Показник результату (outcome measure) – це критерій, який використовується для оцінювання поточного стану пацієнта. Він може надавати оцінку, інтерпретацію результатів та/або категоризацію ризику пацієнта. Він може забезпечити базові дані до початку втручання, а початкові результати можуть допомогти визначити і спрямувати хід терапевтичного втручання. Показник результату також може бути використаний під час терапії для оцінювання будь-яких “змін у конструкції, що становить інтерес, з часом, під час і після реабілітації”.(1)
Показники результатів, які використовуються в клінічній практиці, охоплюють:
- Показники результатів, про які повідомляє пацієнт (Patient-reported outcome measures, PROM)
- Показники результатів, що визначаються терапевтом
- Клінічні тести
- Показники результатів, що визначаються за допомогою спостережень
Психометричні властивості показників результатів( edit | edit source )
- Відноситься до того, наскільки вимірювання є послідовним і позбавленим помилок(2)
- Чи показник результату дає узгоджені результати?
- Чи будуть результати однаковими, коли тест проводиться різними клініцистами або одним і тим же клініцистом у різний час?
Типи надійності:
- Міжрейтингова надійність (Inter-rater reliability)
- різні дослідники, як правило, в один і той самий період часу
- описує стабільність оцінок, отриманих при проведенні одного і того ж тесту двома різними дослідниками
- “ступінь, до якого незалежні спостерігачі (дослідники) погоджуються у своїх оцінках”(3)
- Внутрішньорейтингова надійність (Intra-rater reliability)
- один і той самий дослідник протягом тривалого часу
- стосується стабільності оцінок, отриманих дослідником, коли він виконує тест два рази поспіль
- Надійність від тесту до тесту/ ретестова надійність (Test-retest reliability)
- описує стабільність балів, отриманих пацієнтом, коли він проходить оцінювання у двох різних випадках
- “ступінь, до якої показник результату дає узгоджені між собою результати з плином часу”(4)
Ви можете прочитати більше про надійність, різні типи надійності, а також кількісні та якісні показники надійності тут.
- Внутрішня узгодженість (Internal consistency)
- “ступінь, до якого ознаки в межах показника результату дають узгоджені результати”(4)
- Похибка вимірювання (Measurement error)
- “різниця між тим, що вимірюється, і його “істинним” значенням”(4)
Ступінь, до якого тест вимірює те, на що він розрахований.(5)(6)
Типи валідності(7)(8):
- Очевидна валідність (face validity)
- судячи з очевидної валідності, ви можете визначити, чи зміст показника результату адекватно відображає те, що він призначений виміряти?(4)
- наприклад, чи показник результату щодо рівноваги ставить питання про це?
- Конструктна валідність (Construct validity)
- ступінь, до якого показник дійсно відображає та досліджує конструкт (наприклад, якість життя), який він має намір виміряти(4)(9)
- Критеріальна валідність (Criterion validity) складається з:
- Узгоджена валідність (Concurrent validity)
- “ступінь, до якого оцінки/результати узгоджуються з оцінками/результатами, отриманими за допомогою відомого показника результату з хорошою валідністю”(4)
- Прогностична валідність (Predictive validity)
- “ступінь, до якого показник може точно передбачити результат, наслідок або взаємозв’язок”(4)
- Змістова валідність (Content validity)
- “ступінь, до якого структура тесту вимірює те, для чого він призначений, має достатню широту/глибину” і є позбавленим від упередженості(4)
- “ступінь, до якого тест включає всі необхідні завдання для представлення поняття, що підлягає вимірюванню”(9)
Ви можете прочитати більше про валідність тут.
(10)
Чутливість – це(11):
- Здатність показника результату виявляти справжні зміни в стані пацієнта з плином часу
- Також відома як чутливість до змін
- Ви можете прочитати більше про чутливість тут
Якщо ви хочете прочитати більше, перейдіть до розділу “Психометричні властивості“.
Застосування практики, заснованої на доказах, у прийнятті рішення про показник результату( edit | edit source )
Крок 1: Визначення потреб пацієнта для формулювання клінічного питання.
- Прийняття рішення про показник результату (outcome measure):
- Подумайте, що ви хочете виміряти (функцію, сприйняття, досвід?)
