Вступ до додаткової та альтернативної комунікації

Головний редактор– Ewa Jaraczewska на основі курсу Sopio Nadiradze
Основний внесок – Ewa Jaraczewska, Jess Bell та Kim Jackson

Вступ(edit|edit source)

Спілкування – це фундаментальна навичка, яка впливає на когнітивний, соціальний та емоційний розвиток дитини. Без ефективних стратегій спілкування дітям важко висловлювати свої потреби або брати участь у важливих соціальних видах активностей, таких як гра з друзями чи взаємодія з однолітками.

Особам, які мають проблеми з спілкуванням, може знадобитися спеціалізована підтримка. Додаткова та альтернативна комунікація (ДАК) призначена для підтримання людей, які мають складні комунікативні потреби.(1) ДАК може бути допоміжною або самостійною і охоплює як високотехнологічні варіанти, такі як пристрої, що генерують мовлення, так і низькотехнологічні варіанти, такі як дошки з картинками.

У цій статті надається загальний огляд мовлення, мови та спілкування, перш ніж представити ДАК для фахівців з реабілітації, зокрема, міркування щодо обстеження та типи ДАК.

Три аспекти спілкування(edit | edit source)

Мовлення(edit|edit source)

“Мовлення – це фізичний акт розмови, коли людина вимовляє звуки, які чують інші”.(2) — Sopio Nadiradze

Розлад мовлення – це порушення або труднощі в тому, як людина вимовляє звуки, слова, фрази або речення. Типи мовленнєвих розладів стосуються:

  • артикуляції
  • голосу
  • плинності (плавності)

Обстеження мовлення(edit | edit source)

Терапевт мови і мовлення (speech-language therapist; pathologist) проводить обстеження за участю міждисциплінарної команди, до якої можуть бути залучені батьки, опікуни, вчителі, психологи та лікарі. Це обстеження проводиться після того, як виключені проблеми зі слухом.

Обстеження повинно стосуватися:

  • перевірки наявності мовленнєвих помилок і порушень
  • анатомії та функції орального механізму
  • історії розвитку та здоров’я
  • когнітивних функцій

Терапевтичні втручання для розвитку мовлення(edit | edit source)

Терапевтичні втручання передбачають:

  • навчання тому, як вимовляти складні звуки(2)
  • відпрацювання вимови звуків у різних контекстах, таких як склади, слова, фрази, речення та читання(2)
  • робота з групами звуків зі схожими патернами помилок(2)
  • навчання, коли і де використовувати певні звуки після пояснення значущих відмінностей між ними(2)

Це відео демонструє, як навчати звуку «Л»:

(3)

Мова(edit|edit source)

«Мова описує, як ми використовуємо символи для спілкування відповідно до загальних лінгвістичних правил”.(2) — Sopio Nadiradze

“Мовний розлад” – це загальний термін, який стосується серйозних і стійких труднощів в усній, письмовій або інших символічних мовах, таких як мова жестів, а також додаткових і альтернативних форм комунікації:(4)

  • він впливає на форму мови, зміст мови та функції мови, або на будь-яку їх комбінацію(5)
  • розлади мови містять:
    • розлад розмовної мови в дитячому віці: дитина має проблеми з вивченням нових слів, промовлянням речень, виконанням вказівок, розумінням запитань і самовираженням
    • розлади навчання: пов’язані з проблемами, пов’язаними з читанням, правописом і письмом
    • вибірковий мутизм: труднощі з розмовою або спілкуванням у певний час або в певних місцях

Обстеження мови(edit | edit source)

Обстеження мови може охоплювати:

  • перевірку здатності людини використовувати та обробляти мову на відповідному віковому рівні(2)
  • оцінювання словникового запасу, граматики, синтаксису, навичок розповіді та письма дитини(2)
  • вимірювання мовленнєво-звуковимовних, мовленнєво-моторних та дрібної/великої моторики(6)

Також рекомендується скринінг слуху та оцінювання поведінки.

