Безпека та захищеність в умовах катастроф і конфліктів

Ласкаво просимо до Проекту розвитку контенту реабілітації в умовах стихійних лих і конфліктів. Будь ласка, не редагуйте сторінку, якщо ви не берете участь у цьому проекті, але, будь ласка, повертайтеся найближчим часом, щоб ознайомитися з новою інформацією!! Якщо ви хочете взяти участь у цьому проекті та отримати акредитацію за свій внесок, зв’яжіться з нами!

АвторNaomi O’Reilly

Найліпші учасникиNaomi O’Reilly та Kim Jackson

Вступ(edit | edit source)

Безпека — це свобода від ризику чи шкоди в результаті ненавмисних дій (нещасних випадків, природних явищ, хвороби), тоді як захищеність — це свобода від ризику чи шкоди, що є результатом насильства чи інших умисних дій. Наслідки катастроф і конфліктів часто призводять до небезпеки, нестабільності та швидко змінного середовища, що часто посилює існуючі проблеми соціальної несправедливості та нерівності, та призводить до посилення проблем безпеки та захищеності. Фахівці в галузі охорони здоров’я та реабілітації стикаються з багатьма проблемами, працюючи в цих умовах, змушені адаптувати стандарти допомоги до наявних ресурсів, працювати з великим напливом пацієнтів, які потребують негайної допомоги, а також працювати в середовищах із пошкодженою та зруйнованою інфраструктурою та скороченою системою охорони здоров’я та безпекою персоналу.

Поза цими професійними та особистими труднощами часто лежать серйозні небезпеки, пов’язані з характером їхньої роботи, особливо в конфліктних ситуаціях, коли напади на фахівців із охорони здоров’я та реабілітації та заклади охорони здоров’я продовжуються, незважаючи на резолюцію 2286 Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй 2016 року, яка засуджує напади та погрози на адресу поранених та хворих, гуманітарний та медичний персонал, який надає медичну допомогу та їхнє обладнання, транспорт та засоби, включаючи лікарні, (1) Міжнародний комітет Червоного Хреста повідомив про 3780 нападів у 2016-2020 рр.(2)Оскільки такі фахівці з реабілітації, які обирають роботу в умовах катастроф і конфліктів, повинні усвідомлювати ризики безпеки, притаманні роботі в незахищеному середовищі, визнавати, що вони несуть відповідальність за свою власну безпеку, мають забезпечити проходження відповідного навчання, щоб підготуватися до роботи в таких середовищах і подорожвати лише з організаціями, які забезпечують відповідний інструктаж з безпеки та захищеності перед відправленням.(3)(4)

Особиста відповідальність( edit | edit source )

Фахівці з реабілітації повинні визнати, що вони несуть відповідальність за власну безпеку та захищеність, а також зобов’язані мінімізувати ризики для себе та своїх колег, розвиваючи свою обізнаність щодо безпеки та захищеності та застосовуючи це щодня, в будь-якому контексті, в якому вони працюють. (5)(6)(7)(4)

  • Будьте готові; Дізнайтеся про середовище, в якому ви збираєтеся працювати, переконайтеся, що ви знаєте про ризики та небезпеки, які існують, і вживайте запобіжних заходів, щоб мінімізувати ризики. Чим більше ви розумієте контекст, у якому працюєте, тим легше буде розпізнати будь-які ознаки небезпеки, перш ніж вони переростуть у загрозу.(7)
  • Будьте відповідальні; Ви несете відповідальність за свої дії, як особисті, так і професійні. Майте на увазі, як ваші дії чи бездіяльність можуть вплинути на вашу безпеку, наприклад, не пристебнутий ремінь безпеки, їзда вночі, коли дорожня інфраструктура пошкоджена.
  • Дотримуйтесь політики та процедур; Політика та процедури організації, зокрема щодо здоров’я, безпеки та захищеності, діють для вашого захисту, знайте, що вони собою представляють, і переконайтеся, що ви їх дотримуєтеся, наприклад, комендантської години, обмеження на поїздки чи пересування,
  • Дійте відповідно; Культурна обізнаність справді важлива. Поважайте середовище та культуру, в якій ви працюєте. Працюючи в міжкультурних умовах, зважайте на релігійні переконання, місцеві звичаї та культурні практики громад і колег, з якими ви працюєте.
  • Будьте обережні; Непотрібно ризикувати.

Responding Internationally to Disasters: A Do’s and Don’ts Guide for Rehabilitation Professionals (Реагування на стихійні лиха на міжнародному рівні: посібник для фахівців з реабілітації, що робити та чого не можна робити) — це доступний ресурс, який надає рекомендації для всіх фахівців з реабілітації, які розглядають питання реагування на катастрофу на міжнародному рівні, і має бути обов’язковим для прочитання для всіх до розгортання на місцях.

