Дисфагія впливає на здатність людини безпечно та ефективно їсти та пити. Кожен шостий дорослий повідомляє про труднощі з ковтанням, але лише половина з них обговорює свої симптоми з клініцистом.(1) Наслідки дисфагії охоплюють недоїдання, зневоднення, підвищений ризик аспіраційної пневмонії та смерті від ядухи. Дисфагія також має значний вплив на соціальний та психологічний добробут, оскільки прийом їжі та пиття є важливими видами соціальної активності.
Розуміючи дисфагію, фахівці охорони здоров’я можуть допомогти забезпечити раннє виявлення, поліпшити менеджмент, скоротити тривалість перебування в лікарні, поліпшити результати реабілітації, а також знизити захворюваність і смертність. Ця стаття пропонує детальний опис орофарингеальної та стравохідної дисфагії.
Загальне визначення дисфагії(edit | edit source)
Дисфагія визначається як утруднене ковтання рідини, їжі або ліків, яке може виникати під час ротоглоткової (орофарингеальної) або стравохідної (езофагеальної) фаз ковтання.(2)
20% населення мають дисфагію. Ця цифра зростає до 50-66% у людей віком понад 60 років. Жінки страждають частіше, ніж чоловіки.(3)
“Ротоглоткова дисфагія характеризується нездатністю ініціювати процес ковтання”.(4)
“Ротоглоткова дисфагія – це клінічний симптом, який визначається утрудненим просуванням харчового болюсу з рота до стравоходу”.(5)
Ротоглоткова дисфагія (або дисфагія переходу) може призвести до:(6)
- недоїдання та/або зневоднення, спричиненого зниженням ефективності деглютинації (або ковтання):
- зневоднення – це “дефіцит води в організмі через недостатнє пиття або надмірну втрату, або поєднання обох чинників”(7)
- осмоляльність сироватки крові ≥300 мОсм/кг, концентрація натрію в сироватці крові ≥150 ммоль/л або співвідношення азоту сечовини крові до креатиніну ≥20 вказують на явну нестачу води в організмі(8)
- пневмонії з асоційованою смертністю, спричиненою зниженням здатності до безпечного ковтання та розвитком обструкції дихальних шляхів з ядухою:
- Banda та ін.(9) виявили, що дисфагія після інсульту збільшує ризик розвитку пневмонії майже в 4,5 рази
Ротоглоткова дисфагія пов’язана зі структурними змінами ротової порожнини та глотки,(4) а також може бути спричинена функціональними розладами ковтання.(2)
Структурні зміни впливають на просування болюсу. До ротоглоткової дисфагії можуть призводити різні структурні аномалії, зокрема:
- остеофіти шиї
- новоутворення
- обширна компресія через зоб або лімфаденопатію тощо.
Хоча в літературі зустрічаються різні дані, Steele та ін.(10) виявили, що нормальна реакція ковтання у здорових людей коливається в межах 0,6-1 секунди. Функціональні розлади ковтання впливають на ротоглоткову реакцію ковтання. Ці розлади можуть бути спричинені:
- старінням
- інсультом
- системними або неврологічними захворюваннями
Поширеність ротоглоткової дисфагії(edit | edit source)
Симптоми дисфагії часто ігноруються пацієнтами або особами, які за ними доглядають, і не повідомляються лікарям,(2) проте відсоток людей з ротоглотковою дисфагією є високим. Важливо зазначити, що показники поширеності відрізняються залежно від методу скринінгу та популяції, яку обстежують. Наприклад, найвищі показники спостерігаються на африканському континенті (64,2%), а найнижчі – в Австралії (7,3%).(2)
Rofes та ін. повідомляють про такі показники поширеності ротоглоткової дисфагії:(11)
- понад 30% пацієнтів з порушенням мозкового кровообігу
- 52-82% пацієнтів з хворобою Паркінсона
- 84% пацієнтів з хворобою Альцгеймера
- до 40% дорослих у віці 65 років і старше (поширеність зростає зі збільшенням віку)
- понад 60% пацієнтів похилого віку, які перебувають у стаціонарних закладах
Takizawa та ін. повідомляють про такі показники поширеності ротоглоткової дисфагії, з більшим діапазоном в осіб з інсультом та хворобою Паркінсона:(12)
- 8,1-80% пацієнтів з інсультом
- 11-81% осіб з хворобою Паркінсона
- 27-30% осіб з травматичним ураженням головного мозку
- 91,7% осіб з негоспітальною пневмонією