Спілкування(edit|edit source)

«Спілкування є більш складним процесом і описує, як ми впливаємо на ідеї, дії чи ставлення інших людей”.(2) — Sopio Nadiradze

Спілкування охоплює вербальні та невербальні рухи, дії та поведінку і є основою того, як ми взаємодіємо з іншими людьми. Для того, щоб поведінка вважалася спілкуванням, мають бути присутні чотири аспекти:(2)

  • відправник
  • отримувач
  • повідомлення
  • засоби спілкування

Приклад: Проблеми з спілкуванням у разі церебрального паралічу

У таблиці 1 наведено різні проблеми, з якими можуть зіткнутися діти з ДЦП за умов використання різних засобів спілкування.(7)

Таблиця 1. Методи спілкування та виклики, з якими може зіткнутися дитина з ДЦП
Спосіб спілкування Виклики
Усне мовлення
  • Координація м’язів рота та язика
  • Проблеми з реципієнтами (не слухають)
Слухання Концентрація
Письмо Навички дрібної моторики
Указування
  • Навички дрібної моторики
  • Зорово-моторна координація
Жести / мова жестів
  • Навички дрібної моторики
  • Моторне планування
Мова тіла / міміка М’язовий контроль тіла / обличчя

Системи комунікації(edit | edit source)

“Сторони вживають усіх необхідних заходів для забезпечення того, щоб особи з обмеженною життєдіяльністю могли реалізувати право на свободу вираження поглядів і переконань, зокрема свободу шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї нарівні з іншими та за допомогою всіх форм спілкування на свій вибір”. — Стаття 21, Конвенція про права осіб з інвалідністю(8)

  • Системи комунікації = асистивні технології
  • Системи комунікації охоплюють додаткові та альтернативні системи комунікації, ДAК (augmentative and alternative communication systems, AAC):
    • додаткові = доповнюють або поліпшують існуюче мовлення
    • альтернативні = альтернативні форми спілкування, відмінні від розмовної мови
  • ДAК можуть бути з підтримкою або без підтримки:
    • ДАК без підтримки не потребують жодної фізичної допомоги або інструментів для полегшення спілкування:(2)
      • приклади: жести, міміка, мова тіла, сигнали
      • ДАК без підтримки відіграє важливу роль у допомозі людям донести свою думку та полегшити розуміння
    • ДАК з підтримкою використовує інструменти або матеріали для полегшення спілкування:(2)
      • низькотехнологічні, паперові варіанти, такі як комунікаційні дошки або книги
      • адаптовані клавіатури – адаптація може охоплювати: (1) більші клавіші для легшого орієнтування, (2) тактильний індикатор, (3) підняті межі клавіш, (4) кольорове кодування клавіш, (5) клавіші на основі символів для легшого розпізнавання, (6) регульовану відстань між клавішами відповідно до досяжності користувача, (7) програмовані функції, такі як макро-клавіші для часто використовуваних фраз або речень, і (8) вбудоване передбачення слів і фраз для прискорення набору тексту

        Пристрій для генерування мовлення

      • цей тип пристроїв підходить для людини з навичками грамотності, яка знає деякі літери, вміє друкувати і може читати та писати
  • ДAК може бути текстовим або символьним:
    • текстовим ДАК можна керувати за допомогою клавіатури; набрані слова перетворюються на звук
    • символьна ДAК використовує символи або малюнки для спілкування; візуальний символ може представляти слово або фразу
  • ДАК може бути у вигляді високотехнологічних пристроїв, що генерують мовлення:
    • пристрої, що генерують мовлення, з одним або кількома кнопковими перемикачами
    • можуть бути запрограмовані з попередньо записаними повідомленнями
    • практичні для людей з обмеженими руховими навичками, оскільки перемикачі можуть бути активовані будь-якою частиною тіла (рукою, пальцем, рухом шиї, голови, ноги і т.д.)
    • корисними для людини та її партнера у спілкуванні, оскільки партнер у спілкуванні може записати бажані повідомлення
    • Приклади: пристрої, що носяться, наприклад, наручний годинник або намисто, що генерує мовлення, яке носять на шиї і активують дотиком, або пристрої, що генерують мовлення у вигляді фотоальбому

Хто може використовувати ДАК?(edit | edit source)

ДАК можуть принести користь багатьом людям, в тому числі:

  • людям з порушеннями, які впливають на артикуляцію звуків мови, плавність мовлення та/або голос(9)
  • людям з розладами мови та мовлення і порушеннями розуміння або використання усної, письмової чи інших систем символів
  • людям, які мають повні, граматично правильні, багаті на словниковий запас повідомлення в голові, але не можуть висловити ці думки за допомогою мовлення

Будь ласка, перегляньте це відео, якщо ви хочете отримати ілюстрацію того, як ДАК може бути використаний для поліпшення спілкування у людей з обмеженням життєдіяльності:

(10)