Благополуччя та догляд за собою( edit | edit source )

Робота в умовах катастроф і конфліктів може бути дуже важкою фізично та психічно, внаслідок великого навантаження, тривалого та нерегулярного робочого дня, важких умов навколишнього середовища, незахищеності, життя в умовах небезпеки, відсутності медичної інфраструктури, впливу гострих наслідків катастроф та конфліктів, схильності до постійних страждань і травм, а також відсутності спілкування з родиною та друзями. (8)Стрес– це слово використовується для опису переживань, які є складними емоційно та фізіологічно, і є загальною ознакою роботи в умовах катастроф і конфліктів. Симптоми стресу включають порушення сну, втому, відсутність концентрації, емоційний стрес, зміну апетиту та зміни поведінки, включаючи дратівливість, запальний характер, спалахи, замкнутість, ризикування та широкий спектр фізіологічних реакцій, наведених у таблиці 1.

Таблиця1 Боротися чи втікати – фізіологічні реакції (9)
Система організму Психологічний вплив Наслідок
Серце Частішання серцевого ритму. Розширення коронарних судин Збільшення кровотоку. Підвищення доступності кисню та потужності серця
Циркуляція Розширення кровоносних судин, що обслуговують м’язи. Звуження кровоносних судин, що обслуговують травлення Підвищена доступність кисню до скелетних м’язів. Кров відводиться до скелетних м’язів і мозку
Легені Розширення бронхів. Збільшення частоти дихання Підвищена доступність кисню в крові
Печінка Підвищене перетворення глікогену в глюкозу Підвищена доступність глюкози в клітинах скелетних м’язів і мозку
Шкіра Шкіра стає блідою або червоніє, оскільки приплив крові зменшується Підвищений приплив крові до м’язів і віддаленість від неважливих частин тіла, таких як периферія
Очі Розширення зіниць Дозволяє отримати більше світла, щоб покращити гостроту зору для сканування навколишнього середовища

Зі зменшенням можливостей догляду за собою та підвищеним стресом проблеми психічного здоров’я, такі як депресія, тривога та «вигорання», зазвичай спостерігаються у фахівців з реабілітації, які працюють в гуманітарних умовах, що може мати подальший негативний вплив на здатність організації надавати послуги людям, які безпосередньо постраждали від надзвичайної ситуації. Розпізнавання стресу в таких середовищах є важливим, оскільки вони часто можуть бути першими попереджувальними ознаками того, що вам може знадобитися надати пріоритет догляду за собою чи іншій підтримці.

Тому важливо поставити у пріоритет догляду за собою та управління стресом, де це можливо, для всіх фахівців з реабілітації в рамках гуманітарного контексту.(1) Догляд за собою – це будь-яка діяльність, яку ми робимо свідомо, щоб подбати про своє психічне, емоційне та фізичне здоров’я. Це «те, що наповнює нас, а не забирає у нас». (9) Це широке поняття, що охоплює гігієну (загальну та особисту), харчування (тип і якість споживаної їжі), спосіб життя (фізична активність, дозвілля тощо), фактори навколишнього середовища (умови життя, соціальні звички тощо), соціально-економічні фактори (рівень доходу, культурні переконання тощо), психосоціальні фактори (відносини, зв’язок) та самолікування (10)і має бути включено у ваш особистий план безпеки, щоб керувати здоров’ям і благополуччям під час роботи в умовах катастроф і конфліктів.(11)(12)

Чому догляд за собою важливий( edit | edit source )

  • Робота в умовах катастроф і конфліктів може бути емоційно важкою для людей, які працюють у цій сфері.
  • Включення догляду за собою у ваш розпорядок дня допомагає виявити, керувати та зменшити стрес і тривогу. Це допомагає підтримувати та покращувати короткострокове та довгострокове здоров’я та благополуччя.
  • Це може допомогти запобігти негативним реакціям, таким як вторинна травма, втома від співчуття або вигорання.(11)(12)
  • Це допомагає покращити якість життя та підтримує досягнення здорового балансу між життям і роботою.
  • Турбота про себе дозволить вам продовжувати піклуватися про тих, кого ви підтримуєте на роботі та вдома.