За даними Rajati та ін.,(13) існує висока поширеність ротоглоткової дисфагії в популяції дітей. Ці високі показники можуть бути спричинені:(13)
- стоматологічними проблемами / аномаліями
- збільшенням язика та мигдаликів
- черепно-лицьовими аномаліями (тобто проблемами з кістками черепа та структурами рота і горла, які розвиваються внутрішньоутробно)
- внутрішньоутробними проблемами з шлунково-кишковим трактом (наприклад, атрезія стравоходу)
- трахеостравохідною норицею, спричиненою тривалим перебуванням на апараті штучної вентиляції легень (наприклад, у недоношених дітей)
- паралічем голосових зв’язок
- встановленням трахеостоми
- стимуляцією стравоходу або виразкою, спричиненою гастроезофагеальною рефлюксною хворобою
Механізми ротоглоткової дисфагії(edit | edit source)
Велофарингеальна недостатність (дисфункція) виникає внаслідок “неспроможності піднебіння і латеральної й задньої стінок глотки відділити ротову порожнину від носової під час мовлення та деглютинації”.(14) Це може бути спричинено:(11)
- ураженням блукаючого нерва та глоткового сплетення внаслідок неврологічних та нейрохірургічних захворювань
- інсультом стовбура мозку
- декомпресією великого отвору (foramen magnum)
- лікуванням раку голови та шиї, що призводить до навмисного чи ненавмисного «ушкодження» нервового живлення піднебінних м’язів(15)
- пухлиною ротоглотки
- променевою терапією носоглотки
Відсутнє, неефективне або нечасте підняття гортані відбувається тоді, коли щито-під’язиковий м’яз (thyrohyoid) і надпід’язиковий м’яз (suprahyoid) не в змозі забезпечити рух переднього і верхнього відділів гортанного комплексу. Через це не відбувається розслаблення персне-глоткового мʼяза. Ця патологія може виникати внаслідок наступних неврологічних та нейрохірургічних станів:(15)
- інсульт заднього кола кровообігу
- операція на мосто-мозочковому куті (cerebellopontine angle)
- травми спинного мозку високого рівня
- пухлини
- обширні операції з приводу раку голови та шиї
Неправильне або неефективне закриття гортані призводить до “неоптимального захисту гортані та дивергенції харчового болюсу”. Це може бути спричинено:(15)
- частковою або повною резекцією надгортанника
- високим пошкодженням блукаючого нерва, яке залучає верхні гортанні нерви
- ураження стовбура мозку
- операції на стовбурі мозку
Неефективне скорочення щито-глотковоїго мʼяза призводить до стазу (уповільнення або зупинки) харчового болюсу в грушоподібному отворі з ураженого боку. Це може бути спричинено:(15)
Порушення моторики персне-глоткового мʼяза (Cricopharyngeal): персне-глотковий мʼяз повинен розслаблятися в потрібний час, щоб забезпечити успішне ковтання. Порушення моторики персне-глоткового мʼяза може мати первинні та вторинні причини:(15)
- первинна: спричинена неврологічними проблемами контролю
- вторинна: виникає внаслідок недостатнього підняття гортані
Ідіопатичний спазм персне-глоткової частина: відбувається одночасне скорочення щито-глоткового та персне-глоткового м’язів. Це може спричинити розвиток дивертикулу Ценкера (також відомого як глотковий мішок).(15)
Клінічна картина ротоглоткової дисфагії(edit | edit source)
Наступні ознаки та симптоми можуть виникати в разі ротоглоткової дисфагії:(15)(4)
- назальна регургітація: часто пов’язана з велофарингеальною недостатністю та інколи з дисфункцією персне-глоткового мʼяза
- багаторазові спроби ковтання: асоціюється з підняттям гортані або дисмоторикою персне-глоткового мʼяза
- кашель одразу після ковтання: може вказувати на односторонню або двосторонню недостатність гортані
- затяжний кашель: може свідчити про дисфункцію гіпоглотки
- хрипота, утруднене дихання та дизартрія
“Стравохідна дисфагія характеризується утрудненим транспортуванням їжі стравоходом”.(4)
Стравохідна дисфагія пов’язана з механічними (структурними) проблемами або моторними розладами.
Механічні (структурні) порушення виникають, коли є бар’єр, який перешкоджає проходженню болюсу. Це можна запідозрити, коли людина має труднощі з ковтанням твердої їжі.(16) Механічні розлади можуть бути внутрішніми або зовнішніми.(16)
Стриктура стравоходу (Oesophageal stricture).
