Передова практика тренування розвитку навичок в ранньому втручанні

Раннє втручання( edit | edit source )

Програми раннього втручання надають освітні та терапевтичні ресурси сім’ям дітей із затримкою розвитку у віці до трьох років. Послуги, передбачені програмами раннього втручання, можуть охоплювати терапію мови й мовлення, ерготерапію, фізичну терапію, корекцію зору, догляд медсестри, допоміжні технології для слуху та асистивні технології. Обстеження, як правило, проводиться в природному для дитини середовищі, наприклад, вдома або в дитячому садку.⁽¹⁾ Будь ласка, перегляньте відео нижче від Allen County Board of Developmental Disabilities, щоб дізнатись більше про раннє втручання.

Сімейно-центрична допомога( edit | edit source )

Послуги раннього втручання спрямовані на розширення можливостей сімей приймати рішення щодо мети та втручань для своєї дитини. У цьому сімейно-центричному підході, терапевт працює як наставник і помічник сім’ї, а не як експерт, який приймає всі рішення.⁽¹⁾ Спочатку сім’я та терапевт обговорюють обставини, в яких опинилася сім’я та будь-які труднощі, з якими вона може зіткнутися. Розуміння їхніх проблем та сподівань допоможе сформувати мету та конкретний вибір завдань втручання. Під час обстеження терапевт спостерігатиме за виконанням дитиною конкретних завдань, щоб визначити, на що вона здатна, які її сильні сторони, скільки допомоги потрібно, що заважає виконанню завдання і які адаптації можна зробити, щоб дитина досягла успіху. Потім терапевт і сім’я разом вирішують, як впровадити ці завдання в повсякденне життя дитини. Корисними нагадуваннями для сім’ї можуть бути програми домашніх вправ за допомогою відео або письмових інструкцій.⁽²⁾

Завдання(edit|edit source)

Dalmau зі співавт.⁽³⁾ під час формулювання завдань для дитини рекомендують наступне:

1. “Завдання є функціональними та необхідними для того, щоб дитина та сім’я могли брати участь у важливих для них видах активності. Завдання завжди встановлюються на основі того, що сім’я вважає необхідним і функціональним для себе, а не на основі того, що фахівець думає або вважає корисним або значущим в їхньому житті”.
2. “Вони відображають реальні ситуації повсякденного життя і рутини сімей, такі як прийом їжі, купання, похід в парк тощо. Часто завдання, які ставляться стосовно напрямків розвитку, не пов’язані з контекстом і не відображають ситуацій повсякденного життя”.
3. “Вони описують участь дитини та/або сім’ї у повсякденних справах, а це означає, що “дійовими особами” в них є дитина або сім’я, а не фахівці”.
4. “Їхні записи мають бути вільними від жаргону, з використанням щоденних рутинних дій та видів активності”.
5. “Вони завжди підкреслюють позитивні дії, визначаючи, що дитина або сім’я може зробити, а не те, що вони не можуть зробити”.
6. “Перевага надається активним формам, а не пасивним; вирази, які передбачають залучення та активну участь дитини/сім’ї”.

Втручання GAME( edit | edit source )

Один з підходів раннього втручання, який використовується для немовлят з ризиком розвитку церебрального паралічу (ДЦП), називається GAME: цілеспрямована (Goal based, G) активність (activity, A) з інтенсивним моторним тренуванням (motor training, М) у сприятливому середовищі (environment, E).⁽⁴⁾ Цей підхід складається з трьох компонентів:

1. Цілеспрямоване інтенсивне моторне тренування
2. Освіта батьків
3. Стратегії сприятливого середовища, в якому розвивається моторика дитини

Спочатку візити, як правило, щотижневі, але частота змінюється залежно від уподобань, доступності та ресурсів сім’ї. Втручання у форматі GAME зазвичай триває 60-90 хвилин.⁽²⁾ Нещодавній систематичний огляд літератури показав, що втручання GAME для немовлят віком до 5 місяців перевершують стандартне лікування.⁽⁵⁾

Цілеспрямоване інтенсивне моторне тренування( edit | edit source )

Завдання, визначені терапевтом та сім’єю, є основними під час терапевтичних сесій та домашньої програми. Визначені батьками цільові сфери є об’єктом практики протягом терапевтичного сеансу та домашньої програми (ДП). ⁽²⁾

Під час відпрацювання рухових завдань терапевт або батьки складають всі рухові завдання таким чином, щоб дитина завжди могла активно виконати хоча б частину завдання. У міру поліпшення результатів, завдання ускладнюють, змінюючи завдання або середовище до нового і відповідного рівня складності.⁽²⁾

Мануальна підтримка надається терапевтом і батьками тільки тоді, коли це необхідно для безпеки або для того, щоб дати дитині “ідею” руху. “Мануальна підтримка зменшується або припиняється, як тільки дитина демонструє самостійний прогрес у виконанні завдання; забезпечення самостійної рухової активності є фокусом всієї практики. Після того, як моторна навичка засвоєна, вводиться варіативність практики для збільшення складності” та закріплення навички.⁽²⁾

Мета завдання матеріалізується на основі взаємодії вимог до завдання (task demand, Т) окремої дитини (individual, I) та середовища (environment, E) або принципу TIE. Під час аналізу успішності дитини необхідно враховувати всі три компоненти принципу TIE.⁽⁶⁾ Навчання, орієнтоване на виконання конкретного завдання, повинно включати успішні спроби, оскільки це мотивує дитину до постійного повторення. Оптимальні результати досягаються шляхом повторення та інтенсивної практики.⁽⁷⁾ Мета та завдання можуть бути адаптовані для досягнення успіху у виконанні всього завдання або його частини. Як тільки дитина досягає успіху у виконанні певного завдання, рухову навичку відпрацьовують, спираючись на раніше засвоєну навичку. Активності передбачають мінімальний мануальний супровід з можливістю відмовитися від допомоги, як тільки дитина зможе успішно продемонструвати вказаний рух або послідовність.⁽²⁾

