Огляд дисфагії

Головний редакторEwa Jaraczewska на основі курсу Srishti Banerjee

Основний внесокEwa Jaraczewska, Jess Bell та Kim Jackson

Вступ(edit|edit source)

Дисфагія впливає на здатність людини безпечно та ефективно їсти та пити. Кожен шостий дорослий повідомляє про труднощі з ковтанням, але лише половина з них обговорює свої симптоми з клініцистом.(1) Наслідки дисфагії охоплюють недоїдання, зневоднення, підвищений ризик аспіраційної пневмонії та смерті від ядухи. Дисфагія також має значний вплив на соціальний та психологічний добробут, оскільки прийом їжі та пиття є важливими видами соціальної активності.

Розуміючи дисфагію, фахівці охорони здоров’я можуть допомогти забезпечити раннє виявлення, поліпшити менеджмент, скоротити тривалість перебування в лікарні, поліпшити результати реабілітації, а також знизити захворюваність і смертність. Ця стаття пропонує детальний опис орофарингеальної та стравохідної дисфагії.

Загальне визначення дисфагії(edit | edit source)

Дисфагія визначається як утруднене ковтання рідини, їжі або ліків, яке може виникати під час ротоглоткової (орофарингеальної) або стравохідної (езофагеальної) фаз ковтання.(2)

Епідеміологія дисфагії(edit | edit source)

20% населення мають дисфагію. Ця цифра зростає до 50-66% у людей віком понад 60 років. Жінки страждають частіше, ніж чоловіки.(3)

Ротоглоткова дисфагія(edit | edit source)

“Ротоглоткова дисфагія характеризується нездатністю ініціювати процес ковтання”.(4)

“Ротоглоткова дисфагія – це клінічний симптом, який визначається утрудненим просуванням харчового болюсу з рота до стравоходу”.(5)

Ротоглоткова дисфагія (або дисфагія переходу) може призвести до:(6)

  • недоїдання та/або зневоднення, спричиненого зниженням ефективності деглютинації (або ковтання):
    • зневоднення – це “дефіцит води в організмі через недостатнє пиття або надмірну втрату, або поєднання обох чинників”(7)
    • осмоляльність сироватки крові ≥300 мОсм/кг, концентрація натрію в сироватці крові ≥150 ммоль/л або співвідношення азоту сечовини крові до креатиніну ≥20 вказують на явну нестачу води в організмі(8)
  • пневмонії з асоційованою смертністю, спричиненою зниженням здатності до безпечного ковтання та розвитком обструкції дихальних шляхів з ядухою:
    • Banda та ін.(9) виявили, що дисфагія після інсульту збільшує ризик розвитку пневмонії майже в 4,5 рази

Ротоглоткова дисфагія пов’язана зі структурними змінами ротової порожнини та глотки,(4) а також може бути спричинена функціональними розладами ковтання.(2)

Структурні зміни впливають на просування болюсу. До ротоглоткової дисфагії можуть призводити різні структурні аномалії, зокрема:

  • остеофіти шиї
  • новоутворення
  • обширна компресія через зоб або лімфаденопатію тощо.

Хоча в літературі зустрічаються різні дані, Steele та ін.(10) виявили, що нормальна реакція ковтання у здорових людей коливається в межах 0,6-1 секунди. Функціональні розлади ковтання впливають на ротоглоткову реакцію ковтання. Ці розлади можуть бути спричинені:

  • старінням
  • інсультом
  • системними або неврологічними захворюваннями

Поширеність ротоглоткової дисфагії(edit | edit source)

Симптоми дисфагії часто ігноруються пацієнтами або особами, які за ними доглядають, і не повідомляються лікарям,(2) проте відсоток людей з ротоглотковою дисфагією є високим. Важливо зазначити, що показники поширеності відрізняються залежно від методу скринінгу та популяції, яку обстежують. Наприклад, найвищі показники спостерігаються на африканському континенті (64,2%), а найнижчі – в Австралії (7,3%).(2)

