Травми, спричинені надмірним навантаженням – індивідуальний підхід

Вступ(edit|edit source)

Травми, спричинені надмірним навантаженням (Overuse injuries) є поширеним явищем, яке складно діагностувати та проводити менеджмент. Різні чинники сприяють розвитку цього типу травм. Діагностика, терапія та розуміння того, чому травма сталася, є одними з викликів, з якими можуть зіткнутися клініцисти під час менеджменту спортсменів з травмами від надмірного навантаження.

Визначення травм внаслідок надмірного навантаження( edit | edit source )

Травми, спричинені надмірним навантаженням (надмірним використанням), характеризуються відсутністю єдиної, ідентифікованої або травматичної причини. Вони виникають поступово і спричиняються повторними мікротравмами.¹⁾ Термін “надмірне навантаження» (overuse) використовується, оскільки початок цього типу травм зазвичай прискорюється періодом невідповідного навантаження на тканину, наприклад:⁽²⁾

• Надмірна інтенсивність або обсяг навантаження
• Недостатнє відновлення між циклами навантажень

Чому надмірне навантаження призводить до травм?( редагувати | редагувати джерело )

Травма від надмірного навантаження зазвичай спричинена повторюваними активностями протягом певного періоду часу. Ця повторювана мікротравма перевантажує здатність тканини до самовідновлення.⁽²⁾ Під час тренування різні тканини, такі як м’язи, сухожилля, кістки та зв’язки, навантажуються і отримують надмірний фізіологічний стрес. Після певного фізичного навантаження тканини проходять адаптацію, щоб зміцнитися і бути здатними витримувати подібні навантаження в майбутньому. Якщо адаптаційні можливості певного типу тканин перевищуються і виникає травма, то найчастіше це травма внаслідок надмірного навантаження. Тому у надмірно старанних спортсменів, які не дають достатньо часу на адаптацію перед наступним тренуванням або заняттям, кумулятивне пошкодження тканин з часом перевищує поріг, який тканина може витримати, і це викликає біль і дисфункцію.⁽²⁾

Структури, уражені травмами від надмірного навантаження( edit | edit source )

• 

  Кістка

  • наприклад, стресові травми кісток, стресові переломи, остеїт, періостит, апофізит
• Сухожилля
  • наприклад, тендинопатія
• Зв’язки
  • наприклад, пошкодження медіальної ліктьової колатеральної зв’язки у бейсболістів
• М’язи
  • наприклад, міофасціальний біль, хронічні компартмент-синдроми, біль у м’язах, спричинений фізичним навантаженням
• Сумка
  • субакроміальна сумка, велика вертлюгова сумка
• Нерв
  • наприклад, синдроми защемлення нерва
• Хрящ
• Шкіра
  • наприклад, пухирі

Чинники ризику травм внаслідок надмірного навантаження( edit | edit source )

Тренувальні навантаження, інтенсивний графік змагань та неадекватне або недостатнє відновлення є одними з чинників, які підвищують ризик розвитку травми внаслідок надмірного навантаження у спортсменів. Чинники ризику також можна класифікувати на внутрішні та зовнішні:⁽³⁾⁽⁴⁾

• Внутрішні чинники ризику
  • Проблеми з вирівнюванням, наприклад, вальгусна або варусна деформація, високе стояння надколінка, антеверсія шийки стегнової кістки
  • Різниця в довжині ніг
  • М’язовий дисбаланс
  • М’язова слабкість
  • Проблеми з гнучкістю, такі як загальна напруженість м’язів, обмежена амплітуда рухів у суглобах
  • Склад тіла

• Зовнішні чинники ризику
  • Помилки з тренувальним навантаженням, такі як надмірний обсяг, інтенсивність, збільшення, неадекватне відновлення
  • Поверхні
  • Взуття
  • Спорядження
  • Умови навколишнього середовища
  • Харчування
  • Психологічні чинники

Фізична терапія та травми внаслідок надмірного навантаження( edit | edit source )

Фізичні терапевти є прихильниками фізичної активності та беруть безпосередню участь у відновленні належного рівня функцій у клієнтів і вкладають у це зусилля. Цей рівень функцій відрізняється для кожного клієнта або спортсмена, тому дуже важливо використовувати індивідуальний підхід. Допомогти спортсменам повернутися до найвищого рівня функціонування і повернутися до спорту можна, якщо добре знати конкретний вид спорту, яким займається спортсмен, і розуміти фізичні та психологічні вимоги, що висуваються цим видом спорту.⁽⁵⁾