Внутрішні механічні розлади можуть охоплювати:(16)
- карциному
- доброякісні пухлини
- дивертикул (невеликий мішечок всередині стравоходу)
- еозинофільний езофагіт (запалення стравоходу)
- пептична стриктура (звуження або стискання стравоходу)
- стравохідні кільця та перетинки
- кільця Шацькі (звуження нижньої частини стравоходу)
- чужорідне тіло
- стриктура, спричинена прийомом таблеток (наприклад, алендронату, калію хлориду)
- стриктури, пов’язані з трахеостравохідною норицею та її лікуванням
Зовнішні механічні розлади можуть охоплювати:(16)
- утворення середостіння
- стискання судин
- остеофіт хребта
Порушення моторики призводять до недостатності перистальтики.(4) Ці розлади можуть спричинити проблеми з твердими та рідкими болюсами. Однак частіше виникають труднощі з ковтанням твердої їжі.(16) Розлади моторики можна поділити на первинні та вторинні.(16)
Первинними розладами моторики можуть бути:(16)
Вторинними порушення моторики можуть бути:(16)
- хвороба Шагаса (захворювання, спричинене найпростішим паразитом Trypanosoma cruzi(17))
- рефлюксна дисмоторика
- системний склероз та інші ревматологічні захворювання
- ліки, такі як антихолінергічні, протиепілептичні, бензодіазепіни, блокатори кальцієвих каналів, нітрати, інгібітори фосфодіестерази, опіоїди, трициклічні антидепресанти, інгібітори зворотного захоплення серотоніну-норепінефрину
Поширеність стравохідної дисфагії(edit | edit source)
Поширеність стравохідної дисфагії зростає з віком та наявністю певних супутніх захворювань. Наприклад, близько 30,9% людей з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, близько 8% людей з еозинофільним езофагітом (ЕОЕ) і близько 4,5% людей зі стриктурою стравоходу страждають на стравохідну дисфагію.(18) Існують також регіональні відмінності. В Австралії поширеність захворювання становить 16%, в Аргентині – 13%, у США – 7,8%, а в Китаї – лише 1,7%.(18)
Клінічна картина стравохідної дисфагії(edit | edit source)
Стравохідна дисфагія може мати різні клінічні ознаки залежно від причини дисфагії.
Первинні порушення моторики:(19)
- дисфагія під час вживання рідини як домінуючий симптом може вказувати на нервово-м’язові розлади моторики
- значна, прогресуюча дисфагія як рідкої, так і твердої їжі, яка може бути полегшена повторним ковтанням, маневрами Вальсальви або зміною положення, асоціюється з ахалазією. Додаткові симптоми охоплюють відрижку неперетравленою їжею, особливо вночі, кашель, печію, втрату ваги та аспірацію
- переривчаста, непрогресуюча дисфагія без втрати ваги, коли пацієнт також повідомляє про відчуття відчуття кому в горлі (globus sensation), відрижку та печію, що узгоджуються з дифузним спазмом стравоходу
Вторинні порушення моторики:(19)
- регургітація та печія спостерігаються у 60% пацієнтів зі склеродермією
Обструктивні внутрішні структурні ураження:(19)
- переривчаста непрогресуюча дисфагія тільки твердої їжі вказує на наявність обструктивного ураження, наприклад, стравохідного кільця або перетинки
- «steakhouse syndrome» – термін для позначення симптомів сполучнотканинного В-кільця Шацькі. Симптоми, як правило, виникають після вживання хліба та м’яса, особливо якщо їжа з’їдена швидко. “Застрягання м’яса або їжі з тривалою нездатністю проходження проковтнутого болюсу (навіть у разі вживання рідини) є типовим для обструктивних внутрішніх структурних уражень”.(19)
Зовнішні порушення:(19)
- прогресуюча дисфагія, печія, одінофагія (біль під час ковтання), застрягання їжі, втрата ваги та біль у грудях означають звуження просвіту стравоходу через запалення, новоутворення або фіброз
- виразки ротоглотки, набряк та еритема з кашлем, плачем, блювотою, слинотечею та різним ступенем розладу дихання і стридором пов’язані з термічними або хімічними опіками стравоходу
- дисфагія твердої їжі, а потім і рідини, яка прогресивно розвивається протягом тижнів або місяців, часто виникає у випадку карциноми стравоходу
- ↑ Adkins C, Takakura W, Spiegel BMR, Lu M, Vera-Llonch M, Williams J, Almario CV. Prevalence and Characteristics of Dysphagia Based on a Population-Based Survey. Clin Gastroenterol Hepatol. 2020 Aug;18(9):1970-1979.e2.
