthwick M, et al. Airway clearance techniques and use of mucoactive agents for adult critically ill patients with acute respiratory failure: a qualitative study exploring UK physiotherapy practice. Physiotherapy. 2020;108:78-87. DOI:10.1016/j.physio.2020.06.003.
- ↑ 4.0 4.1 4.2 4.3 4.4 4.5 4.6 4.7 4.8 4.9 Main E, Denehy L, editors. Cardiorespiratory Physiotherapy: Adults and Paediatrics E-Book: formerly Physiotherapy for Respiratory and Cardiac Problems. 5th ed. Elsevier Health Sciences; 2016 Jun 7.
- ↑ 5.0 5.1 5.2 Çakmak A, İnce Dİ, Sağlam M, Savcı S, Yağlı NV, Kütükcü EÇ, et al. Physiotherapy and Rehabilitation Implementation in Intensive Care Units: A Survey Study. Turkish thoracic journal. 2019;20(2):114. DOI:10.5152/TurkThoracJ.2018.18107
- ↑ 6.0 6.1 Spapen HD, De Regt J, Honoré PM. Chest physiotherapy in mechanically ventilated patients without pneumonia—a narrative review. Journal of thoracic disease. 2017;9(1): E44. DOI: 10.21037/jtd.2017.01.32
- ↑ Gosselink R, Clerckx B, Robbeets C, Vanhullebusch T, Vanpee G, Segers J. Physiotherapy in the intensive care unit. Neth J Crit Care. 2011;15(2):66-75.
- ↑ 8.0 8.1 8.2 8.3 Swaminathan N, Praveen R, Surendran P. The role of physiotherapy in intensive care units: a critical review. Physiotherapy Quarterly. 2019;27(4):1-5. DOI:10.5114/pq.2019.87739
- ↑ 9.0 9.1 Denehy L, Granger CL, El-Ansary D, Parry SM. Advances in cardiorespiratory physiotherapy and their clinical impact. Expert review of respiratory medicine. 2018;12(3):203-15. DOI:10.1080/17476348.2018.1433034
- ↑ Lipshutz AKM, Gropper MA. Early Ambulation in the ICU. In: Vincent JL, Abraham E, Kochanek P, Moore FA, Fink MP. editors Textbook of Critical Care. 7th ed. Philadelphia: Elsevier; 2017.
- ↑ 11.0 11.1 11.2 11.3 Troosters T, Bott J. Respiratory physiotherapy. In: Palange P, Rohde G. editors. ERS Handbook of Respiratory Medicine. 3rd ed. European Respiratory Society; 2019. p.232-238.
- ↑ 12.0 12.1 Gupta L, Gupta H. Physiotherapy for Respiratory Conditions. Advanced nursing & patient care international journal. 2018;1(1):180003.
- ↑ 13.0 13.1 Ahmad AM. Essentials of physiotherapy after thoracic surgery: What physiotherapists need to know. A narrative review. The Korean Journal of thoracic and cardiovascular surgery. 2018;51(5):293. DOI:10.5090/kjtcs.2018.51.5.293
- ↑ Cystic Fibrosis Foundation. Airway Clearance Techniques (ACTs). Published 19 May 2017. Available from: https://www.youtube.com/watch?v=1Ufj3oU_M2w (last accessed 30 April 2021)
- ↑ Nick Smith. CPAP and Non-Invasive Ventilation in 5 minutes. Publised 20 March 2015. Available from: https://www.youtube.com/watch?v=OHQK5PUTQ_0 (last accessed 30 April 2021).
- ↑ YouTube. Chest Physiotherapy – postural drainage | Tan Tock Seng Hospital. Available from: https://www.youtube.com/watch?v=LJU_zVMnF3o (last accessed 21/June/2024)
- ↑ YouTube. Percussion | NHS University Hospitals Plymouth Physiotherapy. Available from: https://www.youtube.com/watch?v=1ZRk55sHJ1I (last accessed 21/June/2024)
- ↑ YouTube. Manual Assisted Cough and Breath Stacking | Tan Tock Seng Hospital. Available from: https://www.youtube.com/watch?v=SN6CrBdM_IU (last accessed 21/June/2024)
- ↑ YouTube. Pursed lip breathing | American Lung Association. Available from: https://www.youtube.com/watch?v=7kpJ0QlRss4 (last accessed 21/June/2024)
- ↑ YouTube. Airway clearing technique huffing technique and PEP devices | Lung Health Foundation. Available from: https://www.youtube.com/watch?v=cMM9IZ0wlMw (last accessed 21/June/2024)
- ↑ YouTube. Active Cycle of Breathing Technique (ACBT) | NHS University Hospitals Plymouth Physiotherapy. Available from: https://www.youtube.com/watch?v=XvorhwGZGm8 (last accessed 21/June/2024)
- ↑ YouTube. Physio guides you through ACBT Breathing Exercises | Clinical Physio. Available from: https://www.youtube.com/watch?v=4mXBcA6AI_4 (last accessed 21/June/2024)
- ↑ Dr. John Campbell. Respiratory System 8, Lung volumes and capacities. Published 25 March 2019. Available from: https://www.youtube.com/watch?v=KnNkqH3-1SU (last accessed 30 April 2021).