Навчання пацієнтів є важливим у менеджменті травм внаслідок надмірного навантаження. Крім того, велике значення має залучення мультидисциплінарної команди та тренерів. Підхід до терапії або втручання ґрунтується на менеджменті навантаження та/або сил, що спричинили травму, таким чином, щоб залучені тканини мали достатньо часу для відновлення, а також для формування стійкості до цих сил.⁽⁶⁾ Корисною ілюстрацією, яку можна використовувати для навчання пацієнтів щодо травми внаслідок надмірного навантаження, є зображення двох буксирів, що тягнуть один одного у протилежні сторони. Зелений буксир (добрий) спрямовує травму надмірного навантаження на загоєння і повернення до роботи або спорту, тоді як червоний буксир відтягує травму надмірного навантаження від загоєння і призводить до більш серйозної патології. Ключовим моментом є знаходження балансу і забезпечення “зеленого буксира” всіма необхідними втручаннями для сприяння загоєнню, але не таким чином, щоб підтримувати “червоний буксир” і посилювати патологію.⁽⁵⁾ Під час розроблення плану терапії важливо навчати клієнта і застосовувати мультидисциплінарний і цілісний підхід. Необхідно встановити динамічні гнучкі часові рамки, а частиною плану втручання має бути багатоетапне, науково обґрунтоване і функціональне прогресування.

Оцінювання травм, спричинених надмірним навантаженням ( edit | edit source )

Ключові чинники, які слід враховувати під час оцінювання травми від надмірного навантаження, включають:⁽⁷⁾

• задіяна структура
• характер і тяжкість травми
• тривалість травми з моменту появи симптомів – це допоможе зрозуміти прогресування патології

Діагностика травми внаслідок надмірного навантаження( edit | edit source )

Клінічний анамнез( edit | edit source )

• Це важливий і цінний інструмент у діагностиці травми, спричиненої надмірним навантаженням
• Прислухайтеся до того, що говорить вам ваш клієнт, тренер або інший медичний персонал, який працює зі спортсменом!
• Встановіть конкретні причинні чинники (внутрішні та зовнішні)
• Також враховуйте сили, що впливають на структури, коли спортсмен не бере участі у спортивних змаганнях (наприклад, хатня робота, садівництво) – це ключ до розуміння загальної величини навантажень, що впливають на відповідні структури.
• Розгляньте певні групи населення, які більше схильні до ризику травм від надмірного навантаження, зокрема:
  • Діти – мінливий характер тренувань і змагань у дитячо-юнацькому спорті в поєднанні з незрілою мʼязово-кістковою системою ⁽⁸⁾
  • Спортсменки (тріада спортсменок)⁽⁹⁾
  • Спортсмени старшого віку – такі чинники, як втрата щільності кісткової тканини або застарілі дегенеративні проблеми, що можуть сприяти виникненню травм від надмірного навантаження.

Діагностична візуалізація( edit | edit source )

• Оглядові рентгенограми – для діагностики супутніх або випадкових кісткових аномалій
• УЗД – ефективний метод візуалізації у разі тендинопатій, хоча це залежить від конкретного виконавця
• МРТ
• КТ

Діагноз(edit|edit source)

Визначте залучені структури, характер і тяжкість, а також тривалість від початку захворювання. Це дасть розуміння прогресування патології. Рання діагностика значно зменшує бар’єри на шляху до оптимального процесу одужання.

Менеджмент травм, спричинених надмірним навантаженням( edit | edit source )

Для менеджменту травм від надмірного навантаження необхідне втручання, відповідне до фази розвитку патології. Спортсмени перебувають на різних стадіях розвитку патології (тобто у одних реакція на перенавантаження проявляється на ранній стадії, тоді як інші, можливо, мають травму набагато довше, і патологічний процес розвинувся набагато сильніше). Завдання терапії можуть охоплювати:⁽⁴⁾

• Визначити та усунути причину травми
• Зменшити запалення і біль
• Сприяти загоєнню
• Попередження ускладнень
• Відновити нормальне використання травмованої ділянки
• Розробити стратегію повернення до спорту, відповідно до симптомів

Оптимізувати загоєння тканин шляхом систематичного, поступового та оптимального навантаження на структури, щоб забезпечити відновлення функції та спроможності.

Методи терапії можуть включати в себе:

• Відносний або дозований відпочинок та уникнення обтяжливих навантажень задля підтримання фізичної форми⁽¹⁰⁾
• Протоколи відновлення
  • Кріотерапія та методи мануальної терапії
• Мануальна терапія
• Збільшення сили та реабілітація⁽¹⁰⁾
  • Навантаження відповідно до фази
  • Вправи для прогресивного навантаження та розвитку фізичних якостей (а також обмеження ефекту детренованості)
• Перенаправлення до відповідних медичних працівників
  • Психологи – психологічна готовність до повернення до гри
  • Дієтологи – відповідні поради щодо харчування з урахуванням енергетичних потреб спорту
  • Спортивний лікар або спеціалісти

Посилання(edit|edit source)