Модифікація житла для людей з травмою спинного мозку

Головний редакторWendy Oelofse

Основний внесокEwa Jaraczewska, Jess Bell та Kim Jackson

Вступ(edit|edit source)

Доступність житла для людей з травмою спинного мозку має важливе значення для незалежності, підтримання здоров’я та поліпшення заннятєвих можливостей. Модифікація житла охоплює низку втручань, зокрема допоміжні технології та навчання активностям повсякденного життя (activities of daily living, ADL).(1)

Метою модифікації житла для людей, які живуть з травмою спинного мозку, є підвищення “використання, безпеки, захищеності та незалежності”, а також забезпечення можливості вести “якісне та повноцінне життя”.(2) Однак економічні бар’єри, з якими стикаються люди з травмою спинного мозку в процесі модифікації житла, можуть завадити їм придбати вкрай необхідне обладнання, витратні матеріали та послуги. Тому, щоб забезпечити ефективну модифікацію житла, надавачі послуг повинні розуміти потреби людини, яка проживає в будинку, її ресурси та підтримку, яку пропонують місцеві органи влади або приватні організації.(2)

У цій статті наведено безкоштовні нотатки до курсу на Plus від Wendy Oelofse “Активність повсякденного життя, самообслуговування та модифікація житла для людей з ушкодженням спинного мозку”.

Бар’єри середовища( edit | edit source )

Люди з травмами спинного мозку зазначають, що найпоширеніші бар’єри середовища, пов’язані з проблемами доступності, знаходяться при вході в будинок і кухню.(1) При вході основними перешкодами є високі пороги та/або сходинки, двері, які не затримуються у відкритому положенні або зачиняються занадто швидко, а також відсутність поручнів або пандусу. На кухні основними проблемами є те, що настінні шафи та полиці часто розташовані надто високо, простір недостатній для маневрування, а елементи регулювання недоступні.

Ванна кімната(edit|edit source)

Серед поширених проблем – відсутність поручнів у душових, ваннах і туалетах, а також те, що елементи регулювання розміщені у важкодоступних місцях.

Рекомендації щодо поліпшення доступності у ванних кімнатах:

Душ:

  • Безбар’єрна душова кабіна
  • Ручки-важелі, якщо функція рук обмежена
  • Клапан регулювання температури для запобігання опіків
  • Ручний душ (можна додати гачок, щоб пацієнт з тетраплегією міг користуватися самостійно)

Умивальник (раковина):

  • Ручки-важелі
  • Клапан регулювання температури
  • Відповідна висота та розмір, щоб під нею могло поміститися крісло колісне
  • Видиме дзеркало
  • Ізольовані труби під умивальником, щоб не обпекти ноги, коли людина знаходиться під умивальником
  • Умивальник з регулюванням кута нахилу, висувний від стіни

Туалет:

  • Настінні підлокітники біля унітазу
  • Елементи керування/змиву доступні та можуть використовуватися незалежно
  • Достатній простір для розміщення крісла колісного для переміщення

Доступ ззовні( edit | edit source )

Два бар’єри, які спричиняють проблеми доступності до будинку чи квартири ззовні, охоплюють 1) перепади та нерівності поверхні та 2) важкодоступність поштової скриньки. Найпоширенішими зовнішніми пристосуваннями є:

  • Пандус біля входу
  • Дистанційно кероване відчинення дверей (власне житло)
  • Дистанційно кероване відчинення дверей (на сходовій клітці)

Для людей з обмеженою силою верхніх кінцівок та функцією рук рекомендуються наступні адаптації:

  • Адаптований ключ (ключник з довгою ручкою) та ручка-важіль
  • Розсувні двері: майте на увазі, що підняті доріжки може бути важко перетинати в кріслі колісному , але розсувні двері може бути легше відкривати, оскільки вони не вимагають від людини рухати крісло колісне, коли двері відчиняються в його бік. Вони також можуть бути автоматизованими.

Інші аспекти( edit | edit source )

Пристосування житла за допомогою допоміжних технологій може творити чудеса. Прикладами є: прямий дотик, голосове керування та перемикач, за допомогою сканування.

Ресурси(edit|edit source)

Посилання(edit|edit source)

  1. 1.0 1.1 Norin L, Slaug B, Haak M, Iwarsson S. Housing adaptations and housing accessibility problems among older adults with long-standing spinal cord injury. British Journal of Occupational Therapy 2020; 0(0):1-10.
  2. 2.0 2.1 Rahman S, Haque O, Rahman H, Moniruzzaman Sk, Subahan S. The perception of people with spinal cord injury on the modified home environment. World Journal of Advanced Research and Reviews, 2023, 18(01), 376–383.


Професійний розвиток вашою мовою

Приєднуйтесь до нашої міжнародної спільноти та беріть участь в онлайн курсах для фахівців з реабілітації.

Переглянути доступні курси