Rofes та ін. повідомляють про такі показники поширеності ротоглоткової дисфагії:(11)

  • понад 30% пацієнтів з порушенням мозкового кровообігу
  • 52-82% пацієнтів з хворобою Паркінсона
  • 84% пацієнтів з хворобою Альцгеймера
  • до 40% дорослих у віці 65 років і старше (поширеність зростає зі збільшенням віку)
  • понад 60% пацієнтів похилого віку, які перебувають у стаціонарних закладах

Takizawa та ін. повідомляють про такі показники поширеності ротоглоткової дисфагії, з більшим діапазоном в осіб з інсультом та хворобою Паркінсона:(12)

  • 8,1-80% пацієнтів з інсультом
  • 11-81% осіб з хворобою Паркінсона
  • 27-30% осіб з травматичним ураженням головного мозку
  • 91,7% осіб з негоспітальною пневмонією

За даними Rajati та ін.,(13) існує висока поширеність ротоглоткової дисфагії в популяції дітей. Ці високі показники можуть бути спричинені:(13)

  • стоматологічними проблемами / аномаліями
  • збільшенням язика та мигдаликів
  • черепно-лицьовими аномаліями (тобто проблемами з кістками черепа та структурами рота і горла, які розвиваються внутрішньоутробно)
  • внутрішньоутробними проблемами з шлунково-кишковим трактом (наприклад, атрезія стравоходу)
  • трахеостравохідною норицею, спричиненою тривалим перебуванням на апараті штучної вентиляції легень (наприклад, у недоношених дітей)
  • паралічем голосових зв’язок
  • встановленням трахеостоми
  • стимуляцією стравоходу або виразкою, спричиненою гастроезофагеальною рефлюксною хворобою

Механізми ротоглоткової дисфагії(edit | edit source)

Велофарингеальна недостатність (дисфункція) виникає внаслідок “неспроможності піднебіння і латеральної й задньої стінок глотки відділити ротову порожнину від носової під час мовлення та деглютинації”.(14) Це може бути спричинено:(11)

  • ураженням блукаючого нерва та глоткового сплетення внаслідок неврологічних та нейрохірургічних захворювань
  • інсультом стовбура мозку
  • декомпресією великого отвору (foramen magnum)
  • лікуванням раку голови та шиї, що призводить до навмисного чи ненавмисного «ушкодження» нервового живлення піднебінних м’язів(15)
  • пухлиною ротоглотки
  • променевою терапією носоглотки

Відсутнє, неефективне або нечасте підняття гортані відбувається тоді, коли щито-під’язиковий м’яз (thyrohyoid) і надпід’язиковий м’яз (suprahyoid) не в змозі забезпечити рух переднього і верхнього відділів гортанного комплексу. Через це не відбувається розслаблення персне-глоткового мʼяза. Ця патологія може виникати внаслідок наступних неврологічних та нейрохірургічних станів:(15)

  • інсульт заднього кола кровообігу
  • операція на мосто-мозочковому куті (cerebellopontine angle)
  • травми спинного мозку високого рівня
  • пухлини
  • обширні операції з приводу раку голови та шиї

Неправильне або неефективне закриття гортані призводить до “неоптимального захисту гортані та дивергенції харчового болюсу”. Це може бути спричинено:(15)

  • частковою або повною резекцією надгортанника
  • високим пошкодженням блукаючого нерва, яке залучає верхні гортанні нерви
  • ураження стовбура мозку
  • операції на стовбурі мозку

Неефективне скорочення щито-глотковоїго мʼяза призводить до стазу (уповільнення або зупинки) харчового болюсу в грушоподібному отворі з ураженого боку. Це може бути спричинено:(15)