- ↑ 2.0 2.1 2.2 2.3 Thiyagalingam S, Kulinski AE, Thorsteinsdottir B, Shindelar KL, Takahashi PY. Dysphagia in older adults. InMayo clinic proceedings 2021 Feb 1 (Vol. 96, No. 2, pp. 488-497). Elsevier.
- ↑ Chilukuri P, Odufalu F, Hachem C. Dysphagia. Mo Med. 2018 May-Jun;115(3):206-210.
- ↑ 4.0 4.1 4.2 4.3 4.4 Banerjee S. Overview of Dysphagia Course. Plus, 2024.
- ↑ Verin E, Clavé P, Bonsignore MR, Marie JP, Bertolus C, Similowski T, Laveneziana P. Oropharyngeal dysphagia: when swallowing disorders meet respiratory diseases. Eur Respir J. 2017 Apr 12;49(4):1602530.
- ↑ Clavé P, Terré R, De Kraa M, Serra M. Approaching oropharyngeal dysphagia. Revista Espanola de Enfermedades Digestivas. 2004 Feb 1;96(2):119-31.
- ↑ Vivanti AP, Campbell KL, Suter MS, Hannan-Jones MT, Hulcombe JA. Contribution of thickened drinks, food and enteral and parenteral fluids to fluid intake in hospitalised patients with dysphagia. J Hum Nutr Diet. 2009 Apr;22(2):148-55.
- ↑ Reber E, Gomes F, Dähn IA, Vasiloglou MF, Stanga Z. Management of Dehydration in Patients Suffering Swallowing Difficulties. J Clin Med. 2019 Nov 8;8(11):1923.
- ↑ Banda KJ, Chu H, Kang XL, Liu D, Pien LC, Jen HJ, Hsiao SS, Chou KR. Prevalence of dysphagia and risk of pneumonia and mortality in acute stroke patients: a meta-analysis. BMC Geriatr. 2022 May 13;22(1):420.
- ↑ Steele CM, Peladeau-Pigeon M, Barbon CAE, Guida BT, Namasivayam-MacDonald AM, Nascimento WV, Smaoui S, Tapson MS, Valenzano TJ, Waito AA, Wolkin TS. Reference Values for Healthy Swallowing Across the Range From Thin to Extremely Thick Liquids. J Speech Lang Hear Res. 2019 May 21;62(5):1338-1363.
- ↑ 11.0 11.1 Rofes L, Arreola V, Almirall J, Cabré M, Campins L, García-Peris P, Speyer R, Clavé P. Diagnosis and management of oropharyngeal dysphagia and its nutritional and respiratory complications in the elderly. Gastroenterology research and practice. 2011;2011(1):818979.
- ↑ Akizawa C, Gemmell E, Kenworthy J, Speyer R. A Systematic Review of the Prevalence of Oropharyngeal Dysphagia in Stroke, Parkinson’s Disease, Alzheimer’s Disease, Head Injury, and Pneumonia. Dysphagia. 2016 Jun;31(3):434-41.
- ↑ 13.0 13.1 Rajati F, Ahmadi N, Naghibzadeh ZA, Kazeminia M. The global prevalence of oropharyngeal dysphagia in different populations: a systematic review and meta-analysis. J Transl Med. 2022 Apr 11;20(1):175.
- ↑ Johns DF, Rohrich RJ, Awada M. Velopharyngeal incompetence: a guide for clinical evaluation. Plast Reconstr Surg. 2003 Dec;112(7):1890-7.
- ↑ 15.0 15.1 15.2 15.3 15.4 15.5 15.6 Menon JR. Pharyngeal Dysphagia. Int J Head Neck Surg 2022;13(1):55-61.
- ↑ 16.0 16.1 16.2 16.3 16.4 16.5 16.6 16.7 Selvanderan S, Wong S, Holloway R, Kuo P. Dysphagia: clinical evaluation and management. Internal Medicine Journal. 2021 Jul;51(7):1021-7.
- ↑ Lidani KCF, Andrade FA, Bavia L, Damasceno FS, Beltrame MH, Messias-Reason IJ, Sandri TL. Chagas Disease: From Discovery to a Worldwide Health Problem. Front Public Health. 2019 Jul 2;7:166.
- ↑ 18.0 18.1 Mittal RK, Zifan A. Why so Many Patients With Dysphagia Have Normal Esophageal Function Testing. Gastro Hep Adv. 2024;3(1):109-121
- ↑ 19.0 19.1 19.2 19.3 19.4 Kruger D. Assessing esophageal dysphagia. JAAPA 2014;27(5):23-30.