Раннє перенесення ваги( edit | edit source )

У підході GAME зазвичай практикується раннє перенесення ваги (опора) та вміння вставати з положення сидячи на колінах у батьків, навіть якщо це не є конкретним завданням. Дослідження показують, що функціональне перенесення ваги (опора) може забезпечити силове тренування і поліпшити моторний контроль у дітей старшого віку і дорослих з черепно-мозковими травмами.⁽²⁾ Мобільність у вертикальному положенні може бути поліпшена за рахунок ранньої активації м’язів ніг за допомогою концентричних і ексцентричних вправ. Для дітей з дитячим церебральним паралічем рутинна практика стояння може допомогти з такими порушеннями, як слабкість та вибірковий руховий контроль.⁽²⁾

Дотягання і захоплення( edit | edit source )

Для немовлят, які мають ризик затримки розвитку, хапання та діставання різноманітних предметів є стандартними завданнями моторного тренування в рамках підходу GAME.

Надання великої кількості можливостей використовувати руки для маніпуляцій з предметами через досвід має вирішальне значення для оптимізації функції рук.⁽²⁾ У випадках, коли присутня асиметрична функція рук, можна використовувати модифіковану рухову терапію з індукованими обмеженнями (modified constraint induced movement therapy, CIMT) та/або бімануальне тренування (bimanual training).⁽⁵⁾⁽⁷⁾

Дослідження показують, що CIMT протягом першого року життя має позитивний вплив на функцію руки немовлят, які мають односторонній ДЦП.⁽⁸⁾

Практика в домашніх умовах( edit | edit source )

Втручання GAME підкреслює важливість розроблення домашньої програми, яка надає дитині можливість самостійно гратися та проводити ігрову активність разом із сім’єю. Надаються письмові інструкції з малюнками, які стосуються завдань сім’ї, а також активностей з опорою, дотягуванням та хапанням. Домашні програми можуть оновлюватися в міру досягнення поставлених завдань. Графіки занять також повинні бути розроблені з урахуванням часових обмежень сім’ї та наявних ресурсів.⁽²⁾

Залучення та освіта батьків( edit | edit source )

Батьки відіграють активну роль у виборі завдань та виконанні домашньої програми. Батькам надаються знання та навички для заохочення та підтримки самостійно ініційованих та власних дій дитини, розвитку та залучення до рухових завдань. ⁽²⁾

Навчання батьків, описане Morgan зі співавт.:⁽²⁾

“Батьків навчають визначати добровільні спроби дитини рухатися та саморегуляції, а також розуміти звичайну траєкторію розвитку нових рухових навичок та способи стимулювання прогресу.

Батьків навчають аналізу простих рухових завдань та відповідним стратегіям для поліпшення розвитку їхньої дитини як на рівні конкретних завдань, так і на рівні загальних принципів раннього навчання та розвитку.

Батьків навчають якнайкраще використовувати час неспання їхніх немовлят та природні можливості для навчання. Оптимізація навчання включає як керовану батьками, так і структуровану практику бажаних рухових завдань, де роль батьків є невід’ємною частиною навчання дитини (наприклад, створення повторень) та створення можливостей для самостійної гри (наприклад, гра наодинці з іграшками, що розвивають моторику, спеціально підібраними для дитини).

Батькам рекомендується спостерігати за тим, як терапевт стимулює рухову поведінку дитини, а також намагатися робити це самостійно. Батькам надається спеціальний зворотній зв’язок, щоб вони могли з’ясувати, чому деякі спроби були успішними для дитини, а інші – ні.

Коли з’являються нові рухові навички, батьки навчаються стратегіям підвищення складності завдання, наприклад, прибираючи опору або надаючи більш складну іграшку.

Обговорюється важливість використання методу проб і помилок під час практичних занять і батькам рекомендується розробляти власні заходи для поліпшення досягнення завдань”.⁽²⁾

Сприятливе навколишнього середовища( edit | edit source )

Забезпечення сприятливого середовища, яке заохочує до активного дослідження та гри в сім’ї, є третім аспектом втручання GAME. Використовуються іграшки або обладнання, які вже є у сім’ї, з ретельним відбором того, що необхідно для відповідності здібностям та інтересам дитини.⁽²⁾ Morgan зі співавт.⁽²⁾ стверджують, що слід брати до уваги все середовище, яке може охоплювати:

• “науково обґрунтовану стимуляцію раннього навчання та рольове моделювання для поліпшення когнітивного та мовного розвитку (наприклад, читання книг дітям, обмеження пасивного перегляду телевізора);
• оптимізацію гігієни сну;

• корекцію харчування (наприклад, антирефлюксні препарати) для забезпечення адекватного калорійного харчування та безболісного фону для навчання”.

Членам родини рекомендується долучатися до соціальної взаємодії з дитиною, а також брати участь у терапевтичних сесіях, оскільки це допоможе поліпшити взаєморозуміння в родині, сприятиме прийняттю та добробуту. Як зазначалося, спочатку терапевти підходу GAME відвідують сім’ї щотижня, а потім змінюють частоту відвідування залежно від доступності, ресурсів та уподобань сім’ї.⁽²⁾

Ресурси(edit|edit source)

• Cerebral Palsy Introduction
• Сімейно-центричне втручання та рання діагностика
• Gross Motor Function Classification System – Expanded and Revised (GMFCS-ER)
• Early Intervention in Cerebral Palsy

References(edit|edit source)