Абетка догляду за собою( edit | edit source )

Розуміння того, як побудувати догляд за собою, ґрунтується на трьох основних принципах. (13)

Усвідомлення(edit | edit source)

Усвідомлення є важливим першим кроком у з’ясуванні ваших реакцій на те, що відбувається у вашій роботі та житті (потенційні фактори ризику та ваші власні тривожні ознаки), і що ви можете зробити, щоб подбати про себе в такі моменти. Важливо регулярно перевіряти себе:

  1. Як ви себе почуваєте (емоційно, фізично та духовно)?
    • Витратьте деякий час на те, що ви відчуваєте (фізично, емоційно та духовно)
    • Запитайте себе, що ви відчували, коли прокинулися сьогодні вранці? Як ви себе відчуваєте зараз?
  2. Визначте джерела вашого стресу і як ви на них реагуєте?
    • Визначте, яким проблемам чи людям вам особливо легко співчувати?
    • Визначте, як турбота про людей, які постраждали, впливає на вас?
    • Визначте джерела стресу у вашому житті та які сфери вашого життя потребують покращення.
    • Корисним інструментом тут є Колесо розбрату або Колесо життя
  3. Залишайтеся на зв’язку та у присутності
    • Коли ви працюєте в умовахкатастроф і конфліктів, важливо залишатися на зв’язку та бути присутнім, це допоможе вам спостерігати за своїм тілом і розумом, а також краще усвідомлювати свої дії та реакцію.
    • Перелічіть будь-які ознаки або симптоми, які ви відчуваєте в сферах фізичної, психологічної, поведінки та стосунків, а також світогляду чи системи відліку (духовність, ідентичність та переконання).
    • Згадайте останні пару років життя. Які ваші ранні тривожні ознаки? (тобто перші сигнали, які попереджають вас про те, що вам важко в цій області)
  4. Завчасно визнайте необхідність внести необхідні зміни у свою роботу та особисте життя
    • Чи знаєте ви, що ви робите у своїй роботі і чому? (Знання, що ваша робота впливає на життя інших людей, нагадає вам, що ваша робота має мету, сенс і позитивно впливає на життя людей)
    • Як ви вимірюєте успіх у своїй роботі? (Наприклад; вам потрібно виконати все зі списку справ, щоб відчути успіх? Або ви відчуваєте успіх, коли робите все можливе?)
    • Що ви можете контролювати у своїй роботі? (Чи можете ви вибрати свій графік роботи? Структуру?) Знання того, що ви можете контролювати, а що ні, не дозволить вам витрачати енергію та зосередитися на речах, які ви не можете змінити, корисним інструментом є Коло впливу:
    • Які витрати та винагорода від цієї роботи, і як ви особисто змінюєтеся? (Коли ви працюєте в гуманітарних умовах, зміни в роботі неминучі, що є винагородою в роботі, яку ви виконуєте? Які ризики? Подумайте, чому ви обрали роботу в цій сфері? Підкресліть відмінності між тоді і зараз)
    • Перелічіть способи, які ви змінили з часом завдяки своїй роботі?

Баланс(edit | edit source)

Важливо збалансувати свої особисті потреби з вимогами вашої роботи; переконавшись, що кожен робочий день включає певні перерви для їжі та фізичної активності, і що ви відводите час від роботи для відпочинку та розслаблення, для друзів і сім’ї, для духовного оновлення, також важливо знайти баланс між турботою для інших і турботою про себе. Баланс – це також пошук балансу в роботі, який дозволить вам працювати стабільно.

Перелічіть, що ви робите, щоб впоратися з цими симптомами? У фізичному, розумовому та емоційному, поведінці та стосунках, а також на роботі. Якими видами діяльності ви регулярно займаєтеся чи любите займатися, можуть допомогти вам впоратися? Що ви вважаєте найбільш корисним для вас? І які стратегії ви хотіли б використовувати частіше? Корисним інструментом тут є колесо догляду за собою:

Зв’язок(edit | edit source)

Важливо якомога більше підтримувати зв’язок з іншими людьми, які вам подобаються і про яких ви піклуєтеся. Йдеться про збереження зв’язку з іншими людьми і з нашим духовним «я». Важливо також зв’язуватися з громадою, спілкуватися з групою людей, які знають один одного, ділитися досвідом та цінностями, а також звертатися один до одного в хороші часи, у часи потреби чи страждання. Бажано зв’язується з різними громадами, вони часто надають різні види підтримки.

Стратегії догляду за собою( edit | edit source )

Таблиця 5 Стратегії догляду за собою
Емоційна
  • Рефлексія: ведення журналу, письмо, медитація
  • Група постійної підтримки
  • Консультування
  • Експресивна терапія
  • Малювання
  • Фільми, книги, музика
Фізична
  • Регулярна фізична активність
  • Здорове харчування
  • Питна вода
  • Обмеження споживання алкоголю
  • Техніки релаксації
  • Повторювані види діяльності, такі як ходьба, малювання та приготування їжі.
  • Достатньо висипатися
Міжособистісні
  • Регулярні контакти з друзями та родиною
  • Здорові кордони
  • Використання гумору
  • Побудова та підтримка позитивних стосунків
  • Відбирає деякий час
Духовні
  • Знання своїх цінностей: де ви, як правило, знаходите сенс у своєму житті?
  • Участь у спільноті сенсу та мети
  • Регулярний час молитви, читання, медитації
  • Духовно значущі бесіди
  • Слухання духовної музики
  • Контакти з релігійними / духовними лідерами