Порушення моторики персне-глоткового мʼяза (Cricopharyngeal): персне-глотковий мʼяз повинен розслаблятися в потрібний час, щоб забезпечити успішне ковтання. Порушення моторики персне-глоткового мʼяза може мати первинні та вторинні причини:(15)

  • первинна: спричинена неврологічними проблемами контролю
  • вторинна: виникає внаслідок недостатнього підняття гортані

Ідіопатичний спазм персне-глоткової частина: відбувається одночасне скорочення щито-глоткового та персне-глоткового м’язів. Це може спричинити розвиток дивертикулу Ценкера (також відомого як глотковий мішок).(15)

Клінічна картина ротоглоткової дисфагії(edit | edit source)

Наступні ознаки та симптоми можуть виникати в разі ротоглоткової дисфагії:(15)(4)

  • назальна регургітація: часто пов’язана з велофарингеальною недостатністю та інколи з дисфункцією персне-глоткового мʼяза
  • багаторазові спроби ковтання: асоціюється з підняттям гортані або дисмоторикою персне-глоткового мʼяза
  • кашель одразу після ковтання: може вказувати на односторонню або двосторонню недостатність гортані
  • затяжний кашель: може свідчити про дисфункцію гіпоглотки
  • хрипота, утруднене дихання та дизартрія

Стравохідна дисфагія(edit | edit source)

“Стравохідна дисфагія характеризується утрудненим транспортуванням їжі стравоходом”.(4)

Стравохідна дисфагія пов’язана з механічними (структурними) проблемами або моторними розладами.
Механічні (структурні) порушення виникають, коли є бар’єр, який перешкоджає проходженню болюсу. Це можна запідозрити, коли людина має труднощі з ковтанням твердої їжі.(16) Механічні розлади можуть бути внутрішніми або зовнішніми.(16)

Стриктура стравоходу (Oesophageal stricture).

Внутрішні механічні розлади можуть охоплювати:(16)

  • карциному
  • доброякісні пухлини
  • дивертикул (невеликий мішечок всередині стравоходу)
  • еозинофільний езофагіт (запалення стравоходу)
  • пептична стриктура (звуження або стискання стравоходу)
  • стравохідні кільця та перетинки
  • кільця Шацькі (звуження нижньої частини стравоходу)
  • чужорідне тіло
  • стриктура, спричинена прийомом таблеток (наприклад, алендронату, калію хлориду)
  • стриктури, пов’язані з трахеостравохідною норицею та її лікуванням

Зовнішні механічні розлади можуть охоплювати:(16)

  • утворення середостіння
  • стискання судин
  • остеофіт хребта

Порушення моторики призводять до недостатності перистальтики.(4) Ці розлади можуть спричинити проблеми з твердими та рідкими болюсами. Однак частіше виникають труднощі з ковтанням твердої їжі.(16) Розлади моторики можна поділити на первинні та вторинні.(16)

Первинними розладами моторики можуть бути:(16)

  • Achalasia - Shutterstock - ID 2345474419.jpg

    ахалазія (відсутність перистальтики з нездатністю нижнього стравохідного сфінктера до розслаблення)

  • дистальний спазм стравоходу
  • гіперскоротливий стравохід (тобто стравохід “відбійного молотка”)
  • гіпертонічний нижній сфінктер стравоходу / обструкція відтоку стравохідно-шлункового переходу
  • інші порушення перистальтики

Вторинними порушення моторики можуть бути:(16)

  • хвороба Шагаса (захворювання, спричинене найпростішим паразитом Trypanosoma cruzi(17))
  • рефлюксна дисмоторика
  • системний склероз та інші ревматологічні захворювання
  • ліки, такі як антихолінергічні, протиепілептичні, бензодіазепіни, блокатори кальцієвих каналів, нітрати, інгібітори фосфодіестерази, опіоїди, трициклічні антидепресанти, інгібітори зворотного захоплення серотоніну-норепінефрину

Поширеність стравохідної дисфагії(edit | edit source)