Настанова з впровадження ДАК для осіб з церебральним паралічем(edit | edit source)

Під час запровадження ДАК відповідно підготовлений клініцист повинен забезпечити наступне:(2)

  • проведення всебічного обстеження, зокрема індивідуальних рухових навичок, когнітивних навичок і потреб спілкування
  • налаштування пристрою ДАК так, щоб він відповідав потребам людини, зокрема словниковому запасу та символам, що відповідають віку, рівню розвитку, повсякденному життю та інтересам пацієнта
  • доступність системи ДАК і можливість послідовного використання в усіх середовищах, у тому числі вдома, у школі та в громаді
  • навчання для користувачів, членів сім’ї, осіб, які здійснюють догляд, та освітян
  • вмотивованість клієнта до використання системи: цього можна досягти, визначивши види активності, які мотивують клієнта, та надавши йому можливість спілкуватися принаймні з одним партнером на день
  • контекстуалізоване навчання: користувач вчиться використовувати ДАК під час активності повсякденного життя
  • лексичне моделювання за допомогою мультимодального підходу, який охоплює слухові, зорові та тактильні канали
  • доступ до інструментів та пристроїв ДАК з підтрикою, щоб клієнти могли самостійно їх використовувати

Цілі та очікувані клінічні результати(edit | edit source)

Цілі охоплюють:(2)

  • навчання новим методам самовираження
  • надання можливості людям з комунікативними розладами компетентно спілкуватися та розвивати дружні стосунки(11)
  • допомога цим людям стати більш залученими до академічної та позаакадемічної активності
  • надання можливості цим людям реалізувати свій потенціал (в академічній та неакадемічній сферах)

Очікувані клінічні результати:(2)

  • люди з комунікативними розладами зможуть досягти вимірюваних успіхів в академічних, комунікативних, соціальних та функціональних навичках
  • люди з комунікативними розладами зможуть «говорити те, що вони хочуть сказати, коли вони хочуть сказати, якнайшвидше і кому вони хочуть сказати»(2)

Чинники, що впливають на обстеження та терапію(edit | edit source)

Під час обстеження осіб з комунікативними розладами та розроблення плану втручання, що передбачає застосування ДАК, необхідно враховувати такі чинники:

  • вік і етап розвитку
    • вибір відповідних віку інструментів обстеження та цілей втручання
    • підбір відповідної до віку лексики та інструкцій
  • функціональність
    • рішення часто приймаються за осіб, які не можуть повідомити про свої уподобання, що може призвести до відсутності особистого вибору або самостійності
    • враховуйте, коли в повсякденному житті є можливість вибору, і чи може людина висловити свій вибір та вподобання через ДАК, і як саме
  • взаємодія
    • надавати можливості як надсилати, так і отримувати повідомлення
    • надавати можливості для взаємодії з різними ровесниками, а не лише з педагогічним персоналом
  • когнітивний розвиток
    • вдосконалення навичок мови та спілкування, незалежно від когнітивного розвитку
    • навички мови та спілкування розвиваються через кожну взаємодію
  • рівень незалежності
    • ДАК можна використовувати як для самостійного спілкування, так і для спілкування з партнером
  • профіль чутливості
    • будь-яка людина, яка не може достовірно вказати на навмисність своїх дій, або та, чиї форми реагування відрізняються від людини до людини, має високі шанси отримати вигоду від ДАК
  • соціальна значущість
    • обрані інструменти та стратегії мають посилювати соціальну ідентичність та взаємодію користувача
    • ДАК не повинна посилювати / повинна запобігати стигматизації або дискримінації в громаді
  • необхідні навички
    • НЕМАЄ обов’язкових навичок спілкування, яких потрібно навчати перед тим, як розширювати або збільшувати можливості для взаємодії та комунікації
  • плюралізм
    • слід обрати та розробити декілька стратегій спілкування, інструментів чи методологій комунікації
  • природне середовище
    • практика індивідуального навчання завжди повинна доповнювати можливості для спілкування в природному середовищі
  • вподобання
    • користувач визначає план і методологію комунікаційного втручання
  • партнери по спілкуванню
    • мультидисциплінарна команда оцінює можливості всіх партнерів по спілкуванню

Компоненти обстеження(edit | edit source)

Наступні компоненти повинні бути частиною оцінювання спілкування людини з тяжкими порушеннями:

  • пізнання (когніція)
  • моторне функціонування
  • чутливість
  • мовлення та мова
  • поточні та майбутні потреби у спілкуванні
  • здатність до візуального відстеження та сканування
  • переваги використання рук, позиціонування, дотягування та хапання
  • базові навички мови, що сприймається на слух (рецептивна)
  • ролі батьків або опікунів

Результати(edit|edit source)

Критерії оцінювання результативності(редагувати | відредагувати джерело)

  • Прагматичний профіль (Pragmatic Profile)
  • Виявлення потенційних можливостей спілкування в осіб з порушеннями розвитку та фізичними порушеннями (Identifying Potential Communicative Acts in Persons with Developmental and Physical Disabilities, IPCA)
  • Соціальна мережа (Social Network)
  • Комп’ютерний інструмент для тестування мовлення з низькою руховою активністю (Computer-Based Instrument for Low motor Language Testing, C-BiLLT)

Чинники, що впливають на клінічні результати(edit | edit source)

Наступні чинники є важливими для позитивного клінічного результату:

  • вибір найбільш відповідного моторним здібностям людини пристрою
  • інтеграція пристрою в щоденну рутину, яка мотивує користувача
  • починати з одного функціонального повідомлення або завдання
  • поступове розширення використання в інших контекстах
  • залучення сім’ї та осіб, які здійснюють догляд, до процесу впровадження

Бар’єри на шляху до позитивних результатів полягають у наступному:

  • відсутність мотивації клієнта
  • обмежена доступність відповідних систем ДАК
  • недостатня підготовка вчителів та вихователів
  • деконтекстуалізоване навчання
  • обмежений словниковий запас у системах ДАК

Ресурси(edit|edit source)

Посилання(edit|edit source)

  1. ↑ Burnham SPL, Finak P, Henderson JT, Gaurav N, Batorowicz B, Pinder SD, Davies TC. Models and frameworks for guiding assessment for aided Augmentative and Alternative communication (AAC): a scoping review. Disabil Rehabil Assist Technol. 2024 May;19(4):1758-1772.
  2. ↑ 2.00 2.01 2.02 2.03 2.04 2.05 2.06 2.07 2.08 2.09 2.10 2.11 2.12 2.13 2.14 2.15 Nadiradze S. An Introduction to Assistive Technology in Communication Course. Plus, 2024.
  3. ↑ Grow & Tell Speech and OT. How I Teach the L Sound Speech Therapy. Available from: https://www.youtube.com/watch?v=-pI-zqim40s(last accessed 6/2/2024)
  4. ↑ Donolato E, Cardillo R, Mammarella IC, Melby-Lervåg M. Research Review: Language and specific learning disorders in children and their co-occurrence with internalizing and externalizing problems: a systematic review and meta-analysis. J Child Psychol Psychiatry. 2022 May;63(5):507-518.
  5. ↑ Jaiswal MA, Kapur A, Goyal A, Bhalla K, Nagarajan S, Babaria B.Children with Ankyloglossia and Special Healthcare Needs: Diagnosis, Management and Implications. J Postgrad Med Edu Res 2022;56(1):57-60.
  6. ↑ Sack L, Dollaghan C, Goffman L. Contributions of early motor deficits in predicting language outcomes among preschoolers with developmental language disorder. International journal of speech-language pathology. 2022 Jul 4;24(4):362-74.
  7. ↑ Communication and Children with Cerebral Palsy. Available from Communication and Children with Cerebral Palsy (last access 5.2.2024)
  8. ↑ Convention on the Rights of Persons with Disabilities. Available from https://www.ohchr.org/en/instruments-mechanisms/instruments/convention-rights-persons-disabilities (last access 5.2.2024)
  9. ↑ American Speech-Language-Hearing Association (ASHA). Definitions of Communication Disorders and Variations. Available from: https://www.asha.org/policy/rp1993-00208/ (last accessed 12 February 2024).
  10. ↑ Cincinnati Children’s. What is AAC? Augmentative and Alternative Communication. Available from: https://www.youtube.com/watch?v=r3m8_YmTDDM(last accessed 6/2/2024)
  11. ↑ Tsai MJ. Using the ICF Framework to Assess Communicative Competence in Dyadic Communication among Children and Adolescents Who Use Augmentative and Alternative Communication Devices in Taiwan. Behav Sci (Basel). 2022 Nov 21;12(11):467.


Професійний розвиток вашою мовою

Приєднуйтесь до нашої міжнародної спільноти та беріть участь в онлайн курсах для фахівців з реабілітації.

Переглянути доступні курси