Підсумок(edit | edit source)

Катастрофи та конфлікти призводять до перевантаження послуг охорони здоров’я та реабілітації, створюючи численні проблеми для надання безпечної та ефективної реабілітаційної допомоги. Розуміння невід’ємних ризиків, які пов’язані з роботою в умовах катастроф і конфліктів, є життєво важливими для всіх фахівців з реабілітації, щоб забезпечити їх особисту безпеку, усвідомлюючи необхідність постійного аналізу контексту, пов’язаних з безпекою ризиків і важливості дотримання всіх процедур безпеки та захищеності у всі часи. Усі фахівці з реабілітації повинні отримати доступ до спеціальної гуманітарної та клінічної підготовки та попередньо зареєструватися в міжнародних бригадах екстреної медичної допомоги або в міжнародних неурядових організаціях (МНУО), перш ніж брати участь у будь-якому реагуванні на катастрофу чи конфлікт. Догляд за собою — це практичний, особистісно орієнтований набір заходів, які всі фахівці з реабілітації можуть виконувати, працюючи в умовах катастроф і конфліктів, щоб підтримувати своє здоров’я, самопочуття та благополуччя, а також мати позитивний підхід до своєї здатності працювати в цих стресових умовах.

Ресурси(edit | edit source)

Готовий до катастрофи

Довідник Care International з особистої безпеки та захищеності, Care International

Інструкції з безпеки та захищеності для гуманітарних волонтерів у зонах конфлікту, ICRC

Управління стресом у польових умовах, ICRC

Управління стресом у разі надзвичайних гуманітарних ситуацій, UNHCR

Управління стресом у гуманітарних працівників, Antares Foundation

Посібник з ерготерапії, яка першочергово реагує на катастрофи та травми, WFOT – Підходить для всіх фахівців з реабілітації

Міжнародний фонд по догляду за собою

Інститут Хедінгтона

Посилання (edit | edit source)

  1. 1.0 1.1 Lathia C, Skelton P, Clift Z. Early Rehabilitation in Conflicts and Disasters. Handicap International: London, UK. 2020.
  2. International Committee of the Red Cross. Health-care providers, patients suffer thousands of attacks on health-care services over the past five years, ICRC Data Show. Available from: https://www.icrc.org/en/document/health-care-providers-patients-suffer-thousands-attacks-health-care-services-past-5-years (accessed 2 March 2022).
  3. Skelton P, Foo W. Responding Internationally to Disasters: A Do’s and Don’ts Guide for Rehabilitation Professionals. London, United Kingdom: Handicap International. 2016.
  4. 4.0 4.1 International Committee of the Red Cross. Health Care in Danger: The Responsibilities of Health-care Personnel Working in Armed Conflicts and Other Emergencies. International Committee of the Red Cross; 2012.
  5. Roberts DL, Roberts DL. Staying alive: safety and security guidelines for humanitarian volunteers in conflict areas. Geneva: International Committee of the Red Cross; 2005.
  6. Bickley S. Safety first revised: A safety and security handbook for aid workers. Save the Children UK; 2010.
  7. 7.0 7.1 Bickley S. Care International Personal Safety and Security Handbook. Care International USA; 2014.
  8. Antares Foundation. Managing stress in humanitarian workers: guidelines for good practice. 2005.
  9. PsychCentral. What Self Care Is and What It Isn’t. Available from: https://psychcentral.com/blog/what-self-care-is-and-what-it-isnt-2/ (Accessed 30 September 2020)
  10. World Health Organisation. The role of the pharmacists in self-care and self medication: report of the 4th WHO consultative group on the role of the pharmacist. Geneva, 1998.
  11. 11.0 11.1 Ehrenreich JH, Elliot TL. Managing stress in humanitarian aid workers: A survey of humanitarian aid agencies’ psychosocial training and support of staff. Peace and Conflict. 2004 Mar 1;10(1):53-66.
  12. 12.0 12.1 International Committee of the Red Cross. Managing Stress in the Field. Geneva 2009. Available from: https://inee.org/sites/default/files/resources/IFRC__RCS_managing-stress-en.pdf (Accessed 12 March 2022)
  13. ASCENT. Good Practice Briefing; Self-Care and Professional Resilience. Available from: https://www.wgn.org.uk/sites/default/files/2020-05/Good%20Practice%20Resilience%20Final2020.pdf. (Accessed 30 September 2020)


Професійний розвиток вашою мовою

Приєднуйтесь до нашої міжнародної спільноти та беріть участь в онлайн курсах для фахівців з реабілітації.

Переглянути доступні курси