Поширеність стравохідної дисфагії зростає з віком та наявністю певних супутніх захворювань. Наприклад, близько 30,9% людей з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, близько 8% людей з еозинофільним езофагітом (ЕОЕ) і близько 4,5% людей зі стриктурою стравоходу страждають на стравохідну дисфагію.(18) Існують також регіональні відмінності. В Австралії поширеність захворювання становить 16%, в Аргентині – 13%, у США – 7,8%, а в Китаї – лише 1,7%.(18)

Клінічна картина стравохідної дисфагії(edit | edit source)

Стравохідна дисфагія може мати різні клінічні ознаки залежно від причини дисфагії.

Первинні порушення моторики:(19)

  • дисфагія під час вживання рідини як домінуючий симптом може вказувати на нервово-м’язові розлади моторики
  • значна, прогресуюча дисфагія як рідкої, так і твердої їжі, яка може бути полегшена повторним ковтанням, маневрами Вальсальви або зміною положення, асоціюється з ахалазією. Додаткові симптоми охоплюють відрижку неперетравленою їжею, особливо вночі, кашель, печію, втрату ваги та аспірацію
  • переривчаста, непрогресуюча дисфагія без втрати ваги, коли пацієнт також повідомляє про відчуття відчуття кому в горлі (globus sensation), відрижку та печію, що узгоджуються з дифузним спазмом стравоходу

Вторинні порушення моторики:(19)

  • регургітація та печія спостерігаються у 60% пацієнтів зі склеродермією

Обструктивні внутрішні структурні ураження:(19)

  • переривчаста непрогресуюча дисфагія тільки твердої їжі вказує на наявність обструктивного ураження, наприклад, стравохідного кільця або перетинки
  • «steakhouse syndrome» – термін для позначення симптомів сполучнотканинного В-кільця Шацькі. Симптоми, як правило, виникають після вживання хліба та м’яса, особливо якщо їжа з’їдена швидко. “Застрягання м’яса або їжі з тривалою нездатністю проходження проковтнутого болюсу (навіть у разі вживання рідини) є типовим для обструктивних внутрішніх структурних уражень”.(19)

Зовнішні порушення:(19)

  • прогресуюча дисфагія, печія, одінофагія (біль під час ковтання), застрягання їжі, втрата ваги та біль у грудях означають звуження просвіту стравоходу через запалення, новоутворення або фіброз
  • виразки ротоглотки, набряк та еритема з кашлем, плачем, блювотою, слинотечею та різним ступенем розладу дихання і стридором пов’язані з термічними або хімічними опіками стравоходу
  • дисфагія твердої їжі, а потім і рідини, яка прогресивно розвивається протягом тижнів або місяців, часто виникає у випадку карциноми стравоходу

Ресурси(edit|edit source)

Посилання(edit|edit source)