- як ви хочете це виміряти (за допомогою самозвіту чи за допомогою вимірювань, проведених терапевтом)?
- Приклади клінічних питань: “Якими є найліпші показники результату для визначення функції та самопочуття у пацієнта з …?” АБО “Чи є показник результату (x) або показник результату (y) ефективнішими показниками для визначення функції та самопочуття пацієнта з…?”
Крок 2: Визначення джерел знань.
- Використовуйте модифіковану мнемонічну схему PICOT і зосередьтеся на частині POT
- P – пацієнт/популяція
- O – outcome – конкретний результат
- T – тип – тип показника результату (наприклад, результат, про який повідомляє пацієнт)
- Визначення бази даних для використання
Крок 3: Перевірка якості показника результату.
Крок 4: Обговорення варіантів з пацієнтом.
- Поєднайте обговорення того, які показники результату використовувати, з обговоренням найліпших варіантів терапії
- Кінцевий результат, який ви використовуєте, повинен відповідати потребам стану, контексту пацієнта, цілям, цінностям і вподобанням, а також середовищу, в якому перебуває пацієнт
- Обговоріть фінансові наслідки, час, необхідний для застосування показника результату, і частоту
Крок 5: Додати показник результату до плану терапії (формулювання плану)
- Обраний показник результату повинен відповідати меті втручання
Крок 6: Впровадити план терапії з використанням показника результату.
- Застосуйте план терапії та показник результату
Крок 7: Оцінити ефективність плану терапії, показника результату та процесу практики, заснованої на доказах.
- Чи забезпечує показник результату те, що він повинен забезпечувати?
- Чи є він настільки чутливим, як зазначено в літературі?
- Чи знайшли ви у вільному доступі інструменти вимірювання показників результату?
- Де ви можете внести зміни в процес?
- ↑ Alreni AS, McRobert C, McLean SM. Utilisation of outcome measures in the management of non-specific neck pain: a national survey of current physiotherapy practice in the UK. Musculoskeletal Science and Practice. 2021 Apr 1;52:102347.
- ↑ Portney L., Watkins M. Chapter 4: Principles of Measurement, within Foundations of Clinical Research : Applications to Practice, 3rd Edition. F.A. Davis Company, Pennsylvania, United States 2015. ISBN10 0803646577.
- ↑ D’lima J, Taylor SE, Mitri E, Harding A, Lai J, Manias E. Assessment of inter-rater reliability of screening tools to identify patients at risk of medication-related problems across the emergency department continuum of care. Australasian Emergency Care. 2023 Nov 14.
- ↑ 4.0 4.1 4.2 4.3 4.4 4.5 4.6 4.7 Allied Health Professions (AHP) Outcome Measures UK Working Group: Key questions to ask when selecting outcome measures: a checklist for allied health professionals. November 2019
- ↑ Haff GG, Dumke C. Laboratory manual for exercise physiology. Human Kinetics; 2022 Dec 2.
- ↑ Dunn WW. Validity. InDeveloping norm-referenced standardized tests 2020 Feb 13 (pp. 149-168). Routledge.
- ↑ Erlinawati E, Muslimah M. Test Validity and Reliability in Learning Evaluation. Bulletin of Community Engagement. 2021 Jan 6;1(1):26-31.
- ↑ Chetwynd E. Critical analysis of reliability and validity in literature reviews. Journal of Human Lactation. 2022 Aug;38(3):392-6.
- ↑ 9.0 9.1 Souza A., Alexandre N., Guirardello E.. Psychometric properties in instruments evaluation of reliability and validity. Epidemiologia e Serviços de Saúde. 2017 Jul;26:649-59.
- ↑ Dr J.5 Types of Construct Validity (Face, Content, Criterion, Convergent, Discriminant)- Research Methods Available from: https://www.youtube.com/watch?v=Q7jYDVGmlro (last accessed 02/01/2024)
- ↑ Mokkink L, Terwee C, de Vet H. Key concepts in clinical epidemiology: Responsiveness, the longitudinal aspect of validity. Journal of clinical epidemiology. 2021 Dec 1;140:159-62.