  1. Adkins C, Takakura W, Spiegel BMR, Lu M, Vera-Llonch M, Williams J, Almario CV. Prevalence and Characteristics of Dysphagia Based on a Population-Based Survey. Clin Gastroenterol Hepatol. 2020 Aug;18(9):1970-1979.e2.
  2. 2.0 2.1 2.2 2.3 Thiyagalingam S, Kulinski AE, Thorsteinsdottir B, Shindelar KL, Takahashi PY. Dysphagia in older adults. InMayo clinic proceedings 2021 Feb 1 (Vol. 96, No. 2, pp. 488-497). Elsevier.
  3. Chilukuri P, Odufalu F, Hachem C. Dysphagia. Mo Med. 2018 May-Jun;115(3):206-210.
  4. 4.0 4.1 4.2 4.3 4.4 Banerjee S. Overview of Dysphagia Course. Plus, 2024.
  5. Verin E, Clavé P, Bonsignore MR, Marie JP, Bertolus C, Similowski T, Laveneziana P. Oropharyngeal dysphagia: when swallowing disorders meet respiratory diseases. Eur Respir J. 2017 Apr 12;49(4):1602530.
  6. Clavé P, Terré R, De Kraa M, Serra M. Approaching oropharyngeal dysphagia. Revista Espanola de Enfermedades Digestivas. 2004 Feb 1;96(2):119-31.
  7. Vivanti AP, Campbell KL, Suter MS, Hannan-Jones MT, Hulcombe JA. Contribution of thickened drinks, food and enteral and parenteral fluids to fluid intake in hospitalised patients with dysphagia. J Hum Nutr Diet. 2009 Apr;22(2):148-55.
  8. Reber E, Gomes F, Dähn IA, Vasiloglou MF, Stanga Z. Management of Dehydration in Patients Suffering Swallowing Difficulties. J Clin Med. 2019 Nov 8;8(11):1923.
  9. Banda KJ, Chu H, Kang XL, Liu D, Pien LC, Jen HJ, Hsiao SS, Chou KR. Prevalence of dysphagia and risk of pneumonia and mortality in acute stroke patients: a meta-analysis. BMC Geriatr. 2022 May 13;22(1):420.
  10. Steele CM, Peladeau-Pigeon M, Barbon CAE, Guida BT, Namasivayam-MacDonald AM, Nascimento WV, Smaoui S, Tapson MS, Valenzano TJ, Waito AA, Wolkin TS. Reference Values for Healthy Swallowing Across the Range From Thin to Extremely Thick Liquids. J Speech Lang Hear Res. 2019 May 21;62(5):1338-1363.
  11. 11.0 11.1 Rofes L, Arreola V, Almirall J, Cabré M, Campins L, García-Peris P, Speyer R, Clavé P. Diagnosis and management of oropharyngeal dysphagia and its nutritional and respiratory complications in the elderly. Gastroenterology research and practice. 2011;2011(1):818979.
  12. Akizawa C, Gemmell E, Kenworthy J, Speyer R. A Systematic Review of the Prevalence of Oropharyngeal Dysphagia in Stroke, Parkinson’s Disease, Alzheimer’s Disease, Head Injury, and Pneumonia. Dysphagia. 2016 Jun;31(3):434-41.
  13. 13.0 13.1 Rajati F, Ahmadi N, Naghibzadeh ZA, Kazeminia M. The global prevalence of oropharyngeal dysphagia in different populations: a systematic review and meta-analysis. J Transl Med. 2022 Apr 11;20(1):175.
  14. Johns DF, Rohrich RJ, Awada M. Velopharyngeal incompetence: a guide for clinical evaluation. Plast Reconstr Surg. 2003 Dec;112(7):1890-7.
  15. 15.0 15.1 15.2 15.3 15.4 15.5 15.6 Menon JR. Pharyngeal Dysphagia. Int J Head Neck Surg 2022;13(1):55-61.
  16. 16.0 16.1 16.2 16.3 16.4 16.5 16.6 16.7 Selvanderan S, Wong S, Holloway R, Kuo P. Dysphagia: clinical evaluation and management. Internal Medicine Journal. 2021 Jul;51(7):1021-7.
  17. Lidani KCF, Andrade FA, Bavia L, Damasceno FS, Beltrame MH, Messias-Reason IJ, Sandri TL. Chagas Disease: From Discovery to a Worldwide Health Problem. Front Public Health. 2019 Jul 2;7:166.
  18. 18.0 18.1 Mittal RK, Zifan A. Why so Many Patients With Dysphagia Have Normal Esophageal Function Testing. Gastro Hep Adv. 2024;3(1):109-121
  19. 19.0 19.1 19.2 19.3 19.4 Kruger D. Assessing esophageal dysphagia. JAAPA 2014;27(5):23-30.


Професійний розвиток вашою мовою

Приєднуйтесь до нашої міжнародної спільноти та беріть участь в онлайн курсах для фахівців з реабілітації.

Переглянути доступні курси